Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

неділя, 23 грудня 2018 р.

Публічні бібліотеки говорять багатьма мовами

В ідеалі так і повинно бути. Фонд інформаційних ресурсів публічних бібліотек повинен відображати культурне та мовне різноманіття міста та сприяти процесу оволодіння іноземними мовами.
Публічні бібліотеки Києва також прагнуть мовного розмаїття у час, коли інтерес співгромадян до вивчення іноземних мов дуже посилився.
У складі фондів інформаційних ресурсів київських бібліотек частка такої літератури становить 1,8% (крім видань мовами нац. меншин (російська, польська, тюркські, єврейська), облік яких ми ведемо). Найповніше така література представлена у відділі літератури іноземними мовами Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. За рік у фонд публічних бібліотек Києва в середньому надходить 1,2 відсотків книжок іноземними мовами (від усіх надходжень). З них для читання – дуже малий відсоток.  Причина – обмежене фінансування і зростання вартості книжок. При укладання списків на придбання ми орієнтуємося, передусім, на українські видання рідною мовою, на які підвищений попит. Видання іноземними мовами потрапляють у фонди переважно з додаткових джерел поповнення: з обмінно-резервних фондів, як подарунки видавництв, окремих осіб. І ми не відмовляємося, бо така література сприяє процесу оволодіння іноземними мовами.
А що у Європі з цим?
До прикладу,  віденські публічні бібліотеки пропонують широкий вибір книг та інших засобів масової інформації різними мовами, такими як, наприклад, боснійська / хорватська / сербська, англійська, французька, італійська, російська, іспанська, турецька.
Крім видань іноземними мовами, публічні бібліотеки Відня також пропонують великий вибір інструментів для вивчення мови для набуття та вдосконалення мовних навичок для дозвілля, роботи та кар'єри:
  • мовні курси для всіх рівнів навчання  
  • словники, книги з граматики, підручники, книги
  • курси грамотності
  • допоміжні навчальні матеріали для мовних курсів
  •  мовні та комунікаційні навчальні курси на CD або CD-ROM / DVD-ROM
  • бізнес-мовні курси для цілей роботи та кар'єри
  • розмовники для подорожей
  •  легкі для читання книги, щоб розпочати роботу з новою іноземною мовою (для різних мовних рівнів)
  • двомовна серія книг і серій для читачів-початківців
  •  газети та журнали іноземними мовами
  • фільми та аудіо книги  багатьма мовами
  • мовні навчальні журнали
  •  допоміжні засоби навчання для дітей
Особлива увага в секції вивчення мови приділяється німецькій мові як іноземній (Deutsch als Fremdsprache, DaF).
Багато видань представлено на сайті.  Крім того, є література з усіх мовних тем: лінгвістика, діалекти, мова жестів, переклад ...
У Віртуальній публічній бібліотеці електронні книги, eAudios та ePapers можна запозичити, завантаживши їх з www.virtuellebuecherei.wien.at . Вибір включає в себе широкий спектр художніх, науково-популярних книг, путівників, газет і журналів, а також мовних курсів і граматичних книг для багатьох мов. Крім того, доступні легкі англійські тексти для читання, опубліковані компанією Langenscheidt.

неділя, 25 листопада 2018 р.

Бібліотеки – порятунок для торгових центрів

Бібліотека Мадла розміщена в торговому центрі. Звідси
Невесела тенденція останніх років – закриття бібліотек у зв’язку з процесами децентралізації та створення  об’єднаних територіальних громад, позбавлення бібліотек частини площ їх приміщень (свіжий приклад – районна бібліотека ім. Є. Плужника Шевченківського району) оптимізму не добавляють. Вже понад чверть століття стоїть питання виділення/будівництва приміщення для головної публічної бібліотеки столиці і зрушень на вирішення цієї проблеми – ніяких.
Коли на власні очі побачила публічну бібліотеку площею 5 тис. кв. метрів у данському Хйоррінгу, - перше запитання до гіда було коротким: яким чином це вдалося? Дуже просто, - відповів гід. - Коли підприємець звернувся до мера міста з проханням про виділення землі під торговий центр, - мер погодився за умови, що усе праве крило 2-го поверху (5 тис. кв. м. ) підприємець віддасть під публічну бібліотеку, бо стара будівля бібліотеки на 2000 метрів затісна для місцевої громади. Виграла громада, а з нею і підприємець, якщо аналізувати сучасні тенденції у справах торгових центрів.
У нас торгові центри ростуть як гриби після дощу.  І площ для бібліотек там не передбачено. Поки що.
Але громадяни роблять покупки все рідше і менше. Справа не тільки в кризі і спаді купівельної спроможності, а й у відмові від демонстративного і надмірного споживання в принципі. Навіть в колись «застебнутих на всі гудзики» корпораціях зникає або пом'якшується дрес-код, що дає можливість значно знизити, наприклад, інвестиції в одяг і аксесуари.  Магазини змушені підлаштовуватися під цю нову філософію споживання.
Робить свій вплив і інтернет-торгівля. З огляду на те, що в мережі тепер можна купити практично все, а частка покупок за допомогою смартфонів в деяких сегментах зросла на 40-50%, для поїздки у великий торговий центр  повинні бути дуже вагомі підстави.
Ймовірно, вже через два-три роки ми побачимо тенденцію збільшення зон в торгових центрах, відданих під соціальні функції. Здавалося б, яка вигода  власникам торгових центрів від того, що частина простору буде віддана під соціальні функції? Найпряміша: вони отримають трафік з таким ступенем лояльності і доброзичливості до об'єкта, який не отримали б навіть після багатогодинних рекламних кампаній в прайм-тайм. Прочитайте розумну  статтю з Forbes.
Отримати детальнішу інформацію про цю тенденцію спонукала   стаття на сайті одного з норвезьких муніципалітетів, де йшлося про те, що муніципалітет поки що  відмовляє  торговому центрі у проханні перемістити публічну бібліотеку на його територію.
На одному з норвезьких сайтів  повідомляється , що в Олесунді невдовзі відкриється величезний торговий центр із шістьома кінотеатрами і бібліотекою. «Великі привабливі торгові центри, які зосереджуються на досвіді і можуть запропонувати клієнтові щось більше, ніж просто шопінг, - це ті, хто виживе. Ми бачимо, що невеликі торгові центри, які не можуть змінитися, приречені, -  констатують маркетологи торгівлі.  

