Шість пріоритетів для культури Данії

Шукаючи відповіді на виклики, які стоять перед бібліотеками, вчергове  звернулася до досвіду Данії, країни, де в пріоритетному порядку  створюються умови для розвитку культури. 

У непростий для галузі культури час, у Данії створено альянс Dansk Kulturliv - асоціація, яка є голосом культури.

«Було багато розмов про те, що культура потребує сильного  голосу, зараз ми його створюємо. Це необхідно,  якщо ми хочемо розвивати культуру суспільства і дати кожному можливість не тільки доступу до культурних послуг, але й активної участі у її творенні. Культура – ​​це більше, ніж продаж квитків, це про освіту, участь та демократію. Культура об'єднує суспільство. Тому асоціація Dansk Kulturliv», – каже Мішель Стін-Хансен, директор Даyської бібліотечної асоціації та заступник голови нової асоціації данської культури. 

Dansk Kulturliv  виступає з пропозицією зробити внесок в культурний пріоритет в розмірі 2% на рік протягом наступних трьох років, щоб знову можна було інвестувати в культурне життя. 

Доступ до культури та бібліотек також залежить від того, яке суспільство ми хочемо, і чи ми повинні продовжувати гарантувати  вільний і рівний доступ до культури з точки зору культурної політики.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2022 рік

 

Вітаю, колеги. Саме у цей час щороку я виставляю публікацію під назвою «Плануємо роботу публічної бібліотеки на…».
Знаю, багато хто шукає інформацію для включення до плану роботи бібліотеки важливих  ювілейних дат та подій, що відзначатимуться  у наступому році, якихось поетичних назв до виставок, вечорів та інших форм популяризації знань, літератури та мистецтва.
На цей раз дещо не виправдаю очікувань, бо зупинюся на завданнях, які потрібно вирішувати з огляду на виклики, що стоять перед бібліотеками.

Що для благодійників посильно, для бібліотек ускладнено

Я про благодійну допомогу бібліотекам та й усім бюджетним установам культури.  Часто на сайтах американських та європейських бібліотек можна зустріти сторінку "Допоможіть бібліотеці", де зазначається рахунок бібліотеки, на який кожен користувач може перерахувати посильну суму. Але наші вітчизняні бібліотеки це не практикують.  Чому?

Напевне, ви в курсі, друзі, що наразі робоча група  працює над  над формуванням нормативно-правової бази, спрямованої на підтримку, розвиток меценатства та регулювання меценатської допомоги у сфері культури через внесення змін до положень деяких законів України, а саме «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про культуру» та «Про рекламу».

Бібліотеками Києва також піднято питання вирішення проблеми ускладненої до неможливості процедури отримання благодійної грошової допомоги від друзів чи партнерів. Адже наразі бібліотеки змушені звітувати за кожен отриманий благодійний внесок на спецрахунок бібліотеки, навіть якщо він становвить 10 гривень. Це призводить до величезного обсягу звітності, часових затрат, які часто не вартують тих коштів, що надходять.

Як це відбувається наразі: і благодійнику, і установі, якій він надає фінансову допомогу, треба вказувати, на які цілі підуть благодіні кошти. Заклад культури не може на свій розсуд використати отримані кошти. На кожен платіж треба робити окремий кошторис для департаменту (культури) і для казначейства.

Кожен день треба відслідковувати надходження благодійних коштів і систематизувати їх цільове призначення. Для того, щоб встигнути до кінця місяця підготувати звіт, на який дається вкрай обмежений термін, треба або розширяти штат, або підвищувати зарплатню працівникам, але це не є можливим і з огляду на фінансування закладів культури і з огляду на суми благодійної допомоги.

Платні послуги бібліотеки. Зарубіжний досвід

Проаналізувавши види платних послуг бібліотек, однозначно, можна зробити висновок, що основна мета – не заробляння грошей, а забезпечення додатковим сервісом користувачів для їх же зручностей, убезпечення від втрати бібліотекою цінних видань, дисциплінарні заходи щодо порушників правил користування бібліотекою. Найбільше коштів від платних послуг бібліотека може отримати від здачі в оренду вільних конференц-залів у свій вихідний день. Якщо такі у бібліотеки є.

