Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

понеділок, 11 жовтня 2021 р.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік

 

Вітаю, колеги. Саме у цей час щороку я виставляю публікацію під назвою «Плануємо роботу публічної бібліотеки на…».
Знаю, багато хто шукає інформацію для включення до плану роботи бібліотеки важливих  ювілейних дат та подій, що відзначатимуться  у наступому році, якихось поетичних назв до виставок, вечорів та інших форм популяризації знань, літератури та мистецтва.
На цей раз дещо не виправдаю очікувань, бо зупинюся на завданнях, які потрібно вирішувати з огляду на виклики, що стоять перед бібліотеками.
Лише зазначу, що Міжнародні десятиліття за рішенням ООН залишаються незмінними, календар ООН з відзначення у 2022 році міжнародних днів дивіться тут https://www.dilovamova.com/index.php?page=142&calendar=un&year=2022
Які дати відзначатиме Україна у 2022 році можна подивитися тут https://uk.wikipedia.org/wiki/2022_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96
Не зайве буде нагадати про те, що згідно з Указом Президента України День молоді віднині буде відзначатися щорічно 12 серпня, в Міжнародний день молоді.
Зауважте, що Верховна Рада ухвалила постанову "Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди" (№4084). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69908, а Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення щодо відзначення нових пам'ятних дат у 2022-2023 роках, серед яких - дві ініціативи від України: 150-річчя від дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької та 300-річчя філософа Григорія Сковороди у 2022 році.
Працівниками науково-методичного відділу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготовлено ПОСІБНИК до планування, яким рекомендую скористатися.
Ну і про Книжкову столицю світу 2022, статус, якого так прагне Київ. Генеральним директором ЮНЕСКО Одрі Азулі за рекомендацією Консультативного комітету Всесвітньої столиці книг місто Гвадалахара (Мексика) було визнано Світовою столицею книги на 2022 рік. Місто, яке з 2017 року вже є Творчим містом ЮНЕСКО, було обрано для його комплексного плану політики, спрямованої на дотримання прав людини, гендерної рівності і культури світу серед населення, а також використання величезного потенціалу книжок та літератури вцілому як інструментів впливу та змін на краще.
Місто буде використовувати культурні цінності, такі як бібліотеки,  книжкові магазини, незалежні видавництва, а також всесвітньо відому міжнародну книжкову виставку,  щоб поліпшити політику запобігання насильству.
Програма Гвадалахари зосереджена на трьох стратегічних напрямках: повернення громадського простору за допомогою читацької діяльності в парках та інших доступних місцях; соціальні зв'язки та згуртованість, особливо з дитячою читацькою аудиторією;  зміцнення ідентичності сусідства за допомогою зв’язків між поколіннями, розповідей та вуличної поезії.
Програма книжкової столиці світу включатиме літературні заходи у співпраці з латиноамериканськими письменниками, художній проєкт на Вавилонській вежі, події, що пов’язують театр і музику з літературою, а також використання місцевого радіо для читання віршів. Чим не орієнтири для діяльності наших бібліотек?.
Основними завданнями бібліотек є і залишаються:
• безплатно позичати бібліотечні книжки  і надавати усім без винятку громадянам доступ до бібліотечних фондів як фізично так і онлайн;
• бути відкритим фізичним простором, де кожен відчуватиме себе бажаним, впевненим і натхненним;
• мати персонал, який здійснює посередництво у великому масиві літератури, керівництво та  надає допомогу в пошуку інформації;
• сприяти тісній взаємодії з користувачами у бібліотечній діяльності.
Раджу перед складанням плану роботи бібліотеки на рік продумати   основні цілі діяльності бібліотеки. До прикладу. Як розвиватимете фізичну бібліотеку, як електронні сервіси, що робитимете задля популяризації книжки і читання, які впровадите програми для дітей і молоді, ін. Тоді логічно і легко визначитися із відповідними дрібними плановими завданнями для їх досягнення.
Плануючи діяльність бібліотеки на наступний рік ми маємо пам’ятати, що наші зусилля в кінцевому результаті  мають:  покращити якість фондів і збільшити
 кількість  видач бібліотечних  матеріалів, збільшити кількість візитів у бібліотеку оф та онлайн,  збільшити робочий час обслуговування за необхідності, підвищити рівень задоволеності користувачів фізичною бібліотекою та її  цифровим сервісами, підвищити рівень поінформованості громадян про пропозиції, послуги та діяльність бібліотеки, розширити співпрацю та коло партнерів.
Ну і на завершення – корисне для розрахунку річного бюджету робочого часу. Без цього ніяк.
Уряд прийняв розпорядження про перенесення робочих днів-2022 https://medoc.ua/blog/urjad-prijnjav-rozporjadzhennja-pro-perenesennja-robochih-dniv-2022
Норми тривалості робочого часу https://buhgalter.com.ua/dovidnik/normi-robochogo-chasu/normi-trivalosti-robochogo-chasu-na-2022-rik/
Як розрахувати бюджет робочого часу дивіться тут https://pidru4niki.com/12631113/ekonomika/rozrahunok_byudzhetu_robochogo_chasu.
Успішного планування! 

