Йде до завершення 2011 рік. Попереду нас чекає новий рік і цілих 366 днів для втілення наших планів та ідей, виконання бажань, використання можливостей.
Насправді, таких днів значно більше, але за дивною/доброю традицією більшість із нас звикли починати справи з нового року (записатися на курси іноземної мови, або, до прикладу в гурток в'язання, або позбавитись шкідливих звичок чи зайвої ваги), і вести відлік, відповідно, теж - з нового року.
І як це не прикро, наш запал дуже часто вичерпується вже до весни-літа, і тоді ми обіцяємо собі все почати знову ...з наступного понеділка. Життя йде, а ми знаходимо собі якісь виправдовування як от "не вистачило часу", "не було можливості" і т.д.
Наразі ми всі зайняті плануванням роботи на наступний рік. Визначаємо нові завдання, паралельно надолужуючи те, що з якихось причин не було реалізовано в поточному році.
Якось у соціальних мережах натрапила на статус: не кажи, що тобі не вистачає часу; тобі у добі відведено стільки ж годин, скільки і Менделєєву, Шопену, Да Вінчі. Справа в тому, наскільки раціонально ми витрачаємо час.
Навчитися грамотному плануванню часу можна на різних тренінгах. Але і вони не завжди допомагають. Іноді звичка виявляється сильнішою.