Нові ролі та європейські ініціативи публічних бібліотек: від «третіх просторів» до мейкерспейсів

По всій Європі бібліотеки активно переосмислюються як динамічні громадські центри та творчі простори для цифрової епохи, оскільки дослідники об'єднують зусилля з місцевими громадами та творчими діячами.

Понад 2000 років тому Александрійська бібліотека в Єгипті була символом знань та відкриттів у стародавньому світі. Але вона ніколи не була просто місцем для зберігання сувоїв - це було місце зустрічі, де збиралися вчені, обговорювали ідеї та разом створювали нові знання. Сьогодні бібліотеки по всій Європі знову переосмислюються не як тихі сховища книг, а як динамічні громадські простори, що реагують на мінливі соціальні потреби.

Барбара Кіслінгер, старший науковий співробітник Центру соціальних інновацій у Відні, досліджує громадянську науку, інновації в громадах та способи, якими люди об'єднуються для обміну знаннями. Частина її діяльності присвячена мейкерспейсам і тому, як цифрові інструменти допомагають створити спільні громадські простори. За її словами, бібліотеки усвідомлюють, що вже недостатньо просто позичати книги чи відео, вони хочуть пропонувати нові види досвіду.

Завдяки фінансуванню ЄС Барбара Кіслінгер очолює дослідницьку ініціативу make-a-thek (2025–2028 роки), яка співпрацює з бібліотеками Європи, перетворюючи їх на «треті простори» - місця поза домом і роботою, де люди можуть вільно зустрічатися, творити та спілкуватися. Цей зсув відбувається тому, що попри цифровізацію, попит на відкриті та інклюзивні громадські простори («спільні вітальні») лише зростає.

Особлива увага в межах проєкту приділяється сталому розвитку, ремеслам та обміну досвідом. Підходи різняться: наприклад, Центральна бібліотека Oodi в Гельсінкі має цілий поверх для творчості, а муніципальна публічна бібліотека в польському місті Ополе запускає майстер-класи з мейкерспейсу, де, як зазначає координаторка Патриція Пшибильська, йдеться про «доступ до знань та можливість створити щось самостійно».

Схожу мету мав і проєкт LibrarIN (2021–2025), очолюваний Анною Тріантафіллу з Афінського технологічного центру. Дослідники довели, що цінність сучасних бібліотек полягає не лише в колекціях, а у взаємодії з людьми та підтримці співпраці. Бібліотеки стають платформами для цифрової трансформації, соціального підприємництва та розв'язання реальних суспільних проблем спільно з громадами.

Київський прорив: як досвід втілюється у бібліотеці імені Григорія Сковороди

Ці європейські тренди сьогодні успішно втілюються в Україні. Яскравим прикладом того, як столичні книгозбірні стають центрами інновацій та солідарності, є відкриття першого в Києві бібліотечного мейкерського простору.

14 вересня 2026 року в Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди відбулося   відкриття першого в столиці та другого в Україні бібліотечного мейкерспейсу. Цей проєкт реалізовано в партнерстві з Українською мейкерською асоціацією в межах згаданого європейського проєкту Make-a-thek, що фінансується Європейським Союзом за програмою Horizon Europe.

 Це безкоштовний, безбар’єрний та відкритий майданчик для громади Солом’янського району та всього Києва, що поєднує традиційні ремесла з новітніми технологіями. Тут кожен може безоплатно втілювати ідеї, опановувати нові ремесла, експериментувати з цифровими технологіями та ремонтувати речі.

У вільному доступі відвідувачів перебувають комп’ютеризоване швейне та вишивальне обладнання, 3D-принтери для прототипування, ріжучі плотери, вініл-різаки та ручні інструменти для творчості.

Вже наступного дня після відкриття простір облюбувала волонтерська команда «В’яжемо для Перемоги», яка створює адаптивний одяг для поранених українських захисників.

Під час відкриття простору відбулася фахова панельна дискусія за участю керівника Української мейкерської асоціації Юрія Власюка, представників міської влади, районної адміністрації та креативної спільноти. Учасники наголосили, що мейкерспейс у бібліотеці слугує потужним містком між освітою, владою, ремеслами та громадою, пропагуючи ідею свідомого споживання та підтримуючи місцеве крафтове підприємництво.

Трансформація українських та європейських бібліотек доводить: попри технологічні зміни, їхня первинна місія залишається незмінною. Як зазначає Патриція Пшибильська, бібліотеки завжди були місцем обміну знаннями та об’єднання людей.

Змінюється лише форма реалізації цієї місії. Через мейкерспейси, мовні студії, цифрові хаби та програми психосоціальної підтримки (як-от всеукраїнська програма «Ти як?» , розвиток мобільного обслуговування
) столичні книгозбірні розширюють свою роль у суспільстві. За належної підтримки бібліотеки стають ключовими центрами для вирішення нагальних викликів, об'єднуючи минуле, сучасність і майбутнє у справжніх «третіх просторах» спільнодії.