Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

четвер, 23 серпня 2018 р.

Навчать, допоможуть, розрадять


В цьому дописі – спроба систематизувати діяльність публічних бібліотек міста, що спрямована на соціальне включення та протидію ізольованості киян, допомогу у вирішенні їх психологічних проблем та підтримку соціально вразливих груп. Публічні бібліотеки сприяють соціальному включенню людей поважного віку шляхом організації навчання комп’ютерній та інтернет-грамотності, організації клубів за інтересами «50+». Ось тут  – перелік бібліотек, що надають  послуги навчання ІТ.  ЦРБ ім. І. Франка, бібліотека Дружби народів та № 11 проводять безкоштовні курси медіаграмотності для людей старшого віку. Багато бібліотек проводять літературно-мистецькі заходи для людей поважного віку – членів територіальних центрів соціального обслуговування. Київські бібліотеки піклуються про хворих діток, що знаходяться на стаціонарному лікуванні. Неодноразово збирали та передавали через ГО «Здорове людство» книжки для хворих дітей. Ініційовано та проведено для діток багато заходів, читань книжок вголос безпосередньо у лікувальних закладах. Про один із заходів - тут. Благодійний проект «Чужих дітей не існує» - виїзна бібліотека в дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ»  реалізовують 3 бібліотеки Солом’янського району:  імені М.Реріха, бібліотека №13, бібліотека імені П.Вершигори. У бібліотеці №16 5 осіб з інвалідністю  (діти на візочках) є членами гуртків «Чарівні ляльки» та «Дивоцвіт». Для  діток з проблемами зору, які залишаються на вихідні дні в інтернаті, бібліотекою ім. О. Грибоєдова реалізується міні-проект «Недільна читанка з Олесею».  «Книжкова терапія» і спілкування дарує відчуття тепла і дружби з бібліотекою, що завжди поруч.
Соціалізація людей з інвалідністю відбувається через співпрацю з ГО, організацію виставок художніх робіт та рукоділля людей з інвалідністю, презентацію їх літературних творів, запрошення на соціокультурні заходи, що відбуваються у бібліотеці. До прикладу, бібліотека ім. М.О. Некрасова у співпраці з Радою громадських організацій людей з інвалідністю та їх родин – вимушених переселенців зі Сходу України та ГО «АМІ – Схід», ГОІ «Джерело натхнення», ВГО «Народна академія творчості інвалідів» та ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», іншими бібліотеками системи реалізує соціокультурний проект для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб  «З любов'ю до життя.
Майже усі бібліотеки мають підопічних людей з функціональними обмеженнями руху. Через співпрацю з соціальними центрами територіального обслуговування, такій категорії громадян організовано книгоношення додому.
         До бібліотек приходять за розрадою і допомогою у складні періоди життя. Адже книжки містять весь досвід людський, а потрібна книжка, прочитана в потрібний час, - найкращі ліки і кращий рецепт поліпшення важкого морального стану. Серед персоналу київських бібліотек є немало професійних бібліотерапевтів, які безпомилково відчувають психологічний стан читача і саме до них звертаються найчастіше за книжками-ліками від депресій, страхів, відчаю. 
   Сьогоднішня ситуація в суспільстві характеризується соціально-економічною нестабільністю, високим темпом життя і є потужним стресовим фактором для сучасної людини. Брак знань, необхідних для успішної психологічної адаптації часто веде до неадекватного сприйняття життєвих реалій. Це є важливим приводом для появи в бібліотеці спеціаліста-професіонала, який зможе надати кваліфіковану допомогу. 
     На базі Центральної районної бібліотеки ім. В. Стуса, що у Дарницькому районі, працює психолог, діяльність якого покликана допомогти користувачам бібліотек ЦБС в пошуку шляхів вирішення особистих проблем. Також штатна посада психолога є у штатному розписі ЦРБ ЦБС "Свічадо" (0,5 ставки – вакансія) та у бібліотеці ім. М. Костомарова Шевченківського району (0,5 ставки). 
