Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

понеділок, 15 жовтня 2018 р.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2019 рік

Останній квартал року традиційно несе найбільші навантаження на бібліотекарів. Треба підтягнути заплановане до виконання у поточному році і зважено підійти до планування роботи на наступний рік. Сподіваюся, цей матеріал  допоможе вам. 
Отже, на загальнодержавному рівні
Календар ООН на 2019 рік перегляньте тут.
Скористайтеся при плануванні Калейдоскопом знаменних і пам’ятних дат, розробленим фахівцями Державної бібліотеки України для юнацтва.
При плануванні заходів просвітницького характеру, зауважте на постанови Верховної Ради України про відзначення на державному рівні у 2019 році:
Та передбачте, що на сайті Верховної Ради України уже розміщено:
Проект Постанови про відзначення 380-річчя від дня народження Івана Мазепи (20 березня 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 75-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради (липень 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 150-річчя з дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького (17 листопада 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану
Проект Постанови про відзначення на державному рівні 75-ої річниці початку примусового виселення українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини в 1944-1951 рр. (у 2019 році)
Проект Постанови про відзначення 110-річчя з дня народження видатного українського поета та культурного діяча Богдана-Ігоря Антонича
Проект Постанови про відзначення 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка.
Готуючись до планування, погляньте «стороннім» поглядом на простір вашої бібліотеки. Нові проекти, які ви плануватимете, можливо потребуватимуть  відповідного просторового рішення.
Сьогодні характер діяльності та архітектурні рішення наших бібліотек дуже часто не відповідають потребам сучасного інформаційного суспільства. І в цьому великий недолік бібліотек. Проте варто відзначити позитивні зрушення, що відбуваються останніми роками: міською владою вкладаються немалі кошти в перетворення приміщень бібліотек в сучасні поліфункціональні комфортні простори, вітальні («треті місця») в межах міста.
Сьогодні ми усвідомлюємо важливість розвитку привабливої публічної бібліотеки різними засобами: архітектурними, функціональними, асортиментом пропонованих послуг тощо. Вона має відповідати не лише інформаційним, комунікаційним, але й культурним, дозвіллєвим, естетичним та іншим потребам громади, забезпечувати не тільки традиційні бібліотечні послуги, але й організацію нетрадиційної культурно-соціальної діяльності. Сучасна бібліотека – багатофункціональна, з гнучкою моделлю, де третина бібліотечного простору повинна бути призначена для додаткової соціальної та культурної діяльності.
Тому перегляд фондів з метою його актуалізації, звільнення від непотрібного баласту має здійснюватися постійно. Якщо книжка практично не використовується, але є інформаційно цінною, подивіться в електронному каталозі на наявність аналогічної у фонді відділу організації та використання фонду Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, адже з центрального книгосховища ви можете отримати її по потребі через МБА. А свій примірник передайте в обмінно-резервний фонд.
Ми маємо пам’ятати, що бібліотека визначається місцевою громадою. Таким чином, перш ніж думати про те, що пропонувати в наступному році, ми маємо більше уваги приділити питанню «для кого?».
Розбивши місцеву громаду на менші сегменти, які мають подібні потреби та запити, буде легше зрозуміти, як ви можете їх виконувати.
Спільними ж для усіх бібліотек групами користувачів є:
1.      Підприємці
Успішний малий та середній бізнес виходить далеко за рамки пошуку потрібної ідеї. Ось чому понад 30% нових підприємств зазнають невдачі відповідно до дослідження, проведеного ISED Canada. Основною причиною провалу є недосвідчений менеджмент.
Формування інформаційного банку ресурсів, що допоможуть підприємцям зрозуміти важливі кроки для побудови бізнесу. До прикладу, Публічна бібліотека Оттави в США пропонує безкоштовні довідники для запуску малого бізнесу в Онтаріо.
2. Родини з маленькими дітьми
Деякі сім'ї не мають можливості забезпечити дітям достатньо ресурсів для розвитку та розваг. До прикладу, у Національному центрі для дітей зазначено, що близько 15 мільйонів дітей в США мешкають у сім'ях з низьким рівнем доходів. Бібліотеки можуть запропонувати родинам безпечне середовище, повне книг, ігор та заходів.
3. Підлітки
Бібліотеки мають можливість надати підліткам те, що знаходиться поза межами середньої школи: від науки до математики, до мов та спілкування, допомогти проявити свої амбіції та мрії. Хорошим прикладом цього є Публічна бібліотека Монреаля. У них є простір, повністю зарезервований для підлітків у віці від 13 до 17 років, де вони мають доступ до нових технологій, таких як ноутбуки, відеоігри, 3D-принтери тощо.
4. Студенти
Більшість університетів мають власну академічну бібліотеку, але це не означає, що публічні бібліотеки не повинні надавати послуги студентам університету. Дані австралійського опитування участі студентів (AUSSE) показують, що "Бібліотеки активно сприяють студентам усвідомлення, розуміння та можливостей критично використовувати інформацію, керувати та працювати". Прикладом цього є Бібліотека Мельбурна, де студент може замовити бібліотекаря для допомоги в навчальному дослідженні.
5. Люди старшої вікової категорії
У більшості західних країн частка населення старше 65 років становить від 15% до 20%.
Бібліотекарі допомагають соціальному включенню людей старшого віку. У Бруклінській публічній бібліотеці навіть пропонуються мультисесійні майстерні мистецтва для людей похилого віку.
6. Біженці, ВПО
Публічні бібліотеки є безпечним місцем, де кожен має доступ до знань та інформації незалежно від їх етнічного походження . Бібліотеки можуть надати біженцям ресурси, необхідні їм, аби адаптуватися на новому місці та вирішити свої соціальні і культурні проблеми.
7. Шукачі роботи
В більшості країн 1 із 4 людей є шукачами роботи. Для цього можуть бути різні пояснення, однак однією з них є те, що люди не мають ресурсів для пошуку роботи.
До прикладу, Публічна бібліотека Торонто має календар з конкретними заходами, орієнтованими на шукачів роботи, такими як тренінги з написання резюме.
8. Люди з обмеженими можливостями
Громадяни з психічними або фізичними вадами мають особливі потреби, які не можуть бути легко виконані за допомогою звичайних бібліотечних служб. Впроваджуючи додаткові послуги, бібліотеки можуть покращити якість життя користувачів з обмеженими можливостями.   Наприклад, пропонують безкоштовне навчання роботі на комп'ютері для людей з вадами зору.
9. Самотні громадяни
Люди - дуже соціальні істоти,  самотність - це величезна, культурна проблема у всьому світі. Стаття з Guardian, стверджує «що самотність може бути руйнівною, як куріння 15 сигарет в день». Вони також стверджують, що одним із кращих способів боротьби з самотністю є посилення соціальних контактів, приєднання до нової групи, волонтерство тощо. Бібліотека створює можливості для з'єднання різних поколінь, етнічних груп, соціальних класів тощо".  
10. Туристи
Бібліотекарі можуть бути ідеальними помічниками для туристів. Вони можуть допомогти знайти потрібні їм ресурси. І вони організовують час від часу екскурсії по місту.
11. Безхатченки
Існує безліч причин, чому людина стає безхатченком. Бібліотекарі можуть допомогти їм знайти рішення своєї проблеми, і вони також можуть просто привітати їх у нейтральному та теплому місці. Одним з кращих прикладів цього може стати Публічна бібліотека Лос-Анджелеса, яка має розділ на своєму веб-сайті, де бездомні можуть легко знайти потрібні їм ресурси.

