Подорожуйте із задоволенням

    Колеги, ще трохи, якихось 2 місяці,  - і ми в черговий раз відзначатимемо наше професійне свято. Ще є час подумати, у якому форматі ми його святкуватимемо. У колективів  деяких ЦБС вже  традицією стали поїздки в унікальні визначні місця України. Це об'єднує колектив, формує єдину команду, що позитивно відображається на ефективності подальшої діяльності.

Поділитися з вами ось таким туристичним путівником, укладеним колегами ЦБС Шевченківського району, спонукала розмова з колегою із Оболонського району, яка розповіла про свої наміри організувати для  колективу поїздку, але ще не визначилась, куди саме. Судячи з календаря найголовніших фестивалів України - найліпшим чином нам випадає навідатися до Львова на міське свято кави, що відбудеться, акурат, 28-30 вересня. А знаючи про те, що кожен справжній львів'янин вміє варити запашну каву, - навідатися на гостини до Пана бібліотекаря.  Отже, оболонці, рекомендую.

Дізнайтесь більше про ІТ

      Цей допис публікую в продовження теми попереднього. Діяльність публічних бібліотек Києва в сучасних реаліях спонукає бібліотекарів до розробки та запровадження нових послуг на основі наявних матеріально-технічних і кадрових ресурсів. Маю на увазі організацію для користувачів безплатних навчальних курсів та  тренінгів на базі Інтернет-центрів бібліотек,  де  всіх бажаючих навчають користуватися ІТ (інформаційними технологіями): Інтернетом, електронною поштою, здійснювати електронне самообслуговування. Організація цих курсів є ініціативою, що реалізовується завдяки ентузіазму бібліотекарів та залученню, по-можливості, волонтерів.

     Часто завдання організації курсів отримують працівники Інтернет-центрів бібліотек, які не мають  достатньо знань і навичок для проведення викладацької роботи із врахуванням рівня підготовки слухачів (низькі або зовсім відсутні знання в  сфері ІТ). І навіть якщо бібліотекарі і пройшли відповідний курс підготовки на базі Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти НАКККіМ, відсутність навиків викладання стає серйозною перепоною для  цієї діяльності.  До того ж, гострою для бібліотек є проблема кадрів.

     Вирішила вивчити систему впровадження таких послуг у європейських публічних бібліотеках.

     Отже, знову про Данію.
      На основі результатів дослідження рівня компетенції громадян у сфері ІТ у 2007 році данським Міністерством науки, технології та інновацій було виділено фінансування для організації навчання населення IT.

Ця ініціатива передбачала впродовж 2008-2009 років навчання 60 ІТ-посередників (тренерів), які згодом проводили би навчальні  курси для усіх бажаючих громадян.  Курси  мали бути безплатними і проходити локально, у бібліотеках або професійних організаціях.

Поширення знань
ІТ-посередники були набрані з числа партнерів бібліотек, але більша половина з них прибула  з  публічних бібліотек. Вони пройшли навчання по викладанню матеріалу, що легко сприймається і є зрозумілим  для людей, які не мають зовсім або мають  мінімальні знання чи уяву про ІТ. Тренери з ІТ взяли на себе зобов'язання передати свої знання колегам в інших бібліотеках. Це «розгортання» знань відбулося на курсах і зустрічах восени 2009 року, де колеги  навчали колег. Точкою відліку стало створення  сайту www.itformidler.dk, де тренери розмістили свої навчальні програми - у вільному доступі для інших викладачів. (переклад сторінки)
Партнери по проекту

 Серед учасників проекту - Данське агентство бібліотек та засобів масової інформації,  асоціації освіти, профспілки, місцеві органи влади Данії, Данська асоціація літніх людей, Міністерство науки, технологій та інновацій і, звичайно, Національне агентство IT і агенство телекомунікацій, причому останнє є ініціатором проекту.
PR  проекту
Національне агентство IT і агенство телекомунікацій підготували пакет  різних маркетингових матеріалів. Протягом певного часу виходили різні програми на радіо Данії  і національному телеканалі, який також включився у справу поліпшення ІТ-компетенцій щоб "дізналися більше про цей" проект.

