Не відводити очі...

щоб змінити ситуацію.

    Тим з нас, хто бере безпосередню участь у зведенні квартальних, річних статистичних показників роботи бібліотек системи, напевно приходила в голову думка, що «не все добре у нашому королівстві». Статистика наша є «показовою», але не розумною і корисною, якою вона має бути.

    Бібліотекар відділу обслуговування, де відсутній електронний облік користувачів і видач, розпочинає свій робочий день із переглядів формулярів, інших реєстраційних форм, малювання «ромашечок-десяточок», з підрахунку яких буде виведене певне, наближене до контрольного, планове число, від якого залежить група по оплаті праці.

    Методика віднесення бібліотек до груп по оплаті праці мене завжди обурювала. Посади у бібліотеках різні. Є такі, що вимагають надвисокої кваліфікації, знання нових ІТ, креативу, комунікативних навичок, а є такі, що передбачають рутинну роботу, до прикладу, знімання карток або проставляння позначок в обліковому каталозі чи інших облікових формах. Так от, якщо бібліотека віднесена до 1 групи по оплаті праці, то зарплата її працівника за виконання обов’язків, що не потребують особливих знань, може рівнятися, а то бути і вищою за зарплату бібліотекаря, який і блоги-сайти веде, курси з ІТ для літніх проводить, віртуальні виставки творить, але працює у бібліотеці, що віднесена до 3 чи 4-ої групи по оплаті праці.

Віднесення ЦБС до груп по оплаті праці регламентується Наказом Міністерства культури  від 18.10.2005  № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культурина основі Єдиної тарифної сітки», де, зокрема, зазначено, на основі яких показників ЦБС відносяться до груп по оплаті праці:

 б) централізовані бібліотечні системи та публічні бібліотеки:

Групи за оплатою праці	Середньорічна кількість користувачів бібліотек (тис.чол.)	Середньорічна кількість видачі документів (тис.прим.)
I II III IV	понад 75 від 50 до 75 від 25 до 50 від 10 до 25	понад 1500 від 1050 до 1500 від 525 до 1050 від 210 до 525

Відповідно до кількості користувачів, має бути видано кожному впродовж року 20 документів. Але сьогодні у бібліотеки приходять не лише за книжками, Ці застарілі нормативи, нереальні для виконання в сучасних умовах, «породжують приписки основних показників, а отже є підставою до викривлення даних державної статистичної звітності: кількості читачів і книговидачі» (за матеріалами http://libr.rv.ua/data/library/img/29.pdf).

Якщо вчора був захід, або й два, - норма виконана з резервом, якщо декілька днів затишшя, а в читальні не густо, - активний, небайдужий бібліотекар з торбиною журналів, книжечок чимчикує в садок чи школу, до підшефних маломобільних бабусь, у ветеранську раду, - у кожного свої шляхи і свої методи "виконання планових показників".

Місто читає

Чудова новина. На початку серпня стартував соціальний проект "Київ читає". А ще - започатковується міська програма підтримки та розвитку читання «Київ читає». Депутати рекомендують профільним департаментам залучити якомога більш широке коло фахівців та громадських активістів, які вже впроваджують свої проекти у столиці. Бібліотеки також почали думати над пропозиціями до програми, що базуватимуться на їх ресурсній базі, партнерських зв’язках та ініціативності персоналу. Ну і не зайвим для нас є досвід зарубіжних колег.

Щорічний книжковий форум відбувається у Копенгагені наприкінці листопада. А за тиждень до нього проводиться акція «Копенгаген читає».

Цю подію ініціювала Копенгагенська бібліотека спільно із книжковими магазинами, видавництвами, кав’ярнями, музеями та іншими установами. Обширна програма дає хороший шанс містянам відвідати різні події в міському просторі там, де вони цього навіть не очікували.

Першого дня в метро 100 бібліотекарів роздаватимуть книги, що їх люб’язно надали видавництва, в дарунок  пасажирам.

Того ж дня в Головній бібліотеці міста відкривається літературне свято з участю письменників і музикантів. Також в програму входять дебати між відомими редакторами газет, журналістами щодо рейтингових книг та їх номінацій від Данського банку літератури.

В програму включаються також установи, що сприяють підтримці та поширенню читання: Міський музей, Сінематека, Гліптотека, CaféTeatret, данський центр архітектури, пошта, музей телекомунікацій та ін.

Також передбачено марафон протягом 12 годин з літературою, розмовами і музикою в  новій місцевій друкарні.

Цікавою є ініціатива співпраці з аптеками, коли в аптеках до певних ліків, що запитують дани, їм видається спеціальний рецепт з назвами книжок, читання яких посилює дію ліків і покращує здоров’я. 

Ряд данських поетів написали нові вірші, які пропонуються за рецептом лікаря, адже дослідження показують, що література може мати заспокійливий ефект, створити радість і звільнити емоції і думки від негативу. 

 Також Копенгаген пропонує скористатися сервісом ліричних творів, де впродовж тижня кожного дня  з’являєтьcя новий вірш, написаний одним із сімох молодих поетів.

Акція «Копенгаген читає» акцентує увагу на особливій радості, що лежить в обміні досвідом читання з іншими.

 У мерії на час акції розміщується великий книжковий клуб для групових дискусій, читань, презентацій і… ратушних млинців. 

