Читач сказав "Браво!"

Хочу поділитися з вами досвідом розкриття фонду, особливо в частині художньої літератури,  працівниками відділу абонемента центральної районної бібліотеки імені І.Франка, що на Подолі. Стелажі розміщені літерою П, тож потрапляєш у такий відособлений простір, де час зупиняється. Система розміщення книжок, акцентування на новинках, рейтингових, премійованих виданнях допомагає легко орієнтуватися серед полиць та визначатися з вибором. І ніякі рекомендаційні чи інформаційні списки для цього не потрібні. Ось погляньте, дещо відзняла.

В новий рік - з новою класифікацією. Стартуємо

14 грудня відбулася нарада працівників публічних бібліотек Києва, де розглядалися питання впровадження Універсальної десяткової класифікації. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 "Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації", що набула чинності 29 березня 2017 року  після офіційного опублікування,  хоч і не стала для нас несподіванкою, проте

Дозвольте не погодитись, колего:)

Нікого не здивую, що у пропозиції доповнень та змін до нашого бібліотечного законодавства, окрім іншого, внесла наступні пункти:

• в Закон про «Авторське право та суміжні права», що найбільшою мірою зачіпає інтереси бібліотек, внести зміни у частині, що стосується застосування авторського права в бібліотеках при копіюванні текстів;

 • до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» - виведення з-під його дії закупівлю літератури для бібліотек. Фінансування на придбання книжок виділяти щоквартально, а не один раз на рік, аби дати можливість бібліотекам оперативніше поповнювати фонди новинками книговидання. Для забезпечення прозорості закупівель списки книжок, відібраних для придбання, оприлюднювати або на сайті бібліотеки, або на сайті міської/районної адміністрації;

• з метою подолання у бібліотеках кризової ситуації через недостатнє фінансування, відставання матеріальної і технічної бази у Закон «Про бібліотеки та бібліотечну справу» в статтю 17. Комплектування бібліотечних фондів внести доповнення щодо гарантованого фінансування для комплектування фондів;

• у Законі «Про бібліотеки та бібліотечну справу» статтю 22. Права користувачів бібліотеки доповнити правами отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету.

Також, на мою думку, слід ввести статтю про створення Міжвідомчої бібліотечної ради, що буде експертним і консультативним органом, покликаним займатися стратегією бібліотечного розвитку, бібліотечними національними програмами, координацією роботи бібліотек.

Одна з моїх колег-директорів заперечує пункт, що стосується закріплення законом права громадян отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету. Дослівно її думка така: «Право отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету - навіщо це прописувати в законодавстві. Прийде читач та витрясе душу з бібліотекаря у разі відсутності інтернету в бібліотеці якогось малого населенного пункту». Не думаю, що з душі бібліотекаря натруситься грошей на придбання техніки та підключення бібліотеки до Інтернету.

Це вже зрозуміли у Киргизії, де Президент Алмазбек Атамбаев підписав 12 квітня цього року Закон КР «Про внесення змін в Закон «Про бібліотечну справу». Саме введеною частиною 4 ст. 7 цього закону закріплено права користувачів отримувати в загальнодоступних бібліотеках доступ до інтернету.  

У публікації цього блогу я описала досвід Чехії, де 4 основні функції бібліотек закріплено на законодавчому рівні: надавати усну та письмову, фактографічну та бібліографічну інформацію, забезпечувати доступ до власних фондів інформаційних ресурсів та до фондів інших бібліотек через МБА, надавати доступ до інших інформаційних ресурсів та надавати безплатний доступ до мережі Інтернет. Тому в цій країні немає жодної бібліотеки без комп’ютерів та Інтернету, наголошує автор статті. 

Також моя колега-директор заперечує пункт, що стосується створення Міжвідомчої бібліотечної ради. Дослівно: «Щодо Міжвідомчої бібліотечної ради - не вважаю за необхідність створювати ще додаткову організацію. Є кому займатися на місцях (області та міста) цією справою». 

З цього приводу не можу не зауважити: а хто цей "Є кому?". Перейматимемо досвід.  До речі, у вищезгаданій статті  про чеський досвід авторка пані Мирослава зауважує на відсутності в Україні спільної місії бібліотек, координаційного центру між бібліотеками різного відомчого підпорядкування.

Бібліотеки Голосіїва. Мозаїка вражень

У середині жовтня випала нагода в один день побувати майже в усіх публічних бібліотеках Голосіївського району. Якби виникла потреба в організації баз практики з певних напрямів бібліотечної діяльності для студентів, то в якості бази практики з соціокультурної діяльності та PR рекомендувала би бібліотеку ім. П.Панча. На 200 квадратних метрах приміщення на одній з центральних вулиць Києва вирує життя.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2018 рік

Які орієнтири публічної бібліотеки як інформаційно-просвітницької установи на наступний рік? Отже.
Європа оголосила 2018 й рік Роком культурної спадщини (Year of Cultural Heritage). З такою ініціативою виступила ініціативна група на чолі з членом Єврокомісії з питань освіти, культури, молоді та спорту Тібор Наврачічем, і її підтримав Європарламент, Рада ЄС і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Одне місто - одна міська публічна бібліотека

Jedno miasto – jedna miejska biblioteka publiczna. 

