Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

середа, 29 листопада 2017 р.

Дозвольте не погодитись, колего:)

Нікого не здивую, що у пропозиції доповнень та змін до нашого бібліотечного законодавства, окрім іншого, внесла наступні пункти:
• в Закон про «Авторське право та суміжні права», що найбільшою мірою зачіпає інтереси бібліотек, внести зміни у частині, що стосується застосування авторського права в бібліотеках при копіюванні текстів;
 • до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» - виведення з-під його дії закупівлю літератури для бібліотек. Фінансування на придбання книжок виділяти щоквартально, а не один раз на рік, аби дати можливість бібліотекам оперативніше поповнювати фонди новинками книговидання. Для забезпечення прозорості закупівель списки книжок, відібраних для придбання, оприлюднювати або на сайті бібліотеки, або на сайті міської/районної адміністрації;
• з метою подолання у бібліотеках кризової ситуації через недостатнє фінансування, відставання матеріальної і технічної бази у Закон «Про бібліотеки та бібліотечну справу» в статтю 17. Комплектування бібліотечних фондів внести доповнення щодо гарантованого фінансування для комплектування фондів;
• у Законі «Про бібліотеки та бібліотечну справу» статтю 22. Права користувачів бібліотеки доповнити правами отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету.
Також, на мою думку, слід ввести статтю про створення Міжвідомчої бібліотечної ради, що буде експертним і консультативним органом, покликаним займатися стратегією бібліотечного розвитку, бібліотечними національними програмами, координацією роботи бібліотек.
Одна з моїх колег-директорів заперечує пункт, що стосується закріплення законом права громадян отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету. Дослівно її думка така: «Право отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету - навіщо це прописувати в законодавстві. Прийде читач та витрясе душу з бібліотекаря у разі відсутності інтернету в бібліотеці якогось малого населенного пункту». Не думаю, що з душі бібліотекаря натруситься грошей на придбання техніки та підключення бібліотеки до Інтернету.
Це вже зрозуміли у Киргизії, де Президент Алмазбек Атамбаев підписав 12 квітня цього року Закон КР «Про внесення змін в Закон «Про бібліотечну справу». Саме введеною частиною 4 ст. 7 цього закону закріплено права користувачів отримувати в загальнодоступних бібліотеках доступ до інтернету.  
У публікації цього блогу я описала досвід Чехії, де 4 основні функції бібліотек закріплено на законодавчому рівні: надавати усну та письмову, фактографічну та бібліографічну інформацію, забезпечувати доступ до власних фондів інформаційних ресурсів та до фондів інших бібліотек через МБА, надавати доступ до інших інформаційних ресурсів та надавати безплатний доступ до мережі Інтернет. Тому в цій країні немає жодної бібліотеки без комп’ютерів та Інтернету, наголошує автор статті. 
Також моя колега-директор заперечує пункт, що стосується створення Міжвідомчої бібліотечної ради. Дослівно: «Щодо Міжвідомчої бібліотечної ради - не вважаю за необхідність створювати ще додаткову організацію. Є кому займатися на місцях (області та міста) цією справою»
З цього приводу не можу не зауважити: а хто цей "Є кому?". Перейматимемо досвід.  До речі, у вищезгаданій статті  про чеський досвід авторка пані Мирослава зауважує на відсутності в Україні спільної місії бібліотек, координаційного центру між бібліотеками різного відомчого підпорядкування.

неділя, 19 листопада 2017 р.

Бібліотеки Голосіїва. Мозаїка вражень

У середині жовтня випала нагода в один день побувати майже в усіх публічних бібліотеках Голосіївського району. Якби виникла потреба в організації баз практики з певних напрямів бібліотечної діяльності для студентів, то в якості бази практики з соціокультурної діяльності та PR рекомендувала би бібліотеку ім. П.Панча. На 200 квадратних метрах приміщення на одній з центральних вулиць Києва вирує життя. Чи не щодня презентації, огляди літератури, майстер-класи, тренінги, різноманітні навчальні заняття... Невеликий штат із декількох осіб встигає все: вести блог, канал на You Tube  (до речі, тут ви можете переглянути і численні фрагменти телеефірів про діяльність цієї бібліотеки), сторінку бібліотеки у мережі Facebook, організовувати вуличні рекламні акції.

