Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

понеділок, 13 вересня 2021 р.

Що для благодійників посильно, для бібліотек ускладнено

Я про благодійну допомогу бібліотекам та й усім бюджетним установам культури.  Часто на сайтах американських та європейських бібліотек можна зустріти сторінку "Допоможіть бібліотеці", де зазначається рахунок бібліотеки, на який кожен користувач може перерахувати посильну суму. Але наші вітчизняні бібліотеки це не практикують.  Чому?
Напевне, ви в курсі, друзі, що наразі робоча група  працює над  над формуванням нормативно-правової бази, спрямованої на підтримку, розвиток меценатства та регулювання меценатської допомоги у сфері культури через внесення змін до положень деяких законів України, а саме «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про культуру» та «Про рекламу».
Бібліотеками Києва також піднято питання вирішення проблеми ускладненої до неможливості процедури отримання благодійної грошової допомоги від друзів чи партнерів. Адже наразі бібліотеки змушені звітувати за кожен отриманий благодійний внесок на спецрахунок бібліотеки, навіть якщо він становвить 10 гривень. Це призводить до величезного обсягу звітності, часових затрат, які часто не вартують тих коштів, що надходять.
Як це відбувається наразі: і благодійнику, і установі, якій він надає фінансову допомогу, треба вказувати, на які цілі підуть благодіні кошти. Заклад культури не може на свій розсуд використати отримані кошти. На кожен платіж треба робити окремий кошторис для департаменту (культури) і для казначейства.
Кожен день треба відслідковувати надходження благодійних коштів і систематизувати їх цільове призначення. Для того, щоб встигнути до кінця місяця підготувати звіт, на який дається вкрай обмежений термін, треба або розширяти штат, або підвищувати зарплатню працівникам, але це не є можливим і з огляду на фінансування закладів культури і з огляду на суми благодійної допомоги.
 Нормативні документи, якими зараз керуються заклади культури, і які зобовязують робити такий звіт на кожну суму благодійної допомоги, навіть якщо вона становить одну гривню :
      Згідно з ч. 4 ст. 13 БКУ благодійні внески у грошовій формі можна використати на організацію основної діяльності бюджетних установ. Але не варто забувати, що фізособа – благодійник може визначити напрями витрачання благодійних внесків.Якщо ж благодійник їх не визначив, то керівник бюджетної установи (набувач) спрямовує їх на першочергові потреби, пов'язані тільки з основною діяльністю установи.
       ЦКУ розглядає благодійну допомогу як пожертву. Це узгоджується зі ст. 6 Закону про благодійність, у якій ідеться про благодійні пожертви.
      Під час укладення договорів про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (ст. 729 ЦКУ). Такі договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формі. 
 3.      Постанова № 228 від 28.02.2002 "Про затвердження порядку  складання, розгляду, затвердження та основних   вимог  до  виконання  кошторисів  
бюджетних  установ  "
       (Абз.4 п.49 )    Після надходження благодійного внеску набувач  вносить  зміни 
до   спеціального   фонду  кошторису  за  напрямами  видатків,  що 
визначаються відповідно  до 
до   спеціального   фонду  кошторису  за  напрямами  видатків,  що 
визначаються відповідно  до постанови № 228 від 28.02.2002
       Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року.
{Абзац четвертий пункту 49 в редакції Постанови КМ № 211 від 24.02.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановами № 549 від 29.04.2004, № 37 від 24.01.2011, № 618 від 10.07.2019}
            Протягом бюджетного періоду розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями, за надходженнями субвенції з місцевого бюджету до державного бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів на підставі довідки Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Казначейства, довідки про зміни до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету.
  Розпорядники нижчого рівня подають розпорядникам вищого рівня зареєстровані та взяті на облік відповідним органом Казначейства копії затверджених довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями. Розпорядниками вносяться зміни до спеціального фонду кошторису в частині збільшення надходжень та видатків у разі, коли обсяги надходжень бюджетних коштів за власними надходженнями спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням.
  У разі проведення розпорядниками операцій в натуральній формі вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за відповідними підгрупами власних надходжень та відповідних видатків шляхом збільшення планових показників з урахуванням фактичного обсягу цих операцій за умови відсутності або перевищення таких планових показників. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов’язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін.
Внесення змін до кошторису (плану використання)
У разі якщо затверджені обсяги власних надходжень спецфонду кошторису фактично перевищено (з урахуванням залишків на початок року), до кошторису вносять зміни – на підставі розрахунків із відповідним обґрунтуванням (абз. 2 п. 3.9 Інструкції № 57). Для цього розпорядники бюджетних коштів подають розпорядникам вищого рівня:
• довідку про внесення змін до кошторису, затверджену керівником установи, який затвердив кошторис (додаток 11 до Інструкції № 57);
• зведення показників спеціального фонду кошторису із зазначенням суми змін;
• завірені відповідним органом Казначейства копії довідок про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки установи, відкриті у відповідному органі Державної казначейської служби України за власними надходженнями (додаток 7 до Інструкції № 57).
 4. Порядок № 1222 – Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений постановою Кабміну від 04.08.2000 р. № 1222.
 5. Порядок № 1407 – Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.
 11.17. У разі проведення операцій розпорядниками бюджетних коштів в натуральній формі відповідно до законодавства зазначені операції проводяться за плановими показниками відповідних видів надходжень з урахуванням їх фактичного обсягу в розрізі кодів класифікації доходів бюджету і видатків у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та відображаються в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства довідку про надходження у натуральній формі згідно з додатком 37 до цього Порядку.
(абзац перший пункту 11.17 із змінами, внесеними згідно з  наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2019 р. N 123)
 6. Порядок № 719 – Порядок розміщення на поточних рахунках в банках державного сектору та використання власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та здійснення контролю за використанням власних надходжень, затверджений постановою Кабміну від 02.09.2015 р. № 719.
 7. Порядок № 938 – Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.
8. Інструкція № 174 – Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174.8
9. Положення № 637 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
10. Інструкція № 57 – Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57.
Тож дуже важливо спростити цю процедуру і дати бібліотекам можливість залучати благодійні пожертви на свій спецрахунок. І є велике сподівання, що невдовзі у прикінцевих положеннях Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  з'явиться відповідний пункт. 
Дуже дякую нашому головбуху Ірині Євгенівні за надання усіх посилань на законодавчі та нормативні акти.

