Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства

17 червня 2025 року Зарицький Олексій Олексійович, викладач Київського інституту бізнесу і технологій провів для бібліотекарів міста Києва і не тільки онлайн семінар "Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства". Надзвичайно корисно, інформативно і із засторогами)

Пропоную переглянути його.

В доповнення і узагальнення корисної інформації, отриманої  під час онлайн семінару.

Для підвищення ефективності обслуговування, автоматизації процесів, створення нових форм взаємодії з користувачами у бібліотеках можна застосовувати різні технології штучного інтелекту (ШІ)

Національний каталог Чеської Республіки сформовано у програмі ALEPH

Національний електронний каталог Чехії - база SKC

Національний каталог Чехії у своїй базі містить дані про документи, що знаходяться у фондах  чеських бібліотек та установ, які вносять дані про свої надходження записами, а також  інформацію про передплату періодичних видань.  У 2020 році їх кількість склала 507. Національний каталог Чеської Республіки формується в електронному вигляді з 1995 року і містить понад  6,7 мільйона записів чеських та зарубіжних монографій, спеціальних документів та серій (журнали, збірники матеріалів, звіти про конференції).

Чому я за ALEPH!

У період річної звітності вирішення питання автоматизованої системи обліку  діяльності бібліотек Києва набуває особливого сенсу. Адже переважна кількість бібліотек зводять основні показники діяльності, зафіксовані у щоденниках роботи, за допомоги калькуляторів. Більш просунуті – за допомоги електронного варіанта щоденника, що ведуть у програмі Excel.

Публічна бібліотека імені Лесі Українки впроваджує нові технології у свою діяльність з 1996 року, відколи за рахунок грантів, отриманих на конкурсній основі від Міжнародного фонду «Відродження» та Інституту відкритого суспільства, придбала інтегровану бібліотечну систему «АLЕРН 500» фірми «ЕxLibris» (Ізраїль).

Розумна автоматизація бібліотек

Питання вітчизняної АІБС, національного центру каталогізації, національної електронної бібліотеки,... і досі стоять відкритими. Причин тому багато... 

Все ж таки краще учитися не на власних помилках, а на досвіді інших. До прикладу, Литви, де з ініціативи Національної бібліотеки в 1994 році була створена концепція литовської інтегральної бібліотечної інформаційної системи (LIBIS), в якій передбачені основні цілі і завдання, а також організаційно-функціональна структура системи. 

Щодо проблеми створення єдиного міського бібліотечно-інформаційного простору

У статті «Концепція реформ у галузі створення та використання державних бібіліографічних ресурсів і реорганізації бібліотечного фонду України» Галини Гуцол, заступника директора з наукової роботи Книжкової палати України, що опублікована у № 4/2016 «Вісника Книжкової палати України», піднято надзвичайно важливі проблеми та висвітлено шляхи реформування бібліографічної справи України.

Дуже раджу ознайомитися. Грунтовно і переконливо. І вселяє надію, що крига таки почне скресати.

Одна з піднятих проблем – відсутність в Україні єдиної інформаційно-бібліографічної системи (електронного каталогу) фонду видавничої продукції, що зберігається у фондосховищах України. 
Я це питання розгляну локальніше, на прикладі проблеми зі створення єдиного інформаційного простору публічних бібліотек міста. Зведений електронний каталог до фондів публічних бібліотек для дорослих Києва створено Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих у програмі ALEPH. І ми цим пишаємося. Зведений електронний каталог до фондів бібліотек для дітей створено ЦМБ ім. Т.Шевченка для дітей у програмі МАРК російського виробника.

Але невирішеними залишаються багато проблем.

Ще у 1994 році фірма Ex Libris (Ізраїль) запропонувала Публічній бібліотеці імені Лесі Українки контракт на придбання інтегрованої бібліотечної системи ALEPH на один рік без оплати. Враховуючи наявність необхідної технічної конфігурації, контракт був підписаний і бібліотека отримала можливість ознайомитись та розібратися в  системі, оцінити  її переваги. 

