Кава у бібліотеці: Гостинність чи юридичний ризик?

Розбираємо оновлений Перелік платних послуг (Постанова № 1496)

Бажання перетворити бібліотеку на затишний простір, де пахне свіжою кавою, цілком зрозуміле. Проте після оновлення переліку платних послуг закладів культури (від 19.11.2025 р. № 1496), «самодіяльні кав’ярні» у вільному просторі бібліотеки остаточно перейшли у зону високих юридичних ризиків.

Розбираємося по поличках, чому модель «кава за донат», яку практикують деякі сучасні бібліотеки - це міна сповільненої дії для керівника.

Чому «Донат» - це не вихід?

CОVID -19 тут не живе :)

Сьогодні одна колега з Харківщини звернулася з проханням поділитися досвідом виготовлення та встановлення вуличного бокса для повернення бібліотечних книжок. Така штуковина у нашій бібліотеці уже майже 4 роки.

Про забезпечення умов для відновлення роботи публічних бібліотек офлайн

Це не припис, це лише намагання укласти перелік певних правил та умов для відновлення безпечної для бібліотекарів і відвідувачів роботи бібліотек, посилаючись на ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і беручи до уваги Рекомендації ВООЗ як знизити інфікування коронавірусом 
За умови пом’якшення карантинних обмежень

Будинок для потреб бібліотек

Хто там каже, що бібліотеки відживають своє? В Норвегії, щоб ви знали, нещодавно відкрився Будинок бібліотек,  в Альф Беркесі, що на схід від Осло.
У візитівці сайту Будинку бібліотек повідомляється, що його персонал,  а саме - бібліотекарі, розробники систем, літературознавці, дизайнери інтер'єрів, спеціалісти логістики, працівники транспорту, вчені, брокери, персонал з обслуговування клієнтів, викладачі, менеджери і продавці, - має унікальні навички для досягнення головної для усіх мети -  отримання знань впродовж життя.  

Мейкер-простір у публічній бібліотеці

Цікавий час сьогодні для бібліотек. І не простий. З широкою доступністю електронних книг і довідкових ресурсів в Інтернеті, бібліотеки критично оцінюють свої пропозиції і шукають способи, щоб розвиватися в ногу з часом. Бібліотеки розширюють асортимент своїх ресурсів, включаючи у свої фонди нетрадиційні предмети, інструменти, технічні засоби, твори мистецтва. Деякі збільшують кількість різноманітних навчальних та громадських заходів, що проводяться у їх приміщеннях. До прикладу, для бібліотеки Westport, шт. Коннектикут, наступним кроком у її еволюції було створення мейкер-простору, розташованого в центрі її приміщення та відкритого для всіх відвідувачів. Важко уявити це на прикладі міні-приміщень київських бібліотек. Але спробуйте. Натхненні успіхом mini maker faire, який залучив понад 2000 учасників, (погляньте на FB-сторінку київського аналогу), співробітники бібліотеки вирішили вбудувати мейкер-простір у бібліотеку. На третьому році MakerSpace розширився завдяки щедрому гранту від Інституту музейних і бібліотечних послуг (IMLS), федеральної агенції, що є основним джерелом підтримки бібліотек і музеїв по всій країні. (зауважу, що київські бібліотеки, виходячи з висновків аудиту, «должны сами находить средства для функционирования, а также контролировать использование бюджетных денег." Звідси). Розміщений серед книг, мейкер-простір є місцем для амбітного друку проекту в 3-D. Поряд з бібліотекою знаходиться підприємство з проектування, виготовлення і будівництва літаків. За допомогою 3-D принтера в бібліотеці виготовляються деякі деталі, необхідні для літаків. Бібліотека цим проектом має на меті поширити інформацію про можливості сучасних мейкер-просторів, продемонструвати творчий рух та генерувати ентузіазм, розширити уявлення про те, що бібліотеки не лише місця, де можна брати книги і медіа-матеріали, а й простір для творення співтовариства, стимулювання інновацій, для необмеженої концентрації інформації; з інформацією, що протікає в обох напрямках. Сьогодні вже не є достатнім отримання інформації, з нею потрібно щось робити. Такі мейкер-простори в бібліотеках з'єднують інформацію та ідеї. 