середа, 14 листопада 2018 р.

Будинок для потреб бібліотек

Хто там каже, що бібліотеки відживають своє? В Норвегії, щоб ви знали, нещодавно відкрився Будинок бібліотек,  в Альф Беркесі, що на схід від Осло.
У візитівці сайту Будинку бібліотек повідомляється, що його персонал,  а саме - бібліотекарі, розробники систем, літературознавці, дизайнери інтер'єрів, спеціалісти логістики, працівники транспорту, вчені, брокери, персонал з обслуговування клієнтів, викладачі, менеджери і продавці, - має унікальні навички для досягнення головної для усіх мети -  отримання знань впродовж життя.  
Має у своїй структурі 5 секторів.

Biblioteksentralen - книги та ЗМІ: від новинок для різдвяного читання і бестселерів - до науково-популярної літератури.   Бібліотечний центр пропонує книги у традиційному форматі та на цифрових носіях, створює бази даних.
Bibliotekenes IT-senter ІT центр  розробляє зручні цифрові рішення для великих та малих бібліотек. Бібліотечну систему Mikromarc використовують близько 2000 бібліотек та шкіл у Північному регіоні Норвегії.
Norsk  Bibliotektransport-  транспорт для бібліотек
Легко для бібліотеки, легко для  позичальника, - кажуть норвезькі колеги.
Функції сектору - сполучати бібліотеки шляхом швидкого і надійного транспортування  книжок та інших матеріалів. Пропонує поштові та транспорнтні послуги державному і приватному бізнесу.
BS Eurobib   створює атмосферу для приміщень, що пропонують знання і має унікальні рішення щодо  меблів та інтер'єру для бібліотек, шкіл, музеїв та офісів.
BS Undervisning - пропонує все, що потрібно для шкіл та бібліотек: від шкільних книг до цифрових навчальних матеріалів.
Будинок бібліотек має великий демонстраційний зал та виставкову кімнату, підлога в якій  може використовуватися для інтерактивних ігор  дітей та дорослих.
У новій будівлі є сім сучасних семінарських і конференц-залів. Найбільша аудиторія розміщує близько 90-100 чоловік, найменша кімната для переговорів - 6 місць. Зали можна використовувати безкоштовно протягом дня, якщо вони вільні, скориставшись формою бронювання через сайт бібліотеки. Сучасне обладнання є в кожній залі.
Для довготривалих засідань пропонується послуга доставки їжі та напоїв з їдальні.
   У зверненні до потенційних користувачів наголошується на прагненні співпрацювати з  іншими організаціями та установами, постачальниками, бібліотеками та школами.  Перейдіть за цим посиланням та погляньте як виглядає Будинок Бібліотек.

Може і у нас коли з'явиться  хай не будинок бібліотек, то хоча б бібліотечний IT центр, який на замовлення розробить нам потужну і дешеву вітчизняну АБІС.

понеділок, 15 жовтня 2018 р.

