Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

четвер, 3 червня 2021 р.

Штрафувати не можна пробачити. Ставимо кому у реченні


Пеня за прострочений термін користування бібліотечними книжками – звичайна практика для багатьох бібліотек. Принаймні, у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки – це не лише дисциплінуючий захід для користувачів, але й невеличке джерело надходження коштів на рахунок бібліотеки.

Які зміни відбуваються сьогодні  у бібліотеках щодо ставлення до таких штрафів?  Чи відповідають штрафи фундаментальній місії бібліотек: обслуговувати громадськість інформацією та знаннями? І чи справедливо це однаковою мірою відносно багатих і бідних користувачів бібліотек?

Промоніторила бібліотечні ресурси і ось що виявила.

Звіт про діяльність однієї з  бібліотек Колорадо за 2016 рік показав, що відмова від пені  допомогла залучити або повернути до бібліотеки певну кількість дітей. В одних пеня за прострочений термін викликає роздратування, тоді як в інших – досить серйозне відчуття вини.

На конференції 2019 року Американська бібліотечна асоціація у складі  близько 55000 членів, прийняла "резолюцію про грошові штрафи як форму соціальної несправедливості" .

Коли пандемія закрила бібліотеки і ускладнила можливість вчасного повернення книжок, багато бібліотек переглянули свою політику щодо прострочених штрафів.

Прощення боржників.

На шляху до відмови від застосування пені деякі бібліотеки перестали штрафувати лише дітей та молодь, інші звільняли людей пільгових категорій. Деякі прощали штрафи до певної визначеної суми. Деякі бібліотеки почали прощати штрафи за місячне прострочення, а потім стягували з боржника вартість позиченої книжки.

Коли бібліотеки починають проводити дні амністії боржників, ми називаємо це акцією «День прощення боржника», книжки повертаються у бібліотеки потоком.

Також бібліотеки знаходять заміну грошовим штрафам. У 2018 році публічні бібліотеки в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, розпочали акцію зі збору продовольства замість штрафів, таким чином зібравши  12000 фунтів продовольства для пожертви в соціальні установи.

 У Квінсі , штат Нью-Йорк, публічна бібліотека започаткувала програму «Прочитай пеню". Півгодини читання книжки у бібліотеці дорівнює прощенню 1 долара нарахованої пені.

Результат  опитування бібліотек,  яке проводилось наприкінці 2018 року, показав, що кожна п'ята бібліотека, яка розглядала можливість скасування штрафу, назвала найбільшим стримуючим фактором фінансовий.

Проблема ще й в тому, що усі  бібліотеки  нараховують штрафи за однаковими ставками, і ті, що знаходяться у районах проживання більш заможних громадян, і ті, де проживає більше населення з низьким рівнем доходів. Саме там вища середня сума боргу та найбільше заблокованих користувачів.

Зростання кредитування електронних книг, термін користування якими завершується автоматично та не спричиняє штрафів, дещо скоротило загальні цифри надходжень у бюджет бібліотек  від сплати пені.

Щоб компенсувати втрати в доходах, бібліотеки впроваджують нові платні послуги: послугу поновлення паспорта; «банку совісті» за затримку понад термін отриманих книжок,  нарахування плати за заміну втрачених читацьких квитків, сканування та надсилання копій, нарахування орендної плати за користування конференц залами та кімнатами для переговорів, ін.

У 2016 році в Оріндж-Біч, штат Алабама, публічні бібліотеки замінили прострочені штрафи добровільними пожертвами, які незабаром також знизили. Загальна доброзичливість, яку бібліотека заробила в громаді своєю новою політикою, сприяла рішенню про збільшення її фінансування вдячною міською радою.

Скасування штрафів зміцнило загальну репутацію бібліотек, а також збільшило кількість користувачів та обсяг книжкового фонду.

А  яка ваша думка з цього приводу, колеги?

Читайте також статтю з  блогу НБУ ім. Ярослава Мудрого https://oth.nlu.org.ua/?p=4763&fbclid=IwAR18G7pkKBuh-scMum9-Xe9Jtr19PeGK0g9q07RTawh2nHxm6bk06EtCsUk

понеділок, 12 квітня 2021 р.

118 показників для обліку бібліотечної діяльності. Не мало? )

Трапляються статистичні звіти бібліотек, у яких показники діяльності вражають. І часто, через не розуміння бібліотекарями, що входить в те чи інше визначення показника, бо чітких орієнтирів і пояснень, що саме має влючати бібліотечна статистика, нема. А ті інструкції до форм держстатзвітності 2007 року вже давно застарілі, і інструкції до них на  кшталт "масло масляне",  і не відображають, не пояснюють  показників більшості видів сучасної бібліотечної діяльності.
Чому б нам не запозичити досвід Чехії у розробці Щоденника бібліотеки. За покликанням можете ознайомитися з оригіналом чеською мовою, а нижче я наведу показники та їх визначення, які включені у щоденник роботи чеської бібліотеки. Перепрошую за можливі помилки чи некоректність перекладу, матиму час - удосконалю, але для розуміння суті - згодиться)
Отже, 
 Щоденник бібліотеки розроблено у співпраці з NIPOS  (Національним інформаційно-консультаційним центром культури) та Інститутом бібліотечної справи Національної бібліотеки Чехії як основа для бібліотечної статистики. Він містить форми для ведення постійних записів про діяльність бібліотеки, які потім використовуються для заповнення річного статистичного звіту KULT (MK) 12-01, затвердженого Чеським статистичним управлінням.

Бібліотечний звіт містить показники, що характеризують сучасний вигляд та очікуваний розвиток публічних бібліотечних та інформаційних послуг, що надаються бібліотеками, створеними та діючими, органів  місцевого самоврядування та державою. Згідно рекомендацій ЮНЕСКО щодо бібліотечної статистики, відповідно. його методологічні та вимоги до даних. Звіт служить однією з основ управлінської діяльності, оцінки бібліотеки, планування, порівняння для різних концептуальних та проектних робіт, а також джерелом для міжнародної статистики та порівнянь.

Окрім табличної частини, щоденник містить також методологічну частину, що складається з 3 глав: Обов’язкові визначення, Інструкції щодо заповнення окремих показників Щоденника та Інструкції щодо заповнення окремих показників Бібліотечного звіту за рік Kult (MK) 12- 01.

Методичні вказівки та визначення наведені в Щоденнику для заповнення статистичного звіту.

Для організації електронного збору дано - шлях подання.

Шлях подання статистичних звітів за 2019 рік:

1) Бібліотека

надсилає звіт, включаючи дані про свої філії, до уповноваженої бібліотеки до 7 лютого 2020 року.

2) Уповноважена бібліотека

перевіряє та вводить статистичні дані для всіх бібліотек, що належать до сфери його компетенції, та для себе, у форми електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 6 березня 2020 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для уповноважених бібліотека та будь-які коментарі до NIPOS.

3) Обласна бібліотека

перевіряє дані для уповноважених бібліотек та вносить дані для своєї регіональної наукової бібліотеки у форми електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 20 березня 2020 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для себе та будь-які коментарі щодо звітів до NIPOS.

 Орієнтовний шлях подання статистичних звітів на 2020 рік:

1) Бібліотека

надсилає звіт, включаючи дані про його філії, до уповноваженої бібліотеки до 5 лютого 2021 року.

2) Уповноважена бібліотека

перевіряє та вводить статистичні дані для всіх бібліотек, що належать до сфери його компетенції, та для себе в бланки електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 12 березня 2021 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для уповноважених бібліотека та будь-які коментарі до NIPOS.

3) Обласна бібліотека

перевіряє дані для уповноважених бібліотек та вносить дані для своєї регіональної наукової бібліотеки у форми електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 26 березня 2021 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для себе та будь-які коментарі щодо звітів до NIPOS.

Щоденник бібліотеки можна завантажити з веб-сайту http://www.nipos-mk.cz

або веб-сайт Бібліотечного інституту Національної бібліотеки Чеської Республіки http://ipk.nkp.cz/statistika-pruzkumy-dokumenty/statistiky

1. Кількість користувачів бібліотек

Кількість користувачів  бібліотеки, кількість мешканців муніципалітету або муніципалітетів, муніципальної чи міської частини, для мешканців яких створена звітна бібліотека .  Викладено ситуацію станом на 31 грудня звітного року, що  має відповідати статистично відстежуваному району муніципалітету, міського району). Кількість обслуженого населення також включає іноземців, які мають постійне місце проживання (постійне та тимчасове).

