Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

четвер, 23 серпня 2018 р.

Навчать, допоможуть, розрадять


В цьому дописі – спроба систематизувати діяльність публічних бібліотек міста, що спрямована на соціальне включення та протидію ізольованості киян, допомогу у вирішенні їх психологічних проблем та підтримку соціально вразливих груп. Публічні бібліотеки сприяють соціальному включенню людей поважного віку шляхом організації навчання комп’ютерній та інтернет-грамотності, організації клубів за інтересами «50+». Ось тут  – перелік бібліотек, що надають  послуги навчання ІТ.  ЦРБ ім. І. Франка, бібліотека Дружби народів та № 11 проводять безкоштовні курси медіаграмотності для людей старшого віку. Багато бібліотек проводять літературно-мистецькі заходи для людей поважного віку – членів територіальних центрів соціального обслуговування. Київські бібліотеки піклуються про хворих діток, що знаходяться на стаціонарному лікуванні. Неодноразово збирали та передавали через ГО «Здорове людство» книжки для хворих дітей. Ініційовано та проведено для діток багато заходів, читань книжок вголос безпосередньо у лікувальних закладах. Про один із заходів - тут. Благодійний проект «Чужих дітей не існує» - виїзна бібліотека в дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ»  реалізовують 3 бібліотеки Солом’янського району:  імені М.Реріха, бібліотека №13, бібліотека імені П.Вершигори. У бібліотеці №16 5 осіб з інвалідністю  (діти на візочках) є членами гуртків «Чарівні ляльки» та «Дивоцвіт». Для  діток з проблемами зору, які залишаються на вихідні дні в інтернаті, бібліотекою ім. О. Грибоєдова реалізується міні-проект «Недільна читанка з Олесею».  «Книжкова терапія» і спілкування дарує відчуття тепла і дружби з бібліотекою, що завжди поруч.
Соціалізація людей з інвалідністю відбувається через співпрацю з ГО, організацію виставок художніх робіт та рукоділля людей з інвалідністю, презентацію їх літературних творів, запрошення на соціокультурні заходи, що відбуваються у бібліотеці. До прикладу, бібліотека ім. М.О. Некрасова у співпраці з Радою громадських організацій людей з інвалідністю та їх родин – вимушених переселенців зі Сходу України та ГО «АМІ – Схід», ГОІ «Джерело натхнення», ВГО «Народна академія творчості інвалідів» та ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», іншими бібліотеками системи реалізує соціокультурний проект для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб  «З любов'ю до життя.
Майже усі бібліотеки мають підопічних людей з функціональними обмеженнями руху. Через співпрацю з соціальними центрами територіального обслуговування, такій категорії громадян організовано книгоношення додому.
         До бібліотек приходять за розрадою і допомогою у складні періоди життя. Адже книжки містять весь досвід людський, а потрібна книжка, прочитана в потрібний час, - найкращі ліки і кращий рецепт поліпшення важкого морального стану. Серед персоналу київських бібліотек є немало професійних бібліотерапевтів, які безпомилково відчувають психологічний стан читача і саме до них звертаються найчастіше за книжками-ліками від депресій, страхів, відчаю. 
   Сьогоднішня ситуація в суспільстві характеризується соціально-економічною нестабільністю, високим темпом життя і є потужним стресовим фактором для сучасної людини. Брак знань, необхідних для успішної психологічної адаптації часто веде до неадекватного сприйняття життєвих реалій. Це є важливим приводом для появи в бібліотеці спеціаліста-професіонала, який зможе надати кваліфіковану допомогу. 
     На базі Центральної районної бібліотеки ім. В. Стуса, що у Дарницькому районі, працює психолог, діяльність якого покликана допомогти користувачам бібліотек ЦБС в пошуку шляхів вирішення особистих проблем. Також штатна посада психолога є у штатному розписі ЦРБ ЦБС "Свічадо" (0,5 ставки – вакансія) та у бібліотеці ім. М. Костомарова Шевченківського району (0,5 ставки). 
