Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

понеділок, 29 січня 2018 р.

Бібліотека - не тільки книжки, але й інші РЕЧІ :)

Сьогодні бібліотека - не тільки книжки. Цю фразу досить часто вживають бібліотекарі, акцентуючи увагу громадськості на асортименті послуг сучасної бібліотеки. 
Публічна бібліотека, що розміщена в  Crystal Palace (Кришталевому палаці) - східній частині Верхнього Норвуда (район Лондона) незабаром матиме, окрім стелажів з книжками, ще й полиці  з різними речами. Група активістів працюють над тим, аби створити бібліотеку речей у місцевій публічній бібліотеці. Незабаром кожен зможе позичати  у бібліотеці  не лише книжки, але й різні корисні речі, такі як скрипка, кемпінг та інше. І навчитися користуватися ними. Бібліотека - не лише знання і інформація. Бібліотека надає можливість застосувати отриману інформацію на практиці.  
Чому виникла така ідея?
Люди часто змушені купувати річ для одноразової потреби, а потім вона, знову запакована, може зберігатися  дуже довгий час до наступної потреби у ній. Часто виникає потреба в речах, що дорого вартують, і не кожен може дозволити  собі їх придбати.
 Тож надання бібліотекою послуги позичання речей за дуже помірну платню сприятиме тому, що громадяни менше витрачатимуть своїх коштів на придбання необхідних речей та спонукатиме їх ділитися з іншими тими речами, що вони мають. А це допоможе громаді побудувати потужну спільну економіку та полегшить обмін знаннями та навичками. Це також дасть змогу місцевим жителям підключатися до обміну та спілкуватися з іншими членами громади.

Що для цього планується?
Розробити та побудувати презентаційні конструкції для  розміщення "речей"
Побудувати сарай для зберігання великих об'єктів
Організувати спільні події, майстерні для  навчання користуватися речами
Залучення волонтерів, маркетинг
Страхування, обслуговування та збори

Чому це чудова ідея.
Ініціатори проекту вважають, що ідея підтверджує статус сучасної бібліотеки, яка пропонує не лише книжки, а  широкий спектр "речей", що можуть значно розширити можливості кредитування та запровадити абсолютно новий вимір того, що таке бібліотека. Крім того, проект сприятиме скороченню марнотратних закупівель, заощаджує гроші громадян та вивільняє в їх господарствах площі, де зберігаються  речі, рідко вживані. Проект сприяє створенню умов для навчання, освіти, культури та ідей, надає можливість отримувати доступ до корисних предметів, що вони їх не хочуть або не можуть купити.

Кроки для реалізації проекту:
Навчальні семінари, організовані Бібліотекою речей  
Проведення маркетингового дослідження
Залучення добровольців для консультування місцевих жителів  
Розробка детального бізнес-плану
Розробка  маркетингової стратегії у співпраці з  волонтерами
Розробка проекту та дизайну сховищ та шаф  
Визначення списку потреб місцевих жителів в речах за допомогою консультацій, обговорення  
Страхування, технічне обслуговування, семінари, планування громадських подій та створення  каталогів  тощо
Виготовити / купити сарай і шафи
Закупівля речей  та навчання волонтерів
Запуск Бібліотеки речей
Що тут скажеш? Чудовий проект. Наскільки його реалізація стане успішною для жителів Норвуда - покаже час. 

А ми наразі думаємо, як би виділити-вивільнити  на наших бібліотечних площах хоча би 2 стелажі для розстановки за новим порядком книжок, що переведені з ББК на УДК . 


субота, 23 грудня 2017 р.

Читач сказав "Браво!"

Хочу поділитися з вами досвідом розкриття фонду, особливо в частині художньої літератури,  працівниками відділу абонемента центральної районної бібліотеки імені І.Франка, що на Подолі. Стелажі розміщені літерою П, тож потрапляєш у такий відособлений простір, де час зупиняється. Система розміщення книжок, акцентування на новинках, рейтингових, премійованих виданнях допомагає легко орієнтуватися серед полиць та визначатися з вибором. І ніякі рекомендаційні чи інформаційні списки для цього не потрібні. Ось погляньте, дещо відзняла.








А також виділені полиці для тих, хто збирається в подорож.

субота, 16 грудня 2017 р.