2. Бібліотечна колекція

Колекція  відібраних, організованих, зареєстрованих та професійно оброблених документів, зібраних та які зберігаються  у бібліотеці, яка доступна користувачам для заочного та повного робочого часу та в процесі надання інших бібліотечних та інформаційних послуг.

3. Бібліотечна одиниця

Основна одиниця записів і статистичних даних бібліотечного фонду, внесена в реєстр.

4. Нехудожня література

Наукова, професійна та науково-популярна література у вигляді книги з усіх сфер людської діяльності та енциклопедична література.

5. Художня  література

Вся художня література, тобто проза, поезія, п’єси та сценарії у формі книги.

6. Рукопис

Оригінал документа, написаний від руки, на машинці або на комп’ютері.

7. Мікрографічний документ

Фотодокумент, що вимагає збільшення. Включає мікрофільми та мікрофіші тощо. Слайди не входять до цієї групи.

8. Картографічний документ

Двовимірні та тривимірні карти, плани, атласи з картографічною інформацією, глобуси, топографічні моделі, пластикові карти та аерофотознімки (крім картографічних документів у книжковій, мікрографічній, аудіовізуальній та електронній формі).

9. Друкована музика

Письмовий документ, основним змістом і сутністю якого є нотна графіка музичного твору. Він може бути у формі окремих або підшивки сторінок  або тома, а також може містити текст.

10. Аудіодокумент

Документ із звукозаписом, наприклад MP3, CD, магнітофон, касета, грамофонний запис тощо.

11. Аудіо-візуальний документ

Документ із аудіовізуальним (аудіовізуальним) записом, який вимагає використання спеціального обладнання (наприклад, відеоплеєрів тощо) для забезпечення можливості прослуховування та перегляду, наприклад аудіо-відео, DVD-відео, записів фільмів (крім мікрографічних та електронних документів).

12. Іміджевий документ

Документ, основною характеристикою якого є двовимірний живописний вираз - наприклад, фотографія, живопис, репродукція мистецтва тощо.

Для статистичних цілей документ в електронному вигляді на твердому носії, доступний за допомогою комп’ютерних технологій. Документ, який відрізняється від друкованих типів документів не своїм змістом, а формальними характеристиками, зокрема цифровим способом запису інформації, і, як наслідок, більшою незалежністю та відокремленістю вмісту документа від носія даних. Компакт-диски та DVD-диски, які можна відтворювати лише на ПК, а також компакт-диски та DVD-диски з текстами у форматі pdf, зображення та програми, а також електронні зчитувачі документів вважаються електронними документами на матеріальних носіях.

14. Інші документи

Усі інші некласифіковані документи, наприклад стандарти, патентні документи, література компанії, роздільники, тривимірні документи, мультимедійні файли, документи Брайля, настільні ігри тощо.

15. Періодичне, серійне видання

Документ у друкованій або електронній формі, що видається послідовно з регулярною або нерегулярною періодичністю, як правило, з цифровим або хронологічним позначенням, під тим самим заголовком і з метою продовження. Включає, наприклад, журнали, газети, збірники матеріалів, річні звіти.

16. Вільний вибір

Бібліотечна колекція, яка є безпосередньо доступною для користувачів без посередницької діяльності бібліотекаря.

17. Доповнення (бібліотечна колекція)

Короткий зміст бібліотечних одиниць, які були додані до бібліотечної колекції бібліотеки протягом звітного періоду шляхом придбання, пожертви, оцифрування, обміну або будь-яким іншим способом та записані у додатковому списку.

18. Зменшення (бібліотечний фонд)

Короткий зміст бібліотечних одиниць, які були вилучені з бібліотечного фонду протягом звітного періоду (втрати, пошкодження, оновлення тощо) та занесені до списку вибуття.

19. Зареєстрований користувач

Фізична або юридична особа, яка мала дійсну реєстрацію в бібліотеці (новостворену, відновлену чи дійсну з попереднього періоду) протягом принаймні частини звітного періоду і яка має право позичати документи (відсутні та особисто) з фондів бібліотеки або користуватися іншими бібліотечними та інформаційними послугами. Реєстрація може бути здійснена в присутності людини в бібліотеці або для певного виду послуг віддалено через Інтернет. Ця фізична або юридична особа враховується в одній бібліотеці лише один раз за звітний рік.

До числа зареєстрованих користувачів також входить користувач, який мав дійсну реєстрацію з попереднього року і який здійснив принаймні одну транзакцію, записану бібліотечною системою протягом поточного року, наприклад, позику, повернення, продовження терміну позики, бронювання тощо. користувач може бути зареєстрований лише раз на календарний рік.

Приклад: користувач реєструється в листопаді 2016 року, позичає книгу в лютому, а реєстрація на 2017 рік підтверджується для статистичних цілей. У листопаді 2017 року він проходить щорічну реєстрацію та вимагає її продовження. у цьому випадку оновлена реєстрація для статистичних цілей не враховується, а враховується в 2018 році за першим кредитом.

20. Незареєстрований користувач

Фізична або юридична особа, яка не зареєстрована в бібліотеці протягом звітного періоду, але яка користується послугою в бібліотеці, не пов’язаною з реєстрацією (наприклад, позики на повний робочий день, доступ до Інтернету, освітні чи культурні заходи).

21. Зареєстрований користувач до 15 років

Фізична особа, яка не досягла 15-річного віку та мала дійсну реєстрацію бібліотеки (новостворену, відновлену чи дійсну з попереднього періоду) протягом принаймні частини звітного періоду і яка має право позичати документи (відсутня та особисто ) з фондів бібліотеки або користуватися іншими бібліотечними та інформаційними послугами. Реєстрація здійснюється за згодою законного представника. Цю особу зараховують до однієї бібліотеки лише один раз за звітний рік. Вік до 15 років означає ситуацію, коли в період з 1 січня по 31 грудня людина не досягла 15-річного віку, тобто не мала свого 15-річчя в певному році.

До числа зареєстрованих користувачів віком до 15 років також входить користувач, який мав дійсну реєстрацію з попереднього року і який здійснив принаймні одну транзакцію, записану бібліотечною системою протягом поточного року, наприклад, позику, повернення, продовження строку позики , бронювання тощо. У цьому випадку користувач може бути зареєстрований лише раз на календарний рік. Див. Приклад у визначенні 19.

22. Відвідувач бібліотеки

Що стосується записів та статистики, це кожен, хто особисто відвідав бібліотеку того дня та скористався однією з її послуг, культурними або освітніми заходами (фізичний візит), а також кожним входом у сферу електронних послуг, що надаються бібліотекою та їх онлайн використання, з космосу поза бібліотекою (віртуальний візит).

23. Відвідувач бібліотеки - фізичний візит

Зареєстрований або незареєстрований користувач, який (фізично) відвідав бібліотеку в цей день, оформив позику (позичив або повернув бібліотечні документи) або надав іншу бібліотеку чи інформаційну послугу. Також включаються учасники культурно-освітніх та інших заходів, організованих у бібліотеці (дискусії, лекції, виставки, курси, екскурсії тощо).

24. Відвідувач культурного заходу

Особа, яка брала участь у культурному заході, організованому бібліотекою, незалежно від того, є він зареєстрованим користувачем бібліотеки чи ні.

25. Відвідувач навчального заходу (учасник виховного заходу)

Особа, яка брала участь у виховному заході, організованому бібліотекою, незалежно від того, зареєстрований він користувачем бібліотеки чи ні.

25а. Відвідувач інших заходів, головним організатором яких не є бібліотека

Особа, яка брала участь у заході, який проводиться в бібліотеці, головним організатором якої не є бібліотека.

26. Відвідувач, який користується Інтернетом у бібліотеці

Людина, яка цього дня користувалась Інтернетом у бібліотеці, незалежно від того, зареєстрована вона чи ні.

27. Відвідувач інтернет-бібліотечних послуг (віртуальний візит)

Особа, яка ввійшла в електронний каталог через веб-інтерфейс, відп. кожен запис адреси до протоколу позики, до спеціалізованих баз даних та ліцензованих електронних ресурсів тощо поза бібліотекою.