понеділок, 9 серпня 2021 р.

Платні послуги бібліотеки. Зарубіжний досвід


Проаналізувавши види платних послуг бібліотек, однозначно, можна зробити висновок, що основна мета – не заробляння грошей, а забезпечення додатковим сервісом користувачів для їх же зручностей, убезпечення від втрати бібліотекою цінних видань, дисциплінарні заходи щодо порушників правил користування бібліотекою. Найбільше коштів від платних послуг бібліотека може отримати від здачі в оренду вільних конференц-залів у свій вихідний день. Якщо такі у бібліотеки є.

Скільки коштують сервісні послуги бібліотеки та чи заробляють бібліотеки на них. З прикладу публічних бібліотек Кракова (Польща). Зауважу, що 1 злотий рівняється  6,85 гривні.

Платня за отримання пластикового бібліотечного квитка становить 10 злотих, а відновити втрачений бібліотечний квиток – 6 злотих.  У положенні публічної бібліотеки Кракова також є згадка про можливість стягнення депозиту з позичальників, але саме тієї категорії, хто не має зареєстрованого місця проживання, і хто позичає   бібліотечні матеріали високої вартості. Внесок залежить від ринкової вартості позиченої книжки і становить мінімум 30 злотих.

Вартість нагадування, надісланого користувачеві, який затримує повернення позичених матеріалів, є однією з найнижчих у публічних бібліотеках і становить 2,50 злотих. У свою чергу, пеня за прострочення є однією з найвищих і нараховується за кожен день прострочення на суму 0,35 злотих. Публічна бібліотека в Кракові, у своїй філії під назвою «Арттека», пропонує користувачам позичати  електронні читанки (рідери). Оренда терміном на 2 тижні безкоштовна, однак кожен день затримки повернення пристрою коштуватиме користувачу 5 злотих. 

У разі пошкодження або втрати особливо цінних матеріалів бібліотека може вимагати грошового еквівалента, що до 10 разів перевищує ринкову ціну.

Безплатний доступ до Інтернету вже давно  є стандартом у публічних бібліотеках.

Ціни на репрографічні послуги у бібліотеках Кракова є одними з найнижчих і наближаються до рівня цін комерційних копі-точок поза бібліотеками.

Наскільки ж конкурентоспроможна плата за бібліографічні довідки? У Сілезькій бібліотеці в Катовіце лише за приймання запиту (навіть без результатів) потрібно заплатити 50 злотих, а за кожну годину роботи над  запитом -  ще 50 злотих.

Щодо можливості приватного фотографування матеріалів бібліотечних колекцій, бібліотеки Кракова досить ліберальні. Лише застерігають не робити це з фотоспалахом.

Публічна бібліотека  в Кракові також пропонує оренду конференц -залів. Є 4 кімнати від 36 до 150 кв. м. Плата за оренду найбільшої кімнати  у вихідний для бібліотеки день становить 1000 злотих (без ПДВ), і це є привабливим для організаторів усіх конференцій  або навчань. Це для тих бібліотек, що у власних, а не орендованих приміщеннях. 

А це  свіжий  прайс

Позичання рідерів: 1 шт. 250,00 злотих (внесок на час користування)

Позичання особливо цінних книжок: 1 прим.. від 50.00 до 200.00 злотих (внесок на час користування) 

КОМП'ЮТЕРНІ ПОСЛУГИ

роздруківка чорно -білого тексту 1 сторінка А4 0,20 зл

роздруківка кольорового тексту 1 сторінка формату А4 0,50 зл

роздруківка кольорової графіки 1 сторінка А4 2,00 злотих

КСЕОГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ

роздрукувати 1 сторінку A4 0,10 злотих

роздрукувати 1 сторінку A3 0,20 злотих

ІНШІ

видача дубліката картки бібліотеки 1 шт. 5,00 зл

відшкодування втраченої бібліотечної книжки: ринкова вартість

Пеня за затримку повернення:

позичених книжок: за кожен прим. за день  0,20 злотих

1 набір компакт -дисків або DVD -дисків та MP3 -файлів на кожен наступний день  0,20 злотих

1 настільна гра за кожен прострочений день - 5,00 злотих

"Короткострокові позики" - за прострочення -  10.00 злотих за кожен день

Прострочення терміну повернення електронних читанок -  5,00 злотих за кожен день

Звідси: https://www.biblioteka.krakow.pl/cennik-oplat-biblioteki-krakow-pdf


субота, 3 липня 2021 р.

Де найзручніше провакцинуватися? У публічній бібліотеці

 Якщо ви наберете у пошуковику Гугла  "library for vaccination clinics", - то отримаєте велику кількість повідомлень про те, що в американських та європейських бібліотеках наразі облаштовано пункти для проведення щеплень проти коронавірусу. 

В Україні традиційно  бібліотеки ігноруються. Прикро. Адже у бібліотеках ще й купу перевіреної, правдивої   інформації кожен може отримати  щодо вакцинації і можливих реакцій організму на вакцинування. І у бібліотеці психологічно краще вакцинуватися, адже це місце багатьма громадянами сприймається як дуже позитивне, привітне і  не асоціюється із хворобами і клініками.


А це - облаштування місць для вакцинації\ у музеї польотів "Дельта" (США) .З моменту закриття на карантин музей був перепрофільований як соціально дистанційований кол-центр бронювання Delta Air Lines, центр тестування співробітників Delta COVID-19, а тепер це місце не одного, а двох центрів вакцинації COVID-19 як для "Дельти", так і для широкої громадськості.

Попри це - нам своє робити. Інформувати громадян про важливість щеплень і через ось такі соціальні ролики також. 



четвер, 3 червня 2021 р.