В новий рік - з новою класифікацією. Стартуємо

14 грудня відбулася нарада працівників публічних бібліотек Києва, де розглядалися питання впровадження Універсальної десяткової класифікації. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 "Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації", що набула чинності 29 березня 2017 року  після офіційного опублікування,  хоч і не стала для нас несподіванкою, проте змусила занепокоїтися. Адже більшість бібліотекарів  ніколи не працювали з таблицями УДК. 
Впродовж року, що минає, фахівці, що займаються каталогізацією літератури, мали змогу пройти тижневі та кількаденні навчання, організовані Книжковою палатою України та Центром безперервної бібліотечно-інформаційної освіти.  Звичайно ж, за тиждень  чи й два засвоїти методику індексування за УДК настільки, щоб уникнути помилок, не просто, особливо, у складних випадках. Було відкритим питання спрощення індексування фондів публічних бібліотек, розробки таблиць співставлення індексів ББК і УДК, тому за цю роботу відразу взялися фахівці відділу наукового опрацювання та каталогізації. Частину роботи було пророблено ще до  звістки про те, що такі таблиці вийшли у видавництві "Ліра-К" і їх можна придбати.
У час, коли тендерні процедури проведені і бюджетні кошти на придбання книжок витрачено, ПБ ім. Лесі Українки довелось шукати фінансові можливості для забезпечення кожної ЦБС Таблицями УДК (двотомник) вартістю понад 3 тис. грн кожен. Коштів, що залишилися після торгів вистачило  для забезпечення двотомником 8-ми ЦБС. Місяць тому за спонсорські кошти  нашою бібліотекою придбано для кожної ЦБС міста таблиці співставлень індексів ББК та УДК. Вже за тиждень їх отримають центральні районні бібліотеки, що забезпечуватимуть організацію робіт по впровадженню УДК, координацію та методичну допомогу підпорядкованим бібліотекам -філіям.
Занепокоєні бібліотеки сьогодні і проблемою обліку нових надходжень і видач документів за галузями знань. І хоч  затверджені  форми державної статзвітності не вимагають даних по фонду і видачі за галузями знань, але рішеннями на місцях певна кількість бібліотек такий облік веде. З огляду на це, ми розробили табличку, де показали, література з якими індексами УДК і ББК  відноситься до тієї чи іншої галузі. Див. табличку нижче.

 У читацьких формулярах при видачі літератури при позначенні індекса УДК радимо перед ним ставити зірочку чи інший символ, мітку саме індексу УДК, аби при щоденному підрахуванні документовидачі не віднести одиницю видачі у відповідний розділ як за індексом ББК.
З чого почати роботу по переходу на УДК? З наказу директора ЦБС та створення комісії, члени якої освоять методику систематизації, навчатимуть та консультуватимуть інших працівників бібліотек. Не варто розраховувати, що це робота одного-двох років. Це процес тривалий. І як свідчить досвід переходу з ББК на УДК бібліотек деяких країн близького зарубіжжя, загалом ця робота може зайняти  6 а то і більше років. Тим паче, що більшість бібліотек ведуть карткові бібліографічні бази.
З 1992 року ПБ ім. Лесі Українки впровадила у практику роботи АІБС ALEPH, де передбачено використання електронних таблиць класифікації і вбудовано модуль УДК.  Отже, у нашому каталозі книжки мають індекс УДК. 
Як його віднайти? Подивіться цей відеоурок:


Але на сьогодні частина цих індексів потребує уточнення, бо в таблиці класифікації за останні десять років міжнародним Консорціумом УДК було внесено багато змін. 
Практичне використання таблиць УДК починається при систематизації нових надходжень. Звичайно ж, потрібно виділити окремі площі та стелажі для розставновки фонду відповідно індексів нової класифікації. Можна сказати, що це другий етап адаптивного періоду, коли до нового порядку у фонді потрібно звикати. Буде два паралельних ряди у фонді, що викликатиме певну незручність.
До процесу переводу фонду на УДК потрібно залучати спіробітників усіх підрозділів бібліотеки. Максимально використовувати літній період, коли спостерігається спад читацької активності. Пересистематизацію слід проводити певними розділами. Звичайно, помилки в систематизації певних видань неминучі, але вони виправлятимуться або відразу, або в ході подальшого використання і вивчення фонду. Значна кількість бібліотекарів має працювати безпосередньо з книжками - прибирати ярлики зі старими індексами, привласнювати нові індекси УДК. Потім передавати їх іншим співробітникам для внесення змін в електронному каталозі, а потім - відправляти на полицю. Так як порядок основних галузевих розділів в ББК і УДК різний, то потрібно мати якусь кількість резервних стелажів для проміжного розміщення окремих розділів фонду. 
На нараді були рекомендації починати з розділу художньої літератури. Це актуально, передусім, для абонементів. На основі таблиць фахівцями ПБ ім. Лесі Українки підготовлені та роздані представникам кожної ЦБС рекомендаційні матеріали по переводу художньої літератури на УДК. Поетапно готуватимуться рекомендації по переводу і інших розділів, проводитимуться наради, на яких розглядатимуться складні випадки індексації та питання, що потребуватимуть прийняття спільних рішень.
А за цим посиланням можна скористатся розробкою таблиць співставлення індексів ББК і УДК від колег з Полтави. 
Буду вдячна за коментарі, поправки, рекомендації, діалог. Це допомагає у роботі :)

