Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

понеділок, 10 червня 2019 р.

Бібліотечні проєкти на Громадському бюджеті 2020 і трохи паралелей

Цьогоріч проєктів, що стосуються розвитку публічних бібліотек, на Громадському бюджеті 2020 небагато. До мінімуму знизився бібліотечний запал попередніх років. Та й, власне, ті проєкти, що подавалися, і проєктами важко назвати. Окрім проєкту Молодіжної бібліотеки .
За стандартами, проєкт - це комплекс взаємопов'язаних заходів, що спрямовані на створення унікального продукту або послуги в умовах обмеженого відрізку часу  і ресурсів


Останні 2 проєкти - то потреби бібліотек для забезпечення їх життєдіяльності. І подання цих потреб на громадський бюджет - радше привернення уваги місцевої влади до нагальних потреб бібліотек у покращанні їх матеріально-технічного забезпечення. Бо яким таким  унікальним продуктом стануть відремонтовані східці бібліотеки?  
У багатьох авторів минулорічних бібліотечних проектів, реалізація яких дійсно урізноманітнила  би  та розширила репертуар бібліотечних послуг, бажання в подальшому брати участь у Громадському бюджеті щезала з кожним намаганням проголосувати. Про систему голосування і ручний режим виправлення збоїв у системі, про власний досвід збору голосів підтримки детально описала автор проекту Молодіжної бібліотеки пані Галина Конашко.
Під час візиту колег із Вільнюса ми обмінювалися досвідом реалізації бібліотечних проектів, зокрема, розповіли про участь київських бібліотек у Громадському бюджеті та систему голосування за проекти. Литовські колеги розповіли, що у них  проектна діяльність на розвиток бібліотек надзвичайно  популярна. Щороку на розгляд експертної ради, створеної при міському департаменті культури, подається велика кількість проектів. Вони ретельно аналізуються, відбираються найважливіші і виділяються додаткові кошти на їх реалізацію в межах 80-ти відсотків кошторису проекту. І не потрібно бібліотекарям бігати за кожним  користувачем, вмовляти, переконувати у важливості проєкту і безпечності голосування банківською карткою, і нервувати щоразу, коли не вдається зайти у систему. 
Зовсім інші погляди і на зміст фондів публічних бібліотек і на їх оцифровку. Публічні бібліотеки Вільнюса повністю звільнили свої фонди від  творів класиків марксизму-ленінізму, матеріалів з'їздів  КПРС і т.п. Такі видання є у фонді їх  Національної бібліотеки. І цього досить. 
Оцифровкою литовські публічні бібліотеки, звісно, не займаються. Це також функція Національної бібліотеки. В електронний каталог ЦБС записи на нові надходження стягуються з національного бібліографічного каталога, який веде Книжкова палата, що є складовою Національної бібліотеки. Якщо потрібний запис видання відсутній, публічна бібліотека створює його сама і надсилає на перевірку в Національну бібліотеку, а вже потім запис потрапляє в національний електронний каталог.
Періодично від управлінь культури  ми отримуємо завдання, до прикладу, як от останнє, щомісяця, до 20 числа, подавати інформацію про просвітницькі заходи бібліотеки з питань децентралізації. Колеги з Вільнюса відповіли, що подібна практика у них давно в минулому. Заходи бібліотеки прописані у плані роботи і працюють бібліотеки у відповідності із запланованим.  Відповідну просвітницьку роботу здійснюють представники місцевого самоврядування, посадові особи, з яких готуються тренери для того, аби на місцях доносити до територіальних громад та жителів населених пунктів суть реформи, що вона приносить, які завдання ставить держава, які цілі та вигоди децентралізації та реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади. 
Із введенням іновацій в практику роботи бібліотеки часто постають проблеми правового характеру, вирішення яких залежить від приведення у відповідність до чинного законодавства документів, що  регламентують  правовідносини бібліотеки і постачальників послуг або партнерів. Колеги із Вільнюса розповіли, що при відсутності розробок типових договорів на той чи інший вид послуг,  їх розробкою займається бібліотека. Юридичний супровід при цьому  бібліотеці   надається компанією, у якої бібліотека через торги придбала юридичні послуги. Або  фахівці юридичного відділу управління культури. В окремих виняткових випадках, для приведення спірних положень договорів у правове поле, правки у документи вносить аудиторська служба управління культури.  

субота, 18 травня 2019 р.

Про взаємодію, функції та майбутнє професії

Цю книжку рекомендує читач
Блог «Музею 2.0» розповідає про цікаву ідею, спрямовану на взаємодію з абонентами бібліотеки, позичальниками книжок. Два бокси для повернення книжок. Один -  для повернення звичайних книжок, інший -  для повернення книжок, які користувач хоче рекомендувати іншим до прочитання.
Проте зазначає, що, на жаль, працівники  голландських бібліотек подумали, що надто багато клопоту це доставляє.  Було би цікаво запровадити це у нас, виокремивши для цього відповідні полиці.

Крокуємо у вірному напрямку?
На книжковому ярмарку  в Гетеборзі Адам Велін отримав нагороду від Axiell за кращу дисертацію, де обгрунтовуються функції публічної бібліотеки як місця зустрічі.  
Велін висвітлив програмну діяльність різних публічних бібліотек у Стокгольмі. За словами Веліна, функціональність бібліотеки можна побачити у п'яти основних напрямах:
Довідковий центр, наприклад, для виконання домашніх завдань, цифрова участь, юридичні консультації
Кафе - вивчення мов, читацькі любительські групи, ін.
Дитячий майданчик, наприклад, дитячий театр, шахові турніри, ін.
Сцена - авторські зустрічі, музичний спектакль, театр
Майстерня -  ремесла, в'язання, живопис, письмо

 Яким має бути сучасний бібліотекар?
У блозі https://sjlibrarian.wordpress.com/ натрапила на цікаві роздуми шведського бібліотекаря.
Вона говорить про те, що важливо переоцінити професію бібліотекаря. Чи впевнені ми у тому, що  сьогодні пропонуємо. Адже сьогодні технологія полегшує доступ до інформації без допомоги бібліотек / бібліотекарів. Це викликає занепокоєння у частині бібліотечних послуг, що не стосується літератури. Сьогодні суттєва кількість людей використовують електронні книги, але так само, є велика кількість людей, які воліють брати фізичні книжки. Для цього потрібна бібліотека. Хоча художня література як і раніше класифікується як інформація, можна стверджувати, що читання художньої книжки можна  класифікувати як розвагу.
Наступне питання: з розвитком інформаційних  технологій  чому бібліотекам так само потрібно багато співробітників для надання інформації? Пройшли ті часи, коли бібліотекарі були суто інформаційними фахівцями. Сьогодні необхідно, щоб бібліотекарі виконували «подвійний обов'язок». Нам потрібен персонал, який повинен вміти більше, ніж просто володіти інформацією про бібліотечні фонди. Нам потрібні співробітники, які також можуть робити лялькові вистави, працювати в соціальних мережах, з комп'ютером, з іграми. Адже завжди  потрібні ті, хто допомагає і навчає. І ці люди роблять те, що не можуть комп'ютери: взаємодіють і допомагають людям у розвитку. Книги та відеоролики не замінять живий сюжет або ляльковий спектакль. Більшість музичних груп роблять альбоми, попри те, що відбувається зниження продажів через технології та піратство. Але ніщо не може замінити живий виступ.
Ми переоцінюємо нашу здатність допомагати людям знаходити інформацію і недооцінюємо нашу здатність допомагати людям бути соціальними та знаходити розваги. Люди завжди хочуть, щоб їм була рекомендована книга чи фільм, і для них виконувався ляльковий спектакль, і їм розповідали про книжки. Вони завжди будуть шукати дешевий/безплатний спосіб навчитися використовувати новітні технології та соціальні медіа. Ми маємо це забезпечити, і довести, що професія бібліотекаря не є і не буде мертвою ... до тих пір, поки ми усвідомлюємо наші сили і доводитимемо  це нашій громаді.
Буду вдячна за коментарі.

пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

Чотири простори. Модель сучасної публічної бібліотеки


У статті доцента кафедри інформаційних досліджень Копенгагенського університету Хенріка Йохумсена описується чотирипросторова модель бібліотеки, що останніми роками стала широко використовуватися як серед професійних бібліотекарів, так і архітекторів і дизайнерів, які займаються бібліотеками. Це стосується побудови нових бібліотек, модифікації існуючих бібліотек та дизайну інтер'єрів окремих бібліотечних просторів. Модель також використовується для ілюстрації та пояснення поточних розробок бібліотек та майбутніх бібліотечних планів для населення та політиків.Чотирипросторова модель використовується не тільки в Данії, але й є актуальною темою міжнародних бібліотечних дебатів та подій, адже відповідає нагальній необхідності встановлення спільного бачення та системи відліку, що стосується розвитку бібліотеки, будівництва та дизайну інтер'єру. По-друге, просте графічне зображення моделі (один квадрат і чотири кола) полегшує розуміння функцій сучасної бібліотеки.

Чотирипросторова модель висвітлює потенціал бібліотек для задоволення нових або змінних потреб користувачів. Відповідно, модель може бути використана як інструмент для аналізу та розвитку. Основними викликами, з якими стикаються бібліотеки, є оцифровка, жорстка конкуренція з боку постійно зростаючих культурних пропозицій та пропозицій досвіду, зміна структури використання бібліотеки. Нові потреби користувачів можуть бути пов'язані з такими факторами, як обмін некомерційними місцями зустрічей з іншими людьми, залучення до спільної творчості, вміння навчатися, розвиватися і зростати протягом усього життя.Як очевидно, модель втілює чотири загальні цілі для публічної бібліотеки: Натхнення / Досвід, Розширення прав і можливостей, Залучення, Інновації. Дві з цих цілей - натхнення та розширення прав і можливостей - чітко посилаються на класичні бібліотечні цінності, такі як освіта, культурна освіта та соціальна мобільність. Інші цілі, а саме: залучення та інновації, більше орієнтовані на нові цінності, пов'язані з такими поняттями, як соціальний капітал, згуртованість у місцевій громаді та надають можливість користувачам набувати нові навички, щоб впоратися з постійно мінливим світом.

Простір натхнення
Креативний дизайн атріуму в Центральній бібліотеці
 міста Ольборг підтримує спокій і занурення.
 Фото: Петро Søholm Simonsen, Aalborg Центральна бібліотека
Цей простір покликаний стимулювати значущі переживання. Джерело натхнення можна знайти у всіх засобах масової інформації (як аналогових, так і цифрових) і в усьому спектрі жанрів. Простір натхнення покликаний надихати користувачів на прийняття незвичайного вибору. Бібліотека завжди надихала, незалежно від того, пов'язана вона з навчанням та просвітницькою діяльністю чи дозвіллям та розвагами. В останні роки виникла потреба переосмислити бібліотеку як простір для натхнення для вирішення завдань так званої спільноти досвіду.   У бібліотеках відбувається велика кількість подій, зібрань та заходів у співпраці з різними партнерами з місцевої громади. Це вимагає нового, відкритого та гнучкого дизайну бібліотеки, що забезпечує простір для подій та для надихаючих, орієнтованих на досвід комунікаційних заходів. 

 Місце зустрічі
У сегментованому суспільстві важливо вміти зустрічатися з іншими людьми, чиї цінності та інтереси відрізняються від власних. Дебати та обговорення сприяють розвитку.

