«Іграшка» у Національній бібліотеці Литви

Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Маживдаса відкрилася після 8-річної реконструкції старої бібліотечної будівлі у 2016 році. Після реконструкції площа бібліотеки зросла вдвічі.

Книжки хвилюються

Сподобався ролик, створений бібліотекою комуни Егедаль (Данія) про процес виконання замовлень користувачами бібліотечних книжок по інтернету. Зворушливо.  Основний меседж: книжки дуже хвилюються, коли вони відправляются в довгу дорогу, але вони дуже розчаровані, коли їх не забирають з бібліотеки.

Бібліотека на службі у поліції

Бібліотека вже давно не лише зібрання книг.

Cлужба поліції зачинає деякі свої дільниці, а заяви від громадян про правопорушення та злочини отримуватиме за допомогою співробітників бібліотеки. 

Поліція Норфолк за півроку має розробити та впровадити проект, а співробітники бібліотеки пройти навчання, щоб допомогати громадянам заповнювати нові онлайн-форми, якщо вони хочуть повідомити поліцію про будь-яку проблему. Однак критики проекту характеризують його як "дуже тривожний", і побоюються, що жертви злочинів можуть відчувати себе некомфортно, розкриваючи їх деталі в громадському місці. Проблема і в зайнятості бібліотекарів іншими обов’язками, що заважатиме їм належним чином обслужити кожного, хто звертається.
Реалізація проекту має розпочатися наприкінці вересня, коли поліція Норфолк  реконструює свій веб-сайт, щоб люди могли заповнювати форми та повідомляти про злочини, нещасні випадки в Інтернеті. Керівники поліції вважають, що ця бібліотечна служба замінить інформаційне бюро, що укомплектоване цивільним персоналом, та зекономить витрати на його утримання. Адже лише 2 % від загального числа зареєстрованих інцидентів, менше, ніж один запит кожні два дні надходять через бюро. Переважно повідомлення надходять на екстренні телефонні номери поліцейської служби та служби НС. Тож представники громадськості, які прибуватимуть в поліцейську дільницю, перенаправлятимуться у місцеву бібліотеку. 

Співробітники бібліотеки також зможуть допомогти клієнтам надіслати онлайн-запити про втрачені та знайдені предмети. Цей пілотний проект є гарним прикладом позитивного партнерства, і більшість представників громадськості і поліції вважають, що цей проект буде природним продовженням шляху розвитку бібліотек як місць допомоги і підтримки людей, надання доступу до дуже широкого спектру суспільних послуг та чекають результатів реалізації проекту з інтересом. 

За матеріалом

Де розжитися насіннячком? У бібліотеці!

У бібліотеці Robarts Library при Університеті Торонто люди не лише отримують книги та інші інформаційні джерела. Тут знаходиться одна з філій Бібліотеки насіння Торонто (Toronto Seed Library), де кожен бажаючий може «запозичити» трохи насіння овочів і фруктів завдяки програмі, спрямованій на популяризацію садівництва. 

Перше відділення Бібліотеки насіння з'явилося в 2012 році. За минулі чотири роки ця ініціатива розрослася до мережі з 22 філій, де роздають щонайменше 100000 пакетиків насіння. Багато з них дісталися іммігрантам і людям, які ніколи раніше не займалися садівництвом. 

 Потреба з такому закладі з’явилася тому, що до недавнього часу не можна було так просто купити насіння, люди просто збирали його і обмінювалися ним між собою. Багато в чому Бібліотека насіння схожа на звичайну публічну бібліотеку. Доступна кожному. Тих, хто взяв насіння в бібліотеці, просять зібрати нове насіння з того, що у них виросте, і «здати» його назад. Окремо вітаються різні сорти одного виду - з їх допомогою поліпшується біорізноманіття. У бібліотеці також проходять семінари з питань збирання насіння.