      У бібліотеці ім. Є. Кравченка Дніпровського району  відбуваються щомісячні зустрічі актив-групи «Мами Русанівки» від письменниці, психолога Альони Попової, які орієнтовані на психологічну підтримку молодих батьків. 
     Бібліотека ім. О. Олеся організовує зустрічі з авторами книг з психології, проведення оглядів нової літератури, книжкових виставок, презентацій книг, лекцій з психології в рамках діяльності клубу «Психолог», керівником якого є професійний психолог Смірнова Олена Григорівна. Засідання клубу відбуваються два - три рази на місяць. 
     Бібліотека ім. К. Симонова реалізує проект «Місія жінки у родині і суспільстві» за програмою «Ти не одна: психологічна допомога для всіх бажаючих»  у співпраці з соціальним працівником, психологом, керівником громадської організації «Підтримка і захист жінки» Ященко Іриною. 
У бібліотеці ім. В. Яна у співпраці з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація екологічної психологічної допомоги» надаються консультації психологів Лашко Олени, Шваб Наталії, Андрушко Наталії. Проект цієї бібліотеки «Інклюзивна школа вожатих «Діти з порушенням зору» реалізується у співпраці з кандидатом психологічних наук, завідувачем відділу освіти дітей з порушеннями зору Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, практикуючим дитячим психологом-психотерапевтом Тетяною Костенко. 
     Бібліотека ім. Є. Кравченка Дніпровського району співпрацює з «Молодіжною ініціативою - #інклюзивна Україна» (БО «Право на Щастя та БФ «АІК»). В рамках цієї співпраці відбуваються заходи, орієнтовані на психологічну підтримку сімей з дітьми з інвалідністю. Низку фахових консультацій для користувачів бібліотеки Дружби народів провела практичний психолог-волонтер Марія Крижановська. 
     Бібліотерапія надається не лише рекомендацією книжок та консультаціями психологів. Ігри, розмальовки, прослуховування музики, покази вистав, - це також бібліотерапія, що застосовується бібліотеками. Як от клуб «Душу музикою омий» - лікування стресів музикою у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки. 
     Для читачів літнього віку працють клуби позитивного настрою «Гармонія» в ЦРБ ім. І. Франка, «Світлиця» в бібліотеці Дружби народів, «Затишок» в бібліотеці ім. Джамбула, «Матіола» при бібліотеці № 11.
     Проект «Суботній бібліорелакс» - різноманітні форми роботи з читачами з обмеженими фізичними можливостями, реалізується  бібліотекою №149 Шевченківського району. 
     З вересня 2018 року Публічна бібліотека імені Лесі Українки розпочинає реалізацію проекту Бібліотерапія: твоя книга щастя. 
     Бібліотеки Києва опікуються
ЦРБ ім. М.О. Некрасова - школою-інтернатом № 11 для дітей з вадами зору з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу;
бібліотека «Деміївська» - спеціалізованим садочком № 32 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека для дітей №8 Печерського району - спеціалізованим дитячим садочком для дітей з вадами зору;
бібліотека ім. С.Чекаліна Оболонського району – школою-інтернатом №5 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека  №118 Дніпровського району - дитячим садком №591 для дітей з вадами опорно-рухомого апарату;
бібліотека ім. М. Костомарова Шевченківського району - ліцеєм - інтернатом № 23 «Кадетський корпус»;
бібліотека ім. І. Котляревського та №122 для дітей Шевченківського району - санаторною школою – інтернатом для дітей з малими та неактивними формами туберкульозу №20;
бібліотека №119 для дітей – ДНЗ №176 (інклюзивні групи).
Багато спільних заходів проводяться у співпраці з центрами соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, ГО людей з інвалідністю, з центрами у справах сім’ї та жінок, товариством Червоного Хреста, Київським міським центром радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, пансіонатами ветеранів праці, Фондом інвалідів Чорнобиля, спілками багатодітних родин, районними організаціями «Діти Чорнобиля», Міським центром дітей з інвалідністю та ін.