ALEPH - одна  з кращих  систем,  доступних  на  програмному  ринку  України. У 1997  році на конкурсі міжнародного благодійного фонду «Інститут відкритого суспільства» в Будапешті  бібліотека  отримала грант  у сумі 25 тисяч доларів США, за які придбано програму ALEPH. Інсталяція однієї з останніх версій ALEPH була здійснена у бібліотеці в листопаді 1997 року. Завідувач відділу впровадження нових технологій Світлана Санжак пройшла стажування у бібліотеках Ізраїлю та США.

То був потужний ривок у розвитку нових технологій у бібліотеці.

Потужна платформа для просування читання. Зарубіжний досвід

В Данії головною установою, що займається просуванням літератури та читання є публічна бібліотека. Бібліотеки постійно прагнуть розвивати нові й традиційні форми діалогу з користувачами щодо літератури, як в фізичному просторі бібліотек, так і на нових цифрових платформах.

Без сумніву, публічні бібліотеки повинні задовольняти читацькі вподобання і потреби користувачів. Але поняття відповідності бібліотечних фондів потребам користувачів поступово зміщується в бік орієнтації читачів в масиві літератури, що здійснюється через діалог між бібліотекарями та читачами. Сьогодні більша частина цього діалогу відбувається в Інтернеті.

Данський сайт під назвою Litteratursiden (у перекладі -  Літературна сторінка) є гарним прикладом того, яким чином здійснюється орієнтування данського читача. Це також приклад того, як за допомоги нових інформаційних технологій здійснюється просування читання.

Яким чином утримуються публічні бібліотеки Данії і з яких коштів реалізують проекти розвитку?

Безплатний сервіс для вебінару

У формі електронної звітності бібліотек «ЕСМаР» передбачено рядок, куди маємо вписувати показник кількості вебінарів, проведених бібліотекою.

Технологія вебінарів реалізується за допомогою майданчиків (інтернет-сайтів) вебінарів або спеціального програмного забезпечення.

Організувати вебінар не так просто і під силу не кожній публічній бібліотеці. Найпоширеніший та зручний спосіб провести вебінар — це влаштувати його за допомогою спеціального платного сервісу вебінарів, що має необхідні функціональні можливості для он-лайн спілкування: можливістю відеотрансляцій в режимі реального часу, можливістю аудіомовлення, організації чату, онлайн-опитувань і т. д.

Основна перевага проведення вебінарів через онлайн-сервіси полягає в тому, що ніякого додаткового ПО учасникам таких веб-семінарів встановлювати не потрібно — робота ведеться прямо з вікна браузера. В результаті у вебінарах можуть брати участь навіть ті користувачі, які в силу різних причин не мають можливості встановлювати нові програми на свої ПК.  

Створення вебінару таким чином  полягає в реєстрації на бажаному сервісі вебінарів, настроювання параметрів вебінару та запрошення учасників до реєстрації. У призначений час учасники переходять за отриманими в запрошеннями посилання на вебінар (вебінарну кімнату) і, власне, приступають безпосередньо до роботи.

Під час вебінару ведучий може просто робити доповідь, використовуючи аудіо — або відеомовлення, або демонстрацію слайдів, а може взаємодіяти з учасниками, спілкуючись з ними в чаті. Проведений вебінар при бажанні можна записати, щоб дати можливість тим користувачам, які на нього не потрапили, переглянути його.

Веб-сервіси для проведення онлайн-конференцій є переважно платними: платня може стягуватися за певний термін використання сервісу або ж за доступ до певних можливостей. Але можна знайти і деякі безплатні сервіси, які хоч і не мають великого спектру функцій, зате дають можливість без будь-яких витрат організувати онлайн-зустрічі.

Один із них - BigBlueButton.  BigBlueButton - це безплатний web додаток, що був створений, передусім, для дистанційного навчання. Ви можете встановити BigBlueButton на сервер своєї бібліотеки і використовувати на ваш власний розсуд, наприклад, для мультимедійних  презентацій та спілкування.

Переваги цього сервісу:

1. Показ презентацій віддаленим користувачам у форматі PowerPoint.