Так вважають у Польщі. У бюлетені за 2015 рік натрапила на інформацію про те, що муніципальна публічна бібліотека у Вроцлаві придбала у 2002 році бібліотечну систему ALEPH, на яку з міського бюджету виділено субсидію  210 тисяч злотих. Всього на комп'ютеризацію, підтримку та технічний супровід ПЗ з 2000 року витрачено приблизно 650 тис. злотих. У системі ALEPH працює 27 бібліотек (71% усієї  мережі публічних бібліотек). До кінця 2017 року заплановано придбати ліцензії для усіх бібліотек.

Моя бібліотека

З 15-го по 25-е вересня відбуватиметься голосування за три кращі рекламні ролики, що створені бібліотеками Києва у рамках загальноміського конкурсу "Моя бібліотека".

Звільняємо місце в поштовій скриньці Gmail

Gmailівською поштою я користувалася не часто, бо звикла до пошти в Яндексі. Але через певні обставини довелося усі контакти з неї перекинути у Gmail, а з ними і листи за багато років. Тож отих 15 Гбайт, про які сповістив мені Gmail, дуже швидко вичерпалися.
І саме тоді, коли я як на голках підстрибувала від необхідності терміново надіслати лист із вкладенням, Gmail перекрив мені кисень, запропонувавши звільнити місце або придбати додатково за певну суму.
Звільнити місце, - це повидаляти усі листи по одному? Бо серед них є важливі, що містять вкладення, не збережені мною в іншому місці. Спробувала, і зрозуміла, що доведеться сидіти добу за такою роботою. Тоді вирішила пошукати інформацію, як швидко звільнити місце у поштовій скриньці Gmail.
 Знайшла, ділюся.
 Меню пошуку в Gmail дозволяє шукати файли за форматом. Найбільш об'ємними з них, звичайно ж - музика і відео. Тому потрібно ввести у рядок пошуку filename: mp3 або filename: mov. У сформованому переліку ви побачите усі листи, що містять такі файли. Перегляньте їх і видаліть непотрібні. Це значно збільшить кількість вільного місця.
 Ще однією корисною опцією буде галочка «З додатком», яка покаже всі листи, в яких є вкладені файли. Знаходиться вона також в пошуковому рядку.
Листи в Gmail можна відправляти в двох різних форматах: HTML і у вигляді звичайного тексту (plain text). Хоч HTML і не суттєво більше звичайного тексту, з часом це може позначитися на кількості вільної пам'яті. Для того, щоб переключитися на звичайний текст, відкрийте новий лист, натисніть на стрілку в нижньому правому куті і виберіть «Звичайний текст».
 Якщо у пошукове вікно ви введете older_than: 2y, - знайдуться усі листи, яким два і більше років. Якщо потрібно видалити листи 3-річної давності і старші, - підставте відподно цифру 3, виділіть всі старі листи та видаліть їх. Також можна вказати певного відправника, щоб видалити всі рекламні листи або старий спам.
Для того, щоб знайти всі файли, розмір яких перевищує заданий, введіть larger: 5m. Ця команда знайде файли, які понад 5 Мбайт. Цифру так само можна змінювати відповідно вашої потреби.
Мені це допомогло. Тепер намагатимусь своєчасно архівувати і видаляти непотрібні листи, щоб назавжди забути про цю прикру ситуацію.

Не відводити очі...

щоб змінити ситуацію.

    Тим з нас, хто бере безпосередню участь у зведенні квартальних, річних статистичних показників роботи бібліотек системи, напевно приходила в голову думка, що «не все добре у нашому королівстві». Статистика наша є «показовою», але не розумною і корисною, якою вона має бути.

    Бібліотекар відділу обслуговування, де відсутній електронний облік користувачів і видач, розпочинає свій робочий день із переглядів формулярів, інших реєстраційних форм, малювання «ромашечок-десяточок», з підрахунку яких буде виведене певне, наближене до контрольного, планове число, від якого залежить група по оплаті праці.

    Методика віднесення бібліотек до груп по оплаті праці мене завжди обурювала. Посади у бібліотеках різні. Є такі, що вимагають надвисокої кваліфікації, знання нових ІТ, креативу, комунікативних навичок, а є такі, що передбачають рутинну роботу, до прикладу, знімання карток або проставляння позначок в обліковому каталозі чи інших облікових формах. Так от, якщо бібліотека віднесена до 1 групи по оплаті праці, то зарплата її працівника за виконання обов’язків, що не потребують особливих знань, може рівнятися, а то бути і вищою за зарплату бібліотекаря, який і блоги-сайти веде, курси з ІТ для літніх проводить, віртуальні виставки творить, але працює у бібліотеці, що віднесена до 3 чи 4-ої групи по оплаті праці.

Віднесення ЦБС до груп по оплаті праці регламентується Наказом Міністерства культури  від 18.10.2005  № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культурина основі Єдиної тарифної сітки», де, зокрема, зазначено, на основі яких показників ЦБС відносяться до груп по оплаті праці:

 б) централізовані бібліотечні системи та публічні бібліотеки:

Групи за оплатою праці	Середньорічна кількість користувачів бібліотек (тис.чол.)	Середньорічна кількість видачі документів (тис.прим.)
I II III IV	понад 75 від 50 до 75 від 25 до 50 від 10 до 25	понад 1500 від 1050 до 1500 від 525 до 1050 від 210 до 525

Відповідно до кількості користувачів, має бути видано кожному впродовж року 20 документів. Але сьогодні у бібліотеки приходять не лише за книжками, Ці застарілі нормативи, нереальні для виконання в сучасних умовах, «породжують приписки основних показників, а отже є підставою до викривлення даних державної статистичної звітності: кількості читачів і книговидачі» (за матеріалами http://libr.rv.ua/data/library/img/29.pdf).