Наближається пора, коли бібліотекарі зазирають на свої бібліотечні клумби (і не тільки на свої), аби не пропустити момент і вчасно зібрати насіння квітів для наступного сезону. Добре було б мати такі пакетики на виставках книг по квітникарству та огородництву, що їх так любимо ми організовувати. Чому б не спробувати. Особливо тим бібліотекам, де є відповідні любительські об’єднання, або тим, що хотіли би їх мати. Звідси

Про "азартні ігри" у бібліотеках Данії

Про "ігрові" пропозиції зарубіжних бібліотек я уже писала раніше. В цьому дописі пройдемося по одному з розділів сайту бібліотеки Копенгагену, що пропонує користувачам ігри. Дослівно назва розділу перекладається "Азартні ігри". Складно передбачити реакцію громадськості, та й переважної частини  бібліотечної спільноти, якби подібний розділ з'явився на сайті  котроїсь з публічних бібліотек Києва. За допомоги Гугл-перекладача ви можете ознайомитися з цим розділом, де пропонується скористатися пошуком потрібної вам гри, ознайомитися з новими надходженнями ігор у фонд бібліотеки, презентуються художні книги для дітей і дорослих із фонду бібліотеки, сюжет яких зав'язано на містичних  історіях про гравців в комп'ютерні ігри, фантастика про паралельні світи переважно данською та англійською мовами. Серед пропозицій бібліотеки - книги-керівництва по іграх Minecraft, з гри в шахи. Бібліотека також пропонує книги-ігри, де головний герой - сам читач, і від нього залежить розвиток  і поворот сюжетної лінії. Бібліотека пропонує також хмару ігор на власному каналі в youtube, і в обов'язковому порядку - Поради для батьків по комп'ютерних іграх для дітей і молоді, яким присвячено окрему веб-сторінку. Ресурс містить огляд жанрів комп'ютерних ігор та їх платформ, систему маркіровки ігрового контенту у відповідності з віком дітей, поради як легко налаштувати ігрові консолі, щоб вони надавали доступ до ігор, що відповідають віку дитини.

Цікава ваша думка про пропозицію комп'ютерних  ігор у публічних бібліотеках.

Успішний приклад бібліотечних послуг для переселенців

Про те, що Мелітопольську центральну міську бібліотеку цього року відзначено за роботу з переселенцями, ви уже знаєте. Я ж висвітлю основні напрямки цієї роботи. 

У місті, що в Запорізькій області, зареєстровано 4485 осіб, які прибули з Донецької та Луганської областей та АР Крим, з яких 1391 людей працездатного віку.

З 2014 року  співробітники центральної міської бібліотеки ім. М. Лєрмонтова спрямовують свої зусилля на допомогу  цим громадянам у  вирішенні ряду правових та соціальних питань. Спочатку працівники Інтернет-центру бібліотеки підготували інформаційні буклети з  роз'ясненням процедур, що стосуються питань грошової допомоги, пенсії, видачі паспортів, обліку та реєстрації місця проживання переселенців. Послуги доступу до мережі Інтернет бібліотека звісно ж надає безплатно.

Інтернет напрокат

Дякую моїй єрусалимській колезі Наталі за посилання на цікаву новину.  Публічні бібліотеки  Нью-Йорку з червня минулого року реалізовують програму hotspot. 

Cайт програми повідомляє, що бібліотеки пропонують безоплатно обмежену кількість бездротових модемів wi-fi для населення, що є учасником освітньої програми бібліотеки, але  не має доступу до мережі  Інтернет у себе вдома. 

А з січня цього року Нью-Йоркська публічна бібліотека запускає найбільшу в країні програму Internet кредитування, роздаючи безоплатно 10000 високошвидкісних «гарячих точок» доступу до мережі Інтернет для найбідніших жителів міста. За програмою пристрої вартістю $1000 надаються для користування дома на термін до одного року. Програма спрямована на подолання цифрової нерівності, адже 3 млн. жителів із 8-ми не мають широкосмугового доступу до Інтернету.

"Це просто незбагненно, що в цифровому світі, в якому ми живемо, третина жителів Нью-Йорка не мають доступу до широкосмугового Інтернету вдома, що є серйозним недоліком для них під час навчання, працевлаштування, і т.д." - зауважив Ентоні Маркс, президент Публічної бібліотеки Нью-Йорка.

Вимоги до претендентів на отримання такого блага відрізняються, але, як правило, пристрої надаються зареєстрованим у бібліотеці користувачам, що беруть участь в освітніх програмах і не мають свого власного широкосмугового доступу до Інтернету, а також літнім людям та інвалідам.

Проблема відсутності дома у деяких користувачів ноутбуків або настільних комп'ютерів вирішується завдяки пожертві від Google - 500 ноутбуків та з окремих грантів на фінансування програми. Детальніше - тут.

 Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).

ІТ-підтримка малого бізнесу

          Сьогодні наші зболені душі найбільше прагнуть мирного життя. Трагічні події на сході країни кардинально змінили наші життєві й професійні пріоритети. Хоч і дуже важко перемикатися на професійне, проте, прагнення гарного майбутнього для України  допомагає в пошуку шляхів до нього.

З приємністю прочитала про те, що наша країна входить в ТОП-10 країн-лідерів в сфері розробок програмного забезпечення.

А отже, невдовзі нас чекає цифровий прорив у всіх сферах життєдіяльності. Дуже сподіваюся, що бібліотеки не будуть осторонь цього процесу. Наведу один із прикладів для наслідування.

Впродовж осені 2013 року публічні бібліотеки майже всіх муніципалітетів Данії надали допомогу 7000 малих підприємств і об’єднань для запровадження у них електронного самообслуговування. Багато з них дізналися, як отримати цифровий підпис і електронну  поштову скриньку, подати звітність з ПДВ, звіт з єдиного соцвнеску і т.п.

Данський уряд працює на реалізацію стратегії електронного урядування 2011-2015 у співпраці з регіонами та муніципалітетами. Мета стратегії полягає у переведенні  взаємодії громадян, підприємств та державних органів у цифрову форму. Згідно стратегії, всі підприємства та організації зобов'язані були до 1 листопада 2013 створити власну електронну  поштову скриньку для отримання від державних органів кореспонденції.

Чимало малих підприємства не були знайомі з використанням Інтернету та електронної звітності. Необхідною умовою для реалізації завдання було забезпечення доступної допомоги для тих, хто важко адаптується до заміни паперової звітності електронною через мережу Інтернет. Тому Данський Бізнес-центр об'єднав свої зусилля з данською  агенцією культури для отримання від бібліотек гарантованої ІТ допомоги для невеликих бізнес-підприємств.

Данський Бізнес-центр восени провів навчання для співробітників бібліотек, які взяли на себе роль ІТ керівників для підприємств. Центр спільно з Данською агенцією культури очолив національну маркетингову службу та створив мережу, куди увійшли усі зацікавлені в реалізації проекту.  Агенція культури надала скромну субсидію для бібліотек-учасниць.

Докладені восени 2013 року основні зусилля, коли наявність електронної скриньки для повідомлень стала для підприємств малого бізнесу обов’язковою, дали наступні результати:

• Загалом, проект виправдав очікування. Данський Бізнес-центр, а також бібліотеки вважають його успішним.

• Бібліотечні ІТ керівники  напружено працювали. Вони зіткнулися з низкою проблем. Наприклад, деякі ІТ-рішення були не особливо зручні для підприємців, і багато підприємств відтягували перехід на електронну звітність, в результаті чого бібліотеки отримали велике навантаження протягом декількох останніх тижнів, що передували 1 листопада.

• Бібліотеки надали професійну допомогу. 85% користувачів послуг були задоволені ІТ допомогою.

• Співробітники бібліотек здобули нові навички.

• Бібліотеки зустріли нову групу користувачів. Більшість тих, хто отримав допомогу,  не користувалися бібліотеками раніше.

За час реалізації проекту бібліотеки вирішували соціальне завдання і тим самим отримали значний авторитет у державному секторі, а також комунальній сфері.  Вони розширили коло нових партнерів, не в останню чергу серед тих власників бізнесу та об’єднань, які отримали допомогу від  бібліотеки.

Проект продовжує розвиток одночасно з появою нових ІТ-рішень, що стають обов'язковими, і нових підприємств. А бібліотеки прагнуть постійно розвивати компетенції в цій сфері.

Бібліотека - надихає, дивує, розширює права і можливості

    В продовження попередньої теми хочу поділитися з вами матеріалом про те, як функціонують невеликі публічні бібліотеки в малочисельних адміністративно-територіальних округах Фінляндії. Назва цього допису - непоганий бібліотечний слоган для одного з наступних років. Хіба не так?

     Не буде новим для вас, що  бібліотека є не лише культурний центр  маленького муніципалітету, її функції значно ширші. У Фінляндії дві третини усіх муніципалітетів (217) мають населення менше 10000 осіб. 