2. Завантаження і показ документів у форматі PDF.

3. Трансляція відеозображень з камери.

4. Спілкування в чаті як групове, так і приватне.

5. Трансляція робочого столу вашого комп'ютера.

6. Обмін файлами між користувачами.

8. Запис ваших заходів.

Подивитися, як виглядає вже встановлений BigBlueButton, ви можете на наступній сторінці http://demo.bigbluebutton.org/ -це власне тестовий BigBlueButton.
Колеги, спробуємо освоїти  цей сервіс, або якийсь інший у наступному році. Плануйте вебінар.

Інтернет напрокат

Дякую моїй єрусалимській колезі Наталі за посилання на цікаву новину.  Публічні бібліотеки  Нью-Йорку з червня минулого року реалізовують програму hotspot. 

Cайт програми повідомляє, що бібліотеки пропонують безоплатно обмежену кількість бездротових модемів wi-fi для населення, що є учасником освітньої програми бібліотеки, але  не має доступу до мережі  Інтернет у себе вдома. 

А з січня цього року Нью-Йоркська публічна бібліотека запускає найбільшу в країні програму Internet кредитування, роздаючи безоплатно 10000 високошвидкісних «гарячих точок» доступу до мережі Інтернет для найбідніших жителів міста. За програмою пристрої вартістю $1000 надаються для користування дома на термін до одного року. Програма спрямована на подолання цифрової нерівності, адже 3 млн. жителів із 8-ми не мають широкосмугового доступу до Інтернету.

"Це просто незбагненно, що в цифровому світі, в якому ми живемо, третина жителів Нью-Йорка не мають доступу до широкосмугового Інтернету вдома, що є серйозним недоліком для них під час навчання, працевлаштування, і т.д." - зауважив Ентоні Маркс, президент Публічної бібліотеки Нью-Йорка.

Вимоги до претендентів на отримання такого блага відрізняються, але, як правило, пристрої надаються зареєстрованим у бібліотеці користувачам, що беруть участь в освітніх програмах і не мають свого власного широкосмугового доступу до Інтернету, а також літнім людям та інвалідам.

Проблема відсутності дома у деяких користувачів ноутбуків або настільних комп'ютерів вирішується завдяки пожертві від Google - 500 ноутбуків та з окремих грантів на фінансування програми. Детальніше - тут.

 Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).

ІТ-підтримка малого бізнесу

          Сьогодні наші зболені душі найбільше прагнуть мирного життя. Трагічні події на сході країни кардинально змінили наші життєві й професійні пріоритети. Хоч і дуже важко перемикатися на професійне, проте, прагнення гарного майбутнього для України  допомагає в пошуку шляхів до нього.

З приємністю прочитала про те, що наша країна входить в ТОП-10 країн-лідерів в сфері розробок програмного забезпечення.

А отже, невдовзі нас чекає цифровий прорив у всіх сферах життєдіяльності. Дуже сподіваюся, що бібліотеки не будуть осторонь цього процесу. Наведу один із прикладів для наслідування.

Впродовж осені 2013 року публічні бібліотеки майже всіх муніципалітетів Данії надали допомогу 7000 малих підприємств і об’єднань для запровадження у них електронного самообслуговування. Багато з них дізналися, як отримати цифровий підпис і електронну  поштову скриньку, подати звітність з ПДВ, звіт з єдиного соцвнеску і т.п.

Данський уряд працює на реалізацію стратегії електронного урядування 2011-2015 у співпраці з регіонами та муніципалітетами. Мета стратегії полягає у переведенні  взаємодії громадян, підприємств та державних органів у цифрову форму. Згідно стратегії, всі підприємства та організації зобов'язані були до 1 листопада 2013 створити власну електронну  поштову скриньку для отримання від державних органів кореспонденції.

Чимало малих підприємства не були знайомі з використанням Інтернету та електронної звітності. Необхідною умовою для реалізації завдання було забезпечення доступної допомоги для тих, хто важко адаптується до заміни паперової звітності електронною через мережу Інтернет. Тому Данський Бізнес-центр об'єднав свої зусилля з данською  агенцією культури для отримання від бібліотек гарантованої ІТ допомоги для невеликих бізнес-підприємств.