Штрафувати не можна пробачити. Ставимо кому у реченні


Пеня за прострочений термін користування бібліотечними книжками – звичайна практика для багатьох бібліотек. Принаймні, у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки – це не лише дисциплінуючий захід для користувачів, але й невеличке джерело надходження коштів на рахунок бібліотеки.

Які зміни відбуваються сьогодні  у бібліотеках щодо ставлення до таких штрафів?  Чи відповідають штрафи фундаментальній місії бібліотек: обслуговувати громадськість інформацією та знаннями? І чи справедливо це однаковою мірою відносно багатих і бідних користувачів бібліотек?

Промоніторила бібліотечні ресурси і ось що виявила.

Звіт про діяльність однієї з  бібліотек Колорадо за 2016 рік показав, що відмова від пені  допомогла залучити або повернути до бібліотеки певну кількість дітей. В одних пеня за прострочений термін викликає роздратування, тоді як в інших – досить серйозне відчуття вини.

На конференції 2019 року Американська бібліотечна асоціація у складі  близько 55000 членів, прийняла "резолюцію про грошові штрафи як форму соціальної несправедливості" .

Коли пандемія закрила бібліотеки і ускладнила можливість вчасного повернення книжок, багато бібліотек переглянули свою політику щодо прострочених штрафів.

Прощення боржників.

На шляху до відмови від застосування пені деякі бібліотеки перестали штрафувати лише дітей та молодь, інші звільняли людей пільгових категорій. Деякі прощали штрафи до певної визначеної суми. Деякі бібліотеки почали прощати штрафи за місячне прострочення, а потім стягували з боржника вартість позиченої книжки.

Коли бібліотеки починають проводити дні амністії боржників, ми називаємо це акцією «День прощення боржника», книжки повертаються у бібліотеки потоком.

Також бібліотеки знаходять заміну грошовим штрафам. У 2018 році публічні бібліотеки в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, розпочали акцію зі збору продовольства замість штрафів, таким чином зібравши  12000 фунтів продовольства для пожертви в соціальні установи.

 У Квінсі , штат Нью-Йорк, публічна бібліотека започаткувала програму «Прочитай пеню". Півгодини читання книжки у бібліотеці дорівнює прощенню 1 долара нарахованої пені.

Результат  опитування бібліотек,  яке проводилось наприкінці 2018 року, показав, що кожна п'ята бібліотека, яка розглядала можливість скасування штрафу, назвала найбільшим стримуючим фактором фінансовий.

Проблема ще й в тому, що усі  бібліотеки  нараховують штрафи за однаковими ставками, і ті, що знаходяться у районах проживання більш заможних громадян, і ті, де проживає більше населення з низьким рівнем доходів. Саме там вища середня сума боргу та найбільше заблокованих користувачів.

Зростання кредитування електронних книг, термін користування якими завершується автоматично та не спричиняє штрафів, дещо скоротило загальні цифри надходжень у бюджет бібліотек  від сплати пені.

Щоб компенсувати втрати в доходах, бібліотеки впроваджують нові платні послуги: послугу поновлення паспорта; «банку совісті» за затримку понад термін отриманих книжок,  нарахування плати за заміну втрачених читацьких квитків, сканування та надсилання копій, нарахування орендної плати за користування конференц залами та кімнатами для переговорів, ін.

У 2016 році в Оріндж-Біч, штат Алабама, публічні бібліотеки замінили прострочені штрафи добровільними пожертвами, які незабаром також знизили. Загальна доброзичливість, яку бібліотека заробила в громаді своєю новою політикою, сприяла рішенню про збільшення її фінансування вдячною міською радою.

Скасування штрафів зміцнило загальну репутацію бібліотек, а також збільшило кількість користувачів та обсяг книжкового фонду.

А  яка ваша думка з цього приводу, колеги?

Читайте також статтю з  блогу НБУ ім. Ярослава Мудрого https://oth.nlu.org.ua/?p=4763&fbclid=IwAR18G7pkKBuh-scMum9-Xe9Jtr19PeGK0g9q07RTawh2nHxm6bk06EtCsUk

понеділок, 12 квітня 2021 р.

118 показників для обліку бібліотечної діяльності. Не мало? )

Трапляються статистичні звіти бібліотек, у яких показники діяльності вражають. І часто, через не розуміння бібліотекарями, що входить в те чи інше визначення показника, бо чітких орієнтирів і пояснень, що саме має влючати бібліотечна статистика, нема. А ті інструкції до форм держстатзвітності 2007 року вже давно застарілі, і інструкції до них на  кшталт "масло масляне",  і не відображають, не пояснюють  показників більшості видів сучасної бібліотечної діяльності.
Чому б нам не запозичити досвід Чехії у розробці Щоденника бібліотеки. За покликанням можете ознайомитися з оригіналом чеською мовою, а нижче я наведу показники та їх визначення, які включені у щоденник роботи чеської бібліотеки. Перепрошую за можливі помилки чи некоректність перекладу, матиму час - удосконалю, але для розуміння суті - згодиться)
Отже, 
 Щоденник бібліотеки розроблено у співпраці з NIPOS  (Національним інформаційно-консультаційним центром культури) та Інститутом бібліотечної справи Національної бібліотеки Чехії як основа для бібліотечної статистики. Він містить форми для ведення постійних записів про діяльність бібліотеки, які потім використовуються для заповнення річного статистичного звіту KULT (MK) 12-01, затвердженого Чеським статистичним управлінням.

Бібліотечний звіт містить показники, що характеризують сучасний вигляд та очікуваний розвиток публічних бібліотечних та інформаційних послуг, що надаються бібліотеками, створеними та діючими, органів  місцевого самоврядування та державою. Згідно рекомендацій ЮНЕСКО щодо бібліотечної статистики, відповідно. його методологічні та вимоги до даних. Звіт служить однією з основ управлінської діяльності, оцінки бібліотеки, планування, порівняння для різних концептуальних та проектних робіт, а також джерелом для міжнародної статистики та порівнянь.

Окрім табличної частини, щоденник містить також методологічну частину, що складається з 3 глав: Обов’язкові визначення, Інструкції щодо заповнення окремих показників Щоденника та Інструкції щодо заповнення окремих показників Бібліотечного звіту за рік Kult (MK) 12- 01.