      У бібліотеці ім. Є. Кравченка Дніпровського району  відбуваються щомісячні зустрічі актив-групи «Мами Русанівки» від письменниці, психолога Альони Попової, які орієнтовані на психологічну підтримку молодих батьків. 
     Бібліотека ім. О. Олеся організовує зустрічі з авторами книг з психології, проведення оглядів нової літератури, книжкових виставок, презентацій книг, лекцій з психології в рамках діяльності клубу «Психолог», керівником якого є професійний психолог Смірнова Олена Григорівна. Засідання клубу відбуваються два - три рази на місяць. 
     Бібліотека ім. К. Симонова реалізує проект «Місія жінки у родині і суспільстві» за програмою «Ти не одна: психологічна допомога для всіх бажаючих»  у співпраці з соціальним працівником, психологом, керівником громадської організації «Підтримка і захист жінки» Ященко Іриною. 
У бібліотеці ім. В. Яна у співпраці з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація екологічної психологічної допомоги» надаються консультації психологів Лашко Олени, Шваб Наталії, Андрушко Наталії. Проект цієї бібліотеки «Інклюзивна школа вожатих «Діти з порушенням зору» реалізується у співпраці з кандидатом психологічних наук, завідувачем відділу освіти дітей з порушеннями зору Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, практикуючим дитячим психологом-психотерапевтом Тетяною Костенко. 
     Бібліотека ім. Є. Кравченка Дніпровського району співпрацює з «Молодіжною ініціативою - #інклюзивна Україна» (БО «Право на Щастя та БФ «АІК»). В рамках цієї співпраці відбуваються заходи, орієнтовані на психологічну підтримку сімей з дітьми з інвалідністю. Низку фахових консультацій для користувачів бібліотеки Дружби народів провела практичний психолог-волонтер Марія Крижановська. 
     Бібліотерапія надається не лише рекомендацією книжок та консультаціями психологів. Ігри, розмальовки, прослуховування музики, покази вистав, - це також бібліотерапія, що застосовується бібліотеками. Як от клуб «Душу музикою омий» - лікування стресів музикою у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки. 
     Для читачів літнього віку працють клуби позитивного настрою «Гармонія» в ЦРБ ім. І. Франка, «Світлиця» в бібліотеці Дружби народів, «Затишок» в бібліотеці ім. Джамбула, «Матіола» при бібліотеці № 11.
     Проект «Суботній бібліорелакс» - різноманітні форми роботи з читачами з обмеженими фізичними можливостями, реалізується  бібліотекою №149 Шевченківського району. 
     З вересня 2018 року Публічна бібліотека імені Лесі Українки розпочинає реалізацію проекту Бібліотерапія: твоя книга щастя. 
     Бібліотеки Києва опікуються
ЦРБ ім. М.О. Некрасова - школою-інтернатом № 11 для дітей з вадами зору з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу;
бібліотека «Деміївська» - спеціалізованим садочком № 32 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека для дітей №8 Печерського району - спеціалізованим дитячим садочком для дітей з вадами зору;
бібліотека ім. С.Чекаліна Оболонського району – школою-інтернатом №5 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека  №118 Дніпровського району - дитячим садком №591 для дітей з вадами опорно-рухомого апарату;
бібліотека ім. М. Костомарова Шевченківського району - ліцеєм - інтернатом № 23 «Кадетський корпус»;
бібліотека ім. І. Котляревського та №122 для дітей Шевченківського району - санаторною школою – інтернатом для дітей з малими та неактивними формами туберкульозу №20;
бібліотека №119 для дітей – ДНЗ №176 (інклюзивні групи).
Багато спільних заходів проводяться у співпраці з центрами соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, ГО людей з інвалідністю, з центрами у справах сім’ї та жінок, товариством Червоного Хреста, Київським міським центром радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, пансіонатами ветеранів праці, Фондом інвалідів Чорнобиля, спілками багатодітних родин, районними організаціями «Діти Чорнобиля», Міським центром дітей з інвалідністю та ін.
Кожна київська бібліотека обслуговує користувачів зі статусом ВПО (внутрішньо переміщені особи). Безкоштовно надаються бібліотечні послуги, здійснюється інформаційне забезпечення з питань соціального захисту цієї категорії громадян.
ЦРБ ім. П.Загребельного співпрацює з благодійним фондом «Рокада». У співпраці з Представництвом Управління верховного комісара ООН у справах біженців виконує програму соціальної допомоги біженцям та шукачам притулку в м. Києві.
У всіх бібліотеках до уваги користувачів представлені інформаційні куточки «На допомогу ВПО», які постійно оновлюються актуальною інформацією щодо освітніх, медичних, правових та соціальних послуг для переселених громадян в м. Києві, загальною інформацією про допомогу та грантові проекти для ВПО. У ЦБС "Свічадо" здійснюється консультування та правова допомога ВПО за участі фахівців управління юстиції Святошинського району.
В бібліотеці ім. Ю. Збанацького діти, що мають статус ВПО, із задоволенням відвідують майстер-класи у творчій лабораторії «Цікаве дозвілля».
В бібліотеці №11 працює інформаційно-консультативний центр з питань працевлаштування та адаптації персоналу, в якому проводяться семінари-тренінги для соціально незахищених осіб, зокрема людей з інвалідністю та ВПО. Темами цих семінарів були: «Працевлаштування осіб з інвалідністю: від мрії до бажаного успіху», «Мотивація людей передпенсійного віку», «Особливості працевлаштування в змінених умовах», «Від самопізнання – до самореалізації», «Мистецтво ділового спілкування» за участю фахівців районного центру зайнятості, Пенсійного фонду України та психологів Валентини Мельник, Наталії Каширської та Людмили Литвинчук. Для людей, що шукають роботу, і мешканців мікрорайону тут проведені інформаційні години «Як заощадити на комунальних послугах» та «Час бути ощадливим». Проведено 2 міні-ярмарки вакансій спільно з Подільським центром зайнятості.
Бібліотеки Солом’янського району співпрацюють з Центром допомоги переселенцям м. Маріуполь, Пунктом збору речей для ВПО, Центром соціально-психологічної реабілітації дітей  м. Слов’янська, Товариством Червоного Христа Солом’янського району, з Цивільно-військовим співробітництвом – CIMIC Збройних Сил України та Національної гвардії України. Проведено благодійні акції по збору речей, книг, іграшок, засобів гігієни для жителів підконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей.
«Недільний обід у шпиталі» - ініціатива, засновниками якої є письменниця Морозенко Марія Миколаївна  та бібліотекарі ЦБС Солом'янського району м. Києва Іванна Щербина і Ксенія Палій.
Тільки за 2016 рік було зорганізовано й проведено 45 недільних зустрічей у 15-ти бібліотеках району, та по одній зустрічі у Музей книги та друкарства України та Публічна бібліотека імені Лесі Українки
Силами бібліотекарів та активу користувачів приготовлено та передано у клініку психіатрії Київського військового шпиталю близько 2500  комплексних обідів.
Бібліотеки на шляху до безбар’єрності. Цього року у двох публічних бібліотеках Києва (ЦРБ ім. П.Тичини Дніпровського району та у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки) з'явилася можливість для людей із короткозорістю, дальтонізмом та іншими порушеннями зору, із залишковим зором і для тотально сліпих отримати доступ до інформації (книг, сайтів в інтернеті). Спеціальний комплекс технічних засобів реабілітації для людей із порушенням зору для бібліотеки ім. П.Тичини придбано за кошти громадського бюджету через реалізацію підтриманого громадою проекту, а для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки придбано за кошти, зібрані Українською благодійною біржею.
Технічні засоби реабілітації створені для того, щоб зробити людей з інвалідністю більш вільними, незалежними і здатними жити в соціумі, працювати і реалізовуватися нарівні з усіма. Так, одна з найбільших компаній з виробництва обладнання для незрячих і слабозорих називається Freedom Scientific – "Наукова Свобода". Переважна більшість її співробітників самі незрячі, і вони створюють техніку для незрячих.
Колеги, якщо щось цікаве і важливе не включила, - добавляйте в коментарях. 

