Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

субота, 20 травня 2017 р.

Публічні бібліотеки Швеції. Інший світ, - однакові проблеми


Для публічних бібліотек усіх країн світу сьогоднішній час – революційний. Передбачення кардинальних змін збуваються, і досить швидкими темпами. Ці зміни кореняться в цифрових досягненнях, і це набагато більше, ніж просто технології. Всі галузі, всі установи страждають від цих змін. І стає все важче знайти свій шлях і свою нішу у цьому новому світі. 
Як бібліотекам - центрам знань в інформаційному суспільстві знайти себе в умовах змін. Чим є книга сьогодні? Чим бібліотека стане? Що це має бути? 
Шведські бібліотеки намагаються визначитися зі своєю місією на перспективу уже зараз, і вона полягатиме у наданні допомоги громаді з покращання знань та навичок в сфері цифрових технологій. Передбачається, що уряд повинен інвестувати щорічно 25 мільйонів шведських крон протягом трьох років на підвищення рівня цифрових навичок всього населення. 
Темпи розвитку цифрових технологій постійно зростають, що потребує довгострокового плану дій для безперервного розвитку цифрових навичок шведського народу. Демографія, поточні події, такі як прибуття великої кількості біженців, або погана інфраструктура широкосмугового зв'язку означає, що ці зусилля повинні базуватися на місцевих умовах. 
Бібліотеки покликані сприяти демократії. Вільне знання для всіх. Це особливо помітно в період кризи і економічних викликів. Мало які соціальні інституції є настільки успішними як бібліотеки щодо діяльності, спрямованої на адаптацію і задоволення нових потреб різних категорій громадян, зокрема біженців. Необмежений доступ до інформації та комунікації приносить багато переваг, але він також представляє ряд проблем для соціальної згуртованості та довіри в суспільстві. Це багато недостовірної інформації, фейків, великий розрив в цифрових навичках і відсутність у багатьох громадян технологічного обладнання. Це і проблема інформаційної війни, недоторканості приватного життя і соціальних медіа. Громадяни також потерпають від антидемократичних рухів і спроб обмежити свободу слова. Громадяни сьогодні не мають рівного доступу до ЗМІ та інформації, рівень інформаційної грамотності падає. Тож бібліотеки та професіоналізм бібліотекарів є частиною відповіді на ці виклики. 
Бібліотекарям Швеції було поставлено низку запитань у відкритій групі Facebook, зокрема щодо поточної ситуації, проблем та бачення ідеальної картини. На основі зібраних матеріалів визначено кілька основних тенденцій, що потребують подальшого обговорення. 
Наведу деякі з них. 
Протягом останнього десятиліття, бібліотеки стають все більш значущими з точки зору спільної діяльності відвідувачів. Оскільки все більше і більше засобів масової інформації стали доступні в цифровому вигляді, потреби користувачів змінилися. Бібліотечний простір зазнав змін як основне приміщення для книжкових фондів, а все частіше стає місцем для зустрічей людей. Ця загальна тенденція дещо різниться в залежності від типу бібліотек. Спільним для усіх типів бібліотек є велика потреба в тих, що дають можливості для відеоконференцзв'язку, для різних цілей, таких як сучасні навчальні місця, майстерні художників, кіностудії, записуючі пристрої, чати, художнє вираження і поетичні читання. 
Проблемою розвитку шведських бібліотек є покладена відповідальність за розвиток бібліотечної справи на декілька державних інституцій, що призвело до дублювання роботи і, у зв’язку з цим, відсутності вигоди синергії. Якою має бути роль національної бібліотеки? Окремі інструкції від влади не доповнюють одна одну, а скоріше нагадують латки і ремонти. Технологічні розробки застаріли і є бар'єром для прогнозованого розвитку. Відсутня чітка і головна відповідальність за розвиток галузі. Години роботи, поповнення фондів, географічні відстані і кваліфікований персонал бібліотек є визначальними факторами, що дуже різняться в різних регіонах Швеції. До прикладу, ті, хто живе в Ritsem на крайній півночі Швеції, повинні подолати 180 кілометрів, щоб відвідати найближчу бібліотеку. У Стокгольмі шлях відвідувача до бібліотеки за нормативом повинен займати не більше 30 хвилин на громадському транспорті.
