Книги ніколи не вмирають

Національна бібліотека надзвичайних ситуацій створена 19 березня 2020 року. Скористатися нею ви можете, перейшовши за цим лінком.  https://archive.org/details/nationalemergencylibrary?tab=about

Її відкрив  Інтернет-архів у Сан-Франциско. Вільний доступ до неї буде надано, принаймні, до 30 червня або до кінця національної надзвичайної ситуації у Сполучених Штатах.

Як Брюстер Кейл , бібліотекар з оцифровки в Internet Archive, написав, що якщо ви можете дозволити собі купувати книги, будь ласка, купуйте книги! Книжкові магазини потребують ваших вливань. Але, якщо ви не можете собі це дозволити, або якщо вам потрібні книги, яких немає в жодній книгарні, і, особливо, якщо ви належите нині до понад одного мільярда студентів і викладачів, які на дистанційній формі навчання у зв'язку з карантином, будь ласка: підпишіться, безплатно увійдіть та запозичіть!

Майже всі книги колекції - з минулого століття. 

Чи законно це? Як зазначив адвокат з авторських прав Кайл Кортні, бібліотеки мають надповноваження щодо авторських прав, які вони можуть використовувати в надзвичайних ситуаціях, як от сьогодні. 

Чи практикувалось подібне раніше? У часи Другої світової було створено книжкову Раду (1942 р.). Її головою ради був Вільям Вардер Нортон, який заявив, що "книжки корисні, необхідні та незамінні". «Війна ідей не зможе бути виграна без книг, так само як морська війна не може бути виграна без кораблів".  Американський історик і журналіст Йоні Аппельбаум писав в «Атлантиці» кілька років тому, що  рада фактично роздала більше ста двадцяти мільйонів книг - їх найкращі назви - і створила націю читачів.

Рада з книг у воєнні часи зробила ще один проект - запустила радіопрограму «Книги ніколи не вмирають».

Тож обов’язково поширюйте інформацію про  ресурс серед своїх користувачів і допомагайте он-лайн консультаціями по користуванню бібліотекою.

До речі, протестувала ресурс на наявність книжок сучасних українських авторів, і відразу знайшла ось цю. НЕ читали? Прочитайте!       За матеріалами:https://www.newyorker.com/books/page-turner/the-national-emergency-library-is-a-gift-to-readers-everywhere

Бібліотечні фонди в період пандемії

У журналі  «Американські бібліотеки» вчора опубліковано статтю про те, як обеззаразити книжкову колекцію в період пандемії.

Ситуація дійсно безпрецедентна. Фондовики, які мають досвід діагностування та відновлення пошкоджень бібліотечного фонду, кажуть, що інформації щодо санітарії бібліотечних книжок не вистачає. Вона практично відсутня.

Скільки живе коронавірус на папері?

У січневому дослідженні «Journal of Hospital Infection» було повідомлено, що коронавіруси, подібні до SARS-CoV-2,  до яких належить і COVID-19, можуть зберігатися на деяких поверхнях (метал, скло та пластик) протягом дев'яти днів, а на папері протягом чотирьох-п’яти днів.  А останні дані американського Національного інституту охорони здоров'я свідчать про те, що SARS-CoV-2 можна виявити в аерозолях протягом трьох годин, до чотирьох годин на міді, до 24 годин на картоні, і, можливо, лише два-три дні на пластикових  та з нержавіючої сталі поверхнях.

Однозначно, час - найкращий дезінфікуючий засіб. А  профілактика  - найкращий захід.

Флетчер Дюрант, директор з питань охорони та збереження університетської  бібліотеки в Флориді Джорджа А. Смартса, пропонує всім бібліотекам дотримуватися рекомендації ALA від 17 березня щодо їх закриття  для громадськості. Дюрант каже, що «бібліотеки можуть забезпечити вектор ризику для поширення хвороби, що, крім прямого впливу на здоров'я, може зменшити довіру населення до бібліотек".

Це також означає, що бібліотеки повинні залишатись закритими до тих пір, поки не буде ліквідований ризик зараження населення.

Очищення та санітарія

Однак деякі бібліотеки мають місію, яка виключає повний карантин. Наприклад, Бібліотека Конгресу  продовжує підтримувати Конгрес, поки він знаходиться на сесії, для чого потрібно, аби деякий  персонал був на місці. Інші бібліотеки підтримують сервіси за допомогою замовлення матеріалів. Це означає, що потрібно дотримуватися додаткових методів санітарії.

Внутрішні тверді поверхні, включаючи стільниці, дверні ручки, місця для книг та комп'ютерів, повинні бути професійно очищені. Експерти також відзначають, що гарнітури віртуальної реальності позначені як фактор ризику, і бібліотеки повинні відкласти їх використання. "Якщо це можливо, найміть службу - клінінгову кампанію, яка має відповідну підготовку та засоби індивідуального захисту, щоб виконувати цю роботу", - каже Якоб Надал, директор із збереження в Бібліотеці Конгресу. "Це час виняткової обережності".

