Данські бібліотекарі нажартували на премію

Blixenprisen — це новий фестиваль данської літературної премії, заснований у 2015 році  Асоціацією письменників Данії. Номінантами премії Blixen Prize може бути кожен представник літературно-мовної індустрії, незалежно від формату матеріалу: фізичного, електронного  чи аудіо. 

Про найважливіше: формування фондів

Сьогодні на порядку денному стоїть питання оновлення бібліотечних фондів кращими творами української та світової літератури, рейтинговими, запитуваними виданнями. В умовах, коли фонди бібліотек практично не поповнювалися через відсутність фінансування, а відпрацьовану роками систему комплектування було зруйновано, процес формування фондів дуже ускладнився. Виникла така ситуація, коли частиною фонду і користуватися стало неможливо, і списати страшно, бо з чим же зостанемось? 

Публічні бібліотеки отримали у спадок книжкові фонди, частина яких стала мертвою ще за радянських часів, адже їх комплектування визначалось державною політикою. Минулий і нинішній роки стали переломними для київських бібліотек в плані змін на краще. 

По-перше, фонди сьогодні поповнюються новими книгами за державною програмою «Українська книга» (цього року держава видалила на реалізацію програми 42 млн. грн.), по-друге, книгами, виданими за кошти міста, адже в рамках Міської цільової програми на 2016 – 2018 роки «Київ інформаційний» Київська міська влада цього року на підтримку книговидання та популяризацію читання у столиці виділила 1 млн. грн., по-третє, книгами, придбаними за виділені кошти з міського та районних бюджетів. Саме тут відповідальність за якість придбаних видань, їх відповідність запитам користувачів лягає на працівників бібліотек.

Про саму процедуру придбання писати не хочеться. Адже окрім нічим не виправданого відтягування часу, коли книга, нарешті, потрапить на полицю бібліотеки, купи витраченого часу та головної болі бібліотекарів, що займаються процедурою придбання, ця тяганина ніякої економії бюджетних коштів не дає. Адже найнижча ціна завжди у виробника товару, а не у посередника.
Крім формування списків запитуваних читачами книг для придбання, ми зобов’язані ретельно та зважено відбирати новинки, пропоновані видавництвами, рейтингові книги, премійовану літературу.

Десять правил для нових бібліотекарів

Відповісти на питання, яким має бути сучасний бібліотекар, легко. Важче відповідати переліченим вимогам та характеристикам. Ще важче прийняти реальність і змінити вироблене десятиліттями «рецептурне мислення». Частіше всього впровадження інновацій покладається на нових, молодих працівників, які мають волю для їх здійснення та сильну енергетику.

У своєму блозі Майкл Стівенс виклав десять правил для молодих бібліотекарів, які починають працювати у бібліотеці після отримання бібліотечно-інформаційної освіти і які прагнуть професійного росту.

*Задавайте питання. Цікавтесь бібліотечними проектами, що реалізуються, технологічними  процесами, іншими важливими питаннями бібліотечної діяльності. Це допоможе уникнути роботи в емоційно нездоровій бібліотеці. 

*Зверніть увагу на те, як персонал бібліотеки відгукується про своїх користувачів. Якщо зневажливо, їх присутність турбує, - біжіть з такої бібліотеки!

*Читайте уздовж і поперек, занурюйтеся в сучасний культурний і літературний процес. Це допоможе вам дізнатися, чим сьогодні живе користувач, тримати руку на пульсі.

*Знайте і дотримуйтеся авторського права для створення безпечного і керованого контенту на умовах закону.

*Користуйтеся 2.0 інструментами, і не тому, що це круто, а як одним із способів використання колективного інтелекту нашої професії. Використовуйте деякі канали RSS, визначіть для себе новинні сайти, групи в соціальних мережах, що інформуватимуть та надихатимуть.  

*Працюйте і грайте один з одним на ваших робочих місцях, на конференціях і в тих місцях, де обмінюються професійною інформацією. Задля покращання послуг для користувача. І створення служб. Так ви можете стати кращим бібліотекарем. 

*Управляйте собою на професійному рівні, але не лишайте себе задоволення, здивування, зацікавленості або гри. Використовуйте засоби підвищення продуктивності на ваш вибір, але будьте організовані та відповідальні. Ви не маєте бути людиною, яка при зустрічі говорить: "У мене не було часу." 

*Ніколи не дозволяйте технологіям підкорити себе. Поклоніння технологіям є пасткою.
*Прислухайтеся до досвідчених бібліотекарів, з якими перетинаєтесь. Вони знають речі. Гарні речі. Слухайте, і вони можуть підказати вам ваші майбутні рішення і плани. Вчіться з кожної розмови, зустрічі, листування. 