середа, 29 листопада 2017 р.

Дозвольте не погодитись, колего:)

Нікого не здивую, що у пропозиції доповнень та змін до нашого бібліотечного законодавства, окрім іншого, внесла наступні пункти:
• в Закон про «Авторське право та суміжні права», що найбільшою мірою зачіпає інтереси бібліотек, внести зміни у частині, що стосується застосування авторського права в бібліотеках при копіюванні текстів;
 • до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» - виведення з-під його дії закупівлю літератури для бібліотек. Фінансування на придбання книжок виділяти щоквартально, а не один раз на рік, аби дати можливість бібліотекам оперативніше поповнювати фонди новинками книговидання. Для забезпечення прозорості закупівель списки книжок, відібраних для придбання, оприлюднювати або на сайті бібліотеки, або на сайті міської/районної адміністрації;
• з метою подолання у бібліотеках кризової ситуації через недостатнє фінансування, відставання матеріальної і технічної бази у Закон «Про бібліотеки та бібліотечну справу» в статтю 17. Комплектування бібліотечних фондів внести доповнення щодо гарантованого фінансування для комплектування фондів;
• у Законі «Про бібліотеки та бібліотечну справу» статтю 22. Права користувачів бібліотеки доповнити правами отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету.
Також, на мою думку, слід ввести статтю про створення Міжвідомчої бібліотечної ради, що буде експертним і консультативним органом, покликаним займатися стратегією бібліотечного розвитку, бібліотечними національними програмами, координацією роботи бібліотек.
Одна з моїх колег-директорів заперечує пункт, що стосується закріплення законом права громадян отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету. Дослівно її думка така: «Право отримувати в публічних бібліотеках доступ до інтернету - навіщо це прописувати в законодавстві. Прийде читач та витрясе душу з бібліотекаря у разі відсутності інтернету в бібліотеці якогось малого населенного пункту». Не думаю, що з душі бібліотекаря натруситься грошей на придбання техніки та підключення бібліотеки до Інтернету.
Це вже зрозуміли у Киргизії, де Президент Алмазбек Атамбаев підписав 12 квітня цього року Закон КР «Про внесення змін в Закон «Про бібліотечну справу». Саме введеною частиною 4 ст. 7 цього закону закріплено права користувачів отримувати в загальнодоступних бібліотеках доступ до інтернету.  
У публікації цього блогу я описала досвід Чехії, де 4 основні функції бібліотек закріплено на законодавчому рівні: надавати усну та письмову, фактографічну та бібліографічну інформацію, забезпечувати доступ до власних фондів інформаційних ресурсів та до фондів інших бібліотек через МБА, надавати доступ до інших інформаційних ресурсів та надавати безплатний доступ до мережі Інтернет. Тому в цій країні немає жодної бібліотеки без комп’ютерів та Інтернету, наголошує автор статті. 
Також моя колега-директор заперечує пункт, що стосується створення Міжвідомчої бібліотечної ради. Дослівно: «Щодо Міжвідомчої бібліотечної ради - не вважаю за необхідність створювати ще додаткову організацію. Є кому займатися на місцях (області та міста) цією справою»
З цього приводу не можу не зауважити: а хто цей "Є кому?". Перейматимемо досвід.  До речі, у вищезгаданій статті  про чеський досвід авторка пані Мирослава зауважує на відсутності в Україні спільної місії бібліотек, координаційного центру між бібліотеками різного відомчого підпорядкування.

неділя, 19 листопада 2017 р.

