СТАНДАРТ ХОРОШОЇ БІБЛІОТЕКИ

Саме таку назву, якщо перекласти дослівно, має Методична інструкція Міністерства культури Чехії щодо стандарту публічних бібліотечно-інформаційних послуг.

Якщо порівняти з  Постановою КМУ 2019 р. Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні , то ці рекомендації деталізовано, базуючись на міжнародних стандартах, прописують і просторову  модель бібліотек, і веб-представництво, і підвищення фахового рівня. Бо компетенції бібліотекаря сьогодні відіграють дуже важливу роль не лише у розвитку і якості  бібліотечних послуг, але й збереженні бібліотеки для громади. 

Ну і цікаво порівняти вітчизняні  нормативи і чеські.

Отже, ці рекомендації  встановлюють основні кількісні та якісні умови надання бібліотечних послуг публічними бібліотеками. Це відповідає  правовому порядку Чеської Республіки, що всі положення мають характер рекомендацій, якщо вони не ідентичні положенням діючих правових норм, особливо Закону про бібліотеки.

Інші бібліотеки, такі як університетські, наукові, медичні, музейні тощо, мають спеціалізований характер і в першу чергу призначені для певної групи користувачів (студентів університетів, користувачів у галузі досліджень та розробок тощо), тому не можуть бути структуровані відповідно до кількості населення. З точки зору загальної концепції бібліотечних послуг, не доцільно їх стандартизувати. Для уточнення доступності послуг цих бібліотек достатньо застосувати основний принцип Бібліотечного закону, тобто надавати бібліотечні послуги таким чином, щоб гарантувати рівний доступ для всіх без обмежень.

 Стаття 1. Місія бібліотеки, цілі та обсяг стандарту бібліотечних послуг

Публічна бібліотека є місцем для входу у світ знань та основною передумовою навчання протягом усього життя, самостійного прийняття рішень і культурного розвитку  особистості  та соціальних груп.

Ядром послуг публічних бібліотек повинні бути наступні  ключові види діяльності, пов'язані з інформацією, грамотністю, освітою та культурою:

1. формування та зміцнення читацьких звичок з раннього дитинства;

2. підтримка самоосвіти та всіх рівнів шкільної освіти;

3. надання можливостей для особистісного творчого розвитку;

4. заохочення фантазії та творчості дітей та молоді;

5. сприяння усвідомленому підходу до культурної спадщини та до цінностей мистецтва і прогресу науки;

6. забезпечення доступу до усіх культурних форм презентації репродуктивного мистецтва;

7. сприяння міжкультурному діалогу та культурному різноманіттю;

8. підтримка народних традицій та звичаїв;

9. надання всіх видів загальної інформації;

10. надання інформаційних послуг місцевому бізнесу, асоціаціям та групам інтересів;

11. підтримка розвитку інформаційної та комп’ютерної грамотності;

12. підтримка та участь у всіх заходах та програмах, що стосуються ліквідації неписьменності, відповідно, за необхідності, заохочення такої діяльності.

(Маніфест ІФЛА / ЮНЕСКО про публічні бібліотеки)

 1. Метою стандарту бібліотечних послуг є покращення доступності та якості бібліотечних послуг для своїх користувачів.

2. Стандарт бібліотечних послуг дозволяє бібліотекам, муніципалітетам, регіонам та центральним органам державного управління здійснювати порівняння та контроль наявності та якості бібліотечних послуг та систематично застосовувати форми підтримки для їх розвитку.

3. Стандарт бібліотечних послуг є інструментом мотивації, і його показники використовуються при забезпеченні та використанні коштів з державних бюджетів з метою підтримки розвитку бібліотечних послуг.

4. Сфера дії стандарту обмежена бібліотечними послугами, що надаються публічними бібліотеками, муніципальними або регіональними. Ці бібліотеки утворюють базову інфраструктуру, яка забезпечує користувачам доступ до бібліотечних послуг.

