Що ми цінуємо та розділяємо?

     Почну зі слів Роберта Доусена, американського фотографа, на зустрічі з яким я побувала вчора, 29 липня, в Американському домі: «Бібліотеки – це місцевий ресурс, але я розглядаю цю дивовижну систему цілісно. В той час, як кожна бібліотека відповідає на особливі потреби, загальнодержавна система місцевих бібліотек становить важливу частину здорового сучасного суспільства. Люди розуміють, що майбутнє демократії залежить від освіченості населення. Кожен громадянин повинен мати право на вільний доступ до громадських ресурсів. Ці погляди живлять сьогоднішні публічні бібліотеки, які функціонують як система некомерційних центрів, яка допомагає нам визначати, що ми цінуємо та розділяємо». Цей висновок – результат 18-річної реалізації Робертом Доусеном проекту фотографування сотень бібліотек у 48 штатах США. Від Аляски до Флориди та від Нової Англії до Каліфорнії.

 Отже, про некомерційність бібліотек.

 У публікації «Безплатні бібліотеки» на одному з норвезьких сайтів, Міністерство культури Норвегії заспокоює громадян, що традиційне використання публічної бібліотеки має залишатися вільним. Існують спеціальні сервісні послуги, що є платними. Але не треба це сприймати як фронтальний наступ на принципи вільного користування бібліотеками. Публічні бібліотеки повинні відповідати вимогам сьогодення, розвивати нові навички користувачів в отриманні інформації. Але ситуація часто така, що місцева публічна бібліотека з фінансових причин не в змозі запропонувати такі послуги. Питання не в тому, щоб бібліотека отримувала нове джерело доходу, а в тому, щоб публічні бібліотеки в конкретних випадках мали можливість надати таку послугу, яку користувач готовий оплатити. Далі, як приклад, наводиться послуга доставки документів, затребуваних користувачем, із бібліотек інших країн (ММБА). В цьому випадку послугу пересилки документа має оплатити користувач. 

Бібліотеки України при введенні в практику роботи платних сервісних послуг керуються чинною постановою  КМУ від 12 грудня 2011 р. N 1271.  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1271-2011-%D0%BF

Проект нового документу ще не затверджено.

Але нещодавно затверджено «Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури» наказом від 1 грудня 2015 р., в  положеннях якого даються посилання на чинний затверджений перелік платних послуг від 2011 року.

Законом України №911-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вводяться зміни до Закону України  "Про бібліотеки і бібліотечну справу", але не у перелік платних послуг.
Дослівно: «13. Статтю 26 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"  (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 177) викласти в такій редакції: "Стаття 26. Фінансування бібліотек

Основними джерелами фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, заснованих на інших формах власності, - кошти засновників.

За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюються фінансування розробки і реалізації програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвитку дистанційного обслуговування засобами телекомунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.

Суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах виділяються окремим рядком.

Додаткове фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності може здійснюватися за рахунок:

коштів, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг;

коштів, одержаних за роботи (послуги), виконані на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

грантів, благодійних внесків, добровільних пожертвувань, грошових внесків, матеріальних цінностей, одержаних від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;

коштів, отриманих бібліотеками як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти і розміщених на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору;

інших не заборонених законодавством джерел.

Розмір плати за надання платних послуг встановлюється бібліотекою державної і комунальної форм власності щороку у національній валюті України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися бібліотеками державної і комунальної форм власності, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання платних послуг бібліотеками, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

У разі одержання коштів від надання платних послуг, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, з інших джерел, не заборонених законодавством, бюджетні асигнування державних і комунальних бібліотек не зменшуються.

Фінансування приватних бібліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших джерел, не заборонених законодавством".