Вітальня в центральній бібліотеці Хернінга.
Бібліотека як місце для зустрічей -  відкритий, публічний простір, де можна зустріти як однодумців та і опонентів, простір, де людські зустрічі можуть породити спільне розуміння і суспільну згуртованість. Концепція «третього простору» часто виникає при розгляді бібліотеки як приміщення для зустрічей, оскільки бібліотека є місцем, де люди можуть випадково зустрічатися поза межами дому та роботи. Інша концепція - це "місце зустрічі низької інтенсивності", що означає, що вона дає нам можливість зустрітися з людьми, які відрізняються від нас, на відміну від тих, з якими контактуємо у  звичайних сферах діяльності. Бібліотека може максимізувати свій потенціал простору зустрічей, зосередившись на відкритих кімнатах для відпочинку та релаксації, що полегшують міжособистісну взаємодію при обговоренні тем і питань. Це вимагає передбачення просторів для випадкових зустрічей у невеликих інтимних залах, лаунж-зонах з читанням газет та кафе, а також просторів для великих, більш організованих зустрічей для спільного висвітлення та обговорення тем і проблем.


Простір навчання

Навчальні приміщення  для викладання
 або групової роботи в бібліотеці
 (BIBLIOTEKET) на Rentemestervej.
 
Фото: Адам Мьорк
Навчальний простір - це місце, де діти, молодь і дорослі можуть відкривати і досліджувати світ, одночасно підвищуючи свої навички та можливості за допомогою відкритого, безперешкодного доступу до знань та інформації. Бібліотека є простором для неформального навчання, а також простором, який полегшує навчання у формальних навчальних закладах. В останні роки акцент на бібліотеці як навчальному просторі посилився. Це пов'язано з розвитком цифрових технологій та посиленням глобальної конкуренції, що підкреслює важливість навчання протягом усього життя. Крім того, реформа державної школи Данії 2014 року надає високий пріоритет області діяльності, що сприяє співпраці бібліотек, шкіл та інших навчальних закладів. Сила бібліотеки як навчального простору полягає в тому, що навчання стає процесом, орієнтованим на діалог, на основі особистого досвіду користувачів та потреб у навчанні в неформальному просторі навчання. Крім забезпечення доступу до аналогової та цифрової інформації і знань, важливо, щоб бібліотека сприяла навчанню, маючи адекватні навчальні простори та місця для групової роботи, забезпечуючи при цьому місце для «домашніх кафе» та відкритих курсів одночасно. Крім того, бібліотеки повинні чітко усвідомлювати потребу молодих людей у навчанні, орієнтованому на досвід, за допомогою інтерактивних моделей соціального навчання. одночасно забезпечуючи місце для «домашніх кафе» та відкритих курсів.

Перформативний простір

Простір Makerspace у бібліотеці Vordingborg.
 Цей простір дає можливість творчості,
 взаємодії та спільного творення, надаючи
 доступні матеріали та інструменти,
перетворюючи бібліотеку як на майстерню,
 так і на місце виставки
.
Популярний вислів про те, що бібліотеки пройшли процес розвитку «від зібрання до поєднання», трансформується  у «від зібрання до створення». Бібліотека як перформативний простір відображає цей перехід. Користувачі можуть використовувати перформативний простір з іншими користувачами, щоб надихатися та отримати можливість для власної творчості  або інноваційних рішень. У перформативному просторі користувачі можуть також отримати доступ до інструментів і матеріалів, які підтримують їх творчу діяльність, і, по можливості, вони можуть отримати підтримку від професійних художників, дизайнерів, розробників мультимедіа тощо.




субота, 23 лютого 2019 р.