Плануємо роботу публічної бібліотеки на 2019 рік

Останній квартал року традиційно несе найбільші навантаження на бібліотекарів. Треба підтягнути заплановане до виконання у поточному році і зважено підійти до планування роботи на наступний рік. Сподіваюся, цей матеріал  допоможе вам. 
Отже, на загальнодержавному рівні
Календар ООН на 2019 рік перегляньте тут.
Скористайтеся при плануванні Калейдоскопом знаменних і пам’ятних дат, розробленим фахівцями Державної бібліотеки України для юнацтва.
При плануванні заходів просвітницького характеру, зауважте на постанови Верховної Ради України про відзначення на державному рівні у 2019 році:
Та передбачте, що на сайті Верховної Ради України уже розміщено:
Проект Постанови про відзначення 380-річчя від дня народження Івана Мазепи (20 березня 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 75-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради (липень 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 150-річчя з дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького (17 листопада 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану
Проект Постанови про відзначення на державному рівні 75-ої річниці початку примусового виселення українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини в 1944-1951 рр. (у 2019 році)
Проект Постанови про відзначення 110-річчя з дня народження видатного українського поета та культурного діяча Богдана-Ігоря Антонича
Проект Постанови про відзначення 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка.
Готуючись до планування, погляньте «стороннім» поглядом на простір вашої бібліотеки. Нові проекти, які ви плануватимете, можливо потребуватимуть  відповідного просторового рішення.
Сьогодні характер діяльності та архітектурні рішення наших бібліотек дуже часто не відповідають потребам сучасного інформаційного суспільства. І в цьому великий недолік бібліотек. Проте варто відзначити позитивні зрушення, що відбуваються останніми роками: міською владою вкладаються немалі кошти в перетворення приміщень бібліотек в сучасні поліфункціональні комфортні простори, вітальні («треті місця») в межах міста.
Сьогодні ми усвідомлюємо важливість розвитку привабливої публічної бібліотеки різними засобами: архітектурними, функціональними, асортиментом пропонованих послуг тощо. Вона має відповідати не лише інформаційним, комунікаційним, але й культурним, дозвіллєвим, естетичним та іншим потребам громади, забезпечувати не тільки традиційні бібліотечні послуги, але й організацію нетрадиційної культурно-соціальної діяльності. Сучасна бібліотека – багатофункціональна, з гнучкою моделлю, де третина бібліотечного простору повинна бути призначена для додаткової соціальної та культурної діяльності.
Тому перегляд фондів з метою його актуалізації, звільнення від непотрібного баласту має здійснюватися постійно. Якщо книжка практично не використовується, але є інформаційно цінною, подивіться в електронному каталозі на наявність аналогічної у фонді відділу організації та використання фонду Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, адже з центрального книгосховища ви можете отримати її по потребі через МБА. А свій примірник передайте в обмінно-резервний фонд.
Ми маємо пам’ятати, що бібліотека визначається місцевою громадою. Таким чином, перш ніж думати про те, що пропонувати в наступному році, ми маємо більше уваги приділити питанню «для кого?».
Розбивши місцеву громаду на менші сегменти, які мають подібні потреби та запити, буде легше зрозуміти, як ви можете їх виконувати.
Спільними ж для усіх бібліотек групами користувачів є:
1.      Підприємці
Успішний малий та середній бізнес виходить далеко за рамки пошуку потрібної ідеї. Ось чому понад 30% нових підприємств зазнають невдачі відповідно до дослідження, проведеного ISED Canada. Основною причиною провалу є недосвідчений менеджмент.
Формування інформаційного банку ресурсів, що допоможуть підприємцям зрозуміти важливі кроки для побудови бізнесу. До прикладу, Публічна бібліотека Оттави в США пропонує безкоштовні довідники для запуску малого бізнесу в Онтаріо.
2. Родини з маленькими дітьми
Деякі сім'ї не мають можливості забезпечити дітям достатньо ресурсів для розвитку та розваг. До прикладу, у Національному центрі для дітей зазначено, що близько 15 мільйонів дітей в США мешкають у сім'ях з низьким рівнем доходів. Бібліотеки можуть запропонувати родинам безпечне середовище, повне книг, ігор та заходів.
3. Підлітки
Бібліотеки мають можливість надати підліткам те, що знаходиться поза межами середньої школи: від науки до математики, до мов та спілкування, допомогти проявити свої амбіції та мрії. Хорошим прикладом цього є Публічна бібліотека Монреаля. У них є простір, повністю зарезервований для підлітків у віці від 13 до 17 років, де вони мають доступ до нових технологій, таких як ноутбуки, відеоігри, 3D-принтери тощо.
4. Студенти
Більшість університетів мають власну академічну бібліотеку, але це не означає, що публічні бібліотеки не повинні надавати послуги студентам університету. Дані австралійського опитування участі студентів (AUSSE) показують, що "Бібліотеки активно сприяють студентам усвідомлення, розуміння та можливостей критично використовувати інформацію, керувати та працювати". Прикладом цього є Бібліотека Мельбурна, де студент може замовити бібліотекаря для допомоги в навчальному дослідженні.
5. Люди старшої вікової категорії
У більшості західних країн частка населення старше 65 років становить від 15% до 20%.
Бібліотекарі допомагають соціальному включенню людей старшого віку. У Бруклінській публічній бібліотеці навіть пропонуються мультисесійні майстерні мистецтва для людей похилого віку.
6. Біженці, ВПО
Публічні бібліотеки є безпечним місцем, де кожен має доступ до знань та інформації незалежно від їх етнічного походження . Бібліотеки можуть надати біженцям ресурси, необхідні їм, аби адаптуватися на новому місці та вирішити свої соціальні і культурні проблеми.
7. Шукачі роботи
В більшості країн 1 із 4 людей є шукачами роботи. Для цього можуть бути різні пояснення, однак однією з них є те, що люди не мають ресурсів для пошуку роботи.
До прикладу, Публічна бібліотека Торонто має календар з конкретними заходами, орієнтованими на шукачів роботи, такими як тренінги з написання резюме.
8. Люди з обмеженими можливостями
Громадяни з психічними або фізичними вадами мають особливі потреби, які не можуть бути легко виконані за допомогою звичайних бібліотечних служб. Впроваджуючи додаткові послуги, бібліотеки можуть покращити якість життя користувачів з обмеженими можливостями.   Наприклад, пропонують безкоштовне навчання роботі на комп'ютері для людей з вадами зору.
9. Самотні громадяни
Люди - дуже соціальні істоти,  самотність - це величезна, культурна проблема у всьому світі. Стаття з Guardian, стверджує «що самотність може бути руйнівною, як куріння 15 сигарет в день». Вони також стверджують, що одним із кращих способів боротьби з самотністю є посилення соціальних контактів, приєднання до нової групи, волонтерство тощо. Бібліотека створює можливості для з'єднання різних поколінь, етнічних груп, соціальних класів тощо".  
10. Туристи
Бібліотекарі можуть бути ідеальними помічниками для туристів. Вони можуть допомогти знайти потрібні їм ресурси. І вони організовують час від часу екскурсії по місту.
11. Безхатченки
Існує безліч причин, чому людина стає безхатченком. Бібліотекарі можуть допомогти їм знайти рішення своєї проблеми, і вони також можуть просто привітати їх у нейтральному та теплому місці. Одним з кращих прикладів цього може стати Публічна бібліотека Лос-Анджелеса, яка має розділ на своєму веб-сайті, де бездомні можуть легко знайти потрібні їм ресурси.

Наведені приклади - лише деякі з сегментів, на які наші бібліотеки можуть орієнтуватися.
Пропозиції, які бібліотека має для тих чи інших груп користувачів, потрібно рекламувати, аби вони легко знаходили те, що їм потрібно, безпосередньо у бібліотеці або на її сайті.
Ну і про найскладніше дуже важливе для нас, - пошук додаткових джерел фінансування. Зауважте на - Проекти національного партнерства від Українського культурного фонду.

Актуальним і популярним напрямком діяльності бібліотеки є підвищення рівня медіаграмотності наших громадян, оволодіння базовими знаннями та навичками у сфері мас-медіа. Підбірка цих ресурсів  допоможе вам. Раджу скористатися ще й цим тренінгом.
Ну і не забудьте скористатися відповідними тегами блогу (праворуч, у сайд-барі), що допоможуть вам згенерувати статті на потрібну вам тему  для планування роботи вашої бібліотеки. Розрахунок норми тривалості робочого часу у 2019 році дивіться ТУТ. Як правильно розрахувати баланс робочого часу, читайте ТУТ.