Скільки коштують сервісні послуги бібліотеки та чи заробляють бібліотеки на них. З прикладу публічних бібліотек Кракова (Польща). Зауважу, що 1 злотий рівняється  6,85 гривні.

Платня за отримання пластикового бібліотечного квитка становить 10 злотих, а відновити втрачений бібліотечний квиток – 6 злотих.  У положенні публічної бібліотеки Кракова також є згадка про можливість стягнення депозиту з позичальників, але саме тієї категорії, хто не має зареєстрованого місця проживання, і хто позичає   бібліотечні матеріали високої вартості. Внесок залежить від ринкової вартості позиченої книжки і становить мінімум 30 злотих.

Вартість нагадування, надісланого користувачеві, який затримує повернення позичених матеріалів, є однією з найнижчих у публічних бібліотеках і становить 2,50 злотих. У свою чергу, пеня за прострочення є однією з найвищих і нараховується за кожен день прострочення на суму 0,35 злотих. Публічна бібліотека в Кракові, у своїй філії під назвою «Арттека», пропонує користувачам позичати  електронні читанки (рідери). Оренда терміном на 2 тижні безкоштовна, однак кожен день затримки повернення пристрою коштуватиме користувачу 5 злотих. 

У разі пошкодження або втрати особливо цінних матеріалів бібліотека може вимагати грошового еквівалента, що до 10 разів перевищує ринкову ціну.

Безплатний доступ до Інтернету вже давно  є стандартом у публічних бібліотеках.

Ціни на репрографічні послуги у бібліотеках Кракова є одними з найнижчих і наближаються до рівня цін комерційних копі-точок поза бібліотеками.

Наскільки ж конкурентоспроможна плата за бібліографічні довідки? У Сілезькій бібліотеці в Катовіце лише за приймання запиту (навіть без результатів) потрібно заплатити 50 злотих, а за кожну годину роботи над  запитом -  ще 50 злотих.

Щодо можливості приватного фотографування матеріалів бібліотечних колекцій, бібліотеки Кракова досить ліберальні. Лише застерігають не робити це з фотоспалахом.

Публічна бібліотека  в Кракові також пропонує оренду конференц -залів. Є 4 кімнати від 36 до 150 кв. м. Плата за оренду найбільшої кімнати  у вихідний для бібліотеки день становить 1000 злотих (без ПДВ), і це є привабливим для організаторів усіх конференцій  або навчань. Це для тих бібліотек, що у власних, а не орендованих приміщеннях. 

А це  свіжий  прайс

Позичання рідерів: 1 шт. 250,00 злотих (внесок на час користування)

Позичання особливо цінних книжок: 1 прим.. від 50.00 до 200.00 злотих (внесок на час користування) 

КОМП'ЮТЕРНІ ПОСЛУГИ

роздруківка чорно -білого тексту 1 сторінка А4 0,20 зл

роздруківка кольорового тексту 1 сторінка формату А4 0,50 зл

роздруківка кольорової графіки 1 сторінка А4 2,00 злотих

КСЕОГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ

роздрукувати 1 сторінку A4 0,10 злотих

роздрукувати 1 сторінку A3 0,20 злотих

ІНШІ

видача дубліката картки бібліотеки 1 шт. 5,00 зл

відшкодування втраченої бібліотечної книжки: ринкова вартість

Пеня за затримку повернення:

позичених книжок: за кожен прим. за день  0,20 злотих

1 набір компакт -дисків або DVD -дисків та MP3 -файлів на кожен наступний день  0,20 злотих

1 настільна гра за кожен прострочений день - 5,00 злотих

"Короткострокові позики" - за прострочення -  10.00 злотих за кожен день

Прострочення терміну повернення електронних читанок -  5,00 злотих за кожен день

Звідси: https://www.biblioteka.krakow.pl/cennik-oplat-biblioteki-krakow-pdf

Де найзручніше провакцинуватися? У публічній бібліотеці

 Якщо ви наберете у пошуковику Гугла  "library for vaccination clinics", - то отримаєте велику кількість повідомлень про те, що в американських та європейських бібліотеках наразі облаштовано пункти для проведення щеплень проти коронавірусу. 