Що пропонують мейкер-простори публічних бібліотек США?

Медіа-простір, або Заводимо будильник на завтра

На такий масштабний навіть для столиці проект потрібні дуже великі кошти. У бюджеті міста, як нам нещодавно нагадали  під час святкового концерту на відзначення Всеукраїнського дня працівників культури, – велика дірка. Тож питання будівництва сучасного приміщення для головної публічної бібліотеки столиці,що ми періодично піднімали впродовж останніх 25-ти років і з такою ж періодичністю отримували чергову обіцянку, - так і залишається питанням. Нещодавно на своїй сторінці у мережі Фейсбук прикріпила світлину з історіями, котрі змушують замислитися. Одна з них про надію. "Кожної ночі, коли ми лягаємо спати, ми не маємо гарантії, що на ранок ми будемо живі. Але щоразу заводимо будильник на завтра. Це і є надія".  

У 2010 році під час робочої поїздки в данське  місто Орхус(200 тис. жителів) першою бібліотекою, яку ми відвідали, була центральна міська бібліотека Орхуса. Ось декілька моїх світлин з цієї бібліотеки.

Уже тоді гід повідомив, що розробляється проект будівництва приміщення для нової публічної бібліотеки. Подумалось: окреме, збудоване спеціально під бібліотеку приміщення, з підвалу не затоплює, усі відділи вкупі, технічне забезпечення – вищий клас! (навіть автоматичні лінії, по яких транспортується та розподіляється за темами література), - що їх не влаштовує? Громадяни, політики, бібліотечні працівники, експерти, партнери та мережі співробітництва м.Орхус визначили основні цінності для розвитку громади: 

• Громадянин як ключовий фактор

• Безперервне навчання та комунікація

• Співпраця та партнерство

• Культура і досвід

• Подолання цифрової нерівності громадян, технології і знання

• Гнучка і професійна організація

• Престиж міста

Проект будівництва нового мультимедійного комплексу в найкращому куточку  міста  – на березі  моря - названо okk1. Не стала досліджувати значення цієї абревіатури, це не так важливо. Сам комплекс названо Mediaspace - Медіа-простір. У 2001 році Орхуська міська рада вирішила побудувати Mediaspace – відкритий майданчик для навчання та набуття досвіду із врахуванням нових змін, що відбуваються в інформаційному просторі.

Бібліотека, знання і... сон

Багато хто пам’ятає, як у студентські роки, готуючись у бібліотеці до чергового семінарського заняття, неймовірно важко було подолати приступи сонливості, гострого бажання хоч на хвильку задрімати. Ще частіше траплялося це під час лекцій. За ініціативи Стівена Гріфса, директора бібліотеки Мічиганського університету, віднині відкрито майданчик для дрімання, де втомлені студенти можуть підзарядитись бадьорістю. Відкриттю майданчика передувало опитування 4000 студентів на предмет його розміщення. Найоптимальнішим місцем визначений простір, що близько межує з освітнім простором. Для дрімання обрано територію бібліотеки. Захисники проекту з оздоровлення студентів-опівночників та таких, що обмежують себе у сні через надмірну зайнятість, вважають, що такий сервіс підвищить обізнаність про згубний вплив недосипання на здоров'я студентів. Придбано недорогі вінілові ліжка, подушки в одноразових паперових наволочках. Хоч це і не розкіш, та все ж краще, ніж сидячи, обличчям у книзі. Речі на час короткого сну можна залишити у спеціальних шафках. Такі проекти не є рідкістю. В університеті Веслі (університет мистецтв в місті Мідделтаун (США)) для відпочинку студентів ще 2012 році було встановлено спеціальні високотехнологічні крісла-«стручки» для дрімання. 

За матеріалами: http://www.metronaps.com/ http://lj.libraryjournal.com/2014/05/academic-libraries/u-michigan-libraries-open-nap-stations/ 

А як ви реагуєте на прояви сонливості користувачів? Підмощуєте подушечку?