28. Позики

Позика одного бібліотечного підрозділу одному користувачеві, зроблена та зареєстрована бібліотекою особисто або заочно. Що стосується періодичних запозичень, див. Визначення 36. Позики примірників реєструються та повідомляються в томах оригінальних документів. Позика також є продовженням позики, яку вимагає користувач (до закінчення строку позики), див. Позики на повний робочий день подаються лише за умови їх реєстрації3. Примітка: Електронні запозичення електронних документів (електронних книг) повідомляються як частина електронних послуг, див. Визначення 53a

29. Позика на повний робочий день

Зареєстрована та зареєстрована оренда одного бібліотечного приміщення у приміщенні бібліотеки 3.

30. Позика відсутнього  у фонді документа

Зареєстрована позика однієї бібліотечної одиниці поза бібліотекою.

31. Продовження позики

Подовження строку оренди по закінченню терміну користування, передбаченого правилами бібліотеки (оренди) бібліотеки. Виконується за бажанням користувача, в бібліотеці або в Інтернеті. Він не включає автоматично генеровані розширення позики бібліотечною системою без запиту користувача. Продовження позики статистично фіксується та повідомляється як чергова позика  

32. Позичення наукової літератури дорослому користувачеві

Позики наукової, професійної, науково-популярної та енциклопедичної літератури дорослому користувачеві.

33 Позичення красивої літератури дорослому користувачеві

Позичення художньої літератури, тобто прози, поезії, п’єс та сценаріїв у дорослого користувача.

34. Надання навчальної літератури дитині-користувачеві

Позичення навчальної літератури для користувачів віком до 15 років.

35. Позичення художньої літератури дитині-користувачеві

Кредит на художню літературу для користувачів віком до 15 років.

36. Періодична позика

Позики одного пов'язаного року (або обсягу, тобто к. Дж.). Для періодичних видань, що постійно надходять, позикою є кожна окрема робоча книжка або номер періодичного видання (зареєстрований у записах майбутніх періодичних видань). Завершений рік майбутніх періодичних видань має бути заповнений та зданий (і зареєстрований) як одна бібліотечна одиниця.

37. Веб-сайт бібліотеки

Послуга електронної бібліотеки, яка має унікальний домен в Інтернеті або використовує домени іншої організації. Він складається з набору цифрових документів, що містять основну інформацію про бібліотеку та її послуги, а також посередницькі електронні послуги бібліотеки (наприклад, електронний каталог, ліцензійні та власні бази даних, он-лайн послуги надання позик, он-лайн інформаційні послуги) Мета веб-сайту - забезпечити доступ до бібліотечних та інформаційних послуг та ресурсів 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

38. Кількість відвідувань веб-сайту бібліотеки

Кількість відвідувань веб-сайту бібліотеки, незалежно від кількості переглянутих сторінок або файлів, із бібліотечного простору або поза бібліотекою.  Відвідування веб-сайту визначається як серія запитів на сторінки одного веб-сайту від одного унікального відвідувача протягом часового інтервалу в 30 хвилин (тобто - що новий запит на сторінку зазначеного веб-сайту повинен проходити максимум 30 хвилин від попереднього запиту). Якщо між двома запитами минуло більше 30 хвилин, це вже новий візит / відвідувач.  Це правило базується на міжнародному стандарті організації IF ABC і використовується як вітчизняними, так і закордонними вимірювальними службами.

39. Електронний бібліотечний каталог (OPAC)

Публічно доступний онлайн-каталог для користувачів бібліотеки. На додаток до власне пошуку записів документів, він також зазвичай надає ряд інших служб, наприклад, це дозволяє адміністрування облікового запису користувача, доступ до інших джерел інформації тощо.

40. Електронний бібліотечний каталог (OPAC) в Інтернеті

Електронний каталог бібліотеки, який громадськість може використовувати через віддалений доступ, тобто через веб-інтерфейс.

41. Доступ до електронного каталогу

Запис (підключення) до електронного каталогу (OPAC) визначається як успішний запит на електронний каталог (OPAC), зроблений з комп'ютера всередині бібліотеки або ззовні бібліотеки.

Це один цикл діяльності користувача, який починається з підключення користувача до OPAC і закінчується припиненням діяльності в OPAC, який є або явним (тобто виходом з OPAC шляхом відключення або завершення, так званий вихід, вихід з системи) або неявно - час, так званий тайм-аут). Середня затримка часу встановлена ​​на 30 хвилин. Більш тривалий час повідомляється як інше з'єднання. Внески користувачів та працівників бібліотеки не відрізняються. Дані про кількість записів доступні в автоматизованій бібліотечній системі. Якщо бібліотека не здатна відрізнити вхідні дані від бібліотечного простору та поза бібліотечним простором, вона визначає взаємні пропорції за допомогою кваліфікованої оцінки, але тоді вона вказує такі дані лише в коментарі.

42. Доступ до електронного каталогу з бібліотечного простору

Доступ до електронного каталогу (OPAC) з приміщення бібліотеки визначається як успішний запит на OPAC, зроблений з комп’ютера в приміщенні бібліотеки.

43. Доступ до електронного каталогу поза бібліотекою

Доступ до електронного каталогу (OPAC) ззовні поза бібліотекою визначається як успішний запит до OPAC через віддалений доступ (через веб-інтерфейс).

44. Електронний протокол позики (он-лайн)

Електронна реєстрація користувачів, позики та інші операції, пов’язані з індивідуальними обліковими записами користувачів. Статистика контролює записи зареєстрованих користувачів у протокол, який користувач може реалізувати лише на основі призначеного коду доступу.

45. Доступ до електронного протоколу позики

Вступ до електронного протоколу позики визначається як вхід (підключення) користувача до власного облікового запису користувача з комп'ютера, що знаходиться в бібліотеці, або з комп'ютера поза бібліотекою, тобто. за допомогою віддаленого доступу.

46. Доступ до електронного протоколу позики з бібліотечного простору

Це вхід (підключення) користувача до власного облікового запису користувача з комп’ютера, що знаходиться в бібліотеці.

47. Доступ до електронного протоколу позики поза бібліотекою

Це вхід (підключення) користувача до власного облікового запису користувача за допомогою віддаленого доступу.

48. Ліцензовані електронні джерела інформації

Електронні бази даних (бібліографічні, повнотекстові та фактичні) та окремі інформаційні документи, до яких бібліотека має доступ для своїх користувачів.

Електронні джерела інформації ми вважаємо базами даних, що входять до колекції бібліотеки, обробляються в локальних інформаційних системах і робляться доступними через мережу. Їх придбання відбувається: шляхом придбання даних, отримання прав доступу в межах місцевого, регіонального, національного, групового (консорціуму) або індивідуального ліцензійного договору, набуття прав доступу на основі законодавства (обов’язкова публікація) шляхом оцифрування або цільового локального зберігання цифрових документів відповідно до авторських прав.

Бази даних - це файли або набори даних, фактичні дані, тексти та інші цифрові об’єкти, до яких здійснюється доступ через загальний інтерфейс. В основному ми включаємо бази електронних періодичних видань, що надаються в рамках консорціумів, бази агрегування, такі як EBSCO, JSTOR, ANOPRESS, які пропонують періодичні видання різних видавництв.

Виключає безкоштовні ресурси, бібліотечні портали (наприклад, віртуальні професійні бібліотеки), файли посилань на базі даних або електронні курси. Також виключаються заголовки, доступні як платні за перегляд, або бази даних, доступні лише для тестування.

49. Доступ до електронних джерел інформації та баз даних

Доступ (підключення) до електронних джерел інформації та баз даних (надалі лише бази даних) із бібліотечного простору або з простору поза бібліотекою. Він визначається як успішний запит бази даних, зроблений із комп’ютера в приміщенні бібліотеки або з комп’ютера поза приміщеннями бібліотеки, тобто. за допомогою віддаленого доступу. Середня затримка часу встановлена на 30 хвилин. Більш тривалий час повідомляється як інше з'єднання. Внески користувачів та працівників бібліотеки не відрізняються.

Він включає кількість записів в електронних джерелах інформації та базах даних власних та ліцензованих.