понеділок, 13 вересня 2021 р.

Що для благодійників посильно, для бібліотек ускладнено

Я про благодійну допомогу бібліотекам та й усім бюджетним установам культури.  Часто на сайтах американських та європейських бібліотек можна зустріти сторінку "Допоможіть бібліотеці", де зазначається рахунок бібліотеки, на який кожен користувач може перерахувати посильну суму. Але наші вітчизняні бібліотеки це не практикують.  Чому?
Напевне, ви в курсі, друзі, що наразі робоча група  працює над  над формуванням нормативно-правової бази, спрямованої на підтримку, розвиток меценатства та регулювання меценатської допомоги у сфері культури через внесення змін до положень деяких законів України, а саме «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про культуру» та «Про рекламу».
Бібліотеками Києва також піднято питання вирішення проблеми ускладненої до неможливості процедури отримання благодійної грошової допомоги від друзів чи партнерів. Адже наразі бібліотеки змушені звітувати за кожен отриманий благодійний внесок на спецрахунок бібліотеки, навіть якщо він становвить 10 гривень. Це призводить до величезного обсягу звітності, часових затрат, які часто не вартують тих коштів, що надходять.
Як це відбувається наразі: і благодійнику, і установі, якій він надає фінансову допомогу, треба вказувати, на які цілі підуть благодіні кошти. Заклад культури не може на свій розсуд використати отримані кошти. На кожен платіж треба робити окремий кошторис для департаменту (культури) і для казначейства.
Кожен день треба відслідковувати надходження благодійних коштів і систематизувати їх цільове призначення. Для того, щоб встигнути до кінця місяця підготувати звіт, на який дається вкрай обмежений термін, треба або розширяти штат, або підвищувати зарплатню працівникам, але це не є можливим і з огляду на фінансування закладів культури і з огляду на суми благодійної допомоги.
 Нормативні документи, якими зараз керуються заклади культури, і які зобовязують робити такий звіт на кожну суму благодійної допомоги, навіть якщо вона становить одну гривню :
      Згідно з ч. 4 ст. 13 БКУ благодійні внески у грошовій формі можна використати на організацію основної діяльності бюджетних установ. Але не варто забувати, що фізособа – благодійник може визначити напрями витрачання благодійних внесків.Якщо ж благодійник їх не визначив, то керівник бюджетної установи (набувач) спрямовує їх на першочергові потреби, пов'язані тільки з основною діяльністю установи.
       ЦКУ розглядає благодійну допомогу як пожертву. Це узгоджується зі ст. 6 Закону про благодійність, у якій ідеться про благодійні пожертви.
      Під час укладення договорів про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (ст. 729 ЦКУ). Такі договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формі. 
 3.      Постанова № 228 від 28.02.2002 "Про затвердження порядку  складання, розгляду, затвердження та основних   вимог  до  виконання  кошторисів  
бюджетних  установ  "
       (Абз.4 п.49 )    Після надходження благодійного внеску набувач  вносить  зміни 
до   спеціального   фонду  кошторису  за  напрямами  видатків,  що 
визначаються відповідно  до 
до   спеціального   фонду  кошторису  за  напрямами  видатків,  що 
визначаються відповідно  до постанови № 228 від 28.02.2002
       Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року.
{Абзац четвертий пункту 49 в редакції Постанови КМ № 211 від 24.02.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановами № 549 від 29.04.2004, № 37 від 24.01.2011, № 618 від 10.07.2019}