Якщо вчора був захід, або й два, - норма виконана з резервом, якщо декілька днів затишшя, а в читальні не густо, - активний, небайдужий бібліотекар з торбиною журналів, книжечок чимчикує в садок чи школу, до підшефних маломобільних бабусь, у ветеранську раду, - у кожного свої шляхи і свої методи "виконання планових показників".

Місто читає

Чудова новина. На початку серпня стартував соціальний проект "Київ читає". А ще - започатковується міська програма підтримки та розвитку читання «Київ читає». Депутати рекомендують профільним департаментам залучити якомога більш широке коло фахівців та громадських активістів, які вже впроваджують свої проекти у столиці. Бібліотеки також почали думати над пропозиціями до програми, що базуватимуться на їх ресурсній базі, партнерських зв’язках та ініціативності персоналу. Ну і не зайвим для нас є досвід зарубіжних колег.

Щорічний книжковий форум відбувається у Копенгагені наприкінці листопада. А за тиждень до нього проводиться акція «Копенгаген читає».

Цю подію ініціювала Копенгагенська бібліотека спільно із книжковими магазинами, видавництвами, кав’ярнями, музеями та іншими установами. Обширна програма дає хороший шанс містянам відвідати різні події в міському просторі там, де вони цього навіть не очікували.

Першого дня в метро 100 бібліотекарів роздаватимуть книги, що їх люб’язно надали видавництва, в дарунок  пасажирам.

Того ж дня в Головній бібліотеці міста відкривається літературне свято з участю письменників і музикантів. Також в програму входять дебати між відомими редакторами газет, журналістами щодо рейтингових книг та їх номінацій від Данського банку літератури.

В програму включаються також установи, що сприяють підтримці та поширенню читання: Міський музей, Сінематека, Гліптотека, CaféTeatret, данський центр архітектури, пошта, музей телекомунікацій та ін.

Також передбачено марафон протягом 12 годин з літературою, розмовами і музикою в  новій місцевій друкарні.

Цікавою є ініціатива співпраці з аптеками, коли в аптеках до певних ліків, що запитують дани, їм видається спеціальний рецепт з назвами книжок, читання яких посилює дію ліків і покращує здоров’я. 

Ряд данських поетів написали нові вірші, які пропонуються за рецептом лікаря, адже дослідження показують, що література може мати заспокійливий ефект, створити радість і звільнити емоції і думки від негативу. 

 Також Копенгаген пропонує скористатися сервісом ліричних творів, де впродовж тижня кожного дня  з’являєтьcя новий вірш, написаний одним із сімох молодих поетів.

Акція «Копенгаген читає» акцентує увагу на особливій радості, що лежить в обміні досвідом читання з іншими.

 У мерії на час акції розміщується великий книжковий клуб для групових дискусій, читань, презентацій і… ратушних млинців. 

Отже, ідеї для натхнення є. Чекатимемо пропозицій.