четвер, 27 вересня 2018 р.

До Всеукраїнського дня бібліотек - 2018

Вже третій рік поспіль до нашого професійного свята публічні бібліотеки Києва беруть участь у міському конкурсі на кращу творчу роботу. Відбувся конкурс на кращий постер реклами книги та читання, на кращий презентаційний відеоролик "Моя бібліотека", а цьогоріч - на кращий буктрейлер. Усі подані  у цьому році буктрейлери на міський етап конкурсу ви можете переглянути за цим посиланням.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки підготувала два буктрейлери, один з яких було заявлено на конкурс і який, на велику радість усього колективу посів перше місце за результатами голосування. Ділюся з вами нашою колективною роботою.
Також колективом створено ще один буктрейлер, за книжкою Лорі Нельсон Шпільман "Список мрій", який ми не заявляли на конкурс, але який служитиме нам вірою у правдою у справі популяризації книги та читання.
Надзвичайно відповідально поставилися до участі в конкурсі колеги бібліотечної системи Подільського району. Їх творчий доробок вражає. Погляньте лишень!
 У ці передсвяткові дні хочу привітати усіх, причетних до книжки та читання, усіх постійних читачів блогу з прийдешнім святом Всеукраїнським днем бібліотек та побажати усіляких гараздів в професійній діяльності та в особистому житті!

четвер, 23 серпня 2018 р.