Наведені приклади - лише деякі з сегментів, на які наші бібліотеки можуть орієнтуватися.
Пропозиції, які бібліотека має для тих чи інших груп користувачів, потрібно рекламувати, аби вони легко знаходили те, що їм потрібно, безпосередньо у бібліотеці або на її сайті.
Ну і про найскладніше дуже важливе для нас, - пошук додаткових джерел фінансування. Зауважте на - Проекти національного партнерства від Українського культурного фонду.

Актуальним і популярним напрямком діяльності бібліотеки є підвищення рівня медіаграмотності наших громадян, оволодіння базовими знаннями та навичками у сфері мас-медіа. Підбірка цих ресурсів  допоможе вам. Раджу скористатися ще й цим тренінгом.
Ну і не забудьте скористатися відповідними тегами блогу (праворуч, у сайд-барі), що допоможуть вам згенерувати статті на потрібну вам тему  для планування роботи вашої бібліотеки. Розрахунок норми тривалості робочого часу у 2019 році дивіться ТУТ. Як правильно розрахувати баланс робочого часу, читайте ТУТ.

четвер, 27 вересня 2018 р.

До Всеукраїнського дня бібліотек - 2018

Вже третій рік поспіль до нашого професійного свята публічні бібліотеки Києва беруть участь у міському конкурсі на кращу творчу роботу. Відбувся конкурс на кращий постер реклами книги та читання, на кращий презентаційний відеоролик "Моя бібліотека", а цьогоріч - на кращий буктрейлер. Усі подані  у цьому році буктрейлери на міський етап конкурсу ви можете переглянути за цим посиланням.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки підготувала два буктрейлери, один з яких було заявлено на конкурс і який, на велику радість усього колективу посів перше місце за результатами голосування. Ділюся з вами нашою колективною роботою.
Також колективом створено ще один буктрейлер, за книжкою Лорі Нельсон Шпільман "Список мрій", який ми не заявляли на конкурс, але який служитиме нам вірою у правдою у справі популяризації книги та читання.
Надзвичайно відповідально поставилися до участі в конкурсі колеги бібліотечної системи Подільського району. Їх творчий доробок вражає. Погляньте лишень!
 У ці передсвяткові дні хочу привітати усіх, причетних до книжки та читання, усіх постійних читачів блогу з прийдешнім святом Всеукраїнським днем бібліотек та побажати усіляких гараздів в професійній діяльності та в особистому житті!

четвер, 23 серпня 2018 р.

