Три кити, на яких стоїть бібліотека

Бібліотеки як опори громадянського суспільства та природні центри спільнот

Бібліотеки мають значний  потенціал –  адже  працюють у своїх громадах, працівники бібліотек добре знають свою місцевість, читачів, партнерів, зокрема і можливих, а також події, проблеми і успіхи  свого краю. Водночас бібліотеки розвиваються на принципах демократії та поваги до думки інших, тому вони є ідеальним місцем для  громадських заходів, зустрічей, дебатів, неформальної освіти протягом усього життя та знайомств.

Вони є  легкодоступними майданчиками для вкрай необхідного діалогу між поколіннями, об’єднуючи людей різних соціальних прошарків,  залучаючи людей з обмеженими можливостями. Зарубіжний досвід доводить незамінне місце бібліотек в інтеграції, а отже й у розвитку згуртованого суспільства. Довкола бібліотек  створюється спільнота, яка природно близька одна до одної, люди можуть допомагати один одному, ладити, співпрацювати і не залежати від сторонньої підтримки.

Все більше бібліотек справді розширюють свою діяльність і діють як освітні, культурні та громадські центри. 

Бібліотеки прагнуть, щоб їх роль як місця для інтенсивного об’єднання людей була закріплена в стратегічних документах на рівні уряду та місцевого самоврядування, а громадяни повинні мати можливість самі брати участь у громадській діяльності та стимулювати створення нових місцевих заходів.

Бібліотеки як допоміжні навчальні та виховні  установи

Бібліотеки за своєю природою є місцями для навчання. Роль бібліотек у сфері освіти населення зростає.  Люди навчаються все життя, і мережа бібліотек їм у цьому допомагає. Адже  освічене суспільство є процвітаючим суспільством. Акцент на роботі з інформаційними та цифровими технологіями природно пов'язаний  з традиційною  підтримкою читання та грамотності.

Роль бібліотек для науки та досліджень важко переоцінити. Учні, студенти , викладачі чи професори також отримують великі вигоди, співпрацюючи з бібліотеками.  Однак, часто співпраця бібліотекар – вчитель буває неефективною. Інколи виною тому незацікавленість керівництва школи, іноді – обсяг і якість бібліотечних пропозицій. А як щодо спроби дізнатися, які потреби у вчителів і як бібліотека може їм допомогти? Або спільно створити    пропозиції для учнів та студентів.

Слабким місцем є також низька поінформованість широкої громадськості про ресурси, які пропонують бібліотеки. Люди часто звертаються до відкритих джерел в Інтернеті замість того, щоб покладатися на бібліотеку, яка може допомогти розвинути їхні знання та навички багатьма способами. Поінформованість про те, що можуть зробити бібліотеки та бібліотекарі, можна підвищити, наприклад,  шляхом навчання впродовж життя. Йому присвячено чимало уваги сьогодні, хоча бракує юридичного концептуального визначення.

Бачення на наступне десятиліття передбачає, що бібліотеки  стануть установами, куди звертаються люди, які хочуть навчатися протягом усього життя, поглиблювати свої знання та компетенцію. Для цього бібліотекарі  пропонують такі освітні курси, які є значущими та стимулюючими для мешканців їх громад. Важливо, щоб репертуар бібліотечних програм базувався на реальних потребах людей, які живуть поблизу даної бібліотеки.

Бібліотеки  співпрацюють з місцевими установами та партнерами, щоб забезпечити обрані навчальні курси  .

Бібліотеки як розпорядники культурного та інформаційного багатства

Бібліотеки, безсумнівно, є одним із  фундаментів нашої культури та ідентичності. Їхня традиційна місія полягає в тому, щоб назавжди зберегти та зробити доступними свої фонди, в яких зберігається значна частина культурної спадщини та багатства знань  .

Сьогодні йдеться не лише про фізичні документи: книги, газети, журнали, карти, листівки чи аудіозаписи. Обсяг збережених цифрових даних  також зростає все більше і більше , незалежно від того, чи вони вже створені шляхом оцифрування існуючих фізичних об’єктів, чи тих, які вже були безпосередньо створені в середовищі одиниць і нулів (так звані електронні документи ).

Саме мінливий світ цифрових медіа пропонує нові можливості у сфері їх довгострокового збереження та доступу. Бібліотеки перетворюються на кураторів, які  цілеспрямовано проходять віртуальний простір і шукають у ньому цінності для обробки та зберігання  для подальшого використання, незалежно від впливу часу та змін, спричинених технологічним розвитком.

Бібліотеки не тільки зберігають, але й є активною частиною літературного  життя України  цілеспрямовано підтримують книжкову сферу та її авторів, керуючи літературними центрами та читацькими клубами, а також підтримуючи взаємні зустрічі письменників та читачів.

Бібліотеки також можуть надихати та допомагати створювати абсолютно нові авторські твори. Досить запропонувати творчим людям умови для створення та розвитку таланту. Створивши літературну майстерню, куточок для створення відео чи створення музики. Важливим моментом є також обмін знаннями та творчою енергією через зустріч однодумців.