 Бібліотечна інфраструктура - одна з найбільш проблемних питань. Відгуки бібліотечних працівників продемонстрували велике розчарування в різних і несумісних системах каталогізації, відсутності ясності в рівнях зв'язку між ними. Багато ініціатив та проектів розпочаті на місцевому рівні, а потім зупинені через відсутність фінансування і оперативної підтримки. 
Роль бібліотекаря стає все більш багатогранною. У спеціалізованих знаннях вже немає гострої потреби, але є велика потреба у постійному розвитку навичок бібліотекарів відповідно до швидких темпів зміни інформаційного середовища. Великі громадські бібліотеки вимагають від бібліотекарів додаткових навичок окрім тих, що передбачені програмою отримання бібліотечного фаху. Науково-дослідні бібліотеки потребують наукових співробітників, фахівців PR і для написання статей. Шкільні бібліотекарі повинні знати трохи про все. Кожна бібліотека має потребу в бібліотекарях, які знають багато мов. Рекрутинг бібліотекарів з потрібними навичками є великою проблемою. 
Освітянські бібліотеки пережили бурхливий розвиток в останні роки. Вони стали частиною брендингу та маркетингу освітніх закладів, перетворилися в виробників знань і видавництва, в той же час пропонуючи студентам доступ до розширеного пошуку послуг та літератури. Однак бібліотеки також стикаються з серйозними проблемами у зв’язку з глобалізацією і залежністю від міжнародного ринку постачальників знань. 
Колекції. Завдяки дотримання вимог правових актів Швеція має багату опубліковану культурну спадщину, збережену для дослідження і майбутнього в Національній бібліотеці Швеції і бібліотеці Lund University. Однак із розвитком засобів масової інформації виникає потреба внесення змін у відповідальність за те, що повинне поповнювати колекцію культурної спадщини. Законодавство частково застаріло, і в плані збереження опублікованої культурної спадщини має бути переглянуто. Крім Національної бібліотеки Швеції і бібліотеки Lund University ще п'ять інших університетських бібліотек отримують копії (обов’язковий примірник) всіх друкованих матеріалів, але без зобов'язання їх збереження. Обсяги фондів стали некерованими і певною мірою небажаними, і частина їх не буде запитувана в довгостроковій перспективі з точки зору суспільних інтересів. У той же час, не існує будь-яких правил, які регулюють, що і в якій кількості має  бути збережено для майбутнього.  
Шкільні бібліотеки. Після прийняття закону, що гарантує усім школам мати шкільні бібліотеки, була жвава дискусія з приводу формулювання «доступ до шкільної бібліотеки». Чи може бути підтвердженням дотримання закону, якщо школа має кімнату з книгами, що відкрита протягом декількох годин на тиждень? Національна бібліотека Швеції ввела статистичне визначення в 2014 р, де прописано, що шкільна бібліотека має працювати принаймні 20 годин на тиждень. За даними Національної бібліотеки Швеції більше половини учнів в Швеції не мають доступу до укомплектованої шкільної бібліотеки. Очевидно, що існують серйозні недоліки, коли мова йде про рівний доступ до шкільних бібліотек для школярів Швеції. Розвиток шкільних бібліотек є одним з пріоритетних питань цього дослідження. 
Однією із змін, внесених у 2014 році в Закон про шведські бібліотеки (1996) - формулювання «доступна для всіх». Перспективна комбінована стратегія національної бібліотеки повинна уточнити, що означає, цей пункт про «всіх» на практиці. За матеріалами