Навчать, допоможуть, розрадять


В цьому дописі – спроба систематизувати діяльність публічних бібліотек міста, що спрямована на соціальне включення та протидію ізольованості киян, допомогу у вирішенні їх психологічних проблем та підтримку соціально вразливих груп. Публічні бібліотеки сприяють соціальному включенню людей поважного віку шляхом організації навчання комп’ютерній та інтернет-грамотності, організації клубів за інтересами «50+». Ось тут  – перелік бібліотек, що надають  послуги навчання ІТ.  ЦРБ ім. І. Франка, бібліотека Дружби народів та № 11 проводять безкоштовні курси медіаграмотності для людей старшого віку. Багато бібліотек проводять літературно-мистецькі заходи для людей поважного віку – членів територіальних центрів соціального обслуговування. Київські бібліотеки піклуються про хворих діток, що знаходяться на стаціонарному лікуванні. Неодноразово збирали та передавали через ГО «Здорове людство» книжки для хворих дітей. Ініційовано та проведено для діток багато заходів, читань книжок вголос безпосередньо у лікувальних закладах. Про один із заходів - тут. Благодійний проект «Чужих дітей не існує» - виїзна бібліотека в дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ»  реалізовують 3 бібліотеки Солом’янського району:  імені М.Реріха, бібліотека №13, бібліотека імені П.Вершигори. У бібліотеці №16 5 осіб з інвалідністю  (діти на візочках) є членами гуртків «Чарівні ляльки» та «Дивоцвіт». Для  діток з проблемами зору, які залишаються на вихідні дні в інтернаті, бібліотекою ім. О. Грибоєдова реалізується міні-проект «Недільна читанка з Олесею».  «Книжкова терапія» і спілкування дарує відчуття тепла і дружби з бібліотекою, що завжди поруч.
Соціалізація людей з інвалідністю відбувається через співпрацю з ГО, організацію виставок художніх робіт та рукоділля людей з інвалідністю, презентацію їх літературних творів, запрошення на соціокультурні заходи, що відбуваються у бібліотеці. До прикладу, бібліотека ім. М.О. Некрасова у співпраці з Радою громадських організацій людей з інвалідністю та їх родин – вимушених переселенців зі Сходу України та ГО «АМІ – Схід», ГОІ «Джерело натхнення», ВГО «Народна академія творчості інвалідів» та ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», іншими бібліотеками системи реалізує соціокультурний проект для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб  «З любов'ю до життя.
Майже усі бібліотеки мають підопічних людей з функціональними обмеженнями руху. Через співпрацю з соціальними центрами територіального обслуговування, такій категорії громадян організовано книгоношення додому.
         До бібліотек приходять за розрадою і допомогою у складні періоди життя. Адже книжки містять весь досвід людський, а потрібна книжка, прочитана в потрібний час, - найкращі ліки і кращий рецепт поліпшення важкого морального стану. Серед персоналу київських бібліотек є немало професійних бібліотерапевтів, які безпомилково відчувають психологічний стан читача і саме до них звертаються найчастіше за книжками-ліками від депресій, страхів, відчаю. 
   Сьогоднішня ситуація в суспільстві характеризується соціально-економічною нестабільністю, високим темпом життя і є потужним стресовим фактором для сучасної людини. Брак знань, необхідних для успішної психологічної адаптації часто веде до неадекватного сприйняття життєвих реалій. Це є важливим приводом для появи в бібліотеці спеціаліста-професіонала, який зможе надати кваліфіковану допомогу. 
     На базі Центральної районної бібліотеки ім. В. Стуса, що у Дарницькому районі, працює психолог, діяльність якого покликана допомогти користувачам бібліотек ЦБС в пошуку шляхів вирішення особистих проблем. Також штатна посада психолога є у штатному розписі ЦРБ ЦБС "Свічадо" (0,5 ставки – вакансія) та у бібліотеці ім. М. Костомарова Шевченківського району (0,5 ставки). 
      У бібліотеці ім. Є. Кравченка Дніпровського району  відбуваються щомісячні зустрічі актив-групи «Мами Русанівки» від письменниці, психолога Альони Попової, які орієнтовані на психологічну підтримку молодих батьків. 
     Бібліотека ім. О. Олеся організовує зустрічі з авторами книг з психології, проведення оглядів нової літератури, книжкових виставок, презентацій книг, лекцій з психології в рамках діяльності клубу «Психолог», керівником якого є професійний психолог Смірнова Олена Григорівна. Засідання клубу відбуваються два - три рази на місяць. 
     Бібліотека ім. К. Симонова реалізує проект «Місія жінки у родині і суспільстві» за програмою «Ти не одна: психологічна допомога для всіх бажаючих»  у співпраці з соціальним працівником, психологом, керівником громадської організації «Підтримка і захист жінки» Ященко Іриною. 
У бібліотеці ім. В. Яна у співпраці з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація екологічної психологічної допомоги» надаються консультації психологів Лашко Олени, Шваб Наталії, Андрушко Наталії. Проект цієї бібліотеки «Інклюзивна школа вожатих «Діти з порушенням зору» реалізується у співпраці з кандидатом психологічних наук, завідувачем відділу освіти дітей з порушеннями зору Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, практикуючим дитячим психологом-психотерапевтом Тетяною Костенко. 
     Бібліотека ім. Є. Кравченка Дніпровського району співпрацює з «Молодіжною ініціативою - #інклюзивна Україна» (БО «Право на Щастя та БФ «АІК»). В рамках цієї співпраці відбуваються заходи, орієнтовані на психологічну підтримку сімей з дітьми з інвалідністю. Низку фахових консультацій для користувачів бібліотеки Дружби народів провела практичний психолог-волонтер Марія Крижановська. 
     Бібліотерапія надається не лише рекомендацією книжок та консультаціями психологів. Ігри, розмальовки, прослуховування музики, покази вистав, - це також бібліотерапія, що застосовується бібліотеками. Як от клуб «Душу музикою омий» - лікування стресів музикою у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки. 
     Для читачів літнього віку працють клуби позитивного настрою «Гармонія» в ЦРБ ім. І. Франка, «Світлиця» в бібліотеці Дружби народів, «Затишок» в бібліотеці ім. Джамбула, «Матіола» при бібліотеці № 11.
     Проект «Суботній бібліорелакс» - різноманітні форми роботи з читачами з обмеженими фізичними можливостями, реалізується  бібліотекою №149 Шевченківського району. 
     З вересня 2018 року Публічна бібліотека імені Лесі Українки розпочинає реалізацію проекту Бібліотерапія: твоя книга щастя. 
     Бібліотеки Києва опікуються
ЦРБ ім. М.О. Некрасова - школою-інтернатом № 11 для дітей з вадами зору з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу;
бібліотека «Деміївська» - спеціалізованим садочком № 32 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека для дітей №8 Печерського району - спеціалізованим дитячим садочком для дітей з вадами зору;
бібліотека ім. С.Чекаліна Оболонського району – школою-інтернатом №5 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека  №118 Дніпровського району - дитячим садком №591 для дітей з вадами опорно-рухомого апарату;
бібліотека ім. М. Костомарова Шевченківського району - ліцеєм - інтернатом № 23 «Кадетський корпус»;
бібліотека ім. І. Котляревського та №122 для дітей Шевченківського району - санаторною школою – інтернатом для дітей з малими та неактивними формами туберкульозу №20;
бібліотека №119 для дітей – ДНЗ №176 (інклюзивні групи).
Багато спільних заходів проводяться у співпраці з центрами соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, ГО людей з інвалідністю, з центрами у справах сім’ї та жінок, товариством Червоного Хреста, Київським міським центром радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, пансіонатами ветеранів праці, Фондом інвалідів Чорнобиля, спілками багатодітних родин, районними організаціями «Діти Чорнобиля», Міським центром дітей з інвалідністю та ін.
Кожна київська бібліотека обслуговує користувачів зі статусом ВПО (внутрішньо переміщені особи). Безкоштовно надаються бібліотечні послуги, здійснюється інформаційне забезпечення з питань соціального захисту цієї категорії громадян.
ЦРБ ім. П.Загребельного співпрацює з благодійним фондом «Рокада». У співпраці з Представництвом Управління верховного комісара ООН у справах біженців виконує програму соціальної допомоги біженцям та шукачам притулку в м. Києві.
У всіх бібліотеках до уваги користувачів представлені інформаційні куточки «На допомогу ВПО», які постійно оновлюються актуальною інформацією щодо освітніх, медичних, правових та соціальних послуг для переселених громадян в м. Києві, загальною інформацією про допомогу та грантові проекти для ВПО. У ЦБС "Свічадо" здійснюється консультування та правова допомога ВПО за участі фахівців управління юстиції Святошинського району.
В бібліотеці ім. Ю. Збанацького діти, що мають статус ВПО, із задоволенням відвідують майстер-класи у творчій лабораторії «Цікаве дозвілля».
В бібліотеці №11 працює інформаційно-консультативний центр з питань працевлаштування та адаптації персоналу, в якому проводяться семінари-тренінги для соціально незахищених осіб, зокрема людей з інвалідністю та ВПО. Темами цих семінарів були: «Працевлаштування осіб з інвалідністю: від мрії до бажаного успіху», «Мотивація людей передпенсійного віку», «Особливості працевлаштування в змінених умовах», «Від самопізнання – до самореалізації», «Мистецтво ділового спілкування» за участю фахівців районного центру зайнятості, Пенсійного фонду України та психологів Валентини Мельник, Наталії Каширської та Людмили Литвинчук. Для людей, що шукають роботу, і мешканців мікрорайону тут проведені інформаційні години «Як заощадити на комунальних послугах» та «Час бути ощадливим». Проведено 2 міні-ярмарки вакансій спільно з Подільським центром зайнятості.
Бібліотеки Солом’янського району співпрацюють з Центром допомоги переселенцям м. Маріуполь, Пунктом збору речей для ВПО, Центром соціально-психологічної реабілітації дітей  м. Слов’янська, Товариством Червоного Христа Солом’янського району, з Цивільно-військовим співробітництвом – CIMIC Збройних Сил України та Національної гвардії України. Проведено благодійні акції по збору речей, книг, іграшок, засобів гігієни для жителів підконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей.
«Недільний обід у шпиталі» - ініціатива, засновниками якої є письменниця Морозенко Марія Миколаївна  та бібліотекарі ЦБС Солом'янського району м. Києва Іванна Щербина і Ксенія Палій.
Тільки за 2016 рік було зорганізовано й проведено 45 недільних зустрічей у 15-ти бібліотеках району, та по одній зустрічі у Музей книги та друкарства України та Публічна бібліотека імені Лесі Українки
Силами бібліотекарів та активу користувачів приготовлено та передано у клініку психіатрії Київського військового шпиталю близько 2500  комплексних обідів.
Бібліотеки на шляху до безбар’єрності. Цього року у двох публічних бібліотеках Києва (ЦРБ ім. П.Тичини Дніпровського району та у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки) з'явилася можливість для людей із короткозорістю, дальтонізмом та іншими порушеннями зору, із залишковим зором і для тотально сліпих отримати доступ до інформації (книг, сайтів в інтернеті). Спеціальний комплекс технічних засобів реабілітації для людей із порушенням зору для бібліотеки ім. П.Тичини придбано за кошти громадського бюджету через реалізацію підтриманого громадою проекту, а для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки придбано за кошти, зібрані Українською благодійною біржею.
Технічні засоби реабілітації створені для того, щоб зробити людей з інвалідністю більш вільними, незалежними і здатними жити в соціумі, працювати і реалізовуватися нарівні з усіма. Так, одна з найбільших компаній з виробництва обладнання для незрячих і слабозорих називається Freedom Scientific – "Наукова Свобода". Переважна більшість її співробітників самі незрячі, і вони створюють техніку для незрячих.
Колеги, якщо щось цікаве і важливе не включила, - добавляйте в коментарях. 