 Стаття 2. Предмет стандарту бібліотечних послуг

1. Стандарт бібліотечних послуг визначає наступні категорії та показники (критерії), за якими послуги надаються користувачам у бібліотеках:

а) години роботи бібліотеки для громадськості,

б) створення бібліотечної колекції та джерел інформації,

в) місцезнаходження бібліотеки в муніципалітеті,

г) площа бібліотеки, призначена для користувачів,

д) навчальні місця для користувачів бібліотеки,

f) доступ до Інтернету та інформаційних технологій,

g) веб-сайт бібліотеки,

з) електронний каталог бібліотеки в Інтернеті,

i) кадрове забезпечення бібліотеки,

j) кваліфікація та підготовка працівників бібліотеки,

k) вимірювання задоволеності користувачів бібліотеки,

л) культурно-освітня та громадська діяльність

бібліотеки.

2. Значення показників, встановлені стандартом бібліотечних послуг, визначені як оптимальні. Досягнення їх гарантує хороші умови для надання послуг користувачам. Стандарт бібліотечних послуг визначає окремі критерії як орієнтовні дані (значення відповідають середнім показникам по країні).

3. Показники умов надання бібліотечних послуг диференційовані для бібліотек, що працюють в різних за розміром категоріях муніципалітетів та міст. Основним критерієм було обрано кількість жителів муніципалітету.

4. Значення конкретного показника в окремих категоріях застосовується пропорційно кількості мешканців муніципалітету, його площі та місцевим умовам.

Стаття 3. Години роботи бібліотеки для громадськості

1. Залежно від місцевої ситуації доцільно визначити пропорції годин роботи вранці та вдень, а також у суботу та неділю.

Бібліотека відкрита годин на тиждень	Рекомендоване значення	Середній показник за 2018
Кількість жителів	Кількість годин	Кількість годин
до 500	Від 4 до 10	2,4
501–1000	5 -15	4
1001–3000	15- 23	10.5
3001–5000	23- 28	23
5001–10 000	28 - 40	29
10 001–20 000	40 -45	37
20 001–40 000	45-50	43
понад 40 001	50 – і більше	48

2. Обсяг годин роботи бібліотеки не має співпадати із загальним обсягом робочих годин, необхідних для забезпечення діяльності бібліотеки. Час роботи бібліотечного персоналу в муніципалітетах, де проживає менше 1000 жителів, має бути приблизно на третину довше робочого часу бібліотеки. «Оптимальний доступ до бібліотечних послуг вимагає, щоб бібліотека була відкрита в той час, який найбільше підходить тим, хто живе, працює та навчається в місці, де вона працює. Цей доступ можна продовжити, підтримуючи телефонний зв’язок цілодобово або надаючи доступ до вибраних послуг через веб-сайти ". (Настанови ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, стаття 3.9.2)

Стаття 4. Створення бібліотечної колекції та бази  інформаційних ресурсів

1. Управління бібліотеки в муніципалітеті, де проживає понад 10 000 мешканців, та регіональної бібліотеки, яка виконує функцію базової бібліотеки за місцем свого функіонування, систематично додає до бібліотечної колекції аудіо-, аудіо-візуальні та мультимедійні документи.

2. Бібліотечний фонд вимагає постійних змін, щоб зберегти свою соціальну значимість та розумну актуальність.

3. Визначаючи витрати на придбання бібліотечної колекції, рекомендується забезпечити збільшення суми на придбання бібліотечної колекції у зв'язку з динамікою інфляції минулого року.

Показник: Витрати на придбання бібліотечного фонду та інших інформаційних ресурсів, тобто сума в 1 крон на 1 жителя муніципалітету, витрачена на придбання бібліотечного фонду та інформаційних ресурсів за календарний рік.

	Рекомендовано значення	Середнє значення по країні 2018
Сума в чеських кронах на душу населення	30- 45	29

 Стаття 5. Розташування бібліотеки в селі

«Бібліотечні послуги повинні надаватися в максимально відвідуваному місці, що є центром життя населення та є вигідним для жителів муніципалітету. Якщо це можливо, вони повинні знаходитись поблизу транспортних центрів, поруч із центрами життя громади, наприклад, магазинами, торговими центрами, культурними підприємствами. Публічну бібліотеку доречно розміщувати у будівлі, де доступні інші послуги, такі як музеї, художні галереї, громадські центри чи спортивні споруди ".

(Настанови ІФЛА: Послуги публічної бібліотеки)

Рекомендований діапазон загального обсягу бібліотечного фонду = 2-3 бібліотечні одиниці на душу населення.