     Ключове питання для бібліотек таких муніципалітетів - персонал. Працівники  мають бути не просто державними службовцями, вони повинні володіти навиками аргументації та переконання фактами, вміти презентувати і переконувати.  Персонал ніколи не повинен говорити, що основна функція бібліотеки - позичання книг. Директор повинен володіти тими ж знаннями і навиками, що й директор відділу продажів будь-якої комерційної установи. 

У невеликому містечку значно простіше вибудувати правильний тип партнерства, що полягає у гнучкому режимі роботи бібліотеки, залучення інвестицій у події та проекти, устаткування, багатофункціональні технічні засоби через зовнішнє фінансування. Організація нічних кінопоказів для молоді,  можливості для створення цифрових матеріалів, надання у прокат спортивного обладанання, продаж квитків і т.д., - ці послуги бібліотек вже перейшли  із розряду іноваційних у традиційні.

 У Стратегії публічних бібліотек Фінляндії на 2010-2016 записано, що бібліотеки повинні "надихати, дивувати і розширювати права та можливості". Ця теза стала своєрідним заповітом для багатьох публічних бібліотек. 

Бібліотека Sompio

Sompio бібліотека є обласною бібліотекою для трьох муніципалітетів.  Розпочала свою роботу в 2009 році. Sompio бібліотека є першою обласною бібліотекою в Лапландії, заснована на угоді добровільної, спільної діяльності.  Причина створення регіональної бібліотеки в тому, щоб підтримувати високий рівень бібліотечних та інформаційних послуг в області і підтримувати цілеспрямований розвиток бібліотечних послуг.

За словами директора бібліотеки, створення бібліотечних подій на регулярній основі є одним із способів, щоб зберегти бібліотеку видимою і живою. Тут щомісяця працює Book Cafe, проводяться читання для кола громадян похилого віку та інвалідів, години історій у ремісничому клубі, а також різні заходи, організовані в рамках  інших клубів та груп за інтересами. Бібліотека пропонує для дітей та молоді матеріали  саамською мовою.

Бібліотека  має службу підтримки бізнесу, що була створена в рамках проекту Європейського фонду регіонального розвитку, проведеного  Регіональною Радою Лапландії, де жителі можуть отримати консультації щодо підтримки свого бізнесу за допомогою відеозв'язку незалежно від місця проживання. Такі послуги дають ефект видимості навіть для найменшої бібліотеки, що може розвивати  не тільки традиційні бібліотечні послуги, але й нові форми роботи.
До прикладу, у читальній залі прийнято рішення  ввести самоообслуговування у години,  коли бібліотека без персоналу.  А пересувна  бібліотека,  отримавши фармацевтичну ліцензію, що було позитивно сприйнято населенням, поряд з видачею книг пропонує і ліки для жителів віддалених муніципалітетів. Таке партнерство  є  однозначно безпрограшним.  

Бібліотека як центр культури

Міцні партнерські зв'язки між різними зацікавленими сторонами - колючове питання для діяльності бібліотек. Сформоване партнерство дозволяє публічним бібліотекам проводити у своїх стінах міжнародні виставки робіт художників. Гладка функціонуюча логістика між бібліотеками є необхідним активом для невеликих бібліотек .

Бібліотека виступає і якості ресурсної бази нетрадиційних бібліотечних матеріалів: тут можна позичити чайники, снігоступи, ігри та головоломки. Пропонується кава, послуги біблітечного кінотеатру на 20 місць. Бібліотечні послуги є популярними серед начелення, тому фінансування бібліотеки залишається на хорошому рівні.

 Видимі через сайт

Фінські публічні бібліотеки мають бути відкритими та інноваційними. Це дуже важливо для невеликих бібліотек, особливо таких, що розташовані далеко від густонаселених міст.
Фінські колеги кажуть, що в даний час послуг фізичної бібліотеки вже недостатньо. Бібліотеки повинні принаймні мати свій власний профіль на Facebook. Крім того, блоги, Twitter та інші форми соціальних медіа забезпечують гарні можливості для обміну інформацією про бібліотеку та поліпшення її видимості.

На сторінках бібліотеки у соціальних мережах та медіа необхідно розміщувати та оновлювати інформацію, що може бути цікавою і для покровителів.  Бібліотеки  більше не можуть вижити зі старим вибором готельних послуг, а тому мають бути досить рішучими, щоб відкривати двері для нових партнерських відносин.

