Пам'ятка виробнику бібліотечної реклами

   Нарахувала понад 20 законів, постанов, листів і рішень, що регулюють сферу реклами в Україні. Згідно із законодавчою базою бібліотека може виступати як рекламодавець, рекламовиробник та рекламорозповсюджувач. Якщо вона укладає договір з рекламним агентством на виготовлення фірмового знаку  і блоку проведення рекламної кампанії, то стає замовником (рекламодавцем). Якщо домовляється про надання приміщення під виставки, презентації, бере участь в розробці їх сценаріїв - виступає як рекламовиробник і рекламорозповсюджувач. 

  У той же час, бібліотека - об'єкт впливу реклами:  на основі отриманої інформації здійснює ті або інші дії (придбає книги, меблі, обладнання, техніку і т.д.), а значить, вона - споживач реклами. 

   Таким чином, змінюючи ролі, бібліотека відповідає, з одного боку, за зміст рекламної інформації, з іншого - за оформлення, виробництво, підготовку реклами,  за час, місце і засоби розміщення реклами. Бібліотеці, що погоджується сприяти рекламі якої-небудь фірми, варто уникати контактів із сумнівними організаціями. 

   Важливо знати, що реклама повинна бути розпізнаваною саме як реклама (тут використовують політику на «правах реклами»). Якщо повідомлення в газеті, на радіо, на телебаченні має нести суто інформаційний характер (наприклад, в бібліотеку надійшли нові книги з економіки та бізнесу, або «відвідувач може отримати інформацію за допомогою прес-папок і баз даних») розповсюджувачі реклами не можуть вимагати від вас плату за публікацію.
   Друкована реклама (буклети, листівки, інформаційні листи), повідомлення для радіо і телебачення повинні бути складені українською мовою. Мови інших народів можуть бути використані як паралельні.

   Бібліотека як рекламодавець може використовувати положення про соціальну рекламу, що представляє громадські й державні інтереси і направлена на досягнення благодійної мети. Так, засоби масової інформації повинні розміщувати соціальну рекламу в межах 5 відсотків ефірного часу (основної друкованої площі) на рік, а рекламовиробники – надавати  такі послуги в межах 5 відсотків річного обсягу свого виробництва. 

   Створюючи бібліотечну рекламу, варто пам’ятати деякі речі, аби уберегти свою установу від неприємних моментів. Законодавчою базою чітко визначається поняття неетичної та недостовірної реклами. 

   Неетична реклама - це реклама, що використовує образливі слова, порівняння, образи у відношенні раси, національності, професії, соціальної категорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, філософських, політичних переконань. Припустимо, бібліотека бажає привернути увагу користувачів до інформації на електронних носіях та в рекламному посланні заявляє, що поводитися з комп'ютером настільки просто, що тільки недалека і обмежена  людина не зможе впоратися з ним (так ми дискредитуємо тих, хто не хоче користуватися рекламованою послугою), або, бажаючи переманити до себе студентів економічних вузів, публічна бібліотека інформує про те, що користувачам університетської бібліотеки і не снилося, наскільки багатий вибір книг, який він зможе тут знайти. 

   Проблема недостовірної реклами дуже актуальна. Бібліотеки поспішають сповістити про свої новації до того, як ті стали реальністю. Наприклад,  бібліотека із отриманням доступу до мережі Інтернет рекламує свої послуги. У посланні, адресованому користувачам, чого тільки не обіцяє: і інформаційний пошук по будь-яких базах даних, і послуги з перекладу (використовуючи веб-перекладач) і оперативний пошук інформації в Інтернеті і т.п. І це при тому, що бібліотекарями ще не опановано навиків оперативного пошуку. Ми, виховані минулою системою, часто рвемося рапортувати, не відаючи, який злий жарт може зіграти з ними недостовірна інформація в столітті, коли за зобов'язаннями необхідно платити.