неділя, 12 серпня 2018 р.

Бібліотека – місце зустрічі людей та ідей

Заголовок цієї публікації – складова слогану, сформованого Радою фінських публічних бібліотек: "Бібліотека - місце зустрічі  людей та ідей. Бібліотека: надихає, дивує, розширює можливості".
Вирішила в цьому пості вчергове звернутися до визначення основних функцій публічних бібліотек. Після недавньої дискусії у мережі Facebook, де користувач Una Lindberg прокоментувала наступне
«що значить інформаційна культура? бібліотека була джерелом інформації, організованим та максимально зручним для використання суспільством. З приходом інтернету бібліотека перестала бути ефективною в цьому плані, єдиним її дійсно корисним завданням може бути архівне зберігання інформації на "аналогових" носіях на випадок якогось глобального катаклізму»… і продовжила: «утримувати ці музеї лиш для того щоб навчати там пенсіонерів користуватися інетом теж не эфективно, таку задачу можна віддати комерційній організації на тендерній основі, фінансувати буде значно дешевше, тай така необхідність буде актуальна ще максимум років 20-30. Я розумію що в Києві є бібліотеки які зберігають видання історичної цінності чи просто рідкісні екземпляри, але на периферії це просто склади макулатури, нащо їх утримувати?».
:( Уявила на мить, що ця пані – представник влади(((
Дійсно, а навіщо?…
Нещодавно проведено опитування американських бібліотекарів щодо основних функцій публічних бібліотек. Вони вважають, що кожна бібліотека має обслуговувати свою спільноту різними шляхами, але її основні функції:
-   надати доступ до інформації та ресурсів  кожному незалежно від віку, фінансового стану чи будь-яких інших факторів;
-      забезпечити спокійне, безпечне місце для навчання, дослідження, читання та освіти;
-    навчати, інформувати і розважати своїх користувачів за допомогою розробки різних програм для всіх вікових груп;
-  захищати права всіх користувачів, включаючи право відвідувати бібліотеку та використовувати будь-які матеріали (згідно  вимог) без застереження, цензури або втручання;
-      зберігати колекцію місцевих матеріалів, таких як газетні архіви, генеалогічні записи, історичні факти та легенди від місцевих авторів, спогади старожилів.
Багато бібліотек, навіть у невеликих містечках, розраховують на візити безробітних, бідних і навіть на безпритульних, аби надати їм можливість скористатися комп’ютером з доступом до інтернету, який вони використають  для пошуку та подання заяв на отримання робочих місць, допомоги по безробіттю та соціальних виплат тощо. Відвідувачі, які не мають фінансової можливості придбати комп’ютер та оплатити інтернет також використовують комп'ютери для заповнення податкових та  юридичних форм, спілкування з  близькими через комунікаційні мережі та постійного відслідковування новин в усьому світі.
 Забезпечуючи ці послуги, публічні бібліотеки сприяють тому, аби амбітна людина, яка готова працювати, могла отримати достатній рівень стабільності та якості життя через використання ресурсів бібліотеки. Верстви населення з низьким соціальним забезпеченням можуть заощадити гроші на інші потреби, безкоштовно отримуючи у користування бібліотечні книги, фільми, періодичні видання, допомогти своїм дітям успішніше навчатися через безкоштовні освітні програми для дітей, навчатися впродовж життя за допомогою безлічі безкоштовних матеріалів, що надаються бібліотекою, та безлічі ресурсів, доступних в Інтернеті.
В Маніфесті публічної бібліотеки ІФЛА / ЮНЕСКО, 1994 р. визначено місію та цілі публічної бібліотеки: «Публічна бібліотека, місцевий шлях до знань, є основною умовою для навчання протягом усього життя, самостійного прийняття рішень та культурного розвитку окремих осіб та соціальних груп". Публічні бібліотеки - це загальносвітовий феномен. Бібліотеки функціонують в різних суспільствах, в різних культурах та на різних стадіях розвитку. Вони відіграють важливу роль у розвитку та підтримці демократичного суспільства, надаючи індивідуальний доступ до широкого та різноманітного спектру знань, ідей та думок».
Завдання сприяння формальній та неформальній освіті стало причиною створення та підтримки більшості публічних бібліотек і залишається головною метою публічної бібліотеки. Протягом усього життя люди потребують освіти або в формальних інституціях, наприклад, у школах, коледжах та університетах, або у менш офіційному контексті, пов'язаному з їх роботою та повсякденним життям. Навчання не закінчується закінченням формальної освіти, але для більшості людей це - довічна діяльність. У все більш складному суспільстві людям доведеться набувати нових навичок на різних етапах свого життя. Публічна бібліотека відіграє важливу роль у сприянні цьому процесу. Бібліотека також повинна активно підтримувати кампанії та навчання з питань грамотності та інформаційної грамотності, оскільки грамотність - ключ до освіти, знань і використання бібліотек та інформаційних служб.
Неграмотні люди потребують легкого доступу до відповідних інформаційних матеріалів та послуг для підтримки та розвитку своїх навичок. У деяких країнах потреба в освітньому розвитку вважається найважливішою, а в публічних бібліотеках - підтримка формальної освіти.
Про роль та перспективи розвитку публічних бібліотек вже писала не один раз.  Публічна бібліотека. Рік 2020.  Що може дати бібліотека? Вкладіть, і буде віддача. Майбутнє бібліотек: ролі та сценарії.

субота, 7 липня 2018 р.

Про котів і вазончики або Додайте зелень до ваших декорацій

Допис цей як реакція на  полеміку в мережі Facebook щодо міри озеленення наших бібліотек. Зачепили там і тему котів. Зелень - також ресурс бібліотеки. Головне – правильно і мудро ним розпорядитися.  