 А ще тут добре укомплектований фонд, бо часто найсвіжіші книжкові новинки дарують бібліотеці користувачі, для багатьох з яких ця бібліотека вже давно стала незамінним "третім місцем" у житті.


Бібліотека ім. Миколи Гоголя, що зовсім поруч зі станцією метро "Либідська" - то центр краєзнавства. З 1979 року при бібліотеці працював клуб  "Літопис", члени якого  оглядали старі будинки, зустрічалися з корінними киянами, добували багато цікавої інформації, фотографували старі будинки.  Багато цінної інформації, статей з періодичних видань дбайливо зберігається у тематичних конволютах та використовується при проведенні різноманітних просвітницьких заходів. Створено києвознавчий музей, активно працює краєзнавчий клуб «Киянин» та фотоклуб «Пікторіал». В цій бібліотеці кожен відкриє для себе невідомі раніше йому  сторінки історії Києва.
 

Дуже помітною на бібліотечній карті Голосіїва  є бібліотека "Деміївська". Одна з найстаріших публічних бібліотек району. Тут є інформація, що її можна відшукати хіба що в архівах. Бо працівники бібліотеки вже там побували  :). Про Деміївку тут знають усе.
І про писанкарство - також. Майстер-класи проводяться  дуже часто.

 А ще ця бібліотека - "третє місце" для інтелектуальної молоді, де реалізуються різноманітні молодіжні проекти. 
Бібліотека №15, що за своїм призначенням є бібліотекою для дітей і успішно справляється зі своїми завданнями, уже давно  стала центром громади Корчуватого. Її відвідують кияни різного віку. Усім, хто приходить туди вперше, обов'язково  презентують народознавчу кімнату "Материнська світлиця", музейний куточок Олександра Гріна, літературно-мистецький салон "Грінівська вітальня", Центр творчості імені Олексія Дурмасенка "Корчуватий АРТ".
Зав. бібліотеки Алла Дубенюк
У березні 2015 року  у бібліотеці відкрито Меморіальну Стіну пам'яті Олексія Дурмасенка. Це авторський проект "Наш Альоша" художника, дизайнера Гліба Гржабовського - давнього друга бібліотеки, батька загиблого кіборга Олексія Дурмасенка.

 Біля цїєї Меморіальної Стіни постійно проходять години пам'яті для учнів, уроки патріотизму, вечори вшанування. Бібліотека №15 ЦБС Голосіївського району м. Києва стала першою у Києві, а можливо, і першою в Україні бібліотекою, де пам'ять про полеглих українських воїнів у війні із російськими окупантами вийшла за межі традиційних заходів та форм бібліотечної роботи і вшанована за допомоги облаштованої Меморіальної стіни із особистими речами та різноманітними документами воїна.
Цікавими і несподіваними є виставки, що організовуються бібліотекою до різних дат та подій. На час візиту - ось ця, праворуч, присвячена культурі ромів.
Ліворуч - усе, для вивчення німецької мови.
Єдине, чого потребує бібліотека - капітального ремонту та осучаснення простору. Сподіватимемося, що наступного року здійсниться ця мрія громади Корчуватого.
 Це дуже короткий вибірковий огляд. Будете в Голосіїво, - не забудьте зазирнути в бібліотеки. І в бібліотеку ім. Н.Забіли також. Там наразі  цікава виставка.



І оглянути оновлений простір бібліотеки ім. М. Коцюбинського після капітального ремонту.
І  бібліотеку імені В.Симоненка не пропустіть. Там неодмінно потрапите на цікавий захід або інтерактивне заняття.
Отже, до зустрічі в бібліотеках!


Популярні публікації блогу