Саме ці документи підштовхнули до активізації у бібліотечній галузі міста діяльності щодо підготовки до впровадження нових платних послуг для користувачів. З метою залучення до відвідування бібліотек нових відвідувачів. Послуги, що пропонуються до впровадження, далеко не сервісні. (Майстер-класи, до прикладу, що в усі часи проводилися бібліотеками з допомогою партнерів та волонтерів для наших, в переважній більшості незаможних, користувачів, безплатно). І, напевне, далеко не такі, за які наші користувачі готові платити. Чому напевне? Бо маркетингового дослідження думки користувачів, за що вони готові платити, не проводилося. А починати потрібно саме з цього.

Погуглила європейські бібліотеки на предмет надання ними платних послуг. Погляньте ось ТУТ. Прайс-лист прикріплений лише у розділі, що повідомляє про сервісні послуги: ксерокопіювання, роздрук і т.д.

Переглянула європейські бібліотеки, чи пропонують вони у своїх приміщеннях заходи за платню. Перегляньте зведений план заходів до кінця року  бібліотек муніципалітету Хйоррінга  у Данії. Всі заходи безплатні. Переконайтеся самі.

Інформації про ніякі платні танцювальні гуртки в бібліотеці там ви не знайдете. Бо призначення бібліотеки закладено в її назві – бібліо – книга. Ми можемо і маємо робити усе, хай навіть потанцювати у бібліотеці перед черговим заходом з популяризації книги, читання, чи просвітницьким заходом, чи заходом з підвищення інформаційної культури.  Але ж не організовувати танці ради однієї мети – заробити гроші. Це моя суб’єктивна думка.
Завершу її словами Ендрю Карнегі. Про збудовану ним бібліотеку згадував у своєму виступі  вчора Роберт Доусен. "На землі немає кращої колиски демократії, ніж вільна публічна бібліотека, ця республіка освіченості, де ні ранг, ні посада, ані багатство не має жодного значення". 

Маєте іншу думку? Запрошую до обговорення. :)

P.S.

В американському блозі Annoyed Librarian (Роздратований бібліотекар) вміщено матеріал, що не без дещиці гумору можна було б назвати «бюджетні хитрощі в важкі часи». Анонім з публічної бібліотеки в Каліфорнії ділиться своїми міркуваннями про те, як можна заробити додаткові гроші в бібліотеці та як скоротити поточні витрати. Нижче наводиться список цих пропозицій.

Як заробити гроші:

    1. організувати і зіграти платний спектакль для відвідувачів бібліотеки

    2. організувати випічку і продаж (в першу чергу самими бібліотекарями) пиріжків та інших виробів з тіста

    3. продаж в'язаних виробів (улюблене хобі багатьох бібліотекарів)

    4. збір і здача на переробку банок і пляшок

    5. продаж книг - будь-яких по вибору відвідувача (це істотно розвантажить книжкові полиці)

    6. продаж порожніх книжкових полиць

    7. організація вечірньої пори казино в бібліотеці

    8. установка спеціальних урн для пожертв на всіх кафедрах відділів обслуговування

    9. здача крові (за плату) співробітниками бібліотеки

    10. відкриття мартіні-бару в книгосховищі

Серед способів економії бюджетних коштів відзначимо наступні:

    1. припинити купувати папір і супутні матеріали (ручки, олівці, скріпки, принтери, копіювальні машини). Можна обійтися комп'ютерами і сканерами.

    2. не купувати нові моделі комп'ютерів

    3. купувати тільки універсальні бази даних (Proquest, Jstor, Muse)

    4. працювати одну годину на тиждень (це пропозиція вирішить всі фінансові проблеми бібліотеки).

 Якщо бібліотекарі здатні ще посміхатися, то не все так уже й погано. )))))))))

Посміялися, - діймо. Керівництво для бібліотек, функціонуючих в умовах фінансової rризи   від  АLA.
А ще обов'язково роздрукуйте (всього 24 стор.) та тримайте в якості підручного матеріалу ось цей документ IFLA  "Доступ і можливості для всіх : внесок бібліотек в реалізацію повістки дня ООН до 2030 року".