Бібліотечні цікавинки зі скандинавських країн

Про що дізналася останнім часом, - ділюся з вами.
Отже:
Данія
Державна університетська та Королівська бібліотеки Данії об’єднуються.
До недавна у Данії функціонували дві бібліотеки, що відповідно своїх завдань носили статус національних. Завданням бібліотеки Орхуського університету є розробка нових послуг для публічних бібліотек, підтримка та розвиток послуг для етнічних меншин та іммігрантів. Королівська бібліотека є центром національної бібліографії, і обидві бібліотеки виконували функції депозитарних бібліотек. З початку цього року бібліотеки об'єднуються в нову Національну бібліотеку. Обслуговувати користувачів будуть у своїх приміщеннях в університетах Орхуса та Копенгагена. Джерело: веб-сайт Royal Library
 Ключові теми бібліотечної діяльності
Звичайно ж, - поширення книжок та читання. Для цього бібліотеки активно співпрацюють з данським радіо, веб-службами національної бібліотеки Bibliotek.dk (національний ОПАК), eReolen (веб-сайт електронних ресурсів) та Litteratursiden (веб-сайт літератури), що посилює поширення літератури і читання. Останнім часом бібліотеки в Данії зосередились на таких ключових темах, як самотність та підприємництво. Джерело: Danmarks biblioteker 5/2016
 Фінляндія
Читання вголос для людей похилого віку
Бібліотеки, муніципалітети, асоціації та сервісні центри для людей похилого віку організовують години читання для людей похилого віку із залученням волонтерів. Протягом останніх кількох років ця модель поширилася по всій країні. Волонтери запрошувались у бібліотеки, де ця послуга ще не була впроваджена, аби вони поділилися своїм досвідом нової форми служби читання. Ця бібліотечна послуга розглядається як складова інформаційних служб бібліотек.
 Ісландія
Сімейний відпочинок у місцевій бібліотеці
З акцентом на послугах для сімей публічна бібліотека в Хафнарфьярарі пропонує молодим батькам та батькам досвідченим можливість зустрітися для спілкування та обміну досвідом. Бібліотека також організовує лекції для батьків та демонстрації дитячого кіно. Включені кава, чай та хороша компанія. У місті Копавогур у місцевій бібліотеці діє вторинний продаж дитячого одягу та регулярні зустрічі за сніданком для батьків. Джерела: Hafnarfjarðar Facebook сторінка
 Рукоділля і компанія
В'язання у бібліотеці стає досить популярним в Ісландії. Користувачі збираються в бібліотеках для рукоділля в хорошій компанії, для розповідей і натхнення з книг і журналів.
 Норвегія
Вивчення місцевої мови
Бібліотека є гарною відправною точкою для вивчення місцевої мови. У Відділі Холмії Дехманських бібліотек / Осло публічна бібліотека, імігранти, матері з малими дітьми мають можливість вивчати мову, з акцентом застосування її для конкретних потреб. Під час тижневих та двотижневих сесій матусі навчаються спілкуватися, наприклад, з персоналом дитячих садочків або фахівцями охорони здоров'я. Під час навчання бібліотека надає послугу догляду за дітьми.
 Вафлі та наука
 Бібліотека Університету Осло пропонує ряд цікавих заходів. Деякі тижневі дискусії ведуться у співпраці з радіопрограмою Norco Broadcast Company Ekko. Чому листя деяких дерев стає жовтим та червоним восени? Чому алергія на арахіс стає настільки поширеною? Ось деякі з питань, які були розглянуті під час останньої дискусії у бібліотеці. Всі заходи починаються з кави та вафлів, а потім переходять до презентації наукових тем. Джерело: сайт Бібліотеки Університету Осло
 Швеція
Сприяння відкритому доступу 
 Бібліотеки в Технологічному університеті Чалмеру та університеті Гетеборгу запропонували різноманітну програму для студентів та викладачів під час міжнародного Тижня відкритого доступу. На одному з семінарів дослідникам було запропоновано працювати з Вікіпедією. Оскільки статті Вікіпедії часто є першими у списку результатів пошуку в Google, вдосконалення їх через просте редагування або написання нових - це відмінний спосіб поширення науки та досліджень, нагадує бібліотека. Іншою темою став Kriterium, портал для публікації та поширення наукових книг високої якості. Щоб отримати печатку якості Kriterium, публікації проходять експертний огляд, після чого вони є вільно доступними через відкритий доступ, як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті. Джерело: сайт бібліотеки університету Гетеборгу
 Заходи у бібліотеках
В той час як документовидача в бібліотеках зменшується, публічні бібліотеки пропонують все більше подій, курсів та лекцій у своїх приміщеннях. Загальна кількість різних видів діяльності в шведських бібліотеках минулого року склала 130 000. Дві третини всіх заходів були спрямовані на дітей, що відповідає загальним пріоритетам у публічних бібліотеках. Найбільш активною бібліотекою була Емлаланда, яка організувала найбільше заходів на душу населення (88 програм на 1000 мешканців). Темами були: ДНК генеалогія, безпечні гриби та рідкісні делікатеси, різні програми та семінари для дітей. Джерело: веб-сайт Biblioteksbladet

Щоб молодь прийшла у бібліотеку

Foto: Ingrid Naustdal

Яким чином залучити у бібліотеку молодь? Щоб вона приходила туди не лише «повисіти», але й скористатися її фондами.

Досвідом діляться норвезькі бібліотекарі, які попросили поради у широкої аудиторії не лише бібліотекарів, а й усіх небайдужих.

Ось які рекомендації отримано в результаті:

• Надіслати вітання від бібліотеки усім, хто впродовж року не відвідує бібліотеку, із запрошенням повернутися: листівкою, sms, по е-mail.

• Створити бібліотечний простір, де молоді люди хотіли би перебувати, надаючи можливість користуватися різними джерелами інформації, а також дивитися фільми та грати в ігри.

• Регулярний діалог з молоддю в процесі перетворення бібліотеки на комфортне і привабливе для них місце.

• Проводити різноманітні заходи та події: дні гри, обговорення тем, цікавих молоді, наприклад, присвячених спорту. Запрошувати на них представників місцевої футбольної команди,  або інших видів спорту. Обговорення інших тем, хобі.

• Презентації книг, присвячених захопленням молоді, з переглядом кліпів на YouTube, обговорення. За бажанням з участю автора.

•  Або ж  а - ля занурення в різні епохи в історії музики.

• Запросіть популярних футболіста, музиканта, гітариста, продюсера, дослідника, лікаря і т.д.

• Реалізовувати проекти. Як от: «Молодіжна соціальна мультимедійна арена» і «Кожен повинен отримати! Акції для читання!". До речі, перегляньте  (у перекладі Гугла), список проектів, що реалізовані бібліотеками Норвегії у 2015 році. Може щось надихне.

• Виділити  колекцію книжок для молодіжного читання, придбати серію книг англійською мовою в кишеньковому форматі, книжки манга, книжки, що їх хочуть читати відвідувачі

• Виходити на молодіжні групи в соціальних медіа. Важливо правильно сформулювати  перше речення у зверненні до молоді.

