Публічна бібліотека - простір для навчання

Роль публічних бібліотек стрімко змінюється, і зростання відкритої освіти створює для них можливості бути центрами для навчання впродовж життя. Саме на цій майбутній ролі публічних бібліотек акцентує увагу Алістер Крильман, блогер і аналітик електронного навчання в університеті Ліннея (Швеція).

За останні кілька років великий діапазон навчального матеріалу було створено у вільному доступі. Доступ до лекцій, навчальних, документальних фільмів, посібників, статтей, наукових доповідей та подкастів тепер можна вільно отримати з ноутбуків або мобільних пристроїв. Навчання стає мобільним і більше не обмежується стінами аудиторій чи бібліотек. Гнучка онлайн  система навчання кидає виклик традиційній моделі фізичного простору для навчання.  
Зміна потреб студентів

Необхідність вищої освіти у світі стрімко зростає,  а частина населення потребує навчання протягом усього свого життя. Студенти в майбутньому не будуть так привязані до аудиторій, як це було, а потребуватимуть допомоги та консультації по місцю свого проживання/перебування. Публічні бібліотеки відіграватимуть ключову роль у підтримці таких студентів.

Відкритість

Зростає кількість університетів і коледжів, що вільно поширюють навчальні ресурси в мережі, збільшується кількість відкритих освітніх ресурсів: відео, аудіо, тексти, фотографії або анімації, до яких надається вільний  доступ відповідно Creative Commons ліцензій. Канали, такі як Apple, ITunes U і YouTube Edu означають, що навчальний контент не є ексклюзивним і обмін контентом стає інструментом маркетингу, сприяє неформальному навчанню.  Студенти можуть вивчати курси з різних інститутів, створювати свої власні групи з вивчення і розробляти свої власні шляхи навчання.  

Соціальні мережі

Багато дискусій, обговорень і співробітництво відбуваються за межами системи управління навчанням університету на відкритих майданчиках в соціальних мережах, блогах, вікі та YouTube.  Це сприяє публічності наукових ідей, аналітичних розробок студентів та привертає увагу до них  майбутніх роботодавців. 

Мобільність

Майбутні студенти очікують, що всі навчальні матеріали,  інформація будуть доступні в будь-якому місці, у будь-який час і на будь-якому пристрої. Вся навчальна література повинна бути доступна на планшеті/Ipad, ноутбуці або мобільному телефоні. Потреба приходити в аудиторії має бути переглянута.

Ці фактори ставлять під сумнів роль бібліотеки в світі, де вся інформація з'являється одним кліком мишею. Більшість книг із книжкових полиць  переміщуються в підвал бібліотеки, основне приміщення якої перетворюється на простір для навчання та інформаційний центр, що  пропонує професійне керівництво в інформаційному пошуку, оцінку джерел та аналіз інформації. Ці послуги повинні бути доступні як у фізичній бібліотеці так і через її представництва в Мережі. І цінність бібліотеки залежатиме не від складу її фізичної колекції, а від від рівня кваліфікації її персоналу. 

Новий стиль

Власне бачення бібліотекою своєї ролі у суспільстві не відповідає сприйняттю її студентами, викладачами та громадськістю в цілому.  

Не усі студенти  є цифровими аборигенами; їм часто не вистачає базових навичок пошуку інформації, а також аналітичних джерел і, до того ж, вони рідко вбачають у цьому основну діяльність бібліотеки. Замість цього вони звертаються до викладача, рівень цифрової грамотності якого часто дуже низький. І дуже важливо, щоб бібліотеки чітко визначили себе   як інформаційні та ресурсні центри для цифрових медіа, що пропонують неупереджені, професійні рекомендації та поради.

Оже, значення обсягу книжкової колекції поступається значенню компетентності персоналу, що стає вирішальним. Студенти відвідують бібліотеку (фізичну або віртуальну), щоб звернутися за порадою і консультацією щодо ресурсів або за допомогою з користування електронними сервісами та послугами. Відкритий доступ і відкриті освітні ресурси дозволяють публічним бібліотекам мати доступ до наукових публікацій і навчального матеріалу, що раніше були доступні лише в університетських бібліотеках. Отже, кордони між публічними та академічними   бібліотеками вже розмиті і майбутні студенти будуть розраховувати на допомогу в бібліотеці, найближчій до їх місця перебування. 

Це лише про одну із ролей публічної бібліотеки. Дуже цікавий пост про різні важливі ролі публічної бібліотеки майбутнього у блозі Пана бібліотекаря. Обов'язково прочитайте і першу, і другу частини його публікації.

 

Про рідер або інтеррогатор та надсучасну бібліотеку

     Не лякайтесь цієї термінології, а звикайте до неї. І плекайте надію, що і у нас колись буде таке диво. RFID (англ. Radio Frequency IDentification, радіочастотна ідентифікація) — метод автоматичної ідентифікації документів, коли посередництвом радіосигналу зчитуються чи записуються дані, що зберігаються в так званих транспондерах, або RFID-мітках (RFID-тегах). Зчитувач називається рідер або інтеррогатор. Тобто, берете рідер і робите перевірку фонду або оперативненько знаходите на полицях необхідне видання. Звичайно, що впровадженню такої технології передує велика підготовча робота . 

     Такий пристрій я вперше побачила у публічній бібліотеці м. Ольборг (Данія). Та виявляється, що таке обладнання використовують і українські бібліотеки. Правда, не публічні.

     Наукова бібліотека Української академії банківської справи (м. Суми) - надсучасна бібліотека, відкрита у новозбудованому приміщенні наприкінці 2009 року. Бібліотеку побудували за півтора року за  кошти в розмірі 100 млн грн, що виділені Нацбанком.

     Штат бібліотеки - 20 працівників. Автоматизованих робочих місць - 140 АРМів. Вражають  масштаби бібліотеки та рівень автоматизації.  Кількість користувачів (за єдиною реєстрацією на початок 2010 року)  - 3268. Звичайно, це студенти та викладачі. Зацікавились? Тоді подивіться

 як вона будувалася  та ознайомтесь з її приміщеннями та сервісами.