Кожна київська бібліотека обслуговує користувачів зі статусом ВПО (внутрішньо переміщені особи). Безкоштовно надаються бібліотечні послуги, здійснюється інформаційне забезпечення з питань соціального захисту цієї категорії громадян.
ЦРБ ім. П.Загребельного співпрацює з благодійним фондом «Рокада». У співпраці з Представництвом Управління верховного комісара ООН у справах біженців виконує програму соціальної допомоги біженцям та шукачам притулку в м. Києві.
У всіх бібліотеках до уваги користувачів представлені інформаційні куточки «На допомогу ВПО», які постійно оновлюються актуальною інформацією щодо освітніх, медичних, правових та соціальних послуг для переселених громадян в м. Києві, загальною інформацією про допомогу та грантові проекти для ВПО. У ЦБС "Свічадо" здійснюється консультування та правова допомога ВПО за участі фахівців управління юстиції Святошинського району.
В бібліотеці ім. Ю. Збанацького діти, що мають статус ВПО, із задоволенням відвідують майстер-класи у творчій лабораторії «Цікаве дозвілля».
В бібліотеці №11 працює інформаційно-консультативний центр з питань працевлаштування та адаптації персоналу, в якому проводяться семінари-тренінги для соціально незахищених осіб, зокрема людей з інвалідністю та ВПО. Темами цих семінарів були: «Працевлаштування осіб з інвалідністю: від мрії до бажаного успіху», «Мотивація людей передпенсійного віку», «Особливості працевлаштування в змінених умовах», «Від самопізнання – до самореалізації», «Мистецтво ділового спілкування» за участю фахівців районного центру зайнятості, Пенсійного фонду України та психологів Валентини Мельник, Наталії Каширської та Людмили Литвинчук. Для людей, що шукають роботу, і мешканців мікрорайону тут проведені інформаційні години «Як заощадити на комунальних послугах» та «Час бути ощадливим». Проведено 2 міні-ярмарки вакансій спільно з Подільським центром зайнятості.
Бібліотеки Солом’янського району співпрацюють з Центром допомоги переселенцям м. Маріуполь, Пунктом збору речей для ВПО, Центром соціально-психологічної реабілітації дітей  м. Слов’янська, Товариством Червоного Христа Солом’янського району, з Цивільно-військовим співробітництвом – CIMIC Збройних Сил України та Національної гвардії України. Проведено благодійні акції по збору речей, книг, іграшок, засобів гігієни для жителів підконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей.
«Недільний обід у шпиталі» - ініціатива, засновниками якої є письменниця Морозенко Марія Миколаївна  та бібліотекарі ЦБС Солом'янського району м. Києва Іванна Щербина і Ксенія Палій.
Тільки за 2016 рік було зорганізовано й проведено 45 недільних зустрічей у 15-ти бібліотеках району, та по одній зустрічі у Музей книги та друкарства України та Публічна бібліотека імені Лесі Українки
Силами бібліотекарів та активу користувачів приготовлено та передано у клініку психіатрії Київського військового шпиталю близько 2500  комплексних обідів.
Бібліотеки на шляху до безбар’єрності. Цього року у двох публічних бібліотеках Києва (ЦРБ ім. П.Тичини Дніпровського району та у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки) з'явилася можливість для людей із короткозорістю, дальтонізмом та іншими порушеннями зору, із залишковим зором і для тотально сліпих отримати доступ до інформації (книг, сайтів в інтернеті). Спеціальний комплекс технічних засобів реабілітації для людей із порушенням зору для бібліотеки ім. П.Тичини придбано за кошти громадського бюджету через реалізацію підтриманого громадою проекту, а для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки придбано за кошти, зібрані Українською благодійною біржею.
Технічні засоби реабілітації створені для того, щоб зробити людей з інвалідністю більш вільними, незалежними і здатними жити в соціумі, працювати і реалізовуватися нарівні з усіма. Так, одна з найбільших компаній з виробництва обладнання для незрячих і слабозорих називається Freedom Scientific – "Наукова Свобода". Переважна більшість її співробітників самі незрячі, і вони створюють техніку для незрячих.
Колеги, якщо щось цікаве і важливе не включила, - добавляйте в коментарях. 

