Маленький - значить мобільний: як бібліотеки світу переходять на компактні колеса

Коли я досліджувала бібліобуси, якими послуговуються сьогодні європейські бібліотеки, - мене зацікавили спритні фургони.   А чому не великий автобус? Автобус же вміщує більше книг, більше людей, він солідніший.  

Букмобіль 

Від монументальності до маневреності

Класичний бібліобус - це спадок іншої епохи. Важкий, громіздкий, з потребою у водієві з категорією D, дорогий в обслуговуванні та паливі, він фізично не може в'їхати у вузький двір, підкотити до школи на тихій вулиці, зупинитися в парку між деревами. Він потребує спеціального місця для стоянки і немаленького гаражу. 

Новий концепт зовсім інший. Компактний фургон - це не «малий бібліобус» (саме так його охарактеризував представник Міністества культури України на бібліотечній конференції), це інший інструмент із принципово іншою філософією.

Кава у бібліотеці: Гостинність чи юридичний ризик?

Розбираємо оновлений Перелік платних послуг (Постанова № 1496)

Бажання перетворити бібліотеку на затишний простір, де пахне свіжою кавою, цілком зрозуміле. Проте після оновлення переліку платних послуг закладів культури (від 19.11.2025 р. № 1496), «самодіяльні кав’ярні» у вільному просторі бібліотеки остаточно перейшли у зону високих юридичних ризиків.

Розбираємося по поличках, чому модель «кава за донат», яку практикують деякі сучасні бібліотеки - це міна сповільненої дії для керівника.

Чому «Донат» - це не вихід?

Публічна бібліотека: простір цінностей та правового поля

Сучасна муніципальна бібліотека Києва - це динамічний культурний хаб, який працює для громади. Проте важливо розуміти, що бібліотечний простір не є комерційним коворкінгом чи залом для оренди у класичному розумінні. Будь-яка активність у наших стінах відбувається суворо в межах правового поля України та відповідно до статутної діяльності закладу культури.

Ми відкриті до нових ідей, але бронювання простору - це не просто фіксація дати, а процес узгодження вашої ініціативи з цінностями бібліотеки та вимогами законодавства. Кожна подія має сприяти розвитку культури, освіти або згуртованості громади. Саме тому взаємодія з бібліотекою базується на чітких юридичних механізмах: від договорів про соціальне партнерство до надання платних послуг згідно з постановами Кабінету Міністрів України.

Нижчеподаний алгоритм розроблено на допомогу працівникам бібліотек для реагування на звернення потенційних ініціаторів заходу на базі бібліотеки.

Щоб  подія стала гармонійною частиною життя бібліотеки та відповідала всім регламентам, пропонуємо скористатися наступним алгоритмом:

КРОК 1. Оберіть  бібліотеку

Оберіть бібліотеку, яка:

Як зробити, щоб ваша бібліотека вижила

«Як зробити, щоб ваша бібліотека вижила» -  назва методичного посібника, створеного у межах європейського проєкту The Europe Challenge (ініціатива Європейської культурної фундації). 

Його головна мета - дати бібліотекарям практичні інструменти для того, щоб перетворити традиційну книгозбірню на динамічний громадський центр, який відповідає на виклики сучасності (кризи, цифровізація, соціальна самотність). 

На 34 сторінці - про досвід Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва.

Що цей документ означає саме для українських бібліотек?

Бібліотека під час війни = інфраструктура стійкості. В українських реаліях бібліотека вже:

простір безпеки

пункт психологічної підтримки

місце для внутрішньо переміщених осіб

освітній хаб під час перебоїв зі школами.

Тобто те, що в Європі - “інновація”, в Україні - вже практика виживання і служіння.

 Зміна ролі: від культури → до соціальної опори. Посібник підтверджує те, що у нас фактично відбулося: бібліотека = соціальний центр громади, бібліотекар = медіатор, фасилітатор, підтримка.

Підхід публічних бібліотек Латвії до політики розвитку колекцій з 2022 року

 Участь у Балтійському бібліотечному конгресі взяло понад 60 спікерів.  Особливу цікавість викликала у мене тема «Підхід публічних бібліотек Латвії до політики розвитку колекцій з 2022 року: реалії, дилеми та відповіді». Яку представила головний бібліограф Регіональної бібліотеки Саласпілського повіту від Бібліотечної асоціації Латвії Байба Іване.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році бібліотеки Балтійського регіону зіткнулися зі складними, а часом і незручними, питаннями. Яка роль бібліотекарів під час війни? Чи роблять вони достатньо для зміцнення соціальної стійкості? І чи дійсно можна дотримуватися принципу нейтралітету за таких обставин?

