Формування електронної бібліографічної бази даних. Питання статистики

    Кожного року перед початком зведення форм державної статистичної звітності 6-НК, що надходять від бібліотек, методисти впадають у стан глибокого неврозу. Може десь і є методисти (відгукніться!), які спокійно ставляться до позицій статзвітності, передбачених цією формою, я ж кожного разу обурююся і сподіваюся, що здоровий глузд переможе і, нарешті, з'явиться нова обіцяна форма. 

    Особливо багато непорозумінь викликають формулювання у ІV розділі форми "Інформаційне обслуговування". Зокрема: Загальна кількість користувачів (усього осіб) та з них індивідуальних.  Ми можемо лише здогадуватись, що за першою позицією мають відображатись показники кількості абонентів групової та індивідуальної інформації. А за другою - лише кількість абонентів індивідуальної інформації. Але абонент  групової інформації - це колектив, група людей. Тоді чому ми кожну одиницю (абонента групової інформації) маємо показувати  в особах? Нам це ніхто не пояснює. 

    Також у  розділі 4 форми 6-НК ми маємо показати обсяг власних електронних баз даних  (тис. записів) та з них записів у електронному каталозі.  В інструкції до заповнення цього розділу дуже "мудро пояснюється": 7.1. У графі 1 відображається обсяг електронних баз даних, створених бібліотекою у тисячах записів, з одним десятковим знаком, з них у графі 2 – кількість тисяч записів у електронному каталозі. Тут ніби  зрозуміло  - до електронних баз  даних відносяться:
-бібліографічні БД, включаючи ЕК

- повнотекстові БД 

- інші БД (реферативні, фактографічні) Але, обсяг яких власних електронних записів ми маємо показувати?: якщо усіх записів, що були створені та введені в ЕК станом на 1.01...... то це просто відслідковується за системним номером останнього в звітному періоді бібліографічного запису, введеного  в електронний каталог. Чи наявних? Адже із списанням останнього примірника назви запис на цей документ вилучається з е-каталогу. Вилучаються і записи на статті із періодичних видань, коли останні списуються із фонду бібліотеки. Про це інструкція до форми мовчить.

     Електронні каталоги ЦБС Києва формуються із власних бібліографічних записів (на ретрофонд і аналітика) та запозичених (зконвертованих записів на книги, що надходять у бібліотеки Києва з 1992 року, з електронних каталогів Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей). 

    Статистичні дані про діяльність бібліотек з формування електронних бібліографічних баз даних  має включати ще й показники обсягу: 

відредагованих записів, 

виключених/списаних записів

представлених в Інтернет (доступ до ЕК на сайті бібліотеки). 

Вже із самих перших днів затвердження цієї форми стат. звітності було зрозуміло, що вона, м'яко кажучи, є непрофесійною і не відображає діяльність публічної бібліотеки в сучасних умовах. Чекаємо 4 роки її удосконалення. Знову риторичне запитання: скільки ж бо ще чекати?

Новорічно-Різдвяна книжка

     Трохи запізно подаю цей матеріал, загубився в чернетках, а до Нового року та Різдва часу залишилось зовсім небагато. Але найбільш завзяті колеги, впевнена, обов'язково встигнуть. А не встигнуть цього року - стане у нагоді в наступному.
     Запропонуйте своїм юним користувачам (9-14 років) взяти участь у конкурсі на кращий твір про ідеальне для них свято Нового року і (чи)  Різдва. Оголошення розносите в школи, розміщуєте на сайті бібліотеки, з е-адресою для надсилання творів.  Адже бібліотеки орієнтують дітей не лише на читання, але й до написання власних творів. Твір у 300-500 слів. А може бути і вірш. Переможців відзначаєте на новорічному чи Різдвяному  святі у бібліотеці. Відбираєте кращі 10 творів - створюєте e-книжечку і розміщуєте на сайті бібліотеки.

     Рекомендую хороший ресурс для майбутніх літераторів, що допоможе їм у розвитку здібностей до письменницької справи. А ще загляньте і в цю читальну залу та її майстерню тексту.

Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі). 

Декілька секретів привабливості бібліотек для дітей

Основна мета цього блогу, як уже неодноразово наголошувала - методичне служба  бібліотекам для дорослих. Однак, коли накопичується цікавий матеріал із досвіду бібліотек для дітей - хочеться неодмінно донести його якомога ширшому колу колег.

Майже у самісінькому центрі Києва розташована бібліотека імені Василя Симоненка. Її завідуючу Віру Семенівну Ткач добре знають  не лише   в районі, але й в усьому місті. Бо на усіх міських подіях, пов'язаних із іменем Василя Симоненка, і не тільки,  бібліотеці є що представити і чим поділитися. Нещодавно проведений ремонт приміщення, надбудова напівповерху у читальній залі  бібліотеки зробили її ще привабливішою. Що бібліотека пропонує дітям - дивіться на її рекламному стенді. Я цю бібліотеку побачила такою.