*Не розпочинайте роботу над впровадженням нових технологічних послуг без попереднього  ретельного планування та бачення етапів цієї роботи. Прорахуйте бюджет, штатний розклад, зауважте на приховані витрати, маркетинг і як технологія вписується в бібліотечні  послуги чи колекції, чи є актуальною для користувачів і корисною. 

Сподіваюся, ці правила будуть корисними не лише для нових бібліотекарів.

Про бібліотеки та бібліотекарів - з Книжкового Арсеналу

З квітня місяця публічні бібліотеки Києва вивчають думку киян щодо їх бачення сучасної бібліотеки та бібліотек майбутнього. Найактивніше включились в проведення громадських слухань працівники бібліотеки ім. П.Панча ЦБС Голосіївського району столиці. Відеоінтервю, які вони беруть в своїх користувачів, в перехожих, під час різних акцій, ви можете перегянути на каналі бібліотеки в You Tube.

Нещодавно, з 24 травня по 1 червня 2013 року в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» у Києві відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Працівники цієї бібліотеки скористалися можливістю зустрічі на фестивалі з відомими письменниками та митцями, аби почути їх думку щодо бібліотек, бібліотекарів та їх майбутнього.

У цьому плейлісті підбірка з 3-х відеоінтерв'ю, що їх працівники бібліотеки взяли у гостей "Книжкового Арсеналу". Серед них: Ада Роговцева, Володимир Шовкошитний, та Олександр Свєтогоров.

Вас тут радо зустрінуть...

    Фрагмент із листа до редакції газети "Культура і життя", опублікованого в газеті від 2 листопада цього року.

"... якось недавно включаю Українське радіо і чую - звучать до болю щемливі  вірші. На жаль, запам'ятав лише чотири рядочки: " А сорочка мамина біла-біла, а сорочка мамина серцю мила, а сорочка мамина зігріває. Я її до серденька пригортаю..."

 Мені здалося, що це поезії Ганни Чубач. Пішов до бібліотеки, попросив збірник відомої поетеси. Дуже гарно вона пише, але цього вірша я не знайшов. Звернувся до директора бібліотеки Людмили Іванівни Ковальчук (це київська бібліотека ім. Лесі Українки). Вона разом із вченим секретарем лише по цих чотирьох рядочках, які я запам'ятав, відшукала потрібну мені книжку. Це виявилась збірка поезій Наталії Май. Мене до глибини душі пройняло напрочуд уважне ставлення керівництва бібліотеки до рядового відвідувача. Я хотів би через вашу газету щиро подякувати їм і порадити киянам, хто любить читати, відвідати цю бібліотеку на вул. Тургенєвська, 83-85. Переконаний, що вас тут радо зустрінуть чудові люди..."

Підписаний лист Василем Дмитровичем Слишинським, якому 80 років

     Чому звернула увагу на цю замітку? По-перше,  кожному приємно читати гарні відгуки про бібліотеку, в якій працюєш. Хтось здивується, чому саме директор здійснював пошук на запит читача? Для цього ж існують спеціальні служби бібліотеки. Насамперед, справа  в особистих  якостях  очільника бібліотеки, яка попри неймовірну зайнятість не проігнорувала прохання читача, адресоване саме їй, не відправила зі свого кабінету блукати відділами бібліотеки у пошуку довідкового столу, а виявила увагу і шанобливе ставлення до людини дуже поважного віку. 

Людський фактор відіграє надзвичайно велику роль у формуванні позитивного іміджу бібліотек.  Навіть при дуже добре укомплектованих фондах і наявності безоплатного доступу до мережі Інтернет у наших читачів пропадатиме будь-яке бажання приходити у бібліотеку, де їх зустрічають сухо і непривітно. Може, доброзичливе ставлення та увагу до читачів слід прописати у посадові інструкції бібліотекарів?

8 професійних навичок бібліотекаря

     В європейських країнах ще декілька десятиліть тому було визнано, що традиційний набір професійних знань бібліотекаря, як от класифікація, каталогізація, ін. уже  не є достатнім для реалізації бібліотекою її основних функцій  і завдань як суспільного центру з акцентом на потреби користувачів в умовах їх навчання впродовж життя, соціальної, електронної інтеграції, ін. Дійсно, традиційних професійних навичок бібліотекарю явно недостатньо. Тож уже давно на порядку денному - безперервна професійна освіта бібліотекарів, що є  і буде залишатися дуже вагомим фактором для виконання інформаційної функції бібліотеки в "цифровому суспільстві". 

