Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

пʼятницю, 1 липня 2016 р.

Щодо проблеми створення єдиного міського бібліотечно-інформаційного простору

У статті «Концепція реформ у галузі створення та використання державних бібіліографічних ресурсів і реорганізації бібліотечного фонду України» Галини Гуцол, заступника директора з наукової роботи Книжкової палати України, що опублікована у № 4/2016 «Вісника Книжкової палати України», піднято надзвичайно важливі проблеми та висвітлено шляхи реформування бібліографічної справи України.
Дуже раджу ознайомитися. Грунтовно і переконливо. І вселяє надію, що крига таки почне скресати.
Одна з піднятих проблем – відсутність в Україні єдиної інформаційно-бібліографічної системи (електронного каталогу) фонду видавничої продукції, що зберігається у фондосховищах України. 
Я це питання розгляну локальніше, на прикладі проблеми зі створення єдиного інформаційного простору публічних бібліотек міста. Зведений електронний каталог до фондів публічних бібліотек для дорослих Києва створено Публічною бібліотекою імені Лесі Українки для дорослих у програмі ALEPH. І ми цим пишаємося. Зведений електронний каталог до фондів бібліотек для дітей створено ЦМБ ім. Т.Шевченка для дітей у програмі МАРК російського виробника.
Але невирішеними залишаються багато проблем.
Ще у 1994 році фірма Ex Libris (Ізраїль) запропонувала Публічній бібліотеці імені Лесі Українки контракт на придбання інтегрованої бібліотечної системи ALEPH на один рік без оплати. Враховуючи наявність необхідної технічної конфігурації, контракт був підписаний і бібліотека отримала можливість ознайомитись та розібратися в  системі, оцінити  її переваги. 
ALEPH - одна  з кращих  систем,  доступних  на  програмному  ринку  України. У 1997  році на конкурсі міжнародного благодійного фонду «Інститут відкритого суспільства» в Будапешті  бібліотека  отримала грант  у сумі 25 тисяч доларів США, за які придбано програму ALEPH. Інсталяція однієї з останніх версій ALEPH була здійснена у бібліотеці в листопаді 1997 року. Завідувач відділу впровадження нових технологій Світлана Санжак пройшла стажування у бібліотеках Ізраїлю та США.
То був потужний ривок у розвитку нових технологій у бібліотеці.
І було велике сподівання, що будуть виділені кошти на придбання ліцензій на цю  програму для інших публічних бібліотек міста. Це дало би можливість корпоративного створення електронної бібліографічної бази на фонди усіх київських публічних бібліотек.
Проте, не так сталося як гадалося. Тодішня міська влада вирішила по-іншому, придбавши згодом для бібліотек ЦБС міста і ще 2-х центральних міських бібліотек програму МАRК-SQL  російського виробника. Постала велика проблема: як творити єдиний інформаційний простір, коли головна публічна бібліотека працює на іншій програмі  як решта бібліотек? Так як комплектування фондів бібліотек міста здійснюється централізовано, через Публічну бібліотеку імені Лесі Українки, придбані для бібліотек за кошти міського бюджету книги спочатку потрапляють у її  відділ наукового опрацювання та каталогізації, де окрім традиційного опрацювання та наклеювання штрих-кодів, на них у програмі АLEPH створюються записи, що містять також інформацію про те, яка з київських бібліотек отримала цю книгу.  Організація доступу до цієї пошукової системи он-лайн через сайт бібліотеки дала можливість користуватися нею усім бібліотекам міста як багатофункціональним пошуковим апаратом, конвертувати з неї записи на документи своїх фондів у власні бібліографічні бази даних. Адже і  АLEPH, і МАRС-SQL повністю сумісні з міжнародними форматом MARC21. Але працюючи на різних АБІС вирішити проблему створення єдиного міського бібліотечно-інформаційного простору: єдиної бази читачів публічних біблітек міста, єдиного читацького квитка неможливо.
До того ж нині програма МАRC російського виробника, на якій працюють ЦБС міста, втратила актуальність.
Фахівці Книжкової палати України  віддають перевагу програмному продукту, що гарантовано дозволить вирішити повний спектр завдань - АБІС АLЕРН.

Щоб рухатися далі, на сьогоднішньому етапі кожній ЦБС міста потрібно домагатися виділення з районних бюджетів коштів на придбання ліцензії на цю програму. Вартість однієї сягає понад 1800 дол. США. Непросте завдання в сучасній економічній ситуації. Але стукаймо.  Таки ж відчинять?

6 коментарів:

