СТАНДАРТ ХОРОШОЇ БІБЛІОТЕКИ

Саме таку назву, якщо перекласти дослівно, має Методична інструкція Міністерства культури Чехії щодо стандарту публічних бібліотечно-інформаційних послуг.

Якщо порівняти з  Постановою КМУ 2019 р. Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні , то ці рекомендації деталізовано, базуючись на міжнародних стандартах, прописують і просторову  модель бібліотек, і веб-представництво, і підвищення фахового рівня. Бо компетенції бібліотекаря сьогодні відіграють дуже важливу роль не лише у розвитку і якості  бібліотечних послуг, але й збереженні бібліотеки для громади. 

Ну і цікаво порівняти вітчизняні  нормативи і чеські.

Підводячи підсумки маркетингової діяльності бібліотеки

Для забезпечення необхідної доступності та якості бібліотечно-інформаційних послуг, ефективного використання ресурсного потенціалу  бібліотеки, а також задоволення так званих вибіркових запитів жителів столичного мегаполісу систематично застосовувався маркетинговий інструментарій. Впродовж року постійно здійснювався моніторинг зовнішнього середовища, соціально-освітнього профілю міста, потреб населення у різних видах бібліотечних послуг.

Вивчено потреби користувачів та ринок книжкової продукції. За результатами складено списки книжок для придбання за бюджетні кошти, узгоджено з громадською експертною радою та проведено процедуру закупівель. Проведено опитування користувачів для формування репертуару періодичних видань для передплати «Періодичні видання вибирають платники податків».

Під час введення карантинних обмежень ми тримали постійний звязок з користувачами, за допомоги благодійників придбавши мобільні телефони. Першими ввели послугу видачі книжок через вікно за попереднім замовленням. Телевізійний сюжет на цю тему можна переглянути ТУТ. 

Здійснювалося дослідження та аналіз інформаційних потреб користувачів, запитів на додаткові платні послуги. В результаті розроблено калькуляцію та порядок надання бібліотекою платної послуги з реставрації фотографій з домашніх архівів киян (проект «Київ крізь призму домашніх фотоархівів киян»). Розроблено прототип послуги, налагоджено зв'язок із зацікавленою групою киян у соціальній мережі Facebook. Поінформовано широке коло потенційних користувачів послугою бібліотеки через відзнятий у бібліотеці інформаційний  телесюжет https://www.youtube.com/watch?v=A8DKA5psjP0 .

Стандарти поповнення та оновлення бібліотечного фонду для муніципальних бібліотек Чехії

Ознайомлю вас із Методичною інструкцією Міністерства культури Чеської Республіки про стандарти поповнення та оновлення бібліотечного фонду для муніципальних бібліотек (прийнятий 2017 року). 

Муніципальні бібліотеки Чеської Республіки мають у своїх бібліотечних фондах документи різних типів (книги, журнали, музичні твори, карти, компакт-диски тощо) та видів: навчальну, художню літературу, книги для дітей та юнацтва, регіональну літературу, документи з галузі державного управління та спеціальні документи.
Бібліотечний фонд є ключовим інструментом надання публічних бібліотечних та інформаційних послуг. Його обсяг та зміст, а також актуальність визначають якість послуг бібліотеки та їх оцінку користувачами і відображають місцеві потреби.
Ці рекомендації вироблені Міністерством культури з метою встановлення рекомендованих параметрів для оптимального обсягу, змісту та якості бібліотечних колекцій.
Стандарт призначений в основному для бібліотек у муніципалітетах з чисельністю до 40 тисяч. жителів.
Стандарт є інструментом для бібліотеки та її адміністрації у визначенні та плануванні оптимальної суми грошей на придбання видань до бібліотечного фонду з метою ефективного використання фінансових ресурсів з державних бюджетів.