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2026 рік

Діяльність бібліотек у 2026 році буде орієнтована на пріоритети, визначені державною політикою та стратегіями: 

Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року N 293-р;

Державна цільова національно-культурна програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року N 243-р;

Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року, затверджена рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060 (у редакції рішення Київської міської ради від 05 грудня 2024 року N 414/10222).

 Комплексна міська цільова програма "Столична культура: 2025 - 2027 роки" (далі - Програма) розроблена з урахуванням результатів виконання заходів Комплексної міської цільової програми "Столична культура: 2022 - 2024 роки", затверджена рішенням Київської міської ради від 16 грудня 2021 року N 4031/4072

а також інші Діючі міські цільові програми

Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій на 2026 рік (ЄПП-2026), яким визначено пріоритетні проєкти для фінансування з боку держави.

Один з ключових пріоритетів - "муніципальна інфраструктура та послуги". Бібліотеки як частина місцевої інфраструктури громади можуть долучатися до проектів, наприклад, реконструкція приміщень, створення громадських просторів на базі бібліотек, тощо.

ЮНЕСКО включило дві українські дати до Календаря пам’ятних дат 2026–2027 років.

💙 100 років від заснування Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра". Історія самої пам’ятки сягає печерного монастиря XI століття, який протягом тисячоліття перетворився на важливий духовний центр та архітектурну пам’ятку. Створений у 1926 році Національний історико-культурний заповідник забезпечив належне збереження комплексу.

💛 150-річчя від дня народження українського композитора і диригента Миколи Леонтовича. Народжений 13 грудня 1877 року, Леонтович найбільше відомий як автор "Щедрика" – різдвяної пісні, заснованої на українських народних мотивах, яка згодом поширилася світом під назвою Carol of the Bells.

​Пріоритетні напрямки діяльності бібліотек

​Психологічна підтримка та соціальна інтеграція (особливо ветеранська політика). Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» (за ініціативою першої леді) — бібліотеки залучаються через проєкт Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки, який реалізує ЮНЕСКО + Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. 

Роль бібліотек: створення   простору для психосоціальної підтримки громади, підготовка працівників бібліотеки до надання первинної психологічної допомоги, арт-терапевтичні заходи.

​Інформаційна та медіаграмотність. Цифрова грамотність / модернізація бібліотек

Роль бібліотек: подання проєктів на модернізацію. створення та організація активної діяльності  хабів цифрової грамотності, партнерство з державними та громадськими організаціями, міжнародними фондами.

​Просвітницька робота та поширення української мови.  Дерусифікація / україномовний простір.  

Інтеграція/підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та реінтеграція громад - Міська цільова програма підтримки та інгеграції внутрішньопереміщених осіб на 2025-2027 рр.

 передбачає соціальну, житлову, інформаційну інтеграцію внутрішньо переміщених осіб. 

Роль бібліотек: бути платформою для інформаційної/освітньої підтримки переселенців (курси, зустрічі, читання, групи підтримки), надання доступу до ресурсів, допомога у соціальній адаптації.

Безбар’єрність / інклюзія - пріоритетна державна інвестиційна стратегія, де одним із наскрізних пріоритетів є «безбар’єрність» 

Роль бібліотек: облаштування безбар’єрного доступу (пандуси, адаптовані приміщення, доступність для людей з інвалідністю), спеціалізовані послуги для уразливих груп.

До вашої уваги - УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ’ЯТНИХ ДАТ  У 2026 РОЦІ, укладений працівниками науково-методичного відділу Публічної біблотеки імені Лесі Українки

КНИЖКИ-ЮВІЛЯРИ 2026 року

За календарем ООН 2026 рік 

 Міжнародний рік волонтерів за сталий розвиток (резолюція ООН 78/127)

Міжнародний рік жінки-фермера (резолюція ООН 78/279)

Екологічна та енергозберігаюча діяльність  бібліотек


Бібліотека - громадський простір і освітній майданчик.
Вона формує культуру споживання, читацькі й життєві звички громади. Через клуби, зустрічі, еко-майстерні, виставки бібліотека поширює знання про ощадливе використання ресурсів, сортування сміття, повторне використання речей.

Це і про відповідальне управління ресурсами. Енергоефективне освітлення, перехід на електронні документи, повторне використання паперу, сортування відходів, озеленення території - усе це скорочує витрати установи і відповідає принципам сталого розвитку.