Отже – про вазони :)
У Роттердамській школі менеджменту для студентів та співробітників бібліотека пропонує невелику кількість кімнатних рослин, які "позичальники" можуть забрати до своїх будинків або офісів. Послуга була ініційована  командою, яка відповідає за місію "Сила для позитивних змін".
Відвідувачам пропонується взяти рослину безплатно, але також запрошує пожертвувати рослини для інших, щоб насолодитися і збільшити різноманітність рослин на полицях. Бібліотека кімнатних рослин - це хороший спосіб заохотити відвідувачів  робити цей світ трохи кращим. Адже доведено, що рослини в офісі підвищують щастя і продуктивність. Хто з цим посперечається?
Усім зацікавленим проектом показують невелику історію про колібрі. "Одного разу в лісі трапилася страшна пожежа. Потрапивши в цей жах, розгублені тварини отетеріло спостерігали, як вогонь пожирає їх зелені будиночки. Тільки маленька пташка тріпотіла над ними і, набираючи в дзьобик по декілька крапель води, намагалася погасити вогонь. Через деякий час слон не витримав і сказав: - Колібрі! Це ж божевілля! Думаєш, можна погасити пожежу кількома краплями води? - Ні, - відповіла птаха. - Але я роблю все, що можу "- розповідає казка американських індіанців. Звідси
В умовах публічної бібліотеки - окремий куток з рослинами + полиця з книжками про їх догляд – нова послуга бібліотеки.
А тепер про котів.
Якщо про таке явище як бібліотечний кіт внесено статтю до Вікіпедії, - нема чого хіхікати. Копіювати сюди не буду. Просто прочитайте статтю в перекладі Гугла

вівторок, 15 травня 2018 р.

Хоч дар і не купля, проте...


положення має бути. Ми розробили, і вам радимо.               

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОКУМЕНТИ,
ПРИЙНЯТІ БІБЛІОТЕКОЮ В ДАРУНОК

1. Загальні положення
1.1. Це положення розроблено відповідно до   Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»  від 27.01.1995 № 32/95-ВР та «Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах», затвердженої Наказом Міністерства культури і туризму України 03.04.2007  N 22.
1.2. Дарунок/пожертвування (далі – дарунок)  є одним із джерел поповнення фонду  Бібліотеки. В якості подарунку може виступати друковане видання або документ іншої форми на будь-якому носії інформації, що становить предмет комплектування бібліотеки, пройшов редакційно-видавниче опрацювання, поліграфічно оформлений та  має вихідні дані.
1.3. Подаровані видання використовуються для поповнення фонду Бібліотеки з метою повного  задоволення інформаційних, освітніх, дозвіллєвих потреб та інтересів користувачів.
2. Загальні критерії відбору документів
2.1. Дарування передбачає безоплатну (безкоштовну) передачу документів Бібліотеці приватною особою (групою осіб), установою чи організацією періодично, епізодично або одноразово у відповідності з певними умовами.
2.2. Бібліотека приймає і визнає в якості подарунку документи, використовуючи ті ж критерії відбору, що й для документів, придбаних через відкриті торги за бюджетні кошти. Дарунки вважаються прийнятими, якщо немає ніяких обмежень, що могли б перешкодити їх прийняттю. Бібліотека має право на відмову від документів  з тих чи інших причин.
2.3. Головним критерієм при вирішенні питання про прийом або відхилення дару, як і при комплектуванні виданнями з інших джерел, служать статусні характеристики Бібліотеки, що опираються на принципи актуальності, оптимальності та відповідності фонду інформаційним запитам та читацьким потребам користувачів.
2.4. Фізична форма видань повинна бути досить високої якості, щоб витримати бібліотечне використання.
2.5. Рішення про включення дарунка у фонд приймається на основі перевірки наявності аналогічного видання в фондах Бібліотеки за її каталогами.
2.6. При пропонуванні в дарунок понад одного примірника видання береться до уваги його наукова, історична і художня цінність, а також ймовірність надходження (ненадходження) з інших джерел комплектування.  
2.7. Бібліотека приймає документи в дарунок без гарантії включення всіх видань в основний фонд на постійне зберігання.
2.8. Беззастережно включаються до фонду незалежно від наявності в бібліотеці та інших критеріїв наступні види подарованих документів:
- видання з автографами відомих громадських і державних діячів, які зробили значний внесок у розвиток держави і міста, діячів науки, культури, мистецтва і літератури;
- краєзнавчі видання і документи місцевих ЗМІ, включаючи «самвидав» (при наявності всіх необхідних титульних і вихідних даних).
Кількість такого роду видань визначається членами експертної комісії з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів.
2.9. Не приймаються в якості подарунку застарілі, зношені, уражені грибком видання,  а також такі, що заборонені до розповсюдження нормами українського законодавства.
3. Порядок оформлення видань
3.1. Передача дарунків  проводиться безпосередньо в Бібліотеці, за місцем знаходження дарунків (Колекцій) або поштою.
3.2. Відбір документів, отриманих від дарувальника, здійснює   експертна комісія з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів, яка, керуючись критеріями відбору, має право не включати отримані від дарувальника документи до фонду Бібліотеки, про що повідомляється дарувальнику.
3.3. Бібліотека має право передати частину видань в інші установи або розпорядитися ними на свій розсуд.
3.4. Документом, який підтверджує одержання видань в дарунок Бібліотеці, при особистих контактах з дарувальником служить розписка встановленої форми, що вручається дарувальнику за його бажанням, а при отриманні видань поштою - письмове повідомлення довільної форми. Термін відповіді не повинен перевищувати тижня з моменту надходження дарунка у відділ комплектування  та обліку бібліотечних фондів. Крім того, дарувальнику направляється лист подяки.
3.5. У разі відсутності супровідного документа (накладної, листа) Бібліотека має право самостійно оцінити подаровані видання і поставити їх на облік для тривалого або тимчасового зберігання. Виняток становлять краєзнавчі видання, що підлягають обов'язковому обліку як документи тривалого зберігання. Якщо партію книг супроводжує накладна з позначкою «дарунок», то книги враховуються як документи тривалого зберігання за ціною, вказаною в накладній.
3.6. Облік і реєстрація всіх дарунків ведеться у  відділі комплектування та обліку бібліотечних фондів відповідно до встановленого порядку.
3.7. Вибуття з фонду документів, що надійшли шляхом дарування, здійснюється на загальних підставах виключення з   фонду Бібліотеки.
Виняток становлять документи, віднесені до книжкових пам'яток, архівні документи, краєзнавчі видання і документи місцевих ЗМІ.
4. Визначення вартості документів, прийнятих в дар
4.1. Вартість документів, прийнятих в дар, визначається з урахуванням цін подібних документів на книжковому ринку.
4.2. Ціни на рідкісні та цінні видання визначаються експертною комісією з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів.
4.3. Оцінка документів минулих років, отриманих в дар, проводиться із застосуванням переоціночних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, цін на книжковому ринку, прайс-листів видавництв,  книготорговельних організацій і т.д.

понеділок, 14 травня 2018 р.

«Іграшка» у Національній бібліотеці Литви

Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Маживдаса відкрилася після 8-річної реконструкції старої бібліотечної будівлі у 2016 році. Після реконструкції площа бібліотеки зросла вдвічі.
 Роботи з оновлення будівлі обійшлися в  суму 26 мільйонів євро, з якої 744 тис. євро було отримано від Структурних фондів ЄС. Одночасно бібліотека  може прийняти близько 1000 відвідувачів,  для яких створено 400  комп'ютеризованих робочих місць. Фонд інформаційних ресурсів налічує  6,5 млн. прим. Персонал  - 480 співробітників.