неділя, 12 серпня 2018 р.

Бібліотека – місце зустрічі людей та ідей

Заголовок цієї публікації – складова слогану, сформованого Радою фінських публічних бібліотек: "Бібліотека - місце зустрічі  людей та ідей. Бібліотека: надихає, дивує, розширює можливості".
Вирішила в цьому пості вчергове звернутися до визначення основних функцій публічних бібліотек. Після недавньої дискусії у мережі Facebook, де користувач Una Lindberg прокоментувала наступне
«що значить інформаційна культура? бібліотека була джерелом інформації, організованим та максимально зручним для використання суспільством. З приходом інтернету бібліотека перестала бути ефективною в цьому плані, єдиним її дійсно корисним завданням може бути архівне зберігання інформації на "аналогових" носіях на випадок якогось глобального катаклізму»… і продовжила: «утримувати ці музеї лиш для того щоб навчати там пенсіонерів користуватися інетом теж не эфективно, таку задачу можна віддати комерційній організації на тендерній основі, фінансувати буде значно дешевше, тай така необхідність буде актуальна ще максимум років 20-30. Я розумію що в Києві є бібліотеки які зберігають видання історичної цінності чи просто рідкісні екземпляри, але на периферії це просто склади макулатури, нащо їх утримувати?».
:( Уявила на мить, що ця пані – представник влади(((
Дійсно, а навіщо?…
Нещодавно проведено опитування американських бібліотекарів щодо основних функцій публічних бібліотек. Вони вважають, що кожна бібліотека має обслуговувати свою спільноту різними шляхами, але її основні функції:
-   надати доступ до інформації та ресурсів  кожному незалежно від віку, фінансового стану чи будь-яких інших факторів;
-      забезпечити спокійне, безпечне місце для навчання, дослідження, читання та освіти;
-    навчати, інформувати і розважати своїх користувачів за допомогою розробки різних програм для всіх вікових груп;
-  захищати права всіх користувачів, включаючи право відвідувати бібліотеку та використовувати будь-які матеріали (згідно  вимог) без застереження, цензури або втручання;
-      зберігати колекцію місцевих матеріалів, таких як газетні архіви, генеалогічні записи, історичні факти та легенди від місцевих авторів, спогади старожилів.
Багато бібліотек, навіть у невеликих містечках, розраховують на візити безробітних, бідних і навіть на безпритульних, аби надати їм можливість скористатися комп’ютером з доступом до інтернету, який вони використають  для пошуку та подання заяв на отримання робочих місць, допомоги по безробіттю та соціальних виплат тощо. Відвідувачі, які не мають фінансової можливості придбати комп’ютер та оплатити інтернет також використовують комп'ютери для заповнення податкових та  юридичних форм, спілкування з  близькими через комунікаційні мережі та постійного відслідковування новин в усьому світі.
 Забезпечуючи ці послуги, публічні бібліотеки сприяють тому, аби амбітна людина, яка готова працювати, могла отримати достатній рівень стабільності та якості життя через використання ресурсів бібліотеки. Верстви населення з низьким соціальним забезпеченням можуть заощадити гроші на інші потреби, безкоштовно отримуючи у користування бібліотечні книги, фільми, періодичні видання, допомогти своїм дітям успішніше навчатися через безкоштовні освітні програми для дітей, навчатися впродовж життя за допомогою безлічі безкоштовних матеріалів, що надаються бібліотекою, та безлічі ресурсів, доступних в Інтернеті.
В Маніфесті публічної бібліотеки ІФЛА / ЮНЕСКО, 1994 р. визначено місію та цілі публічної бібліотеки: «Публічна бібліотека, місцевий шлях до знань, є основною умовою для навчання протягом усього життя, самостійного прийняття рішень та культурного розвитку окремих осіб та соціальних груп". Публічні бібліотеки - це загальносвітовий феномен. Бібліотеки функціонують в різних суспільствах, в різних культурах та на різних стадіях розвитку. Вони відіграють важливу роль у розвитку та підтримці демократичного суспільства, надаючи індивідуальний доступ до широкого та різноманітного спектру знань, ідей та думок».
Завдання сприяння формальній та неформальній освіті стало причиною створення та підтримки більшості публічних бібліотек і залишається головною метою публічної бібліотеки. Протягом усього життя люди потребують освіти або в формальних інституціях, наприклад, у школах, коледжах та університетах, або у менш офіційному контексті, пов'язаному з їх роботою та повсякденним життям. Навчання не закінчується закінченням формальної освіти, але для більшості людей це - довічна діяльність. У все більш складному суспільстві людям доведеться набувати нових навичок на різних етапах свого життя. Публічна бібліотека відіграє важливу роль у сприянні цьому процесу. Бібліотека також повинна активно підтримувати кампанії та навчання з питань грамотності та інформаційної грамотності, оскільки грамотність - ключ до освіти, знань і використання бібліотек та інформаційних служб.
Неграмотні люди потребують легкого доступу до відповідних інформаційних матеріалів та послуг для підтримки та розвитку своїх навичок. У деяких країнах потреба в освітньому розвитку вважається найважливішою, а в публічних бібліотеках - підтримка формальної освіти.
Про роль та перспективи розвитку публічних бібліотек вже писала не один раз.  Публічна бібліотека. Рік 2020.  Що може дати бібліотека? Вкладіть, і буде віддача. Майбутнє бібліотек: ролі та сценарії.

Популярні публікації блогу