Данський Бізнес-центр восени провів навчання для співробітників бібліотек, які взяли на себе роль ІТ керівників для підприємств. Центр спільно з Данською агенцією культури очолив національну маркетингову службу та створив мережу, куди увійшли усі зацікавлені в реалізації проекту.  Агенція культури надала скромну субсидію для бібліотек-учасниць.

Докладені восени 2013 року основні зусилля, коли наявність електронної скриньки для повідомлень стала для підприємств малого бізнесу обов’язковою, дали наступні результати:

• Загалом, проект виправдав очікування. Данський Бізнес-центр, а також бібліотеки вважають його успішним.

• Бібліотечні ІТ керівники  напружено працювали. Вони зіткнулися з низкою проблем. Наприклад, деякі ІТ-рішення були не особливо зручні для підприємців, і багато підприємств відтягували перехід на електронну звітність, в результаті чого бібліотеки отримали велике навантаження протягом декількох останніх тижнів, що передували 1 листопада.

• Бібліотеки надали професійну допомогу. 85% користувачів послуг були задоволені ІТ допомогою.

• Співробітники бібліотек здобули нові навички.

• Бібліотеки зустріли нову групу користувачів. Більшість тих, хто отримав допомогу,  не користувалися бібліотеками раніше.

За час реалізації проекту бібліотеки вирішували соціальне завдання і тим самим отримали значний авторитет у державному секторі, а також комунальній сфері.  Вони розширили коло нових партнерів, не в останню чергу серед тих власників бізнесу та об’єднань, які отримали допомогу від  бібліотеки.

Проект продовжує розвиток одночасно з появою нових ІТ-рішень, що стають обов'язковими, і нових підприємств. А бібліотеки прагнуть постійно розвивати компетенції в цій сфері.

Вікіпедія - не смітник

     Бібліотекарі вважають свою діяльність найважливішою у світі. Без сумніву. Бібліотекарі навчилися ще й заявляти про себе. До прикладу, натрапила на таку заявку у Вікіпедії. Та щось не зацінили. (безсумнівно незначимий предмет: не значима не стаття).

     Головним для публікації у Вікіпедії є вимога подання об'єктивних доказів значущості: докладне висвітлення в авторитетних джерелах, визнання в професійному середовищі, інше. А ще стаття має містити посилання на авторитетні вторинні джерела.

     У Вікіпедії не слід розміщувати статті, що є новинними репортажами. Для цього існує ресурс Вікіновини.

     Про те, що статтю про вашу бібліотеку слід занести до Вікіпедії, ми уже говорили.
Проте, слід знати, що наявність статті в Wikipedia з посиланням на веб-сайт бібліотеки не поліпшить ранжування сайту бібліотеки, бо Wikipedia використовує rel=nofollow у всіх зовнішніх посиланнях. Варто також пам'ятати, що будь-яка людина має можливість відредагувати статті в Wikipedia, добавити, до прикладу, неправдиву інформацію. Тому варто періодично переглядати статтю вашої бібліотеки. Варто пам'ятати, що будь-які негативні моменти, що трапляються в процесі роботи вашої бібліотеки, також можуть потрапити в Wikipedia. І якщо ця інформація знайде підтвердження з інших джерел, то у вас практично не буде можливості її видалити. Кращі посилання Wikipedia - посилання зі статей на сайт бібліотеки. Це реально може збільшити відвідуваність сайту. Часто буває так, що потік відвідувачів з Wikipedia значно перевищує кількість відвідувачів з пошукових сайтів.

Берімось до роботи

Впродовж останніх декількох тижнів я втратила потребу, та й здатність вести цей блог. Все якось одразу стало несуттєвим в порівнянні з тією ситуацією, в якій сьогодні опинилася країна. Відчай, надія, біль втрат, тривога не випускають з полону. Важко думати і говорити про щось інше.