В структурі бібліотеки - кіно і конференц-зали, телевізійні студії та звукозапису, музичні та художні  простори, науково-дослідний центр Judaica, центр дитячої творчості.
Складовою центру дитячої творчості є «Іграшка», - окреме обладнане приміщення, де батьки, які користуються послугами бібліотеки, можуть залишити своїх маленьких дітей віком від трьох до шести років під опікою бібліотекарів, які мають педагогічну освіту.  Послуга безплатна.
Для того, щоб скористатися послугою, батьки чи опікуни мають звернутися в центр реєстрації, заповнити спеціальну анкету та підписатися про ознайомлення з правилами «Іграшки».
А вони наступні:
У дитини має бути змінне взуття або шкарпетки.
Їжу, напої та власні іграшки дитини мають бути залишені у шафах для зберігання власних речей відвідувачів на другому поверсі бібліотеки.
Батьки/опікуни повинні негайно забрати свою дитину, якщо:
а) працівники відзначають симптоми захворювання дитини;
б) якщо дитина плаче і її неможливо заспокоїти;
в) якщо дитина не слухається персоналу бібліотеки.
Дитина може бути залишена в «Іграшці» не більше чотирьох годин.
У «Іграшці» дітей не годують.
Дитину повертають лише тій особі, яка її привела.
Робочий час:
Понеділок - четвер з 10:00 до 19:00 (обідня перерва 14.00-14.45);
П'ятниця з 10:00 до 17:45 (обідня перерва 14.00-14.45).

Подібна послуга пропонується і у бібліотеці університета в Шауляї. Залишити дитину можна на 3 години. З дітьми проводять різні розвиваючі ігри.
Послуга по догляду за дітьми надається працівниками бібліотеки з педагогічною освітою, або соціальним працівником та є безплатною для користувачів, які працюють з фондами бібліотеки, беруть участь у її заходах.
Для зовнішніх користувачів послуга є платною і дорівнює як 2,03 євро за годину.

неділя, 25 березня 2018 р.

Книжки хвилюються

Сподобався ролик, створений бібліотекою комуни Егедаль (Данія) про процес виконання замовлень користувачами бібліотечних книжок по інтернету. Зворушливо.  Основний меседж: книжки дуже хвилюються, коли вони відправляются в довгу дорогу, але вони дуже розчаровані, коли їх не забирають з бібліотеки.
Коментар під відео - звернення до замовників."Тут ви можете побачити подорож своєї книжки. Ви будете здивовані як багато людей задіяні для того, аби книжка потрапила до вас.
Наш фільм демонструє важливість отримання вами книжок та матеріалів, які ви замовляєте в bibliotek.dk."


понеділок, 12 березня 2018 р.