Показник: Щонайменше 7% щорічного оновлення бібліотечної колекції новими надходженнями. Визначаючи основу для розрахунку відсотка поновлення, передбачається, що бібліотека повинна мати принаймні 2 бібліотечні одиниці на душу населення.

1. Бібліотеку рекомендується розміщувати в центрі населеного пункту або поблизу центру. Відстань ходьби до неї  не повинна перевищувати 15 хвилин пішки або на громадському транспорті чи автомашині.

2. Якщо відстань ходьби перевищує вказаний показник, доцільно забезпечити доступність бібліотечних послуг, створивши філію, пересувну бібліотеку або іншим способом.

 Стаття 6. Бібліотечна зона, призначена для користувачів

“Бібліотека повинна мати достатній простір для своєї діяльності для надання повних бібліотечних та інформаційних послуг відповідно до її стратегічного плану, місцевих, регіональних чи національних стандартів чи рекомендацій.

Бібліотека пропонує свої приміщення для вивчення людей та груп, для дозвілля та зустрічей. Бібліотека має пропонувати приміщення для обслуговування дорослих, дітей та підлітків, а також для використання всією родиною ". (Маніфест ІФЛА / ЮНЕСКО, ст. 3.10.1)

 1. Площа, призначена для користувачів, включає загальну корисну площу бібліотеки, призначену для відвідувачів (у головному корпусі та філіях), наприклад, вільний вибір, навчальні зали, читальні, включаючи літні читальні, лекційні (театральні) зали тощо. Виключені склади, сходи, вхідні зони, соціальні об’єкти тощо.

 При оцінці просторової безпеки бібліотеки та при підготовці проекту будівництва та реконструкції бібліотеки доречно використовувати технічний звіт ISO, який надає експертні вказівки при плануванні бібліотечних будівель.

Показник: Бібліотека повинна мати принаймні 60 м2 на 1000 жителів муніципалітету або території обслуговування.

У муніципалітетах, де проживає менше 1000 жителів, цей показник буде використовуватися в розумних межах для забезпечення всіх функцій бібліотеки.

 Стаття 7. Навчальні місця для користувачів бібліотеки

Бібліотека пропонує навчальні місця для дорослих, дітей та молоді, де користувачі можуть працювати з бібліотечними документами та інформаційними ресурсами, індивідуально або в групах. Там, де це дозволяють місцеві умови, доцільно створити читальні, індивідуальні та групові кабінети та місця для концентрованого навчання.

Показник: кількість навчальних місць

	Рекомендований показник	Середній  показник у 2018 р.
населення	Навчальних місць	Навчальних місць
до 500	4 - 5	5
501–1000	6 -8	6
1001–3000	9 -10	10
3001–5000	10 -18	18
5001–10 000	20 - 28	27
10 001–20 000	28 -70	41
20 001–40 000	70 - 120	81
понад 40 000	120  і більше	210

 Стаття 8. Доступ до Інтернету та інформаційних технологій

«Забезпечення необмеженого доступу до Інтернету в бібліотеках та інформаційних службах підтримує суспільство та окремих людей у їхніх зусиллях досягти свободи, процвітання та розвитку.

Бібліотеки та їхні послуги є основними шлюзами до Інтернету. Бібліотеки пропонують можливості, поради та допомогу всім, і для деяких груп вони є єдиними доступними для них точками доступу. Вони дають змогу подолати бар’єри, створені різноманітністю ресурсів, технологій та рівня освіти».

(Директива IFLA, стаття 8, Маніфест IFLA про доступ до Інтернету)

 Стаття 9. Веб-презентація бібліотеки

Бібліотека має використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), щоб дозволити людям отримати доступ до своїх електронних фондів та послуг з дому, школи чи на робочому місці.

Якщо це можливо, вони повинні бути доступні цілодобово, сім днів на тиждень.

(Правила ІФЛА: Послуги публічної бібліотеки)

 1. Бібліотека забезпечує, відповідно до чинного законодавства, підключення до Інтернету через Wi-Fi або доступ до внутрішньої мережі бібліотеки. Якщо вона пропонує з'єднання Wi-Fi, кількість стаціонарних станцій може бути зменшена.

2. Бібліотека пропонує користувачам достатню кількість розеток для ноутбуків, смартфонів, планшетів тощо. Комп’ютери та інші інформаційні технології повинні оновлятися не пізніше п’яти років.