вівторок, 2 травня 2017 р.

Попит і цінність

Настав календарний період року, коли бібліотеки оприлюднюють перед закупівлею списки книг, відібраних ними для придбання за бюджетні кошти  - кошти платників податків.
Виходячи з цього, бібліотеки мають придбати те, що ці платники податків хочуть читати і те, що потрібно для задоволення інформаційних потреб відвідувачів тієї чи іншої бібліотеки відповідно їх соціальних, вікових, інших особливостей. Для цього бібліотекарі фіксують незадоволені запити та включають конкретні запитувані книжки, або книжки, що відповідають тематичним запитам у списки для придбання. Також бібліотекарі слідкують за премійованими та рейтинговими книжками і також включають їх у списки для придбання.
Найчастіше читацький інтерес пробуджується після якихось резонансних подій у суспільстві, або пов’язаних із певною особистістю.
До прикладу, пересічний житель, наслухавшись зі ЗМІ про вбивство одіозного журналіста Олеся Бузини, особистість і творчість якого раніше його не цікавила, йде у бібліотеку з метою прочитання його творів. Книжок Бузини у фонді нема. Читач запитує. Він же платник  податків. Як чинити  бібліотекарю у цьому випадку?
Виходячи із реалій сьогодення, в умовах нещадної інформаційної війни питання як такого не існує: згаданому твору немає місця в бібліотечному фонді.
Виходячи ж з дотримання принципів інтелектуальної свободи та вільного доступу до інформації, ця книжка може бути у фондах.
Зарубіжні бібліотекознавці традиційно сповідують два підходи до формування фондів, а значить, і до відбору інформації для них - попит і цінність.
«Теорія попиту» виходить із того, що бібліотека - громадська інституція, що живе за рахунок муніципальної скарбниці і тому зобов'язана задовольнять інформаційні потреби публіки в будь-яких їх проявах.
Відповідно «Теорії цінності» бібліотекарю слід комплектувати фонд тільки кращими виданнями.
Питання ж про те, що слід вважати «найкращим», для кого і з яких позицій, залишається відкритим.
Як свідчить світова та вітчизняна практика бібліотеки часто відхиляються від загального принципу свободи доступу, вводячи в комплектування критерії відбору, виходячи із смаків бібліотекарів, та й з ідеологічних міркувань.
Як зазначають бібліотекознавці, можна не погоджуватися з тими чи іншими ідеями, висловленими в тих або інших роботах, але для  нинішнього і майбутнього поколінь важливо знати про існування таких. Їх не можна викреслювати з історії, відмовляючись від комплектування бо в такому випадку неможливо скласти уявлення про ту чи іншу точку зору.
Минули ті часи, коли публічна (масова) бібліотека виконувала роль ідеологічної установи, де має бути зібрана література дуже правильна, вишукана, класична, орієнтована на виховання людини високого зразка.
Сьогодні бібліотеки європейського рівня орієнтуються на інтереси людини. Франція, наприклад,  ще в  60-х роках минулого сторіччя відійшла від позиції, що у публічних бібліотеках має бути високоморальна, відбірна література. Там влада звернула увагу на те, що після такого підходу до комплектування фондів  відвідувачів стало значно менше, і змінила його. Як кажуть: треба дивитися на зміст фонду з точки зору читача, і все буде мати свій сенс.
Однак, прихильникам «вільного доступу до інформації» варто знати норми закону про захист суспільної моралі, де прописано, що забороняється розповсюдження продукції що «принижує або  ображає націю чи особистість за національною ознакою; пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;…».
У нашій країні працювала Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. За час свого існування (з 2004 по травень 2015 року) вона встигла винести рішення по 9 книгам, що суперечить нормам законодавства. Серед них – "Моя боротьба" Гітлера (пропагує ідеологію фашизму), "Удар російських богів" В. Істархова (є висловлювання, що розпалюють ненависть до іудеїв і християн), "Напередодні імперії" В. Коровіна (закликає до порушення територіальної цілісності України), "Камасутра орального сексу" Майклз (порнографія), "Життя. Історія. Даність" В. Путятіна (ображає єврейську націю), "Таємна історія України" А. Шірокорода (ображає українську націю), "Незалежна Україна. Крах проекту" М. Калашникова і С. Бунтовського (пропаганда війни та національної ворожнечі), брошура "Палаючі мрії наших життів" організації Вогненні Осередки Змови (закликає до насильства), "Україна: дві мови – один народ" А. Залізного (ображає націю чи особистість за національною ознакою).
Тут – список видань, укладений Держкомтелерадіо України, що є антиукраїнськими та заборонені до ввозу в Україну та розповсюдження.
16–17 березня 2015 року в Гете-Інституті в Україні за підтримки Посольства США в Україні, Української бібліотечної асоціації (УБА) та Національної парламентської бібліотеки України відбувся Міжнародний семінар «Етика і цензура у бібліотеці». У контексті проблематики семінару присутні висловили свої міркування щодо звернення групи народних депутатів України до віце-прем’єр міністра України В’ячеслава Кириленка, в якому, зокрема, йдеться про необхідність очищення українських бібліотек від антидержавної продукції та наповнення їх патріотичною літературою. Учасники семінару констатували, що такий підхід є неприйнятним для сучасної бібліотечної практики.
А тепер  усім, хто намагається тиснути на бібліотеки та втручатися у процес відбору книжок для закупівель.
Вам варто знати, що:
-         бібліотечні фонди формуються відповідно до значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів. (Ст. 16 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про бібліотеки і бібліотечну справу)
-         вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється. (Ст.18 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про бібліотеки і бібліотечну справу)
-         бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право самостійно:
визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;…
визначати джерела комплектування своїх фондів. (Ст. 20 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про бібліотеки і бібліотечну справу)
 В Україні цензура заборонена!
        Ст. 15 Конституції України, де сказано: Цензура заборонена
      Ст. 24 ЗУ «Про інформацію», де, зокрема, вказано: Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень
        Ст. 2 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації»: Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян".
    Ст. 2 ЗУ «Про інформаційні агентства»: Забороняється цензура інформації, поширюваної інформаційними агентствами
        Ст. 309 «Цивільного кодексу України»: Цензура процесу творчості та результатів творчої діяльності не допускається.
Очевидно, що в процесі відбору книжок для закупівель бібліотекарями допускаються помилки. Про це не однократно робляться  голосні заяви видавців.
Зробити бездоганний відбір не завжди вдається в силу різних причин. Це і чисто людський фактор працівників бібліотек, і відсутність зведеної бази новинок, рекомендованих на державному рівні як зразки перевіреної якісної літератури. У кращому випадку відбір здійснюється на основі анотацій, що не завжди об’єктивно подають інформацію про зміст книжки, а частіше – через ознайомлення з каталогами  видавництв, де вказується лише автор, назва та рік видання. Трапляються випадки, коли видавці у цьогорічні каталоги включають книжки, датовані останнім роком, а насправді видані декілька років тому. І якщо такі потрапляють у списки для придбання, ці ж видавці починають звинувачувати бібліотекарів у неуважності.
Полистати, фізично познайомитись з новинками можна на книжкових ярмарках, але не завжди працівники бібліотек мають можливість там побувати.
Сподобався досвід ізраїльської системи поповнення фондів муніципальних бібліотек, коли у визначений день місяця у муніципалітеті у спеціально відведену для цього кімнату видавництва звозять по примірнику новинок для ознайомлення з ними працівників бібліотек. Ті, відвідують, знайомляться відбирають  потрібне, списки в цей же день передають у муніципалітет, який  оплачує та доставляє замовлення наступного дня у місцеву бібліотеку.
У нас же закупівлі один раз на рік. Через тендер, який проводять самі бібліотекарі. Спілкуючись з колегами різних регіонів, і з власного досвіду, за певні промахи у відборі книжок для придбання з вище вказаних причин, розпочинаються шквал звинувачень бібліотекарів у всіх гріхах, найчастіше саме з боку видавців, які конкуруючи один з одним намагаються чинити тиск і на бібліотекарів (до прикладу, попередження з боку окремих видавців про те, що списки ретельно проаналізуються на пропорційність кількості замовлень у кожного з видавництв, і якщо література котрогось з видавництв краще представлена, ніж інших, то означатиме, що бібліотека «у корупційних зв’язках з цим видавництвом». Було би смішно, якби не так гірко, бо щоразу доводиться  відстоювати професійне кредо:  бібліотекар не орієнтується на видавництво, а на книжку, незалежно від того, ким вона видана, і на запит користувача, наявний і прогнозований.
Як убезпечити себе від помилок і від тиску з боку так званих цензорів. Як варіант, прописати чітко принципи комплектування, відбору творів для бібліотеки, та затвердити його громадською радою при бібліотеці, куди включити найактивніших читачів і партнерів бібліотеки. 
Питання залишається відкритим та потребує обговорення на рівні  УБА.


