Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 7 грудня 2010 р.

Декілька слів щодо нормативів та форм державної статистичної звітності

В продовження теми попереднього допису, присвяченого історії бібліотечної статистики, сьогодні висловлююсь про наболіле: про нормативну базу та про діючі форми державної статистичної звітності бібліотек.  Спочатку про нормативну базу. Публічні бібліотеки при визначенні кількості штатних одиниць обслуговування досі керуються "Временными типовыми штатами централизованных библиотечных систем Министерства культуры СССР" (Затверджені наказом Міністерства культури СРСР 29 січня 1979 року №53),  де обумовлюється, що штатні одиниці відділів обслуговування формуються із розрахунку одна штатна одиниця на 750  читачів і 13 тисяч книговидач ( в дитячих бібліотеках відповідно 600 читачів і 12 тисяч книговидач). Сьогодні  у   бібліотеках поряд з читачами є користувачі Інтернет-ресурсами та іншими послугами, які відвідують бібліотеку не лише для читання книг. Наприклад, за статистичними даними публічних бібліотек Данії 50% користувачів відвідують бібліотеки не з метою користування її фондами, а для спілкування, використання Інтернет, перегляду телепередач і т.д. Наші ж застарілі нормативи диктують: кожному користувачу бібліотеки потрібно  в середньому за рік видати у користування 17-20 книжок чи інших джерел інформації з фонду бібліотеки. Користувачі Інтернет-центрів теж використовують інформацію. З інформаційною функцією бібліотеки тут все в порядку. А з виконанням плану по документовидачі, від якого залежать наші оклади?  До того ж бібліотеки уже давно потребують єдиного порядку обліку користувачів Інтернет-центрів. Сьогодні, як правило, на користувача Інтернет-центру заводиться читацький формуляр, де проставляється дата відвідування, № машини, за якою працював користувач, кількість переглянутих сайтів (виникає питання, для чого останнє потрібно?) та підпис користувача (для підтвердження достовірності відвідування та ознайомлення з правилами користування Інтернет-центром (на лицьовій стороні формуляру). 
Питання осучаснення нормативної бази бібліотек настільки гостре, що деякі бібліотеки самотужки почали розробляти стандарти діяльності сучасної публічної бібліотеки і виносити на суд бібліотечної спільноти. Ознайомтесь, будь-ласка, із Пропозиціями до стандарту публічної бібліотеки  на сайті Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені  М. Горького. Світлішим шрифтом виділено  тези стандарту,  що потребують доповнень  чи змін. На мою думку, дуже гарну справу розпочали колеги. Давайте, приєднаємось.
У 2007-му році ми, нарешті, дочекались нової форми державної статистичної звітності, у якій давно назріла потреба і яка б найліпше відображала зміни у діяльності бібліотек. Слідом за радістю прийшло здивування щодо трактування деяких категорій у цих формах. Пояснення до цих форм швидше нагадувало "масло-масляне". Шквал запитань і дзвінків доводив до нервового зриву, зверху пообіцяли форми удосконалити, але уже 3 роки ми чекаємо цього удосконалення.
Які зауваження до форми 6-НК? В Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, (затверджена наказом  Міністерства культури  і туризму України  03.04.2007  N 22)  у додатку 1 до пункту 4.4 передбачається, що  електронні та аудіовізуальні видання обліковуються разом, однією графою. Форма 6-НК  вимагає кількість аудіовізуальних і кількість електронних видань показувати в окремих графах. З одного боку бібліотекарі мають суворо дотримуватись положень  Інструкції, а  з іншого,  мають  відповідно заповнити форму звітності. От і приходиться сидіти над актами списання, переглядаючи їх і відокремлюючи аудіовізуальні видання від електронних. Викликає здивування і V розділ форми 6-НК  "Інформаційне обслуговування".  У графі 3 слід показати "загальну кількість користувачів (усього осіб)", а  в графі 4 вичленити "з них індивідуальних". Якщо йдеться про абонентів інформації, то вони бувають індивідуальні і групові  (коли інформується колектив і обліковується як абонент групової інформації).  Але ж графа 3 в дужках зауважує (усього осіб). Наступне питання до форми 6-НК, що вже неоднократно піднімалось на сторінках фахових періодичних видань (Василенко, О. Статистична інформація в бібліотечному маркетингу / Ольга Василенко // Бібліотечний вісник. - 2009. -  № 5.)  - це  «кількість відвідувань» і «у т. ч. звернень на веб-сайт». Тобто, щоб отримати перший показник, необхідно до кількості зареєстрованих відвідувань користувачів безпосередньо у бібліотеці додати кількість звернень на бібліотечний сайт, зафіксованих відповідними програмними засобами, протягом року. Показник «кількість відвідувань» є традиційним і означає суму зареєстрованих відвідувань бібліотеки фізичних осіб, які є користувачами бібліотечних ресурсів і послуг. В якості звернення на веб-сайт у наших бібліотеках реально обліковуються не зареєстровані користувачі, а ip-адреси. Адже якщо користувач, як фізична особа, має один читацький квиток, то за ip-адресою може приховуватися невизначена кількість користувачів, і навпаки, один користувач у мережі Інтернет може мати кілька ip-адрес. (До того ж мотивація звернення на сайт може бути різною і не обов’язково пов’язаною з інформаційним пошуком та використанням джерел електронної бібліотеки, тоді як статистична інформація в безпосереднє відвідування користувачем книгозбірні вже передбачає використання її документних ресурсів). Таким чином, означені показники відображають все-таки різні аспекти діяльності бібліотек і є якісно неоднорідними.   Безумовно, звернення на вебсайти бібліотек потрібно досліджувати і відображати у статистичній звітності бібліотеки, але окремо. Якщо звернутися до положення А.3.4 міжнародного стандарту ISO 2789:2003 «Information and documentation – International library statistics» («Інформація і документація – Міжнародна бібліотечна статистика»), то визначене у даному пункті «віртуальне відвідування» визначається як читацький запит до веб-сайта; «віртуальні відвідування можна порівнювати з традиційними відвідуваннями», але ж додавати їх до загального підсумку не рекомендовано.
Не зрозуміло також, чому графа обліку кількості абонентів МБА  (тобто бібліотек - абонентів МБА) вимагає звітуватись про кількість користувачів, що отримують книги по МБА. Це одні із найсуттєвіших  недоліків  форми 6-НК, що потребують негайного виправлення. До слова, на сайті Національної парламентської бібліотеки України виставлено чудовий проект форми державної статистичної звітності і проект  інструкціїї до її заповнення.  Залишилось лише затвердити.
Вибачайте, що декількома словами, як обіцяв заголовок, не обійшлося.