3. Управління  муніципалітету, в якому понад 10 000 жителів, та регіональної бібліотеки, яка виконує функції базової бібліотеки, оснащує вибрані навчальні місця технологією та дає можливість використовувати аудіо-, аудіо-візуальні та мультимедійні документи. включаючи Інтернет для людей із вадами зору та сліпих.

 Індикатор: кількість загальнодоступних точок доступу до Інтернету

	Рекомендована кількість	Середнє значення у 2018
Кількість жителів	Кількість точок доступу	Кількість точок доступу
до 500	1 - 2	1
501–1000	2	1
1001–3000	2- 3	2
3001–5000	3-5	3
5001–10 000	5 -10	5
10 001–20 000	10- 15	8
20 001–40 000	15-20	18
понад 40 001	20     і більше	44

1.      Веб-сайт має власний домен в Інтернеті або використовує домени свого оператора. Він складається з набору цифрових документів, що містять основну інформацію про бібліотеку та посередницькі електронні послуги бібліотеки (наприклад, електронний каталог, ліцензійні та власні бази даних, он-лайн послуги надання позик, он-лайн інформаційні послуги)

2. Веб-сайт бібліотеки повинен містити щонайменше таку інформацію:

• назва та місце знаходження бібліотеки,

•контактна інформація,

• ім'я засновника / власника,

• короткий опис бібліотеки,

• перелік відділів (якщо такі є),

• години роботи,

• основні документи про бібліотеку, правила бібліотеки,

• огляд пропонованих послуг,

• прайс лист додаткових послуг.

3. Основні рекомендовані дані - це посилання на  інші бібліотеки, з якими співпрацюють, їх онлайн сервіси та служби, наприклад, “Запитайте бібліотеку” .

4. Веб-сайт бібліотеки розроблений відповідно до правил створення доступного веб-сайту з урахуванням потреб користувачів із вадами зору та слуху, користувачів із обмеженою рухливістю рук чи порушеннями концентрації уваги. Веб-сайт використовує протокол HTTPS, який забезпечує автентифікацію та конфіденційність передачі даних.

 Стаття 10. Електронний бібліотечний каталог (OPAC) в Інтернеті

Якщо бібліотека має каталог в Інтернеті, її доступність для громадськості та інших бібліотек зростає, а якість послуг покращується "(Директива ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, стаття 10)

Бібліотеки з населенням менше 500, якщо вони не мають власного електронного каталогу, представляють свої фонди через регіональний електронний каталог.

 Стаття 11. Кадрове забезпечення бібліотеки

«Бібліотека повинна бути ефективно організованою та підтримувати професійний рівень своєї діяльності. Бібліотекар є активним посередником між користувачем та фондами бібліотеки.

Обов’язковою умовою забезпечення достатнього рівня послуг є професійна кваліфікація бібліотекаря та подальша освіта ". (Маніфест ІФЛА / ЮНЕСКО)

На кількість персоналу кожної бібліотеки впливає ряд факторів, таких як тривалість робочого часу для громадськості, розмір книгозбірні та її розміщення, кількість бібліотечних будівель чи філій, складність організаційної структури, спектр послуг та їх використання, кількість користувачів і необхідність найму спеціалістів.

Кількість персоналу збільшується в міру розширення діяльності бібліотеки шляхом організації культурних, освітніх та громадських заходів.

Якщо деякі послуги надаються або доповнюються регіональними або центральними національними установами, це також впливає на кількість персоналу на місцевому рівні. Розмір коштів також є вирішальним фактором.

Концепція адекватного кадрового забезпечення бібліотечних послуг повинна реалізовуватися на основі процесу застосування методу порівняння продуктивності з бібліотеками подібних розмірів та подібних характеристик (бенчмаркинг).

 Стаття 12. Кваліфікація та освіта бібліотечних працівників

Професійну бібліотечну діяльність забезпечує спеціаліст бібліотеки з принаймні середньою освітою, який має професійну кваліфікацію. Під професійною компетентністю розуміється сукупність теоретичних знань, знання професійних стандартів, процесів та правових норм, що регулюють діяльність бібліотеки.

Адміністрація бібліотеки прагне постійно підвищувати кваліфікацію професіоналів.