Попри все, життя іде. Ось уже завтра Національна парламентська бібліотека починає приймати користувачів, а о 12.00 – презентуватиме бібліографічний покажчик, підготовлений на відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.

А я сьогодні пропоную ознайомитися із рекомендованим зразком для положення про Інформаційне представництво бібліотеки у мережі Інтернет. Таке положення має бути у кожній бібліотеці, яка використовує веб-сервіси для представлення своїх послуг та ресурсів.

Отже,

1. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає призначення, принципи побудови і структуру інформаційних ресурсів, що входять до складу інформаційного представництва в мережі Інтернет БІБЛІОТЕКИ, а також регламентує технологію їх створення та функціонування.

1.2. Під інформаційним представництвом розуміється набір інформаційних ресурсів, де представлено інформацію про Бібліотеку в мережі Інтернет з метою створення інформаційного простору установи, єдиної інформаційної мережі для реальних та потенційних користувачів бібліотеки.

Інформаційне представництво бібліотеки є відкритим, загальнодоступним і включає в себе наступні інформаційні ресурси:

(- приводиться найменування ресурсу:

електронна пошта, сайт, блоги, сторінка у Twitter, сторінка у Facebook, ін., 

- дається його характеристика:

(англ. Email, e-mail, від англ. Electronicmail) технологія і надані нею послуги з пересилки і отримання електронних повідомлень («листи» «електронні листи»), по розподіленій глобальній комп'ютерній мережі.

Блог (англ. blog, від weblog - інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник, онлайн-щоденник) - веб-сайт, основний вміст якого - записи (пости), що регулярно додаються;

Сайт (від англ. Website: web - «павутина, мережа» і site - «місце», буквально «місце, сегмент, частина в мережі») - сукупність електронних документів (файлів) приватної особи або організації в комп'ютерній мережі , об'єднаних під однією адресою (доменним ім'ям або IP-адресою);

Твіттер (англ. Twitter - «чирикати», «щебетати», «базікати») - система, що дозволяє користувачам відправляти короткі текстові замітки (до 140 символів), використовуючи веб-інтерфейс, SMS, засоби миттєвого обміну повідомленнями або сторонні програми-клієнти;

Facebook - найбільша соціальна мережа Інтернет; і т.д.)

- та зазначається найменування /адреса/акаунт)

1.3. Користувачем ресурсів інформаційного представництва Бібліотеки може бути будь-яка особа, яка має технічні можливості виходу в Інтернет.

1.4. Зміст і структура ресурсів інформаційного представництва Бібліотеки в мережі Інтернет співвідносяться із Законами України, іншими законодавчими актами.

1.5. Діяльність з організації та порядку ведення інформаційного представництва Бібліотеки в мережі Інтернет здійснюється на підставі наступних нормативно-регламентуючих документів:

- Конституції України;

- Закону України «Про бібліотеку і бібліотечну справу в Україні»;

- Закону України «Про інформацію»;

- Закон України «Про авторське право та суміжні права»;

- Закону України «Про захист персональних даних»;

- Цивільного кодексу України;

- Положення про Бібліотеку.

1.6. Положення про інформаційне представництво у мережі Інтернет  Бібліотеки є локальним нормативним актом, що регламентує діяльність Бібліотеки. Зміни та доповнення в це положення вносяться наказом директора Бібліотеки.

2. Мета і завдання інформаційного представництва Бібліотеки

2.1. Метою інформаційного представництва Бібліотеки в мережі Інтернет є оперативне та об'єктивне інформування соціуму про діяльність Бібліотеки, здобутки колективу, включення ресурсів інформаційного представництва в єдиний інформаційний простір.

