До питання цифрової етики

Для кожної бібліотеки, яка веде сторінки у соціальних мережах, важливо, щоб кількість підписників збільшувалася.

Реальне зростання кількості зацікавлених підписників у соцмережах — це не просто цифра для звіту, а показник життєздатності, актуальності й авторитету бібліотеки у спільноті.

Зацікавлені підписники — це потенційні учасники подій, користувачі послуг, волонтери, донори, партнери. Сторінка бібліотеки стає «вікном», через яке громада бачить, чим живе бібліотека.
Це сприяє поширенню знань. Якщо контент бібліотеки читають і діляться ним, він впливає — навчає, надихає, підтримує. Це реально продовження місії бібліотеки у цифровому просторі.
Аудиторія сторінки бібліотеки в соціальних мережах працює на зміцнення довіри, демонструючи, що бібліотека — сучасна, доступна,  відкрито комунікує. Особливо це важливо в часи фейків і інформаційного шуму.

Підводячи підсумки маркетингової діяльності бібліотеки

Для забезпечення необхідної доступності та якості бібліотечно-інформаційних послуг, ефективного використання ресурсного потенціалу  бібліотеки, а також задоволення так званих вибіркових запитів жителів столичного мегаполісу систематично застосовувався маркетинговий інструментарій. Впродовж року постійно здійснювався моніторинг зовнішнього середовища, соціально-освітнього профілю міста, потреб населення у різних видах бібліотечних послуг.

Вивчено потреби користувачів та ринок книжкової продукції. За результатами складено списки книжок для придбання за бюджетні кошти, узгоджено з громадською експертною радою та проведено процедуру закупівель. Проведено опитування користувачів для формування репертуару періодичних видань для передплати «Періодичні видання вибирають платники податків».

Під час введення карантинних обмежень ми тримали постійний звязок з користувачами, за допомоги благодійників придбавши мобільні телефони. Першими ввели послугу видачі книжок через вікно за попереднім замовленням. Телевізійний сюжет на цю тему можна переглянути ТУТ. 

Здійснювалося дослідження та аналіз інформаційних потреб користувачів, запитів на додаткові платні послуги. В результаті розроблено калькуляцію та порядок надання бібліотекою платної послуги з реставрації фотографій з домашніх архівів киян (проект «Київ крізь призму домашніх фотоархівів киян»). Розроблено прототип послуги, налагоджено зв'язок із зацікавленою групою киян у соціальній мережі Facebook. Поінформовано широке коло потенційних користувачів послугою бібліотеки через відзнятий у бібліотеці інформаційний  телесюжет https://www.youtube.com/watch?v=A8DKA5psjP0 .

Тенденції досліджень у бібліотеках та дизайн послуг

Поділюся скромним оглядом потенційно цікавих методів досліджень для вдосконалення бібліотечних послуг.

 «Традиційні» методи досліджень

Саме «традиційні» методи сьогодні складають більшість досліджень. Анкетування, - ось з чим найперше асоціюється дослідження у бібліотекаря публічної бібліотеки, коли виникає потреба у його проведенні.

Якісні інтерв’ю

Якісні (напівструктуровані або неструктуровані) інтерв’ю можуть бути спрямовані на з’ясування досвіду, стосунків із користувачами (респондентами, інформаторами). Ключовим є вибір відповідних просторів для розмов. Так звані контекстні розмови завжди відбуваються безпосередньо в місці взаємодії користувача зі службою.  Пристосуйтесь до мови та культури респондентів, вирішіть, наскільки активно ви будете діяти як дослідник, і, перш за все, намагайтеся якомога більше завоювати довіру інформатора.

Існують різні методи запису даних - створення нотаток може відволікати увагу, аудіозапис розмови може бути більш доречним.

