Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року, схвалена
Державна цільова національно-культурна програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, затверджена
Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року,
Комплексна міська цільова програма "Столична культура: 2025 - 2027 роки" (далі - Програма) розроблена з урахуванням результатів виконання заходів Комплексної міської цільової програми "Столична культура: 2022 - 2024 роки", затверджена
а також інші Діючі міські цільові програми
Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій на 2026 рік (ЄПП-2026), яким визначено пріоритетні проєкти для фінансування з боку держави.
Один з ключових пріоритетів - "муніципальна інфраструктура та послуги". Бібліотеки як частина місцевої інфраструктури громади можуть долучатися до проектів, наприклад, реконструкція приміщень, створення громадських просторів на базі бібліотек, тощо.
ЮНЕСКО включило дві українські дати до Календаря пам’ятних дат 2026–2027 років.
💙 100 років від заснування Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра". Історія самої пам’ятки сягає печерного монастиря XI століття, який протягом тисячоліття перетворився на важливий духовний центр та архітектурну пам’ятку. Створений у 1926 році Національний історико-культурний заповідник забезпечив належне збереження комплексу.
💛 150-річчя від дня народження українського композитора і диригента Миколи Леонтовича. Народжений 13 грудня 1877 року, Леонтович найбільше відомий як автор "Щедрика" – різдвяної пісні, заснованої на українських народних мотивах, яка згодом поширилася світом під назвою Carol of the Bells.
Пріоритетні напрямки діяльності бібліотек
Психологічна підтримка та соціальна інтеграція (особливо ветеранська політика). Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» (за ініціативою першої леді) — бібліотеки залучаються через проєкт Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки, який реалізує ЮНЕСКО + Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Роль бібліотек: створення простору для психосоціальної підтримки громади, підготовка працівників бібліотеки до надання первинної психологічної допомоги, арт-терапевтичні заходи.
Інформаційна та медіаграмотність. Цифрова грамотність / модернізація бібліотек
Роль бібліотек: подання проєктів на модернізацію. створення та організація активної діяльності хабів цифрової грамотності, партнерство з державними та громадськими організаціями, міжнародними фондами.
Просвітницька робота та поширення української мови. Дерусифікація / україномовний простір.
Інтеграція/підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та реінтеграція громад - Міська цільова програма підтримки та інгеграції внутрішньопереміщених осіб на 2025-2027 рр.
передбачає соціальну, житлову, інформаційну інтеграцію внутрішньо переміщених осіб.
Роль бібліотек: бути платформою для інформаційної/освітньої підтримки переселенців (курси, зустрічі, читання, групи підтримки), надання доступу до ресурсів, допомога у соціальній адаптації.
Безбар’єрність / інклюзія - пріоритетна державна інвестиційна стратегія, де одним із наскрізних пріоритетів є «безбар’єрність»
Роль бібліотек: облаштування безбар’єрного доступу (пандуси, адаптовані приміщення, доступність для людей з інвалідністю), спеціалізовані послуги для уразливих груп.
До вашої уваги - УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ’ЯТНИХ ДАТ У 2026 РОЦІ, укладений працівниками науково-методичного відділу Публічної біблотеки імені Лесі Українки
За календарем ООН 2026 рік
Міжнародний рік жінки-фермера (резолюція ООН 78/279)
Екологічна та енергозберігаюча діяльність бібліотек
Бібліотека - громадський простір і освітній майданчик.
Вона формує культуру споживання, читацькі й життєві звички громади. Через клуби, зустрічі, еко-майстерні, виставки бібліотека поширює знання про ощадливе використання ресурсів, сортування сміття, повторне використання речей.
Це і про відповідальне управління ресурсами. Енергоефективне освітлення, перехід на електронні документи, повторне використання паперу, сортування відходів, озеленення території - усе це скорочує витрати установи і відповідає принципам сталого розвитку.