Навчать, допоможуть, розрадять


В цьому дописі – спроба систематизувати діяльність публічних бібліотек міста, що спрямована на соціальне включення та протидію ізольованості киян, допомогу у вирішенні їх психологічних проблем та підтримку соціально вразливих груп. Публічні бібліотеки сприяють соціальному включенню людей поважного віку шляхом організації навчання комп’ютерній та інтернет-грамотності, організації клубів за інтересами «50+». Ось тут  – перелік бібліотек, що надають  послуги навчання ІТ.  ЦРБ ім. І. Франка, бібліотека Дружби народів та № 11 проводять безкоштовні курси медіаграмотності для людей старшого віку. Багато бібліотек проводять літературно-мистецькі заходи для людей поважного віку – членів територіальних центрів соціального обслуговування. Київські бібліотеки піклуються про хворих діток, що знаходяться на стаціонарному лікуванні. Неодноразово збирали та передавали через ГО «Здорове людство» книжки для хворих дітей. Ініційовано та проведено для діток багато заходів, читань книжок вголос безпосередньо у лікувальних закладах. Про один із заходів - тут. Благодійний проект «Чужих дітей не існує» - виїзна бібліотека в дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ»  реалізовують 3 бібліотеки Солом’янського району:  імені М.Реріха, бібліотека №13, бібліотека імені П.Вершигори. У бібліотеці №16 5 осіб з інвалідністю  (діти на візочках) є членами гуртків «Чарівні ляльки» та «Дивоцвіт». Для  діток з проблемами зору, які залишаються на вихідні дні в інтернаті, бібліотекою ім. О. Грибоєдова реалізується міні-проект «Недільна читанка з Олесею».  «Книжкова терапія» і спілкування дарує відчуття тепла і дружби з бібліотекою, що завжди поруч.
Соціалізація людей з інвалідністю відбувається через співпрацю з ГО, організацію виставок художніх робіт та рукоділля людей з інвалідністю, презентацію їх літературних творів, запрошення на соціокультурні заходи, що відбуваються у бібліотеці. До прикладу, бібліотека ім. М.О. Некрасова у співпраці з Радою громадських організацій людей з інвалідністю та їх родин – вимушених переселенців зі Сходу України та ГО «АМІ – Схід», ГОІ «Джерело натхнення», ВГО «Народна академія творчості інвалідів» та ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», іншими бібліотеками системи реалізує соціокультурний проект для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб  «З любов'ю до життя.
Майже усі бібліотеки мають підопічних людей з функціональними обмеженнями руху. Через співпрацю з соціальними центрами територіального обслуговування, такій категорії громадян організовано книгоношення додому.
         До бібліотек приходять за розрадою і допомогою у складні періоди життя. Адже книжки містять весь досвід людський, а потрібна книжка, прочитана в потрібний час, - найкращі ліки і кращий рецепт поліпшення важкого морального стану. Серед персоналу київських бібліотек є немало професійних бібліотерапевтів, які безпомилково відчувають психологічний стан читача і саме до них звертаються найчастіше за книжками-ліками від депресій, страхів, відчаю. 
   Сьогоднішня ситуація в суспільстві характеризується соціально-економічною нестабільністю, високим темпом життя і є потужним стресовим фактором для сучасної людини. Брак знань, необхідних для успішної психологічної адаптації часто веде до неадекватного сприйняття життєвих реалій. Це є важливим приводом для появи в бібліотеці спеціаліста-професіонала, який зможе надати кваліфіковану допомогу. 
     На базі Центральної районної бібліотеки ім. В. Стуса, що у Дарницькому районі, працює психолог, діяльність якого покликана допомогти користувачам бібліотек ЦБС в пошуку шляхів вирішення особистих проблем. Також штатна посада психолога є у штатному розписі ЦРБ ЦБС "Свічадо" (0,5 ставки – вакансія) та у бібліотеці ім. М. Костомарова Шевченківського району (0,5 ставки). 
      У бібліотеці ім. Є. Кравченка Дніпровського району  відбуваються щомісячні зустрічі актив-групи «Мами Русанівки» від письменниці, психолога Альони Попової, які орієнтовані на психологічну підтримку молодих батьків. 
     Бібліотека ім. О. Олеся організовує зустрічі з авторами книг з психології, проведення оглядів нової літератури, книжкових виставок, презентацій книг, лекцій з психології в рамках діяльності клубу «Психолог», керівником якого є професійний психолог Смірнова Олена Григорівна. Засідання клубу відбуваються два - три рази на місяць. 
     Бібліотека ім. К. Симонова реалізує проект «Місія жінки у родині і суспільстві» за програмою «Ти не одна: психологічна допомога для всіх бажаючих»  у співпраці з соціальним працівником, психологом, керівником громадської організації «Підтримка і захист жінки» Ященко Іриною. 
У бібліотеці ім. В. Яна у співпраці з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація екологічної психологічної допомоги» надаються консультації психологів Лашко Олени, Шваб Наталії, Андрушко Наталії. Проект цієї бібліотеки «Інклюзивна школа вожатих «Діти з порушенням зору» реалізується у співпраці з кандидатом психологічних наук, завідувачем відділу освіти дітей з порушеннями зору Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, практикуючим дитячим психологом-психотерапевтом Тетяною Костенко. 
     Бібліотека ім. Є. Кравченка Дніпровського району співпрацює з «Молодіжною ініціативою - #інклюзивна Україна» (БО «Право на Щастя та БФ «АІК»). В рамках цієї співпраці відбуваються заходи, орієнтовані на психологічну підтримку сімей з дітьми з інвалідністю. Низку фахових консультацій для користувачів бібліотеки Дружби народів провела практичний психолог-волонтер Марія Крижановська. 
     Бібліотерапія надається не лише рекомендацією книжок та консультаціями психологів. Ігри, розмальовки, прослуховування музики, покази вистав, - це також бібліотерапія, що застосовується бібліотеками. Як от клуб «Душу музикою омий» - лікування стресів музикою у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки. 
     Для читачів літнього віку працють клуби позитивного настрою «Гармонія» в ЦРБ ім. І. Франка, «Світлиця» в бібліотеці Дружби народів, «Затишок» в бібліотеці ім. Джамбула, «Матіола» при бібліотеці № 11.
     Проект «Суботній бібліорелакс» - різноманітні форми роботи з читачами з обмеженими фізичними можливостями, реалізується  бібліотекою №149 Шевченківського району. 
     З вересня 2018 року Публічна бібліотека імені Лесі Українки розпочинає реалізацію проекту Бібліотерапія: твоя книга щастя. 
     Бібліотеки Києва опікуються
ЦРБ ім. М.О. Некрасова - школою-інтернатом № 11 для дітей з вадами зору з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу;
бібліотека «Деміївська» - спеціалізованим садочком № 32 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека для дітей №8 Печерського району - спеціалізованим дитячим садочком для дітей з вадами зору;
бібліотека ім. С.Чекаліна Оболонського району – школою-інтернатом №5 для дітей з порушеннями зору;
бібліотека  №118 Дніпровського району - дитячим садком №591 для дітей з вадами опорно-рухомого апарату;
бібліотека ім. М. Костомарова Шевченківського району - ліцеєм - інтернатом № 23 «Кадетський корпус»;
бібліотека ім. І. Котляревського та №122 для дітей Шевченківського району - санаторною школою – інтернатом для дітей з малими та неактивними формами туберкульозу №20;
бібліотека №119 для дітей – ДНЗ №176 (інклюзивні групи).
Багато спільних заходів проводяться у співпраці з центрами соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, ГО людей з інвалідністю, з центрами у справах сім’ї та жінок, товариством Червоного Хреста, Київським міським центром радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, пансіонатами ветеранів праці, Фондом інвалідів Чорнобиля, спілками багатодітних родин, районними організаціями «Діти Чорнобиля», Міським центром дітей з інвалідністю та ін.
Кожна київська бібліотека обслуговує користувачів зі статусом ВПО (внутрішньо переміщені особи). Безкоштовно надаються бібліотечні послуги, здійснюється інформаційне забезпечення з питань соціального захисту цієї категорії громадян.
ЦРБ ім. П.Загребельного співпрацює з благодійним фондом «Рокада». У співпраці з Представництвом Управління верховного комісара ООН у справах біженців виконує програму соціальної допомоги біженцям та шукачам притулку в м. Києві.
У всіх бібліотеках до уваги користувачів представлені інформаційні куточки «На допомогу ВПО», які постійно оновлюються актуальною інформацією щодо освітніх, медичних, правових та соціальних послуг для переселених громадян в м. Києві, загальною інформацією про допомогу та грантові проекти для ВПО. У ЦБС "Свічадо" здійснюється консультування та правова допомога ВПО за участі фахівців управління юстиції Святошинського району.
В бібліотеці ім. Ю. Збанацького діти, що мають статус ВПО, із задоволенням відвідують майстер-класи у творчій лабораторії «Цікаве дозвілля».
В бібліотеці №11 працює інформаційно-консультативний центр з питань працевлаштування та адаптації персоналу, в якому проводяться семінари-тренінги для соціально незахищених осіб, зокрема людей з інвалідністю та ВПО. Темами цих семінарів були: «Працевлаштування осіб з інвалідністю: від мрії до бажаного успіху», «Мотивація людей передпенсійного віку», «Особливості працевлаштування в змінених умовах», «Від самопізнання – до самореалізації», «Мистецтво ділового спілкування» за участю фахівців районного центру зайнятості, Пенсійного фонду України та психологів Валентини Мельник, Наталії Каширської та Людмили Литвинчук. Для людей, що шукають роботу, і мешканців мікрорайону тут проведені інформаційні години «Як заощадити на комунальних послугах» та «Час бути ощадливим». Проведено 2 міні-ярмарки вакансій спільно з Подільським центром зайнятості.
Бібліотеки Солом’янського району співпрацюють з Центром допомоги переселенцям м. Маріуполь, Пунктом збору речей для ВПО, Центром соціально-психологічної реабілітації дітей  м. Слов’янська, Товариством Червоного Христа Солом’янського району, з Цивільно-військовим співробітництвом – CIMIC Збройних Сил України та Національної гвардії України. Проведено благодійні акції по збору речей, книг, іграшок, засобів гігієни для жителів підконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей.
«Недільний обід у шпиталі» - ініціатива, засновниками якої є письменниця Морозенко Марія Миколаївна  та бібліотекарі ЦБС Солом'янського району м. Києва Іванна Щербина і Ксенія Палій.
Тільки за 2016 рік було зорганізовано й проведено 45 недільних зустрічей у 15-ти бібліотеках району, та по одній зустрічі у Музей книги та друкарства України та Публічна бібліотека імені Лесі Українки
Силами бібліотекарів та активу користувачів приготовлено та передано у клініку психіатрії Київського військового шпиталю близько 2500  комплексних обідів.
Бібліотеки на шляху до безбар’єрності. Цього року у двох публічних бібліотеках Києва (ЦРБ ім. П.Тичини Дніпровського району та у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки) з'явилася можливість для людей із короткозорістю, дальтонізмом та іншими порушеннями зору, із залишковим зором і для тотально сліпих отримати доступ до інформації (книг, сайтів в інтернеті). Спеціальний комплекс технічних засобів реабілітації для людей із порушенням зору для бібліотеки ім. П.Тичини придбано за кошти громадського бюджету через реалізацію підтриманого громадою проекту, а для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки придбано за кошти, зібрані Українською благодійною біржею.
Технічні засоби реабілітації створені для того, щоб зробити людей з інвалідністю більш вільними, незалежними і здатними жити в соціумі, працювати і реалізовуватися нарівні з усіма. Так, одна з найбільших компаній з виробництва обладнання для незрячих і слабозорих називається Freedom Scientific – "Наукова Свобода". Переважна більшість її співробітників самі незрячі, і вони створюють техніку для незрячих.
Колеги, якщо щось цікаве і важливе не включила, - добавляйте в коментарях. 