Спостереження

Люди часто роблять речі, про які не говорять, бо не усвідомлюють їх або не хочуть про них говорити - тому в деяких випадках спостереження краще, ніж опитування. Насправді під спостереженням ховається низка різних методів, що відрізняються головним чином ступенем залучення дослідника до спільноти. За ступенем секретності та взаємодії  виділяють чотири типи спостереження:

повний спостерігач (члени дослідницької спільноти не здогадуються про особу спостерігача, спостерігач не бере участі у житті громади),

спостерігач як учасник (спільнота знає про особу дослідника діяльності, який виступає більше як інтерв’юер),

учасник як спостерігач (дослідник залучений до групової діяльності, група знає про це),

повноправний учасник (бере участь у групових заходах, але члени не знають, що їх вивчають та спостерігають).

Бібліотеки – порятунок для торгових центрів

Невесела тенденція останніх років – закриття бібліотек у зв’язку з процесами децентралізації та створення  об’єднаних територіальних громад, позбавлення бібліотек частини площ їх приміщень  оптимізму не добавляють. Вже понад чверть століття стоїть питання виділення/будівництва приміщення для головної публічної бібліотеки столиці і зрушень на вирішення цієї проблеми – ніяких.

Бібліотека – більше, ніж ви про неї знаєте

з сайту http://www.db.dk/kampagne

Національна бібліотека Данії під таким заголовком запрошує усіх бібліотекарів разом і кожного окремо розповісти про це усій Данії, взявши участь у щорічній маркетинговій кампанії. Директор бібліотеки вбачає у загальнонаціональній маркетинговій кампанії і деякі проблеми. Основною перепоною є велика різниця в розмірі фінансування різних бібліотек їх місцевою владою. Тобто, загальне гасло може бути недоречним деякій кількості бібліотек. Тож, аби привернути увагу до бібліотек, їх багатьох якостей і можливостей, передбачається запросити по одному співробітнику від кожної бібліотеки, аби у співпраці із дизайнерською агенцією розробити концепцію національної компанії, що допоможе створити кожній бібліотеці свою власну діяльність, заходи і програми, виходячи з їх місцевих ресурсів і стосунків із владою. Пропоную до Всеукраїнського дня бібліотек провести загальноміську кампанію «Бібліотека – більше, ніж ви про неї знаєте», аби донести до якомога більшої кількості киян можливості сучасної публічної бібліотеки. Програму починайте готувати вже зараз :).

Про дизайн для дітей і пластикові відра

Позаглядала на ресурси бібліотек, якими цікавлюсь. Дізналася, що міська бібліотека Мальме (Данія) залучила для створення дизайну свого приміщення дітей. В цьому їй допомогла програма культури дизайну для дітей університету Гетеборгу. Дітям були поставлено завдання описати не бібліотеку своєї мрії, а світ своєї мрії. У перших рядках списку діти назвали природу, магічні, таємничі світи, дерева, тунелі і хованки, таємничі закапелки, де можна полазити.

За допомоги компанії, що спеціалізується на інтерактивному дизайні, бібліотека придумала цифрові рішення проектів. Розробки проектуються у визначених місцях приміщення  бібліотеки.

Міська бібліотека провела також опитування серед не користувачів і людей, які рідко відвідують бібліотеку. Дослідження, що стосувалися потреб сім’ї, проведені шляхом телефонних інтерв’ю і фокус-груп батьків, показали, що у бібліотеці вони найбільше цінують хорошу логістику, хороше обладнання та матеріали для дітей, чистоту і санітарні кімнати для перевдягання та годування грудних дітей.

А тепер про фінські бібліотеки. Фіни люблять постояти в черзі за  тим, що роздається безплатно. Звичайно, не лише фіни таке люблять. Періодично такі акції влаштовують торговельні заклади, від малих магазинів і до великих універмагів. З метою привернення уваги покупців і сворення ажіотажу, роздаються солодощі, деякі речі або відра.

Цього року декілька бібліотек також використали цю «любов народу до халяви», влаштувавши 1 квітня акцію «Відро». І це не першоквітневий жарт. Дійсно, усі відвідувачі бібліотеки у цей день отримали по пластиковому відру, наповненому бібліотечними книгами. Національні ЗМІ висвітлили цю подію під дуже символічними заголовками: «Безплатне відро один раз на рік, безплатне позичання книг – цілий рік!».

Знижка за знання

     Щодня очікую на свій маршрутний транспорт біля кавового ларьочка. Його і ларьком то з натяжкою можна назвати: куточок в одному з київських пластикових мафів, часто "прикрашених" вуличним "артом"  площею метр квадратний із ввічливим, привітним продавцем напоїв. Дивовижно, як на такій площі вміщується весь той асортимент, що пропонує ларьок?

 Увагу привертають маркетингові фішки цієї точки. По-перше, підвішена кава. Підвішена кава – це давня італійська традиція. Тамтешні гості кав`ярень  часто купували дві кави, випиваючи при цьому тільки одну. Іншу бармен записував собі на дошку для випадкового небагатого відвідувача. Для такої благодійної кави тут передбачена спеціальна банка, куди можна опустити пару гривень. 

Друга фішка - ЗНИЖКА ЗА ЗНАННЯ. У коробці, обклеєній зображеннями Ейнштейна, знаходяться папірці із запитаннями. Дістаєте, даєте правильну відповідь, - і знижка на каву гарантована. 

Така у мене звичка - все, що зацікавило, "приміряти" на своє бібліотечне. А ви уже примірили?

Бібліотеко, рівняння на "АРРLE"!

Кармін Галло, світовий эксперт, який тривалий час вивчав методи Стіва Джобса, у своїй книзі Клієнтський досвід Apple (The Apple Experience) розкриває п'ять етапів обслуговування клієнтів, що дозволяють команії Apple залучати нових і утримувати старих клієнтів. Ці кроки включають:

• звернення до клієнта;
• визначення потреб клієнта;
• презентацію продукту;
• вміння вислухати та встановитити зворотній зв'язок з клієнтом;
• тепле прощання з клієнтом.

Один бібліотечний блогер з Таїланду спроектував (адаптував) ці додатки (програми) компанії Apple на бібліотечну діяльність (і я трохи добавила) і ось що вийшло:  
Зближення з користувачем, звернення, підхід
Як потрібно зустрічати користувачів при їх візиті до бібліотеки, щоб справити гарне враження. Що частіше можна спостерігати у наших бібліотеках? Зосередженого, строгого, заклопотаного бібліотекаря?
Має бути привітна посмішка при зустрічі та індивідуальне тепле звернення: "Привіт, вітаємо вас у бібліотеці!", "Ласкаво просимо!" і т.п. Таке вітання є дуже важливим для користувачів, які вважають, що "тиша має бути в бібліотеці", "в бібліотеці не розмовляють". Дуже часто з цієї причини відвідувачі бояться про щось запитати бібліотекаря.

Увага до потреб користувача

Користувачі ідуть до бібліотеки, аби отримати відповідь на певне запитання. Не усі користувачі готові відкрито запитати бібліотекаря. Про це вони часто пишуть у форумах Інтернету. Тому на цей факт ми маємо звернути особливу увагу. Поставте ввічливі запитання, щоб дізнатися про потреби користувача. Якщо вони не визначені, бібліотекар  має просто сказати: "Я можу запропонувати щось особливе для вас", або "Великим попитом користується саме  ця книга".
Уміння презентувати

Потрібно вміти спонукати користувача до прочитання книги чи користування якоюсь із послуг.

