Саме таким слоганом я означила би наступний бібліотечний рік.
Запитаєте, як планувати робочий час. Як завжди. У відповідності із виписаними завданнями, показниками, заходами, нормами часу на процеси. Ми не знаємо напевне, яким буде наступний рік і чи будуть у нас можливості виконати заплановане. Саме життя вноситиме по мірі потреби корективи у наші плани.
Отже, при плануванні раджу зазирнути у Календар ООН. Від допоможе зорієнтуватися та прив’язати певні тематичні заходи до відповідних днів календаря.
На державному рівні у 2023 році в Україні відзначатиметься:
450 років із часу заснування у Львові Іваном Федоровим друкарні (1573);
225 років із часу видання "Енеїди" Івана Котляревського (1798);
150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873);
125 років із часу заснування Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (1898);
100 років із часу початку політики "українізації" – заходів на підтримку розвитку української мови (1923);
970 років із часу народження Володимира Мономаха (1053–1125), Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;
7 січня – 180 років із дня народження Миколи Аркаса (1853–1909), письменника, історика, композитора, діяча культури та освіти;
12 січня – 150 років із дня народження Василя Кричевського (1873–1952), художника, архітектора, графіка;
10 лютого – 250 років із дня народження Василя Каразіна (1773–1842), вченого, винахідника, громадського та освітнього діяча, публіциста, ініціатора заснування Харківського університету, першого у Східній Україні;
16 лютого – 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище – Артемовський) (1813–1873), оперного співака, композитора, актора, драматурга;
26 лютого – 90 років із дня народження Любомира Гузара (1933–2017), церковного діяча, предстоятеля Української греко-католицької церкви, громадського діяча, богослова;
5 березня – 120 років із дня народження Наталі Забіли (1903–1985), письменниці, перекладачки;
12 березня – 160 років із дня народження Володимира Вернадського (1863–1945), вченого-енциклопедиста, філософа, природодослідника, основоположника геохімії, біогеохімії, радіогеології, організатора і першого президента Української Академії наук, засновника Національної бібліотеки Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського);
31 березня – 150 років із дня народження Миколи Міхновського (1873–1924), громадського та політичного діяча, юриста, публіциста, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;
15 травня – 150 років із дня народження Павла Скоропадського (1873–1945), державного, політичного і військового діяча, гетьмана Української Держави;
4 червня – 160 років із дня народження Владислава Городецького (повне ім'я – Лєшек Дезидерій Владислав Городецький) (1863–1930), архітектора, підприємця, мецената;
13 жовтня – 100 років із дня народження Михайла Сікорського (1923–2011), історика, краєзнавця, музеєзнавця, Героя України;
14 жовтня – 80 років із дня народження Раїси Кириченко (1943–2005), співачки, Героя України;
27 жовтня – 140 років із дня народження Терентія Кореня (1883–1931), спортсмена, важкоатлета, чемпіона з класичної боротьби та змагань із підняття ваги;
27 листопада – 160 років із дня народження Ольги Кобилянської (1863–1942), письменниці, громадської діячки;
29 листопада – 200 років із дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище – Симонов) (1823–1901), етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця;
6 грудня – 110 років із дня народження Миколи Амосова (1913–2002), лікаря, вченого, громадського діяча, академіка;
9 грудня – 160 років із дня народження Бориса Грінченка (1863–1910), громадського діяча, письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, упорядника і видавця "Словника української мови";
13 грудня – 130 років із дня народження Миколи Хвильового (справжнє прізвище – Фітільов) (1893–1933), письменника, публіциста, літературного критика, громадського діяча, представника "Розстріляного Відродження";
22 грудня – 190 років із дня народження Марка Вовчка (справжнє ім’я та прізвище – Марія Вілінська) (1833–1907), письменниці, перекладачки, етнографині.
Дні пам’яті:
90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні (День пам’яті – 25.11.2023).
На сайті ЮНЕСКО оголошено про світову книжкову столицю 2023. Місто Аккра (столиця Гани) серед інших форм популяризації читання планує засновувати мобільні бібліотеки для охоплення маргінальних груп населення, проводити заходи з метою сприяння читанню та написанню книжок різними мовами Гани, створювати центри освіти для безробітної молоді та організувати конкурси народного мистецтва та культури Гани, які будуть інклюзивними.
Очікувати у 2023 році на задовільне бюджетне фінансування бібліотекам не доводиться. Тому забезпечення підтримки діючих проєктів і реалізація запланованих є можливим лише через партнерство і фандрейзингову активність. Розробляючи якісні проєкти, важливі для громади, ми збільшуємо шанс на отримання фінансування з позабюджетних джерел.
Скористайтеся цим ресурсом для пошуку грантів.
Комплексну міську цільову програму «Столична культура: 2022–2024 роки» знайдете за цим покликанням.
Ми маємо докладати усіх зусиль для того, щоб стати поліфункціональними центрами громад, з фокусом на цільових групах. Нескінченна пандемія COVID-19 і агресія росії протестували бібліотеки на здатність реагувати на поточні ситуації, скореговувати свої послуги відповідно потреб наших користувачів і очікувань суспільства.
Якщо стоятиме питання, який проєкт розробити для реалізації у 2023 році, пам’ятайте, що в пріоритеті у нас були і будуть проєкти з розвитку читання, а також, що надзвичайно актуально - утвердження української мови в усіх сферах суспільства, диджиталізація, психосоціально значимі проєкти на підтримку постраждалих та незахищених верств громадян.
Так само посилену увагу приділяємо медіаграмотності та інформаційній гігієні.
Що може ваша невеличка бібліотека? Багато. Гляньте, які проекти реалізує одна із рядових данських публічних бібліотек.
Робота з книжковим фондом бібліотеки, актуалізація фонду - важлива ділянка роботи кожної бібліотеки.
Ми отримали Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Але це лише рекомендації, це не постанова суду. Бібліотекарі у своїй діяльності сповідують принципи демократичного суспільства та держави, визначених у Конституції України. Бібліотечно-інформаційна служба фінансується громадськістю, тому вона повинна надавати доступ до всієї загальнодоступної інформації, наскільки це дозволяють ресурси. Якщо доступ до певної літератури обмежується, то завжди слід вказувати закон і правову основу будь-якого обмеження. Якщо створений і представлений на полицях бібліотек контент не порушує прав інших осіб, не підбурює до насильства, розпалювання расизму, людиноненависництва, не порушує інші права, передбачені в нормативних і правових актах, він має право бути представленим у фондах бібліотеки. Звільняти фонд від книжок, що видані у радянський час, потрібно дуже зважено. Мистецтво України 1930–1940-х років, наприклад, чудове, воно дає підстави говорити про неї як про культурний центр. Лесь Курбас, Микола Хвильовий, Остап Вишня, Микола Куліш. Коли йдеться про тогочасну радянську культуру, то треба дивитися не лише на Москву, бо великі культура та мистецтво творилися не тільки там.
Так само треба пам’ятати, що мова не є визначальним фактором у приналежності до російської чи української культури.
Також маємо розуміти, якщо ті чи інші представники рос. культури були бунтарськи налаштовані (той же Висоцький «в привычные рамки не лез", чи Цой), то це ще не означає, що вони були проукраїнськи налаштовані. Антирадянське не завжди було антиімперське. В будь-якому випадку це представники саме російської культури.
Хто не дивився зум-зустріч з проблеми російської літератури в українських бібліотеках, перегляньте за цим покликанням .
Щодо норм тривалості робочого часу, ознайомтеся з цим матеріалом. 24 березня набув чинності законодавчий акт «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», за яким трудовий період на час воєнного стану не може перевищувати 60 годин. Через це норми тривалості робочого часу на 2023 рік зазнали серйозних змін.
Згідно з новим законодавством, роботодавець за рішенням військової адміністрації може самостійно встановлювати п’яти або шестиденний робочий тиждень, а також самостійно встановлювати час початку та кінця робочого дня. Законом передбачено, що на час воєнного стану не діють такі норми трудового права, як: скорочення періоду робочого часу на 1 годину перед неробочими та святковими днями; обмеження понаднормових норм роботи; перенесення вихідного дня наступного дня після святкового; заборона на залучення працівників у неробочі дні; відшкодування за працю у свята. Працівникам надається основна щорічна відпустка, тривалістю 24 дні. Після прохання працівника відпустка без збереження заробітної плати може надаватися без обмежень. Усі ці зміни мають діяти до закінчення воєнного стану. Це означає, що тривалість робочого часу у 2023 році сильно змінена, але ці зміни можуть бути скасовані після закінчення війни. Решта норм трудового права залишається незмінними. Як розрахувати річний бюджет робочого часу - дивіться тут .
Приємного планування і успішної реалізації запланованого!