Бібліотеки Голосіїва. Мозаїка вражень

У середині жовтня випала нагода в один день побувати майже в усіх публічних бібліотеках Голосіївського району. Якби виникла потреба в організації баз практики з певних напрямів бібліотечної діяльності для студентів, то в якості бази практики з соціокультурної діяльності та PR рекомендувала би бібліотеку ім. П.Панча. На 200 квадратних метрах приміщення на одній з центральних вулиць Києва вирує життя. Чи не щодня презентації, огляди літератури, майстер-класи, тренінги, різноманітні навчальні заняття... Невеликий штат із декількох осіб встигає все: вести блог, канал на You Tube  (до речі, тут ви можете переглянути і численні фрагменти телеефірів про діяльність цієї бібліотеки), сторінку бібліотеки у мережі Facebook, організовувати вуличні рекламні акції.

 А ще тут добре укомплектований фонд, бо часто найсвіжіші книжкові новинки дарують бібліотеці користувачі, для багатьох з яких ця бібліотека вже давно стала незамінним "третім місцем" у житті.


Бібліотека ім. Миколи Гоголя, що зовсім поруч зі станцією метро "Либідська" - то центр краєзнавства. З 1979 року при бібліотеці працював клуб  "Літопис", члени якого  оглядали старі будинки, зустрічалися з корінними киянами, добували багато цікавої інформації, фотографували старі будинки.  Багато цінної інформації, статей з періодичних видань дбайливо зберігається у тематичних конволютах та використовується при проведенні різноманітних просвітницьких заходів. Створено києвознавчий музей, активно працює краєзнавчий клуб «Киянин» та фотоклуб «Пікторіал». В цій бібліотеці кожен відкриє для себе невідомі раніше йому  сторінки історії Києва.
 

Дуже помітною на бібліотечній карті Голосіїва  є бібліотека "Деміївська". Одна з найстаріших публічних бібліотек району. Тут є інформація, що її можна відшукати хіба що в архівах. Бо працівники бібліотеки вже там побували  :). Про Деміївку тут знають усе.
І про писанкарство - також. Майстер-класи проводяться  дуже часто.

 А ще ця бібліотека - "третє місце" для інтелектуальної молоді, де реалізуються різноманітні молодіжні проекти. 
Бібліотека №15, що за своїм призначенням є бібліотекою для дітей і успішно справляється зі своїми завданнями, уже давно  стала центром громади Корчуватого. Її відвідують кияни різного віку. Усім, хто приходить туди вперше, обов'язково  презентують народознавчу кімнату "Материнська світлиця", музейний куточок Олександра Гріна, літературно-мистецький салон "Грінівська вітальня", Центр творчості імені Олексія Дурмасенка "Корчуватий АРТ".
Зав. бібліотеки Алла Дубенюк
У березні 2015 року  у бібліотеці відкрито Меморіальну Стіну пам'яті Олексія Дурмасенка. Це авторський проект "Наш Альоша" художника, дизайнера Гліба Гржабовського - давнього друга бібліотеки, батька загиблого кіборга Олексія Дурмасенка.

 Біля цїєї Меморіальної Стіни постійно проходять години пам'яті для учнів, уроки патріотизму, вечори вшанування. Бібліотека №15 ЦБС Голосіївського району м. Києва стала першою у Києві, а можливо, і першою в Україні бібліотекою, де пам'ять про полеглих українських воїнів у війні із російськими окупантами вийшла за межі традиційних заходів та форм бібліотечної роботи і вшанована за допомоги облаштованої Меморіальної стіни із особистими речами та різноманітними документами воїна.
Цікавими і несподіваними є виставки, що організовуються бібліотекою до різних дат та подій. На час візиту - ось ця, праворуч, присвячена культурі ромів.
Ліворуч - усе, для вивчення німецької мови.
Єдине, чого потребує бібліотека - капітального ремонту та осучаснення простору. Сподіватимемося, що наступного року здійсниться ця мрія громади Корчуватого.
 Це дуже короткий вибірковий огляд. Будете в Голосіїво, - не забудьте зазирнути в бібліотеки. І в бібліотеку ім. Н.Забіли також. Там наразі  цікава виставка.



І оглянути оновлений простір бібліотеки ім. М. Коцюбинського після капітального ремонту.
І  бібліотеку імені В.Симоненка не пропустіть. Там неодмінно потрапите на цікавий захід або інтерактивне заняття.
Отже, до зустрічі в бібліотеках!


Популярні публікації блогу