неділя, 12 серпня 2018 р.

Бібліотека – місце зустрічі людей та ідей

Заголовок цієї публікації – складова слогану, сформованого Радою фінських публічних бібліотек: "Бібліотека - місце зустрічі  людей та ідей. Бібліотека: надихає, дивує, розширює можливості".
Вирішила в цьому пості вчергове звернутися до визначення основних функцій публічних бібліотек. Після недавньої дискусії у мережі Facebook, де користувач Una Lindberg прокоментувала наступне
«що значить інформаційна культура? бібліотека була джерелом інформації, організованим та максимально зручним для використання суспільством. З приходом інтернету бібліотека перестала бути ефективною в цьому плані, єдиним її дійсно корисним завданням може бути архівне зберігання інформації на "аналогових" носіях на випадок якогось глобального катаклізму»… і продовжила: «утримувати ці музеї лиш для того щоб навчати там пенсіонерів користуватися інетом теж не эфективно, таку задачу можна віддати комерційній організації на тендерній основі, фінансувати буде значно дешевше, тай така необхідність буде актуальна ще максимум років 20-30. Я розумію що в Києві є бібліотеки які зберігають видання історичної цінності чи просто рідкісні екземпляри, але на периферії це просто склади макулатури, нащо їх утримувати?».
:( Уявила на мить, що ця пані – представник влади(((
Дійсно, а навіщо?…
Нещодавно проведено опитування американських бібліотекарів щодо основних функцій публічних бібліотек. Вони вважають, що кожна бібліотека має обслуговувати свою спільноту різними шляхами, але її основні функції:
-   надати доступ до інформації та ресурсів  кожному незалежно від віку, фінансового стану чи будь-яких інших факторів;
-      забезпечити спокійне, безпечне місце для навчання, дослідження, читання та освіти;
-    навчати, інформувати і розважати своїх користувачів за допомогою розробки різних програм для всіх вікових груп;
-  захищати права всіх користувачів, включаючи право відвідувати бібліотеку та використовувати будь-які матеріали (згідно  вимог) без застереження, цензури або втручання;
-      зберігати колекцію місцевих матеріалів, таких як газетні архіви, генеалогічні записи, історичні факти та легенди від місцевих авторів, спогади старожилів.
Багато бібліотек, навіть у невеликих містечках, розраховують на візити безробітних, бідних і навіть на безпритульних, аби надати їм можливість скористатися комп’ютером з доступом до інтернету, який вони використають  для пошуку та подання заяв на отримання робочих місць, допомоги по безробіттю та соціальних виплат тощо. Відвідувачі, які не мають фінансової можливості придбати комп’ютер та оплатити інтернет також використовують комп'ютери для заповнення податкових та  юридичних форм, спілкування з  близькими через комунікаційні мережі та постійного відслідковування новин в усьому світі.
 Забезпечуючи ці послуги, публічні бібліотеки сприяють тому, аби амбітна людина, яка готова працювати, могла отримати достатній рівень стабільності та якості життя через використання ресурсів бібліотеки. Верстви населення з низьким соціальним забезпеченням можуть заощадити гроші на інші потреби, безкоштовно отримуючи у користування бібліотечні книги, фільми, періодичні видання, допомогти своїм дітям успішніше навчатися через безкоштовні освітні програми для дітей, навчатися впродовж життя за допомогою безлічі безкоштовних матеріалів, що надаються бібліотекою, та безлічі ресурсів, доступних в Інтернеті.
В Маніфесті публічної бібліотеки ІФЛА / ЮНЕСКО, 1994 р. визначено місію та цілі публічної бібліотеки: «Публічна бібліотека, місцевий шлях до знань, є основною умовою для навчання протягом усього життя, самостійного прийняття рішень та культурного розвитку окремих осіб та соціальних груп". Публічні бібліотеки - це загальносвітовий феномен. Бібліотеки функціонують в різних суспільствах, в різних культурах та на різних стадіях розвитку. Вони відіграють важливу роль у розвитку та підтримці демократичного суспільства, надаючи індивідуальний доступ до широкого та різноманітного спектру знань, ідей та думок».
Завдання сприяння формальній та неформальній освіті стало причиною створення та підтримки більшості публічних бібліотек і залишається головною метою публічної бібліотеки. Протягом усього життя люди потребують освіти або в формальних інституціях, наприклад, у школах, коледжах та університетах, або у менш офіційному контексті, пов'язаному з їх роботою та повсякденним життям. Навчання не закінчується закінченням формальної освіти, але для більшості людей це - довічна діяльність. У все більш складному суспільстві людям доведеться набувати нових навичок на різних етапах свого життя. Публічна бібліотека відіграє важливу роль у сприянні цьому процесу. Бібліотека також повинна активно підтримувати кампанії та навчання з питань грамотності та інформаційної грамотності, оскільки грамотність - ключ до освіти, знань і використання бібліотек та інформаційних служб.
Неграмотні люди потребують легкого доступу до відповідних інформаційних матеріалів та послуг для підтримки та розвитку своїх навичок. У деяких країнах потреба в освітньому розвитку вважається найважливішою, а в публічних бібліотеках - підтримка формальної освіти.
Про роль та перспективи розвитку публічних бібліотек вже писала не один раз.  Публічна бібліотека. Рік 2020.  Що може дати бібліотека? Вкладіть, і буде віддача. Майбутнє бібліотек: ролі та сценарії.