3 коментарі:

  1. Дуже цікаву тему ви підняли. Давно спостерігаю за "статистиною магією" в бібліотеці. Малюють у цих папірцях "іділію", аби штат не скорочували. Як на мене, то декілька показових скорочень може б і не зайвих для справи були...

    ВідповістиВидалити
  2. Я категорично проти скорочень. Не знаю, як у бібліотеках інших регіонів, а у Києві навантаження на бібліотекаря дуже велике. Окрім обов'язкового виконання плану і проведення різних масових заходів як запланованих так і позапланових (на виконання Указів і Постанов), причому виставкою чи темполицею не обійдешся, бібліотекарі на обслуговуванні вводять в електронний каталог записи на ретрофонд, оцифровують видання, створюють віртуальні виставки до різних дат, працюють з фондом... поле неоране...Мені здається, що Ви не бібліотекар

    ВідповістиВидалити
  3. Так, поки що не бібліотекар, можливо скоро стану.
    Я бачу як одні бібліотекарі наповнюють базу, роблять виставки, заходи, працюють з проектами і все це з бажанням, і водночас інши нічим таким не обтяжені, ну так, який захід 15-ти хвилинний, через пень-колоду і назад у кабінет досипать чи колег перемивати.
    При чому інтересуюсь - чи є різниця в з/п - кажуть нема, а що ти зробишь? у людини категорія чи "здивовані очі" і ніхто не в силах змусити її робити щось "зайве". Кажу шо бачу. Просто існує дві бібліотеки в одному приміщенні - справжня і уявна. Так ось шизофренія.

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу