Розумна автоматизація бібліотек

Питання вітчизняної АІБС, національного центру каталогізації, національної електронної бібліотеки,... і досі стоять відкритими. Причин тому багато... 

Все ж таки краще учитися не на власних помилках, а на досвіді інших. До прикладу, Литви, де з ініціативи Національної бібліотеки в 1994 році була створена концепція литовської інтегральної бібліотечної інформаційної системи (LIBIS), в якій передбачені основні цілі і завдання, а також організаційно-функціональна структура системи. 

Міністерство культури країни зобов'язало Національну бібліотеку організувати і координувати роботи з проектування LIBIS і створити в структурі бібліотеки окремий підрозділ для виконання цих робіт. У 1996 р уряд Литовської Республіки затвердив державну програму створення LIBIS на 1996-2008 рр. Створення оригінального програмного забезпечення потребувало багато часу і інвестицій, але дозволило краще пристосувати його до специфіки бібліотек Литви. В даний час програмне забезпечення LIBIS повністю використовують всі публічні (61), 10 музейних, 4 бібліотеки державного значення. Впроваджується ця система і в інших інституціях (наприклад, вона впроваджена в бібліотеках Конституційного і Верховного судів). 

З метою навчання студентів програма впроваджена на факультеті комунікацій Вільнюського університету і в Шяуляйському університеті. На основі LIBIS створена спеціальна програма MOBIS для бібліотек загальноосвітніх шкіл та гімназій. 

Влітку 1998 року почала функціонувати перша підсистема - зведеного каталогу, де міститься більше 3 мільйонів бібліографічних записів, і в якій беруть участь і деякі бібліотеки вузів. Підключилися й інші підсистеми: інформаційного пошуку (OPAC), системи комплектування, управління інформацією (включаючи управління потоками ділової документації), поточної і ретроспективної бібліографії, архіву електронних ресурсів, ретроконверсії карткових каталогів, обслуговування користувачів (бібліотеки видають єдиний  квиток користувача LIBIS, що дозволяє користуватися послугами всіх бібліотек, включених в систему LIBIS), видавництв, міжбібліотечного абонемента та ін. 

Слід зазначити, що участь в LIBIS - системі дозволило ліквідувати дублювання процесів каталогізації за допомогою створення системи розподіленої каталогізації, а також включити бібліотеки LIBIS в створення банку даних національної бібліографії. 

Бібліотеки LIBIS через Національну бібліотеку придбали комп'ютерної техніки на суму понад 1 мільйон ЄВРО. 

Національна бібліотека не тільки сприяє створенню комп'ютерних мереж бібліотек LIBIS і організовує навчання працівників бібліотек. У пошуках додаткових можливостей фінансування, враховуючи кризову економічну ситуацію в державі і прагнучи прискорити роботи по автоматизації публічних бібліотек, ще в 2009 р. бібліотека представила заявку на отримання підтримки структурних фондів ЄС для розвитку інтерактивних електронних послуг на замовлення і видачі видань і публікацій в публічних бібліотеках. Успішне впровадження LIBIS в публічних бібліотеках Литви не вирішило повністю проблем інформаційного забезпечення жителів країни, оскільки тільки в 40% філій публічних бібліотек в сільських місцевостях і маленьких містечках доступний Інтернет. Крім того, навіть у тих бібліотек, які мають доступ до Інтернету, в тому числі і центральних, залишалося чимало проблем: не вистачало техніки, робочих місць для користувачів, кваліфікованих фахівців. Виникла необхідність прискорювати модернізацію бібліотек. 

З цією метою Національна бібліотека Литви разом з Міністерством культури Литовської Республіки в 2008-2011 рр. здійснюють проект «Бібліотеки - прогресу». Основна мета проекту - через зміцнення і використання можливостей бібліотек домогтися, щоб населення Литви, особливо на селі, а також населення, що належить до груп соціального ризику, значно ширше використовувало можливості інформаційних технологій для отримання інформації та спілкування. 

Кошти на проведення проекту виділили Фонд Білла і Мелінди Гейтс, уряд Литовської Республіки та компанія Microsoft, які подарували програмне забезпечення. В цілому Інтернет  встановлений в 900 філіях публічних бібліотек. Місцеві муніципалітети взяли зобов'язання забезпечити публічний доступ до Інтернету і сприяти реалізації інших частин проекту (ремонти, меблі), а також забезпечити подальший розвиток цієї діяльності. Повноправне членство в ЄС відкрило нові можливості. Зокрема, можливість використовувати кошти структурних фондів ЄС відкрила шлях для реалізації проекту «Створення інтегральної віртуальної інформаційної системи Литви» (2005- 2008 рр.). Спільно з Художнім музеєм Литви і Департаментом архівів Литви створений банк даних оцифрованих об'єктів культурної спадщини, що зберігаються в бібліотеках, архівах і музеях (див. www.epaveldas.lt), що містить більше 3 мільйонів 605 тис оцифрованих сторінок оригінальних рукописів, газет, старих книг, метрик, літописів, інших,  які мають історичну цінність, документів. Партнери на кошти проекту придбали необхідну дорогу техніку. В процесі реалізації даного проекту Національна бібліотека оцифрувала більше 3 мільйонів сторінок. Серед них: старовинні (1574-1863) литовські книги; книги періоду заборони друку (1864-1904; видрукувані в Литві книги на латинській (ХVІ-ХVІІ століття) і Литовської Республіки. 

Відновлення незалежності сприяло розвитку міжнародних контактів. Традиційно розвиваються і зміцнюються зв'язки з національними бібліотеками країн Балтії: по ініціатіві цих національних бібліотек відроджені спільноти бібліотекарів, що діяли в довоєнні роки, продовжується традиція організації спільних конгресів, майже п'ять десятиліть діє літній семінар LiLaEst національних бібліотек 3 балтійських країн (Литви, Латвії та Естонії). Двосторонні договори про співпрацю пов'язують Національну бібліотеку Литви з рядом європейських бібліотек, в тому числі і з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського. Звідси

До речі, в  Україні 8 бібліотек є національними.