Створити сторінку з рекомендаціями кращих книжок для молоді у мережі Фейсбук, долучивши до неї авторів і видавців.

Залучати молодь до бібліотеки рекомендують і через Instagram. Є практика проведення різних конкурсів/розіграшів призів через соціальні мережі,  як от: «напиши відгук та пошир рекомендацію кращої книжки серед ровесників» із зазначенням тегів та за кількістю  поширень стань переможцем і отримай приз (або подарункові ваучери, якщо підключити до такої акції книгарню і газету).

Створювати афіші майбутніх заходів та поширювати в соціальних мережах, в т.ч. Instagram.

• Це може також бути молодіжний книжковий блог. Крім дописів, присвячених тій чи іншій книжці, створити список рекомендацій книжок для молоді. 

За матеріалами  http://bu.norskbibliotekforening.no/hvordan-fa-flere-ungdommer-til-a-bruke-biblioteket/

Якщо життя дало трЄщину...

таки треба їхати на Троєщину  :).
Пишу як очевидець, яка 7 червня побувала в усіх 8-ми бібліотеках Деснянського району, навіть у найменшій, що розміщується у місцевості "Биківня".
Бо там бібліотеки, за допомоги яких кожен мешканець Києва зможете вирішити свої нагальні потреби.
І дуже важливо, що теперішня районна влада підтримує проектну діяльність бібліотек та виділяє кошти для оновлення їх приміщень. Саме зараз відбувається капітальний ремонт центральної районної бібліотеки імені Павла Загребельного. Вестибюль бібліотеки та зали культурних і громадських ініціатив відремонтовані та обладнані новими меблями: диванами, стійкою-ресепшен. Ефекту додають сучасні скляні двері та стіна. Приміщення бібліотеки примикає до приміщення Мистецької галереї, що стала її складовою і де постійно відбуваються художні виставки та майстер-класи.

Для груп відвідувачів мистецтвознавцями проводяться екскурсії. На одну з таких екскурсій ми і потрапили.
Бібліотеками реалізується низка довготермінових соціально-культурних проектів:
2009 – 2020 р.р.– «Краща половина життя» (для людей поважного віку);
2011 – 2020 рр. - «Пізнай, прийми і руку простягни» (для емігрантів);
2013- 2018 р.р. - «Подолаємо гендерне насильство разом» (для жінок);
2013 – 2018 р.р. - «Два храми духовністю єдині» (співпраця з релігійними організаціями); 
2013 – 2023 рр. - «Діти особливого піклування» (для дітей з особливими потребами); 
2013– 2023 рр. - «Здоров’я людини – здоров’я нації» (просвітницька діяльність для профілактики захворювань); 

Публічні бібліотеки Швеції. Інший світ, - однакові проблеми

Для публічних бібліотек усіх країн світу сьогоднішній час – революційний. Передбачення кардинальних змін збуваються, і досить швидкими темпами. Ці зміни кореняться в цифрових досягненнях, і це набагато більше, ніж просто технології. Всі галузі, всі установи страждають від цих змін. І стає все важче знайти свій шлях і свою нішу у цьому новому світі. 

Як бібліотекам - центрам знань в інформаційному суспільстві знайти себе в умовах змін. Чим є книга сьогодні? Чим бібліотека стане? Що це має бути? 

Шведські бібліотеки намагаються визначитися зі своєю місією на перспективу уже зараз, і вона полягатиме у наданні допомоги громаді з покращання знань та навичок в сфері цифрових технологій. Передбачається, що уряд повинен інвестувати щорічно 25 мільйонів шведських крон протягом трьох років на підвищення рівня цифрових навичок всього населення. 

Темпи розвитку цифрових технологій постійно зростають, що потребує довгострокового плану дій для безперервного розвитку цифрових навичок шведського народу. Демографія, поточні події, такі як прибуття великої кількості біженців, або погана інфраструктура широкосмугового зв'язку означає, що ці зусилля повинні базуватися на місцевих умовах. 

Бібліотеки покликані сприяти демократії. Вільне знання для всіх. Це особливо помітно в період кризи і економічних викликів. Мало які соціальні інституції є настільки успішними як бібліотеки щодо діяльності, спрямованої на адаптацію і задоволення нових потреб різних категорій громадян, зокрема біженців. Необмежений доступ до інформації та комунікації приносить багато переваг, але він також представляє ряд проблем для соціальної згуртованості та довіри в суспільстві. Це багато недостовірної інформації, фейків, великий розрив в цифрових навичках і відсутність у багатьох громадян технологічного обладнання. Це і проблема інформаційної війни, недоторканості приватного життя і соціальних медіа. Громадяни також потерпають від антидемократичних рухів і спроб обмежити свободу слова. Громадяни сьогодні не мають рівного доступу до ЗМІ та інформації, рівень інформаційної грамотності падає. Тож бібліотеки та професіоналізм бібліотекарів є частиною відповіді на ці виклики.

Попит і цінність

Настав календарний період року, коли бібліотеки оприлюднюють перед закупівлею списки книг, відібраних ними для придбання за бюджетні кошти  - кошти платників податків.