Методичні вказівки та визначення наведені в Щоденнику для заповнення статистичного звіту.

Для організації електронного збору дано - шлях подання.

Шлях подання статистичних звітів за 2019 рік:

1) Бібліотека

надсилає звіт, включаючи дані про свої філії, до уповноваженої бібліотеки до 7 лютого 2020 року.

2) Уповноважена бібліотека

перевіряє та вводить статистичні дані для всіх бібліотек, що належать до сфери його компетенції, та для себе, у форми електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 6 березня 2020 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для уповноважених бібліотека та будь-які коментарі до NIPOS.

3) Обласна бібліотека

перевіряє дані для уповноважених бібліотек та вносить дані для своєї регіональної наукової бібліотеки у форми електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 20 березня 2020 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для себе та будь-які коментарі щодо звітів до NIPOS.

 Орієнтовний шлях подання статистичних звітів на 2020 рік:

1) Бібліотека

надсилає звіт, включаючи дані про його філії, до уповноваженої бібліотеки до 5 лютого 2021 року.

2) Уповноважена бібліотека

перевіряє та вводить статистичні дані для всіх бібліотек, що належать до сфери його компетенції, та для себе в бланки електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 12 березня 2021 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для уповноважених бібліотека та будь-які коментарі до NIPOS.

3) Обласна бібліотека

перевіряє дані для уповноважених бібліотек та вносить дані для своєї регіональної наукової бібліотеки у форми електронної статистики, розміщені на веб-сайті NIPOS до 26 березня 2021 р. Одночасно він надсилає Згоду на публікацію даних для себе та будь-які коментарі щодо звітів до NIPOS.

Щоденник бібліотеки можна завантажити з веб-сайту http://www.nipos-mk.cz

або веб-сайт Бібліотечного інституту Національної бібліотеки Чеської Республіки http://ipk.nkp.cz/statistika-pruzkumy-dokumenty/statistiky

1. Кількість користувачів бібліотек

Кількість користувачів  бібліотеки, кількість мешканців муніципалітету або муніципалітетів, муніципальної чи міської частини, для мешканців яких створена звітна бібліотека .  Викладено ситуацію станом на 31 грудня звітного року, що  має відповідати статистично відстежуваному району муніципалітету, міського району). Кількість обслуженого населення також включає іноземців, які мають постійне місце проживання (постійне та тимчасове).

2. Бібліотечна колекція

Колекція  відібраних, організованих, зареєстрованих та професійно оброблених документів, зібраних та які зберігаються  у бібліотеці, яка доступна користувачам для заочного та повного робочого часу та в процесі надання інших бібліотечних та інформаційних послуг.

3. Бібліотечна одиниця

Основна одиниця записів і статистичних даних бібліотечного фонду, внесена в реєстр.

4. Нехудожня література

Наукова, професійна та науково-популярна література у вигляді книги з усіх сфер людської діяльності та енциклопедична література.

5. Художня  література

Вся художня література, тобто проза, поезія, п’єси та сценарії у формі книги.

6. Рукопис

Оригінал документа, написаний від руки, на машинці або на комп’ютері.

7. Мікрографічний документ

Фотодокумент, що вимагає збільшення. Включає мікрофільми та мікрофіші тощо. Слайди не входять до цієї групи.

8. Картографічний документ

Двовимірні та тривимірні карти, плани, атласи з картографічною інформацією, глобуси, топографічні моделі, пластикові карти та аерофотознімки (крім картографічних документів у книжковій, мікрографічній, аудіовізуальній та електронній формі).

9. Друкована музика

Письмовий документ, основним змістом і сутністю якого є нотна графіка музичного твору. Він може бути у формі окремих або підшивки сторінок  або тома, а також може містити текст.

10. Аудіодокумент

Документ із звукозаписом, наприклад MP3, CD, магнітофон, касета, грамофонний запис тощо.

11. Аудіо-візуальний документ

Документ із аудіовізуальним (аудіовізуальним) записом, який вимагає використання спеціального обладнання (наприклад, відеоплеєрів тощо) для забезпечення можливості прослуховування та перегляду, наприклад аудіо-відео, DVD-відео, записів фільмів (крім мікрографічних та електронних документів).

12. Іміджевий документ

Документ, основною характеристикою якого є двовимірний живописний вираз - наприклад, фотографія, живопис, репродукція мистецтва тощо.

Для статистичних цілей документ в електронному вигляді на твердому носії, доступний за допомогою комп’ютерних технологій. Документ, який відрізняється від друкованих типів документів не своїм змістом, а формальними характеристиками, зокрема цифровим способом запису інформації, і, як наслідок, більшою незалежністю та відокремленістю вмісту документа від носія даних. Компакт-диски та DVD-диски, які можна відтворювати лише на ПК, а також компакт-диски та DVD-диски з текстами у форматі pdf, зображення та програми, а також електронні зчитувачі документів вважаються електронними документами на матеріальних носіях.

14. Інші документи

Усі інші некласифіковані документи, наприклад стандарти, патентні документи, література компанії, роздільники, тривимірні документи, мультимедійні файли, документи Брайля, настільні ігри тощо.

15. Періодичне, серійне видання

Документ у друкованій або електронній формі, що видається послідовно з регулярною або нерегулярною періодичністю, як правило, з цифровим або хронологічним позначенням, під тим самим заголовком і з метою продовження. Включає, наприклад, журнали, газети, збірники матеріалів, річні звіти.

16. Вільний вибір

Бібліотечна колекція, яка є безпосередньо доступною для користувачів без посередницької діяльності бібліотекаря.

17. Доповнення (бібліотечна колекція)

Короткий зміст бібліотечних одиниць, які були додані до бібліотечної колекції бібліотеки протягом звітного періоду шляхом придбання, пожертви, оцифрування, обміну або будь-яким іншим способом та записані у додатковому списку.