Запрошується на роботу Бібліотекар

Оголошення про вакансії у бібліотеці – звичайна для нас справа. Коротко, стисло, без емоцій.
А як подаються оголошення про вакансії  зарубіжними бібліотеками? 
До прикладу, свіже оголошення про те, що в бібліотеку данського містечка  Hjørring запрошується на роботу бібліотекар для розвитку її потенціалу. Зайнятість – 37 годин на тиждень.
В оголошенні детально розписуються завдання та вигоди цієї посади. У зверненні наголошується, що претендент стане частиною команди промоутерів літератури у складі 9-ти співробітників, отримає роль координатора команди для забезпечення і підтримки ціннісного зв'язку та спілкування на основі діалогу між колегами та керівництвом (участь у щотижневих координаційних зустрічах з іншими координаторами команди та керівництвом, сприяння кваліфікації та реалізації спільних рішень, в т.ч.  щодо планування.
Про команду і завдання координатора 
Повідомляється, що  колектив приділяє  величезне значення фізичному простору бібліотеки, де основна увага зосереджена на поширенні  книги і читання. Бібліотека надає велику  кількість послуг  громадянам, і   приймає  як належне, що кожен член її колективу  пишається хорошим рівнем   сервісу для кожного з  відвідувачів, незалежно від  їх віку, інтересів та життєвої ситуації.  
 А також  очікує, що претендент на посаду  зможе  зберігати спокій і виваженість  у непередбачуваних випадках повсякденної взаємодії з користувачами.
«Ми сподіваємося, що ви прийдете з енергією, відкритими очима і, не в останню чергу, з великим бажанням приєднатися до колегіальної спільноти, яка є теплою та невибагливою».
 Про бібліотеку:  «Ми маємо інноваційний інтер'єр з акцентом на кольорі, світлі і з високими стелями. Ми постійно працюємо над розвитком наших фантастичних ініціатив та послуг, які ми надаємо, - і ми любимо співпрацювати над проектами та розвитком діяльності з громадянами, гравцями культурного життя та іншими бібліотеками регіону. Ми тримаємо руку на серці, ноги – на землі і готові вийти за межі, коли це потрібно!

неділя, 10 лютого 2019 р.

Бібліотекарі за авторитетом на 5-му місці

Дослідження, проведене данською агенцією Radius Communications у 2018 році, показало, що бібліотекарі є однією з професійних груп, якій найбільше довіряє населення. Вони посідають п’яте місце серед 26 груп спеціалістів. Попереду лише акушери, лікарі, медсестри і поліцейські. Минулого року бібліотекарів вперше включили у це дослідження.
Чи може це дивувати? Дослідники не мають досить аргументів для обґрунтування  високого  рівня довіри та впливу бібліотекаря на населення і планують наступного року пильніше придивитися до бібліотекарів, щоб отримати більше знань про  їх діяльність.
Вважають, що це пов’язано  з тим, що  бібліотекарі зобов’язані надавати достовірну інформацію. Громадяни можуть шукати багато вихідних баз і критично ставитися до багатьох джерел. За допомоги комп’ютера або сматфона більшість людей гуглить світ інформації, користується платформами для пошуку новин. І саме тому важливо, щоб хтось допоміг розібратися з потоком інформації. Мова йде про перехід від Google до ретельності. Коли студенти або школярі  виконують  завдання, їм  не досить отримати перші п'ять відповідей Google.
До переліку авторитетних професійних груп потрапили  журналісти,  автодилери  і політики. Довіра до політиків в Данії стабільно знижувалася протягом останніх десяти років, а журналісти за цей вперше  статистично піднялися в списку.
Дослідники зауважили на  деякі спільні риси між високим рейтингом бібліотекарів  і підвищеним авторитетом  журналістів.   Данці   потребують допомоги у сортуванні новин, відокремлення  правдивої інформації від фейкової.
Про дослідження:
 Дослідження щодо рівня довіри  населення до різних професійних груп проводиться вже 10-й рік поспіль.  Минулого року у ньому взяли участь 2040 данців у віці 18-75 років. Вони оцінили 26 груп по 6 параметрах за шкалою 1-5. Відповідали, наприклад, на такі питання: Наскільки ви вражені роботою або діяльністю цієї професійної групи? Або якою мірою професійна група  спілкується  з вами зрозумілою для вас мовою?