Вміти переконати користувача у всіх можливих вигодах користування бібліотекою. Якщо книга відсутня у фонді, відшукати бібліотеку, що її має, та запропонувати скористатися службою МБА. Якщо ж бібліотекар не може знайти відповідь на запитання, потрібно звернутися до мережі Інтернет або повідомити користувача, що вам потрібен час для пошуку, і відповідь він отримає пізніше. Розкажіть про фонд бібліотеки, діючі бібліотечні програми, клуби та гуртки, навчальні курси з навичок  ефективного пошуку інформації, інше. Щоб уже сьогодні користувач зміг обрати для себе потрібну послугу. 
Уміння слухати та встановити зворотній зв'язок з користувачем
Ми маємо вислухати користувача, навіть якщо тема розмови не  є причиною візиту до бібліотеки. Ми можемо годину говорити з користувачем  про його дітей, бізнес, хобі  і всього 10 хвилин про причину його візиту у бібліотеку. Головне, щоб користувачу сподобався цей візит.  
Тепле прощання з відвідувачем  
Мало сказати користувачу просто "до побачення". Ми маємо запропонувати щось нове і цікаве для його наступного візиту, запросити на захід, засідання клубу чи навчальні курси. Здавалося б, дрібниця. Але це вияв нашої уваги до користувача.  
 Дивіться ще й цей матеріал

Публічні бібліотеки і молодь

     Дані статистичної звітності  свідчать:  частка молоді у складі користувачів публічних бібліотек впродовж останніх 5-ти років поступово зменшується. Окрім демографічного фактору, спровокованого обвальним падінням народжуваності в 90-х роках ХХ ст., на зменшення кількості молоді у бібліотеках впливає низький рівень відповідності публічної бібліотеки потребам молоді.

     Чого хоче молодь? Про це я запитала 10  своїх  юних друзів у соц. мережі "Вконтакте" (моє запитання - їх відверті відповіді), що проживають у різних районах Києва і які є/були користувачами публічних бібліотек.

      Вони хочуть гарно спланованого простору бібліотеки, де легко орієнтуватися, свободи дій, відсутність пильного стеження за ними  бібліотекаря. Він потрібен, але в зоні "далекої досяжності", по потребі. Бібліотека повинна мати велику кількість і разноманітність інформаційних ресурсів і комп'ютерної, мультимедійної, копіювально-множильної техніки.  

     І  бібліотека  цього хоче. У цьому наші бажання співпадають.   

   В чому ж різниця між потребами молоді і реаліями бібліотеки? В чому проявляється недружелюбність бібліотеки до молоді? 

     По перше - в режимі роботи бібліотеки. Коли у них з'являється час для відвідування бібліотеки - вона уже зачинена.  

      Недружелюбність проявляється і у вимогах дотримання тиші. Тобто, у бібліотеці молодь має лише споглядати, а це дуже складно для їх способу життя і потреби у постійному русі і спілкуванні. Спільна діяльність, використання засобів медіа  вимагає спілкування. У наших невеликих бібліотечних приміщеннях складно поєднувати тишу і шум.

     Недружелюбне ставлення бібліотеки до потреб молоді проявляється і в ставленні бібліотекарів до потреб молоді в консультуванні. До прикладу, в Інтернет-центрі ми передусім опікуємося користувачами старшого віку, вважаючи, що молода людина справиться сама. 

     Недружелюбність проявляється і в правилах користування послугами Інтернтет-центрів. Запис для кожного попередній на визначений час. А молодь любить ходити компанією. 1 чи 2 точки доступу до мережі Інтернет у переважній кількості бібліотек, низька швидкість Інтернет-з'єднання також є фактором прояву недружелюбності бібліотеки.
Я можна задружити молодь? Читайте тут.

Декілька секретів привабливості бібліотек для дітей

Основна мета цього блогу, як уже неодноразово наголошувала - методичне служба  бібліотекам для дорослих. Однак, коли накопичується цікавий матеріал із досвіду бібліотек для дітей - хочеться неодмінно донести його якомога ширшому колу колег.

Майже у самісінькому центрі Києва розташована бібліотека імені Василя Симоненка. Її завідуючу Віру Семенівну Ткач добре знають  не лише   в районі, але й в усьому місті. Бо на усіх міських подіях, пов'язаних із іменем Василя Симоненка, і не тільки,  бібліотеці є що представити і чим поділитися. Нещодавно проведений ремонт приміщення, надбудова напівповерху у читальній залі  бібліотеки зробили її ще привабливішою. Що бібліотека пропонує дітям - дивіться на її рекламному стенді. Я цю бібліотеку побачила такою.