вівторок, 25 квітня 2017 р.

Бібліотечні колекції європейських бібліотек. Менше книг – більше реклами

Поки ми наполегливо намагаємося трансформувати книгозбірні в публічні простори, так звані "треті місця", європейські бібліотеки почали посилювати традиційну функцію бібліотеки - підтримку та розвиток читання.
На полицях бібліотек Данії книжок поменшало. В той же час заходів з популяризації літератури стало значно більше. Про це йдеться в публікації на сторінках одного скандинавського бібліотечного журналу. Саме таким чином публічні бібліотеки забезпечують своє майбутнє в культурному ландшафті країни.  Бібліотеки організовують фестивалі, літературні виставки та популяризують літературу за допомогою перформативних ініціатив. Перформативність — це формат заходу, у якому освітній компонент виводиться з традиції «вчитель (той, що дає) — учень (той, що засвоює)»,  і де всі його учасники однаково включені в створювану ситуацію. Глядачі, які приходять подивитися перформанси, також є учасниками дійства, вони працюють через своє сприйняття. При цьому з’являється можливість отримати добрий привід для самокритичної рефлексії. 
У партнерстві з освітніми установами, авторами і літературознавцями переосмислюється роль літератури в зміненому літературному циклі.  «Сьогоднішні бібліотеки - це багато функцій і послуг, але спілкування з літературою є важливою складовою діяльності бібліотек, якщо вони хочуть зберегти свою актуальність», - такі висновки зроблені дослідниками з Ольборзького університету. 
Покращена інфраструктура в бібліотечному світі сприяє тому, що все більше книг циркулюють з бібліотеки до бібліотеки, а це означає що на полицях стає набагато менше книг. Статистика показує, що з 2000 року книжкові фонди в публічних бібліотеках Данії скоротилися на 44,6 відсотка. Але в новому, логічному обгрунтуванні бібліотек хороша література не пов'язана з кількістю книг, і дослідження дійсно вказує на те, що, незважаючи на масове звільнення фондів від книжок, загалом сьогодні в публічних бібліотеках Данії назв більше, ніж 4 роки тому. Зменшилася кількість примірників (копій). 
Певний час, в період переходу від книгозбірні до публічного культурного простору, впровадження IT та оцифровки, бібліотеки перебували у невизначеному стані. Але сьогодні література повертається до саморозуміння бібліотеки з подвоєною силою, і спілкування з літературою є важливим елементом сенсу існування бібліотеки і переосмислення ролі бібліотеки як дому літератури. 
Бібліотека -  установа культури з найбільшим числом відвідувачів, але далеко не кожен приходить до неї за книжкою. Саме тому бібліотека повинна ще більше розширити свою літературну комунікацію і розглядати літературу в якості основи усієї її діяльності.
 Данські колеги зауважують, що сьогодні вони працюють цілеспрямованіше з точки зору літературного просвітництва. Раніше просто намагалися схопити автора і поставити його на сцену, а тепер намагаються, щоб окрім класичного інтерв'ю на сцені завжди відбувалося ще кілька дій. Ядром бібліотеки є література, але вони прагнуть знайти нові способи роботи з цим ядром, і саме тому в даний час  спостерігається безліч експериментів в бібліотечному світі. 
Предметом діяльності бібліотек вже не є просто «книга», але просвітництво, і тому заходи з популяризації включають в себе також інформацію поза рамками книги, наприклад літературознавчі дослідження, формати блогів і цифрову літературу. 
Сьогодні потрібні бібліотеки, що надихають людей, а не представляють колекцію, що задовольняє конкретні потреби окремих громадян. І саме тут спілкування стає важливим, - підкреслюють данські бібліотекознавці. І додають, що раніше бібліотеки бачили користувача в якості клієнта з певними потребами, але виявилося, що ці потреби дуже гнучкі і сприйнятливі. Є користуачі зі сталими читацькими потребами, але частина користувачів бібліотеки дійсно воліють, щоб на них впливали.

середа, 22 березня 2017 р.

Бібліотека ім. В.Сосюри. Перезавантаження!

