Щоб не викривляти бібліотечні дзеркала

На початку року усі бібліотеки подали вищестоящим  заповнені форми державної статистичної звітності 6-НК.  Методичні центри міст та областей отримували та зводили ці дані, аби в одній формі показати підсумки річної діяльності методично підпорядкованих ним бібліотек у цифрах. 

Цього року, будучи безпосередньо задіяною в процесі зведення статистичних показників, з великою прикрістю мушу константувати, що рівень  розуміння бібліотекарями  суті звітності, понять окремих показників, особливо тими працівниками, які потрапили в бібліотеки не так давно з інших сфер діяльності,  викликає тривогу, ще й  через їх надмірну самовпевненість і ставлення до старших бібліотекарів з досвідом як до "пережитків" минулого, бо в тренді ж нині - "менеджери" бібліотек.

За достовірність наданих у звітності цифр діяльності  відповідає працівник, який заповнює форму та  керівник бібліотеки, за фінансову частину - бухгалтер.

З огляду на дані статзвітності бібліотек, в процес зведення яких я була включена, - деякі з них потребують перевірки на достовірність і вивчення методики їх обліку на місцях із вимогою надати підтверджуючу документацію, первинні форми обліку. 

Наведу приклад: одна з бібліотек, нещодавно капітально відремонтована, що спеціалізується на обслуговуванні дитячого населення, на 200 посадочних місць, подає у річному звіті дані про кількість проведених заходів у карантинний  рік - 400. Якщо підійти критично до цього показника, то. в принципі, може бути. Є 3 зали для заходів плюс онлайн події  - можуть дати таку статистику.  Якби не одне але: річна кількість учасників заходів - 39900! Тобто аудиторія кожного організованого бібліотекою заходу склала  в середньому 100 осіб! ? 
І це в період карантину і строгих обмежень по кількості відвідувачів, які одночасно можуть перебувати у приміщенні бібліотеки. І це тоді, коли усі можуть побачити кількість тих, хто приєднався до заходу онлайн, а функції аналітики заходу виводить по його закінченню показник піку учасників (онлайн заходів зі сторінки у соціальних мережах).

На прохання  переглянути і уточнити подані статистичні показники по кількості учасників заходів реагування не було.

Питання: а що фахівці бібліотеки вважають заходом (подією)? Зазирнемо хоча б до найновіших термінологічних словників.

Захід / подія (англ. Event) - вид людської діяльності, що передбачає зустріч і взаємодію різних людей, обмежений за часом і пов'язаний з реалізацією якихось певних спільних цілей .  Кількість учасників - десять (мінімальна)  і більше. Зазирніть в СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ з курсу «ІВЕНТ-ТЕХНОЛОГІЇ»  

Нещодавно Публічною бібліотекою імені Лесі Українки розроблено методичне рішення щодо обліку онлайн заходів та кількості їх учасників, що базується на визначеннях термінів і стандартах з бібліотечної та інформаційної діяльності та можливостей для об'єктивного та достовірного їх обліку  із зафіксованими показниками учасників.  Дзвінки деяких колег з наполяганням їх "почути" і прийняти рішення про віднесення до заходів бібліотеки підготовлені бібліотекарями інформаційні продукти (до прикладу, відеозаписи читання бібліотекарем казочки, чи відеофайл з олядом книжок для читання), що викладені  на сторінці бібліотеки в соцмережі чи каналі You Tube, ін. - викликає подив, м'яко кажучи. 

Основний їх аргумент - бібліотеки на локдауні, події не проводяться, тож хай ці по суті своїй, інформаційні продукти, ми називатимемо заходом і звітуватимемо як про організовані бібліотекою події. :(

Дуже здивована й  аргументацією: якщо запис навчального ролику не можна назвати подією, - то у бібліотекарів втрачається мотивація і стимул цим займатися. 

Гірко стає від таких орієнтирів і цінностей, коли в погоні за цифрами і для задоволення амбіцій  відбувається підміна понять і вноситься хаос і викривлення у нашу бібліотечну дійсність.

Щоб розмежувати захід бібліотеки від інформаційного ресурсу чи продукту, намалюю нижче порівняльну табличку. І сподіваюся, поставимо в цьому питанні  крапку. 

Бібліотечний захід -Зустріч і взаємодія різних людей -Обмежений за часом -Прописується у плані й анонсується заздалегідь (афіша, створення події) -Облік учасників: фізично присутніх у приміщенні:  за кількістю -підрахунок, реєстрація; онлайн долучених: з використанням закритих платформ, наприклад, Zoom – за лічильником учасників; з використанням можливостей соціальних мереж (наживо) та підв’язаних до них платформ для стрімів –за лічильником аудиторії (пік) впродовж часу проведення заходу.   Відеозапис проведеного заходу, відеозапис майстер-класу чи тренінгу - представлення його у формі документа – це вже інформаційний продукт з подальшим його наданням у доступ користувачам – інформаційна послуга бібліотеки.

Інформаційний продукт – кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, закріплений на матеріальному носії, що уможливлює його багаторазове використання з метою задоволення інформаційних потреб користувачів, Мультимедійне видання - це електронне видання, яке містить систематизований змістовний матеріал, пройшло редакційно-видавничу обробку, поєднує традиційну статичну (текст, графіку) і динамічну інформацію різних типів (мову, музику, відеозапис, анімацію тощо), впливає одночасно на декілька органів чуття реципієнта (органи зору і слуху), має власну нелінійну структуру. Не має обмеженого терміну представлення. Показник цінності для користувачів – за даними гул аналітики по кількості та тривалості  переглядів з початку опублікування/завантаження, чи за необхідний для звітності проміжок часу. Інформаційна послуга – корисний кінцевий результат інформаційно-бібліотечної діяльності, представлений у нематеріальній формі, спрямований на задоволення інформаційних потреб користувачів, доволі часто також і шляхом надання інформаційних продуктів.