      Середній вік бібліотекарів публічних бібліотек говорить про те, що більшість працівників вросли своїми коренями у парадигму традиційних книг і традиційного карткового каталога.  

Якими ж повноваженнями має бути наділений бібліотекар для розвитку бібліотеки у суспільстві знань? Пропонуються 3 основні мета-компетенції, що є загальними передумовами для розвитку:
1. вміння оволодівати знаннями і застосовувати їх для змін та розвитку - учбово-пізнавальна компетенція

Незнання не може бути виправданням

  Натрапила на  матеріал 4-х річної давності  в особистому блозі одного американського бібліотекаря. В ньому він занотував основні  думки, що були висловлені представниками від університетських і публічних бібліотек під час засідання, присвяченого питанню трансформації бібліотечних послуг на основі нових технологій. Тема не нова, але мені сподобалися деякі речі (як я їх зрозуміла за допомоги гуглівського перекладача).

Освоєння персоналом нових технологій

 Кожна бібліотека повинна мати сильну технічну службу,  яка не повинна  бути виокремлена підрозділом. Відсутність у бібліотеці нових послуг на основі технологій   не  може бути виправдана тим,  що ви не знаєте, як це зробити.  Ви повинні дізнатися, як це зробити. Не потрібно свою відповідальність за рівень знань сучасних технологій перекладати на інших. Участь в технологічних інноваціях має бути розподілена по всій організації.

А ще, Боже, даруй їм вічне життя...

     Переглянула багаточисельні  коментарі  до одного допису  з досить цинічною назвою  у відомому блозі. У кожного - своя позиція, виходячи із ситуації  у тій бібліотеці, де хто працює. І це можна зрозуміти. Але питання унеможливлення умов для роботи у бібліотеках  працівників пенсійного віку викликає серйозне занепокоєння у багатьох  директорів ЦБС, і не лише тих, які мають пенсійний вік. Якщо почитати коментарі деяких "зубастих" молодиків, які дуже нагадують одну "молодую команду", то для бібліотек потрібна молодь із знанням англійської та ІТ. Ми прийдемо, - і створимо рай у бібліотеках.  Одні уже створили. Але нам потрібна молодь, передусім,  із професійною бібліотечною підготовкою.  Про що й велася мова у листі УБА. Знання англійської вітається, звичайно, але   і свою рідну мову треба знати. Вже так дратує суцільна безграмотність у вуличній рекламі, а заходиш на деякі блоги, - ніби й цікавий матеріал, ніби й від молоді, що знає англійську, але ж і українську треба вивчати, щоб були таки шанувальники,  а не "поклонники".

Про наше, професійне...

  Пам'ятаю, як Кеті Шекетофф мене заспокоювала, коли під час відвідин публічних бібліотек Данії мені важко було стримувати емоції від враження. Вона тоді сказала приблизно так: в Україні бібліотеки непогані.  У Мексиці набагато гірші.  Звичайно, для заспокоєння можна порівнювати себе з гіршими, але ж не для прогресу.

   Ми часто думаємо так: от мали б ми бібліобуса, ото почалося  б просування читання! От мали б ми бібліотеку площею 5 квадратних кілометрів, як в Хьорнінгу, - ото було б у нас відвідувачів!

А по суті - дуже багато залежить  від бібліотекарів: від  їх вміння працювати з владою, громадою, спонсорами, від розуміння своїх прямих обов'язків.

«Щоб жити щасливо, я маю бути у злагоді зі світом». Людвіг Вітгенштейн

Закінчилася пора відпусток. Користувачі бібліотек в очікуванні нової хвилі ентузіазму і творчості бібліотекарів. Проте все частіше я чую слова про хронічну втому і професійне безсилля бібліотекарів. Так-так, цей стан науковці назвали професійним вигорянням. І притаманний він не лише бібліотекарям, але й людям інших професій.

СИСТЕМА ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОГО РІВНЯ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК КИЄВА

Сьогодні бібліотека є однією з інституцій, що сприяє демократизації суспільства. Реалізація невід'ємного права людини на вільний доступ до інформації, переоцінка ролі бібліотек у суспільстві, перехід до існування в умовах ринкової економіки - ці та інші нові вимоги суспільства до бібліотечних працівників обумовлюють необхідність освоєння нових знань, систематичного підвищення ділової кваліфікації та творчої ініціативи.

У зв'язку з цим дуже гостро стоїть питання розвитку системи підвищення кваліфікації і перепідготовки бібліотечних кадрів у сучасній соціально-комунікативній ситуації.

Сучасна структура додаткової професійної освіти працівників публічних бібліотек Києва в організаційному аспекті представлена наступними ланками: