Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

субота, 23 лютого 2019 р.

Запрошується на роботу Бібліотекар

Оголошення про вакансії у бібліотеці – звичайна для нас справа. Коротко, стисло, без емоцій.
А як подаються оголошення про вакансії  зарубіжними бібліотеками? 
До прикладу, свіже оголошення про те, що в бібліотеку данського містечка  Hjørring запрошується на роботу бібліотекар для розвитку її потенціалу. Зайнятість – 37 годин на тиждень.
В оголошенні детально розписуються завдання та вигоди цієї посади. У зверненні наголошується, що претендент стане частиною команди промоутерів літератури у складі 9-ти співробітників, отримає роль координатора команди для забезпечення і підтримки ціннісного зв'язку та спілкування на основі діалогу між колегами та керівництвом (участь у щотижневих координаційних зустрічах з іншими координаторами команди та керівництвом, сприяння кваліфікації та реалізації спільних рішень, в т.ч.  щодо планування.
Про команду і завдання координатора 
Повідомляється, що  колектив приділяє  величезне значення фізичному простору бібліотеки, де основна увага зосереджена на поширенні  книги і читання. Бібліотека надає велику  кількість послуг  громадянам, і   приймає  як належне, що кожен член її колективу  пишається хорошим рівнем   сервісу для кожного з  відвідувачів, незалежно від  їх віку, інтересів та життєвої ситуації.  
 А також  очікує, що претендент на посаду  зможе  зберігати спокій і виваженість  у непередбачуваних випадках повсякденної взаємодії з користувачами.
«Ми сподіваємося, що ви прийдете з енергією, відкритими очима і, не в останню чергу, з великим бажанням приєднатися до колегіальної спільноти, яка є теплою та невибагливою».
 Про бібліотеку:  «Ми маємо інноваційний інтер'єр з акцентом на кольорі, світлі і з високими стелями. Ми постійно працюємо над розвитком наших фантастичних ініціатив та послуг, які ми надаємо, - і ми любимо співпрацювати над проектами та розвитком діяльності з громадянами, гравцями культурного життя та іншими бібліотеками регіону. Ми тримаємо руку на серці, ноги – на землі і готові вийти за межі, коли це потрібно!

неділя, 10 лютого 2019 р.

Бібліотекарі за авторитетом на 5-му місці

Дослідження, проведене данською агенцією Radius Communications у 2018 році, показало, що бібліотекарі є однією з професійних груп, якій найбільше довіряє населення. Вони посідають п’яте місце серед 26 груп спеціалістів. Попереду лише акушери, лікарі, медсестри і поліцейські. Минулого року бібліотекарів вперше включили у це дослідження.
Чи може це дивувати? Дослідники не мають досить аргументів для обґрунтування  високого  рівня довіри та впливу бібліотекаря на населення і планують наступного року пильніше придивитися до бібліотекарів, щоб отримати більше знань про  їх діяльність.
Вважають, що це пов’язано  з тим, що  бібліотекарі зобов’язані надавати достовірну інформацію. Громадяни можуть шукати багато вихідних баз і критично ставитися до багатьох джерел. За допомоги комп’ютера або сматфона більшість людей гуглить світ інформації, користується платформами для пошуку новин. І саме тому важливо, щоб хтось допоміг розібратися з потоком інформації. Мова йде про перехід від Google до ретельності. Коли студенти або школярі  виконують  завдання, їм  не досить отримати перші п'ять відповідей Google.
До переліку авторитетних професійних груп потрапили  журналісти,  автодилери  і політики. Довіра до політиків в Данії стабільно знижувалася протягом останніх десяти років, а журналісти за цей вперше  статистично піднялися в списку.
Дослідники зауважили на  деякі спільні риси між високим рейтингом бібліотекарів  і підвищеним авторитетом  журналістів.   Данці   потребують допомоги у сортуванні новин, відокремлення  правдивої інформації від фейкової.
Про дослідження:
 Дослідження щодо рівня довіри  населення до різних професійних груп проводиться вже 10-й рік поспіль.  Минулого року у ньому взяли участь 2040 данців у віці 18-75 років. Вони оцінили 26 груп по 6 параметрах за шкалою 1-5. Відповідали, наприклад, на такі питання: Наскільки ви вражені роботою або діяльністю цієї професійної групи? Або якою мірою професійна група  спілкується  з вами зрозумілою для вас мовою?

субота, 9 лютого 2019 р.

Що вони роблять у бібліотеці?

Сподобався цей дійсно хороший маркетинговий фільм "Ласкаво просимо у бібліотеку". Пройдіться за відвідувачем по одній із 40 публічних бібліотек Стокгольма. Ну і зверніть увагу на дизайн та меблі. Фільм знято в межах ініціативи "Стокгольмська середня школа читає" Стокгольмською міською бібліотекою.

четвер, 24 січня 2019 р.

Чому я за ALEPH!

