Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2026 рік

Діяльність бібліотек у 2026 році буде орієнтована на пріоритети, визначені державною політикою та стратегіями: 

Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року N 293-р;

Державна цільова національно-культурна програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року N 243-р;

Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року, затверджена рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060 (у редакції рішення Київської міської ради від 05 грудня 2024 року N 414/10222).

 Комплексна міська цільова програма "Столична культура: 2025 - 2027 роки" (далі - Програма) розроблена з урахуванням результатів виконання заходів Комплексної міської цільової програми "Столична культура: 2022 - 2024 роки", затверджена рішенням Київської міської ради від 16 грудня 2021 року N 4031/4072

а також інші Діючі міські цільові програми

Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій на 2026 рік (ЄПП-2026), яким визначено пріоритетні проєкти для фінансування з боку держави.

Один з ключових пріоритетів - "муніципальна інфраструктура та послуги". Бібліотеки як частина місцевої інфраструктури громади можуть долучатися до проектів, наприклад, реконструкція приміщень, сторення громадських просторів на базі бібліотек, тощо

​Пріоритетні напрямки діяльності бібліотек

​Психологічна підтримка та соціальна інтеграція (особливо ветеранська політика). Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» (за ініціативою першої леді) — бібліотеки залучаються через проєкт Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки, який реалізує ЮНЕСКО + Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. 

Роль бібліотек: створення   простору для психосоціальної підтримки громади, підготовка працівників бібліотеки до надання первинної психологічної допомоги, арт-терапевтичні заходи.

​Інформаційна та медіаграмотність. Цифрова грамотність / модернізація бібліотек

Роль бібліотек: подання проєктів на модернізацію. створення та організація активної діяльності  хабів цифрової грамотності, партнерство з державними та громадськими організаціями, міжнародними фондами.

​Просвітницька робота та поширення української мови.  Дерусифікація / україномовний простір.  

Інтеграція/підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та реінтеграція громад - Міська цільова програма підтримки та інгеграції внутрішньопереміщених осіб на 2025-2027 рр.

 передбачає соціальну, житлову, інформаційну інтеграцію внутрішньо переміщених осіб. 

Роль бібліотек: бути платформою для інформаційної/освітньої підтримки переселенців (курси, зустрічі, читання, групи підтримки), надання доступу до ресурсів, допомога у соціальній адаптації.

Безбар’єрність / інклюзія - пріоритетна державна інвестиційна стратегія, де одним із наскрізних пріоритетів є «безбар’єрність» 

Роль бібліотек: облаштування безбар’єрного доступу (пандуси, адаптовані приміщення, доступність для людей з інвалідністю), спеціалізовані послуги для уразливих груп.

До вашої уваги - УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ’ЯТНИХ ДАТ  У 2026 РОЦІ, укладений працівниками науково-методичного відділу Публічної біблотеки імені Лесі Українки

За календарем ООН 2026 рік 

 Міжнародний рік волонтерів за сталий розвиток (резолюція ООН 78/127)

Міжнародний рік жінки-фермера (резолюція ООН 78/279)

Екологічна та енергозберігаюча діяльність  бібліотек


Бібліотека - громадський простір і освітній майданчик.
Вона формує культуру споживання, читацькі й життєві звички громади. Через клуби, зустрічі, еко-майстерні, виставки бібліотека поширює знання про ощадливе використання ресурсів, сортування сміття, повторне використання речей.

Це і про відповідальне управління ресурсами. Енергоефективне освітлення, перехід на електронні документи, повторне використання паперу, сортування відходів, озеленення території - усе це скорочує витрати установи і відповідає принципам сталого розвитку.

Сталий розвиток - один із національних і світових пріоритетів. Бібліотеки, як частина культурної інфраструктури, мають сприяти виконанню Цілей сталого розвитку ООН (зокрема ЦСР № 11 «Сталий розвиток міст і громад» і ЦСР № 13 «Боротьба зі зміною клімату»).

 Екоповедінка як елемент громадянської освіти. Через екопроєкти бібліотеки вчать дітей і дорослих відповідальному ставленню до природи, а також залучають до спільної дії громаду.