Цікавинки для бібліотечної торбинки

Переглядаючи світлини, відзняті під час Львівського бібліотечного форуму, вирішила, що "зволікати не можна, ділитися". Осінь уже повноправна господиня, час пропонувати меню літературної осені від Львівської обласної бібліотеки для дітей.

А як вам оформлення Шевченкового календаря?

Декілька фрагментів простору бібліотеки

До послуг юних користувачів і їх батьків бібліотека пропонує консультації психолога. Здійснюється он-лайн-консультування за допомогою програми SKYPE. Також кожна дитина може отримати заочну відповідь на свою проблему у письмовій формі,поділившись нею у «Щоденнику довіри». Поставити запитання можна і через онлайн-форму.

Ще одна чудова послуга від львівських колег: вечірній абонемент. Тим користувачам, хто не встигає відвідати бібліотеку впродовж дня, пропонується послуга замовлення потрібних книг по телефону, які можна отримати у чергового бібліотекаря до 20.00.

Гарні ініціативи, правда?

 

Покетбуки? Уже в бібліотеці!

Публічна бібліотека імені Лесі Українки пропонує відвідувачам скористатися покетбуками - електронними пристроями для читання. Правила користування  електронними читанками уже розроблені і поволі, щоразу сміливіше, користувачі беруть до рук  цей гаджет. У декілька рідерів бібліотека завантажила оцифровані раритетні книги із фондів бібліотеки та музичні твори. Відділом мистецтв завантажено 3000 унікальних п'єс, які ви не знайдете більше ніде. Хіба є краща можливість для репетиції ролей, як з рідером?

Є користувачі, яким цікавий новий формат читання, а є й такі, що відверто ігнорують нову послугу, надаючи перевагу традиційній, паперовій книзі.

Рекомендую переглянути відео, що зрозуміло і дохідливо демонструє  функціональні можливості пристрою.

Бібліотека ж, з свого боку, створила рекламний відеоролик, призначений для молоді. Вдалося, чи ні, покаже статистика You Tube. Дуже старалися. Пристрій для читання у нас не просто рекламований, але й "оспіваний". Чого не зробиш заради приваблення користувачів!

Бібліотеки і благополуччя на дорогах

Останнім часом так багато публікацій та теледебатів присвячується проблемам стану українських доріг, що цей бібліотечно-методичний блог просто зобов'язаний порозмірковувати над тим, яким чином бібліотека може покращити ситуацію на дорогах. Не посміхайтеся скептично. А краще послухайте про досвід норвезьких бібліотекарів.

У 2006 році норвезька агенція архівів, бібліотек і музеїв почала співпрацювати зі Спілкою норвезьких працівників транспорту з метою створення системи бібліотечного обслуговування водіїв вантажівок. Мета проекту - стимулювання інтересу до читання  працівників транспорту, для досягнення якої при основних придорожніх готелях, ресторанах та мотелях організовуються бібліотеки для водіїв вантажівок, які під час здійснення рейсів роблять обов'язковий денний або нічний перепочинок.  
Нелегка робота водіїв-дальнобійників передбачає самотність та напружену увагу. Єдиний інформаційний ресурс, що доступний їм під час рейсів - радіо, тривале прослуховування якого швидко набридає. Водії вантажівок, як представники професійної групи мають мало можливостей для користування публічними бібліотеками, що, як правило, знаходяться на деякій відстані від основної дороги в місто або село. До того ж водії не мають часу на їх пошук, щоб позичити аудіокниги на дорогу або якусь книгу для вечірнього читання у готелі. Проблема виникає і з поверненням книги.
Ідея бібліотечного обслуговування працівників транспорту запозичена із сусідньої Sweden, яка першою започаткувала такий проект. Статистика зі Швеції показала, що працівники транспорту як професійна група читають дуже мало. Лише кожен четвертий водій. 
Бібліотеки при готелях та придорожніх ресторанчиках надаватимуть водіям вантажівок з собою у дорогу, в основному, аудіокниги, а також періодичні видання та журнали. Кожна бібліотека забезпечується також ПК з доступом до Інтернет. Основне завдання таких бібліотек - розвиток інтересу до літератури, що  сприятиме поліпшенню навичок читання та письма серед працівників транспорту. 
Спілка норвезьких працівників транспорту проявила велику зацікавленість у розвитку проекту. Перші бібліотеки  створено у 2007 році на Høydalsmo придорожньому шинку в графстві Телемарк, другий в Furulund в графстві Vestfold. Норвезька агенція архівів, бібліотек і музеїв виділила NOK 75000 для покриття витрат на створення бібліотек. Спілка норвезьких працівників транспорту, муніципалітети та публічні бібліттеки також взяли участь у фінансовому забезпеченні реалізації проекту. Вибір місць для організації бібліотек грунтується в першу чергу на доступності та зручності розташування відносно часу роботи та часу відпочинку водіїв.
Розміщення бібліотек в придорожніх готелях і сервісних центрах є блискучою ідеєю. В пресі опубліковані позитивні відгуки водіїв, які зазначають, що їх робочі дні проходять набагато швидше, і вони стали більш розслабленими і врівноваженими.  "Це впливає на те, як я веду машину. Це знижує стрес. Я говорив з кількома моїми товаришами, які виявили, що споживання дизельного палива знизилося, тому що вони стали їздити не так агресивно".  

