Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

пʼятниця, 9 червня 2017 р.

Якщо життя дало трЄщину...

таки треба їхати на Троєщину  :).
Пишу як очевидець, яка 7 червня побувала в усіх 8-ми бібліотеках Деснянського району, навіть у найменшій, що розміщується у місцевості "Биківня".
Бо там бібліотеки, за допомоги яких кожен мешканець Києва зможете вирішити свої нагальні потреби.
І дуже важливо, що теперішня районна влада підтримує проектну діяльність бібліотек та виділяє кошти для оновлення їх приміщень. Саме зараз відбувається капітальний ремонт центральної районної бібліотеки імені Павла Загребельного. Вестибюль бібліотеки та зали культурних і громадських ініціатив відремонтовані та обладнані новими меблями: диванами, стійкою-ресепшен. Ефекту додають сучасні скляні двері та стіна. Приміщення бібліотеки примикає до приміщення Мистецької галереї, що стала її складовою і де постійно відбуваються художні виставки та майстер-класи.
Для груп відвідувачів мистецтвознавцями проводяться екскурсії. На одну з таких екскурсій ми і потрапили.
Бібліотеками реалізується низка довготермінових соціально-культурних проектів:
2009 – 2020 р.р.– «Краща половина життя» (для людей поважного віку);
2011 – 2020 рр. - «Пізнай, прийми і руку простягни» (для емігрантів);
2013- 2018 р.р. - «Подолаємо гендерне насильство разом» (для жінок);
2013 – 2018 р.р. - «Два храми духовністю єдині» (співпраця з релігійними організаціями); 
2013 – 2023 рр. - «Діти особливого піклування» (для дітей з особливими потребами); 
2013– 2023 рр. - «Здоров’я людини – здоров’я нації» (просвітницька діяльність для профілактики захворювань); 

субота, 20 травня 2017 р.

Публічні бібліотеки Швеції. Інший світ, - однакові проблеми


Для публічних бібліотек усіх країн світу сьогоднішній час – революційний. Передбачення кардинальних змін збуваються, і досить швидкими темпами. Ці зміни кореняться в цифрових досягненнях, і це набагато більше, ніж просто технології. Всі галузі, всі установи страждають від цих змін. І стає все важче знайти свій шлях і свою нішу у цьому новому світі. 
Як бібліотекам - центрам знань в інформаційному суспільстві знайти себе в умовах змін. Чим є книга сьогодні? Чим бібліотека стане? Що це має бути? 
Шведські бібліотеки намагаються визначитися зі своєю місією на перспективу уже зараз, і вона полягатиме у наданні допомоги громаді з покращання знань та навичок в сфері цифрових технологій. Передбачається, що уряд повинен інвестувати щорічно 25 мільйонів шведських крон протягом трьох років на підвищення рівня цифрових навичок всього населення. 
Темпи розвитку цифрових технологій постійно зростають, що потребує довгострокового плану дій для безперервного розвитку цифрових навичок шведського народу. Демографія, поточні події, такі як прибуття великої кількості біженців, або погана інфраструктура широкосмугового зв'язку означає, що ці зусилля повинні базуватися на місцевих умовах. 
Бібліотеки покликані сприяти демократії. Вільне знання для всіх. Це особливо помітно в період кризи і економічних викликів. Мало які соціальні інституції є настільки успішними як бібліотеки щодо діяльності, спрямованої на адаптацію і задоволення нових потреб різних категорій громадян, зокрема біженців. Необмежений доступ до інформації та комунікації приносить багато переваг, але він також представляє ряд проблем для соціальної згуртованості та довіри в суспільстві. Це багато недостовірної інформації, фейків, великий розрив в цифрових навичках і відсутність у багатьох громадян технологічного обладнання. Це і проблема інформаційної війни, недоторканості приватного життя і соціальних медіа. Громадяни також потерпають від антидемократичних рухів і спроб обмежити свободу слова. Громадяни сьогодні не мають рівного доступу до ЗМІ та інформації, рівень інформаційної грамотності падає. Тож бібліотеки та професіоналізм бібліотекарів є частиною відповіді на ці виклики.

вівторок, 2 травня 2017 р.

Попит і цінність

Настав календарний період року, коли бібліотеки оприлюднюють перед закупівлею списки книг, відібраних ними для придбання за бюджетні кошти  - кошти платників податків.
Виходячи з цього, бібліотеки мають придбати те, що ці платники податків хочуть читати і те, що потрібно для задоволення інформаційних потреб відвідувачів тієї чи іншої бібліотеки відповідно їх соціальних, вікових, інших особливостей. Для цього бібліотекарі фіксують незадоволені запити та включають конкретні запитувані книжки, або книжки, що відповідають тематичним запитам у списки для придбання. Також бібліотекарі слідкують за премійованими та рейтинговими книжками і також включають їх у списки для придбання.
Найчастіше читацький інтерес пробуджується після якихось резонансних подій у суспільстві, або пов’язаних із певною особистістю.
До прикладу, пересічний житель, наслухавшись зі ЗМІ про вбивство одіозного журналіста Олеся Бузини, особистість і творчість якого раніше його не цікавила, йде у бібліотеку з метою прочитання його творів. Книжок Бузини у фонді нема. Читач запитує. Він же платник  податків. Як чинити  бібліотекарю у цьому випадку?
Виходячи із реалій сьогодення, в умовах нещадної інформаційної війни питання як такого не існує: згаданому твору немає місця в бібліотечному фонді.
Виходячи ж з дотримання принципів інтелектуальної свободи та вільного доступу до інформації, ця книжка може бути у фондах.
Зарубіжні бібліотекознавці традиційно сповідують два підходи до формування фондів, а значить, і до відбору інформації для них - попит і цінність.
«Теорія попиту» виходить із того, що бібліотека - громадська інституція, що живе за рахунок муніципальної скарбниці і тому зобов'язана задовольнять інформаційні потреби публіки в будь-яких їх проявах.

вівторок, 25 квітня 2017 р.

Бібліотечні колекції європейських бібліотек. Менше книг – більше реклами

Поки ми наполегливо намагаємося трансформувати книгозбірні в публічні простори, так звані "треті місця", європейські бібліотеки почали посилювати традиційну функцію бібліотеки - підтримку та розвиток читання.
На полицях бібліотек Данії книжок поменшало. В той же час заходів з популяризації літератури стало значно більше. Про це йдеться в публікації на сторінках одного скандинавського бібліотечного журналу. Саме таким чином публічні бібліотеки забезпечують своє майбутнє в культурному ландшафті країни.  Бібліотеки організовують фестивалі, літературні виставки та популяризують літературу за допомогою перформативних ініціатив. Перформативність — це формат заходу, у якому освітній компонент виводиться з традиції «вчитель (той, що дає) — учень (той, що засвоює)»,  і де всі його учасники однаково включені в створювану ситуацію. Глядачі, які приходять подивитися перформанси, також є учасниками дійства, вони працюють через своє сприйняття. При цьому з’являється можливість отримати добрий привід для самокритичної рефлексії. 
У партнерстві з освітніми установами, авторами і літературознавцями переосмислюється роль літератури в зміненому літературному циклі.  «Сьогоднішні бібліотеки - це багато функцій і послуг, але спілкування з літературою є важливою складовою діяльності бібліотек, якщо вони хочуть зберегти свою актуальність», - такі висновки зроблені дослідниками з Ольборзького університету. 
Покращена інфраструктура в бібліотечному світі сприяє тому, що все більше книг циркулюють з бібліотеки до бібліотеки, а це означає що на полицях стає набагато менше книг. Статистика показує, що з 2000 року книжкові фонди в публічних бібліотеках Данії скоротилися на 44,6 відсотка. Але в новому, логічному обгрунтуванні бібліотек хороша література не пов'язана з кількістю книг, і дослідження дійсно вказує на те, що, незважаючи на масове звільнення фондів від книжок, загалом сьогодні в публічних бібліотеках Данії назв більше, ніж 4 роки тому. Зменшилася кількість примірників (копій).

середа, 22 березня 2017 р.

Бібліотека ім. В.Сосюри. Перезавантаження!

22 березня відбулося урочисте відкриття після капітального ремонту бібліотеки імені В.Сосюри Дніпровського району (вул.Харківське шосе,13).
Простір бібліотеки набув сучасного, яскравого вигляду. Нові мобільні стелажі, кафедри, дизайнерські світильники з ергомічними лампами, пристосовані для читання зручні підвіконня з комфортними подушками, зручні м'які різнобарвні крісла, система кондиціювання повітря, просторий санвузол, - усе для зручностей відвідувачів, кількість яких, без сумніву, зросте.
Бібліотека цим грандіозним і довгоочікуваним змінам завдячує, передусім, депутату Київради Міщенко Олександру Григоровичу, який у цей день разом з колективом і місцевою громадою святкував відкриття бібліотеки. У своєму вітальному слові він наголосив про важливість бібліотек для громади, попри те, що вони не приносять доходу в бюджет.
Проте вже давно економістами підраховано, що бібліотеки мають позитивний індекс повернення інвестицій і приносять від 200 і до більш ніж тисячі відсотків грошової вигоди для місцевих громад, що проявляється в економії коштів громадян завдяки безкоштовним бібліотечним послугам. Методика розрахунку економічної цінності бібліотек через визначення індексу повернення інвестицій - це простий інструмент, який наочно демонструє очевидні переваги вкладення коштів місцевих громад до бібліотек.
 
Соціально-економічна цінність бібліотек from Yulia Kovalchuk
Ще дуже багато київських публічних бібліотек мріють про таке перевтілення. На жаль, не усі політики розуміють значення бібліотеки, її цінність як інституції, що сприяє розвитку демократії. Як сказав одного разу президент США Франклін Д. Рузвельт (Franklin D. Roosevelt), - «Бібліотеки ... відіграють важливу роль у функціонуванні демократичного суспільства ... бібліотеки є великими символами вільнодумства».

Популярні публікації блогу