Сталий розвиток - один із національних і світових пріоритетів. Бібліотеки, як частина культурної інфраструктури, мають сприяти виконанню Цілей сталого розвитку ООН (зокрема ЦСР № 11 «Сталий розвиток міст і громад» і ЦСР № 13 «Боротьба зі зміною клімату»).
Екоповедінка як елемент громадянської освіти. Через екопроєкти бібліотеки вчать дітей і дорослих відповідальному ставленню до природи, а також залучають до спільної дії громаду.
ДОКУМЕНТИ, які спонукають бібліотеки до екологічної та енергоощадної діяльності:
- Указ Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року". Містить розділи про «сталий розвиток громад», «раціональне використання ресурсів», «зменшення впливу на довкілля».
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зобов’язує всі установи й організації дотримуватися норм раціонального використання ресурсів. Бібліотеки підпадають під поняття «установи, діяльність яких впливає на стан довкілля».
- Енергетична стратегія України до 2050 року. Серед цілей - енергоефективність у бюджетних установах. Місцеві органи влади (яким підпорядковані бібліотеки) повинні впроваджувати енергоменеджмент, модернізувати освітлення, опалення тощо.
- Закон України «Про управління відходами» (чинний із 2023 р.) Встановлює обов’язок сортування відходів і впровадження системи роздільного збору у всіх комунальних установах. Бібліотеки можуть виступати прикладом для громади, організовуючи еко-куточки, сортування, інформаційні стенди.
- Рамкова програма ЄС «Зелений курс для України» (EU Green Deal for Ukraine). У межах інтеграції до ЄС Україна зобов’язалась реалізувати політику «зеленого переходу». Це охоплює й сектор культури: екологічні стандарти, перехід на енергоощадні технології, просвітницьку роботу. Бібліотеки можуть отримувати гранти на екопроєкти (EU4Culture, House of Europe, «Зелений відновний курс України».
«Зелена безбар'єрність» - це термін, який поєднує ідеї екологічної стабільності та доступності для всіх людей, що є частиною ширшої концепції створення суспільства без бар'єрів. Цей підхід означає, що фізичні та суспільні простори мають бути як екологічно безпечними, так і доступними для людей з різними потребами, включаючи людей з інвалідністю, людей похилого віку, дітей та ветеранів. Це передбачає створення інфраструктури та послуг, які є одночасно екологічно відповідальними (зеленими) та доступними для всіх (безбар'єрними).
- Основні аспекти "зеленої безбар'єрності":
- Універсальний дизайн для екологічності: Застосування принципів універсального дизайну не лише до будівель та просторів, але й до екологічних рішень. Це означає створення рішень, які є екологічно безпечними та водночас зручними для всіх, без необхідності додаткових пристосувань.
- Інклюзивні та екологічні простори: Створення парків, громадських просторів та інфраструктури, які є доступними для людей з інвалідністю, але також використовують екологічно чисті матеріали та методи.
- Доступність інформації: Забезпечення того, щоб інформація про екологічні ініціативи була доступною для всіх, у тому числі через цифрові платформи та в різних форматах для людей з різними функціональними можливостями.
- Сприяння сталому розвитку: Інтеграція екологічних принципів у програми підтримки ветеранів, щоб вони могли брати активну участь у житті суспільства та користуватися екологічно чистими послугами.
- Зменшення бар'єрів та забруднення: Поєднання зусиль для боротьби з бар'єрами в суспільстві та зменшення екологічного забруднення одночасно.
Приклади дій бібліотек у межах цих напрямів:
Еко-читання, еко-класи, виставки «Друге життя речей».
Акції «Здай батарейку - збережи планету», «Зелена бібліотека».
Перехід на LED-освітлення, встановлення датчиків руху, утеплення приміщень.
Оцифрування фондів (менше паперу - менше витрат).
Зелений ландшафт біля бібліотеки: клумби, дерева, компостери.
Еко-освіта для школярів і літні табори «Бібліоеко».
Розрахунок норм робочого часу на 2026 рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями – суботою і неділею (норма робочого часу 40 годин на тиждень) - для п’ятиденного робочого тижня, якщо воєнний стан триває - тут .