ДОКУМЕНТИ, які спонукають бібліотеки до екологічної та енергоощадної діяльності:

• Указ Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року". Містить розділи про «сталий розвиток громад», «раціональне використання ресурсів», «зменшення впливу на довкілля».
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зобов’язує всі установи й організації дотримуватися норм раціонального використання ресурсів. Бібліотеки підпадають під поняття «установи, діяльність яких впливає на стан довкілля».
• Енергетична стратегія України до 2050 року. Серед цілей - енергоефективність у бюджетних установах. Місцеві органи влади (яким підпорядковані бібліотеки) повинні впроваджувати енергоменеджмент, модернізувати освітлення, опалення тощо.
• Закон України «Про управління відходами» (чинний із 2023 р.) Встановлює обов’язок сортування відходів і впровадження системи роздільного збору у всіх комунальних установах. Бібліотеки можуть виступати прикладом для громади, організовуючи еко-куточки, сортування, інформаційні стенди.
• Рамкова програма ЄС «Зелений курс для України» (EU Green Deal for Ukraine). У межах інтеграції до ЄС Україна зобов’язалась реалізувати політику «зеленого переходу». Це охоплює й сектор культури: екологічні стандарти, перехід на енергоощадні технології, просвітницьку роботу. Бібліотеки можуть отримувати гранти на екопроєкти (EU4Culture, House of Europe, «Зелений відновний курс України». 

«Зелена безбар’єрність»: створення доступного, безпечного і екологічного середовища. Заохочує установи культури впроваджувати еко-підходи як частину комфортного простору для всіх.
«Зелена безбар'єрність» - це термін, який поєднує ідеї екологічної стабільності та доступності для всіх людей, що є частиною ширшої концепції створення суспільства без бар'єрів. Цей підхід означає, що фізичні та суспільні простори мають бути як екологічно безпечними, так і доступними для людей з різними потребами, включаючи людей з інвалідністю, людей похилого віку, дітей та ветеранів. Це передбачає створення інфраструктури та послуг, які є одночасно екологічно відповідальними (зеленими) та доступними для всіх (безбар'єрними). 

• Основні аспекти "зеленої безбар'єрності":
• Універсальний дизайн для екологічності: Застосування принципів універсального дизайну не лише до будівель та просторів, але й до екологічних рішень. Це означає створення рішень, які є екологічно безпечними та водночас зручними для всіх, без необхідності додаткових пристосувань.
• Інклюзивні та екологічні простори: Створення парків, громадських просторів та інфраструктури, які є доступними для людей з інвалідністю, але також використовують екологічно чисті матеріали та методи.
• Доступність інформації: Забезпечення того, щоб інформація про екологічні ініціативи була доступною для всіх, у тому числі через цифрові платформи та в різних форматах для людей з різними функціональними можливостями.
• Сприяння сталому розвитку: Інтеграція екологічних принципів у програми підтримки ветеранів, щоб вони могли брати активну участь у житті суспільства та користуватися екологічно чистими послугами.
• Зменшення бар'єрів та забруднення: Поєднання зусиль для боротьби з бар'єрами в суспільстві та зменшення екологічного забруднення одночасно. 

Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 р. Передбачає створення «зелених, безпечних і сталих громадських просторів» у громадах, зокрема бібліотек. Рекомендує місцевим програмам культури враховувати принципи енергоефективності.

Приклади дій бібліотек у межах цих напрямів:

Еко-читання, еко-класи, виставки «Друге життя речей».

Акції «Здай батарейку - збережи планету», «Зелена бібліотека».

Перехід на LED-освітлення, встановлення датчиків руху, утеплення приміщень.

Оцифрування фондів (менше паперу - менше витрат).

Зелений ландшафт біля бібліотеки: клумби, дерева, компостери.

Еко-освіта для школярів і літні табори «Бібліоеко».

Розрахунок норм робочого часу на 2026 рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями – суботою і неділею (норма робочого часу 40 годин на тиждень) - для п’ятиденного робочого тижня, якщо воєнний стан триває - тут .