Ось так. Звідси

Забронюйте кабінет

Саме так виглядає кабінет, що його пропонує своїм користувачам забронювати на визначений час одна із данських бібліотек. Для того, щоб попрацювати наодинці або групою. Кабінет облаштований ПК, але дозволяється приносити і свої ноутбуки та підключатися до безпроводової мережі.

Звернула увагу на те, що для підключення до безпроводової мережі користувач має звернутися до бібліотекаря і отримати ключ до мережі.  Користувачам надаються інструкції з підключення ноутбука до безпроводової мережі.

Інструкция для Windows XP 

Інструкции Windows 7

Судячи із коментарів під другою інструкцією, користувачам данської бібліотеки не дуже до вподоби процес підключення. Вони воліли б не гаяти  на це свій час.

Користувачі безпроводової мережі (Wi-Fi) мають дотримуватися таких же правил, що і користувачі стаціонарних точок доступу до мережі Інтернет в бібліотеці: не заходити на сайти з порнографічним, расистським, антигуманним та іншим небажаним змістом. 

Шановні колеги з бібліотек, де є Wi-Fi. А ви прописали правила для користувачів безпроводовою мережею? 

Самолікування може зашкодити. Зверніться у бібліотеку

    Кажуть. що абсолютно здорових людей не буває. Є недообстежені. Чи багато наших громадян задоволені рівнем нашого "безплатного"  медичного обслуговування, або рівнем цін на медичні послуги платних закладів? Тому інтерес наших користувачів до медичної інформації, що тією чи іншою мірою допомагає вирішити їх проблеми зі здоров'ям, зростає.

     Що сьогодні бібліотека може запропонувати? Медичні енциклопедії, збірники по фітотерапії, лікувальній фізкультурі, народних методах лікування та з інших оздоровчих практик,  інформацію про медичні та профілактичні заклади району, міста (не впевнена, що бібліотеки мають повні бази даних), лекторії з участю лікарів, психологів, фітотерапевтів.

     Пошукала досвід бібліотек зарубіжних країн з цього питання. 

     Питання ролі бібліотеки в поінформованості громадян щодо охорони здоров'я, було піднято у Нідерландах.

     Проведене дослідження показало, що 55% людей зверталися у місцеву бібліотеку із сподіваннями знайти відповіді на питання, що стосувалися здоров'я та самодопомоги. В результаті в декількох публічних бібліотеках були створені зони медичної інформації. В 1998 році національний пілотний проект було розпочато в десяти публічних бібліотеках. Цьому сприяло зміщення в медичній галузі акценту з надмірного регулювання послуг до більш лояльного, що дозволяло пацієнтам самим приймати рішення щодо лікування. Частиною цієї нової парадигми стало інформування громадян про їх права як пацієнтів, їх права на інформацію про власне здоров'я, діагнози та пропоноване лікування. Громадяни вцілому повинні мати доступ до соціальної і суспільної інформації, щоб орієнтуватися в питаннях, що стосуються охорони здоров'я. Крім традиційних джерел інформації, надавався доступ до якісних медичних сайтів та інформації на компакт- дисках. Користування інформацією передбачає анонімність. Користувачі можуть звернутися за допомогою в пошуку інформації до бібліотекарів, що пройшли спеціальне навчання  по користуванню медичними базами даних,  знають спеціальну медичну термінологію і мережу закладів охорони здоров'я.