Виходячи з цього, бібліотеки мають придбати те, що ці платники податків хочуть читати і те, що потрібно для задоволення інформаційних потреб відвідувачів тієї чи іншої бібліотеки відповідно їх соціальних, вікових, інших особливостей. Для цього бібліотекарі фіксують незадоволені запити та включають конкретні запитувані книжки, або книжки, що відповідають тематичним запитам у списки для придбання. Також бібліотекарі слідкують за премійованими та рейтинговими книжками і також включають їх у списки для придбання.

Найчастіше читацький інтерес пробуджується після якихось резонансних подій у суспільстві, або пов’язаних із певною особистістю.

До прикладу, пересічний житель, наслухавшись зі ЗМІ про вбивство одіозного журналіста Олеся Бузини, особистість і творчість якого раніше його не цікавила, йде у бібліотеку з метою прочитання його творів. Книжок Бузини у фонді нема. Читач запитує. Він же платник  податків. Як чинити  бібліотекарю у цьому випадку?

Виходячи із реалій сьогодення, в умовах нещадної інформаційної війни питання як такого не існує: згаданому твору немає місця в бібліотечному фонді.

Виходячи ж з дотримання принципів інтелектуальної свободи та вільного доступу до інформації, ця книжка може бути у фондах.

Зарубіжні бібліотекознавці традиційно сповідують два підходи до формування фондів, а значить, і до відбору інформації для них - попит і цінність.

«Теорія попиту» виходить із того, що бібліотека - громадська інституція, що живе за рахунок муніципальної скарбниці і тому зобов'язана задовольнять інформаційні потреби публіки в будь-яких їх проявах.

Бібліотечні колекції європейських бібліотек. Менше книг – більше реклами

Поки ми наполегливо намагаємося трансформувати книгозбірні в публічні простори, так звані "треті місця", європейські бібліотеки почали посилювати традиційну функцію бібліотеки - підтримку та розвиток читання.

На полицях бібліотек Данії книжок поменшало. В той же час заходів з популяризації літератури стало значно більше. Про це йдеться в публікації на сторінках одного скандинавського бібліотечного журналу. Саме таким чином публічні бібліотеки забезпечують своє майбутнє в культурному ландшафті країни.  Бібліотеки організовують фестивалі, літературні виставки та популяризують літературу за допомогою перформативних ініціатив. Перформативність — це формат заходу, у якому освітній компонент виводиться з традиції «вчитель (той, що дає) — учень (той, що засвоює)»,  і де всі його учасники однаково включені в створювану ситуацію. Глядачі, які приходять подивитися перформанси, також є учасниками дійства, вони працюють через своє сприйняття. При цьому з’являється можливість отримати добрий привід для самокритичної рефлексії. 

У партнерстві з освітніми установами, авторами і літературознавцями переосмислюється роль літератури в зміненому літературному циклі.  «Сьогоднішні бібліотеки - це багато функцій і послуг, але спілкування з літературою є важливою складовою діяльності бібліотек, якщо вони хочуть зберегти свою актуальність», - такі висновки зроблені дослідниками з Ольборзького університету. 

Покращена інфраструктура в бібліотечному світі сприяє тому, що все більше книг циркулюють з бібліотеки до бібліотеки, а це означає що на полицях стає набагато менше книг. Статистика показує, що з 2000 року книжкові фонди в публічних бібліотеках Данії скоротилися на 44,6 відсотка. Але в новому, логічному обгрунтуванні бібліотек хороша література не пов'язана з кількістю книг, і дослідження дійсно вказує на те, що, незважаючи на масове звільнення фондів від книжок, загалом сьогодні в публічних бібліотеках Данії назв більше, ніж 4 роки тому. Зменшилася кількість примірників (копій).

Бібліотека ім. В.Сосюри. Перезавантаження!

22 березня відбулося урочисте відкриття після капітального ремонту бібліотеки імені В.Сосюри Дніпровського району (вул.Харківське шосе,13).

Простір бібліотеки набув сучасного, яскравого вигляду. Нові мобільні стелажі, кафедри, дизайнерські світильники з ергомічними лампами, пристосовані для читання зручні підвіконня з комфортними подушками, зручні м'які різнобарвні крісла, система кондиціювання повітря, просторий санвузол, - усе для зручностей відвідувачів, кількість яких, без сумніву, зросте.

Бібліотека цим грандіозним і довгоочікуваним змінам завдячує, передусім, депутату Київради Міщенко Олександру Григоровичу, який у цей день разом з колективом і місцевою громадою святкував відкриття бібліотеки. У своєму вітальному слові він наголосив про важливість бібліотек для громади, попри те, що вони не приносять доходу в бюджет.

Проте вже давно економістами підраховано, що бібліотеки мають позитивний індекс повернення інвестицій і приносять від 200 і до більш ніж тисячі відсотків грошової вигоди для місцевих громад, що проявляється в економії коштів громадян завдяки безкоштовним бібліотечним послугам. Методика розрахунку економічної цінності бібліотек через визначення індексу повернення інвестицій - це простий інструмент, який наочно демонструє очевидні переваги вкладення коштів місцевих громад до бібліотек.

 

Соціально-економічна цінність бібліотек from Yulia Kovalchuk
Ще дуже багато київських публічних бібліотек мріють про таке перевтілення. На жаль, не усі політики розуміють значення бібліотеки, її цінність як інституції, що сприяє розвитку демократії. Як сказав одного разу президент США Франклін Д. Рузвельт (Franklin D. Roosevelt), - «Бібліотеки ... відіграють важливу роль у функціонуванні демократичного суспільства ... бібліотеки є великими символами вільнодумства».

