Що ми цінуємо та розділяємо?

     Почну зі слів Роберта Доусена, американського фотографа, на зустрічі з яким я побувала вчора, 29 липня, в Американському домі: «Бібліотеки – це місцевий ресурс, але я розглядаю цю дивовижну систему цілісно. В той час, як кожна бібліотека відповідає на особливі потреби, загальнодержавна система місцевих бібліотек становить важливу частину здорового сучасного суспільства. Люди розуміють, що майбутнє демократії залежить від освіченості населення. Кожен громадянин повинен мати право на вільний доступ до громадських ресурсів. Ці погляди живлять сьогоднішні публічні бібліотеки, які функціонують як система некомерційних центрів, яка допомагає нам визначати, що ми цінуємо та розділяємо». Цей висновок – результат 18-річної реалізації Робертом Доусеном проекту фотографування сотень бібліотек у 48 штатах США. Від Аляски до Флориди та від Нової Англії до Каліфорнії.

 Отже, про некомерційність бібліотек.

 У публікації «Безплатні бібліотеки» на одному з норвезьких сайтів, Міністерство культури Норвегії заспокоює громадян, що традиційне використання публічної бібліотеки має залишатися вільним. Існують спеціальні сервісні послуги, що є платними. Але не треба це сприймати як фронтальний наступ на принципи вільного користування бібліотеками. Публічні бібліотеки повинні відповідати вимогам сьогодення, розвивати нові навички користувачів в отриманні інформації. Але ситуація часто така, що місцева публічна бібліотека з фінансових причин не в змозі запропонувати такі послуги. Питання не в тому, щоб бібліотека отримувала нове джерело доходу, а в тому, щоб публічні бібліотеки в конкретних випадках мали можливість надати таку послугу, яку користувач готовий оплатити. Далі, як приклад, наводиться послуга доставки документів, затребуваних користувачем, із бібліотек інших країн (ММБА). В цьому випадку послугу пересилки документа має оплатити користувач. 

Бібліотеки України при введенні в практику роботи платних сервісних послуг керуються чинною постановою  КМУ від 12 грудня 2011 р. N 1271.  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1271-2011-%D0%BF

Проект нового документу ще не затверджено.

Мейкер-простір у публічній бібліотеці

Цікавий час сьогодні для бібліотек. І не простий. З широкою доступністю електронних книг і довідкових ресурсів в Інтернеті, бібліотеки критично оцінюють свої пропозиції і шукають способи, щоб розвиватися в ногу з часом. Бібліотеки розширюють асортимент своїх ресурсів, включаючи у свої фонди нетрадиційні предмети, інструменти, технічні засоби, твори мистецтва. Деякі збільшують кількість різноманітних навчальних та громадських заходів, що проводяться у їх приміщеннях. До прикладу, для бібліотеки Westport, шт. Коннектикут, наступним кроком у її еволюції було створення мейкер-простору, розташованого в центрі її приміщення та відкритого для всіх відвідувачів. Важко уявити це на прикладі міні-приміщень київських бібліотек. Але спробуйте. Натхненні успіхом mini maker faire, який залучив понад 2000 учасників, (погляньте на FB-сторінку київського аналогу), співробітники бібліотеки вирішили вбудувати мейкер-простір у бібліотеку. На третьому році MakerSpace розширився завдяки щедрому гранту від Інституту музейних і бібліотечних послуг (IMLS), федеральної агенції, що є основним джерелом підтримки бібліотек і музеїв по всій країні. (зауважу, що київські бібліотеки, виходячи з висновків аудиту, «должны сами находить средства для функционирования, а также контролировать использование бюджетных денег." Звідси). Розміщений серед книг, мейкер-простір є місцем для амбітного друку проекту в 3-D. Поряд з бібліотекою знаходиться підприємство з проектування, виготовлення і будівництва літаків. За допомогою 3-D принтера в бібліотеці виготовляються деякі деталі, необхідні для літаків. Бібліотека цим проектом має на меті поширити інформацію про можливості сучасних мейкер-просторів, продемонструвати творчий рух та генерувати ентузіазм, розширити уявлення про те, що бібліотеки не лише місця, де можна брати книги і медіа-матеріали, а й простір для творення співтовариства, стимулювання інновацій, для необмеженої концентрації інформації; з інформацією, що протікає в обох напрямках. Сьогодні вже не є достатнім отримання інформації, з нею потрібно щось робити. Такі мейкер-простори в бібліотеках з'єднують інформацію та ідеї. 

Що пропонують мейкер-простори публічних бібліотек США?

Щодо проблеми створення єдиного міського бібліотечно-інформаційного простору

У статті «Концепція реформ у галузі створення та використання державних бібіліографічних ресурсів і реорганізації бібліотечного фонду України» Галини Гуцол, заступника директора з наукової роботи Книжкової палати України, що опублікована у № 4/2016 «Вісника Книжкової палати України», піднято надзвичайно важливі проблеми та висвітлено шляхи реформування бібліографічної справи України.

Дуже раджу ознайомитися. Грунтовно і переконливо. І вселяє надію, що крига таки почне скресати.

Одна з піднятих проблем – відсутність в Україні єдиної інформаційно-бібліографічної системи (електронного каталогу) фонду видавничої продукції, що зберігається у фондосховищах України. 
Я це питання розгляну локальніше, на прикладі проблеми зі створення єдиного інформаційного простору публічних бібліотек міста. Зведений електронний каталог до фондів публічних бібліотек для дорослих Києва створено Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих у програмі ALEPH. І ми цим пишаємося. Зведений електронний каталог до фондів бібліотек для дітей створено ЦМБ ім. Т.Шевченка для дітей у програмі МАРК російського виробника.

Але невирішеними залишаються багато проблем.

Ще у 1994 році фірма Ex Libris (Ізраїль) запропонувала Публічній бібліотеці імені Лесі Українки контракт на придбання інтегрованої бібліотечної системи ALEPH на один рік без оплати. Враховуючи наявність необхідної технічної конфігурації, контракт був підписаний і бібліотека отримала можливість ознайомитись та розібратися в  системі, оцінити  її переваги. 

ALEPH - одна  з кращих  систем,  доступних  на  програмному  ринку  України. У 1997  році на конкурсі міжнародного благодійного фонду «Інститут відкритого суспільства» в Будапешті  бібліотека  отримала грант  у сумі 25 тисяч доларів США, за які придбано програму ALEPH. Інсталяція однієї з останніх версій ALEPH була здійснена у бібліотеці в листопаді 1997 року. Завідувач відділу впровадження нових технологій Світлана Санжак пройшла стажування у бібліотеках Ізраїлю та США.

То був потужний ривок у розвитку нових технологій у бібліотеці.