неділя, 12 серпня 2018 р.

Бібліотека – місце зустрічі людей та ідей

Заголовок цієї публікації – складова слогану, сформованого Радою фінських публічних бібліотек: "Бібліотека - місце зустрічі  людей та ідей. Бібліотека: надихає, дивує, розширює можливості".
Вирішила в цьому пості вчергове звернутися до визначення основних функцій публічних бібліотек. Після недавньої дискусії у мережі Facebook, де користувач Una Lindberg прокоментувала наступне
«що значить інформаційна культура? бібліотека була джерелом інформації, організованим та максимально зручним для використання суспільством. З приходом інтернету бібліотека перестала бути ефективною в цьому плані, єдиним її дійсно корисним завданням може бути архівне зберігання інформації на "аналогових" носіях на випадок якогось глобального катаклізму»… і продовжила: «утримувати ці музеї лиш для того щоб навчати там пенсіонерів користуватися інетом теж не эфективно, таку задачу можна віддати комерційній організації на тендерній основі, фінансувати буде значно дешевше, тай така необхідність буде актуальна ще максимум років 20-30. Я розумію що в Києві є бібліотеки які зберігають видання історичної цінності чи просто рідкісні екземпляри, але на периферії це просто склади макулатури, нащо їх утримувати?».
:( Уявила на мить, що ця пані – представник влади(((
Дійсно, а навіщо?…
Нещодавно проведено опитування американських бібліотекарів щодо основних функцій публічних бібліотек. Вони вважають, що кожна бібліотека має обслуговувати свою спільноту різними шляхами, але її основні функції:
-   надати доступ до інформації та ресурсів  кожному незалежно від віку, фінансового стану чи будь-яких інших факторів;
-      забезпечити спокійне, безпечне місце для навчання, дослідження, читання та освіти;
-    навчати, інформувати і розважати своїх користувачів за допомогою розробки різних програм для всіх вікових груп;
-  захищати права всіх користувачів, включаючи право відвідувати бібліотеку та використовувати будь-які матеріали (згідно  вимог) без застереження, цензури або втручання;
-      зберігати колекцію місцевих матеріалів, таких як газетні архіви, генеалогічні записи, історичні факти та легенди від місцевих авторів, спогади старожилів.
Багато бібліотек, навіть у невеликих містечках, розраховують на візити безробітних, бідних і навіть на безпритульних, аби надати їм можливість скористатися комп’ютером з доступом до інтернету, який вони використають  для пошуку та подання заяв на отримання робочих місць, допомоги по безробіттю та соціальних виплат тощо. Відвідувачі, які не мають фінансової можливості придбати комп’ютер та оплатити інтернет також використовують комп'ютери для заповнення податкових та  юридичних форм, спілкування з  близькими через комунікаційні мережі та постійного відслідковування новин в усьому світі.
 Забезпечуючи ці послуги, публічні бібліотеки сприяють тому, аби амбітна людина, яка готова працювати, могла отримати достатній рівень стабільності та якості життя через використання ресурсів бібліотеки. Верстви населення з низьким соціальним забезпеченням можуть заощадити гроші на інші потреби, безкоштовно отримуючи у користування бібліотечні книги, фільми, періодичні видання, допомогти своїм дітям успішніше навчатися через безкоштовні освітні програми для дітей, навчатися впродовж життя за допомогою безлічі безкоштовних матеріалів, що надаються бібліотекою, та безлічі ресурсів, доступних в Інтернеті.
В Маніфесті публічної бібліотеки ІФЛА / ЮНЕСКО, 1994 р. визначено місію та цілі публічної бібліотеки: «Публічна бібліотека, місцевий шлях до знань, є основною умовою для навчання протягом усього життя, самостійного прийняття рішень та культурного розвитку окремих осіб та соціальних груп". Публічні бібліотеки - це загальносвітовий феномен. Бібліотеки функціонують в різних суспільствах, в різних культурах та на різних стадіях розвитку. Вони відіграють важливу роль у розвитку та підтримці демократичного суспільства, надаючи індивідуальний доступ до широкого та різноманітного спектру знань, ідей та думок».
Завдання сприяння формальній та неформальній освіті стало причиною створення та підтримки більшості публічних бібліотек і залишається головною метою публічної бібліотеки. Протягом усього життя люди потребують освіти або в формальних інституціях, наприклад, у школах, коледжах та університетах, або у менш офіційному контексті, пов'язаному з їх роботою та повсякденним життям. Навчання не закінчується закінченням формальної освіти, але для більшості людей це - довічна діяльність. У все більш складному суспільстві людям доведеться набувати нових навичок на різних етапах свого життя. Публічна бібліотека відіграє важливу роль у сприянні цьому процесу. Бібліотека також повинна активно підтримувати кампанії та навчання з питань грамотності та інформаційної грамотності, оскільки грамотність - ключ до освіти, знань і використання бібліотек та інформаційних служб.
Неграмотні люди потребують легкого доступу до відповідних інформаційних матеріалів та послуг для підтримки та розвитку своїх навичок. У деяких країнах потреба в освітньому розвитку вважається найважливішою, а в публічних бібліотеках - підтримка формальної освіти.
Про роль та перспективи розвитку публічних бібліотек вже писала не один раз.  Публічна бібліотека. Рік 2020.  Що може дати бібліотека? Вкладіть, і буде віддача. Майбутнє бібліотек: ролі та сценарії.