Сталий розвиток - один із національних і світових пріоритетів. Бібліотеки, як частина культурної інфраструктури, мають сприяти виконанню Цілей сталого розвитку ООН (зокрема ЦСР № 11 «Сталий розвиток міст і громад» і ЦСР № 13 «Боротьба зі зміною клімату»).

 Екоповедінка як елемент громадянської освіти. Через екопроєкти бібліотеки вчать дітей і дорослих відповідальному ставленню до природи, а також залучають до спільної дії громаду.

ДОКУМЕНТИ, які спонукають бібліотеки до екологічної та енергоощадної діяльності:

• Указ Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року". Містить розділи про «сталий розвиток громад», «раціональне використання ресурсів», «зменшення впливу на довкілля».
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зобов’язує всі установи й організації дотримуватися норм раціонального використання ресурсів. Бібліотеки підпадають під поняття «установи, діяльність яких впливає на стан довкілля».
• Енергетична стратегія України до 2050 року. Серед цілей - енергоефективність у бюджетних установах. Місцеві органи влади (яким підпорядковані бібліотеки) повинні впроваджувати енергоменеджмент, модернізувати освітлення, опалення тощо.
• Закон України «Про управління відходами» (чинний із 2023 р.) Встановлює обов’язок сортування відходів і впровадження системи роздільного збору у всіх комунальних установах. Бібліотеки можуть виступати прикладом для громади, організовуючи еко-куточки, сортування, інформаційні стенди.
• Рамкова програма ЄС «Зелений курс для України» (EU Green Deal for Ukraine). У межах інтеграції до ЄС Україна зобов’язалась реалізувати політику «зеленого переходу». Це охоплює й сектор культури: екологічні стандарти, перехід на енергоощадні технології, просвітницьку роботу. Бібліотеки можуть отримувати гранти на екопроєкти (EU4Culture, House of Europe, «Зелений відновний курс України». 

«Зелена безбар’єрність»: створення доступного, безпечного і екологічного середовища. Заохочує установи культури впроваджувати еко-підходи як частину комфортного простору для всіх.
«Зелена безбар'єрність» - це термін, який поєднує ідеї екологічної стабільності та доступності для всіх людей, що є частиною ширшої концепції створення суспільства без бар'єрів. Цей підхід означає, що фізичні та суспільні простори мають бути як екологічно безпечними, так і доступними для людей з різними потребами, включаючи людей з інвалідністю, людей похилого віку, дітей та ветеранів. Це передбачає створення інфраструктури та послуг, які є одночасно екологічно відповідальними (зеленими) та доступними для всіх (безбар'єрними). 

• Основні аспекти "зеленої безбар'єрності":
• Універсальний дизайн для екологічності: Застосування принципів універсального дизайну не лише до будівель та просторів, але й до екологічних рішень. Це означає створення рішень, які є екологічно безпечними та водночас зручними для всіх, без необхідності додаткових пристосувань.
• Інклюзивні та екологічні простори: Створення парків, громадських просторів та інфраструктури, які є доступними для людей з інвалідністю, але також використовують екологічно чисті матеріали та методи.
• Доступність інформації: Забезпечення того, щоб інформація про екологічні ініціативи була доступною для всіх, у тому числі через цифрові платформи та в різних форматах для людей з різними функціональними можливостями.
• Сприяння сталому розвитку: Інтеграція екологічних принципів у програми підтримки ветеранів, щоб вони могли брати активну участь у житті суспільства та користуватися екологічно чистими послугами.
• Зменшення бар'єрів та забруднення: Поєднання зусиль для боротьби з бар'єрами в суспільстві та зменшення екологічного забруднення одночасно. 

Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 р. Передбачає створення «зелених, безпечних і сталих громадських просторів» у громадах, зокрема бібліотек. Рекомендує місцевим програмам культури враховувати принципи енергоефективності.

Приклади дій бібліотек у межах цих напрямів:

Еко-читання, еко-класи, виставки «Друге життя речей».

Акції «Здай батарейку - збережи планету», «Зелена бібліотека».

Перехід на LED-освітлення, встановлення датчиків руху, утеплення приміщень.

Оцифрування фондів (менше паперу - менше витрат).

Зелений ландшафт біля бібліотеки: клумби, дерева, компостери.

Еко-освіта для школярів і літні табори «Бібліоеко».

Розрахунок норм робочого часу на 2026 рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями – суботою і неділею (норма робочого часу 40 годин на тиждень) - для п’ятиденного робочого тижня, якщо воєнний стан триває - тут .