Публічна бібліотека округу Каунас: ресурси та послуги


Публічні бібліотеки Литви, відкриті для всіх соціальних верств і всіх вікових груп, сьогодні є не лише збирачами інформації, а й активними учасниками процесу навчання протягом усього життя. Мережа публічних бібліотек є потужною, а бібліотеки стали третім місцем для людей, де реалізуються потреби в соціалізації, самовираженні та самоосвіті.
Перші ПК прийшли в Публічну бібліотеку округу Каунас (KAVB) у 1989 році, а підключення до Інтернету - в 1995 році. Протягом декількох років був встановлений радіомодемний зв'язок та  ще 8 робочих станцій з текстовими терміналами NORSK DATA. Відвідувачі бібліотек могли безкоштовно користуватися онлайн-послугами - електронною поштою, FTP, TELNET (dial-up), пошуковими системами Gopher і Veronica. Сьогодні важко уявити, що для перезавантаження машини потрібно було до 45 хвилин, а на моніторах було лише чорно-біле зображення (як в чорно-білих телевізорах).
З початку використання волоконно-оптичного зв'язку та зв'язку з академічною мережею LITNET з 1998 року почалася основна робота по комп'ютеризації бібліотеки: придбання перших комп'ютерів з операційною системою Windows, комп'ютерними робочими місцями для співробітників і відвідувачів, створення веб-сайту бібліотеки (литовською та англійською мовами). Бібліотека приєдналась до національного проекту LIBIS (Литовська інтегрована бібліотечна інформаційна система). Пізніше на веб-сайті були представлені інші електронні послуги: перші електронні публікації, інтранет (внутрішня бібліотечна мережа), фотогалереї і т. д.
Стан справ за останні два десятиліття, як і у всіх публічних бібліотеках Литви, значно змінився. У бібліотеці є понад шістдесят комп'ютеризованих робочих місць для відвідувачів з доступом в Інтернет, проводяться навчання комп'ютерної грамотності, семінари, презентації баз даних. Національний проект «Бібліотеки для розвитку», реалізований в 2009-2012 роках, мав велике значення для розвитку інтернет-послуг для населення та підвищення рівня комп'ютерної грамотності. KAVB створила навчальний центр для Каунаського регіону з 21 комп'ютеризованим робочим місцем і сучасним комп'ютерним обладнанням, а також 10 загальнодоступних точок доступу в Інтернет. Колектив бібліотеки, отримавши необхідні знання в галузі андрогінності навчання дорослих, почав систематично організовувати групові та індивідуальні тренінги для населення, консультуючи з питань використання електронних послуг та електронних інформаційних ресурсів.
По завершенні першого етапу проекту, навчання навичкам інформаційних технологій для населення продовжує успішно продовжуватися. Теми вибираються на основі аналізу анкет для оцінки навчання населення. Більшість учнів - люди похилого віку, тому найпопулярніші теми залишаються незмінними: комп'ютерна та онлайн-робота (елементарна); Мережеві служби – задля вашого комфорту;  Використовуємо програми MS Word і Excel 2010.
Бібліотека також передплачує зарубіжні наукові бази даних EBSCO, EMERALD і TAYLOR & FRANCIS, де користувачі можуть знайти останні наукові статті з журналів, рецензії на них, їх резюме, матеріали конференцій. Надається віддалений доступ до численних баз даних, і багато з них вже адаптовані до користувацьких гаджетів. Використовуючи мобільні гаджети і деякі бази даних на мобільних сайтах, можна синхронізувати доступ з  мобільного пристрою користувача, а статті можна читати і за межами бібліотеки.
KAVB - найбільша публічна бібліотека в країні, де зберігається більше 2 мільйонів друкованих видань.
Електронний каталог вміщує записи на книги, серійні видання, публіцистику, замітки, картографію, відео та аудіо, електронні документи, рукописи, статті з книг, газет і журналів. Якщо необхідне видання в користуванні і в фондах немає вільних копій, його можна зарезервувати. Завдяки впровадженню в бібліотеку ІТ і системи самообслуговування, більшість відвідувачів вважають за краще самостійно, без підтримки бібліотекарів, вибирати та отримувати в користування потрібну літературу. Використовуючи технологію радіочастотної ідентифікації (RFID), легко дізнатися, яку книгу читач позичив або забронював.
Пристрій самообслуговування RFID читає сертифікат читача (електронний квиток), реєструє книги і друкує квитанцію, де зазначається, які книги беруться і коли їх потрібно повернути. Бібліотекарі в спеціальній програмі ЛІБІС бачать, як діяли читачі.
Автоматична інформаційна система періодично відправляє читачам нагадування про крайній термін повернення документів і пропонує автоматичні розширення для терміну користування. Система також відправляє нагадування про неповернуті  вчасно документи.
Читач, який бажає лише повернути отримані в користування документи, може просто залишити  їх біля стійки самообслуговування в бібліотеці в будь-який час дня.
Ще одна новинка, представлена бібліотекою, - електронний книжковий магазин Cybook Odyssey. Читання літературних творів можна замовити на веб-сайті www.epaveldas.lt/e_klasikos-paieska, а отримати її для читання можна лише у приміщенні бібліотеки через портал електронних послуг.  
З самого початку існування бібліотекою приділялася велика увага  збору та розповсюдженню інформації про Каунас  і Каунаський регіон. Тут зберігаються унікальні видання («Каунас, 1361-2003», «Стара Каунаса, 1600-1918», «Каунаська область в пресі, 1845-1944») на восьми мовах, що містять понад півмільйона бібліографічних записів. Відділ інформаційних послуг KAVB, Kaunistikas Group, створює базу даних публікацій про Каунас (PKDB), проводить поточні проекти, публікує електронні покажчики, що представляють місто Каунас і жителів Каунаса, -«Каунас: дати і факти», "Відомі люди Каунаса:пам'ятний меморіал», збирає графічний цифровий архів Каунаса (KISA).
База даних публікацій про Каунас (PKDB) включає найбільш релевантні, цінні статті, повідомлення, графічні матеріали та інші. Аналітичні бібліографічні записи описового матеріалу з різних джерел різними мовами про історію Каунаса, міське соціальне, політичне, економічне та культурне життя, основні події або дати, етнографія, особистості і т. д. Аналітичні записи доповнюються електронними документами. Це рідкісні фотографії, плани, витяги з статей і книжковий контент. В даний час на PKDB накопичено майже 39 тисяч. записів. В електронному виданні «Знамениті люди Каунаса: Пам'ять і Спогад» крім біографічних даних є маловідомі факти або цікаві відомості про знаменитих людей, які жили чи перебували в Каунасі і його околицях, відкриті їм меморіальні дошки, пам'ятники, відкриті музеї, експозиції, різні установи, вулиці, фонди, нагороди і т. д. На додаток до відомих особистостей в посібнику також міститься інформація про менш відомих культурних, соціальних і наукових діячів радянського періоду.
Електронний ресурс «Каунас: Дати і факти», виданий литовською, англійською та німецькою мовами, цікавий короткими відомостями та систематизованою текстовою та візуальною інформацією про Каунас - дати, ювілеї поточного року, спогади сучасників, галерея зображень - з найдавніших часів до наших днів. Хронологічна послідовність представляє найбільш важливі дати і події в історії Каунаса, ілюстровані фотографіями і листівками з KAVB, музейних фондів, публікацій, особистих архівів або колекцій. Список літератури містить первинні, наукові та інші джерела, веб-адреси, що можуть бути корисні для подальших досліджень історії Каунаса. В галереях «Каунаські зображення» можна побачити малюнки, гравюри, літографії, фотографії та листівки, що ілюструють життя міста на різних етапах історії. Це панорама Каунаса і його околиць, вулиць, архітектурних пам'яток, різних подій і т. д. Широко представлені спогади сучасників про Каунас.
На сайті http://knyga.kvb.lt, організованому відділом старих і рідкісних книг, представлені віртуальні виставки  найважливіших культурних і ділових об'єктів золотого століття міста Каунас (1918-1940) (кінотеатри, книгарні, забуті, зниклі і перетворені, т. д.).
Розділ веб-сайту KAVB для «Krsties» публікує віртуальні інформаційні ресурси, підготовлені публічними бібліотеками округу Каунас і Маріямполе: електронні адреси, каталоги, віртуальні виставки, роботи на тему місцевої спадщини, тематичні папки. У співпраці з Каунаськими обласними бібліотеками була підготовлена спільна віртуальна виставка «Зниклі, але не забуті» - архітектурні та міські об'єкти (будівлі, площі, парки і т. д.). Під час реалізації проекту «Розробка системи віртуальної електронної спадщини (VEPS)» збірник рукописів місцевого слідчого П. Юозапавічюса, КАВБ оцифрований і переданий в банк даних VEPS і портал www.epaveldas.lt .
Запуск процесів оцифровки розпочався 2010 року, коли бібліотека приєдналася до діяльності за проектом «Розробка системи віртуальної електронної спадщини» (VEPS). Портал www.epaveldas.lt  містить понад 80 тисяч  сторінок документів (зображеннь). Це в основному публікації розділу «Бібліотека старих і рідкісних книг», пов'язаного з історією Великого князівства Литовського в XVI-XVII століттях, публікації латинською та польською мовами, релігійна література Малої Литви, особливо рідкісні та унікальні видання з психології 1900-1945 років, релігії, соціальних наук, закони або нормативні документи, підручники, календарі тощо. В даний час здійснюється поточна діяльність за проектом VEPS – щороку розміщують на порталі близько 1200 об'єктів, надаючи читачам доступ до найцінніших і раритетних документів за межами бібліотеки. Частина оцифрованих об'єктів також надходить з Європейської цифрової бібліотеки (www.europeana.eu).
Наразі бібліотекою реалізується декілька проектів, які доповнять  репертуар електронних послуг та оновлять їх. Веб-сайт http://knyga.kvb.lt буде оновлено, адаптовано для освіти і він стане більш привабливим для дітей та молоді в проекті «Документальна спадщина Публічної бібліотеки Каунаського повіту». Після реалізації проекту «Таємниці старої книги» тут буде інтегрована віртуальна освітня презентація «Стара книга», що дозволить віддаленому користувачу брати участь у віртуальному турі.
Рік тому Бібліотека запустила Лабораторію інновацій ILaB, яка сприяє творчості і зайнятості дітей та молоді, об'єднавши їх для створення креативних продуктів або проектів на основі інновацій та інформаційних технологій. У затишній обстановці, створеній в бібліотеці, читачі можуть використовувати планшетні і портативні комп'ютери, спілкуватися і вчитися. Цей проект отримав хорошу оцінку та інтерес, тому, отримавши фінансування від Ради культури Литви, він триває. «Інноваційна лабораторія ILaB 2» розширює діяльність в KAVB і Каунаському регіоні (Бірштонас, Raseiniai, Kaišiadorys).
Під час проекту ILaB 2 бібліотекарі проходять навчальний курс з використання мультимедійного обладнання і долучають членів спільноти взяти участь в навчанні по фотографуванню і зйомці з планшетних ПК, презентуванню візуальної інформації за допомогою інструментів Pinterest і Instagram, створенню рекламних фотографій та відео. Молоді учасники, використовуючи спеціальну програму, встановлену спонсорами  проекту, створюють анімаційні фільми з персонажами обраних книг.
Проект бібліотеки «(RE) START: e. Services for You» є одним з 32 проектів литовських публічних бібліотек, які виграли фінансування «Бібліотека для інновацій 2». З 2016 року організовано навчальні курси для віддалених громад з метою сприяння розвитку підприємництва серед населення, скайп-зустрічі з представниками бізнесу для обміну діловим досвідом. Під час навчання лекції читають партнери проекту - фахівці Державної податкової інспекції Каунаського повіту і Swedbank AB.
В наш вік технологій  бібліотеки роблять усе можливе, аби люди не губилися в просторі Інтернету і у великій кількості засобів масової інформації, вибирали найкорисніші, найцікавіші ресурси і якщо у них виникатимуть будь-які питання, завжди вирушали в найближчу публічну бібліотеку, де їм завжди раді.