субота, 7 липня 2018 р.

Про котів і вазончики або Додайте зелень до ваших декорацій

Допис цей як реакція на  полеміку в мережі Facebook щодо міри озеленення наших бібліотек. Зачепили там і тему котів. Зелень - також ресурс бібліотеки. Головне – правильно і мудро ним розпорядитися.  

Отже – про вазони :)
У Роттердамській школі менеджменту для студентів та співробітників бібліотека пропонує невелику кількість кімнатних рослин, які "позичальники" можуть забрати до своїх будинків або офісів. Послуга була ініційована  командою, яка відповідає за місію "Сила для позитивних змін".
Відвідувачам пропонується взяти рослину безплатно, але також запрошує пожертвувати рослини для інших, щоб насолодитися і збільшити різноманітність рослин на полицях. Бібліотека кімнатних рослин - це хороший спосіб заохотити відвідувачів  робити цей світ трохи кращим. Адже доведено, що рослини в офісі підвищують щастя і продуктивність. Хто з цим посперечається?
Усім зацікавленим проектом показують невелику історію про колібрі. "Одного разу в лісі трапилася страшна пожежа. Потрапивши в цей жах, розгублені тварини отетеріло спостерігали, як вогонь пожирає їх зелені будиночки. Тільки маленька пташка тріпотіла над ними і, набираючи в дзьобик по декілька крапель води, намагалася погасити вогонь. Через деякий час слон не витримав і сказав: - Колібрі! Це ж божевілля! Думаєш, можна погасити пожежу кількома краплями води? - Ні, - відповіла птаха. - Але я роблю все, що можу "- розповідає казка американських індіанців. Звідси
В умовах публічної бібліотеки - окремий куток з рослинами + полиця з книжками про їх догляд – нова послуга бібліотеки.
А тепер про котів.
Якщо про таке явище як бібліотечний кіт внесено статтю до Вікіпедії, - нема чого хіхікати. Копіювати сюди не буду. Просто прочитайте статтю в перекладі Гугла

вівторок, 15 травня 2018 р.

Хоч дар і не купля, проте...


положення має бути. Ми розробили, і вам радимо.               