Щодо документів, доступних із серверів інших постачальників, статистичні дані надаються постачальником відповідної послуги або керівником консорціуму. Якщо бібліотека надає власні цифрові документи (наприклад, власні оцифровані об’єкти, електронні дисертації тощо), вона сама подає статистичні дані.

50. Загальний доступ до електронних джерел інформації та баз даних із бібліотечного простору.

Успішний запит на базу даних або джерело інформації, зроблений із комп’ютера в бібліотеці. Включається кількість записів у власні та ліцензовані електронні джерела інформації та бази даних.

51. Загальний доступ до електронних джерел інформації та баз даних поза бібліотекою

Успішний запит на базу даних або інформаційний ресурс із комп’ютера, який знаходиться за межами бібліотеки за допомогою віддаленого доступу. Включається кількість записів у власні та ліцензовані електронні джерела інформації та бази даних 7.

52. Переглянути (завантажити) цифровий документ

Доступ до документа або його частини (наприклад, статті журналу, цілого цифрового документа або його частини, наприклад, розділу чи вбудованого зображення чи посилання), незалежно від формату відображення (наприклад, pdf, html, ps) протягом невизначеного періоду часу. Завантаження обкладинки, вмісту або іншої супровідної частини документа не враховується.

53. Кількість відображених (завантажених) цифрових документів

Кількість відображених (завантажених) документів із власних спеціалізованих баз даних та ліцензованих електронних джерел інформації 7 або з OPAC, які доступні користувачам через локальну мережу або Інтернет 7.

53а. Електронний кредит електронного документа, номер електронного кредиту електронного документа

Передача електронного документа (зазвичай електронної книги) одному користувачеві протягом обмеженого часу на власному пристрої користувача.

54. Кількість власних спеціалізованих баз даних

Ряд електронних баз даних, створених самою бібліотекою, зміст яких спеціально тематично, регіонально чи іншим чином визначений, і які вона надає користувачам на сайті (через ПК у бібліотеці) та через Інтернет. Він не включає електронний каталог бібліотеки та протокол позики.

55. Інтернет-послуги

Усі послуги, що надаються бібліотекою користувачам через мережу, наприклад, Інтернет, інтранет, екстранет (послуги надання Інтернет-позик, тобто замовлення, бронювання, продовження позик, Інформаційні та довідкові послуги в Інтернеті, електронна доставка документів).

55а. Послуги онлайн-кредитування

Послуги, що надаються за допомогою електронного протоколу позики, такі як замовлення, бронювання, продовження позик, а також позика електронних документів

56. Інтернет-інформаційні послуги (кількість відповідей на запитання)

Для цілей статистичної звітності це інформаційні послуги, які бібліотека надає своїм користувачам через Інтернет за їх запитом. (наприклад, запитайте бібліотеку, напишіть нам електронною поштою, запитання щодо соціальних мереж тощо)

57. Міжбібліотечна послуга позики (ILB) МБА

Тип послуги з надання в оренду, що дозволяє будь-якій бібліотеці вимагати та надавати своїм користувачам з іншої бібліотеки в державі ті документи, яких вона не має у своїх фондах, і навпаки - позичати документи з власних фондів іншим бібліотекам за запитом. Це може бути здійснено шляхом позики фізичного документа, копії або в електронній формі.

58. Міжнародна служба міжбібліотечної позики (MMVS)

Послуга міжбібліотечного оренди, що здійснюється між бібліотеками різних країн. Це може бути здійснено шляхом позики фізичного документа, копії або в електронній формі.

59. Вимога (у межах MVS та MMVS)

Під запитом розуміється друкований або електронний запит на позику документа (або його копії), надісланий або отриманий з іншої бібліотеки.

60. Позитивно вирішений запит (у межах MVS та MMVS)

Відправлення (або отримання) документа (або його копії) на основі отриманого (надісланого) запиту.

61. Біржовий фонд

Окрема частина бібліотечного фонду уповноваженої бібліотеки, яка призначена для здачі в бібліотеках, що виконують функції регіональних функцій.

62. Обмінний файл

Одноразовий доставлений і зданий в набір книг та інших документів  бібліотеки на певний проміжок часу (як правило, довший за звичайний термін запозичення бібліотеки-позичальника) з фонду обміну. Ця послуга не відповідає принципам служби міжбібліотечного абонементу. Обмінні файли не включаються ні в стан бібліотечної колекції  

63. Культурні заходи для громадськості

Заходи, організовані бібліотекою для користувачів та громадськості, перевагою яких є виховання особистості, забезпечують розваги та естетичний досвід. Зазвичай учасники не зобов’язані брати активну участь, наприклад, дискусії, виставки, літературні зустрічі, програми, музичні програми, концерти, вікторини, театр з однією дією, літературні читання, дискусії з переважною культурною складовою, Ніч музеїв, дискусії з дітьми (казки , рими ...), авторські читання, проходження першокласників, Книга для першокласників, Ніч з Андерсеном, Мисливці за перлинами, конкурси, гра в настільні ігри, мистецтво, творчі майстер-класи, оцінка конкурсів, кінопокази, театральні вистави,  колективи для декламування, відкриття виставки. Відкриття невеликих виставок (наприклад, новинок) не включені.

64. Освітні заходи для громадськості

Заходи, організовані бібліотекою для користувачів та громадськості, користь яких полягає у розвитку знань та знань, дають нову інформацію та розуміння. Учасники повинні брати активну участь. Наприклад, тренінги, курси, конференції, лекції, виставки з інформацією (про автора, місце, історію…), екскурсії, бібліотека, інформаційні уроки, спеціальні заходи (наприклад, ювілей бібліотеки / комбіновані екскурсії ...), дискусії, семінари, університети дозвілля , заходи, що проводяться у співпраці зі школою в рамках навчання (читання, інформаційна та цифрова грамотність), анотовані музичні та кінопрограми.

64 а  Інші заходи, не організовані бібліотекою

Інші заходи, головним організатором яких не є бібліотека, тобто заходи, що відбуваються у приміщенні бібліотеки, наприклад, заходи громад, організовані установами, асоціаціями в місці або в межах оренди тощо.

65. Опубліковані неперіодичні видання

Видання, видані бібліотекою (у друкованому та електронному вигляді), як завершена одиниця, як правило, одразу, або також послідовно в окремих частинах, якщо вони складають одну одиницю, кількість деталей і час завершення одиниці, як правило, визначаються заздалегідь. Публікації, які містять тираж (або титульний аркуш) з даними, необхідними для обробки бібліотекою, відповідно. передбачені чинним законодавством. Внутрішні публікації адміністративного характеру (бізнес-плани, циркуляри тощо) не включаються.

66. Видані періодичні видання

Документи, що поступово публікуються бібліотекою окремими частинами, пов’язаними загальною назвою, позначенням послідовності (наприклад, безперервна нумерація), рівномірним розташуванням та фокусом змісту, через рівні проміжки часу, з метою постійного продовження, наприклад, бюлетені, бюлетені, періодичні видання. Періодичні видання, що видаються в електронному вигляді, також включаються до записів періодичних видань, виданих бібліотекою.

67. Опубліковані аудіовізуальні (аудіо-візуальні) твори

Видані в бібліотеці документи, що записують звук і зображення (див. Визначення 11), один з яких може переважати, і які вимагають використання спеціального обладнання для прослуховування та перегляду. Наприклад аудіо-відео, DVD.

68. Видані електронні документи

Документи, видані бібліотекою в електронному вигляді, які можна читати або відтворювати лише за допомогою ПК або подібного електронного пристрою. Див. Визначення 13.

69. Місце навчання

Місце в бібліотеці, де користувачі можуть читати чи вчитися, з технічними пристроями чи без них. Він не включає місця в залах, лекційних та театральних залах, де проводяться культурно-освітні заходи та місця для відпочинку.

70. Комп’ютер для користувачів

Комп’ютер (робоча станція), підключений до локальної мережі або розташований окремо, призначений в першу чергу для самостійної роботи користувачів бібліотеки.

71. Комп’ютер для користувачів, підключених до Інтернету

Комп’ютер (робоча станція), що дозволяє користувачам бібліотек виходити в Інтернет.