В Україні традиційно  бібліотеки ігноруються. Прикро. Адже у бібліотеках ще й купу перевіреної, правдивої   інформації кожен може отримати  щодо вакцинації і можливих реакцій організму на вакцинування. І у бібліотеці психологічно краще вакцинуватися, адже це місце багатьма громадянами сприймається як дуже позитивне, привітне і  не асоціюється із хворобами і клініками.

І таких повідомлень з сайтів зарубіжних бібліотек дуже багато.

А це - облаштування місць для вакцинації\ у музеї польотів "Дельта" (США) .З моменту закриття на карантин музей був перепрофільований як соціально дистанційований кол-центр бронювання Delta Air Lines, центр тестування співробітників Delta COVID-19, а тепер це місце не одного, а двох центрів вакцинації COVID-19 як для "Дельти", так і для широкої громадськості.

Попри це - нам своє робити. Інформувати громадян про важливість щеплень і через ось такі соціальні ролики також. 

Штрафувати не можна пробачити. Ставимо кому у реченні

Пеня за прострочений термін користування бібліотечними книжками – звичайна практика для багатьох бібліотек. Принаймні, у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки – це не лише дисциплінуючий захід для користувачів, але й невеличке джерело надходження коштів на рахунок бібліотеки.

Які зміни відбуваються сьогодні  у бібліотеках щодо ставлення до таких штрафів?  Чи відповідають штрафи фундаментальній місії бібліотек: обслуговувати громадськість інформацією та знаннями? І чи справедливо це однаковою мірою відносно багатих і бідних користувачів бібліотек?

Промоніторила бібліотечні ресурси і ось що виявила.

Звіт про діяльність однієї з  бібліотек Колорадо за 2016 рік показав, що відмова від пені  допомогла залучити або повернути до бібліотеки певну кількість дітей. В одних пеня за прострочений термін викликає роздратування, тоді як в інших – досить серйозне відчуття вини.

На конференції 2019 року Американська бібліотечна асоціація у складі  близько 55000 членів, прийняла "резолюцію про грошові штрафи як форму соціальної несправедливості" .

Коли пандемія закрила бібліотеки і ускладнила можливість вчасного повернення книжок, багато бібліотек переглянули свою політику щодо прострочених штрафів.

Прощення боржників.

На шляху до відмови від застосування пені деякі бібліотеки перестали штрафувати лише дітей та молодь, інші звільняли людей пільгових категорій. Деякі прощали штрафи до певної визначеної суми. Деякі бібліотеки почали прощати штрафи за місячне прострочення, а потім стягували з боржника вартість позиченої книжки.

Коли бібліотеки починають проводити дні амністії боржників, ми називаємо це акцією «День прощення боржника», книжки повертаються у бібліотеки потоком.

Також бібліотеки знаходять заміну грошовим штрафам. У 2018 році публічні бібліотеки в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, розпочали акцію зі збору продовольства замість штрафів, таким чином зібравши  12000 фунтів продовольства для пожертви в соціальні установи.

 У Квінсі , штат Нью-Йорк, публічна бібліотека започаткувала програму «Прочитай пеню". Півгодини читання книжки у бібліотеці дорівнює прощенню 1 долара нарахованої пені.

Результат  опитування бібліотек,  яке проводилось наприкінці 2018 року, показав, що кожна п'ята бібліотека, яка розглядала можливість скасування штрафу, назвала найбільшим стримуючим фактором фінансовий.

Проблема ще й в тому, що усі  бібліотеки  нараховують штрафи за однаковими ставками, і ті, що знаходяться у районах проживання більш заможних громадян, і ті, де проживає більше населення з низьким рівнем доходів. Саме там вища середня сума боргу та найбільше заблокованих користувачів.