У тихому, віддаленому мікрорайоні Голосієва є бібліотека №142. Оточена  3-ма дитсадочками та декількома школами має популярнісь у місцевих дітлахів і батьків.  Для найменших - ігрова кімната, а для їх батьків - безплатна послуга бібліоняні. Тут діти прослухають нову казку, переглянуть мультфільм, пограються іграшками і поспілкуються. Особливо важливою є бібліотека для соціалізації діток, які з певних причин не відвідують дитячий садок.

Бібліотеки - громаді. Готуємось до звіту

     Сьогодні біля входу в метро звернула увагу на стос безплатних газет для розповсюдження, з портретом Миколи Томенка на першій шпальті. Виявилося, що це - звіт політичного та громадського діяча Миколи Томенка за минулу каденцію "Ще 5 років для рідної країни". Складається із короткої статистичної звітності за кількістю зробленого за 5 років депутатської діяльності, коротко про законопроекти (авторські та у співавторстві), що були прийняті Верховною Радою та коротко про громадську діяльність. Вражає! І зміст, і форма.

     Якщо методиста щось вражає, то він відразу починає шукати можливості для застосування подібного у бібліотечній практиці. Усі знають, як важливо бібліотеці прозвітувати перед громадськістю. Традиційно ми готуємо презентацію, запрошуємо, зазвичай, користувачів, яким бібліотекарі розповідають про здобутки звітного періоду. Іноді відзначаються чи нагороджуються найактивніші читачі, волонтери, спонсори.

     А якщо зробити звіт перед громадою ще й  на газеті, листку, буклеті, де поінформувати про свої досягнення у звітному році  і в плані кількості залучених до читання мешканців району, і в плані розширення переліку нових послуг, створення для користувачів  Інтернет-місць,  комфортних умов, навести приклади історій успіху користувачів, що стали можливими завдяки бібліотеці, можливості сучасної бібліотеки. Розповісти, скільки залучено позабюджетних коштів для розвитку бібліотек, і т.п. При підготовці тексту використовуйте якомога менше професійних термінів, щоб інформація була зрозуміла кожному. І звичайно, розповсюдити звіт бібліотеки у найбільш велелюдних місцях. І не економте на папері. Адже такий звіт послужить і рекламою бібліотек. Якось натрапила на вислів успішного американського бізнесмена, де він економію на рекламі порівняв з намаганням зекономити час, зупинивши годинник.

Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).  

Псков-Київ. Місток перекинула Княгиня Ольга

   Поетичний інтерслем "Псков-Київ: Княгиня Ольга" відбувся. Про започаткування спільного проекту зі Псковом я уже писала.

Отже, 10-та ранку 30-го листопада. Читальна зала Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Саме тут почала формуватися спільна київсько-псковська бібліотечна аудиторія. Найбільше хвилювань завдавали можливі затори на вулицях Києва, технічне забезпечення заходу, особливо якість Інтернет-зв'язку, адже тут далеко не все залежить від бібліотекарів.

     Рівно о 10.00 за київським часом нас уже вітала ведуча заходу - пані Тетяна - зав. чит. залою центральної міської бібліотеки Пскова та головні учасники: історик, співробітник Псковского музею, археолог, ініціатор Фестивалю раннього середньовіччя «Хельга» в Вибутах, поет, автор книги «В часи княгині Ольги» Александров Анатолій Олексійович;  член Спілки письменників Росії, автор багатьох книг, оглядач московского рок-журналу Моїсеєнко Генадій Костянтинович, родом із українського міста Ізюм; поет, лінгвіст, перекладач, лауреат премії конкурсу «Запались глаголом піснеспіву» Берьозов Олександр Григорович.
Поетичне змагання псковських поетів розчарувало київську аудиторію, адже було не по темі заходу і поезія була досить специфічною. Невелике повідомлення про княгиню Ольгу ми почули лише з вуст співробітника Псковского музею.
Київ же вразив псковську аудиторію не лише поезією, але й акторським виконанням Юлії Сак монологу княгині Ольги із поеми Марії Морозенко та сенсаційним повідомленням, пов'язаним з іменем княгині, з вуст Станіслава Бондаренка. Та про це пізніше.

Головними учасниками від Публічної бібліотеки імені Лесі Українки були:  ведуча - Алла Голубкова - зав. абонементом бібліотеки; Марія Морозенко - поетеса, член Національної спілки письменників України.  Автор збірок "Зоряні перевесла", "Елегія любові", поеми "Княгиня Ольга", дитячих казок "Про країну ласунів", "Про країну замазур", серій "Хто це?", "Що це?".  У творчому доробку поетеси більше сотні пісень, що звучать на  радіо в Україні та за кордоном; Станіслав Бондаренко - поет, журналіст. Автор 19 книг. Одна з них - збірка поезій, присвячених Києву "Кирилиця київських вулиць". Пан Станіслав публікується в «Літературній газеті», альманасі «День поезії», антологіях «Україна. Російська поезія. ХХ століття», «Планета Поезія» та ін. Автор понад тисячі статей та інтерв'ю з відомими літераторами та світовими політиками. Десять років вів свою літсторінку в «Київських відомостях»,  очолював газету «Література і життя», а з серпня 2010-го - заступник головного редактора газети «Літературна Україна». Лауреат премій імені А. П. Чехова, Максиміліана Волошина і Бориса Нечерди. У 2012 році вийшла в світ історіософська поема