Скорочувати - не оптимізувати

Цими днями  в інтернет-просторі розлетілася новина про можливе скорочення чи оптимізацію закладів культури.  Громадське радіо запросило на розмову з приводу цієї новини. Свої рефлексії, подекуди емоційно, я озвучила в прямому етері.  

   

Доступність сайту бібліотеки

 Офіційної статистики кількості жителів України, які живуть з тією чи іншою формою порушення зору, на жаль, нема.  За неофіційними  даними, ще до початку повномасштабного вторгнення росії – понад 100 000 осіб. Ця категорія співгромадян нарівні з усіма мають право отримувати інформацію з інтернету, але більшість інтернет ресурсів не є адаптованими для них.

Окрім  повної  або часткової  втрати зору, ще є:

Короткозорість — коли предмети бачать лише на близькій відстані.

Далекозорість — коли бачать тільки те, що на далекій відстані.

Астигматизм — всі предмети нечіткі та розмиті.

Дальтонізм — нездатність розпізнавати ті чи інші кольори.

Дислексія — це про особливості  роботи мозку, а не порушення зору, коли втрачається здатність прочитати текст. Мозок погано розрізняє знаки і їх зображення. Тому для людей із дислексією адаптація сайтів також є важливою.

Що саме бачить людина з порушеннями зору на сайті?

Існують спеціальні плагіни та розширення для того, аби зрозуміти, як люди з порушенням зору бачать сайти.

Три кити, на яких стоїть бібліотека

Бібліотеки як опори громадянського суспільства та природні центри спільнот

Бібліотеки мають значний  потенціал –  адже  працюють у своїх громадах, працівники бібліотек добре знають свою місцевість, читачів, партнерів, зокрема і можливих, а також події, проблеми і успіхи  свого краю. Водночас бібліотеки розвиваються на принципах демократії та поваги до думки інших, тому вони є ідеальним місцем для  громадських заходів, зустрічей, дебатів, неформальної освіти протягом усього життя та знайомств.

Вони є  легкодоступними майданчиками для вкрай необхідного діалогу між поколіннями, об’єднуючи людей різних соціальних прошарків,  залучаючи людей з обмеженими можливостями. Зарубіжний досвід доводить незамінне місце бібліотек в інтеграції, а отже й у розвитку згуртованого суспільства. Довкола бібліотек  створюється спільнота, яка природно близька одна до одної, люди можуть допомагати один одному, ладити, співпрацювати і не залежати від сторонньої підтримки.

Бібліотека і війна

Цей коротенький ролик ми з колегами показали під час Міжнародної конференції у Кишиневі 18-20 жовтня цього року, присвяченій темі стійкості бібліотек. Продублювали його додатково титрами румунською мовою.

Я бачила сльози на очах кишинівських колег. А згодом журналістка із Кишинева написала мені:

" ...На пленарному засіданні ви представили відеопрезентацію «Бібліотека і війна», супроводжену фільмом із сильним емоційним впливом. Плакала не тільки я, а й багато колег в залі...".

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2024 рік

Наше головне спільне завдання  вистояти та перемогти агресора. Бюджет країни під час воєнного стану формується за дуже простим принципом: спершу всі зібрані ресурси витрачаються на  фінансування завдань оборони та помірне підвищення соціальних стандартів – пенсій, зарплат у державному секторі, а решта  активно фінансується за умови позитивних «cюрпризів» в доходах. Це беззаперечно правильна логіка. Спершу – виживання, потім – усе інше.
Так само будуємо і  діяльність бібліотек, які під час війни залишаються осередками інтелектуальної свободи та громадянської активності, провідниками національних ідей та європейських цінностей, просторами просвітництва і толерантності, культури, науки і освіти.
Ми вже отримали обмеження  наших кошторисів на наступний рік, тому об’єднання  зусиль з широким колом представників громадянського суспільства – важлива умова реалізації бібліотечних програм і проектів.
За традицією, нагадую, що за календарем ООН
2023 рік був оголошений Міжнародним роком діалогу як гарантії миру
2024 рік -Міжнародний рік верблюдових :)
25 серпня 2023 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй під час 96-го пленарного засідання 77-ї сесії прийняла резолюцію, в якій проголошено 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
Наголошується, що це унікальна можливість для людства використати критичну роль, яку наука відіграє в прагненні до сталого розвитку, для покращення життя у трьох вимірах – як один із ключових засобів реалізації, як відповідь на складні виклики нашого часу та для забезпечення безпечного та успішного майбутнього для всіх.
25 серпня 2023 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй під час 96-го пленарного засідання 77-ї сесії прийняла резолюцію, в якій проголошено2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.