Бібліотека - простір довіри для всіх громадян

Публічні бібліотеки у світі дотримуються принципу нейтральності: вони не стають на бік жодної політичної сили та не поширюють агітацію.

Бібліотека — це простір довіри для всіх громадян, незалежно від їхніх переконань.

Обмеження щодо заходів і виставок

Будь-які заходи, твори чи експозиції, що містять суб’єктивні політичні оцінки або дискредитацію конкретних осіб, не можуть проводитися у бібліотеці.

А саме:

публічні виступи зі звинуваченнями або упередженими оцінками;

Підліткові клуби у бібліотеках

Найскладнішою читацькою аудиторією бібліотек, до якої потрібен особливий підхід, є підлітки.

Підліткам важливо показати, що бібліотека — це не лише книги, а й розваги, творчість та дружба. Нові підліткові зони, семінари та теми для обговорення підкріплені ретельно підібраними та привабливими виданнями в жанрі манґи та коміксів   - це шлях повернення та залучення підлітків до бібліотеки.

Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства

17 червня 2025 року Зарицький Олексій Олексійович, викладач Київського інституту бізнесу і технологій провів для бібліотекарів міста Києва і не тільки онлайн семінар "Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства". Надзвичайно корисно, інформативно і із засторогами)

Пропоную переглянути його.

В доповнення і узагальнення корисної інформації, отриманої  під час онлайн семінару.

Для підвищення ефективності обслуговування, автоматизації процесів, створення нових форм взаємодії з користувачами у бібліотеках можна застосовувати різні технології штучного інтелекту (ШІ)

До питання цифрової етики

Для кожної бібліотеки, яка веде сторінки у соціальних мережах, важливо, щоб кількість підписників збільшувалася.

Реальне зростання кількості зацікавлених підписників у соцмережах — це не просто цифра для звіту, а показник життєздатності, актуальності й авторитету бібліотеки у спільноті.

Зацікавлені підписники — це потенційні учасники подій, користувачі послуг, волонтери, донори, партнери. Сторінка бібліотеки стає «вікном», через яке громада бачить, чим живе бібліотека.
Це сприяє поширенню знань. Якщо контент бібліотеки читають і діляться ним, він впливає — навчає, надихає, підтримує. Це реально продовження місії бібліотеки у цифровому просторі.
Аудиторія сторінки бібліотеки в соціальних мережах працює на зміцнення довіри, демонструючи, що бібліотека — сучасна, доступна,  відкрито комунікує. Особливо це важливо в часи фейків і інформаційного шуму.

Бібліотекар майбутнього у світі штучного інтелекту

Як штучний інтелект бачить бібліотекаря майбутнього? Я звернулася з таким запитанням до ШІ, і отримала відповідь. 

Ші вважає, що бібліотекар майбутнього у світі штучного інтелекту — це не лише фахівець із доступу до знань, а радше куратор культурних і когнітивних просторів, провідник у цифрових світах та партнер у пошуку сенсів. Образ бібліотекаря зміниться як у зовнішніх рисах, так і у внутрішніх якостях, його місія — підтримувати гуманність у добу алгоритмів.

Марракеський договір про спрощення доступу до творів, захищених авторським правом, для незрячих

Лише 10 % усіх опублікованих матеріалів доступні у форматах для людей з порушеннями зору. Хоча за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, порушення зору мають 2.2 млрд людей в усьому світі (більше 25 %).

"Тут нецензурна лексика!"

 Буває, що деякі представники дорослої вікової категорії користувачів публічних бібліотек щиро обурюються, зустрівши в творах сучасної української літератури чи в перекладах творів відомих зарубіжних письменників ненормативну лексику. І пишуть скарги з вимогою вилучити такі твори з бібліотечних полиць. 

Як порозумітися з читачами старшого віку і зробити усе можливе, щоб "твори для дорослих" не опинялися у руках дітей і підлітків. 

Причини розповсюдження нецензурних і лайливих висловів в книгодрукуванні криються в наявності свободи слова та відсутності цензури в Україні. Згідно статті 15 Конституції України цензура заборонена. Стаття 34 Конституції України гарантує право на свободу думки і слова, включно з вільним поширенням інформації.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2025 рік. Плануймо Перемогу!