У тихому, віддаленому мікрорайоні Голосієва є бібліотека №142. Оточена  3-ма дитсадочками та декількома школами має популярнісь у місцевих дітлахів і батьків.  Для найменших - ігрова кімната, а для їх батьків - безплатна послуга бібліоняні. Тут діти прослухають нову казку, переглянуть мультфільм, пограються іграшками і поспілкуються. Особливо важливою є бібліотека для соціалізації діток, які з певних причин не відвідують дитячий садок.

Що показує бібліобарометр?

   Щороку данські бібліотеки для вимірювання ефективності своєї діяльності застосовують bibliometeret. Це дослідження проводиться за допомоги своєрідного барометра, шкали, що в кількісному вимірі демонструє відповідність діяльності бібліотеки по реалізації її головних завдань: сприяння освіті та інформаційно-культурної діяльності очікуваному ефекту. 

   Результати допомагають своєчасно реагувати на недоліки та слабкі ланки в діяльності бібліотек. Вимірюється цінність бібліотеки для кожного користувача. Тож на показник барометра впливають оцінки користувачів, які за десятибальною шкалою виставляють міру цінності для них бібліотеки, її послуг та пропозицій. 

   Вимірювання проводяться щорічно і показники вимірювання порівнюються з показниками минулого року.  

   Важливість вимірювання не лише у прагненні бібліотеки відігравати важливу роль у житті  громадян і у прагненні мати все більше користувачів, які вважали б бібліотеку цінною і цікавою  для себе. Але й у вимогах до ефективності, здатності бібліотеки надавати ті ж послуги при менших затратах. А ще показники оцінки діяльності та послуг бібліотеки, її цінність для користувачів є беззаперечними аргументами в процесі адвокаційної діяльності, спрямованої на захист інтересів бібліотеки і  її  розвиток відповідно потреб громадян.    Визначення міри цінності бібліотеки для громадян і відслідковування динаміки отриманих показників у порівнянні з попереднім дослідженням.

Як зацікавити професією?

     Методів та форм популяризації бібліотечної професії вистачає: різні профорієнтаційні заходи у Всеукраїнський день бібліотек і не тільки, Місячники популяризації бібліотек і бібліотечної професії, школа професійної майстерності як механізм популяризації бібліотечної професії і стимул для молодих спеціалістів та ін.

     Але яким  чином ми  представляємо  на бібліотечних сайтах інформацію про вакансію у бібліотеці. Переважно у такій формі?

     Зазвичай, бібліотека висуває вимоги до кандидатів, чомусь замовчуючи, що може дати взамін.

     А як запрошують на роботу у бібліотеку наші зарубіжні колеги ?

     На сайті бібліотеки норвезького Опланду натрапила на об'яву про вакансію.
     Текст об'яви подаю у вільному перекладі.

 Бібліотекар-консультант

Бібліотека графства Опланд пропонує вакансію бібліотекаря-консультанта на повну зайнятість.

Посада сприятиме розвитку бібліотеки в якості освітнього центру та місця мультикультурних зустрічей. 

 Позиціювання бібліотеки

Бібліотека в рамках проектів здійснює ряд заходів з розробки нових моделей для міжмуніципального співробітництва. Наша команда розробників із 5-ти працівників шукає творчого співробітника, який має бажання працювати над розвитком бібліотеки  в час  нових цифрових технологій.  Ці непрості завдання дають великі можливості для професійного та особистого розвитку.

