Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

понеділок, 28 березня 2011 р.

Не судіть строго...

     ...мою першу пробу у бібліотечній рекламі.  Почала з примітивного,  зліпила у програмі  ProShow Producer.

неділю, 27 березня 2011 р.

Проект "Відкриваємо Україну"

Переконувати у важливості проектної діяльності бібліотек я не буду. Тема не нова. Лишень дам посилання на гарний посібничок з проектної діяльності бібліотек, підготовлений арзамаськими колегами та на  консультацію з технології розробки проекту.
Проекти бувають різні в залежності від мети, яку вони переслідують. Внутрішніми є проекти: з формування та експлуатації електронних ресурсів, комплектування фонду особливо цінними виданнями, зі збереження бібліотечних фондів,  з підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки бібліотечних кадрів,  з розвитку видавничої та інших видів діяльності бібліотек, ін. Зовнішні (соціально-культурні) проекти спрямовані на: роботу з соціально-незахищеними групами населення, людьми з обмеженими фізичними можливостями, бібліотечну роботу з дітьми та підлітками, краєзнавчої, екологічної спрямованості, ін.
  Нещодавно я представляла краєзнавчий проект ЦБС Дарницького району, що приурочений до 20-ої річниці незалежності України.
   Сьогодні представлю проект "Відкриваємо Україну",  що уже рік  реалізується колективом ЦБС Деснянського району м. Києва. Проект розраховано на три роки. Кожен рік присвячено окремому регіонові України: рік перший (2010) –  західній Україні; рік другий (2011) – центру та півночі, рік третій (2012) –   Криму  та східним областям України.
  Нижче представлена презентація підсумків першого року реалізації проекту.

пʼятницю, 25 березня 2011 р.

Про ФУНДАМЕНТальне

 За три роки фонд книг у публічних бібліотеках Києва  зменшився на 195 тис. За стандартом ІФЛА, книгозабезпеченість одного жителя має становити 2-3 томи. У Києві цей показник на початок року складає 1,6. Ніби й непогано. Але ж фонди старіють, а нові книги  останніми роками надходять в мізерній кількості і не зовсім в тому репертуарі, якого потребують наші читачі. Тож  виникає  ситуація  коли книги є, а читати нема чого. Про це йшлося  ще 2006 року  у статті  Т.І. Вилегжаніної  "Публічні бібліотеки України крізь призму міжнародних стандартів ІФЛА". Популярне гасло "краще менше, та краще" сьогодні  не  про  фонди публічних бібліотек. 
У 2010 році доля надходжень періодичних видань склала майже половину усіх надходжень до фондів публічних бібліотек Києва. А надходження книг в розрахунку на одного киянина склало  0,02, тобто, 2 книги на 100 жителів столиці. І якщо книга - "цеглинка у фундаменті майбутнього нації", то дуже слабким і ненадійним є наш фундамент.

вівторок, 22 березня 2011 р.

Кому складно відмовити...

...ось такому малюкові, який хоче пізнавати світ. Один з елементів фандрайзингу, що використовують для поповнення фонду бібліотеки Солом'янського району м. Києва.

неділю, 20 березня 2011 р.