18. Зменшення (бібліотечний фонд)

Короткий зміст бібліотечних одиниць, які були вилучені з бібліотечного фонду протягом звітного періоду (втрати, пошкодження, оновлення тощо) та занесені до списку вибуття.

19. Зареєстрований користувач

Фізична або юридична особа, яка мала дійсну реєстрацію в бібліотеці (новостворену, відновлену чи дійсну з попереднього періоду) протягом принаймні частини звітного періоду і яка має право позичати документи (відсутні та особисто) з фондів бібліотеки або користуватися іншими бібліотечними та інформаційними послугами. Реєстрація може бути здійснена в присутності людини в бібліотеці або для певного виду послуг віддалено через Інтернет. Ця фізична або юридична особа враховується в одній бібліотеці лише один раз за звітний рік.

До числа зареєстрованих користувачів також входить користувач, який мав дійсну реєстрацію з попереднього року і який здійснив принаймні одну транзакцію, записану бібліотечною системою протягом поточного року, наприклад, позику, повернення, продовження терміну позики, бронювання тощо. користувач може бути зареєстрований лише раз на календарний рік.

Приклад: користувач реєструється в листопаді 2016 року, позичає книгу в лютому, а реєстрація на 2017 рік підтверджується для статистичних цілей. У листопаді 2017 року він проходить щорічну реєстрацію та вимагає її продовження. у цьому випадку оновлена реєстрація для статистичних цілей не враховується, а враховується в 2018 році за першим кредитом.

20. Незареєстрований користувач

Фізична або юридична особа, яка не зареєстрована в бібліотеці протягом звітного періоду, але яка користується послугою в бібліотеці, не пов’язаною з реєстрацією (наприклад, позики на повний робочий день, доступ до Інтернету, освітні чи культурні заходи).

21. Зареєстрований користувач до 15 років

Фізична особа, яка не досягла 15-річного віку та мала дійсну реєстрацію бібліотеки (новостворену, відновлену чи дійсну з попереднього періоду) протягом принаймні частини звітного періоду і яка має право позичати документи (відсутня та особисто ) з фондів бібліотеки або користуватися іншими бібліотечними та інформаційними послугами. Реєстрація здійснюється за згодою законного представника. Цю особу зараховують до однієї бібліотеки лише один раз за звітний рік. Вік до 15 років означає ситуацію, коли в період з 1 січня по 31 грудня людина не досягла 15-річного віку, тобто не мала свого 15-річчя в певному році.

До числа зареєстрованих користувачів віком до 15 років також входить користувач, який мав дійсну реєстрацію з попереднього року і який здійснив принаймні одну транзакцію, записану бібліотечною системою протягом поточного року, наприклад, позику, повернення, продовження строку позики , бронювання тощо. У цьому випадку користувач може бути зареєстрований лише раз на календарний рік. Див. Приклад у визначенні 19.

22. Відвідувач бібліотеки

Що стосується записів та статистики, це кожен, хто особисто відвідав бібліотеку того дня та скористався однією з її послуг, культурними або освітніми заходами (фізичний візит), а також кожним входом у сферу електронних послуг, що надаються бібліотекою та їх онлайн використання, з космосу поза бібліотекою (віртуальний візит).

23. Відвідувач бібліотеки - фізичний візит

Зареєстрований або незареєстрований користувач, який (фізично) відвідав бібліотеку в цей день, оформив позику (позичив або повернув бібліотечні документи) або надав іншу бібліотеку чи інформаційну послугу. Також включаються учасники культурно-освітніх та інших заходів, організованих у бібліотеці (дискусії, лекції, виставки, курси, екскурсії тощо).

24. Відвідувач культурного заходу

Особа, яка брала участь у культурному заході, організованому бібліотекою, незалежно від того, є він зареєстрованим користувачем бібліотеки чи ні.

25. Відвідувач навчального заходу (учасник виховного заходу)

Особа, яка брала участь у виховному заході, організованому бібліотекою, незалежно від того, зареєстрований він користувачем бібліотеки чи ні.

25а. Відвідувач інших заходів, головним організатором яких не є бібліотека

Особа, яка брала участь у заході, який проводиться в бібліотеці, головним організатором якої не є бібліотека.

26. Відвідувач, який користується Інтернетом у бібліотеці

Людина, яка цього дня користувалась Інтернетом у бібліотеці, незалежно від того, зареєстрована вона чи ні.

27. Відвідувач інтернет-бібліотечних послуг (віртуальний візит)

Особа, яка ввійшла в електронний каталог через веб-інтерфейс, відп. кожен запис адреси до протоколу позики, до спеціалізованих баз даних та ліцензованих електронних ресурсів тощо поза бібліотекою.

28. Позики

Позика одного бібліотечного підрозділу одному користувачеві, зроблена та зареєстрована бібліотекою особисто або заочно. Що стосується періодичних запозичень, див. Визначення 36. Позики примірників реєструються та повідомляються в томах оригінальних документів. Позика також є продовженням позики, яку вимагає користувач (до закінчення строку позики), див. Позики на повний робочий день подаються лише за умови їх реєстрації3. Примітка: Електронні запозичення електронних документів (електронних книг) повідомляються як частина електронних послуг, див. Визначення 53a

29. Позика на повний робочий день

Зареєстрована та зареєстрована оренда одного бібліотечного приміщення у приміщенні бібліотеки 3.

30. Позика відсутнього  у фонді документа

Зареєстрована позика однієї бібліотечної одиниці поза бібліотекою.

31. Продовження позики

Подовження строку оренди по закінченню терміну користування, передбаченого правилами бібліотеки (оренди) бібліотеки. Виконується за бажанням користувача, в бібліотеці або в Інтернеті. Він не включає автоматично генеровані розширення позики бібліотечною системою без запиту користувача. Продовження позики статистично фіксується та повідомляється як чергова позика  

32. Позичення наукової літератури дорослому користувачеві

Позики наукової, професійної, науково-популярної та енциклопедичної літератури дорослому користувачеві.

33 Позичення красивої літератури дорослому користувачеві

Позичення художньої літератури, тобто прози, поезії, п’єс та сценаріїв у дорослого користувача.