Обов’язки:

- брати участь в плануванні  та  реалізації  поточних планів діяльності бібліотеки

- брати участь у розробці  моделей  бібліотеки майбутнього

 - сприяти розвитку бібліотеки в якості освітнього центру та місця мультикультурних подій

- співпраця з бібліотекарями інших муніципальних округів

- мережева взаємодія з різними партнерами

- періодичні відрядження

Кваліфікаційні вимоги:

 Академічна освіта  (бакалавр, магістр, бажано  бібліотечних та інформаційних наук)

 Хороші знання ІКТ

 Досвід роботи в бібліотеці

Бажані характеристики:

 Творчий, винахідливий та інноваційний

 Здатність до стратегічного мислення, гнучкості та орієнтованість на конкретні результати

 Хороші навички командної роботи

Ми пропонуємо:

 Гарні умови для  стимулювання творчості і всебічного особистого розвитку

Дружелюбний  колектив кваліфікованих колег з різним досвідом

Умови праці у відповідності з існуючими угодами та з  угодою про заробітну плату

Застосування
Округ має набір цінностей, заснованих на самовіддачі, відповідальності, креативності, гнучкості та  впевненості у собі. Це вимагає високих етичних стандартів. Графство потребує працівників, які максимальною мірою відповідали би потребам населення у його різноманітності.
 

Дрібнички, а приємно

     Не за горами Новий рік та Різдво, найнасиченіша святами пора року. Тож наразі варто подумати про підготовку до свята. Можливо, ви вибудуєте ялинку із бібліотечних матеріалів, а може виготовите багато ялинок із звичайного кольорового паперу...

Бібліотеки і влада: віртуальна взаємодія

      Я вже якось повідомляла, що усі 10 ЦБС Києва представлені у віртуальному середовищі своїми сайтами чи веб-сторінками. Деякі з них у стадії розвитку, а деякі вже мають розгорнуту структуру з досить великою кількістю сторінок і гіперпосилань, підтримуються в актуальному стані. 

     Але для бібліотек сьогодні велику цінність має ще й  наявність посилань чи інформації про їх діяльність на сайтах органів місцевого управління. Важливими складовими гідного представлення бібліотек на сайтах муніципалітетів  є включення бібліотечних новин у стрічку загальнорайонних новин, представлення мережі бібліотек в інфраструктурі району та наявність активного посилання на сайт ЦБС.  Що ж, прогуляємось  по сайтах місцевих органів влади?

Розкриваємо інтригу, або Знайомимось із Foreignlibrary

Респект Пану Бібліотекарю! Так, це дійсно напис у приміщенні однієї з публічних бібліотек Києва, а саме відділу літератури іноземними мовами Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. І почалася ця історія з відвідин  німецької художниці Штефі Юнглінг  бібліотеки на острові Джудекка  у Венеції, Італія. Саме там вона ознайомилась з есе аргентинського письменника Х.Л. Борхеса "Вавілонська бібліотека", де йдеться про одну Загальну бібліотеку - місце всіх книжок, усіх знань і мов. Про цей твір Борхес писав: "Моє кафкіанське  оповідання «Вавілонська бібліотека» було задумане як кошмарний варіант, жахливе збільшення нашої муніципальної бібліотеки, і певні деталі в тексті мають аж ніяк не символічне значення…".

     Ідея цієї утопічної бібліотеки запалила Штефі вогнем бажання створити один із варіантів Вавілонської бібліотеки, яка була б мережею бібліотек відповідно цієї історії. Саме це і поклало початок її арт-проекту.

Знайомтесь, логотип

Довго мудрувала над логотипом блогу.  Довелось зануритись у безмежний світ Photoshop, добре розуміючи, що освоїти усі його можливості життя не вистачить. Тож використала найпростіші для мене інструменти: пензлик і ластик, вставку тексту, - і ось результат. Заодно і банером послужить. Можливо, дещо строгий і похмурий. Веселіше і привітніше чомусь не виходить. Код для вставки можете отримати внизу правої панельки.