72. Бібліотечна площа для користувачів у м2

Він включає загальну корисну площу бібліотеки, призначену для відвідувачів (у головному корпусі та філіях), наприклад, вільний вибір, навчальні зали, читальні, включаючи літні читальні, лекційні (театральні) зали тощо. Виключає закриті склади, сходи , вхідні зони, санітарні приміщення тощо включають площу, наприклад, інформаційного центру чи іншої частини, якщо він надає бібліотечні та інформаційні послуги.

73. Кількість годин для населення на тиждень

Вкажіть кількість годин, протягом яких бібліотека відкрита для відвідування. В окремі дні завжди враховуються години роботи найдовшого відкритого відділу чи філії. Загальна кількість годин роботи окремих відділів та філій на тиждень не складається. У випадку нестандартного робочого часу, коли, наприклад, так званий довгий і короткий тиждень регулярно чергуються, рекомендується вказати середнє значення цих двох тижнів.

74. Середня кількість працівників бібліотеки

Середня зареєстрована кількість працівників, що звітують у бібліотеках, перерахована на штатних працівників на рік.

75. Професійний персонал поділяється на дві групи за професійною освітою:

а) бібліотекарі - усі працівники, які пройшли навчання з бібліотечної справи або галузі інформаційних наук, закінчивши університет, вищу професійну освіту, середню школу або закінчивши курс перепідготовки бібліотек або, з 2016 року, склавши відповідний іспит у рамках Національної системи кваліфікацій , б) інші фахівці - кваліфіковані фахівці з університетською, вищою професійною чи середньою освітою в інших галузях.

76. Волонтери

Волонтер - це людина, яка без права на фінансову винагороду та за власним бажанням забезпечує свій час, досвід, навички та енергію для розширення чи вдосконалення послуг бібліотеки, або допомагає у діяльності, пов’язаній з бібліотечними послугами. Волонтер - це особа віком від п’ятнадцяти років.

76а. Кількість годин, відпрацьованих волонтерами на рік

Забезпечується сума всіх годин, які волонтери відпрацьовують на рік.

Визначення № 77-112а.

Ці визначення застосовуються до звітування управлінських даних. Завдяки своїй спрямованості (предмету) вони обробляються в іншій формі. Вони публікуються на веб-адресах KI NK ČR 8 та NIPOS, так що їх можливі зміни можуть бути оперативно включені.

114. Відділення

Місцево виділена частина бібліотеки, яка є її організаційною частиною та працює під її безпосереднім керівництвом.

115. Консультації

Консультація або інша форма консультативної послуги, що надається бібліотекарям або їх засновникам та операторам, за запитом, яка не становить робочого часу менше 0,5 години. Байдуже в письмовій, телефонній чи особистій формі.

116. Методичний візит

Консультаційна або інша консультативна послуга, інструкція, яка надається безпосередньо в "запитуючій" (обслуговується) бібліотеці та пов'язана з відвідуванням цієї бібліотеки. Консультації, надані під час методичного візиту, більше не реєструються окремо.

117. Професійна бібліотека

Це основна бібліотека з обсягом роботи бібліотекаря понад 15 годин на тиждень.

118. Непрофесійна бібліотека

Це основна бібліотека з обсягом роботи бібліотекаря максимум 15 годин на тиждень.

неділя, 11 квітня 2021 р.

Щоб не викривляти бібліотечні дзеркала

На початку року усі бібліотеки подали вищестоящим  заповнені форми державної статистичної звітності 6-НК.  Методичні центри міст та областей отримували та зводили ці дані, аби в одній формі показати підсумки річної діяльності методично підпорядкованих ним бібліотек у цифрах. 
Цього року, будучи безпосередньо задіяною в процесі зведення статистичних показників, з великою прикрістю мушу константувати, що рівень  розуміння бібліотекарями  суті звітності, понять окремих показників, особливо тими працівниками, які потрапили в бібліотеки не так давно з інших сфер діяльності,  викликає тривогу, ще й  через їх надмірну самовпевненість і ставлення до старших бібліотекарів з досвідом як до "пережитків" минулого, бо в тренді ж нині - "менеджери" бібліотек.
За достовірність наданих у звітності цифр діяльності  відповідає працівник, який заповнює форму та  керівник бібліотеки, за фінансову частину - бухгалтер.
З огляду на дані статзвітності бібліотек, в процес зведення яких я була включена, - деякі з них потребують перевірки на достовірність і вивчення методики їх обліку на місцях із вимогою надати підтверджуючу документацію, первинні форми обліку. 
Наведу приклад: одна з бібліотек, нещодавно капітально відремонтована, що спеціалізується на обслуговуванні дитячого населення, на 200 посадочних місць, подає у річному звіті дані про кількість проведених заходів у карантинний  рік - 400. Якщо підійти критично до цього показника, то. в принципі, може бути. Є 3 зали для заходів плюс онлайн події  - можуть дати таку статистику.  Якби не одне але: річна кількість учасників заходів - 39900! Тобто аудиторія кожного організованого бібліотекою заходу склала  в середньому 100 осіб! ? 
І це в період карантину і строгих обмежень по кількості відвідувачів, які одночасно можуть перебувати у приміщенні бібліотеки. І це тоді, коли усі можуть побачити кількість тих, хто приєднався до заходу онлайн, а функції ан
алітики заходу виводить по його закінченню показник піку учасників (онлайн заходів зі сторінки у соціальних мережах).
На прохання  переглянути і уточнити подані статистичні показники по кількості учасників заходів реагування не було.
Питання: а що фахівці бібліотеки вважають заходом (подією)? Зазирнемо хоча б до найновіших термінологічних словників.
Захід / подія (англ. Event) - вид людської діяльності, що передбачає зустріч і взаємодію різних людей, обмежений за часом і пов'язаний з реалізацією якихось певних спільних цілей .  Кількість учасників - десять (мінімальна)  і більше. Зазирніть в СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ з курсу «ІВЕНТ-ТЕХНОЛОГІЇ»  
Нещодавно Публічною бібліотекою імені Лесі Українки розроблено методичне рішення щодо обліку онлайн заходів та кількості їх учасників, що базується на визначеннях термінів і стандартах з бібліотечної та інформаційної діяльності та можливостей для об'єктивного та достовірного їх обліку  із зафіксованими показниками учасників.  Дзвінки деяких колег з наполяганням їх "почути" і прийняти рішення про віднесення до заходів бібліотеки підготовлені бібліотекарями інформаційні продукти (до прикладу, відеозаписи читання бібліотекарем казочки, чи відеофайл з олядом книжок для читання), що викладені  на сторінці бібліотеки в соцмережі чи каналі You Tube, ін. - викликає подив, м'яко кажучи. 
Основний їх аргумент - бібліотеки на локдауні, події не проводяться, тож хай ці по суті своїй, інформаційні продукти, ми називатимемо заходом і звітуватимемо як про організовані бібліотекою події. :(
Дуже здивована й  аргументацією: якщо запис навчального ролику не можна назвати подією, - то у бібліотекарів втрачається мотивація і стимул цим займатися. 
Гірко стає від таких орієнтирів і цінностей, коли в погоні за цифрами і для задоволення амбіцій  відбувається підміна понять і вноситься хаос і викривлення у нашу бібліотечну дійсність.
Щоб розмежувати захід бібліотеки від інформаційного ресурсу чи продукту, намалюю нижче порівняльну табличку. І сподіваюся, поставимо в цьому питанні  крапку. 

Бібліотечний захід

-Зустріч і взаємодія різних людей

-Обмежений за часом

-Прописується у плані й анонсується заздалегідь (афіша, створення події)

-Облік учасників:

фізично присутніх у приміщенні:  за кількістю -підрахунок, реєстрація;

онлайн долучених:

з використанням закритих платформ, наприклад, Zoom – за лічильником учасників;

з використанням можливостей соціальних мереж (наживо) та підвязаних до них платформ для стрімів –за лічильником аудиторії (пік) впродовж часу проведення заходу.  


Відеозапис проведеного заходу, відеозапис майстер-класу чи тренінгу - представлення його у формі документа – це вже інформаційний продукт з подальшим його наданням у доступ користувачам – інформаційна послуга бібліотеки.