34. Надання навчальної літератури дитині-користувачеві

Позичення навчальної літератури для користувачів віком до 15 років.

35. Позичення художньої літератури дитині-користувачеві

Кредит на художню літературу для користувачів віком до 15 років.

36. Періодична позика

Позики одного пов'язаного року (або обсягу, тобто к. Дж.). Для періодичних видань, що постійно надходять, позикою є кожна окрема робоча книжка або номер періодичного видання (зареєстрований у записах майбутніх періодичних видань). Завершений рік майбутніх періодичних видань має бути заповнений та зданий (і зареєстрований) як одна бібліотечна одиниця.

37. Веб-сайт бібліотеки

Послуга електронної бібліотеки, яка має унікальний домен в Інтернеті або використовує домени іншої організації. Він складається з набору цифрових документів, що містять основну інформацію про бібліотеку та її послуги, а також посередницькі електронні послуги бібліотеки (наприклад, електронний каталог, ліцензійні та власні бази даних, он-лайн послуги надання позик, он-лайн інформаційні послуги) Мета веб-сайту - забезпечити доступ до бібліотечних та інформаційних послуг та ресурсів 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

38. Кількість відвідувань веб-сайту бібліотеки

Кількість відвідувань веб-сайту бібліотеки, незалежно від кількості переглянутих сторінок або файлів, із бібліотечного простору або поза бібліотекою.  Відвідування веб-сайту визначається як серія запитів на сторінки одного веб-сайту від одного унікального відвідувача протягом часового інтервалу в 30 хвилин (тобто - що новий запит на сторінку зазначеного веб-сайту повинен проходити максимум 30 хвилин від попереднього запиту). Якщо між двома запитами минуло більше 30 хвилин, це вже новий візит / відвідувач.  Це правило базується на міжнародному стандарті організації IF ABC і використовується як вітчизняними, так і закордонними вимірювальними службами.

39. Електронний бібліотечний каталог (OPAC)

Публічно доступний онлайн-каталог для користувачів бібліотеки. На додаток до власне пошуку записів документів, він також зазвичай надає ряд інших служб, наприклад, це дозволяє адміністрування облікового запису користувача, доступ до інших джерел інформації тощо.

40. Електронний бібліотечний каталог (OPAC) в Інтернеті

Електронний каталог бібліотеки, який громадськість може використовувати через віддалений доступ, тобто через веб-інтерфейс.

41. Доступ до електронного каталогу

Запис (підключення) до електронного каталогу (OPAC) визначається як успішний запит на електронний каталог (OPAC), зроблений з комп'ютера всередині бібліотеки або ззовні бібліотеки.

Це один цикл діяльності користувача, який починається з підключення користувача до OPAC і закінчується припиненням діяльності в OPAC, який є або явним (тобто виходом з OPAC шляхом відключення або завершення, так званий вихід, вихід з системи) або неявно - час, так званий тайм-аут). Середня затримка часу встановлена ​​на 30 хвилин. Більш тривалий час повідомляється як інше з'єднання. Внески користувачів та працівників бібліотеки не відрізняються. Дані про кількість записів доступні в автоматизованій бібліотечній системі. Якщо бібліотека не здатна відрізнити вхідні дані від бібліотечного простору та поза бібліотечним простором, вона визначає взаємні пропорції за допомогою кваліфікованої оцінки, але тоді вона вказує такі дані лише в коментарі.

42. Доступ до електронного каталогу з бібліотечного простору

Доступ до електронного каталогу (OPAC) з приміщення бібліотеки визначається як успішний запит на OPAC, зроблений з комп’ютера в приміщенні бібліотеки.

43. Доступ до електронного каталогу поза бібліотекою

Доступ до електронного каталогу (OPAC) ззовні поза бібліотекою визначається як успішний запит до OPAC через віддалений доступ (через веб-інтерфейс).

44. Електронний протокол позики (он-лайн)

Електронна реєстрація користувачів, позики та інші операції, пов’язані з індивідуальними обліковими записами користувачів. Статистика контролює записи зареєстрованих користувачів у протокол, який користувач може реалізувати лише на основі призначеного коду доступу.

45. Доступ до електронного протоколу позики

Вступ до електронного протоколу позики визначається як вхід (підключення) користувача до власного облікового запису користувача з комп'ютера, що знаходиться в бібліотеці, або з комп'ютера поза бібліотекою, тобто. за допомогою віддаленого доступу.

46. Доступ до електронного протоколу позики з бібліотечного простору

Це вхід (підключення) користувача до власного облікового запису користувача з комп’ютера, що знаходиться в бібліотеці.

47. Доступ до електронного протоколу позики поза бібліотекою

Це вхід (підключення) користувача до власного облікового запису користувача за допомогою віддаленого доступу.

48. Ліцензовані електронні джерела інформації

Електронні бази даних (бібліографічні, повнотекстові та фактичні) та окремі інформаційні документи, до яких бібліотека має доступ для своїх користувачів.

Електронні джерела інформації ми вважаємо базами даних, що входять до колекції бібліотеки, обробляються в локальних інформаційних системах і робляться доступними через мережу. Їх придбання відбувається: шляхом придбання даних, отримання прав доступу в межах місцевого, регіонального, національного, групового (консорціуму) або індивідуального ліцензійного договору, набуття прав доступу на основі законодавства (обов’язкова публікація) шляхом оцифрування або цільового локального зберігання цифрових документів відповідно до авторських прав.

Бази даних - це файли або набори даних, фактичні дані, тексти та інші цифрові об’єкти, до яких здійснюється доступ через загальний інтерфейс. В основному ми включаємо бази електронних періодичних видань, що надаються в рамках консорціумів, бази агрегування, такі як EBSCO, JSTOR, ANOPRESS, які пропонують періодичні видання різних видавництв.

Виключає безкоштовні ресурси, бібліотечні портали (наприклад, віртуальні професійні бібліотеки), файли посилань на базі даних або електронні курси. Також виключаються заголовки, доступні як платні за перегляд, або бази даних, доступні лише для тестування.