Показник: Щонайменше 48 робочих годин на рік відводиться на подальше професійне навчання на одного працівника.

Персонал, який працює в бібліотеках з робочим часом менше 15 робочих годин на тиждень, проходить щонайменше 8 робочих годин на рік для подальшого професійного навчання.

 Стаття 13. Вимірювання задоволеності користувачів бібліотеки

“Публічна бібліотека повинна з’ясувати, які потреби громадськості, щоб мати можливість надавати послуги, які їх задовольняють. Опитування слід проводити через рівні проміжки часу, бажано кожні п'ять років, оскільки потреби та очікування змінюються ".

(Правила ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, ст. 12)

1. Задоволеність користувачів регулярно оцінюється кожні 5 років за допомогою стандартизованої анкети (опитування). Оцінка бібліотечних послуг проводиться для користувачів старше 15 років та для користувачів молодше 15 років.

2. Адміністрація бібліотеки постійно відстежує та контролює ефективність роботи, вимірюючи задоволеність користувачів щодо потреб управління бібліотекою та фінансування. Метою вимірювання є надання надійних даних про те, як користувачі оцінюють бібліотечні послуги.

Показник задоволеності користувачів бібліотеки старше 15 років:

Більше 90% користувачів оцінюють бібліотечні послуги як добрі чи дуже хороші.

Шкала оцінки задоволеності бібліотечними послугами:

• дуже добре

• добре

• задовільно

• поганий

• дуже погано

Показник задоволеності для користувачів бібліотеки до 15 років:

Понад 75% дітей та молоді оцінюють бібліотечні послуги як добрі.

Шкала оцінки задоволеності бібліотечними послугами:

• добре

• задовільно

• погано

 Стаття 14. Освітня, культурна та громадська діяльність бібліотек

"Публічна бібліотека повинна бути центром громади, якщо вона хоче повноцінно брати участь у її діяльності. Тому вона повинна співпрацювати з іншими організаціями та групами в громаді ".

(Настанови ІФЛА: Послуги публічних бібліотек, стаття 3.4.8)

На освітню, культурну та громадську діяльність бібліотеки впливає місце, де працює бібліотека. Метою є розвиток соціального та культурного середовища жителів села, підтримка місцевого суспільства у всіх вікових категоріях та зміцнення співпраці та солідарності. Цінність бібліотек також визначається їхнім становищем у місцевій громаді, в середовищі, в якому функціонує бібліотека.

Необхідно проаналізувати потреби місцевої громади та перетворити бібліотеку на місце неформального навчання впродовж життя, місце зустрічей, підтримки творчості та співпраці громади. Використовуйте загальнодержавні заходи, організовані бібліотечними асоціаціями.

 Показник: кількість освітніх, культурних  заходів бібліотек

	Рекомендована кількість	Середня кількість по країні 2018
Кількість населення	Кількість подій на рік	Кількість подій на рік
До 500	4 -6	1,5
501–1000	6 - 20	5
1001–3000	20 - 40	18
3001–5000	40 -80	50
5001–10 000	80 - 150	102
10 001–20 000	150 - 300	218
20 001–40 000	300 - 600	483
Понад  40 000	600 - 1100	924

 Стаття 15. Оцінка відповідності стандарту бібліотечних послуг

1. Оцінка виконання стандарту бібліотечних послуг здійснюється:

• на місцевому рівні управлінням бібліотеки,

• на регіональному рівні регіональною бібліотекою або у співпраці з бібліотеками, яким доручено виконувати регіональні функції,

• на національному рівні - Національною бібліотекою.

2. Оцінка виконання стандарту бібліотечних послуг базується на основі даних державної статистичної звітності для публічних бібліотек за затвердженою формою, або доповнюється частковим аналізом або опитуванням.

3. Регіональна бібліотека, бібліотека, якій доручено виконання регіональних функцій, та Національна бібліотека публікують результати оцінки виконання стандарту бібліотечних послуг через Інтернет не рідше одного разу на два роки.

4. Через кожні п’ять років показники стандарту будуть порівнюватися з фактичним станом бібліотечного обслуговування як на регіональному рівні регіональною бібліотекою, так і на рівні Національної бібліотеки.

За матеріалами:  https://ipk.nkp.cz/docs/VKIS/standard-pro-dobrou-knihovnu-2020