Інформаційний продукт – кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, закріплений на матеріальному носії, що уможливлює його багаторазове використання з метою задоволення інформаційних потреб користувачів,

Мультимедійне видання - це електронне видання, яке містить систематизований змістовний матеріал, пройшло редакційно-видавничу обробку, поєднує традиційну статичну (текст, графіку) і динамічну інформацію різних типів (мову, музику, відеозапис, анімацію тощо), впливає одночасно на декілька органів чуття реципієнта (органи зору і слуху), має власну нелінійну структуру.

Не має обмеженого терміну представлення. Показник цінності для користувачів – за даними гул аналітики по кількості та тривалості  переглядів з початку опублікування/завантаження, чи за необхідний для звітності проміжок часу.

Інформаційна послуга – корисний кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, представлений у нематеріальній формі, спрямований на задоволення інформаційних потреб користувачів, доволі часто також і шляхом надання інформаційних продуктів.


неділя, 7 березня 2021 р.

Національний каталог Чеської Республіки сформовано у програмі ALEPH

Національний електронний каталог Чехії - база SKC

Національний каталог Чехії у своїй базі містить дані про документи, що знаходяться у фондах  чеських бібліотек та установ, які вносять дані про свої надходження записами, а також  інформацію про передплату періодичних видань.  У 2020 році їх кількість склала 507. Національний каталог Чеської Республіки формується в електронному вигляді з 1995 року і містить понад  6,7 мільйона записів чеських та зарубіжних монографій, спеціальних документів та серій (журнали, збірники матеріалів, звіти про конференції).

Електронний каталог Публічної бібліотеки імені Лесі Українки формується з 1992 року, також у програмі ALEPH і вміщує 600 тис. записів документів, які надійшли у фонди 90 бібліотек для дорослих міста Києва та записи на ретрофонд Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та бібліотеки ім. Ф.Достоєвського Солом'янського району, яка через придбання ліцензій приєдналася до ведення бази даних та користування  модулями програми.

Результат пошуку в каталогах, сформованих у програмі ALEPH - інформація про наявність документа або про бібліотеку (бібліотеки), в яких можна позичити потрібний документ. Інформація про бібліотеку (власника документа) відображається як  сиглою, так і скороченою назвою бібліотекиНатискаючи на сиглу, користувач отримує більше інформації про власника документа (адреса, номери телефонів, адреси електронної пошти та URL-адреси). Це інформація, яка для цього збирається у  базі даних ADR (Довідник бібліотек та установ Чеської Республіки) і  так само - на сайті Публічної бібліотеки імені Лесі Українки .

Досвід з розвитку функцій національного каталога Чехії є корисним для нас і допомагає розвивати функції каталога Публічної бібліотеки імені Лесі Українки

З пошукових записів національного каталога Чехії можна зв’язатися безпосередньо з локальними каталогами бібліотек (власників документів) і, таким чином, отримати актуальну інформацію про поточну доступність документа в конкретній бібліотеці (наприклад, чи доступний документ у бібліотеці або наразі  позичений). З’єднання активується за допомогою локальної кнопки запису . 

Натиснувши кнопку показати на карті,  користувач отримає інформацію про те, де знаходиться бібліотека (власник документа) в Чеській Республіці.

За допомогою служби SFX також можна здійснювати пошук в інших електронних базах даних та каталогах з каталогу Union.  Щоб активувати послугу потрібно клікнути на вкладку.

Кнопка  цитування дозволяє створити його на знайдений твір.

Записи в базі даних SKC збагачуються ENVELOPE і CONTENT, які беруться до запису в SKC, якщо вони доступні з сервера конвертів: http://www.obalkyknih.cz/

Також у чеському каталозі можна побачити хмару запитів, які вводили читачі для пошуку потрібних видань впродовж останнього тижня. 

Є над чим нам працювати.

неділя, 17 січня 2021 р.

СТАНДАРТ ХОРОШОЇ БІБЛІОТЕКИ

Саме таку назву, якщо перекласти дослівно, має Методична інструкція Міністерства культури Чехії щодо стандарту публічних бібліотечно-інформаційних послуг.

Якщо порівняти з  Постановою КМУ 2019 р. Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні , то ці рекомендації деталізовано, базуючись на міжнародних стандартах, прописують і просторову  модель бібліотек, і веб-представництво, і підвищення фахового рівня. Бо компетенції бібліотекаря сьогодні відіграють дуже важливу роль не лише у розвитку і якості  бібліотечних послуг, але й збереженні бібліотеки для громади. 

Ну і цікаво порівняти вітчизняні  нормативи і чеські.

Отже, ці рекомендації  встановлюють основні кількісні та якісні умови надання бібліотечних послуг публічними бібліотеками. Це відповідає  правовому порядку Чеської Республіки, що всі положення мають характер рекомендацій, якщо вони не ідентичні положенням діючих правових норм, особливо Закону про бібліотеки.

Інші бібліотеки, такі як університетські, наукові, медичні, музейні тощо, мають спеціалізований характер і в першу чергу призначені для певної групи користувачів (студентів університетів, користувачів у галузі досліджень та розробок тощо), тому не можуть бути структуровані відповідно до кількості населення. З точки зору загальної концепції бібліотечних послуг, не доцільно їх стандартизувати. Для уточнення доступності послуг цих бібліотек достатньо застосувати основний принцип Бібліотечного закону, тобто надавати бібліотечні послуги таким чином, щоб гарантувати рівний доступ для всіх без обмежень.

 Стаття 1. Місія бібліотеки, цілі та обсяг стандарту бібліотечних послуг

Публічна бібліотека є місцем для входу у світ знань та основною передумовою навчання протягом усього життя, самостійного прийняття рішень і культурного розвитку  особистості  та соціальних груп.

Ядром послуг публічних бібліотек повинні бути наступні  ключові види діяльності, пов'язані з інформацією, грамотністю, освітою та культурою:

1. формування та зміцнення читацьких звичок з раннього дитинства;

2. підтримка самоосвіти та всіх рівнів шкільної освіти;

3. надання можливостей для особистісного творчого розвитку;

4. заохочення фантазії та творчості дітей та молоді;

5. сприяння усвідомленому підходу до культурної спадщини та до цінностей мистецтва і прогресу науки;

6. забезпечення доступу до усіх культурних форм презентації репродуктивного мистецтва;

7. сприяння міжкультурному діалогу та культурному різноманіттю;

8. підтримка народних традицій та звичаїв;

9. надання всіх видів загальної інформації;

10. надання інформаційних послуг місцевому бізнесу, асоціаціям та групам інтересів;

11. підтримка розвитку інформаційної та комп’ютерної грамотності;

12. підтримка та участь у всіх заходах та програмах, що стосуються ліквідації неписьменності, відповідно, за необхідності, заохочення такої діяльності.

(Маніфест ІФЛА / ЮНЕСКО про публічні бібліотеки)

 1. Метою стандарту бібліотечних послуг є покращення доступності та якості бібліотечних послуг для своїх користувачів.

2. Стандарт бібліотечних послуг дозволяє бібліотекам, муніципалітетам, регіонам та центральним органам державного управління здійснювати порівняння та контроль наявності та якості бібліотечних послуг та систематично застосовувати форми підтримки для їх розвитку.

3. Стандарт бібліотечних послуг є інструментом мотивації, і його показники використовуються при забезпеченні та використанні коштів з державних бюджетів з метою підтримки розвитку бібліотечних послуг.

4. Сфера дії стандарту обмежена бібліотечними послугами, що надаються публічними бібліотеками, муніципальними або регіональними. Ці бібліотеки утворюють базову інфраструктуру, яка забезпечує користувачам доступ до бібліотечних послуг.

 Стаття 2. Предмет стандарту бібліотечних послуг

1. Стандарт бібліотечних послуг визначає наступні категорії та показники (критерії), за якими послуги надаються користувачам у бібліотеках:

а) години роботи бібліотеки для громадськості,

б) створення бібліотечної колекції та джерел інформації,

в) місцезнаходження бібліотеки в муніципалітеті,

г) площа бібліотеки, призначена для користувачів,

д) навчальні місця для користувачів бібліотеки,

f) доступ до Інтернету та інформаційних технологій,

g) веб-сайт бібліотеки,

з) електронний каталог бібліотеки в Інтернеті,

i) кадрове забезпечення бібліотеки,

j) кваліфікація та підготовка працівників бібліотеки,

k) вимірювання задоволеності користувачів бібліотеки,

л) культурно-освітня та громадська діяльність

бібліотеки.