пʼятниця, 9 березня 2018 р.

Розумна автоматизація бібліотек

Питання вітчизняної АІБС, національного центру каталогізації, національної електронної бібліотеки,... і досі стоять відкритими. Причин тому багато... 
Все ж таки краще учитися не на власних помилках, а на досвіді інших. До прикладу, Литви, де з ініціативи Національної бібліотеки в 1994 році була створена концепція литовської інтегральної бібліотечної інформаційної системи (LIBIS), в якій передбачені основні цілі і завдання, а також організаційно-функціональна структура системи. 
Міністерство культури країни зобов'язало Національну бібліотеку організувати і координувати роботи з проектування LIBIS і створити в структурі бібліотеки окремий підрозділ для виконання цих робіт. У 1996 р уряд Литовської Республіки затвердив державну програму створення LIBIS на 1996-2008 рр. Створення оригінального програмного забезпечення потребувало багато часу і інвестицій, але дозволило краще пристосувати його до специфіки бібліотек Литви. В даний час програмне забезпечення LIBIS повністю використовують всі публічні (61), 10 музейних, 4 бібліотеки державного значення. Впроваджується ця система і в інших інституціях (наприклад, вона впроваджена в бібліотеках Конституційного і Верховного судів). 
З метою навчання студентів програма впроваджена на факультеті комунікацій Вільнюського університету і в Шяуляйському університеті. На основі LIBIS створена спеціальна програма MOBIS для бібліотек загальноосвітніх шкіл та гімназій. 
Влітку 1998 року почала функціонувати перша підсистема - зведеного каталогу, де міститься більше 3 мільйонів бібліографічних записів, і в якій беруть участь і деякі бібліотеки вузів. Підключилися й інші підсистеми: інформаційного пошуку (OPAC), системи комплектування, управління інформацією (включаючи управління потоками ділової документації), поточної і ретроспективної бібліографії, архіву електронних ресурсів, ретроконверсії карткових каталогів, обслуговування користувачів (бібліотеки видають єдиний  квиток користувача LIBIS, що дозволяє користуватися послугами всіх бібліотек, включених в систему LIBIS), видавництв, міжбібліотечного абонемента та ін. 
Слід зазначити, що участь в LIBIS - системі дозволило ліквідувати дублювання процесів каталогізації за допомогою створення системи розподіленої каталогізації, а також включити бібліотеки LIBIS в створення банку даних національної бібліографії. 
Бібліотеки LIBIS через Національну бібліотеку придбали комп'ютерної техніки на суму понад 1 мільйон ЄВРО. 
Національна бібліотека не тільки сприяє створенню комп'ютерних мереж бібліотек LIBIS і організовує навчання працівників бібліотек. У пошуках додаткових можливостей фінансування, враховуючи кризову економічну ситуацію в державі і прагнучи прискорити роботи по автоматизації публічних бібліотек, ще в 2009 р. бібліотека представила заявку на отримання підтримки структурних фондів ЄС для розвитку інтерактивних електронних послуг на замовлення і видачі видань і публікацій в публічних бібліотеках. Успішне впровадження LIBIS в публічних бібліотеках Литви не вирішило повністю проблем інформаційного забезпечення жителів країни, оскільки тільки в 40% філій публічних бібліотек в сільських місцевостях і маленьких містечках доступний Інтернет. Крім того, навіть у тих бібліотек, які мають доступ до Інтернету, в тому числі і центральних, залишалося чимало проблем: не вистачало техніки, робочих місць для користувачів, кваліфікованих фахівців. Виникла необхідність прискорювати модернізацію бібліотек. 
З цією метою Національна бібліотека Литви разом з Міністерством культури Литовської Республіки в 2008-2011 рр. здійснюють проект «Бібліотеки - прогресу». Основна мета проекту - через зміцнення і використання можливостей бібліотек домогтися, щоб населення Литви, особливо на селі, а також населення, що належить до груп соціального ризику, значно ширше використовувало можливості інформаційних технологій для отримання інформації та спілкування. 
Кошти на проведення проекту виділили Фонд Білла і Мелінди Гейтс, уряд Литовської Республіки та компанія Microsoft, які подарували програмне забезпечення. В цілому Інтернет  встановлений в 900 філіях публічних бібліотек. Місцеві муніципалітети взяли зобов'язання забезпечити публічний доступ до Інтернету і сприяти реалізації інших частин проекту (ремонти, меблі), а також забезпечити подальший розвиток цієї діяльності. Повноправне членство в ЄС відкрило нові можливості. Зокрема, можливість використовувати кошти структурних фондів ЄС відкрила шлях для реалізації проекту «Створення інтегральної віртуальної інформаційної системи Литви» (2005- 2008 рр.). Спільно з Художнім музеєм Литви і Департаментом архівів Литви створений банк даних оцифрованих об'єктів культурної спадщини, що зберігаються в бібліотеках, архівах і музеях (див. www.epaveldas.lt), що містить більше 3 мільйонів 605 тис оцифрованих сторінок оригінальних рукописів, газет, старих книг, метрик, літописів, інших,  які мають історичну цінність, документів. Партнери на кошти проекту придбали необхідну дорогу техніку. В процесі реалізації даного проекту Національна бібліотека оцифрувала більше 3 мільйонів сторінок. Серед них: старовинні (1574-1863) литовські книги; книги періоду заборони друку (1864-1904; видрукувані в Литві книги на латинській (ХVІ-ХVІІ століття) і Литовської Республіки. 
Відновлення незалежності сприяло розвитку міжнародних контактів. Традиційно розвиваються і зміцнюються зв'язки з національними бібліотеками країн Балтії: по ініціатіві цих національних бібліотек відроджені спільноти бібліотекарів, що діяли в довоєнні роки, продовжується традиція організації спільних конгресів, майже п'ять десятиліть діє літній семінар LiLaEst національних бібліотек 3 балтійських країн (Литви, Латвії та Естонії). Двосторонні договори про співпрацю пов'язують Національну бібліотеку Литви з рядом європейських бібліотек, в тому числі і з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського. Звідси
До речі, в  Україні 8 бібліотек є національними.  

Популярні публікації блогу