            Протягом бюджетного періоду розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями, за надходженнями субвенції з місцевого бюджету до державного бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів на підставі довідки Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Казначейства, довідки про зміни до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету.
  Розпорядники нижчого рівня подають розпорядникам вищого рівня зареєстровані та взяті на облік відповідним органом Казначейства копії затверджених довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями. Розпорядниками вносяться зміни до спеціального фонду кошторису в частині збільшення надходжень та видатків у разі, коли обсяги надходжень бюджетних коштів за власними надходженнями спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням.
  У разі проведення розпорядниками операцій в натуральній формі вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за відповідними підгрупами власних надходжень та відповідних видатків шляхом збільшення планових показників з урахуванням фактичного обсягу цих операцій за умови відсутності або перевищення таких планових показників. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов’язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін.
Внесення змін до кошторису (плану використання)
У разі якщо затверджені обсяги власних надходжень спецфонду кошторису фактично перевищено (з урахуванням залишків на початок року), до кошторису вносять зміни – на підставі розрахунків із відповідним обґрунтуванням (абз. 2 п. 3.9 Інструкції № 57). Для цього розпорядники бюджетних коштів подають розпорядникам вищого рівня:
• довідку про внесення змін до кошторису, затверджену керівником установи, який затвердив кошторис (додаток 11 до Інструкції № 57);
• зведення показників спеціального фонду кошторису із зазначенням суми змін;
• завірені відповідним органом Казначейства копії довідок про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки установи, відкриті у відповідному органі Державної казначейської служби України за власними надходженнями (додаток 7 до Інструкції № 57).
 4. Порядок № 1222 – Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений постановою Кабміну від 04.08.2000 р. № 1222.
 5. Порядок № 1407 – Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.
 11.17. У разі проведення операцій розпорядниками бюджетних коштів в натуральній формі відповідно до законодавства зазначені операції проводяться за плановими показниками відповідних видів надходжень з урахуванням їх фактичного обсягу в розрізі кодів класифікації доходів бюджету і видатків у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та відображаються в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства довідку про надходження у натуральній формі згідно з додатком 37 до цього Порядку.
(абзац перший пункту 11.17 із змінами, внесеними згідно з  наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2019 р. N 123)
 6. Порядок № 719 – Порядок розміщення на поточних рахунках в банках державного сектору та використання власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та здійснення контролю за використанням власних надходжень, затверджений постановою Кабміну від 02.09.2015 р. № 719.
 7. Порядок № 938 – Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.
8. Інструкція № 174 – Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174.8
9. Положення № 637 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
10. Інструкція № 57 – Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57.
Тож дуже важливо спростити цю процедуру і дати бібліотекам можливість залучати благодійні пожертви на свій спецрахунок. І є велике сподівання, що невдовзі у прикінцевих положеннях Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  з'явиться відповідний пункт. 
Дуже дякую нашому головбуху Ірині Євгенівні за надання усіх посилань на законодавчі та нормативні акти.