Про стандарти для електронного інформаційного устаткування та наші реалії

     У документі ІФЛА з розвитку служби публічних бібліотек є розділ, де приводяться приклади стандартів для електронного інформаційного устаткування. В Канаді за норматив прийнято вважати одну точку доступу до комп'ютера на 5000 жителів. В Англії рекомендується мати у розпорядженні не менше 0,7 робочих місць на 1000 жителів, в тому числі для онлайнової роботи з каталогами. В Квінсленді (Австралія) рекомендовані наступні нормативи: для населення чисельністю меше 50000 – 1 комп'ютер на 5000 населення. Якщо чисельність населення понад 50000, на кожні наступні 10000 -  ще по одному комп'ютеру. Кожен комп’ютер має бути з принтером, а половина від усієї кількості – підключені до Інтернет.
     Звичайно, порівнювати рівень комп’ютеризованості Києва з Лондоном справа поки що невдячна, проте, ми хоч бачимо, до чого нам треба прагнути.
      Якщо виходити із розрахунку 0,7 одиниць комп'ютерів на 1000 жителів, то в публічних бібліотеках Києва їх має бути 1836.  Якщо половина з них має бути підключена до Інтернет, то точок доступу до Інтернет (для користувачів) має бути 918. На сьогодні 98 публічних бібліотек Києва мають 559 комп'ютерів.  До того ж переважна більшість із них застарілі. 44 бібліотеки (32% київських публічних бібліотек) підключені до Інтернет (у 2010 році підключено 13 бібліотек) і  мають 365 точок доступу (з них 157 - для користувачів).
      В середньому публічні бібліотеки Києва пропонують  одне Інтернет-місце до послуг 17,8 тисяч  киян (враховано і точки доступу, організовані у трьох міських публічних бібліотеках). Щодо рівня забезпеченості точками доступу до Інтернет  в  районних бібліотечних системах, то картина виглядає наступним чином:
     в Голосіївському районі одна точка доступу на  17,9  тис. населення, в Дарницькому - на 77,8 тис., в Деснянському - на 25,4 тис., в Дніпровському - на 26,6 тис., в  Оболонському - на 35,0 тис., в Печерському - на 5,6 тис., в Подільському - на 17,3 тис., в  Святошинському - на 55,7 тис., в Соломянському - на 48,9 тис., в  Шевченківському - на 13,6 тис. 
     Такі різні показники полягають, передусім,  у неоднаковій чисельності населення по районах Києва, у  ступені розуміння ролі бібліотек та  їх проблем органами місцевої влади,  у ступені  активності фандрайзингової діяльності  колективів ЦБС, і звичайно, можливості організації додаткових Інтернет-місць відповідно до санітарно-гігієнічних вимог (на організацію одного  місця з ПК - не менше 6 метрів квадратних площі).

четвер, 17 березня 2011 р.

Відеоігри в бібліотеці

     Якщо розпочати мову про доцільність відеоігор у публічних бібліотеках, то переважна більшість моїх колег буде категорично проти. Якщо гра, то тиха, "інтелектуальна", або "ділова", або "рольова",  але аж ніякі не Покемони і "стрілялки".
     Запам'ятався вислів  про те, що бібліотеками зараз користуються не менше, бібліотеками користуються по-іншому. В усі часи ресурси бібліотек не обмежувалися книгами та іншими документами - у давнину в них зберігали зерно та державні акти, а сьогодні вони надають електронні видання та доступ до мережі Інтернет. Бібліотеки  реагують на виклики сьогодення: відеосалони, медіатеки, Інтернет. Але із зневагою ставляться до відеоігор.
     Проте  деякі публічні бібліотеки Нью-Йорка, які почали надавати цей вид медіа-ресурсів, відразу відзначили живий відгук у відвідувачів.  Відеоігри використовуються, перш за все, як приманка для залучення молоді до бібліотеки. Результати показують, що подібна стратегія дійсно працює, і підлітки, які спочатку прийшли в бібліотеку заради участі в змаганнях з відеоігор або щоб взяти їх додому, починають цікавитися іншими бібліотечними ресурсами.   
     Бібліотеки пропонують навчальні програми для маленьких дітей на допомогу батькам, підбірки  фільмів, музики і книг для всієї родини. Коли ви додасте до цього колекцію відеоігор для дітей, підлітків і їх батьків, додаткові послуги вашої бібліотеки стануть воістину безцінними,- так вважають прихильники відеоігор у бібліотеках. 
    Жорстокість у відеоіграх - головний аргумент їхніх супротивників. Насправді, відеоігри з елементами насильства є лише малою частиною від величезної кількості ігор, що користуються популярністю користувачів, більшість з яких дорослі люди. І хоча є підстави вважати, що відеоігри з елементами насильства ведуть до зростання агресії, існує безліч доказів на користь зворотного. І один з найсерйозніших - їх навчальні та розвиваючі властивості.
     Про  причини популярності та широкого розповсюдження відеоігор, про їх позитивні сторони та можливі варіанти вирішення труднощів, з якими стикаються бібліотеки, коли вирішують забезпечити доступ до відеоігор для своїх постійних відвідувачів,  йдеться у статті  Білла Санвальда  "Відеоігри в сучасній публічній бібліотеці США: хто, як і навіщо надає їх читачам".

понеділок, 14 березня 2011 р.

