Штрафувати не можна пробачити. Ставимо кому у реченні

Пеня за прострочений термін користування бібліотечними книжками – звичайна практика для багатьох бібліотек. Принаймні, у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки – це не лише дисциплінуючий захід для користувачів, але й невеличке джерело надходження коштів на рахунок бібліотеки.

Які зміни відбуваються сьогодні  у бібліотеках щодо ставлення до таких штрафів?  Чи відповідають штрафи фундаментальній місії бібліотек: обслуговувати громадськість інформацією та знаннями? І чи справедливо це однаковою мірою відносно багатих і бідних користувачів бібліотек?

Промоніторила бібліотечні ресурси і ось що виявила.

Звіт про діяльність однієї з  бібліотек Колорадо за 2016 рік показав, що відмова від пені  допомогла залучити або повернути до бібліотеки певну кількість дітей. В одних пеня за прострочений термін викликає роздратування, тоді як в інших – досить серйозне відчуття вини.

На конференції 2019 року Американська бібліотечна асоціація у складі  близько 55000 членів, прийняла "резолюцію про грошові штрафи як форму соціальної несправедливості" .

Коли пандемія закрила бібліотеки і ускладнила можливість вчасного повернення книжок, багато бібліотек переглянули свою політику щодо прострочених штрафів.

Прощення боржників.

На шляху до відмови від застосування пені деякі бібліотеки перестали штрафувати лише дітей та молодь, інші звільняли людей пільгових категорій. Деякі прощали штрафи до певної визначеної суми. Деякі бібліотеки почали прощати штрафи за місячне прострочення, а потім стягували з боржника вартість позиченої книжки.

Коли бібліотеки починають проводити дні амністії боржників, ми називаємо це акцією «День прощення боржника», книжки повертаються у бібліотеки потоком.

Також бібліотеки знаходять заміну грошовим штрафам. У 2018 році публічні бібліотеки в окрузі Ферфакс, штат Вірджинія, розпочали акцію зі збору продовольства замість штрафів, таким чином зібравши  12000 фунтів продовольства для пожертви в соціальні установи.

 У Квінсі , штат Нью-Йорк, публічна бібліотека започаткувала програму «Прочитай пеню". Півгодини читання книжки у бібліотеці дорівнює прощенню 1 долара нарахованої пені.

Результат  опитування бібліотек,  яке проводилось наприкінці 2018 року, показав, що кожна п'ята бібліотека, яка розглядала можливість скасування штрафу, назвала найбільшим стримуючим фактором фінансовий.

Проблема ще й в тому, що усі  бібліотеки  нараховують штрафи за однаковими ставками, і ті, що знаходяться у районах проживання більш заможних громадян, і ті, де проживає більше населення з низьким рівнем доходів. Саме там вища середня сума боргу та найбільше заблокованих користувачів.

Зростання кредитування електронних книг, термін користування якими завершується автоматично та не спричиняє штрафів, дещо скоротило загальні цифри надходжень у бюджет бібліотек  від сплати пені.

Щоб компенсувати втрати в доходах, бібліотеки впроваджують нові платні послуги: послугу поновлення паспорта; «банку совісті» за затримку понад термін отриманих книжок,  нарахування плати за заміну втрачених читацьких квитків, сканування та надсилання копій, нарахування орендної плати за користування конференц залами та кімнатами для переговорів, ін.

У 2016 році в Оріндж-Біч, штат Алабама, публічні бібліотеки замінили прострочені штрафи добровільними пожертвами, які незабаром також знизили. Загальна доброзичливість, яку бібліотека заробила в громаді своєю новою політикою, сприяла рішенню про збільшення її фінансування вдячною міською радою.

Скасування штрафів зміцнило загальну репутацію бібліотек, а також збільшило кількість користувачів та обсяг книжкового фонду.

А  яка ваша думка з цього приводу, колеги?

Читайте також статтю з  блогу НБУ ім. Ярослава Мудрого https://oth.nlu.org.ua/?p=4763&fbclid=IwAR18G7pkKBuh-scMum9-Xe9Jtr19PeGK0g9q07RTawh2nHxm6bk06EtCsUk