субота, 7 липня 2018 р.

Про котів і вазончики або Додайте зелень до ваших декорацій

Допис цей як реакція на  полеміку в мережі Facebook щодо міри озеленення наших бібліотек. Зачепили там і тему котів. Зелень - також ресурс бібліотеки. Головне – правильно і мудро ним розпорядитися.  

Отже – про вазони :)
У Роттердамській школі менеджменту для студентів та співробітників бібліотека пропонує невелику кількість кімнатних рослин, які "позичальники" можуть забрати до своїх будинків або офісів. Послуга була ініційована  командою, яка відповідає за місію "Сила для позитивних змін".
Відвідувачам пропонується взяти рослину безплатно, але також запрошує пожертвувати рослини для інших, щоб насолодитися і збільшити різноманітність рослин на полицях. Бібліотека кімнатних рослин - це хороший спосіб заохотити відвідувачів  робити цей світ трохи кращим. Адже доведено, що рослини в офісі підвищують щастя і продуктивність. Хто з цим посперечається?
Усім зацікавленим проектом показують невелику історію про колібрі. "Одного разу в лісі трапилася страшна пожежа. Потрапивши в цей жах, розгублені тварини отетеріло спостерігали, як вогонь пожирає їх зелені будиночки. Тільки маленька пташка тріпотіла над ними і, набираючи в дзьобик по декілька крапель води, намагалася погасити вогонь. Через деякий час слон не витримав і сказав: - Колібрі! Це ж божевілля! Думаєш, можна погасити пожежу кількома краплями води? - Ні, - відповіла птаха. - Але я роблю все, що можу "- розповідає казка американських індіанців. Звідси
В умовах публічної бібліотеки - окремий куток з рослинами + полиця з книжками про їх догляд – нова послуга бібліотеки.
А тепер про котів.
Якщо про таке явище як бібліотечний кіт внесено статтю до Вікіпедії, - нема чого хіхікати. Копіювати сюди не буду. Просто прочитайте статтю в перекладі Гугла

вівторок, 15 травня 2018 р.

Хоч дар і не купля, проте...


положення має бути. Ми розробили, і вам радимо.               

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОКУМЕНТИ,
ПРИЙНЯТІ БІБЛІОТЕКОЮ В ДАРУНОК