49. Доступ до електронних джерел інформації та баз даних

Доступ (підключення) до електронних джерел інформації та баз даних (надалі лише бази даних) із бібліотечного простору або з простору поза бібліотекою. Він визначається як успішний запит бази даних, зроблений із комп’ютера в приміщенні бібліотеки або з комп’ютера поза приміщеннями бібліотеки, тобто. за допомогою віддаленого доступу. Середня затримка часу встановлена на 30 хвилин. Більш тривалий час повідомляється як інше з'єднання. Внески користувачів та працівників бібліотеки не відрізняються.

Він включає кількість записів в електронних джерелах інформації та базах даних власних та ліцензованих.

Щодо документів, доступних із серверів інших постачальників, статистичні дані надаються постачальником відповідної послуги або керівником консорціуму. Якщо бібліотека надає власні цифрові документи (наприклад, власні оцифровані об’єкти, електронні дисертації тощо), вона сама подає статистичні дані.

50. Загальний доступ до електронних джерел інформації та баз даних із бібліотечного простору.

Успішний запит на базу даних або джерело інформації, зроблений із комп’ютера в бібліотеці. Включається кількість записів у власні та ліцензовані електронні джерела інформації та бази даних.

51. Загальний доступ до електронних джерел інформації та баз даних поза бібліотекою

Успішний запит на базу даних або інформаційний ресурс із комп’ютера, який знаходиться за межами бібліотеки за допомогою віддаленого доступу. Включається кількість записів у власні та ліцензовані електронні джерела інформації та бази даних 7.

52. Переглянути (завантажити) цифровий документ

Доступ до документа або його частини (наприклад, статті журналу, цілого цифрового документа або його частини, наприклад, розділу чи вбудованого зображення чи посилання), незалежно від формату відображення (наприклад, pdf, html, ps) протягом невизначеного періоду часу. Завантаження обкладинки, вмісту або іншої супровідної частини документа не враховується.

53. Кількість відображених (завантажених) цифрових документів

Кількість відображених (завантажених) документів із власних спеціалізованих баз даних та ліцензованих електронних джерел інформації 7 або з OPAC, які доступні користувачам через локальну мережу або Інтернет 7.

53а. Електронний кредит електронного документа, номер електронного кредиту електронного документа

Передача електронного документа (зазвичай електронної книги) одному користувачеві протягом обмеженого часу на власному пристрої користувача.

54. Кількість власних спеціалізованих баз даних

Ряд електронних баз даних, створених самою бібліотекою, зміст яких спеціально тематично, регіонально чи іншим чином визначений, і які вона надає користувачам на сайті (через ПК у бібліотеці) та через Інтернет. Він не включає електронний каталог бібліотеки та протокол позики.

55. Інтернет-послуги

Усі послуги, що надаються бібліотекою користувачам через мережу, наприклад, Інтернет, інтранет, екстранет (послуги надання Інтернет-позик, тобто замовлення, бронювання, продовження позик, Інформаційні та довідкові послуги в Інтернеті, електронна доставка документів).

55а. Послуги онлайн-кредитування

Послуги, що надаються за допомогою електронного протоколу позики, такі як замовлення, бронювання, продовження позик, а також позика електронних документів

56. Інтернет-інформаційні послуги (кількість відповідей на запитання)

Для цілей статистичної звітності це інформаційні послуги, які бібліотека надає своїм користувачам через Інтернет за їх запитом. (наприклад, запитайте бібліотеку, напишіть нам електронною поштою, запитання щодо соціальних мереж тощо)

57. Міжбібліотечна послуга позики (ILB) МБА

Тип послуги з надання в оренду, що дозволяє будь-якій бібліотеці вимагати та надавати своїм користувачам з іншої бібліотеки в державі ті документи, яких вона не має у своїх фондах, і навпаки - позичати документи з власних фондів іншим бібліотекам за запитом. Це може бути здійснено шляхом позики фізичного документа, копії або в електронній формі.

58. Міжнародна служба міжбібліотечної позики (MMVS)

Послуга міжбібліотечного оренди, що здійснюється між бібліотеками різних країн. Це може бути здійснено шляхом позики фізичного документа, копії або в електронній формі.

59. Вимога (у межах MVS та MMVS)

Під запитом розуміється друкований або електронний запит на позику документа (або його копії), надісланий або отриманий з іншої бібліотеки.

60. Позитивно вирішений запит (у межах MVS та MMVS)

Відправлення (або отримання) документа (або його копії) на основі отриманого (надісланого) запиту.

61. Біржовий фонд

Окрема частина бібліотечного фонду уповноваженої бібліотеки, яка призначена для здачі в бібліотеках, що виконують функції регіональних функцій.

62. Обмінний файл

Одноразовий доставлений і зданий в набір книг та інших документів  бібліотеки на певний проміжок часу (як правило, довший за звичайний термін запозичення бібліотеки-позичальника) з фонду обміну. Ця послуга не відповідає принципам служби міжбібліотечного абонементу. Обмінні файли не включаються ні в стан бібліотечної колекції  

63. Культурні заходи для громадськості

Заходи, організовані бібліотекою для користувачів та громадськості, перевагою яких є виховання особистості, забезпечують розваги та естетичний досвід. Зазвичай учасники не зобов’язані брати активну участь, наприклад, дискусії, виставки, літературні зустрічі, програми, музичні програми, концерти, вікторини, театр з однією дією, літературні читання, дискусії з переважною культурною складовою, Ніч музеїв, дискусії з дітьми (казки , рими ...), авторські читання, проходження першокласників, Книга для першокласників, Ніч з Андерсеном, Мисливці за перлинами, конкурси, гра в настільні ігри, мистецтво, творчі майстер-класи, оцінка конкурсів, кінопокази, театральні вистави,  колективи для декламування, відкриття виставки. Відкриття невеликих виставок (наприклад, новинок) не включені.