Всі данські бібліотеки беруть участь у проекті: і в маркетинговій кампанії  "дізнатися більше про це",  і в  організації курсів навчання ІТ і цифрового самообслуговування у бібліотеці.  За джерелом

Ще одна "банальна" розмова

     Вже давно розмови про загальну інформатизацію бібліотек на основі нових комп'ютерних технологій стали банальними. Комп'ютери та Інтернет уже міцно увійшли в життя переважної більшості киян. Але, ще раз повторюся, для того щоб бібліотека стала повноправним суб'єктом сучасного інформаційного простору, потрібно впроваджувати ці нові інформаційні технології.

Про те, що населення міста потребує сучасних модернізованих поліфункціональних бібліотек європейського рівня свідчить поява на вул. Саксаганського кав'ярні "Віbliotech".  Думаю, ця кав'ярня буде популярною. Як популярні бібліотеки у багатьох успішних європейських країнах, де заклади з подібним інтер'єром, послугами і в десятки разів більшою кількістю інформаційних матеріалів називаються бібліотеками і перебування-користування ними є безплатними (крім харчування). Тішать повідомлення про те,  що усі бібліотеки Підмосков'я до кінця року будуть підключені до Інтернету. (читаємо). Що відповідно до міської програми "Культура Москви на 2012–2016 роки на розвиток бібліотек за п'ять років буде виділено 26,5 млрд рублів. /звідси/. 

Поезію - в маси! Один із найкращих проектів норвезьких бібліотек

    Романи як літературний жанр відіграють важливу роль в літературному процесі усіх країн. Кожен новий твір, особливо детективи, широко рекламуються у засобах масової інформації, що відповідно допомагає видавцям досягти вражаючого числа продажів як у країні,  так і за рубежем. Поезія ж, навпаки, продається досить погано і більшість збірників віршів залишаються без попиту на полицях бібліотек. Поезію читають мало. Чому?  Її недостатньо на книжкових розкладках і вона мало рекламується у ЗМІ. Люди не знають про нові поетичні збірники. Окрім цього, поезія є досить вузьким і особливим жанром, теми якого і мова або урочисті, жорсткі і старомодні, або сучасні, але складні та недоступні. Незважаючи на це, бібліотекарі часто отримують запити на вірші, що можуть бути використані для супроводу важливих життєвих подій, таких як народження, хрещення, весілля  та  й похорони. Це означає, що поезія сприймається як жанр, що несе важливе повідомлення і має значення в контексті великих в житті людей подій, радісних чи сумних. 

     Як жанр, поезія надзвичайно підходить для сьогоднішніх надзвичайно занятих людей, які мають мало часу на читання. Вірші короткі і можуть бути прочитані за лічені хвилини. І в той же час вони дають читачеві новий досвід і нові ідеї.  Потенційними читачами поезії можуть стати як звичайні  користувачі  бібліотеки, так і ті,  хто не відвідує бібліотеки регулярно. 

Бібліотекарі припускають, що  багато читачів надавали б перевагу поезії, якби вона  рекомендувалась для них бібліотекарем або поширювалась в  їх повсякденному житті в простій формі. Таким чином почала втілюватись ідея  поширення поезії по електронній пошті. За допомогою такого інструменту як електронна пошта вирішено залучити читачів по всій країні, за кордоном, на їх робочих місцях, вдома чи в дорозі,  досягти і тих, хто ніколи не був присутнім фізично в місцевій бібліотеці.
До того ж,  збірники віршів у Норвегії видаються накладом у середньому 1500 примірників. E-поезією планувалося охопити до  12 тис. абонентів щотижня. 