понеділок, 9 серпня 2021 р.

Платні послуги бібліотеки. Зарубіжний досвід


Проаналізувавши види платних послуг бібліотек, однозначно, можна зробити висновок, що основна мета – не заробляння грошей, а забезпечення додатковим сервісом користувачів для їх же зручностей, убезпечення від втрати бібліотекою цінних видань, дисциплінарні заходи щодо порушників правил користування бібліотекою. Найбільше коштів від платних послуг бібліотека може отримати від здачі в оренду вільних конференц-залів у свій вихідний день. Якщо такі у бібліотеки є.

Скільки коштують сервісні послуги бібліотеки та чи заробляють бібліотеки на них. З прикладу публічних бібліотек Кракова (Польща). Зауважу, що 1 злотий рівняється  6,85 гривні.

Платня за отримання пластикового бібліотечного квитка становить 10 злотих, а відновити втрачений бібліотечний квиток – 6 злотих.  У положенні публічної бібліотеки Кракова також є згадка про можливість стягнення депозиту з позичальників, але саме тієї категорії, хто не має зареєстрованого місця проживання, і хто позичає   бібліотечні матеріали високої вартості. Внесок залежить від ринкової вартості позиченої книжки і становить мінімум 30 злотих.

Вартість нагадування, надісланого користувачеві, який затримує повернення позичених матеріалів, є однією з найнижчих у публічних бібліотеках і становить 2,50 злотих. У свою чергу, пеня за прострочення є однією з найвищих і нараховується за кожен день прострочення на суму 0,35 злотих. Публічна бібліотека в Кракові, у своїй філії під назвою «Арттека», пропонує користувачам позичати  електронні читанки (рідери). Оренда терміном на 2 тижні безкоштовна, однак кожен день затримки повернення пристрою коштуватиме користувачу 5 злотих. 

У разі пошкодження або втрати особливо цінних матеріалів бібліотека може вимагати грошового еквівалента, що до 10 разів перевищує ринкову ціну.

Безплатний доступ до Інтернету вже давно  є стандартом у публічних бібліотеках.

Ціни на репрографічні послуги у бібліотеках Кракова є одними з найнижчих і наближаються до рівня цін комерційних копі-точок поза бібліотеками.

Наскільки ж конкурентоспроможна плата за бібліографічні довідки? У Сілезькій бібліотеці в Катовіце лише за приймання запиту (навіть без результатів) потрібно заплатити 50 злотих, а за кожну годину роботи над  запитом -  ще 50 злотих.

Щодо можливості приватного фотографування матеріалів бібліотечних колекцій, бібліотеки Кракова досить ліберальні. Лише застерігають не робити це з фотоспалахом.

Публічна бібліотека  в Кракові також пропонує оренду конференц -залів. Є 4 кімнати від 36 до 150 кв. м. Плата за оренду найбільшої кімнати  у вихідний для бібліотеки день становить 1000 злотих (без ПДВ), і це є привабливим для організаторів усіх конференцій  або навчань. Це для тих бібліотек, що у власних, а не орендованих приміщеннях. 

А це  свіжий  прайс

Позичання рідерів: 1 шт. 250,00 злотих (внесок на час користування)

Позичання особливо цінних книжок: 1 прим.. від 50.00 до 200.00 злотих (внесок на час користування) 

КОМП'ЮТЕРНІ ПОСЛУГИ

роздруківка чорно -білого тексту 1 сторінка А4 0,20 зл

роздруківка кольорового тексту 1 сторінка формату А4 0,50 зл

роздруківка кольорової графіки 1 сторінка А4 2,00 злотих

КСЕОГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ

роздрукувати 1 сторінку A4 0,10 злотих

роздрукувати 1 сторінку A3 0,20 злотих

ІНШІ

видача дубліката картки бібліотеки 1 шт. 5,00 зл

відшкодування втраченої бібліотечної книжки: ринкова вартість

Пеня за затримку повернення:

позичених книжок: за кожен прим. за день  0,20 злотих

1 набір компакт -дисків або DVD -дисків та MP3 -файлів на кожен наступний день  0,20 злотих

1 настільна гра за кожен прострочений день - 5,00 злотих

"Короткострокові позики" - за прострочення -  10.00 злотих за кожен день

Прострочення терміну повернення електронних читанок -  5,00 злотих за кожен день

Звідси: https://www.biblioteka.krakow.pl/cennik-oplat-biblioteki-krakow-pdf


субота, 3 липня 2021 р.

Де найзручніше провакцинуватися? У публічній бібліотеці

 Якщо ви наберете у пошуковику Гугла  "library for vaccination clinics", - то отримаєте велику кількість повідомлень про те, що в американських та європейських бібліотеках наразі облаштовано пункти для проведення щеплень проти коронавірусу. 

В Україні традиційно  бібліотеки ігноруються. Прикро. Адже у бібліотеках ще й купу перевіреної, правдивої   інформації кожен може отримати  щодо вакцинації і можливих реакцій організму на вакцинування. І у бібліотеці психологічно краще вакцинуватися, адже це місце багатьма громадянами сприймається як дуже позитивне, привітне і  не асоціюється із хворобами і клініками.


А це - облаштування місць для вакцинації\ у музеї польотів "Дельта" (США) .З моменту закриття на карантин музей був перепрофільований як соціально дистанційований кол-центр бронювання Delta Air Lines, центр тестування співробітників Delta COVID-19, а тепер це місце не одного, а двох центрів вакцинації COVID-19 як для "Дельти", так і для широкої громадськості.