Зростання кредитування електронних книг, термін користування якими завершується автоматично та не спричиняє штрафів, дещо скоротило загальні цифри надходжень у бюджет бібліотек  від сплати пені.

Щоб компенсувати втрати в доходах, бібліотеки впроваджують нові платні послуги: послугу поновлення паспорта; «банку совісті» за затримку понад термін отриманих книжок,  нарахування плати за заміну втрачених читацьких квитків, сканування та надсилання копій, нарахування орендної плати за користування конференц залами та кімнатами для переговорів, ін.

У 2016 році в Оріндж-Біч, штат Алабама, публічні бібліотеки замінили прострочені штрафи добровільними пожертвами, які незабаром також знизили. Загальна доброзичливість, яку бібліотека заробила в громаді своєю новою політикою, сприяла рішенню про збільшення її фінансування вдячною міською радою.

Скасування штрафів зміцнило загальну репутацію бібліотек, а також збільшило кількість користувачів та обсяг книжкового фонду.

А  яка ваша думка з цього приводу, колеги?

Читайте також статтю з  блогу НБУ ім. Ярослава Мудрого https://oth.nlu.org.ua/?p=4763&fbclid=IwAR18G7pkKBuh-scMum9-Xe9Jtr19PeGK0g9q07RTawh2nHxm6bk06EtCsUk

118 показників для обліку бібліотечної діяльності. Не мало? )

Трапляються статистичні звіти бібліотек, у яких показники діяльності вражають. І часто, через не розуміння бібліотекарями, що входить в те чи інше визначення показника, бо чітких орієнтирів і пояснень, що саме має влючати бібліотечна статистика, нема. А ті інструкції до форм держстатзвітності 2007 року вже давно застарілі, і інструкції до них на  кшталт "масло масляне",  і не відображають, не пояснюють  показників більшості видів сучасної бібліотечної діяльності.

Чому б нам не запозичити досвід Чехії у розробці Щоденника бібліотеки. За покликанням можете ознайомитися з оригіналом чеською мовою, а нижче я наведу показники та їх визначення, які включені у щоденник роботи чеської бібліотеки. Перепрошую за можливі помилки чи некоректність перекладу, матиму час - удосконалю, але для розуміння суті - згодиться)

Щоб не викривляти бібліотечні дзеркала

На початку року усі бібліотеки подали вищестоящим  заповнені форми державної статистичної звітності 6-НК.  Методичні центри міст та областей отримували та зводили ці дані, аби в одній формі показати підсумки річної діяльності методично підпорядкованих ним бібліотек у цифрах. 

Цього року, будучи безпосередньо задіяною в процесі зведення статистичних показників, з великою прикрістю мушу константувати, що рівень  розуміння бібліотекарями  суті звітності, понять окремих показників, особливо тими працівниками, які потрапили в бібліотеки не так давно з інших сфер діяльності,  викликає тривогу, ще й  через їх надмірну самовпевненість і ставлення до старших бібліотекарів з досвідом як до "пережитків" минулого, бо в тренді ж нині - "менеджери" бібліотек.

Національний каталог Чеської Республіки сформовано у програмі ALEPH

Національний електронний каталог Чехії - база SKC

Національний каталог Чехії у своїй базі містить дані про документи, що знаходяться у фондах  чеських бібліотек та установ, які вносять дані про свої надходження записами, а також  інформацію про передплату періодичних видань.  У 2020 році їх кількість склала 507. Національний каталог Чеської Республіки формується в електронному вигляді з 1995 року і містить понад  6,7 мільйона записів чеських та зарубіжних монографій, спеціальних документів та серій (журнали, збірники матеріалів, звіти про конференції).

СТАНДАРТ ХОРОШОЇ БІБЛІОТЕКИ

Саме таку назву, якщо перекласти дослівно, має Методична інструкція Міністерства культури Чехії щодо стандарту публічних бібліотечно-інформаційних послуг.