2.2. Завданнями інформаційного представництва є:

- формування цілісного позитивного іміджу Бібліотеки;

- реалізація принципів державно-громадського управління у бібліотечній діяльності та у галузі культури в цілому;

- реалізація прав громадян на доступ до відкритої інформації при дотриманні норм професійної етики бібліотечної діяльності та норм інформаційної безпеки;

- систематичне інформування громадськості про розвиток і результати діяльності Бібліотеки;

- презентація ресурсів і послуг бібліотеки, проектів і програм розвитку та їх особливостей;

- надання доступу віддаленим користувачам до електронної пошукової бази бібліотеки, до оцифрованих документів із фонду Бібліотеки;

- формування у персоналу та користувачів Бібліотеки культури обміну знаннями і досвідом роботи в мережевих спільнотах, форумах, конференціях, вебінарах;

- стимулювання творчої активності та створення умов для професійного та особистісного розвитку бібліотечних працівників;

- підвищення рівня інформаційної культури бібліотекарів та користувачів;

- розвиток форм зворотного зв'язку та обміну думками з користувачами бібліотечних Інтернет-сервісів;

- налагодження і розвиток партнерських відносин з соціумом.

3. Ресурси інформаційного представництва Бібліотеки

3.1. Ресурси інформаційного представництва Бібліотеки формуються як відображення різних аспектів діяльності і досягнень колективу та користувачів бібліотеки.

3.2. Інформаційні ресурси є відкритими і загальнодоступними в мережі Інтернет. Інформація, що розміщується на інформаційних ресурсах Бібліотеки, викладається загальновживаними словами, що зрозумілі широкій аудиторії, та відповідає наступним вимогам:

не містить відомості, що зачіпають основні положення Закону України «Про захист персональних даних»;

не  порушує авторське право;

не містить ненормативну лексику;

не відображає відомості, що зачіпають честь і гідність людини і громадянина;

не містить інформаційні матеріали із закликами до насильства і насильницької зміни основ конституційного ладу, розпалюють соціальну, расову, міжнаціональну і релігійну ворожнечу, пропаганду наркоманії, інші відомості, розміщення яких порушує законодавство України;

не суперечить професійній етиці бібліотекаря;

не містить матеріали, заборонені до опублікування законодавством України.

3.3. Права на інформаційні матеріали, розміщені на ресурсах інформаційного представництва, належать Бібліотеці за умови, що інше не регламентовано окремими юридично оформленими документами.

3.4. Розміщення інформації рекламно-комерційного характеру допускається тільки за погодженням з директором Бібліотеки і регламентується законодавством України.

4. Організація інформаційного наповнення та супроводу інформаційного представництва в мережі Інтернет Бібліотеки

4.1. Список осіб, які забезпечують створення, супровід та інформаційне наповнення ресурсів інформаційного представництва в мережі Інтернет Бібліотеки, перелік і обсяг обов'язкової інформації у відповідності до структури ресурсів інформаційного представництва бібліотеки регламентується посадовими обов'язками і затверджується наказом директора Бібліотеки.

4.2. Керівництво забезпеченням функціонування інформаційного представництва в мережі Інтернет Бібліотеки покладається на завідувача (відділу нових інформаційних технологій), який здійснює:

розробку макетів, дизайну і структури інформаційного представництва;

розміщення на ресурсах інформаційного представництва основної, поточної інформації і новин;

консультування членів колективу про підготовку та порядок надання інформації для розміщення на інформаційних ресурсах;

надання аналітичних матеріалів за статистичною звітністю інформаційного представництва в мережі Інтернет Бібліотеки;

навчання персоналу Бібліотеки основам інформаційної культури по роботі з ресурсами інформаційного представництва.

4.3. Дисциплінарна та інша передбачена чинним законодавством України відповідальність за якість, своєчасність надання і достовірність інформаційних матеріалів покладається на відповідальних осіб, згідно з п. 4.1. цього Положення.

5. Фінансове, матеріально-технічне забезпечення інформаційного представництва в мережі Інтернет Бібліотеки

5.1. Роботи щодо забезпечення функціонування та розвитку інформаційного представництва проводяться відповідно кошторису доходів та витрат Бібліотеки.

5.2. Розмір стимулюючих виплат за організацію роботи з інформаційними ресурсами визначається Положенням про стимулюючі виплати (преміювання) Бібліотеки.

Це приблизний варіант положення. Кожна бібліотека може  його скоротити, чи доповнити. Якщо маєте зауваження чи пропозиції, - чекаю в коментарях.