Публічні бібліотеки Швеції. Інший світ, - однакові проблеми

Для публічних бібліотек усіх країн світу сьогоднішній час – революційний. Передбачення кардинальних змін збуваються, і досить швидкими темпами. Ці зміни кореняться в цифрових досягненнях, і це набагато більше, ніж просто технології. Всі галузі, всі установи страждають від цих змін. І стає все важче знайти свій шлях і свою нішу у цьому новому світі. 

Як бібліотекам - центрам знань в інформаційному суспільстві знайти себе в умовах змін. Чим є книга сьогодні? Чим бібліотека стане? Що це має бути? 

Шведські бібліотеки намагаються визначитися зі своєю місією на перспективу уже зараз, і вона полягатиме у наданні допомоги громаді з покращання знань та навичок в сфері цифрових технологій. Передбачається, що уряд повинен інвестувати щорічно 25 мільйонів шведських крон протягом трьох років на підвищення рівня цифрових навичок всього населення. 

Темпи розвитку цифрових технологій постійно зростають, що потребує довгострокового плану дій для безперервного розвитку цифрових навичок шведського народу. Демографія, поточні події, такі як прибуття великої кількості біженців, або погана інфраструктура широкосмугового зв'язку означає, що ці зусилля повинні базуватися на місцевих умовах. 

Бібліотеки покликані сприяти демократії. Вільне знання для всіх. Це особливо помітно в період кризи і економічних викликів. Мало які соціальні інституції є настільки успішними як бібліотеки щодо діяльності, спрямованої на адаптацію і задоволення нових потреб різних категорій громадян, зокрема біженців. Необмежений доступ до інформації та комунікації приносить багато переваг, але він також представляє ряд проблем для соціальної згуртованості та довіри в суспільстві. Це багато недостовірної інформації, фейків, великий розрив в цифрових навичках і відсутність у багатьох громадян технологічного обладнання. Це і проблема інформаційної війни, недоторканості приватного життя і соціальних медіа. Громадяни також потерпають від антидемократичних рухів і спроб обмежити свободу слова. Громадяни сьогодні не мають рівного доступу до ЗМІ та інформації, рівень інформаційної грамотності падає. Тож бібліотеки та професіоналізм бібліотекарів є частиною відповіді на ці виклики.

Бібліотекарям Швеції було поставлено низку запитань у відкритій групі Facebook, зокрема щодо поточної ситуації, проблем та бачення ідеальної картини. На основі зібраних матеріалів визначено кілька основних тенденцій, що потребують подальшого обговорення. 

Наведу деякі з них. 

Протягом останнього десятиліття, бібліотеки стають все більш значущими з точки зору спільної діяльності відвідувачів. Оскільки все більше і більше засобів масової інформації стали доступні в цифровому вигляді, потреби користувачів змінилися. Бібліотечний простір зазнав змін як основне приміщення для книжкових фондів, а все частіше стає місцем для зустрічей людей. Ця загальна тенденція дещо різниться в залежності від типу бібліотек. Спільним для усіх типів бібліотек є велика потреба в тих, що дають можливості для відеоконференцзв'язку, для різних цілей, таких як сучасні навчальні місця, майстерні художників, кіностудії, записуючі пристрої, чати, художнє вираження і поетичні читання. 

Проблемою розвитку шведських бібліотек є покладена відповідальність за розвиток бібліотечної справи на декілька державних інституцій, що призвело до дублювання роботи і, у зв’язку з цим, відсутності вигоди синергії. Якою має бути роль національної бібліотеки? Окремі інструкції від влади не доповнюють одна одну, а скоріше нагадують латки і ремонти. Технологічні розробки застаріли і є бар'єром для прогнозованого розвитку. Відсутня чітка і головна відповідальність за розвиток галузі. Години роботи, поповнення фондів, географічні відстані і кваліфікований персонал бібліотек є визначальними факторами, що дуже різняться в різних регіонах Швеції. До прикладу, ті, хто живе в Ritsem на крайній півночі Швеції, повинні подолати 180 кілометрів, щоб відвідати найближчу бібліотеку. У Стокгольмі шлях відвідувача до бібліотеки за нормативом повинен займати не більше 30 хвилин на громадському транспорті.

 Бібліотечна інфраструктура - одна з найбільш проблемних питань. Відгуки бібліотечних працівників продемонстрували велике розчарування в різних і несумісних системах каталогізації, відсутності ясності в рівнях зв'язку між ними. Багато ініціатив та проектів розпочаті на місцевому рівні, а потім зупинені через відсутність фінансування і оперативної підтримки. 

Роль бібліотекаря стає все більш багатогранною. У спеціалізованих знаннях вже немає гострої потреби, але є велика потреба у постійному розвитку навичок бібліотекарів відповідно до швидких темпів зміни інформаційного середовища. Великі громадські бібліотеки вимагають від бібліотекарів додаткових навичок окрім тих, що передбачені програмою отримання бібліотечного фаху. Науково-дослідні бібліотеки потребують наукових співробітників, фахівців PR і для написання статей. Шкільні бібліотекарі повинні знати трохи про все. Кожна бібліотека має потребу в бібліотекарях, які знають багато мов. Рекрутинг бібліотекарів з потрібними навичками є великою проблемою. 

Освітянські бібліотеки пережили бурхливий розвиток в останні роки. Вони стали частиною брендингу та маркетингу освітніх закладів, перетворилися в виробників знань і видавництва, в той же час пропонуючи студентам доступ до розширеного пошуку послуг та літератури. Однак бібліотеки також стикаються з серйозними проблемами у зв’язку з глобалізацією і залежністю від міжнародного ринку постачальників знань. 

Колекції. Завдяки дотримання вимог правових актів Швеція має багату опубліковану культурну спадщину, збережену для дослідження і майбутнього в Національній бібліотеці Швеції і бібліотеці Lund University. Однак із розвитком засобів масової інформації виникає потреба внесення змін у відповідальність за те, що повинне поповнювати колекцію культурної спадщини. Законодавство частково застаріло, і в плані збереження опублікованої культурної спадщини має бути переглянуто. Крім Національної бібліотеки Швеції і бібліотеки Lund University ще п'ять інших університетських бібліотек отримують копії (обов’язковий примірник) всіх друкованих матеріалів, але без зобов'язання їх збереження. Обсяги фондів стали некерованими і певною мірою небажаними, і частина їх не буде запитувана в довгостроковій перспективі з точки зору суспільних інтересів. У той же час, не існує будь-яких правил, які регулюють, що і в якій кількості має  бути збережено для майбутнього.  

Шкільні бібліотеки. Після прийняття закону, що гарантує усім школам мати шкільні бібліотеки, була жвава дискусія з приводу формулювання «доступ до шкільної бібліотеки». Чи може бути підтвердженням дотримання закону, якщо школа має кімнату з книгами, що відкрита протягом декількох годин на тиждень? Національна бібліотека Швеції ввела статистичне визначення в 2014 р, де прописано, що шкільна бібліотека має працювати принаймні 20 годин на тиждень. За даними Національної бібліотеки Швеції більше половини учнів в Швеції не мають доступу до укомплектованої шкільної бібліотеки. Очевидно, що існують серйозні недоліки, коли мова йде про рівний доступ до шкільних бібліотек для школярів Швеції. Розвиток шкільних бібліотек є одним з пріоритетних питань цього дослідження. 

Однією із змін, внесених у 2014 році в Закон про шведські бібліотеки (1996) - формулювання «доступна для всіх». Перспективна комбінована стратегія національної бібліотеки повинна уточнити, що означає, цей пункт про «всіх» на практиці. За матеріалами