2. Значення показників, встановлені стандартом бібліотечних послуг, визначені як оптимальні. Досягнення їх гарантує хороші умови для надання послуг користувачам. Стандарт бібліотечних послуг визначає окремі критерії як орієнтовні дані (значення відповідають середнім показникам по країні).

3. Показники умов надання бібліотечних послуг диференційовані для бібліотек, що працюють в різних за розміром категоріях муніципалітетів та міст. Основним критерієм було обрано кількість жителів муніципалітету.

4. Значення конкретного показника в окремих категоріях застосовується пропорційно кількості мешканців муніципалітету, його площі та місцевим умовам.

Стаття 3. Години роботи бібліотеки для громадськості

1. Залежно від місцевої ситуації доцільно визначити пропорції годин роботи вранці та вдень, а також у суботу та неділю.

Бібліотека відкрита годин на тиждень

Рекомендоване значення

 Середній показник за 2018

Кількість жителів

Кількість годин

Кількість годин

до 500

Від 4 до 10

2,4

501–1000

5 -15

4

1001–3000

15- 23

10.5

3001–5000

23- 28

23

5001–10 000

28 - 40

29

10 001–20 000

40 -45

37

20 001–40 000

45-50

43

понад 40 001

50 – і більше

48

2. Обсяг годин роботи бібліотеки не має співпадати із загальним обсягом робочих годин, необхідних для забезпечення діяльності бібліотеки. Час роботи бібліотечного персоналу в муніципалітетах, де проживає менше 1000 жителів, має бути приблизно на третину довше робочого часу бібліотеки. «Оптимальний доступ до бібліотечних послуг вимагає, щоб бібліотека була відкрита в той час, який найбільше підходить тим, хто живе, працює та навчається в місці, де вона працює. Цей доступ можна продовжити, підтримуючи телефонний зв’язок цілодобово або надаючи доступ до вибраних послуг через веб-сайти ". (Настанови ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, стаття 3.9.2)

Стаття 4. Створення бібліотечної колекції та бази  інформаційних ресурсів

1. Управління бібліотеки в муніципалітеті, де проживає понад 10 000 мешканців, та регіональної бібліотеки, яка виконує функцію базової бібліотеки за місцем свого функіонування, систематично додає до бібліотечної колекції аудіо-, аудіо-візуальні та мультимедійні документи.

2. Бібліотечний фонд вимагає постійних змін, щоб зберегти свою соціальну значимість та розумну актуальність.

3. Визначаючи витрати на придбання бібліотечної колекції, рекомендується забезпечити збільшення суми на придбання бібліотечної колекції у зв'язку з динамікою інфляції минулого року.

Показник: Витрати на придбання бібліотечного фонду та інших інформаційних ресурсів, тобто сума в 1 крон на 1 жителя муніципалітету, витрачена на придбання бібліотечного фонду та інформаційних ресурсів за календарний рік.

 

Рекомендовано значення

Середнє значення по країні 2018

Сума в чеських кронах на душу населення

30- 45

29

 Стаття 5. Розташування бібліотеки в селі

«Бібліотечні послуги повинні надаватися в максимально відвідуваному місці, що є центром життя населення та є вигідним для жителів муніципалітету. Якщо це можливо, вони повинні знаходитись поблизу транспортних центрів, поруч із центрами життя громади, наприклад, магазинами, торговими центрами, культурними підприємствами. Публічну бібліотеку доречно розміщувати у будівлі, де доступні інші послуги, такі як музеї, художні галереї, громадські центри чи спортивні споруди ".

(Настанови ІФЛА: Послуги публічної бібліотеки)

Рекомендований діапазон загального обсягу бібліотечного фонду = 2-3 бібліотечні одиниці на душу населення.

Показник: Щонайменше 7% щорічного оновлення бібліотечної колекції новими надходженнями. Визначаючи основу для розрахунку відсотка поновлення, передбачається, що бібліотека повинна мати принаймні 2 бібліотечні одиниці на душу населення.

1. Бібліотеку рекомендується розміщувати в центрі населеного пункту або поблизу центру. Відстань ходьби до неї  не повинна перевищувати 15 хвилин пішки або на громадському транспорті чи автомашині.

2. Якщо відстань ходьби перевищує вказаний показник, доцільно забезпечити доступність бібліотечних послуг, створивши філію, пересувну бібліотеку або іншим способом.

 Стаття 6. Бібліотечна зона, призначена для користувачів

“Бібліотека повинна мати достатній простір для своєї діяльності для надання повних бібліотечних та інформаційних послуг відповідно до її стратегічного плану, місцевих, регіональних чи національних стандартів чи рекомендацій.

Бібліотека пропонує свої приміщення для вивчення людей та груп, для дозвілля та зустрічей. Бібліотека має пропонувати приміщення для обслуговування дорослих, дітей та підлітків, а також для використання всією родиною ". (Маніфест ІФЛА / ЮНЕСКО, ст. 3.10.1)

 1. Площа, призначена для користувачів, включає загальну корисну площу бібліотеки, призначену для відвідувачів (у головному корпусі та філіях), наприклад, вільний вибір, навчальні зали, читальні, включаючи літні читальні, лекційні (театральні) зали тощо. Виключені склади, сходи, вхідні зони, соціальні об’єкти тощо.

 При оцінці просторової безпеки бібліотеки та при підготовці проекту будівництва та реконструкції бібліотеки доречно використовувати технічний звіт ISO, який надає експертні вказівки при плануванні бібліотечних будівель.

Показник: Бібліотека повинна мати принаймні 60 м2 на 1000 жителів муніципалітету або території обслуговування.

У муніципалітетах, де проживає менше 1000 жителів, цей показник буде використовуватися в розумних межах для забезпечення всіх функцій бібліотеки.

 Стаття 7. Навчальні місця для користувачів бібліотеки

Бібліотека пропонує навчальні місця для дорослих, дітей та молоді, де користувачі можуть працювати з бібліотечними документами та інформаційними ресурсами, індивідуально або в групах. Там, де це дозволяють місцеві умови, доцільно створити читальні, індивідуальні та групові кабінети та місця для концентрованого навчання.

Показник: кількість навчальних місць

 

Рекомендований показник

Середній  показник у 2018 р.

населення

Навчальних місць

Навчальних місць

до 500

4 - 5

5

501–1000

6 -8

6

1001–3000

9 -10

10

3001–5000

10 -18

18

5001–10 000

20 - 28

27

10 001–20 000

28 -70

41

20 001–40 000

70 - 120

81

понад 40 000

120  і більше

210

 Стаття 8. Доступ до Інтернету та інформаційних технологій

«Забезпечення необмеженого доступу до Інтернету в бібліотеках та інформаційних службах підтримує суспільство та окремих людей у їхніх зусиллях досягти свободи, процвітання та розвитку.

Бібліотеки та їхні послуги є основними шлюзами до Інтернету. Бібліотеки пропонують можливості, поради та допомогу всім, і для деяких груп вони є єдиними доступними для них точками доступу. Вони дають змогу подолати бар’єри, створені різноманітністю ресурсів, технологій та рівня освіти».

(Директива IFLA, стаття 8, Маніфест IFLA про доступ до Інтернету)

 Стаття 9. Веб-презентація бібліотеки

Бібліотека має використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), щоб дозволити людям отримати доступ до своїх електронних фондів та послуг з дому, школи чи на робочому місці.

Якщо це можливо, вони повинні бути доступні цілодобово, сім днів на тиждень.

(Правила ІФЛА: Послуги публічної бібліотеки)

 1. Бібліотека забезпечує, відповідно до чинного законодавства, підключення до Інтернету через Wi-Fi або доступ до внутрішньої мережі бібліотеки. Якщо вона пропонує з'єднання Wi-Fi, кількість стаціонарних станцій може бути зменшена.

2. Бібліотека пропонує користувачам достатню кількість розеток для ноутбуків, смартфонів, планшетів тощо. Комп’ютери та інші інформаційні технології повинні оновлятися не пізніше п’яти років.

