Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» був прийнятий ще у 1995 році. Поточна редакція - від 01.01.2017.
Відтоді цифровізація/диджиталізація та комунікація змінили наше суспільство і повсякденне життя кожного. Інтернет створив
нові можливості для отримання інформації, обговорення та комунікації, але він
також створив виклики для кожного з нас в плані оцінки та перевірки інформації на достовірність, зокрема, що
поширюється в соціальних медіа, а також залученості
громадян до цифрового світу.
Але у бібліотечному законі і слова не має про інтернет та соціальні мережі.
Дуже важливо, аби зміни в інформаційних звичках громадян були
відображені у новій редакції закону, який би забезпечив відхід від зосередження на фізичних ресурсах і
спрямовував бібліотеки до розвитку активного партнерства та різноманітних форм комунікації.
Вже сьогодні сучасні публічні бібліотеки взяли на себе важливе завдання - навчання громадян інтернет та медіаграмотності,
аби розрізняли та уникали фейкових
новин.
Однак наші громадяни потребують спілкування та місць для фізичних зустрічей, участі в живих культурних
подіях: концертах, виставах, виставках
та багатьох інших літературних заходах, які бібліотеки успішно організовують чи
проводять.
Трансформація сучасної бібліотеки у світі описується як перехід від колекції до зв'язку,
тобто від книгозбірні до місця зустрічі людей,
де література, культура, цифрова освіта та розвиток громади мають велике
значення.
Нові потреби громадян надають публічній бібліотеці нові можливості, але
нашим бібліотекам не вистачає формальної
основи для використання всього потенціалу. Якщо взяти бібліотечне законодавство
будь-якої європейської країни, - воно вже давно суттєво відрізняється від
вітчизняного цілою низкою положень.
В Законі про бібліотеки має бути акцентована демократична роль
бібліотек як просторів для громадських обговорень та дискусій. Закон також
повинен містити положення про сприяння бібліотеками вирішенню важливих
суспільних завдань, таких як цифрова освіта та грамотність, здоров'я та соціальне
включення. Завдання повинні визначатися локально, але рамки повинні бути
окреслені на національному рівні.
Досвід нових законів про бібліотеки, наприклад, у Норвегії та
Нідерландах, показав, що зміни в законі допомогли поставити бібліотеки на порядок
денний у сучасному контексті і тим самим зробили їх більш видимими та корисними
для громадян.
При внесенні змін до бібліотечного законодавства потрібно окреслити
важливі орієнтири для їх подальшого розвитку, які стимулювали би оновлення їх діяльності
як в матеріальному так і змістовному
сенсі.
Орієнтири для майбутнього бібліотек
Мета бібліотек - сприяння
інформаційній, освітній та культурній діяльності, а також демократичній участі,
поширення знань та культури в різних
форматах, забезпечення доступу до фізичних та цифрових інформаційних ресурсів та технологій.
Бібліотека – це місце для навчання, що забезпечує вільний та рівний доступ
до знань, інформації і культури на основі принципів якості, універсальності,
своєчасності та незалежності.
Бібліотека є професійним суспільним координатором у розвитку
літератури, мови та грамотності, що здійснює діяльність у співпраці зі школами,
установами денного перебування та громадськими організаціями.
Бібліотека підтримує громадян у навчанні впродовж життя, самоосвіті та сприяє
активізації суспільного життя, в тому числі у цифровому світі.
Бібліотека - місце зустрічей, що об’єднує спільноту та розвиває партнерство. Бібліотека та її фізичний простір
взаємодіють з рештою міського простору, місцевими громадами та окремими громадянами.
Бібліотека забезпечує міжгалузеву взаємодію, забезпечує доступ громадян
до інформаційних ресурсів через національну фізичну та цифрову інфраструктуру.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.