64. Освітні заходи для громадськості

Заходи, організовані бібліотекою для користувачів та громадськості, користь яких полягає у розвитку знань та знань, дають нову інформацію та розуміння. Учасники повинні брати активну участь. Наприклад, тренінги, курси, конференції, лекції, виставки з інформацією (про автора, місце, історію…), екскурсії, бібліотека, інформаційні уроки, спеціальні заходи (наприклад, ювілей бібліотеки / комбіновані екскурсії ...), дискусії, семінари, університети дозвілля , заходи, що проводяться у співпраці зі школою в рамках навчання (читання, інформаційна та цифрова грамотність), анотовані музичні та кінопрограми.

64 а  Інші заходи, не організовані бібліотекою

Інші заходи, головним організатором яких не є бібліотека, тобто заходи, що відбуваються у приміщенні бібліотеки, наприклад, заходи громад, організовані установами, асоціаціями в місці або в межах оренди тощо.

65. Опубліковані неперіодичні видання

Видання, видані бібліотекою (у друкованому та електронному вигляді), як завершена одиниця, як правило, одразу, або також послідовно в окремих частинах, якщо вони складають одну одиницю, кількість деталей і час завершення одиниці, як правило, визначаються заздалегідь. Публікації, які містять тираж (або титульний аркуш) з даними, необхідними для обробки бібліотекою, відповідно. передбачені чинним законодавством. Внутрішні публікації адміністративного характеру (бізнес-плани, циркуляри тощо) не включаються.

66. Видані періодичні видання

Документи, що поступово публікуються бібліотекою окремими частинами, пов’язаними загальною назвою, позначенням послідовності (наприклад, безперервна нумерація), рівномірним розташуванням та фокусом змісту, через рівні проміжки часу, з метою постійного продовження, наприклад, бюлетені, бюлетені, періодичні видання. Періодичні видання, що видаються в електронному вигляді, також включаються до записів періодичних видань, виданих бібліотекою.

67. Опубліковані аудіовізуальні (аудіо-візуальні) твори

Видані в бібліотеці документи, що записують звук і зображення (див. Визначення 11), один з яких може переважати, і які вимагають використання спеціального обладнання для прослуховування та перегляду. Наприклад аудіо-відео, DVD.

68. Видані електронні документи

Документи, видані бібліотекою в електронному вигляді, які можна читати або відтворювати лише за допомогою ПК або подібного електронного пристрою. Див. Визначення 13.

69. Місце навчання

Місце в бібліотеці, де користувачі можуть читати чи вчитися, з технічними пристроями чи без них. Він не включає місця в залах, лекційних та театральних залах, де проводяться культурно-освітні заходи та місця для відпочинку.

70. Комп’ютер для користувачів

Комп’ютер (робоча станція), підключений до локальної мережі або розташований окремо, призначений в першу чергу для самостійної роботи користувачів бібліотеки.

71. Комп’ютер для користувачів, підключених до Інтернету

Комп’ютер (робоча станція), що дозволяє користувачам бібліотек виходити в Інтернет.

72. Бібліотечна площа для користувачів у м2

Він включає загальну корисну площу бібліотеки, призначену для відвідувачів (у головному корпусі та філіях), наприклад, вільний вибір, навчальні зали, читальні, включаючи літні читальні, лекційні (театральні) зали тощо. Виключає закриті склади, сходи , вхідні зони, санітарні приміщення тощо включають площу, наприклад, інформаційного центру чи іншої частини, якщо він надає бібліотечні та інформаційні послуги.

73. Кількість годин для населення на тиждень

Вкажіть кількість годин, протягом яких бібліотека відкрита для відвідування. В окремі дні завжди враховуються години роботи найдовшого відкритого відділу чи філії. Загальна кількість годин роботи окремих відділів та філій на тиждень не складається. У випадку нестандартного робочого часу, коли, наприклад, так званий довгий і короткий тиждень регулярно чергуються, рекомендується вказати середнє значення цих двох тижнів.

74. Середня кількість працівників бібліотеки

Середня зареєстрована кількість працівників, що звітують у бібліотеках, перерахована на штатних працівників на рік.

75. Професійний персонал поділяється на дві групи за професійною освітою:

а) бібліотекарі - усі працівники, які пройшли навчання з бібліотечної справи або галузі інформаційних наук, закінчивши університет, вищу професійну освіту, середню школу або закінчивши курс перепідготовки бібліотек або, з 2016 року, склавши відповідний іспит у рамках Національної системи кваліфікацій , б) інші фахівці - кваліфіковані фахівці з університетською, вищою професійною чи середньою освітою в інших галузях.

76. Волонтери

Волонтер - це людина, яка без права на фінансову винагороду та за власним бажанням забезпечує свій час, досвід, навички та енергію для розширення чи вдосконалення послуг бібліотеки, або допомагає у діяльності, пов’язаній з бібліотечними послугами. Волонтер - це особа віком від п’ятнадцяти років.

76а. Кількість годин, відпрацьованих волонтерами на рік

Забезпечується сума всіх годин, які волонтери відпрацьовують на рік.

Визначення № 77-112а.

Ці визначення застосовуються до звітування управлінських даних. Завдяки своїй спрямованості (предмету) вони обробляються в іншій формі. Вони публікуються на веб-адресах KI NK ČR 8 та NIPOS, так що їх можливі зміни можуть бути оперативно включені.

114. Відділення

Місцево виділена частина бібліотеки, яка є її організаційною частиною та працює під її безпосереднім керівництвом.

115. Консультації

Консультація або інша форма консультативної послуги, що надається бібліотекарям або їх засновникам та операторам, за запитом, яка не становить робочого часу менше 0,5 години. Байдуже в письмовій, телефонній чи особистій формі.

116. Методичний візит

Консультаційна або інша консультативна послуга, інструкція, яка надається безпосередньо в "запитуючій" (обслуговується) бібліотеці та пов'язана з відвідуванням цієї бібліотеки. Консультації, надані під час методичного візиту, більше не реєструються окремо.

117. Професійна бібліотека

Це основна бібліотека з обсягом роботи бібліотекаря понад 15 годин на тиждень.

118. Непрофесійна бібліотека

Це основна бібліотека з обсягом роботи бібліотекаря максимум 15 годин на тиждень.

Популярні публікації блогу