субота, 9 лютого 2019 р.

Що вони роблять у бібліотеці?

Сподобався цей дійсно хороший маркетинговий фільм "Ласкаво просимо у бібліотеку". Пройдіться за відвідувачем по одній із 40 публічних бібліотек Стокгольма. Ну і зверніть увагу на дизайн та меблі. Фільм знято в межах ініціативи "Стокгольмська середня школа читає" Стокгольмською міською бібліотекою.

четвер, 24 січня 2019 р.

Чому я за ALEPH!

У період річної звітності вирішення питання автоматизованої системи обліку  діяльності бібліотек Києва набуває особливого сенсу. Адже переважна кількість бібліотек зводять основні показники діяльності, зафіксовані у щоденниках роботи, за допомоги калькуляторів. Більш просунуті – за допомоги електронного варіанта щоденника, що ведуть у програмі Excel.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки впроваджує нові технології у свою діяльність з 1996 року, відколи за рахунок грантів, отриманих на конкурсній основі від Міжнародного фонду «Відродження» та Інституту відкритого суспільства, придбала інтегровану бібліотечну систему «АLЕРН 500» фірми «ЕxLibris» (Ізраїль).
За цей час у вищеназваній програмі бібліотекою створено потужну пошукову систему - електронний каталог до фондів 90 публічних бібліотек для дорослих, що вміщує близько 550 тис. записів документів та доступний у цілодобовому режимі через сайт бібліотеки. Кожного дня до нього звертаються сотні користувачів не лише з України, а й багатьох країн світу.
Створено електронну базу користувачів бібліотеки та автоматизовано процес обслуговування (читацькі формуляри в електронному режимі, пластикові читацькі квитки зі штрих-кодами).
За останні 2 роки автоматизовано обслуговування користувачів у читальній залі, Інтернет-центрі, відділі краєзнавчої літератури та бібліографії, відділі літератури іноземними мовами. Повна відмова від паперових формулярів! Проведено велику і клопітку роботу по удосконаленню пошукових можливостей зведеного електронного каталогу до фондів бібліотек Києва: введено авторитетні файли «Ім’я особи», що призначені для здійснення пошуку документів за всіма варіантами імені автора, налаштовано функції для відслідковування надходжень нових книжок за останній тиждень та заостанній місяць, пошук за типами видань (книги та статті), створено базу періодичних видань, що передплачені бібліотеками міста.
Наприкінці 2016 року 4 ліцензії на програму «АLЕРН» придбали бібліотеки ЦБС Солом’янського району, що дає можливість створення єдиного інформаційно- бібліотечного простору, кооперації діяльності Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та центральної бібліотеки Солом’янського району по створенню бібліографічної бази даних та удосконалення cистеми обслуговування користувачів в автоматизованому режимі.
З 2007 по 2015 рік щорічна оплата бібліотекою послуг супроводу, підтримки та оновлення програмного забезпечення, прописана в угоді між Ex.Libris. Ltd та Публічною бібліотекою ім. Лесі Українки від 20 серпня 2002 року, не здійснювалась через відсутність фінансування на ці роботи.
Заборгованість по оплаті є причиною, що бібліотека і досі працює на 16-ій застарілій версії програми, проблемою якої є часткова несумісність з новими версіями операційної системи Windows. В разі виходу із строю старого сервера, на якому програма встановлена від початку,  інсталювати її новий сервер буде не можливо, що може призвести до повної зупинки процесів діяльності бібліотеки, що базуються на її основі.  Придбання та інсталяція нової версії програми ALEPH є важливою умовою функціонування системи та впровадження у практику роботи її нових модулів.