Пам'ятка виробнику бібліотечної реклами

   Нарахувала понад 20 законів, постанов, листів і рішень, що регулюють сферу реклами в Україні. Згідно із законодавчою базою бібліотека може виступати як рекламодавець, рекламовиробник та рекламорозповсюджувач. Якщо вона укладає договір з рекламним агентством на виготовлення фірмового знаку  і блоку проведення рекламної кампанії, то стає замовником (рекламодавцем). Якщо домовляється про надання приміщення під виставки, презентації, бере участь в розробці їх сценаріїв - виступає як рекламовиробник і рекламорозповсюджувач. 
  У той же час, бібліотека - об'єкт впливу реклами:  на основі отриманої інформації здійснює ті або інші дії (придбає книги, меблі, обладнання, техніку і т.д.), а значить, вона - споживач реклами. 
   Таким чином, змінюючи ролі, бібліотека відповідає, з одного боку, за зміст рекламної інформації, з іншого - за оформлення, виробництво, підготовку реклами,  за час, місце і засоби розміщення реклами. Бібліотеці, що погоджується сприяти рекламі якої-небудь фірми, варто уникати контактів із сумнівними організаціями. 
   Важливо знати, що реклама повинна бути розпізнаваною саме як реклама (тут використовують політику на «правах реклами»). Якщо повідомлення в газеті, на радіо, на телебаченні має нести суто інформаційний характер (наприклад, в бібліотеку надійшли нові книги з економіки та бізнесу, або «відвідувач може отримати інформацію за допомогою прес-папок і баз даних») розповсюджувачі реклами не можуть вимагати від вас плату за публікацію.
   Друкована реклама (буклети, листівки, інформаційні листи), повідомлення для радіо і телебачення повинні бути складені українською мовою. Мови інших народів можуть бути використані як паралельні.
   Бібліотека як рекламодавець може використовувати положення про соціальну рекламу, що представляє громадські й державні інтереси і направлена на досягнення благодійної мети. Так, засоби масової інформації повинні розміщувати соціальну рекламу в межах 5 відсотків ефірного часу (основної друкованої площі) на рік, а рекламовиробники – надавати  такі послуги в межах 5 відсотків річного обсягу свого виробництва. 
   Створюючи бібліотечну рекламу, варто памятати деякі речі, аби уберегти свою установу від неприємних моментів. Законодавчою базою чітко визначається поняття неетичної та недостовірної реклами. 
   Неетична реклама - це реклама, що використовує образливі слова, порівняння, образи у відношенні раси, національності, професії, соціальної категорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, філософських, політичних переконань. Припустимо, бібліотека бажає привернути увагу користувачів до інформації на електронних носіях та в рекламному посланні заявляє, що поводитися з комп'ютером настільки просто, що тільки недалека і обмежена  людина не зможе впоратися з ним (так ми дискредитуємо тих, хто не хоче користуватися рекламованою послугою), або, бажаючи переманити до себе студентів економічних вузів, публічна бібліотека інформує про те, що користувачам університетської бібліотеки і не снилося, наскільки багатий вибір книг, який він зможе тут знайти. 
   Проблема недостовірної реклами дуже актуальна. Бібліотеки поспішають сповістити про свої новації до того, як ті стали реальністю. Наприклад,  бібліотека із отриманням доступу до мережі Інтернет рекламує свої послуги. У посланні, адресованому користувачам, чого тільки не обіцяє: і інформаційний пошук по будь-яких базах даних, і послуги з перекладу (використовуючи веб-перекладач) і оперативний пошук інформації в Інтернеті і т.п. І це при тому, що бібліотекарями ще не опановано навиків оперативного пошуку. Ми, виховані минулою системою, часто рвемося рапортувати, не відаючи, який злий жарт може зіграти з ними недостовірна інформація в столітті, коли за зобов'язаннями необхідно платити.

пʼятницю, 11 березня 2011 р.

З усієї України - до нас на гостини...

   А точніше  - до бібліотек Дарницького району м. Києва.  Приємно вражена заповзятістю колег, які активно включилися в довготривалий інформаційний марафон «Симфонія українського народу», приурочений 20-ій річниці незалежності України.  Його мета - циклом різноманітних творчих акцій розширити уявлення користувачів бібліотек  про Україну,  пробудити пізнавальний інтерес до історії  рідної землі.
   Кожна бібліотека району представляє окрему область України: збирає та узагальнює  інформацію про міста, замки, фортеці, археологічні пам’ятки, садиби й палаци, парки і заповідники та  відомості щодо походження їх назв, готує відеопрезентації областей, бібліографічні покажчики, інформаційні списки літератури, біобібліографічні нариси, туристичні путівники, історико-краєзнавчі нариси. Тільки за 2 місяці цього року  підготовлено та видано 10 різноманітних  інформаційно-бібліографічних видань.
   До заходів залучаються представники земляцтв областей України, з якими бібліотеки району налагодили дружні зв'язки: письменники, актори, вчені, педагоги, лікарі, які народилися в тій чи іншій області,  і не з чуток знають історію і  традиції своєї малої батьківщини.
  На гостинах у бібліотеках  району  уже  побували земляцтва Закарпатської, Одеської, Харківської, Вінницької, Черкаської та Сумської областей.
   Кожне свято області завершується дегустацією традиційних страв краю.
  Цей краєзнавчий проект одержав підтримку районної влади. Схвально відгукуються про нього   школи та інші навчальні заклади. В результаті - активізувалась інформаційно-просвітницька діяльність бібліотек,  збільшилась кількість користувачів, друзів та ділових партнерів. І, звичайно, фонди бібліотек поповнилися подарунками:  книгами  авторів, що були учасниками заходів та  книгами від письменників з областей України. А народознавчі світлиці бібліотек  - кролевецькими рушниками. 
   Необхідно зазначити, що деякі інформаційно-бібліографічні матеріали почали використовувати в своїх заходах інші бібліотеки. До того ж спільна і активна творча робота позитивно впливає на колектив ЦБС, ще більше згуртовує, розвиває та підтримує ініціативу. Попереду ще багато роботи. Колектив ЦБС Дарницького району запрошує всіх бажаючих долучитись до цього краєзнавчого проекту. 
  Про те, як проходили дні земляцтв України у бібліотеках Дарницького району, вам розкажуть світлини заходів.
В своїх блогах про цей проект пишуть і гості заходів Як у Києві, на Дарниці, святкували Вінниччину

Мобільна реклама читання

     Пропоную переглянути не найновіший відеосюжет. Але актуальний для публічних бібліотек Києва. У нас є реклама бібліотеки і читання на плакатах, виготовлених молодіжною бібліотекою "Молода гвардія" і розміщених у київському метрополітені  і... наразі це вся вулично-транспортна  бібліотечна реклама. А чому б не вчинити так, як колеги з російського Бєлгорода. Читаючий тролейбус (і це не одноденна акція), водій якого закликає пасажирів читати: «Настав час читати, пасажири. Відвідуйте обласну бібліотеку, там  багато інформації корисної. Я  сам хотів би оголошувати зупинки віршами. Це було б ще прекрасніше".

вівторок, 8 березня 2011 р.

"Киянка року - 2010" - серед бібліотекарів!

     Напередодні Міжнародного жіночого дня  голова КМДА Олександр Попов  зустрівся із заслуженими жінками столиці  для вручення нагород і квітів переможцям конкурсу "Киянка року - 2010". Серед нагороджених - директор ЦБС Солом'янського району  Чухрій Орися Іванівна, яку відзначено за активну громадську діяльність. Орися Іванівна 36 років працює в системі публічних бібліотек Києва, з них понад 20 років - очолює систему бібліотек Солом'янського району. Скромна і працелюбна, вона користується великою повагою і авторитетом у своєму колективі і серед бібліотечних колективів Києва. Не вживає гучних фраз і лозунгів, але постійно і наполегливо дбає про створення найкращих умов для користувачів бібліотек. У вересні 2008 року центральна бібліотека Солом'янського району отримала нову прописку і стала єдиною (за останні 20 років) публічною бібліотекою Києва, для якої побудовано спеціальне приміщення площею майже 1000 метрів квадратних. Активна громадська діяльність, турбота про людей з  фізичними обмеженнями, співпраця із жіночими спілками та іншими соціальними закладами району сприяють авторитету та позитивному іміджу бібліотек серед мешканців району і міста. Колеги щиро вітають Орисю Іванівну із заслуженою нагородою та бажають натхнення і успіхів у всіх її починаннях.
      Джерело: http://www.onews.com.ua/kyiv/cult/music/ukr/news/81732.html

пʼятницю, 4 березня 2011 р.

«Весільна мить, спіймана у кадрі»

     Намагаючись щоразу дивувати наших читачів незвичайними виставками, бібліотекарі проявляють максимум креативу і винахідливості. Як правило, ми рекламуємо наші фонди, щоразу ретельно підраховуємо кількість матеріалів, виданих з виставки, адже реклама має бути ефективною. Але в організації різних виставок, експозицій та стендів  є ще й інша мета: здивувати наших читачів нетрадиційністю, унікальністю, а ще краще - долучити їх до організації виставки. Це я  знову про оте відчуття причетності до бібліотеки, що ми так хочемо викликати  у наших читачів. Тобто, допомогти читачеві відчути, що це його бібліотека, що не він для бібліотеки (не для виконання плану по користувачах), а бібліотека - для нього. Щось я трохи накрутила, але, сподіваюся, ви мене зрозуміли. З огляду на сказане, дуже професійно чинять колеги із ЦБС Шевченківського району. До вашої уваги чергова незвичайна стендова виставка, що наразі експонується у бібліотеці імені М.Костомарова.

     Пізнаючи культуру, звичаї  і обрядовість народів, що проживають в Україні, ми взаємозбагачуємось. Віковічні обряди, витворені нашими предками, передають нам їх дух, ту ментальну енергію, завдяки якій ми відчуваємо зв’язок з власним корінням, що допомагає жити в гармонії з довкіллям та самими собою.
    Більшість давніх традицій зберігається у святкуванні весілля, тому  працівники бібліотеки звернулись до  читачів із пропозицією надати (по можливості) весільні світлини їхніх рідних. В результаті організований і оформлений світлинами стенд «Весільна мить, спіймана у кадрі».
Він містить розділи: весілля національне, старовинне, оригінальне, екстримальне.  В розділі старовинне весілля  представлені знімки з 1901 по 1930 роки; національні весілля представлені в  українській, гуцульській, прикарпатській, мадярській  та єврейській національних традиціях. Екстремальне весілля представлене знімками обрядів на морському дні,  на велогонках, а також під час епідемій.   Виставка також пропонує «РЕЦЕПТ ЩАСТЯ». Крім фотознімків представлено інформацію про весільні ювілеї, про походження звичаю покривати наречену фатою, про церковні шлюбні обряди, правила обрання обручки та ін.
Для бажаючих зануритися в цю тему –  посилання до довідкового апарату бібліотеки.
 Ви зацікавились?

четвер, 3 березня 2011 р.

Для спілкування, творчості, натхнення...

 публічні бібліотеки Києва пропонують киянам стати членами  бібліотечних  клубів та читацьких  об'єднань:
Англомовний клуб для бажаючих вивчати іноземні мови у відділі іноземної літератури ПБ ім. Лесі Українки;
Клуб «Душу музикою освяти» для шанувальників музичного мистецтва у відділі мистецтв ПБ ім. Лесі Українки;
Клуб «Золотий вік» для змістовного та цікавого дозвілля людей похилого віку - в ЦРБ ім. П.Тичини Дніпровського  та ЦРБ №141 Деснянського району; 
Клуб «Затишок»  для  спілкування людей літнього віку - в бібліотеці ім. Джамбула ЦБС Подільського району;
Клуб «Радість» для творчих людей похилого віку у  бібліотеці ім. М.Стельмаха ЦБС Голосіївського району;
Клуб «Співрозмовник» з аматорським театром-студією «Осінь» для поетів та музикантів-аматорів - в бібліотеці ім. О. Олеся ЦБС Дніпровського району .   
Літературний клуб «Розрада»  для молодіжного спілкування в бібліотеці № 134 для юнацтва ЦБС  Дніпровського району;
 Літературно-мистецька вітальня «Бродячий пес» для шанувальників мистецтва - в бібліотеці ім. В.Маяковського ЦБС Дніпровського району .
 Клуб «Небайдужі!» краєзнавчої тематики - у  бібліотеці ім. М. Горького ЦБС Дніпровського району .
 Гурток рукоділля: «Читачі і бібліотекарі: світ наших захоплень» у  бібліотеці ім. В.Маяковського ЦБС Дніпровського району;
Клуб для молоді «Джерела» в ЦРБ ім. М. Достоєвського ЦБС Солом’янського району;
«Університет 3-го віку»  для пенсіонерів в ЦРБ ім. М.Є. Салтикова-Щедріна  Печерського району;
Краєзнавчий клуб "Зустрічі з Михайлом Кальницьким" в ЦБС Оболонського району;
«Мамина школа» у бібліотеці ім. М.Костомарова ЦБС Шевченківського району для інформаційного забезпечення майбутніх та молодих мам у співпраці з жіночою консультацією, дитячою поліклінікою, магазином дитячого харчування та  іграшок. Третина молодих мам стають постійними читачами бібліотеки;
Лекторій «Авіцена» валеологічної тематики - у бібліотеці ім. М.Гоголя ЦБС Голосіївського району;
Краєзнавчий лекторій «Києво-Печерська Лавра: спадщина і сучасність”  в ЦРБ № 141 Деснянського району;
«Від прекрасного – до вічного» - мистецька вітальня бібліотеки №159 ЦБС Дарницького району, ін.
Минулого року  у ЦБС Солом’янського району обладнано та відкрито літературно-музичний салон та меморіальну кімнату М.П. Бажана в бібліотеці його імені, відкрито кімнати творчості у бібліотеках імені М.Реріха та імені І.Багряного, почали функціонувати клуби «Рукоділля», «Таланти та їх шедеври». У бібліотеці імені М.Реріха створено вірменську світлицю.
Бібліотеки, самі потребуючи благодійності, знаходили можливість для доброчинних справ. Бібліотека ім. М.Костомарова ЦБС Шевченківського району  у минулому році організувала зі спонсорською допомогою громадської організації «Кияни-передусім» краєзнавчу автобусну екскурсію для дітей з обмеженими фізичними можливостями та їх батьків з участю відомого історика М. Кальницького.
Також для користувачів у публічних бібліотеках Києва багато можливостей для реалізації творчого потенціалу та задоволення їх потреб у спілкуванні: презентації творчих робіт та відвідування художніх виставок,  курси лекцій з права, психології, охорони здоров’я, майстер-класи, літературно-мистецькі заходи. Якщо вам потрібна безкоштовна консультація психолога,  ви її зможете отримати, звернувшись у центральну бібліотеку ЦБС Дарницького району.

вівторок, 1 березня 2011 р.

Прийшла весна - розцвіла надія! Новина з перших вуст

     Наш колектив сьогодні неймовірно ощасливила довгожданна новина.  
Нарешті з міського бюджету вперше за три останні роки виділено  98 241 гривень на придбання нових книжок для публічних бібліотек Києва. 
     Невдовзі нова художня література надійде на абонементи, а нова навчальна література  - у читальні зали київських бібліотек.
Варто зазначити, що  за міжнародними рекомендаціями ЮНЕСКО фонди бібліотек повинні оновлюватися протягом кожних 10-ти років на  2/3.
У 2010 році фонди публічних бібліотек Києва оновилися на 1,2 % (за рахунок фандрайзингової діяльності). Щорічне оновлення фондів бібліотек деяких зарубіжних країн у відсотковому відношенні від загального фонду (за даними  ЮНЕСКО) виглядає наступним чином: Великобританія – 9%; Чехія – 8%; Португалія – 8%; Данія – 6%;  Естонія – 5%;  Швеція – 5%; Ісландія – 3%;  Росія – 2%.
     Іще один аргумент на користь комплектування бібліотечних фондів. Відсутність фінансування на оновлення  бібліотечних фондів  не просто не відповідає завданням і потребам держави, суспільства і конкретних користувачів, але несе реальну загрозу соціально-економічному розвитку країни, адже застарілі фонди містять в собі культурні зразки і алгоритми поведінки   минулих часів. Нові знання і інформація не доходять до більшості  населення, так як не кожен може купувати книги, передплачувати газети чи журнали,  використати ресурси Інтернет, а телебачення і радіо - це одноденна інформація. 

Рекламно-промоційна діяльність: з досвіду публічних бібліотек Києва

     У минулому році значно активізувалася рекламна діяльність публічних бібліотек Києва. Проаналізувавши звіти ЦБС, визначила основні канали розповсюдження бібліотечної реклами, зокрема:
- реклама бібліотек під час участі у міжнародних та міських конференціях, інших заходах (в Міжнародній конференції з науково-практичної психології «Серце під сонцем», з’їзді Всеукраїнської екологічної ліги, в засіданні круглого столу книжкового ярмарку до Дня Києва, у виставці-конкурсі декоративно-ужиткового мистецтва «Віхи української культури-2010. Культура Трипілля» з книжково-ілюстративною виставкою «Таємниці трипільської доби» (ЦБС Шевченківського району); у науково-практичній конференції в Музеї Вікентія Хвойки з презентацією роботи бібліотек з популяризації трипільської культури (ЦБС Голосіївського району); у V Весняному київському книжковому ярмарку “Медвін” з демонстрацією мультимедійної та традиційної тематичних виставок, поширенням рекламних видань про бібліотеки (ЦБС Дніпровського району) ;

Популярні публікації блогу