Понеділок - день важкий?

     А у декого із вас, колеги, ще й апатія чи нудьга?  Кажуть, допомагає перестановка меблів, або книг на полицях. А може вам допоможе це відео? Мені стало веселіше.

А що ми можемо запропонувати?

      Натрапила в Інтернеті на перелік послуг, що пропонує міська бібліотека німецького Вюрцбурга  на своєму сайті.

      Якщо потрібна користувачеві книга відсутня у бібліотечному фонді, бібліотека пропонує заповнити форму на сайті бібліотеки, куди вписати автора та назву, чи тему потрібного видання для  подальшого придбання його у книжковому магазині. Термін виконання замовлення з наступного після подачі заявки дня і до 2-х тижнів. Якщо понад цей термін бібліотека не сповістила користувача про надходження книги, значить замовлення не буде виконано. Бібліотека зауважує "Будь-ласка, зрозумійте, ми не можемо виконати всі побажання".  

Будуть приходити люди... Будуть!

      Цими днями ми відзначаємо 140-річчя від дня народження Лесі Українки. Вчора, 22 лютого, відбувся літературно-музичний вечір, сьогодні  у читальній залі тріо бандуристів "Берегиня" виконують пісні на вірші Лесі Українки, завтра - чат-конференція з Херсоном, далі - вшанування пам'яті  Лесі Українки біля її могили на Байковому кладовищі...   Щороку, скільки існує бібліотека, що носить це славне ім'я,  в день народження Лесі ми йдемо на її могилу. Несемо квіти, нашу вдячність і шану їй, найсильнішій  духом. Вона вірила й сподівалась: 

Будуть приходити люди 

Вбогі й багаті,

Веселі й сумні, 

Радості й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде...

     Люди приходять у бібліотеку, що носить її ім'я,  і приходитимуть завжди. Бо для них тут звучать Лесині струни, що несуть усім  тепло і світло.

Пам'ять про Лесю свято береже бібліотека, що  носить її  ім'я.

Фрагмент заходу, що відбувся 22 лютого 2011 року.

На фото: Лариса Хоролець,  драматург і акторка, народна артистка УРСР з 1988 року, перший Міністр культури незалежної України (1991-1992);

Ніна Новоселицька, редактор, журналіст, режисер радіо. Заслужений діяч мистецтв України (1996 р.);

Олена Жигилевич, засновниця приватної Компанії А.Е.Л.,  що спеціалізується на серійному випуску аудіокнижок із кращими творами сучасних українських авторів;
Януш Ядвіга Вацлавівна, доктор філологічних наук;
Костелянчук Любов Григорівна - науковий співробітник Музею Лесі Українки
Ковальчук Людмила Іванівна, директор Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, заслужений діяч культури України, віце-президент Української бібліотечної асоціації.

Поверніть їй надію на процвітання

"Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї»,  а також, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», що зрізаний з неба разом із ниточкою. Бо, кажуть, дитино, що мова наша — солов'їна. Правильно кажуть. Але затям собі, що колись можуть настати і такі часи, коли нашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко. Тому не можна покладатися тільки на солов'їв, дитино". І. Малкович

      Сьогодні  Міжнародний день рідної мови. Я непогано знаю російську мову, бо свого часу з 2-го і  по 10-ий клас радянської середньої школи вивчала мову, "что на ней разговаривал Ленин".  Я не настільки наївна, щоб закликати відмовитися від спілкування російською. Але...  Учені кажуть, що до кінця століття кількість мов на Землі скоротиться у 10 разів. І це непокоїть багатьох прогресивних діячів сучасності. Один з найбільш відомих у світі фахівців-лінґвістів Дейвід Кристал сказав: “Головна причина, на мою думку, в тому, що багатство мов подібне до людського різноманіття. Людство тому й стало таким розвиненим, що вміло пристосовуватись до різних обставин. А мова – це інтелектуальний еквівалент біологічних здібностей. Наш розум повинен працювати, і працює він завжди по-різному; кожна інша мова має своє бачення світу, і ми можемо кожен раз по-новому його сприймати носієм іншої мови. Кожного разу, коли втрачається якась мова, ми втрачаємо унікальний погляд на світ”.    На сьогодні мовами, що за класифікацією ЮНЕСКО належать до зникаючих мов, є білоруська, башкирська і кримськотатарська мови. Що ж до таких мов, як українська, то британський професор вважає, що “кількість людей, яка користується тою чи іншою мовою, не має вирішального значення. Мова може бути вимираючою, навіть якщо нею говорять сотні тисяч людей. Все залежить від обставин, мотивації самих людей і мотивації влади, яка хоче чи не хоче підтримати національну тотожність”. 

       Але я переконана, що найліпшим рецептом, що дозволить  нехай повільно, але впевнено повернути українській мові надію на процвітання, є створення корисного і цікавого україномовного інтернет-ресурсу. Наприклад, створити  власний україномовний блог і намагатися наповнювати його  дописами такого рівня,  щоб їх використовували і перекладали на інші мови світу!  Можна голосно і натхненно присягатися в любові до рідної мови, а можна тихо і наполегливо робити посильний внесок у її пітримку.
  

Марія Щур. Вмираючі мови – чи буде українська однією з них?

Кожній бібліотеці - по письменнику!

      Ото був би ефект у справі підтримки  та просування  читання! І це цілком серйозно.
      Публічна бібліотека  одного з районів Стокгольму Рінкебі для вирішення проблеми читання активно співпрацює з письменницею Євою Сусо (Susso). Щоб стати ближчою до читачів, дітей та молоді Єва Сусо створила свій власний куточок у бібліотеці.

     Читання, літературні постановки, спілкування і посиденьки за чашкою чаю поклали початок  цьому унікальному проекту між автором, видавництвом і публічною бібліотекою. До цього Єва Суссо понад 10 років гастролювала по школах і бібліотеках, розповідала про книги і розвивала дітей та молодь в мистецтві написання художнього твору. Маючи гарний досвід, письменниця вирішила використовувати його в більш структурованому вигляді.
     Авторка отримала у бібліотеці свою кімнату, веде звідси свій блог, підтримуючи читання груп,  тримає зв'язки із довколишніми школами, проводить заняття для дітей. У бібліотеці з авторкою можуть зустрітися діти, які люблять її книги, поговорити з нею про те, що значить бути письменником і отримати поради та рекомендації щодо перших проб пера.

Марі Йохансен, менеджер з розвитку міських бібліотек Стокгольму, вважає, що це прекрасний проект заохочення до читанння, адже в основі регулярні і тривалі зустрічі з письменником для роздумів та обговорень прочитаного.
http://biblioteket.se/default.asp?id=159003