Якщо порівняти з  Постановою КМУ 2019 р. Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні , то ці рекомендації деталізовано, базуючись на міжнародних стандартах, прописують і просторову  модель бібліотек, і веб-представництво, і підвищення фахового рівня. Бо компетенції бібліотекаря сьогодні відіграють дуже важливу роль не лише у розвитку і якості  бібліотечних послуг, але й збереженні бібліотеки для громади. 

Ну і цікаво порівняти вітчизняні  нормативи і чеські.

Підводячи підсумки маркетингової діяльності бібліотеки

Для забезпечення необхідної доступності та якості бібліотечно-інформаційних послуг, ефективного використання ресурсного потенціалу  бібліотеки, а також задоволення так званих вибіркових запитів жителів столичного мегаполісу систематично застосовувався маркетинговий інструментарій. Впродовж року постійно здійснювався моніторинг зовнішнього середовища, соціально-освітнього профілю міста, потреб населення у різних видах бібліотечних послуг.

Вивчено потреби користувачів та ринок книжкової продукції. За результатами складено списки книжок для придбання за бюджетні кошти, узгоджено з громадською експертною радою та проведено процедуру закупівель. Проведено опитування користувачів для формування репертуару періодичних видань для передплати «Періодичні видання вибирають платники податків».

Під час введення карантинних обмежень ми тримали постійний звязок з користувачами, за допомоги благодійників придбавши мобільні телефони. Першими ввели послугу видачі книжок через вікно за попереднім замовленням. Телевізійний сюжет на цю тему можна переглянути ТУТ. 

Здійснювалося дослідження та аналіз інформаційних потреб користувачів, запитів на додаткові платні послуги. В результаті розроблено калькуляцію та порядок надання бібліотекою платної послуги з реставрації фотографій з домашніх архівів киян (проект «Київ крізь призму домашніх фотоархівів киян»). Розроблено прототип послуги, налагоджено зв'язок із зацікавленою групою киян у соціальній мережі Facebook. Поінформовано широке коло потенційних користувачів послугою бібліотеки через відзнятий у бібліотеці інформаційний  телесюжет https://www.youtube.com/watch?v=A8DKA5psjP0 .

Стандарти поповнення та оновлення бібліотечного фонду для муніципальних бібліотек Чехії

Ознайомлю вас із Методичною інструкцією Міністерства культури Чеської Республіки про стандарти поповнення та оновлення бібліотечного фонду для муніципальних бібліотек (прийнятий 2017 року). 

Муніципальні бібліотеки Чеської Республіки мають у своїх бібліотечних фондах документи різних типів (книги, журнали, музичні твори, карти, компакт-диски тощо) та видів: навчальну, художню літературу, книги для дітей та юнацтва, регіональну літературу, документи з галузі державного управління та спеціальні документи.
Бібліотечний фонд є ключовим інструментом надання публічних бібліотечних та інформаційних послуг. Його обсяг та зміст, а також актуальність визначають якість послуг бібліотеки та їх оцінку користувачами і відображають місцеві потреби.
Ці рекомендації вироблені Міністерством культури з метою встановлення рекомендованих параметрів для оптимального обсягу, змісту та якості бібліотечних колекцій.
Стандарт призначений в основному для бібліотек у муніципалітетах з чисельністю до 40 тисяч. жителів.
Стандарт є інструментом для бібліотеки та її адміністрації у визначенні та плануванні оптимальної суми грошей на придбання видань до бібліотечного фонду з метою ефективного використання фінансових ресурсів з державних бюджетів.

У стандарті прописані функції бібліотеки та її бібліотечного фонду:

• бібліотека як посередник доступу до бібліотечних документів та інших джерел інформації,
• бібліотека як посередник у наданні інформації та консультативна установа (доступ до Інтернету та джерел інформації).
• бібліотека як простір формального, неформального навчання та професійного навчання (співпраця зі школами та навчальними закладами, організація власних освітніх заходів),
• бібліотека як об'єкт культури (організація культурних заходів, забезпечення простору для культурних заходів),