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОКУМЕНТИ,
ПРИЙНЯТІ БІБЛІОТЕКОЮ В ДАРУНОК

1. Загальні положення
1.1. Це положення розроблено відповідно до   Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»  від 27.01.1995 № 32/95-ВР та «Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах», затвердженої Наказом Міністерства культури і туризму України 03.04.2007  N 22.
1.2. Дарунок/пожертвування (далі – дарунок)  є одним із джерел поповнення фонду  Бібліотеки. В якості подарунку може виступати друковане видання або документ іншої форми на будь-якому носії інформації, що становить предмет комплектування бібліотеки, пройшов редакційно-видавниче опрацювання, поліграфічно оформлений та  має вихідні дані.
1.3. Подаровані видання використовуються для поповнення фонду Бібліотеки з метою повного  задоволення інформаційних, освітніх, дозвіллєвих потреб та інтересів користувачів.
2. Загальні критерії відбору документів
2.1. Дарування передбачає безоплатну (безкоштовну) передачу документів Бібліотеці приватною особою (групою осіб), установою чи організацією періодично, епізодично або одноразово у відповідності з певними умовами.
2.2. Бібліотека приймає і визнає в якості подарунку документи, використовуючи ті ж критерії відбору, що й для документів, придбаних через відкриті торги за бюджетні кошти. Дарунки вважаються прийнятими, якщо немає ніяких обмежень, що могли б перешкодити їх прийняттю. Бібліотека має право на відмову від документів  з тих чи інших причин.
2.3. Головним критерієм при вирішенні питання про прийом або відхилення дару, як і при комплектуванні виданнями з інших джерел, служать статусні характеристики Бібліотеки, що опираються на принципи актуальності, оптимальності та відповідності фонду інформаційним запитам та читацьким потребам користувачів.
2.4. Фізична форма видань повинна бути досить високої якості, щоб витримати бібліотечне використання.
2.5. Рішення про включення дарунка у фонд приймається на основі перевірки наявності аналогічного видання в фондах Бібліотеки за її каталогами.
2.6. При пропонуванні в дарунок понад одного примірника видання береться до уваги його наукова, історична і художня цінність, а також ймовірність надходження (ненадходження) з інших джерел комплектування.  
2.7. Бібліотека приймає документи в дарунок без гарантії включення всіх видань в основний фонд на постійне зберігання.
2.8. Беззастережно включаються до фонду незалежно від наявності в бібліотеці та інших критеріїв наступні види подарованих документів:
- видання з автографами відомих громадських і державних діячів, які зробили значний внесок у розвиток держави і міста, діячів науки, культури, мистецтва і літератури;
- краєзнавчі видання і документи місцевих ЗМІ, включаючи «самвидав» (при наявності всіх необхідних титульних і вихідних даних).
Кількість такого роду видань визначається членами експертної комісії з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів.
2.9. Не приймаються в якості подарунку застарілі, зношені, уражені грибком видання,  а також такі, що заборонені до розповсюдження нормами українського законодавства.
3. Порядок оформлення видань
3.1. Передача дарунків  проводиться безпосередньо в Бібліотеці, за місцем знаходження дарунків (Колекцій) або поштою.
3.2. Відбір документів, отриманих від дарувальника, здійснює   експертна комісія з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів, яка, керуючись критеріями відбору, має право не включати отримані від дарувальника документи до фонду Бібліотеки, про що повідомляється дарувальнику.
3.3. Бібліотека має право передати частину видань в інші установи або розпорядитися ними на свій розсуд.
3.4. Документом, який підтверджує одержання видань в дарунок Бібліотеці, при особистих контактах з дарувальником служить розписка встановленої форми, що вручається дарувальнику за його бажанням, а при отриманні видань поштою - письмове повідомлення довільної форми. Термін відповіді не повинен перевищувати тижня з моменту надходження дарунка у відділ комплектування  та обліку бібліотечних фондів. Крім того, дарувальнику направляється лист подяки.
3.5. У разі відсутності супровідного документа (накладної, листа) Бібліотека має право самостійно оцінити подаровані видання і поставити їх на облік для тривалого або тимчасового зберігання. Виняток становлять краєзнавчі видання, що підлягають обов'язковому обліку як документи тривалого зберігання. Якщо партію книг супроводжує накладна з позначкою «дарунок», то книги враховуються як документи тривалого зберігання за ціною, вказаною в накладній.
3.6. Облік і реєстрація всіх дарунків ведеться у  відділі комплектування та обліку бібліотечних фондів відповідно до встановленого порядку.
3.7. Вибуття з фонду документів, що надійшли шляхом дарування, здійснюється на загальних підставах виключення з   фонду Бібліотеки.
Виняток становлять документи, віднесені до книжкових пам'яток, архівні документи, краєзнавчі видання і документи місцевих ЗМІ.
4. Визначення вартості документів, прийнятих в дар
4.1. Вартість документів, прийнятих в дар, визначається з урахуванням цін подібних документів на книжковому ринку.
4.2. Ціни на рідкісні та цінні видання визначаються експертною комісією з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів.
4.3. Оцінка документів минулих років, отриманих в дар, проводиться із застосуванням переоціночних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, цін на книжковому ринку, прайс-листів видавництв,  книготорговельних організацій і т.д.