Не відшукали в Google? Запитайте в бібліотеки on-line

Кожен житель Данії, звернувшись сайт http://www.biblioteksvagten.dk/, має змогу отримати  відповідь на будь-яке запитання. Biblioteksvagten відповість на запитання: Що це...? Що це означає?... Де знаходиться ...? Коли...?

 Biblioteksvagten.dk - це безоплатна бібліотечна служба відповідей на запитання. Цей проект реалізується у співпраці 54 публічних та 13 академічних бібліотек Данії. 
  Поставити запитання можна не тільки через шаблон на сайті, але й  в чаті,  електронною поштою,  по телефону - 70 27 17.

Люди похилого віку та ІТ

  Сьогодні публічні бібліотеки роблять перші спроби навчанню людей похилого віку новим інформаційним технологіям. Ця робота здійснюється переважно за власною ініціативою та на  ентузіазмі бібліотекарів, із залученням громадських організацій, зокрема, "Університету третього віку".

Проте для того, щоб досягнути у цьому напрямку певних результатів, має бути цілеспрямована підтримка держави, як це відбувається у кращих європейських країнах.

  У Данії проведено дослідження знання людьми похилого віку нових інформаційних технологій, що показало обмежений рівень знань про комп'ютери та Інтернет. Для прикладу, не більше 4-х відсотків жителів віком понад 60 років мають вдома доступ до мережі Інтернет і цей відсоток є незмінним  від травня 1996 року. Окрім цього, люди похилого віку мають потребу в інформації, просвіті та консультуванні з питань інформаційних технологій відповідно їх  власних потреб і можливостей навчатися.  

  До того ж, серед кількості користувачів Інтернетом у бібліотеках люди похилого віку складають лише 10 відсотків. Основні 3 причини, чому люди похилого віку не користуються комп'ютерами та Інтернетом у бібліотеці:
вони взагалі не користуються бібліотеками;
їм не вистачає інформації, консультування і допомоги для використання комп'ютерів;
не вистачає доступного та зрозумілого роз'яснення (навчання) для них як користувачів. 

Про це йшлося на одній із урядових нарад, де було повідомлено про те, що уряд виділив 35 млн. крон на розвиток ІТ-освіти серед старшого населення. Сучасні інформаційні технології несуть ризик відчуження та ізольованості літніх людей. Адже рівень пенсійного забезпечення не дозволяє багатьом із них придбати комп'ютер. Слід також мати на увазі, що справа навчання літніх вимагає терпіння та наполегливості. І не тому, що ця категорія дурніша за молодих, вони просто повільніше сприймають матеріал, - підкреслив у своєму виступі  президент  асоціації літніх людей Данії.

  І, звичайно, дуже природно сьогодні для бібліотек використовувати свої знання і досвід, а також обладнання для початкової освіти літніх людей в сфері ІТ технологій.  Звідси 

  На багатьох сайтах данських публічних бібліотек можна зустріти подібні оголошення, де йдеться про те, що у бібліотеці діють безплатні комп'ютерні курси. Можна підписатися на один, або декілька курсів, відповідно індивідуальних потреб.

   Бібліотеки пропонують поліпшити навики пошуку інформації в мережі Інтернет, навики обробки зображень з цифрової камери та їх відправки по е-пошті, користування сайтами соціальних мереж, скористатися цифровим громадським самообслуговуванням, використовувати програми Picasa, користуватися планшетами та смартфонами для роботи в Інтернеті, скачувати музику, електронні книги, здійснювати пошук  по сайту бібліотеки та ін.

   Бібліотеки у партнерстві з асоціацією літніх громадян періодично оголошують дні "прибою", коли  людям старшого віку пропонують спробувати скористатися ІТ для того, щоб отримати смак до навчання.

  Якщо переглянути програму навчальних семінарів у бібліотеці данського Орхуса, то восени кожного понеділка за попереднім записом літнім громадянам пропонуються курси із використання:

Facebook, Орхус Wiki і смартфонів;

Інтернет для початківців;

Електронної пошти.