1. Загальні положення
1.1. Це положення розроблено відповідно до   Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»  від 27.01.1995 № 32/95-ВР та «Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах», затвердженої Наказом Міністерства культури і туризму України 03.04.2007  N 22.
1.2. Дарунок/пожертвування (далі – дарунок)  є одним із джерел поповнення фонду  Бібліотеки. В якості подарунку може виступати друковане видання або документ іншої форми на будь-якому носії інформації, що становить предмет комплектування бібліотеки, пройшов редакційно-видавниче опрацювання, поліграфічно оформлений та  має вихідні дані.
1.3. Подаровані видання використовуються для поповнення фонду Бібліотеки з метою повного  задоволення інформаційних, освітніх, дозвіллєвих потреб та інтересів користувачів.
2. Загальні критерії відбору документів
2.1. Дарування передбачає безоплатну (безкоштовну) передачу документів Бібліотеці приватною особою (групою осіб), установою чи організацією періодично, епізодично або одноразово у відповідності з певними умовами.
2.2. Бібліотека приймає і визнає в якості подарунку документи, використовуючи ті ж критерії відбору, що й для документів, придбаних через відкриті торги за бюджетні кошти. Дарунки вважаються прийнятими, якщо немає ніяких обмежень, що могли б перешкодити їх прийняттю. Бібліотека має право на відмову від документів  з тих чи інших причин.
2.3. Головним критерієм при вирішенні питання про прийом або відхилення дару, як і при комплектуванні виданнями з інших джерел, служать статусні характеристики Бібліотеки, що опираються на принципи актуальності, оптимальності та відповідності фонду інформаційним запитам та читацьким потребам користувачів.
2.4. Фізична форма видань повинна бути досить високої якості, щоб витримати бібліотечне використання.
2.5. Рішення про включення дарунка у фонд приймається на основі перевірки наявності аналогічного видання в фондах Бібліотеки за її каталогами.
2.6. При пропонуванні в дарунок понад одного примірника видання береться до уваги його наукова, історична і художня цінність, а також ймовірність надходження (ненадходження) з інших джерел комплектування.  
2.7. Бібліотека приймає документи в дарунок без гарантії включення всіх видань в основний фонд на постійне зберігання.
2.8. Беззастережно включаються до фонду незалежно від наявності в бібліотеці та інших критеріїв наступні види подарованих документів:
- видання з автографами відомих громадських і державних діячів, які зробили значний внесок у розвиток держави і міста, діячів науки, культури, мистецтва і літератури;
- краєзнавчі видання і документи місцевих ЗМІ, включаючи «самвидав» (при наявності всіх необхідних титульних і вихідних даних).
Кількість такого роду видань визначається членами експертної комісії з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів.
2.9. Не приймаються в якості подарунку застарілі, зношені, уражені грибком видання,  а також такі, що заборонені до розповсюдження нормами українського законодавства.
3. Порядок оформлення видань
3.1. Передача дарунків  проводиться безпосередньо в Бібліотеці, за місцем знаходження дарунків (Колекцій) або поштою.
3.2. Відбір документів, отриманих від дарувальника, здійснює   експертна комісія з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів, яка, керуючись критеріями відбору, має право не включати отримані від дарувальника документи до фонду Бібліотеки, про що повідомляється дарувальнику.
3.3. Бібліотека має право передати частину видань в інші установи або розпорядитися ними на свій розсуд.
3.4. Документом, який підтверджує одержання видань в дарунок Бібліотеці, при особистих контактах з дарувальником служить розписка встановленої форми, що вручається дарувальнику за його бажанням, а при отриманні видань поштою - письмове повідомлення довільної форми. Термін відповіді не повинен перевищувати тижня з моменту надходження дарунка у відділ комплектування  та обліку бібліотечних фондів. Крім того, дарувальнику направляється лист подяки.
3.5. У разі відсутності супровідного документа (накладної, листа) Бібліотека має право самостійно оцінити подаровані видання і поставити їх на облік для тривалого або тимчасового зберігання. Виняток становлять краєзнавчі видання, що підлягають обов'язковому обліку як документи тривалого зберігання. Якщо партію книг супроводжує накладна з позначкою «дарунок», то книги враховуються як документи тривалого зберігання за ціною, вказаною в накладній.
3.6. Облік і реєстрація всіх дарунків ведеться у  відділі комплектування та обліку бібліотечних фондів відповідно до встановленого порядку.
3.7. Вибуття з фонду документів, що надійшли шляхом дарування, здійснюється на загальних підставах виключення з   фонду Бібліотеки.
Виняток становлять документи, віднесені до книжкових пам'яток, архівні документи, краєзнавчі видання і документи місцевих ЗМІ.
4. Визначення вартості документів, прийнятих в дар
4.1. Вартість документів, прийнятих в дар, визначається з урахуванням цін подібних документів на книжковому ринку.
4.2. Ціни на рідкісні та цінні видання визначаються експертною комісією з питань відбору документів у процесі комплектування бібліотечних фондів.
4.3. Оцінка документів минулих років, отриманих в дар, проводиться із застосуванням переоціночних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, цін на книжковому ринку, прайс-листів видавництв,  книготорговельних організацій і т.д.

понеділок, 14 травня 2018 р.

«Іграшка» у Національній бібліотеці Литви

Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Маживдаса відкрилася після 8-річної реконструкції старої бібліотечної будівлі у 2016 році. Після реконструкції площа бібліотеки зросла вдвічі.
 Роботи з оновлення будівлі обійшлися в  суму 26 мільйонів євро, з якої 744 тис. євро було отримано від Структурних фондів ЄС. Одночасно бібліотека  може прийняти близько 1000 відвідувачів,  для яких створено 400  комп'ютеризованих робочих місць. Фонд інформаційних ресурсів налічує  6,5 млн. прим. Персонал  - 480 співробітників.

В структурі бібліотеки - кіно і конференц-зали, телевізійні студії та звукозапису, музичні та художні  простори, науково-дослідний центр Judaica, центр дитячої творчості.
Складовою центру дитячої творчості є «Іграшка», - окреме обладнане приміщення, де батьки, які користуються послугами бібліотеки, можуть залишити своїх маленьких дітей віком від трьох до шести років під опікою бібліотекарів, які мають педагогічну освіту.  Послуга безплатна.
Для того, щоб скористатися послугою, батьки чи опікуни мають звернутися в центр реєстрації, заповнити спеціальну анкету та підписатися про ознайомлення з правилами «Іграшки».
А вони наступні:
У дитини має бути змінне взуття або шкарпетки.
Їжу, напої та власні іграшки дитини мають бути залишені у шафах для зберігання власних речей відвідувачів на другому поверсі бібліотеки.
Батьки/опікуни повинні негайно забрати свою дитину, якщо:
а) працівники відзначають симптоми захворювання дитини;
б) якщо дитина плаче і її неможливо заспокоїти;
в) якщо дитина не слухається персоналу бібліотеки.
Дитина може бути залишена в «Іграшці» не більше чотирьох годин.
У «Іграшці» дітей не годують.
Дитину повертають лише тій особі, яка її привела.
Робочий час:
Понеділок - четвер з 10:00 до 19:00 (обідня перерва 14.00-14.45);
П'ятниця з 10:00 до 17:45 (обідня перерва 14.00-14.45).

Подібна послуга пропонується і у бібліотеці університета в Шауляї. Залишити дитину можна на 3 години. З дітьми проводять різні розвиваючі ігри.
Послуга по догляду за дітьми надається працівниками бібліотеки з педагогічною освітою, або соціальним працівником та є безплатною для користувачів, які працюють з фондами бібліотеки, беруть участь у її заходах.
Для зовнішніх користувачів послуга є платною і дорівнює як 2,03 євро за годину.

неділя, 25 березня 2018 р.

Книжки хвилюються

Сподобався ролик, створений бібліотекою комуни Егедаль (Данія) про процес виконання замовлень користувачами бібліотечних книжок по інтернету. Зворушливо.  Основний меседж: книжки дуже хвилюються, коли вони відправляются в довгу дорогу, але вони дуже розчаровані, коли їх не забирають з бібліотеки.
Коментар під відео - звернення до замовників."Тут ви можете побачити подорож своєї книжки. Ви будете здивовані як багато людей задіяні для того, аби книжка потрапила до вас.
Наш фільм демонструє важливість отримання вами книжок та матеріалів, які ви замовляєте в bibliotek.dk."


Популярні публікації блогу