понеділок, 14 травня 2018 р.

«Іграшка» у Національній бібліотеці Литви

Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Маживдаса відкрилася після 8-річної реконструкції старої бібліотечної будівлі у 2016 році. Після реконструкції площа бібліотеки зросла вдвічі.
 Роботи з оновлення будівлі обійшлися в  суму 26 мільйонів євро, з якої 744 тис. євро було отримано від Структурних фондів ЄС. Одночасно бібліотека  може прийняти близько 1000 відвідувачів,  для яких створено 400  комп'ютеризованих робочих місць. Фонд інформаційних ресурсів налічує  6,5 млн. прим. Персонал  - 480 співробітників.

В структурі бібліотеки - кіно і конференц-зали, телевізійні студії та звукозапису, музичні та художні  простори, науково-дослідний центр Judaica, центр дитячої творчості.
Складовою центру дитячої творчості є «Іграшка», - окреме обладнане приміщення, де батьки, які користуються послугами бібліотеки, можуть залишити своїх маленьких дітей віком від трьох до шести років під опікою бібліотекарів, які мають педагогічну освіту.  Послуга безплатна.
Для того, щоб скористатися послугою, батьки чи опікуни мають звернутися в центр реєстрації, заповнити спеціальну анкету та підписатися про ознайомлення з правилами «Іграшки».
А вони наступні:
У дитини має бути змінне взуття або шкарпетки.
Їжу, напої та власні іграшки дитини мають бути залишені у шафах для зберігання власних речей відвідувачів на другому поверсі бібліотеки.
Батьки/опікуни повинні негайно забрати свою дитину, якщо:
а) працівники відзначають симптоми захворювання дитини;
б) якщо дитина плаче і її неможливо заспокоїти;
в) якщо дитина не слухається персоналу бібліотеки.
Дитина може бути залишена в «Іграшці» не більше чотирьох годин.
У «Іграшці» дітей не годують.
Дитину повертають лише тій особі, яка її привела.
Робочий час:
Понеділок - четвер з 10:00 до 19:00 (обідня перерва 14.00-14.45);
П'ятниця з 10:00 до 17:45 (обідня перерва 14.00-14.45).

Подібна послуга пропонується і у бібліотеці університета в Шауляї. Залишити дитину можна на 3 години. З дітьми проводять різні розвиваючі ігри.
Послуга по догляду за дітьми надається працівниками бібліотеки з педагогічною освітою, або соціальним працівником та є безплатною для користувачів, які працюють з фондами бібліотеки, беруть участь у її заходах.
Для зовнішніх користувачів послуга є платною і дорівнює як 2,03 євро за годину.

Популярні публікації блогу