22 березня відбулося урочисте відкриття після капітального ремонту бібліотеки імені В.Сосюри Дніпровського району (вул.Харківське шосе,13).
Простір бібліотеки набув сучасного, яскравого вигляду. Нові мобільні стелажі, кафедри, дизайнерські світильники з ергомічними лампами, пристосовані для читання зручні підвіконня з комфортними подушками, зручні м'які різнобарвні крісла, система кондиціювання повітря, просторий санвузол, - усе для зручностей відвідувачів, кількість яких, без сумніву, зросте.
Бібліотека цим грандіозним і довгоочікуваним змінам завдячує, передусім, депутату Київради Міщенко Олександру Григоровичу, який у цей день разом з колективом і місцевою громадою святкував відкриття бібліотеки. У своєму вітальному слові він наголосив про важливість бібліотек для громади, попри те, що вони не приносять доходу в бюджет.
Проте вже давно економістами підраховано, що бібліотеки мають позитивний індекс повернення інвестицій і приносять від 200 і до більш ніж тисячі відсотків грошової вигоди для місцевих громад, що проявляється в економії коштів громадян завдяки безкоштовним бібліотечним послугам. Методика розрахунку економічної цінності бібліотек через визначення індексу повернення інвестицій - це простий інструмент, який наочно демонструє очевидні переваги вкладення коштів місцевих громад до бібліотек.
 
Соціально-економічна цінність бібліотек from Yulia Kovalchuk
Ще дуже багато київських публічних бібліотек мріють про таке перевтілення. На жаль, не усі політики розуміють значення бібліотек, її цінність як інституції, що сприяє розвитку демократії. Як сказав одного разу президент США Франклін Д. Рузвельт (Franklin D. Roosevelt), - «Бібліотеки ... відіграють важливу роль у функціонуванні демократичного суспільства ... бібліотеки є великими символами вільнодумства». Бібліотеки - гарант того, що всі і кожен бажаючий може отримати вільний доступ до інформації і, таким чином, брати повноправну участь у процесі демократичного розвитку.
Політики, які інвестують у бібліотеку - мудрі політики.
Трохи світлин зі свята відкриття оновленої бібліотеки.





  

неділя, 12 березня 2017 р.

Бібліотека – більше, ніж ви про неї знаєте

з сайту http://www.db.dk/kampagne
Національна бібліотека Данії під таким заголовком запрошує усіх бібліотекарів разом і кожного окремо розповісти про це усій Данії, взявши участь у щорічній маркетинговій кампанії. Директор бібліотеки вбачає у загальнонаціональній маркетинговій кампанії і деякі проблеми. Основною перепоною є велика різниця в розмірі фінансування різних бібліотек їх місцевою владою. Тобто, загальне гасло може бути недоречним деякій кількості бібліотек. Тож, аби привернути увагу до бібліотек, їх багатьох якостей і можливостей, передбачається запросити по одному співробітнику від кожної бібліотеки, аби у співпраці із дизайнерською агенцією розробити концепцію національної компанії, що допоможе створити кожній бібліотеці свою власну діяльність, заходи і програми, виходячи з їх місцевих ресурсів і стосунків із владою. Пропоную до Всеукраїнського дня бібліотек провести загальноміську кампанію «Бібліотека – більше, ніж ви про неї знаєте», аби донести до якомога більшої кількості киян можливості сучасної публічної бібліотеки. Програму починайте готувати вже зараз :).

вівторок, 28 лютого 2017 р.

Потенціал публічної бібліотеки як осередку культури і духовності місцевої громади