Попри це - нам своє робити. Інформувати громадян про важливість щеплень і через ось такі соціальні ролики також. 



четвер, 3 червня 2021 р.

Штрафувати не можна пробачити. Ставимо кому у реченні


Пеня за прострочений термін користування бібліотечними книжками – звичайна практика для багатьох бібліотек. Принаймні, у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки – це не лише дисциплінуючий захід для користувачів, але й невеличке джерело надходження коштів на рахунок бібліотеки.

Які зміни відбуваються сьогодні  у бібліотеках щодо ставлення до таких штрафів?  Чи відповідають штрафи фундаментальній місії бібліотек: обслуговувати громадськість інформацією та знаннями? І чи справедливо це однаковою мірою відносно багатих і бідних користувачів бібліотек?

Промоніторила бібліотечні ресурси і ось що виявила.

Звіт про діяльність однієї з  бібліотек Колорадо за 2016 рік показав, що відмова від пені  допомогла залучити або повернути до бібліотеки певну кількість дітей. В одних пеня за прострочений термін викликає роздратування, тоді як в інших – досить серйозне відчуття вини.

На конференції 2019 року Американська бібліотечна асоціація у складі  близько 55000 членів, прийняла "резолюцію про грошові штрафи як форму соціальної несправедливості" .

Коли пандемія закрила бібліотеки і ускладнила можливість вчасного повернення книжок, багато бібліотек переглянули свою політику щодо прострочених штрафів.

Прощення боржників.

На шляху до відмови від застосування пені деякі бібліотеки перестали штрафувати лише дітей та молодь, інші звільняли людей пільгових категорій. Деякі прощали штрафи до певної визначеної суми. Деякі бібліотеки почали прощати штрафи за місячне прострочення, а потім стягували з боржника вартість позиченої книжки.

Коли бібліотеки починають проводити дні амністії боржників, ми називаємо це акцією «День прощення боржника», книжки повертаються у бібліотеки потоком.

Також бібліотеки знаходять заміну грошовим штрафам. У 2018 році публічні бібліотеки в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, розпочали акцію зі збору продовольства замість штрафів, таким чином зібравши  12000 фунтів продовольства для пожертви в соціальні установи.

 У Квінсі , штат Нью-Йорк, публічна бібліотека започаткувала програму «Прочитай пеню". Півгодини читання книжки у бібліотеці дорівнює прощенню 1 долара нарахованої пені.

Результат  опитування бібліотек,  яке проводилось наприкінці 2018 року, показав, що кожна п'ята бібліотека, яка розглядала можливість скасування штрафу, назвала найбільшим стримуючим фактором фінансовий.

Проблема ще й в тому, що усі  бібліотеки  нараховують штрафи за однаковими ставками, і ті, що знаходяться у районах проживання більш заможних громадян, і ті, де проживає більше населення з низьким рівнем доходів. Саме там вища середня сума боргу та найбільше заблокованих користувачів.

Зростання кредитування електронних книг, термін користування якими завершується автоматично та не спричиняє штрафів, дещо скоротило загальні цифри надходжень у бюджет бібліотек  від сплати пені.

Щоб компенсувати втрати в доходах, бібліотеки впроваджують нові платні послуги: послугу поновлення паспорта; «банку совісті» за затримку понад термін отриманих книжок,  нарахування плати за заміну втрачених читацьких квитків, сканування та надсилання копій, нарахування орендної плати за користування конференц залами та кімнатами для переговорів, ін.

У 2016 році в Оріндж-Біч, штат Алабама, публічні бібліотеки замінили прострочені штрафи добровільними пожертвами, які незабаром також знизили. Загальна доброзичливість, яку бібліотека заробила в громаді своєю новою політикою, сприяла рішенню про збільшення її фінансування вдячною міською радою.

Скасування штрафів зміцнило загальну репутацію бібліотек, а також збільшило кількість користувачів та обсяг книжкового фонду.

А  яка ваша думка з цього приводу, колеги?

Читайте також статтю з  блогу НБУ ім. Ярослава Мудрого https://oth.nlu.org.ua/?p=4763&fbclid=IwAR18G7pkKBuh-scMum9-Xe9Jtr19PeGK0g9q07RTawh2nHxm6bk06EtCsUk

Популярні публікації блогу