Будь-який персонал, який працює на місці, повинен ретельно мити руки, особливо під час роботи з книгами або будь-якими спільними предметами в бібліотеці. "Не існує жодних досліджень, які б конкретно відповідали на питання про те, яку трансмісійну здатність має коронавірус  на бібліотечних матеріалах, таких як папір з покриттям і без покриття, папір для книг або поліетиленові суперобкладинки", - говорить Надал.

Як не зіпсувати книжку при дезінфекції.

Бібліотекарям слід бути обережними при використанні очисних розчинників на книгах та інших потенційно тендітних бібліотечних матеріалах. Книги, загорнені в поліестер або поліетилен, можна більш розумно очистити та дезінфікувати, і міцні покриття з тканини  можливо, також можуть протистояти посиленому очищенню", - зауважує Надал. "Але знову ж таки, якщо хтось планує очищати та дезінфікувати колекції, навіть серед поліофікованих томів, вони повинні розуміти і приймати, що шкода від  такого очищення  буде".

Є докази того, що певні методи в будь-якому випадку можуть бути неефективними. "Поширені помилкові уявлення можуть полягати в тому, що обприскування або протирання зовнішньої частини об'єму лізолом, спиртом або відбілювачем достатньо для денатурації вірусу на весь об'єм", - каже Дюрант.

Ультрафіолетове (УФ) світло також створює потенційний ризик для книжок  через високу інтенсивність. І через те, як важко кожну сторінку освітити, зусилля можуть виявитися безрезультатними. «Ультрафіолетове опромінення, як правило, виявило свою ефективність при опроміненні 2–5 міліджоулів на квадратний сантиметр [мДж / см 2 ]», - каже Дюрант. А цього досягти практично  неможливо. Краще  просто ізолювати книги принаймні на 14 днів.

Настав час подумати про роль бібліотек як керівників пам'яті та культури.  Зберігання матеріалів на карантині та вилучення з обігу – болісне для усіх бібліотек. Але саме це забезпечить  довге майбутнє книжок,  де записані знання та творчість, про яке ми маємо подбати.

В очікуванні завтрашньої радості

Стимул людського життя – завтрашня радість. Саме очікування  завтрашньої радості дає колективу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки  сили рухатися далі і долати усі проблеми діяльності, що неминуче виникають в кожної бібліотеки, яка розміщується у пристосованих  орендованих приміщеннях  в різних місцевостях столиці.

Одним з орієнтирів сучасної публічної європейської бібліотеки є успішна взаємодія з навколишнім міським простором.

Як приклад – бібліотека одного з районів Барселони – Сант-Гервазі -бібліотека Джоан Марагалл.

Форма будівлі інтегрується в образ вулиці, і між існуючими будівлями та бібліотекою виникли нові міські простори.

Площа бібліотеки – 2396 кв. м.

Рік побудови: 2014

Години роботи: понеділок, середа та п’ятниця: 10-14 та 16-20: 30, вівторок та четвер: 10-20: 30

Половина площі бібліотеки розташована під землею, під садом Віль-Віль-ла-Флориди, що є старовинною аристократичною спорудою,  перетвореною на громадський публічний простір. Цей комплекс разом з бібліотекою створюють культурну, рекреаційну зону, місце зустрічей для місцевих жителів.

 

Поперечний зріз ілюструє розташування бібліотеки  під землею, під садом Віла Флорида. Малюнок: BCQ arquitectura barcelona.

Дах бібліотеки перетворено на рекреаційну зону, що також інтегрована з садом Віла Флорида, і одним із завдань проекту було збереження існуючих дерев саду.

Відвідувачі відвідують бібліотеку з однієї з головних вулиць Старого міста. Розташування входу до бібліотеки у поєднанні з оновленням вулиці та розширенням тротуарів створило нову пішохідну вулицю, яка сприяє створенню нового життя між будівлями. Таким чином бібліотека певною мірою відроджує давню призабуту історичну вулицю, а бібліотека стала архітектурною пам'яткою  Барселони.

 

Дах бібліотеки інтегрований в частину саду Віль Флориди. Сад, місця для сидіння та відпочинку, а також нова пішохідна вулиця створили новий громадський простір. Фото: Аріель Рамірес.