У період річної звітності вирішення питання автоматизованої системи обліку  діяльності бібліотек Києва набуває особливого сенсу. Адже переважна кількість бібліотек зводять основні показники діяльності, зафіксовані у щоденниках роботи, за допомоги калькуляторів. Більш просунуті – за допомоги електронного варіанта щоденника, що ведуть у програмі Excel.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки впроваджує нові технології у свою діяльність з 1996 року, відколи за рахунок грантів, отриманих на конкурсній основі від Міжнародного фонду «Відродження» та Інституту відкритого суспільства, придбала інтегровану бібліотечну систему «АLЕРН 500» фірми «ЕxLibris» (Ізраїль).
За цей час у вищеназваній програмі бібліотекою створено потужну пошукову систему - електронний каталог до фондів 90 публічних бібліотек для дорослих, що вміщує близько 550 тис. записів документів та доступний у цілодобовому режимі через сайт бібліотеки. Кожного дня до нього звертаються сотні користувачів не лише з України, а й багатьох країн світу.
Створено електронну базу користувачів бібліотеки та автоматизовано процес обслуговування (читацькі формуляри в електронному режимі, пластикові читацькі квитки зі штрих-кодами).
За останні 2 роки автоматизовано обслуговування користувачів у читальній залі, Інтернет-центрі, відділі краєзнавчої літератури та бібліографії, відділі літератури іноземними мовами. Повна відмова від паперових формулярів! Проведено велику і клопітку роботу по удосконаленню пошукових можливостей зведеного електронного каталогу до фондів бібліотек Києва: введено авторитетні файли «Ім’я особи», що призначені для здійснення пошуку документів за всіма варіантами імені автора, налаштовано функції для відслідковування надходжень нових книжок за останній тиждень та заостанній місяць, пошук за типами видань (книги та статті), створено базу періодичних видань, що передплачені бібліотеками міста.
Наприкінці 2016 року 4 ліцензії на програму «АLЕРН» придбали бібліотеки ЦБС Солом’янського району, що дає можливість створення єдиного інформаційно- бібліотечного простору, кооперації діяльності Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та центральної бібліотеки Солом’янського району по створенню бібліографічної бази даних та удосконалення cистеми обслуговування користувачів в автоматизованому режимі.
З 2007 по 2015 рік щорічна оплата бібліотекою послуг супроводу, підтримки та оновлення програмного забезпечення, прописана в угоді між Ex.Libris. Ltd та Публічною бібліотекою ім. Лесі Українки від 20 серпня 2002 року, не здійснювалась через відсутність фінансування на ці роботи.
Заборгованість по оплаті є причиною, що бібліотека і досі працює на 16-ій застарілій версії програми, проблемою якої є часткова несумісність з новими версіями операційної системи Windows. В разі виходу із строю старого сервера, на якому програма встановлена від початку,  інсталювати її новий сервер буде не можливо, що може призвести до повної зупинки процесів діяльності бібліотеки, що базуються на її основі.  Придбання та інсталяція нової версії програми ALEPH є важливою умовою функціонування системи та впровадження у практику роботи її нових модулів.
За висновками фахівців Книжкової палати України, викладеними у статті Гуцол Г. «Концепція реформ у галузі створення та використання державних бібліографічних ресурсів і реорганізації бібліотечного фонду України» (Вісник Книжкової палати України, 2016, № 4) після проведеного аналізу АБІС,  представлених на ринку України,  на нинішньому етапі саме програма ALEPH  гарантовано дозволяє вирішити повний спектр завдань, що стоять перед бібліотеками. Вона підтримує різноманітні стандарти, що забезпечують взаємодію з іншими системами, зокрема МАRC 21, UNIMARC, Z39.50, XML, HTML, що використовуються у багатьох бібліотеках світу. Користувачами програми є понад 2600 бібліотек у 23 країнах світу, зокрема публічні бібліотеки прибалтійських країн та Польщі.
До прикладу, муніципальна публічна бібліотека польського Вроцлава придбала у 2002 році бібліотечну систему ALEPH, на яку з міського бюджету виділено субсидію  210 тисяч злотих (1540 тис. гривень). (зауважую, що Публічна бібліотека імені Лесі Українки придбала програму за грантові кошти). Всього на комп'ютеризацію, підтримку та технічний супровід ПЗ з 2000 року витрачено приблизно 650 тис. злотих. (близько 5 млн. гривень). Комплексна система ALEPH дозволила централізовано управляти бібліографічними процесами на основі єдності, в електронний режим перевести процедури реєстрації користувачів, видач та повернення бібліотечних документів. Система дає можливість створювати глобальні та аналітичні статистичні звіти, що є інструментом  оцінки ефективності діяльності бібліотеки.  З іншого боку - це великі зручності для користувачів: одна бібліотечна картка / UrbanCard дає можливість користуватися колекціями 38 філій Вроцлава, контролювати дати повернення отриманих у користування іншими користувачами потрібних документів та їх резервування. Надає доступ до центрального комп'ютерного каталогу OPAC, суттєво скорочує  процес пошуку та надає  інформацію про доступність тих чи інших матеріалів. У системі ALEPH працює 27 бібліотек (71% усієї  мережі публічних бібліотек). До кінця 2017 року було аплановано придбати ліцензії для усіх бібліотек. Це ВРОЦЛАВ з населенням 630 тис. Питання, чому для київських бібліотек така програма не є підйомною, тим паче, що близько 20 років праці киїських бібліотекарів покладено на створення у програмі найкращого за пошуковими можливостями каталога, переведення в автоматизований режим  процесів обслуговування?  
За умови створення єдиного електронного середовища публічних бібліотек Києва кожній ЦБС міста не потрібно буде закуповувати всю систему, а лише ліцензії. Це дає можливість підключити кожну ЦБС до серверу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та створити  мережу (корпорацію) бібліотек на основі центрального ядра, що містить базові модулі (Публічна бібліотека імені Лесі Українки) та розгалужену систему користувачів (бібліотек міста) із можливістю одночасного уведення інформації в систему. Така маркетингова політика дозволяє значно зекономити кошти на створення корпоративного каталогу як єдиного ресурсу публічних бібліотек міста, за підтримку якого в актуальному стані відповідатиме лише один учасник проекту – Публічна бібліотека імені Лесі Українки.
Придбання ліцензій програми ALEPH дасть  можливість перевести процеси обслуговування користувачів усіх бібліотек в автоматизований режим, що сприятиме оперативності та покращанню якості обслуговування, скоротить затрати робочого часу працівників та вивільнить його на інші процеси бібліотечної діяльності, що пов’язані з розвитком нових інформаційних технологій.
Як один із варіантів вирішення проблеми, містом розглядається і вже включено в план роботи розробка нової програми (автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи) для публічних бібліотек Києва. 
До прийняття такого рішення, вважаю, треба підходити дуже виважено. Розробка програми з «нуля» є дуже вартісним задоволенням, і в плані фінансовому, і з огляду затрат часу, впродовж якого вона розроблятиметься.
До прикладу, у 1996 році урядом Литовської Республіки затверджено державну програму створення LIBIS на 1996–2008 рр. 12 років пішло на розробку програмного забезпечення - автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи Литви. https://www.libis.lt/ .