       

Бібліотека реалізує програму розвитку через систему планування, основа якої — річний план, що  дає змогу керівникові бібліотеки ефективно організувати поточну діяльність закладу.
      План має бути робочим функціональним документом, у якому сплановано конкретні кроки для підвищення якості бібліотечних послуг.
    Кожна бібліотека самостійно обирає спосіб створення річного плану. Та оскільки річний план є комплексним документом, а його реалізація торкається всіх учасників бібліотечної діяльності, до його розроблення варто долучити і користувачів, і партнерів.
    При річному плануванні важливо враховувати результати самооцінювання бібліотеки, щоб вдосконалити окремі напрями роботи.
    Структура річного плану

Видання про трансформаційний потенціал тюремних бібліотек

     Видання «Книги за ґратами: Трансформаційний потенціал тюремних бібліотек» пропонує ґрунтовне дослідження ролі бібліотек у пенітенціарній системі. Автори аналізують, як ці установи можуть змінити життя ув'язнених, використовуючи книги, статті, дані з вебсайтів, а також свідчення тюремних бібліотекарів з 38 країн.

Бібліотеки - безпечні, різноманітні, демократичні простори

"Бібліотеки - безпечні, різноманітні, демократичні простори. Це надійні місця. Це людські осередки в епоху штучного інтелекту".

Андре Вількенс, директор Європейського культурного фонду.

Дві сторінки у книзі, виданій Європейським культурним фондом, містить зібраний досвід з реалізації програми The Europe Challenge, присвячена проєкту, що його продовжує донині Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих міста Києва. Завантажити електронну версію видання і ознайомитися із проектами усіх учасників можна за цим покликанням http://surl.li/gvdom

Скорочувати - не оптимізувати

Цими днями  в інтернет-просторі розлетілася новина про можливе скорочення чи оптимізацію закладів культури.  Громадське радіо запросило на розмову з приводу цієї новини. Свої рефлексії, подекуди емоційно, я озвучила в прямому етері.  

   

Доступність сайту бібліотеки

 Офіційної статистики кількості жителів України, які живуть з тією чи іншою формою порушення зору, на жаль, нема.  За неофіційними  даними, ще до початку повномасштабного вторгнення росії – понад 100 000 осіб. Ця категорія співгромадян нарівні з усіма мають право отримувати інформацію з інтернету, але більшість інтернет ресурсів не є адаптованими для них.

Окрім  повної  або часткової  втрати зору, ще є:

Короткозорість — коли предмети бачать лише на близькій відстані.

Далекозорість — коли бачать тільки те, що на далекій відстані.

Астигматизм — всі предмети нечіткі та розмиті.

Дальтонізм — нездатність розпізнавати ті чи інші кольори.

Дислексія — це про особливості  роботи мозку, а не порушення зору, коли втрачається здатність прочитати текст. Мозок погано розрізняє знаки і їх зображення. Тому для людей із дислексією адаптація сайтів також є важливою.

Що саме бачить людина з порушеннями зору на сайті?

Існують спеціальні плагіни та розширення для того, аби зрозуміти, як люди з порушенням зору бачать сайти.

Три кити, на яких стоїть бібліотека

Бібліотеки як опори громадянського суспільства та природні центри спільнот

Бібліотеки мають значний  потенціал –  адже  працюють у своїх громадах, працівники бібліотек добре знають свою місцевість, читачів, партнерів, зокрема і можливих, а також події, проблеми і успіхи  свого краю. Водночас бібліотеки розвиваються на принципах демократії та поваги до думки інших, тому вони є ідеальним місцем для  громадських заходів, зустрічей, дебатів, неформальної освіти протягом усього життя та знайомств.

Вони є  легкодоступними майданчиками для вкрай необхідного діалогу між поколіннями, об’єднуючи людей різних соціальних прошарків,  залучаючи людей з обмеженими можливостями. Зарубіжний досвід доводить незамінне місце бібліотек в інтеграції, а отже й у розвитку згуртованого суспільства. Довкола бібліотек  створюється спільнота, яка природно близька одна до одної, люди можуть допомагати один одному, ладити, співпрацювати і не залежати від сторонньої підтримки.

Бібліотека і війна

Цей коротенький ролик ми з колегами показали під час Міжнародної конференції у Кишиневі 18-20 жовтня цього року, присвяченій темі стійкості бібліотек. Продублювали його додатково титрами румунською мовою.

Я бачила сльози на очах кишинівських колег. А згодом журналістка із Кишинева написала мені:

" ...На пленарному засіданні ви представили відеопрезентацію «Бібліотека і війна», супроводжену фільмом із сильним емоційним впливом. Плакала не тільки я, а й багато колег в залі...".