Бібліотека складається з двох поверхів. Перший поверх служить зоною прийому і зустрічей бібліотеки, з'єднуючи зовнішнє середовище з інтер’єром бібліотеки. На цьому поверсі - журнали, колекція фільмів та музики і дитяча бібліотека. На підвальному поверсі розміщена більша частина колекції бібліотеки, крім того є мультимедійна кімната, а також багатофункціональна кімната. У підвальному приміщенні встановлені три великі віконні полички для освітлення та вентиляції. Бібліотеці важливо створити світлі простори саме через її розташування під землею, а великі віконні фасади забезпечують  добре освітлення простору   і водночас запрошують усіх, хто проходить повз неї.

 

Фото: Аріель Рамірес.

 Для бібліотеки важливо мати комфортні і затишні читальні для створення домашньої атмосфери.   Всередині бібліотека прикрашена білою та темно-коричневою керамічною плиткою. До того ж, використані теракотові плитки як символом того, що бібліотека буквально виривається із землі. У той же час плитки є енергозберігаючими, допомагаючи підтримувати стабільну температуру всередині, оскільки вони охолоджують бібліотеку в гарячі періоди і зберігають тепло в холодніші періоди.

Орієнтири для майбутнього бібліотек

Закон України  «Про бібліотеки і бібліотечну справу» був прийнятий ще у 1995 році. Поточна редакція  - від  01.01.2017.

Відтоді цифровізація/диджиталізація та комунікація змінили наше  суспільство  і  повсякденне життя кожного. Інтернет створив нові можливості для отримання інформації, обговорення та комунікації, але він також створив виклики для кожного з нас в плані оцінки та перевірки  інформації на достовірність, зокрема, що поширюється в  соціальних медіа, а також залученості громадян до цифрового світу.

Але у бібліотечному законі і слова  не має про інтернет та соціальні мережі.

Дуже важливо, аби зміни в  інформаційних звичках громадян були відображені у новій редакції закону,  який би забезпечив відхід від  зосередження на фізичних ресурсах і спрямовував бібліотеки до розвитку активного партнерства та  різноманітних форм комунікації.

Вже сьогодні сучасні публічні  бібліотеки  взяли на себе важливе завдання -  навчання громадян інтернет та медіаграмотності, аби розрізняли та  уникали фейкових новин.  

Однак наші громадяни потребують  спілкування та місць для  фізичних зустрічей, участі в живих культурних подіях:  концертах, виставах, виставках та багатьох інших літературних заходах, які бібліотеки успішно організовують чи проводять.

Трансформація сучасної бібліотеки у світі  описується як перехід від колекції до зв'язку, тобто від книгозбірні до  місця зустрічі людей, де література, культура, цифрова освіта та розвиток громади мають велике значення.

Нові потреби громадян надають публічній бібліотеці нові можливості, але нашим  бібліотекам не вистачає формальної основи для використання всього потенціалу. Якщо взяти бібліотечне законодавство будь-якої європейської країни, - воно вже давно суттєво відрізняється від вітчизняного цілою низкою положень.  

В Законі про бібліотеки має бути акцентована демократична роль бібліотек як просторів для громадських обговорень та дискусій. Закон також повинен містити положення про сприяння бібліотеками вирішенню важливих суспільних завдань, таких як цифрова освіта та грамотність, здоров'я та соціальне включення. Завдання повинні визначатися локально, але рамки повинні бути окреслені на національному рівні.

Досвід нових законів про бібліотеки, наприклад, у Норвегії та Нідерландах, показав, що зміни в законі допомогли поставити бібліотеки на порядок денний у сучасному контексті і тим самим зробили їх більш видимими та корисними для громадян.

При внесенні змін до бібліотечного законодавства потрібно окреслити важливі орієнтири для їх подальшого розвитку, які стимулювали би оновлення їх діяльності як в матеріальному так і  змістовному сенсі.

Орієнтири для майбутнього бібліотек

Мета бібліотек -  сприяння інформаційній, освітній та культурній діяльності, а також демократичній участі, поширення  знань та культури  в різних форматах, забезпечення доступу до фізичних та цифрових  інформаційних ресурсів та технологій.

Бібліотека – це місце для навчання, що забезпечує вільний та рівний доступ до знань, інформації і культури на основі принципів якості, універсальності, своєчасності та незалежності.

Бібліотека є професійним суспільним координатором у розвитку літератури, мови та грамотності, що  здійснює діяльність у співпраці зі школами, установами денного перебування та громадськими організаціями.

Бібліотека підтримує громадян у навчанні впродовж життя, самоосвіті та сприяє активізації суспільного життя, в тому числі у цифровому світі.

Бібліотека - місце зустрічей, що об’єднує спільноту та розвиває  партнерство. Бібліотека та її фізичний простір взаємодіють з рештою міського простору, місцевими громадами та окремими громадянами.

Бібліотека забезпечує міжгалузеву взаємодію, забезпечує доступ громадян до інформаційних ресурсів через національну фізичну та цифрову інфраструктуру.