Сьогодні брала участь у Форумі «Моральне суспільство – шлях до успішного розвитку країни», який відбувся у Колонній залі будівлі Київської міської ради. Форум проводився за ініціативи Комітету з питань культури, моралі, духовності та збереження культурної спадщини Громадської ради при КМДА, Громадської ради при Міністерстві культури. Мета заходу: налагодження ефективного діалогу та конструктивної співпраці між громадськими організаціями, окремими особистостями, які здійснюють діяльність у сфері культури; створення нових проектів, спрямованих на підняття рівня культури, моралі, духовності у суспільстві. Регламент виступу - 5 хв.,- тому намагалася його дотримуватися.
Отже, те, про що я вела мову.
 Бібліотеки споконвіку є скарбами культурних цінностей людства, розповсюджувачами знань, вогнищами просвіти, вони мають у своєму розпорядженні величезні можливості серед інших установ культури в перетворенні суспільства за законами краси і гармонії. Публічна бібліотека сьогодні є найбільш доступним культурним закладом для місцевої громади і виконує чимало місій. Коли ми говоримо «бібліотека», то традиційно маємо на увазі зібрання книжок і основне призначення бібліотеки – розвиток читання. Сьогодні бібліотека це відкритий публічний простір для реалізації різних культурних і соціальних ініціатив, а не лише зібрання книжок, але саме вони є складовою та головним носієм загальної культури і духовності. Працівники бібліотек докладають багато зусиль, аби долучити до читання якомога більше наших співгромадян. Читаюча людина потребує нових книжок. І сьогодні бібліотеки Києва завдяки фінансуванню з міського бюджету, надходженням за державною і міською програмою, фандрейзинговій діяльності суттєвло оновили фонди. Читаючі кияни ідуть до нас. Для залучення до читання нечитаючих людей потрібні спеціальні підходи і проекти, успіх яких напряму залежить від соціального партнерства, співпраці бібліотек з ГО та окремими соціально активними особистостями. До прикладу, у співпраці Публічної бібліотеки імені Лесі Українки театральною школою відомого усім нам Миколи Рушковського започатковано проект «Бібліотека+театр». Мета - популяризація театрального мистецтва, розвиток глядацької і читацької культури, підтвердження статусу бібліотеки як привабливого "третього місця" і головне - наближення літератури в театральному форматі до користувачів.
І «Антігона» Жана Ануя, і творчість Остапа Вишні, за якими відбулися прем’єри вистав, є у фонді нашої бібліотеки, про що ми повідомляємо глядачів. 

понеділок, 27 лютого 2017 р.

Нові професії диктує нам час

Окрім традиційних професій в бібліотечній галузі виникає потреба у нових, що продиктовані активним застосуванням у бібліотечній діяльності нових інформаційних технологій.

Блогер - спеціаліст, що веде авторський бібліотечний блог, пише дописи з актуальних питань бібліотечної діяльності, рекламні тексти та тримає зворотній зв'язок з читачами, відповідає на коментарі

Адміністратор АБІС (Баз даних і бібліотечних систем) - фахівець, який забезпечує технічну реалізацію автоматизованих процесів з урахуванням специфіки бібліотечної діяльності. По-суті, це фахівець-посередник, що забезпечує постановку завдань перед програмістом (організаційного-управлінська діяльність) і рішення задач типовими засобами (виробничо-технологічна діяльність).

Спеціаліст з маркетингу бібліотечно-інформаційних послуг - організовує роботу зі зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації. Визначає, розробляє і здійснює стратегії зв'язків з громадськістю.

Розробляє концепції проведення PR-акцій, організовує прес-конференції, презентаційні звіти для рекламодавців та інвесторів про можливості бібліотеки, готує інтерв'ю керівників і ключових співробітників бібліотеки в засобах масової інформації.

Бере участь у підготовці та розсилці інформації, що сприяє здійсненню взаємодії з партнерами.

Здійснює маркетингову діяльність: вивчає попит на бібліотечно-інформаційні послуги бібліотеки, вносить пропозиції щодо їх вдосконалення; організовує опитування, анкетування і інтерв'ювання користувачів і громадськості з метою виявлення реального ставлення до її діяльності.

Веб-райтер, інформаціолог - фахівець, який пише різні тексти для Інтернет-ресурсів бібліотеки.

Web-дизайнер - створює макети оформлення та верстки нових електронних ЗМІ бібліотеки. Здійснює експлуатаційну підтримку сайтів: ре-дизайн та верстку існуючих електронних ЗМІ. Розробляє зручний, естетично привабливий користувацький інтерфейс, відповідний існуючій стилістиці бренду. Створює графічні макети та ілюстрації для розміщення в електронних ЗМІ. Верстає веб-сторінки і інші електронні документи. Організовує та впорядковує збереження архіву результатів завдань і робочих документів.