3. Управління  муніципалітету, в якому понад 10 000 жителів, та регіональної бібліотеки, яка виконує функції базової бібліотеки, оснащує вибрані навчальні місця технологією та дає можливість використовувати аудіо-, аудіо-візуальні та мультимедійні документи. включаючи Інтернет для людей із вадами зору та сліпих.

 Індикатор: кількість загальнодоступних точок доступу до Інтернету

 

Рекомендована кількість

Середнє значення у 2018

Кількість жителів

Кількість точок доступу

Кількість точок доступу

до 500

1 - 2

1

501–1000

2

1

1001–3000

2- 3

2

3001–5000

3-5

3

5001–10 000

5 -10

5

10 001–20 000

10- 15

8

20 001–40 000

15-20

18

понад 40 001

20     і більше

44

1.      Веб-сайт має власний домен в Інтернеті або використовує домени свого оператора. Він складається з набору цифрових документів, що містять основну інформацію про бібліотеку та посередницькі електронні послуги бібліотеки (наприклад, електронний каталог, ліцензійні та власні бази даних, он-лайн послуги надання позик, он-лайн інформаційні послуги)

2. Веб-сайт бібліотеки повинен містити щонайменше таку інформацію:

• назва та місце знаходження бібліотеки,

•контактна інформація,

• ім'я засновника / власника,

• короткий опис бібліотеки,

• перелік відділів (якщо такі є),

• години роботи,

• основні документи про бібліотеку, правила бібліотеки,

• огляд пропонованих послуг,

• прайс лист додаткових послуг.

3. Основні рекомендовані дані - це посилання на  інші бібліотеки, з якими співпрацюють, їх онлайн сервіси та служби, наприклад, “Запитайте бібліотеку” .

4. Веб-сайт бібліотеки розроблений відповідно до правил створення доступного веб-сайту з урахуванням потреб користувачів із вадами зору та слуху, користувачів із обмеженою рухливістю рук чи порушеннями концентрації уваги. Веб-сайт використовує протокол HTTPS, який забезпечує автентифікацію та конфіденційність передачі даних.

 Стаття 10. Електронний бібліотечний каталог (OPAC) в Інтернеті

Якщо бібліотека має каталог в Інтернеті, її доступність для громадськості та інших бібліотек зростає, а якість послуг покращується "(Директива ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, стаття 10)

Бібліотеки з населенням менше 500, якщо вони не мають власного електронного каталогу, представляють свої фонди через регіональний електронний каталог.

 Стаття 11. Кадрове забезпечення бібліотеки

«Бібліотека повинна бути ефективно організованою та підтримувати професійний рівень своєї діяльності. Бібліотекар є активним посередником між користувачем та фондами бібліотеки.

Обов’язковою умовою забезпечення достатнього рівня послуг є професійна кваліфікація бібліотекаря та подальша освіта ". (Маніфест ІФЛА / ЮНЕСКО)

На кількість персоналу кожної бібліотеки впливає ряд факторів, таких як тривалість робочого часу для громадськості, розмір книгозбірні та її розміщення, кількість бібліотечних будівель чи філій, складність організаційної структури, спектр послуг та їх використання, кількість користувачів і необхідність найму спеціалістів.

Кількість персоналу збільшується в міру розширення діяльності бібліотеки шляхом організації культурних, освітніх та громадських заходів.

Якщо деякі послуги надаються або доповнюються регіональними або центральними національними установами, це також впливає на кількість персоналу на місцевому рівні. Розмір коштів також є вирішальним фактором.

Концепція адекватного кадрового забезпечення бібліотечних послуг повинна реалізовуватися на основі процесу застосування методу порівняння продуктивності з бібліотеками подібних розмірів та подібних характеристик (бенчмаркинг).

 Стаття 12. Кваліфікація та освіта бібліотечних працівників

Професійну бібліотечну діяльність забезпечує спеціаліст бібліотеки з принаймні середньою освітою, який має професійну кваліфікацію. Під професійною компетентністю розуміється сукупність теоретичних знань, знання професійних стандартів, процесів та правових норм, що регулюють діяльність бібліотеки.

Адміністрація бібліотеки прагне постійно підвищувати кваліфікацію професіоналів.

Показник: Щонайменше 48 робочих годин на рік відводиться на подальше професійне навчання на одного працівника.

Персонал, який працює в бібліотеках з робочим часом менше 15 робочих годин на тиждень, проходить щонайменше 8 робочих годин на рік для подальшого професійного навчання.

 Стаття 13. Вимірювання задоволеності користувачів бібліотеки

“Публічна бібліотека повинна з’ясувати, які потреби громадськості, щоб мати можливість надавати послуги, які їх задовольняють. Опитування слід проводити через рівні проміжки часу, бажано кожні п'ять років, оскільки потреби та очікування змінюються ".

(Правила ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, ст. 12)

1. Задоволеність користувачів регулярно оцінюється кожні 5 років за допомогою стандартизованої анкети (опитування). Оцінка бібліотечних послуг проводиться для користувачів старше 15 років та для користувачів молодше 15 років.

2. Адміністрація бібліотеки постійно відстежує та контролює ефективність роботи, вимірюючи задоволеність користувачів щодо потреб управління бібліотекою та фінансування. Метою вимірювання є надання надійних даних про те, як користувачі оцінюють бібліотечні послуги.

Показник задоволеності користувачів бібліотеки старше 15 років:

Більше 90% користувачів оцінюють бібліотечні послуги як добрі чи дуже хороші.

Шкала оцінки задоволеності бібліотечними послугами:

• дуже добре

• добре

• задовільно

• поганий

• дуже погано

Показник задоволеності для користувачів бібліотеки до 15 років:

Понад 75% дітей та молоді оцінюють бібліотечні послуги як добрі.

Шкала оцінки задоволеності бібліотечними послугами:

• добре

• задовільно

• погано

 Стаття 14. Освітня, культурна та громадська діяльність бібліотек

"Публічна бібліотека повинна бути центром громади, якщо вона хоче повноцінно брати участь у її діяльності. Тому вона повинна співпрацювати з іншими організаціями та групами в громаді ".

(Настанови ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, стаття 3.4.8)

На освітню, культурну та громадську діяльність бібліотеки впливає місце, де працює бібліотека. Метою є розвиток соціального та культурного середовища жителів села, підтримка місцевого суспільства у всіх вікових категоріях та зміцнення співпраці та солідарності. Цінність бібліотек також визначається їхнім становищем у місцевій громаді, в середовищі, в якому функціонує бібліотека.

Необхідно проаналізувати потреби місцевої громади та перетворити бібліотеку на місце неформального навчання впродовж життя, місце зустрічей, підтримки творчості та співпраці громади. Використовуйте загальнодержавні заходи, організовані бібліотечними асоціаціями.

 Показник: кількість освітніх, культурних  заходів бібліотек

 

Рекомендована кількість

Середня кількість по країні 2018

Кількість населення

Кількість подій

на рік

Кількість подій

на рік

До 500

4 -6

1,5

501–1000

6 - 20

5

1001–3000

20 - 40

18

3001–5000

40 -80

50

5001–10 000

80 - 150

102

10 001–20 000

150 - 300

218

20 001–40 000

300 - 600

483

Понад  40 000

600 - 1100

924

 Стаття 15. Оцінка відповідності стандарту бібліотечних послуг

1. Оцінка виконання стандарту бібліотечних послуг здійснюється:

• на місцевому рівні управлінням бібліотеки,

• на регіональному рівні регіональною бібліотекою або у співпраці з бібліотеками, яким доручено виконувати регіональні функції,

• на національному рівні - Національною бібліотекою.

2. Оцінка виконання стандарту бібліотечних послуг базується на основі даних державної статистичної звітності для публічних бібліотек за затвердженою формою, або доповнюється частковим аналізом або опитуванням.

3. Регіональна бібліотека, бібліотека, якій доручено виконання регіональних функцій, та Національна бібліотека публікують результати оцінки виконання стандарту бібліотечних послуг через Інтернет не рідше одного разу на два роки.

4. Через кожні п’ять років показники стандарту будуть порівнюватися з фактичним станом бібліотечного обслуговування як на регіональному рівні регіональною бібліотекою, так і на рівні Національної бібліотеки.


За матеріалами:  https://ipk.nkp.cz/docs/VKIS/standard-pro-dobrou-knihovnu-2020


 

Популярні публікації блогу