Семінари (тривалістю 1,5 год.) із користування смартфонами, Ipad планшетами, ін   Звідси 

Підсумкові роздуми

     Під час вебінару "Информационные технологии и электронные ресурсы в современных библиотеках" один із учасників - професор кафедри електронних бібліотек, інформаційних технологій і систем МДУКіМ  В.К. Степанов у своєму виступі "Библиотеки в системе цифровых коммуникаций: стратегия виживания" зауважив, що традиційні бібліотеки зникнуть через 2-3 роки. Якщо не знайдуть себе в новій реальності. Мені часто доводиться розмовляти з колегами на цю тему. З багатьма із них у нас схоже бачення майбутнього бібліотек,  але є немало й таких, які категорично не сприймають інших функцій бібліотеки, крім традиційних. 

     Особисто для мене принизливих способів заманювати читачів до бібліотеки не існує. Разом з колегами з відділу обслуговування "лібмобили" і досить успішно. Правда, одна з колег, яка вважала вихід на вулицю з рекламою "приниженням" звільнилася, але невдовзі знову повернулася. 

   Чим сьогодні вимірюється затребуваність бібліотеки і її популярність серед населення? Показниками статистичної звітності, де одним з основних показників, від якого залежить фінансування бібліотеки є кількість документовидачі? Я давно схиляюся до думки, що форми статистичної звітності у їх теперішньому вигляді потрібно відміняти. Кількість та якість послуг, кількість користувачів, що їх отримують та  кількість відвідувань - основні показники, що підтверджують значимість бібліотеки.

Нам і не снилось або Ігротека по-данськи

     Бібліотеки іграшок чи ігротеки явище не нове. Про поняття "ігротека", її історію та сьогодення в контексті досягнень вітчизняної педагогіки, а також про ігротеки у бібліотеках ви можете прочитати у російському фаховому виданнi (с.40).

     В Мережі ви також знайдете чимало інформації про ігротеки, що організовуються у бібліотеках. Зокрема, про те, що  кожен бажаючий може погратися у бібліотеці. Але аж ніяк не взяти ігри (іграшки) для домашнього користування.

Чи не кожна данська бібліотека через свій сайт пропонує   скористатися Леготекою. "Леготека - це місце, де ви можете взять іграшки додому так само, як ви берете книги чи фільми", - повідомляє  бібліотека.  Окрім цього, Леготека - це місце, де ви зможете отримати консультацію з розвитку своєї дитини і її активацію через гру.

     Legeteket надає підтримку сім'ям, які хочуть брати активну участь у розвитку дитини. Legeteket також відкрита для педагогів та інших осіб, котрі працюють з дітьми та підлітками. Консультант Леготеки є кваліфікованим терапевтом, логопедом, педагогом з розвитку навиків руху. До того ж, вона працює в школі для учнів із обмеженнями мови.

 В Леготеці можна отримати консультацію з проблеми, що хвилює,  як у присутності дитини, так і без неї. Або ж абсолютно анонімно. Окрім цього, на електроннну адресу бібліотеки можна надсилати листи з позначкою "Запитай у Леготеки".
Всі іграшки леготеки мають штрих-код, як і книги.
      Приміряла цю послугу на наші українські бібліотеки. Чому б і ні. Знайшли спонсора, закупили ігри та іграшки, - і вперед. От тільки як обліковувати видачу? До якої мови віднести набір різнокольорових кубиків, і до якого виду: книг, періодики чи електронних видань? Це ж також бібліотечні матеріали. Хто б підказав?
      Але повернімося в Данію. На сайті повідомляється, що ігри, асортимент яких представлено ось в цьому розділі сайту,  можна відібрати, замовити по Інтернету та отримати у найближчій до користувача бібліотеці. Співробітники бібліотек завжди готові допомогти з доставкою. 
 Переглянула які ігри пропонують бібліотеки. О, асортимент дуже широкий: починаючи з ігор для найменших (до 50-ти видів), розвиваючих мову, моторику, інтерактивних, в т.ч. пазлів, кульок і т.п.
Перегляньте лишень, скільки ігор пропонується для розвитку математичних здібностей дітей!
А скільки ігор-головоломок! А скільки музичних інструментів, ксилофонів та барабанчиків! Не буду розглядати інші види, досить того, що все це безоплатно! О, королівство!