З Києва – в Європу. Книжки_вслід за українцями

Наприкінці березня Публічна бібліотека імені Лесі Українки міста Києва оголосила про акцію «Книжки_вслід» зі збору та відправки українських книжок у міста Європи, де знайшли прихисток тисячі українців.

Станом на сьогодні, 18 серпня, понад 3,5 тис. зібраних, придбаних благодійниками українських книжок, доправлено спільнотам українців у 13 містах Європи. Карта.

Коли і чому  бібліотека почала збирати і відправляти українські книжки за кордон?

Київські бібліотеки під час війни

   Працівники бібліотек, постійно працюючи з інформацією, були добре обізнані про можливість масштабного вторгнення Росії на нашу територію. Але, як і більшість українців, сподівалися, що цього не станеться.

Оговтавшись від шоку, отриманого раннім ранком 24 лютого, Публічна бібліотека імені Лесі Українки найперше опублікували звернення до народу України нашого Президента та написали на сторінці бібліотеки наступне: «Дорогі друзі. Бібліотека сьогодні не працюватиме. Але на зв'язку. Зберігаймо спокій! Слава Україні!».

Шість пріоритетів для культури Данії

Шукаючи відповіді на виклики, які стоять перед бібліотеками, вчергове  звернулася до досвіду Данії, країни, де в пріоритетному порядку  створюються умови для розвитку культури. 

У непростий для галузі культури час, у Данії створено альянс Dansk Kulturliv - асоціація, яка є голосом культури.

«Було багато розмов про те, що культура потребує сильного  голосу, зараз ми його створюємо. Це необхідно,  якщо ми хочемо розвивати культуру суспільства і дати кожному можливість не тільки доступу до культурних послуг, але й активної участі у її творенні. Культура – ​​це більше, ніж продаж квитків, це про освіту, участь та демократію. Культура об'єднує суспільство. Тому асоціація Dansk Kulturliv», – каже Мішель Стін-Хансен, директор Даyської бібліотечної асоціації та заступник голови нової асоціації данської культури. 

Dansk Kulturliv  виступає з пропозицією зробити внесок в культурний пріоритет в розмірі 2% на рік протягом наступних трьох років, щоб знову можна було інвестувати в культурне життя. 

Доступ до культури та бібліотек також залежить від того, яке суспільство ми хочемо, і чи ми повинні продовжувати гарантувати  вільний і рівний доступ до культури з точки зору культурної політики.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік

 

Вітаю, колеги. Саме у цей час щороку я виставляю публікацію під назвою «Плануємо роботу публічної бібліотеки на…».
Знаю, багато хто шукає інформацію для включення до плану роботи бібліотеки важливих  ювілейних дат та подій, що відзначатимуться  у наступому році, якихось поетичних назв до виставок, вечорів та інших форм популяризації знань, літератури та мистецтва.
На цей раз дещо не виправдаю очікувань, бо зупинюся на завданнях, які потрібно вирішувати з огляду на виклики, що стоять перед бібліотеками.

Що для благодійників посильно, для бібліотек ускладнено

Я про благодійну допомогу бібліотекам та й усім бюджетним установам культури.  Часто на сайтах американських та європейських бібліотек можна зустріти сторінку "Допоможіть бібліотеці", де зазначається рахунок бібліотеки, на який кожен користувач може перерахувати посильну суму. Але наші вітчизняні бібліотеки це не практикують.  Чому?

Напевне, ви в курсі, друзі, що наразі робоча група  працює над  над формуванням нормативно-правової бази, спрямованої на підтримку, розвиток меценатства та регулювання меценатської допомоги у сфері культури через внесення змін до положень деяких законів України, а саме «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про культуру» та «Про рекламу».

Бібліотеками Києва також піднято питання вирішення проблеми ускладненої до неможливості процедури отримання благодійної грошової допомоги від друзів чи партнерів. Адже наразі бібліотеки змушені звітувати за кожен отриманий благодійний внесок на спецрахунок бібліотеки, навіть якщо він становвить 10 гривень. Це призводить до величезного обсягу звітності, часових затрат, які часто не вартують тих коштів, що надходять.

Як це відбувається наразі: і благодійнику, і установі, якій він надає фінансову допомогу, треба вказувати, на які цілі підуть благодіні кошти. Заклад культури не може на свій розсуд використати отримані кошти. На кожен платіж треба робити окремий кошторис для департаменту (культури) і для казначейства.

Кожен день треба відслідковувати надходження благодійних коштів і систематизувати їх цільове призначення. Для того, щоб встигнути до кінця місяця підготувати звіт, на який дається вкрай обмежений термін, треба або розширяти штат, або підвищувати зарплатню працівникам, але це не є можливим і з огляду на фінансування закладів культури і з огляду на суми благодійної допомоги.