  1. Сумно було читати цей пост. Пишу, тому що з великою повагою ставлюсь до автора блогу, сподіваюсь на розуміння. На багато приємніше було дізнатись, що у бібліотеці НаУКМА (де теж АLЕРН) експериментують з TIND http://www.xn--80abaqzevto0rc.xn--j1amh/2016/04/tind.html. На мою думку, заклики "всім однакове програмне забезпечення (ПЗ)" – совкові. За радянських часів прагнули до псевдорівності. Це шлях у безініціативність та заборону розвитку (але хтось отримує привілей ДОЗВОЛЯТИ). І так достатньо бібліотек без АБІС та OPAC за наявності безкоштовного ПО. А якщо метод.центр скаже – АLЕРН, то будемо чекати... Наче платники податків – не ми, і крім АLЕРНа у бібліотеки й бажати нам нема чого. Щодо речення "Але працюючи на різних АБІС вирішити проблему створення єдиного міського бібліотечно-інформаційного простору: єдиної бази читачів публічних бібліотек міста, єдиного читацького квитка неможливо": пригадайте, що в Україні, наприклад, ще багато банків, банки використовують різне ПЗ, але сплатити комунальні послуги, розрахуватись у магазині платіжною карткою (до речі у магазинах теж різне ПЗ), купити щось онлайн – можливо! Платіжними картками українських банків й закордоном можна скористатись! Повірте, завдання створення єдиної бази читачів публічних бібліотек міста, єдиного читацького квитка – набагато простіше. Чимало банків використовують безкоштовне ПЗ, чимало бібліотек у світі використовують безкоштовне ПЗ. Ось перелік бібліотек, які використовують VuFind (це ПЗ для OPAC, безкоштовне, я не роблю рекламу VuFind, не робила аналіз яке ПЗ краще, просто приклад). Цей список – за абеткою. Подивіться на N – National, для прикладу, коли набридне гортати. Там є країни, ВВП яких більше ніж України. 5 років тому Національна бібліотека Ірландії отримала нагороду за OPAC на VuFind - https://joinup.ec.europa.eu/news/ie-national-library-wins-national-open-source-award-its-online-catalogue

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пані Галино, не сумуйте, якщо ця тема піднімається, - справа зрушиться з місця. Це власне бачення автора блогу шляху вирішення проблеми. МИ уже піднімали це питання у у ФБ, і пані Оксана Бруй рекомендувала публічним бібліотекам саме Алеф. Невдячна справа порівнювати можливості банків і бібліотек. В ситуації, коли публічній бібліотеці практично неможливо знайти ІТ-фахівця на зарплату 2 тис. грн, може порадите, хто вибудує систему, коли бібліотеки на різному безкоштовному ПЗ постворюють свої бази? Цікаво, а яким чином медичні бібліотеки вирішують цю проблему. Чула, що НМБУ на ИРБИС?

      Видалити
    2. Приєднуюсь до заклику оглянути ВЕСЬ ринок АБІС. Світ рухається в бік FOSS (програмного забезпечення з відкритим кодом), і в царині бібліотечній таких вже є досить багато. На жаль, не спішать українські бібліоетеки (ті, що вже підсили на алефи-марки-ірбіси-уфд і т.д.) - вийти з зони комфорту завжди лячно:-(, ті , що й не починали - пісенька про "нема грошей" співається легше , ніж знайти, вивчити можливості, завантажити, розібратися.... Тому цей виклик поки лишається викликом для світу, на жаль, не для вітчизняних бібліотек. Для охочих подивитися на перелік БЕЗКОШТОВНИХ програмних продуктів з відкритим кодом - тут перелік - http://www.eifl.net/resources/z-glossary-foss-libraries
      І ще дещо тут - https://foss4lib.org/package-type/online-public-access-catalog?page=1

      Успіхів.
      PS. АЛЕФ за нашими даними припиняє розвиток, буде підтримувати лише старих клієнтів на старих технологіях. Є нова - інша - лінійка продуктів для бібліотек. Вартість - поки захмарна. Та й бібліотекам варто подумати, які функції (модулі) потрібні. Не буває поганих, чи гарних АБІС, бувають ті, що відповідають завданням бібліотеки, чи ні.

      Видалити
    3. Перепощую відповідь на Ваш коментар, пані Галино, від Оксани Бруй з мережі Фейсбук. Дослівно: "Oksana Brui На мою думку, тут змішані в купу "коні-люді"... 1. Звичайно, не має критичної необхідності мати однакову систему для всіх бібліотек. Головне, щоб ПЗ підтримувало міжнародні стандарти, у тому числі, обміну даними. 2. Якщо йдеться про ПЗ для мережі публічних бібліотек міста Києва, то ALEPH, у ситуації, яка є насьогодні, найоптимальніший варіант. Чому? Якщо порахувати завдання, функціонал, час, гроші (не лише живі, а і витрати на встановлення, освоєння іншого нового ПЗ бібліотеками) у різних варіантах, то переконана, що наоптимальніше буде саме використання ALEPH для зведеного каталогу публічних бібліотек Києва. 3. Тестувати нові ПЗ - супер! Треба, безперечно. Але при виборі - див. п. 2. (Доречі, почитайте коментарі до поста про TIND Пана Бібліотекаря: "безкоштовне" ПЗ виявилося не зовсім "безкоштовним"). 4. VuFind - система пошуку і доставки, надбудова над базами даних із зручним інтерфейсом, яка дозволяє шукати (єдине пошукове вікно) одразу в багатьох базах даних. Єдине "але" - не впевнена, що VuFind можна використати для зведеного каталогу. Хіба його допрацювали... Декілька місяців тому, коли я останній раз заходила на сторінку ПЗ, це було неможливо. Чому? VuFind розроблявся (і всі впровадження, які я знаю, саме такі і є) як інтерфейс для одночасного пошуку в декількох різних базах даних, АЛЕ ЛОКАЛЬНИХ. Тобто, створених та підтримуваних однією бібліотекою. Хоча, напевно, якщо це ще не допрацьовано, то може бути допрацьовано."

      Видалити
    4. Також Огляд сучасного стану роботи АБІС бібліотек різних типів - https://americanlibrariesmagazine.org/2016/05/02/library-systems-report-2016/

      Видалити
  2. Пані Тетяно, дякуємо за коментар і важливе посилання. Вивчатимемо.

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу