У документі ІФЛА з розвитку служби публічних бібліотек є розділ, де приводяться приклади стандартів для електронного інформаційного устаткування. В Канаді за норматив прийнято вважати одну точку доступу до комп'ютера на 5000 жителів. В Англії рекомендується мати у розпорядженні не менше 0,7 робочих місць на 1000 жителів, в тому числі для онлайнової роботи з каталогами. В Квінсленді (Австралія) рекомендовані наступні нормативи: для населення чисельністю меше 50000 – 1 комп'ютер на 5000 населення. Якщо чисельність населення понад 50000, на кожні наступні 10000 - ще по одному комп'ютеру. Кожен комп’ютер має бути з принтером, а половина від усієї кількості – підключені до Інтернет.
Звичайно, порівнювати рівень комп’ютеризованості Києва з Лондоном справа поки що невдячна, проте, ми хоч бачимо, до чого нам треба прагнути.
Якщо виходити із розрахунку 0,7 одиниць комп'ютерів на 1000 жителів, то в публічних бібліотеках Києва їх має бути 1836. Якщо половина з них має бути підключена до Інтернет, то точок доступу до Інтернет (для користувачів) має бути 918. На сьогодні 98 публічних бібліотек Києва мають 559 комп'ютерів. До того ж переважна більшість із них застарілі. 44 бібліотеки (32% київських публічних бібліотек) підключені до Інтернет (у 2010 році підключено 13 бібліотек) і мають 365 точок доступу (з них 157 - для користувачів).
В середньому публічні бібліотеки Києва пропонують одне Інтернет-місце до послуг 17,8 тисяч киян (враховано і точки доступу, організовані у трьох міських публічних бібліотеках). Щодо рівня забезпеченості точками доступу до Інтернет в районних бібліотечних системах, то картина виглядає наступним чином:
в Голосіївському районі одна точка доступу на 17,9 тис. населення, в Дарницькому - на 77,8 тис., в Деснянському - на 25,4 тис., в Дніпровському - на 26,6 тис., в Оболонському - на 35,0 тис., в Печерському - на 5,6 тис., в Подільському - на 17,3 тис., в Святошинському - на 55,7 тис., в Солом’янському - на 48,9 тис., в Шевченківському - на 13,6 тис.
Такі різні показники полягають, передусім, у неоднаковій чисельності населення по районах Києва, у ступені розуміння ролі бібліотек та їх проблем органами місцевої влади, у ступені активності фандрайзингової діяльності колективів ЦБС, і звичайно, можливості організації додаткових Інтернет-місць відповідно до санітарно-гігієнічних вимог (на організацію одного місця з ПК - не менше 6 метрів квадратних площі).
Такі різні показники полягають, передусім, у неоднаковій чисельності населення по районах Києва, у ступені розуміння ролі бібліотек та їх проблем органами місцевої влади, у ступені активності фандрайзингової діяльності колективів ЦБС, і звичайно, можливості організації додаткових Інтернет-місць відповідно до санітарно-гігієнічних вимог (на організацію одного місця з ПК - не менше 6 метрів квадратних площі).
Посчитаю нашу обеспеченность компьютерной техникой библиотек и чувствую, что это будет провальной цифрой :( Спасибо за материал, Ольга!
ВідповістиВидалитиДля такого мегаполісу як Київ - цифри також провальні :(
ВідповістиВидалитиСпасибі за матеріал, пані Олю. Так, для Києва це просто ганебні цифри. І вже, на жаль,нові користувачі не прийдуть в бібліотеку за Інтернет-доступом, адже це можна зробити вдома, в МакДональдсі, в Домі Кави тощо...
ВідповістиВидалитиЯ переконана, що прийдуть. Рівень життя данів дуже високий, але у данських публічних бібліотеках Інтернет-місця не пустують. І в США також. Вам це не з чуток відомо :). Так, в МакДональдс можна прийти зі своїм ноутбуком, але чи ж багато киян їх мають. До того ж у бібліотеках проводяться навчання з пошуку, надаються консультації.
ВідповістиВидалитиА я під час тренінгів з нетикету для батьків завжди наголошую, що Інтернет-центр у бібліотеці - це місце безпечного доступу до Інтернету для їх дітей, де досвідчений консультант допоможе, зорієнтує, підкаже, такого жодна інтернет-кафешка не забезпечить.
ВідповістиВидалитиПогоджуюсь. Перегляньте цікаву статистику на сайті http://www.internetworldstats.com/stats4.htm,
ВідповістиВидалитиДо того ж соціальна функція публічної бібліотеки сьогодні зростає. Йдеться про подолання прірви між інформаційно багатими і інформаційно бідними українцями. В бібліотеки йдуть ті, хто не має змоги купити книжку на Петрівці, придбати комп'ютер, оплатити Інтернет, та навіть дозволити собі посидіти в тих же кафешках. Скажете, що таких одиниці?
Так, все вірно! Ну що ж, успіхів у інтернетизації київських публічних бібліотек!
ВідповістиВидалитиОх і провокатор же Ви, Тетяно Олександрівно!:)
ВідповістиВидалитиЧому провокатор? :-)
ВідповістиВидалитиВаша фраза, навіть не в формі запитання, - а як ми на неї зреагували? Ви ж це передбачали? :)
ВідповістиВидалити