Бібліотека – більше, ніж ви про неї знаєте

з сайту http://www.db.dk/kampagne

Національна бібліотека Данії під таким заголовком запрошує усіх бібліотекарів разом і кожного окремо розповісти про це усій Данії, взявши участь у щорічній маркетинговій кампанії. Директор бібліотеки вбачає у загальнонаціональній маркетинговій кампанії і деякі проблеми. Основною перепоною є велика різниця в розмірі фінансування різних бібліотек їх місцевою владою. Тобто, загальне гасло може бути недоречним деякій кількості бібліотек. Тож, аби привернути увагу до бібліотек, їх багатьох якостей і можливостей, передбачається запросити по одному співробітнику від кожної бібліотеки, аби у співпраці із дизайнерською агенцією розробити концепцію національної компанії, що допоможе створити кожній бібліотеці свою власну діяльність, заходи і програми, виходячи з їх місцевих ресурсів і стосунків із владою. Пропоную до Всеукраїнського дня бібліотек провести загальноміську кампанію «Бібліотека – більше, ніж ви про неї знаєте», аби донести до якомога більшої кількості киян можливості сучасної публічної бібліотеки. Програму починайте готувати вже зараз :).

Потенціал публічної бібліотеки як осередку культури і духовності місцевої громади

Сьогодні брала участь у Форумі «Моральне суспільство – шлях до успішного розвитку країни», який відбувся у Колонній залі будівлі Київської міської ради. Форум проводився за ініціативи Комітету з питань культури, моралі, духовності та збереження культурної спадщини Громадської ради при КМДА, Громадської ради при Міністерстві культури. Мета заходу: налагодження ефективного діалогу та конструктивної співпраці між громадськими організаціями, окремими особистостями, які здійснюють діяльність у сфері культури; створення нових проектів, спрямованих на підняття рівня культури, моралі, духовності у суспільстві. Регламент виступу - 5 хв.,- тому намагалася його дотримуватися.
Отже, те, про що я вела мову.
 Бібліотеки споконвіку є скарбами культурних цінностей людства, розповсюджувачами знань, вогнищами просвіти, вони мають у своєму розпорядженні величезні можливості серед інших установ культури в перетворенні суспільства за законами краси і гармонії. Публічна бібліотека сьогодні є найбільш доступним культурним закладом для місцевої громади і виконує чимало місій. Коли ми говоримо «бібліотека», то традиційно маємо на увазі зібрання книжок і основне призначення бібліотеки – розвиток читання. Сьогодні бібліотека це відкритий публічний простір для реалізації різних культурних і соціальних ініціатив, а не лише зібрання книжок, але саме вони є складовою та головним носієм загальної культури і духовності. Працівники бібліотек докладають багато зусиль, аби долучити до читання якомога більше наших співгромадян. Читаюча людина потребує нових книжок. І сьогодні бібліотеки Києва завдяки фінансуванню з міського бюджету, надходженням за державною і міською програмою, фандрейзинговій діяльності суттєвло оновили фонди. Читаючі кияни ідуть до нас. Для залучення до читання нечитаючих людей потрібні спеціальні підходи і проекти, успіх яких напряму залежить від соціального партнерства, співпраці бібліотек з ГО та окремими соціально активними особистостями. До прикладу, у співпраці Публічної бібліотеки імені Лесі Українки театральною школою відомого усім нам Миколи Рушковського започатковано проект «Бібліотека+театр». Мета - популяризація театрального мистецтва, розвиток глядацької і читацької культури, підтвердження статусу бібліотеки як привабливого "третього місця" і головне - наближення літератури в театральному форматі до користувачів.

І «Антігона» Жана Ануя, і творчість Остапа Вишні, за якими відбулися прем’єри вистав, є у фонді нашої бібліотеки, про що ми повідомляємо глядачів. 

Нові професії диктує нам час

Окрім традиційних професій в бібліотечній галузі виникає потреба у нових, що продиктовані активним застосуванням у бібліотечній діяльності нових інформаційних технологій.

Блогер - спеціаліст, що веде авторський бібліотечний блог, пише дописи з актуальних питань бібліотечної діяльності, рекламні тексти та тримає зворотній зв'язок з читачами, відповідає на коментарі

Адміністратор АБІС (Баз даних і бібліотечних систем) - фахівець, який забезпечує технічну реалізацію автоматизованих процесів з урахуванням специфіки бібліотечної діяльності. По-суті, це фахівець-посередник, що забезпечує постановку завдань перед програмістом (організаційного-управлінська діяльність) і рішення задач типовими засобами (виробничо-технологічна діяльність).

Спеціаліст з маркетингу бібліотечно-інформаційних послуг - організовує роботу зі зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації. Визначає, розробляє і здійснює стратегії зв'язків з громадськістю.

Розробляє концепції проведення PR-акцій, організовує прес-конференції, презентаційні звіти для рекламодавців та інвесторів про можливості бібліотеки, готує інтерв'ю керівників і ключових співробітників бібліотеки в засобах масової інформації.