Менеджер інформаційних ресурсів - слідкує за рівнем технічного і програмного забезпечення: доступ до кожної бази як мінімум з двох комп’ютеров, а до ресурсів, що користуються підвищеним попитом – з усіх наявних; забезпечує безперебійний доступ до електронних ресурсів і швидке вирішення проблем, що виникають. Збирає та аналізує дані по використанню інформаційних ресурсів, оцінює ступінь задоволення ними користувачів; виступає в якості координатора між читачами і відділом нових інформаційних технологій для забезпечення ефективності обслуговування; координує роботу в галузі електронних ресурсів з іншими відділами бібліотеки.

Бібліотекар - спеціаліст по електронних ресурсах (Electronic Resources Librarian, Electronic Collections Librarian) або

Координатор електронних ресурсів (Electronic Resources Coordinator) – спеціалісти по виявленню, оцінці електронних ресурсів, вендорів, видавців і якості їх послуг; проведення переговорів з вендорами і видавцями з метою досягнення найбільш сприятливих умов для бібліотеки, ліцензування електронних ресурсів; організація тестування електронних ресурсів; координація закупівель електронних ресурсів та забезпечення їх сумісності з наявними бібліотечними системами, забезпечення безперебійного доступу до електронних ресурсів та швидке вирішення виникаючих проблем.
Керівник електронної бібліотеки (Digital Library Program Manager) – спеціаліст з оцифровки та розвитку технічних сервісів електронної бібліотеки, проведення ділових зустрічей, презентацій, просування в інтернет і серед реальних користувачів, організації і контролю працездатності та технічної підтримки ЕБ.
Знаєте ще які? Вкажіть в коментарях.

субота, 4 лютого 2017 р.

«Паперовий спектакль» - 360° book

Сучасний американський письменник-фантаст Джордж Мартін упевнений, що «казки як старі друзі, їх треба відвідувати час від часу».
І якщо звичайні історії з роками можуть набриднути, то зустріч з казковими книгами від японського художника Yusuke Oono є справжньою подією не тільки для дітей, а й для дорослих.
Крім того, що авторські роботи просто неймовірні, захоплюють кожного своїми химерними формами, вони мають кілька ключових особливостей: мініатюрні (поміщаються в долоню руки) і розгортаються на 360 градусів.


середа, 1 лютого 2017 р.

Спеціальна служба бібліотек. З турботою про кожного

Публічна бібліотека провінційного шведського містечка Евле пропонує для людей з особливими потребами спеціальні послуги: від пандусів і до книжок з великим шрифтом і доставкою додому користувачам. 
Ліфт, пандуси 
Бібліотека має в своєму приміщенні ліфт і пандуси для людей на візках.
Легкі для читання і розуміння книжки
Бібліотека має книжки, що їх легко читати і легко розуміти. Є і науково-популярна література, і художня. Книжки мають спеціальні позначки, за якими згруповані по рівнях складності. Пропонується багато відомих книжок, переказаних простішою мовою.
Книжки с великим шрифтом 
Книжки, надруковані великими кеглями. 
Розмовляючі (озвучені) книжки 
Якщо у користувачів поганий зір або інші обмеження, що унеможливлюють читання текстів, бібліотека пропонує «розмовляючі» книжки. Є понад 100000 аудіокнижок для кожного віку, різної тематики і різними мовами.
Книжки шрифтом Брайля
Тактильні книжки
Як і книжки шрифтом Брайля – читаються пальцями. Зображення можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких як тканина, шкіра, пісок, пластик. Текст книжок може поєднувати шрифт Брайля і шрифт великого розміру.
 Apple-полиця для дітей і молоді
Для дітей і молоді з обмеженими можливостями бібліотека пропонує матеріали на полиці від компанії Apple: аудіо-книги, спеціальні книжки з малюнками, відео з мовою жестів та багато іншого. 
Якщо користувач не може прийти до бібліотеки, бібліотека іде до нього додому 
Якщо користувач не може потрапити у бібліотеку через вік, порушення опорно-рухового апарату, обмеження зору або через хронічну хворобу, бібліотека надає бібліотечне обслуговування на дому. Через кожні 6 тижнів черговий бібліотекар відвідує користувача, попередньо поцікавившись про його читацькі уподобання. За матеріалами.
Скільки пунктів із цього переліку може включити у свої послуги ваша бібліотека?

Популярні публікації блогу