За висновками фахівців Книжкової палати України, викладеними у статті Гуцол Г. «Концепція реформ у галузі створення та використання державних бібліографічних ресурсів і реорганізації бібліотечного фонду України» (Вісник Книжкової палати України, 2016, № 4) після проведеного аналізу АБІС,  представлених на ринку України,  на нинішньому етапі саме програма ALEPH  гарантовано дозволяє вирішити повний спектр завдань, що стоять перед бібліотеками. Вона підтримує різноманітні стандарти, що забезпечують взаємодію з іншими системами, зокрема МАRC 21, UNIMARC, Z39.50, XML, HTML, що використовуються у багатьох бібліотеках світу. Користувачами програми є понад 2600 бібліотек у 23 країнах світу, зокрема публічні бібліотеки прибалтійських країн та Польщі.
До прикладу, муніципальна публічна бібліотека польського Вроцлава придбала у 2002 році бібліотечну систему ALEPH, на яку з міського бюджету виділено субсидію  210 тисяч злотих (1540 тис. гривень). (зауважую, що Публічна бібліотека імені Лесі Українки придбала програму за грантові кошти). Всього на комп'ютеризацію, підтримку та технічний супровід ПЗ з 2000 року витрачено приблизно 650 тис. злотих. (близько 5 млн. гривень). Комплексна система ALEPH дозволила централізовано управляти бібліографічними процесами на основі єдності, в електронний режим перевести процедури реєстрації користувачів, видач та повернення бібліотечних документів. Система дає можливість створювати глобальні та аналітичні статистичні звіти, що є інструментом  оцінки ефективності діяльності бібліотеки.  З іншого боку - це великі зручності для користувачів: одна бібліотечна картка / UrbanCard дає можливість користуватися колекціями 38 філій Вроцлава, контролювати дати повернення отриманих у користування іншими користувачами потрібних документів та їх резервування. Надає доступ до центрального комп'ютерного каталогу OPAC, суттєво скорочує  процес пошуку та надає  інформацію про доступність тих чи інших матеріалів. У системі ALEPH працює 27 бібліотек (71% усієї  мережі публічних бібліотек). До кінця 2017 року було аплановано придбати ліцензії для усіх бібліотек. Це ВРОЦЛАВ з населенням 630 тис. Питання, чому для київських бібліотек така програма не є підйомною, тим паче, що близько 20 років праці киїських бібліотекарів покладено на створення у програмі найкращого за пошуковими можливостями каталога, переведення в автоматизований режим  процесів обслуговування?  
За умови створення єдиного електронного середовища публічних бібліотек Києва кожній ЦБС міста не потрібно буде закуповувати всю систему, а лише ліцензії. Це дає можливість підключити кожну ЦБС до серверу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та створити  мережу (корпорацію) бібліотек на основі центрального ядра, що містить базові модулі (Публічна бібліотека імені Лесі Українки) та розгалужену систему користувачів (бібліотек міста) із можливістю одночасного уведення інформації в систему. Така маркетингова політика дозволяє значно зекономити кошти на створення корпоративного каталогу як єдиного ресурсу публічних бібліотек міста, за підтримку якого в актуальному стані відповідатиме лише один учасник проекту – Публічна бібліотека імені Лесі Українки.
Придбання ліцензій програми ALEPH дасть  можливість перевести процеси обслуговування користувачів усіх бібліотек в автоматизований режим, що сприятиме оперативності та покращанню якості обслуговування, скоротить затрати робочого часу працівників та вивільнить його на інші процеси бібліотечної діяльності, що пов’язані з розвитком нових інформаційних технологій.
Як один із варіантів вирішення проблеми, містом розглядається і вже включено в план роботи розробка нової програми (автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи) для публічних бібліотек Києва. 
До прийняття такого рішення, вважаю, треба підходити дуже виважено. Розробка програми з «нуля» є дуже вартісним задоволенням, і в плані фінансовому, і з огляду затрат часу, впродовж якого вона розроблятиметься.
До прикладу, у 1996 році урядом Литовської Республіки затверджено державну програму створення LIBIS на 1996–2008 рр. 12 років пішло на розробку програмного забезпечення - автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи Литви. https://www.libis.lt/ .

Популярні публікації блогу