Отже, ідеї для натхнення є. Чекатимемо пропозицій.

Бібліотечні цікавинки зі скандинавських країн

Про що дізналася останнім часом, - ділюся з вами.
Отже:
Данія
Державна університетська та Королівська бібліотеки Данії об’єднуються.
До недавна у Данії функціонували дві бібліотеки, що відповідно своїх завдань носили статус національних. Завданням бібліотеки Орхуського університету є розробка нових послуг для публічних бібліотек, підтримка та розвиток послуг для етнічних меншин та іммігрантів. Королівська бібліотека є центром національної бібліографії, і обидві бібліотеки виконували функції депозитарних бібліотек. З початку цього року бібліотеки об'єднуються в нову Національну бібліотеку. Обслуговувати користувачів будуть у своїх приміщеннях в університетах Орхуса та Копенгагена. Джерело: веб-сайт Royal Library
 Ключові теми бібліотечної діяльності
Звичайно ж, - поширення книжок та читання. Для цього бібліотеки активно співпрацюють з данським радіо, веб-службами національної бібліотеки Bibliotek.dk (національний ОПАК), eReolen (веб-сайт електронних ресурсів) та Litteratursiden (веб-сайт літератури), що посилює поширення літератури і читання. Останнім часом бібліотеки в Данії зосередились на таких ключових темах, як самотність та підприємництво. Джерело: Danmarks biblioteker 5/2016
 Фінляндія
Читання вголос для людей похилого віку
Бібліотеки, муніципалітети, асоціації та сервісні центри для людей похилого віку організовують години читання для людей похилого віку із залученням волонтерів. Протягом останніх кількох років ця модель поширилася по всій країні. Волонтери запрошувались у бібліотеки, де ця послуга ще не була впроваджена, аби вони поділилися своїм досвідом нової форми служби читання. Ця бібліотечна послуга розглядається як складова інформаційних служб бібліотек.
 Ісландія
Сімейний відпочинок у місцевій бібліотеці
З акцентом на послугах для сімей публічна бібліотека в Хафнарфьярарі пропонує молодим батькам та батькам досвідченим можливість зустрітися для спілкування та обміну досвідом. Бібліотека також організовує лекції для батьків та демонстрації дитячого кіно. Включені кава, чай та хороша компанія. У місті Копавогур у місцевій бібліотеці діє вторинний продаж дитячого одягу та регулярні зустрічі за сніданком для батьків. Джерела: Hafnarfjarðar Facebook сторінка
 Рукоділля і компанія
В'язання у бібліотеці стає досить популярним в Ісландії. Користувачі збираються в бібліотеках для рукоділля в хорошій компанії, для розповідей і натхнення з книг і журналів.
 Норвегія
Вивчення місцевої мови
Бібліотека є гарною відправною точкою для вивчення місцевої мови. У Відділі Холмії Дехманських бібліотек / Осло публічна бібліотека, імігранти, матері з малими дітьми мають можливість вивчати мову, з акцентом застосування її для конкретних потреб. Під час тижневих та двотижневих сесій матусі навчаються спілкуватися, наприклад, з персоналом дитячих садочків або фахівцями охорони здоров'я. Під час навчання бібліотека надає послугу догляду за дітьми.
 Вафлі та наука
 Бібліотека Університету Осло пропонує ряд цікавих заходів. Деякі тижневі дискусії ведуться у співпраці з радіопрограмою Norco Broadcast Company Ekko. Чому листя деяких дерев стає жовтим та червоним восени? Чому алергія на арахіс стає настільки поширеною? Ось деякі з питань, які були розглянуті під час останньої дискусії у бібліотеці. Всі заходи починаються з кави та вафлів, а потім переходять до презентації наукових тем. Джерело: сайт Бібліотеки Університету Осло
 Швеція
Сприяння відкритому доступу 
 Бібліотеки в Технологічному університеті Чалмеру та університеті Гетеборгу запропонували різноманітну програму для студентів та викладачів під час міжнародного Тижня відкритого доступу. На одному з семінарів дослідникам було запропоновано працювати з Вікіпедією. Оскільки статті Вікіпедії часто є першими у списку результатів пошуку в Google, вдосконалення їх через просте редагування або написання нових - це відмінний спосіб поширення науки та досліджень, нагадує бібліотека. Іншою темою став Kriterium, портал для публікації та поширення наукових книг високої якості. Щоб отримати печатку якості Kriterium, публікації проходять експертний огляд, після чого вони є вільно доступними через відкритий доступ, як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті. Джерело: сайт бібліотеки університету Гетеборгу
 Заходи у бібліотеках
В той час як документовидача в бібліотеках зменшується, публічні бібліотеки пропонують все більше подій, курсів та лекцій у своїх приміщеннях. Загальна кількість різних видів діяльності в шведських бібліотеках минулого року склала 130 000. Дві третини всіх заходів були спрямовані на дітей, що відповідає загальним пріоритетам у публічних бібліотеках. Найбільш активною бібліотекою була Емлаланда, яка організувала найбільше заходів на душу населення (88 програм на 1000 мешканців). Темами були: ДНК генеалогія, безпечні гриби та рідкісні делікатеси, різні програми та семінари для дітей. Джерело: веб-сайт Biblioteksbladet