неділя, 23 грудня 2018 р.

Публічні бібліотеки говорять багатьма мовами

В ідеалі так і повинно бути. Фонд інформаційних ресурсів публічних бібліотек повинен відображати культурне та мовне різноманіття міста та сприяти процесу оволодіння іноземними мовами.
Публічні бібліотеки Києва також прагнуть мовного розмаїття у час, коли інтерес співгромадян до вивчення іноземних мов дуже посилився.
У складі фондів інформаційних ресурсів київських бібліотек частка такої літератури становить 1,8% (крім видань мовами нац. меншин (російська, польська, тюркські, єврейська), облік яких ми ведемо). Найповніше така література представлена у відділі літератури іноземними мовами Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. За рік у фонд публічних бібліотек Києва в середньому надходить 1,2 відсотків книжок іноземними мовами (від усіх надходжень). З них для читання – дуже малий відсоток.  Причина – обмежене фінансування і зростання вартості книжок. При укладання списків на придбання ми орієнтуємося, передусім, на українські видання рідною мовою, на які підвищений попит. Видання іноземними мовами потрапляють у фонди переважно з додаткових джерел поповнення: з обмінно-резервних фондів, як подарунки видавництв, окремих осіб. І ми не відмовляємося, бо така література сприяє процесу оволодіння іноземними мовами.
А що у Європі з цим?
До прикладу,  віденські публічні бібліотеки пропонують широкий вибір книг та інших засобів масової інформації різними мовами, такими як, наприклад, боснійська / хорватська / сербська, англійська, французька, італійська, російська, іспанська, турецька.
Крім видань іноземними мовами, публічні бібліотеки Відня також пропонують великий вибір інструментів для вивчення мови для набуття та вдосконалення мовних навичок для дозвілля, роботи та кар'єри:
  • мовні курси для всіх рівнів навчання  
  • словники, книги з граматики, підручники, книги
  • курси грамотності
  • допоміжні навчальні матеріали для мовних курсів
  •  мовні та комунікаційні навчальні курси на CD або CD-ROM / DVD-ROM
  • бізнес-мовні курси для цілей роботи та кар'єри
  • розмовники для подорожей
  •  легкі для читання книги, щоб розпочати роботу з новою іноземною мовою (для різних мовних рівнів)
  • двомовна серія книг і серій для читачів-початківців
  •  газети та журнали іноземними мовами
  • фільми та аудіо книги  багатьма мовами
  • мовні навчальні журнали
  •  допоміжні засоби навчання для дітей
Особлива увага в секції вивчення мови приділяється німецькій мові як іноземній (Deutsch als Fremdsprache, DaF).
Багато видань представлено на сайті.  Крім того, є література з усіх мовних тем: лінгвістика, діалекти, мова жестів, переклад ...
У Віртуальній публічній бібліотеці електронні книги, eAudios та ePapers можна запозичити, завантаживши їх з www.virtuellebuecherei.wien.at . Вибір включає в себе широкий спектр художніх, науково-популярних книг, путівників, газет і журналів, а також мовних курсів і граматичних книг для багатьох мов. Крім того, доступні легкі англійські тексти для читання, опубліковані компанією Langenscheidt.

Популярні публікації блогу