Отже, проект почав реалізовуватись і нещодавно був нагороджений відзнакою як кращий національний бібліотечний проект Норвегії.
Проект Е-поезія  це 

Сомова колискова

     Я вже якось писала, що у нашому методичному відділі поряд працює Микола Данилович Сом. Про його прихід ми завжди чуємо здалеку, адже несе нам багато цікавих новин, якими починає ділитися  ще з вулиці. Іноді побідкається на якісь проблеми чи невдачі, чи біль у ногах, які за життя сходили багато доріг і відразу відганяє їх своїм звичним "Хай їм грець". І знову, як завжди, у гарному гуморі. Він любить життя так, як люблять його діти, відверто і щиро  реагуючи на всі приємні сюрпризи, що воно йому дарує. Вчора він прийшов з новим номером журналу "Малятко", на обкладинці якого опублікована призабута нами пісня "Рученьки, ніженьки...", яку свого часу написав і під яку довгий час засинали українські дітлахи. Ось він переді мною, трепетно тримає у руках дбайливо загорнутий у поліетиленову обкладинку журнал з текстом та нотами пісні, щасливий від того, що не забули ж таки, згадали.

З історії київських публічних: бібліотека імені В. Чкалова

     Якось зовсім мало я висвітлюю цю тему у блозі. А вона є цікавою. Адже кожна бібліотека як і кожна людина має свої особливості: свою історію, зміст і навіть характер. Бібліотеки бувають відкриті і замкнуті, яскраві і строго-помпезні, сучасні і консервативні. 

    Сьогодні я розповім про одну з найповажніших за віком бібліотек Солом'янського району - бібліотеку ім. В.Чкалова.  Молодь каже, що у цій бібліотеці  витає особливий дух, що допомагає зосередитися на вирішенні важливих проблем, налаштуватися на успіх у навчанні, складанні іспитів. І особливо сильне енергетичне місце біля стендів із портретом Валерія Чкалова. До того ж  бібліотека розташована на вулиці, де живе творча еліта Києва: письменники, вчені, актори і художники.
     Дата відкриття бібліотеки сягає позаминулого століття.

Як допомогти дистанційному пошуковцю?

На днях колегами у мережі Facebook було поширене звернення Юлії Патлань, працівниці Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара":

"Шановні колеги, підкажіть мені, будь-ласка, в яких ОУНБ України є послуга електронної доставки документів? Чи ніхто окремого списку посилань на сайти не зробив? Я архівіст з Музею Івана Гончара, колись і бібліотекарем попрацювала. Іноді так треба, щоб хтось пішов-знайшов-скопіював - надіслав. За гроші, аби "саме зробилося". Хочу читати, потрібна допомога. Хто допомагає дистанційному пошуковцю?"

Першою відгукнулася Наталя Мірошніченко, запропонувавши звернутися за послугою на сайт Херсонської обласної  універсальної  наукової бібліотеки ім. О.Гончара, де вона працює. 
З огляду на те, що публічні бібліотеки Києва не пропонують цієї послуги, (а вона, як бачите, є запитуваною), я вирішила промоніторити сайти та укласти список бібліотек, що пропонують цю послугу. 

Цікава небібліографія

      Наскільки сьогодні є запитуваними у публічних бібліотеках бібліографічні посібники, об'ємні, чи не дуже, з усім можливим допоміжним апаратом, чи й без нього, укладені  зі строгим дотриманням  стандартів і з такою, приміром, назвою "Правова свідомість молоді в Україні"? Не виключаю що, можливо, тема посібника перекликається із темою курсової чи реферату якогось студента і він з радістю вхопиться вивчати його зміст і замовляти з фонду уже підібрані і систематизовані матеріали. Як правило, ми видаємо, бо заплановано, бо потрібно буде звітуватися про правопросвітницьку роботу бібліотеки, бо допоможе при організації відповідної книжкової виставки чи перегляду і, можливо, хтось таки  візьме до рук і полистає.

     Але я на 100% переконана, що ось таке інформаційне видання, яке не підігнати під жоден із стандартів  (колеги назвали його фото-дайджестом, і це дуже умовно), із задоволенням переглянуть користувачі будь-якого віку. Видане колегами із Шевченківського району і розміщене на сайті бібліотеки.

Уміємо готувати - вміємо і подавати!