Бере участь у підготовці та розсилці інформації, що сприяє здійсненню взаємодії з партнерами.

Здійснює маркетингову діяльність: вивчає попит на бібліотечно-інформаційні послуги бібліотеки, вносить пропозиції щодо їх вдосконалення; організовує опитування, анкетування і інтерв'ювання користувачів і громадськості з метою виявлення реального ставлення до її діяльності.

Веб-райтер, інформаціолог - фахівець, який пише різні тексти для Інтернет-ресурсів бібліотеки.

Web-дизайнер - створює макети оформлення та верстки нових електронних ЗМІ бібліотеки. Здійснює експлуатаційну підтримку сайтів: ре-дизайн та верстку існуючих електронних ЗМІ. Розробляє зручний, естетично привабливий користувацький інтерфейс, відповідний існуючій стилістиці бренду. Створює графічні макети та ілюстрації для розміщення в електронних ЗМІ. Верстає веб-сторінки і інші електронні документи. Організовує та впорядковує збереження архіву результатів завдань і робочих документів.

Менеджер інформаційних ресурсів - слідкує за рівнем технічного і програмного забезпечення: доступ до кожної бази як мінімум з двох комп’ютеров, а до ресурсів, що користуються підвищеним попитом – з усіх наявних; забезпечує безперебійний доступ до електронних ресурсів і швидке вирішення проблем, що виникають. Збирає та аналізує дані по використанню інформаційних ресурсів, оцінює ступінь задоволення ними користувачів; виступає в якості координатора між читачами і відділом нових інформаційних технологій для забезпечення ефективності обслуговування; координує роботу в галузі електронних ресурсів з іншими відділами бібліотеки.

Бібліотекар - спеціаліст по електронних ресурсах (Electronic Resources Librarian, Electronic Collections Librarian) або

Координатор електронних ресурсів (Electronic Resources Coordinator) – спеціалісти по виявленню, оцінці електронних ресурсів, вендорів, видавців і якості їх послуг; проведення переговорів з вендорами і видавцями з метою досягнення найбільш сприятливих умов для бібліотеки, ліцензування електронних ресурсів; організація тестування електронних ресурсів; координація закупівель електронних ресурсів та забезпечення їх сумісності з наявними бібліотечними системами, забезпечення безперебійного доступу до електронних ресурсів та швидке вирішення виникаючих проблем.
Керівник електронної бібліотеки (Digital Library Program Manager) – спеціаліст з оцифровки та розвитку технічних сервісів електронної бібліотеки, проведення ділових зустрічей, презентацій, просування в інтернет і серед реальних користувачів, організації і контролю працездатності та технічної підтримки ЕБ.
Знаєте ще які? Вкажіть в коментарях.

«Паперовий спектакль» - 360° book

Сучасний американський письменник-фантаст Джордж Мартін упевнений, що «казки як старі друзі, їх треба відвідувати час від часу».
І якщо звичайні історії з роками можуть набриднути, то зустріч з казковими книгами від японського художника Yusuke Oono є справжньою подією не тільки для дітей, а й для дорослих.
Крім того, що авторські роботи просто неймовірні, захоплюють кожного своїми химерними формами, вони мають кілька ключових особливостей: мініатюрні (поміщаються в долоню руки) і розгортаються на 360 градусів.

Спеціальна служба бібліотек. З турботою про кожного

Публічна бібліотека провінційного шведського містечка Евле пропонує для людей з особливими потребами спеціальні послуги: від пандусів і до книжок з великим шрифтом і доставкою додому користувачам. 

Ліфт, пандуси 

Бібліотека має в своєму приміщенні ліфт і пандуси для людей на візках.

Легкі для читання і розуміння книжки

Бібліотека має книжки, що їх легко читати і легко розуміти. Є і науково-популярна література, і художня. Книжки мають спеціальні позначки, за якими згруповані по рівнях складності. Пропонується багато відомих книжок, переказаних простішою мовою.

Книжки с великим шрифтом 

Книжки, надруковані великими кеглями. 

Розмовляючі (озвучені) книжки 

Якщо у користувачів поганий зір або інші обмеження, що унеможливлюють читання текстів, бібліотека пропонує «розмовляючі» книжки. Є понад 100000 аудіокнижок для кожного віку, різної тематики і різними мовами.

Книжки шрифтом Брайля

Тактильні книжки

Як і книжки шрифтом Брайля – читаються пальцями. Зображення можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких як тканина, шкіра, пісок, пластик. Текст книжок може поєднувати шрифт Брайля і шрифт великого розміру.

 Apple-полиця для дітей і молоді

Для дітей і молоді з обмеженими можливостями бібліотека пропонує матеріали на полиці від компанії Apple: аудіо-книги, спеціальні книжки з малюнками, відео з мовою жестів та багато іншого. 

Якщо користувач не може прийти до бібліотеки, бібліотека іде до нього додому 

Якщо користувач не може потрапити у бібліотеку через вік, порушення опорно-рухового апарату, обмеження зору або через хронічну хворобу, бібліотека надає бібліотечне обслуговування на дому. Через кожні 6 тижнів черговий бібліотекар відвідує користувача, попередньо поцікавившись про його читацькі уподобання. За матеріалами.

Скільки пунктів із цього переліку може включити у свої послуги ваша бібліотека?