У стандарті прописані функції бібліотеки та її бібліотечного фонду:

• бібліотека як посередник доступу до бібліотечних документів та інших джерел інформації,
• бібліотека як посередник у наданні інформації та консультативна установа (доступ до Інтернету та джерел інформації).
• бібліотека як простір формального, неформального навчання та професійного навчання (співпраця зі школами та навчальними закладами, організація власних освітніх заходів),
• бібліотека як об'єкт культури (організація культурних заходів, забезпечення простору для культурних заходів),

У Мальме (Швеція) відкрилась бібліотека заборонених книжок

Почну з того, що списки заборонених книжок були у різні часи і у різних країнах. Наведу декілька прикладів заборонених книжок.

 “Голий Сніданок” Вільям Берроуз
В “Голому сніданку” автор порушує майже всі заборонені теми — педофілію, насильство, порнографію, гомосексуалізм, злочинність, наркоманію. У США його заборонили, насамперед, через наявність відвертих сцен педофілії і дітовбивства. Рідкісні екземпляри, які просочилися в друк, вилучалися по всій країні аж до 1963-го року (перша публікація була 1959 році). Видавництвам, які ризикнули опублікувати книгу, були пред’явлені судові позови, оскільки книга створює враження пропагандистської — надто вже достовірно описані переживання героя-наркомана. Особливістю книги є те, що її редагування проходило популярним у 1950-і методом нарізки. Судовому переслідуванню піддався і сам Берроуз, але в 1966 році його адвокат в ході судового процесу привів докладний аналіз кожної частини твору і зумів довести, що книга не є непристойною. Судовий розгляд над “Голим сніданком” став останнім в історії США процесом, на якому розглядалася можливість цензурної заборони на публікацію книги.

 “Бойня номер п’ять” Курт Воннеґут
“Бойня номер п’ять” — книга, що не романтизує війну. Воннеґут гранично ясно викладає свою думку, яка полягає в тому, що в бомбардуванні Дрездена військово-повітряними силами США не була необхідності — в місті не було ніяких стратегічно важливих об’єктів, а його населення складалося з мирних жителів і військовополонених. Війна в романі постає як прояв безглуздого насильства. Воннеґут висміює усталені в культурі стереотипи “героїв” і “крутих хлопців”.
Багато людей виступали за заборону книги, звинувачуючи саму книгу і її автора у вульгарності, жорстокості, зловживанні ненормативною лексикою, аморальності і непатріотичності.

Тенденції досліджень у бібліотеках та дизайн послуг

Поділюся скромним оглядом потенційно цікавих методів досліджень для вдосконалення бібліотечних послуг.

 «Традиційні» методи досліджень

Саме «традиційні» методи сьогодні складають більшість досліджень. Анкетування, - ось з чим найперше асоціюється дослідження у бібліотекаря публічної бібліотеки, коли виникає потреба у його проведенні.

Якісні інтерв’ю

Якісні (напівструктуровані або неструктуровані) інтерв’ю можуть бути спрямовані на з’ясування досвіду, стосунків із користувачами (респондентами, інформаторами). Ключовим є вибір відповідних просторів для розмов. Так звані контекстні розмови завжди відбуваються безпосередньо в місці взаємодії користувача зі службою.  Пристосуйтесь до мови та культури респондентів, вирішіть, наскільки активно ви будете діяти як дослідник, і, перш за все, намагайтеся якомога більше завоювати довіру інформатора.

Існують різні методи запису даних - створення нотаток може відволікати увагу, аудіозапис розмови може бути більш доречним.

Спостереження

Люди часто роблять речі, про які не говорять, бо не усвідомлюють їх або не хочуть про них говорити - тому в деяких випадках спостереження краще, ніж опитування. Насправді під спостереженням ховається низка різних методів, що відрізняються головним чином ступенем залучення дослідника до спільноти. За ступенем секретності та взаємодії  виділяють чотири типи спостереження:

повний спостерігач (члени дослідницької спільноти не здогадуються про особу спостерігача, спостерігач не бере участі у житті громади),

спостерігач як учасник (спільнота знає про особу дослідника діяльності, який виступає більше як інтерв’юер),

учасник як спостерігач (дослідник залучений до групової діяльності, група знає про це),

повноправний учасник (бере участь у групових заходах, але члени не знають, що їх вивчають та спостерігають).