     Першу декаду липня методичний відділ традиційно підсумовує діяльність публічних бібліотек Києва у першому півріччі. Зводимо докупи статистичні показники роботи 3-х міських бібліотек та централізованих бібліотечних систем, вивчаємо інформації, вибираємо найцікавішу та найважливішу інформацію та систематизуємо її. Інформації про роботу дуже різні, як за змістом, так і за об'ємом. Все залежить від стилю подачі її укладачами, а це, як правило, заступники директорів ЦБС, від їх навичок і вмінь узагальнювати та аналізувати: чого досягли, завдяки чому і що маємо в результаті, що не вдалося і з якої причини. Хтось намагається перерахувати усі форми масової роботи, включаючи назви темполиць (і я їх розумію, адже за кожним заходом, кожною формою роботи стоять докладені зусилля їх виконавців), а хтось викладає проведену роботу в цифрах, акцентуючи увагу на найбільш значимих і цікавих послугах, акціях, програмах чи проектах.

Підсумкові роздуми

     Під час вебінару "Информационные технологии и электронные ресурсы в современных библиотеках" один із учасників - професор кафедри електронних бібліотек, інформаційних технологій і систем МДУКіМ  В.К. Степанов у своєму виступі "Библиотеки в системе цифровых коммуникаций: стратегия виживания" зауважив, що традиційні бібліотеки зникнуть через 2-3 роки. Якщо не знайдуть себе в новій реальності. Мені часто доводиться розмовляти з колегами на цю тему. З багатьма із них у нас схоже бачення майбутнього бібліотек,  але є немало й таких, які категорично не сприймають інших функцій бібліотеки, крім традиційних. 

     Особисто для мене принизливих способів заманювати читачів до бібліотеки не існує. Разом з колегами з відділу обслуговування "лібмобили" і досить успішно. Правда, одна з колег, яка вважала вихід на вулицю з рекламою "приниженням" звільнилася, але невдовзі знову повернулася. 

   Чим сьогодні вимірюється затребуваність бібліотеки і її популярність серед населення? Показниками статистичної звітності, де одним з основних показників, від якого залежить фінансування бібліотеки є кількість документовидачі? Я давно схиляюся до думки, що форми статистичної звітності у їх теперішньому вигляді потрібно відміняти. Кількість та якість послуг, кількість користувачів, що їх отримують та  кількість відвідувань - основні показники, що підтверджують значимість бібліотеки.

Коли рушники промовляють...

...не вистачає слів, щоб висловити свій захват. Кожен, хто бував у бібліотеці ім. В.Стефаника ЦБС Святошинського району м. Києва, мав змогу насолодитися «Мальованими рушниками» Бруквенко Людмили Олександрівни. Свої диво-співочі рушники почала створювати з восьмирічного віку. Техніка створення - авторська. Застосовується спеціально оброблена натуральна тканина.  Ви тільки погляньте, скільки на них мальованих сюжетів, прокоментованих власними віршами майстрині.  Співочі рушники створені двома циклами: «Любити Землю»,  «Ми були і будемо дітьми». Чудова, промовиста декорація для оформлення простору бібліотеки, чи не так. А ще вони випромінюють тепло і  мають дуже позитивну енергетику. Завітайте, переконаєтесь.

Книжкове літнє меню

     У бібліотеці данського Хйоррінга протягом липня користувачам пропонуватиметься книжкове меню. Відкриваєте меню, переглядаєте, які складові "комплексного обіду" за номерами, вибираєте відповідно пронумеровану торбину, скануєте її (у данських публічних за видачу матеріалів враховуються не тільки інформаційні видання, але й ігри, валізки з начинням для рукоділля і т.п.) - і, будь-ласка, забираєте із собою.

     Схоже на наші тематичні підбірки, чи не так. Як на мене, торбини можна було б і підписати. До прикладу "Читаємо на дачі", "Читаємо на пляжі", "Курортні романи", "Літні пригоди", "Читаємо про море" і т.д. і т.п. Проблема в торбинах? Можна виставити в окремих коробках чи лоточках, чи... У кожного з вас знайдеться безліч своїх варіантів.