Читацькі уподобання родини та її інформаційні потреби

     У першому півріччі цього року працівниками відділу науково-методичної роботи, відділів абонементу та читальної зали Публічної бібліотеки імені Лесі Українки проведено дослідження читацьких уподобань родин, що користуються бібліотекою. Метою дослідження було вивчення основних цілей відвідування бібліотеки, мотивів читання та інформаційних потреб сім’ї, визначення джерел отримання інформації та місце бібліотеки серед цих джерел, рівня бібліотечно-інформаційного обслуговування сімей.
     Також ставилось завдання визначення відповідності бібліотечного фонду інформаційним потребам сім’ї, місця книги та читання у сім’ях з дітьми дошкільного віку та ефективності реклами послуг бібліотеки. За результатами дослідження вироблено план заходів, в результаті реалізації яких планується привернути увагу громадськості до вирішення проблеми зниження інтересу до читання у сучасному світі, розвивати сімейне читання та підвищити культуру читання, залучати до користування бібліотекою батьків та їх дітей дошкільного віку, підвищити якість бібліотечно-інформаційних послуг для сім’ї та рівень комфорту у бібліотеці, налагодити партнерські стосунки з школою та дошкільними закладами для співпраці по розвитку читання.
Нижче - результати дослідження.

Publish at Calaméo or browse others.

Орієнтованість на читача? або Можливо не літо причина...

відносного затишшя у бібліотеках? А що з цього приводу думають користувачі бібліотек? 

Погодьтеся, не просто потрапити у бібліотеку з режимом роботи до 19.00 працюючому громадянину. Вихід - у вихідні від роботи дні?  Але у неділю  частина наших читачів відвідує богослужіння, інші - виїзджають на огороди. Чи враховуємо ми ці моменти? Чи орієнтуємось на користувача, як це роблять  американські  бібліотеки. До прикладу, районна бібліотека Балтімору (США) працює з 9 до 21 години, неділя - вихідний. Але влітку працює і у неділю з 13 до 17 години. Звідси.

Про те, що нашим потенційним користувачам, особливо мамам із дітьми дошкільного віку складно потрапити влітку у бібліотеку для дітей (бібліотеки для дітей влітку переходять на літній графік роботи з 2-ма вихідними у суботу і неділю), свідчать інтерв'ю, які ми взяли у 34-х мам на дитячих майданчиках. Це опитування було частиною реалізації проекту за підтримки "Бібліомосту" з розвитку сімейного читання у бібліотеці. Основні причини, через які молоді батьки не беруть книги для читання у бібліотеці  - режим роботи бібліотек та недостатня реклама місцезнаходження бібліотек та їх послуг. Докладніше про це дослідження пізніше.

 Ми можемо говорити про те, що сьогодні  складна криміногенна ситуація і не зовсім затишно і безпечно тримати відчиненими для відвідувачів двері бібліотеки до 21-ої години. Особливо, якщо бібліотека знаходиться в не надто велелюдному місці. В цьому випадку вразливим рекомендую уникати перегляду відеоролика Пана Бібліотекаря. 

Що скажете?

А що ми можемо запропонувати?

      Натрапила в Інтернеті на перелік послуг, що пропонує міська бібліотека німецького Вюрцбурга  на своєму сайті.

      Якщо потрібна користувачеві книга відсутня у бібліотечному фонді, бібліотека пропонує заповнити форму на сайті бібліотеки, куди вписати автора та назву, чи тему потрібного видання для  подальшого придбання його у книжковому магазині. Термін виконання замовлення з наступного після подачі заявки дня і до 2-х тижнів. Якщо понад цей термін бібліотека не сповістила користувача про надходження книги, значить замовлення не буде виконано. Бібліотека зауважує "Будь-ласка, зрозумійте, ми не можемо виконати всі побажання".  

У чому секрет успіху данських публічних бібліотек

      Після знайомства з бібліотеками Данії я захворіла на  DanmarkBibliotekоманію. Хвороба  не страшна, але не дає спокійно жити.  Розмову на будь-яку тему,  для  наведення прикладу, я розпочинаю зі слів: "А от у бібліотеках Данії....". Мої  друзі-колеги тихенько пирскають у кулачок, та й мене вже веселить ця фраза, якою я так часто розпочинаю своє висловлювання.

     Які ж складові успіху данських бібліотек? По-перше, державна політика в галузі бібліотечної справи. Політики розуміють цінність бібліотек для суспільства. Це тому, що  політики в дитинстві і юності відвідували бібліотеки, і саме бібліотеки відіграли неабияку роль у  їх  освіті  і успішній кар'єрі. По-друге, кадрове забезпечення бібліотек. Вища королівська бібліотечно-інформаційна школа (зверніть увагу, слово "бібліотечно" на першому місці)   щороку готує 300 висококваліфікованих бібліотечних фахівців. І це для 510 публічних бібліотек Данії (нагадаю, що в Україні бібліотек  понад 20 тисяч!). А скільки бібліотекарів щороку виходить з Національного університету культури та мистецтв? І який відсоток з них іде працювати у бібліотеки?  По-третє, високий технічний рівень бібліотечного обслуговування і значне муніципальне фінансування, що становить, в середньому, $107 на душу населення. У столиці Данії цей показник становить  $200 на душу населення, а у Києві (за підсумками 2010 року фінансування публічних бібліотек Києва в розрахунку на 2,7 млн. мешканців столиці) - $ 2,5 на одного жителя.

     Проектна діяльність - потужний імпульс розвитку бібліотечного сервісу. Гранти українські бібліотеки виграють у міжнародних фондів. 

     Фінансове забезпечення проектної діяьності бібліотек Данії  здійснюється Агенцією з питань бібліотек та ЗМІ.

     Наприкінці минулого року бібліотеки  Данії завершили спільний національний проект з бібліотечного маркетингу. 35 бібліотек, що взяли в ньому участь, залишили по собі 20 чудових проектів, які можуть використовувати в своїй роботі інші бібліотеки.

     Цей проект передбачав розробку низки методів та ідей, свого роду "інструментарію", для подальшого розміщення у вільному доступі для використання і для розвитку усіх бібліотек.  Проекти з маркетингу охопили широке коло бібліотечної аудиторії: більш "вимогливий" сегмент користувачів старшого віку, сегмент користувачів середнього віку (сімейні клуби, сімейне читання) та молодіжний сегмент (вироблення концепцій для веб-середовища, YouTube фільми, інше).  Багато проектів вже довели свою ефективність і привернули увагу  місцевих та національних ЗМІ для широкого  висвітлення. Координацію та фінансове забезпечення проекту здійснювала Агенція з питань бібліотек та засобів масової інформації Знання та інструментарії, вироблені в результаті реалізації проекту,  розміщені на сайті Агенції.  Усі зацікавлені особи можуть отримати доступ до сторінки для  використання матеріалу. 

     Чому саме проект з маркетингу? Бібліотеки Данії дають усі можливості для розвитку та освіти, успішної кар'єри. Парадоксально, але з'ясувалося, що багато громадян і користувачів бібліотек  ніколи не чули про нові послуги, такі як музика, електронні книги, безкоштовна допомога дітям у виконанні домашніх завдань і т.д. Це, власне, і спонукало агенцію до такої ініціативи.  Претенденти подавали заявки на гранти з трьох напрямів:
1.Маркетинг навчання у бібліотеці і пропонованих курсів
2.Маркетинг Бібліотечних подій / бібліотека - культурний посередник
3.Маркетинг послуг / послуг конкретним групам користувачів.
    Деякі організаційні деталі проекту. Власне, цей національний проект почався ще раніше, з курсів "Навички в галузі маркетингу", тому в розробці проектів передбачалася участь тих працівників бібліотек, що не  навчалися на курсах. Учасників від однієї бібліотеки передбачалося не більше 2 чол. Фінансування одного учасника складало £ 50,000. Умовою проекту також було обов'язкове надання матеріалів, вироблених  в процесі реалізації проекту для розміщення їх на сервері з вільним доступом для інших бібліотек.