Псков-Київ. Місток перекинула Княгиня Ольга

   Поетичний інтерслем "Псков-Київ: Княгиня Ольга" відбувся. Про започаткування спільного проекту зі Псковом я уже писала.

Отже, 10-та ранку 30-го листопада. Читальна зала Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Саме тут почала формуватися спільна київсько-псковська бібліотечна аудиторія. Найбільше хвилювань завдавали можливі затори на вулицях Києва, технічне забезпечення заходу, особливо якість Інтернет-зв'язку, адже тут далеко не все залежить від бібліотекарів.

     Рівно о 10.00 за київським часом нас уже вітала ведуча заходу - пані Тетяна - зав. чит. залою центральної міської бібліотеки Пскова та головні учасники: історик, співробітник Псковского музею, археолог, ініціатор Фестивалю раннього середньовіччя «Хельга» в Вибутах, поет, автор книги «В часи княгині Ольги» Александров Анатолій Олексійович;  член Спілки письменників Росії, автор багатьох книг, оглядач московского рок-журналу Моїсеєнко Генадій Костянтинович, родом із українського міста Ізюм; поет, лінгвіст, перекладач, лауреат премії конкурсу «Запались глаголом піснеспіву» Берьозов Олександр Григорович.
Поетичне змагання псковських поетів розчарувало київську аудиторію, адже було не по темі заходу і поезія була досить специфічною. Невелике повідомлення про княгиню Ольгу ми почули лише з вуст співробітника Псковского музею.
Київ же вразив псковську аудиторію не лише поезією, але й акторським виконанням Юлії Сак монологу княгині Ольги із поеми Марії Морозенко та сенсаційним повідомленням, пов'язаним з іменем княгині, з вуст Станіслава Бондаренка. Та про це пізніше.

Головними учасниками від Публічної бібліотеки імені Лесі Українки були:  ведуча - Алла Голубкова - зав. абонементом бібліотеки; Марія Морозенко - поетеса, член Національної спілки письменників України.  Автор збірок "Зоряні перевесла", "Елегія любові", поеми "Княгиня Ольга", дитячих казок "Про країну ласунів", "Про країну замазур", серій "Хто це?", "Що це?".  У творчому доробку поетеси більше сотні пісень, що звучать на  радіо в Україні та за кордоном; Станіслав Бондаренко - поет, журналіст. Автор 19 книг. Одна з них - збірка поезій, присвячених Києву "Кирилиця київських вулиць". Пан Станіслав публікується в «Літературній газеті», альманасі «День поезії», антологіях «Україна. Російська поезія. ХХ століття», «Планета Поезія» та ін. Автор понад тисячі статей та інтерв'ю з відомими літераторами та світовими політиками. Десять років вів свою літсторінку в «Київських відомостях»,  очолював газету «Література і життя», а з серпня 2010-го - заступник головного редактора газети «Літературна Україна». Лауреат премій імені А. П. Чехова, Максиміліана Волошина і Бориса Нечерди. У 2012 році вийшла в світ історіософська поема

Бондаренко С. Нічна розмова з Європою, або таємниці наших літер : поема-кліп / Станіслав Бондаренко. – К.: Український пріоритет, 2012. – 80 с. Частиною поеми є «Заповіт Княгині Ольги». Саме цей факт став сенсацією нашого заходу, обговорення якого, як повідомили  колеги зі Пскова по закінченню заходу затягнулося ще на 3 години.
Василь Галайба – відомий києвознавець. Почав цікавитися історією Києва з 1960-х років. Серед його досліджень – унікальна праця: Фотоспомин. Київ, якого немає : анотов. альбом світлин 1977-1988 років / авт. світлин В. В. Галайба ; авт.-упоряд. М. В. Виноградова та ін ; відп. ред. А. Б. Бєломєсяцев та ін. - К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл.
Свою любов до Києва він вилив у вірш «Мандрівка бароковим Києвом». Докладніше про діяльність Василя Галайби - у бібліографічному виданні, підготовленому відділом краєзнавчої літератури та бібліографії бібліотеки.

Юлія Сак -  актриса, танцівниця, співачка, художник, поет. Лауреат всеукраїнських та міжнародних вокальних, композиторських та театральних конкурсів. Володарка Гран-прі за роль Анни Ахматової у виставі "Анна Ахматова". Юлія Сак працює в Будинку Актора, театрі-кафе на Оболоні, гастролює по Україні, ближньому зарубіжжі. На її рахунку більше 500 виступів, багато благодійних акцій.  Саме у її виконанні прозвучав на заході монолог Княгині Ольги з однойменної поеми Марії Морозенко.  

На цій срібній табличці - Заповіт Княгині Ольги, що викарбовано у 946 році.

Уривок із Заповіту: «Цей народ п’є велику скорботу і строк їй – тисяча років. І буде голод, війни, а гірше — мерзенність духу. І будуть, наче пси на розтерзанні терзати цей народ ті лживії князі у божевіллі своєму міняючи історію. Несуть загибель для народу і собі…».

Пророцтво про те, що буде з її родом та народом Ольга отримала на 40-й день молитви, стверджує власник реліквії Сергій Соколов,  що належить до роду хранителів манускрипту. Детальніше про цю сенсацію, якій можна вірити, а можна й не сприймати, і про яку повідомив учасників заходу Станіслав Бондаренко, читайте тут. Ним же в "Літературній Україні" за 18 серпня 2011 року на стор. 14 опублікована стаття  "Чи дарував Бог Заповіт Княгині Ользі?". Пан Станіслав на власних відчуттях повіювання прохолодного вітерця, що виходив із цієї пластини при наближенні до неї долонь, переконався у  незвичайності манускрипту. Цікаві і приголомшливі факти. Є в Інтернеті і  сайт сім'ї нащадків Княгині Ольги. 

     Захід відбувся. І ми вважаємо, що "перший млинець не грудкою". Під вечір надійшло повідомлення зі Пскова, де є такі рядки " имейте в виду, что мы ваши партнеры на век". Безсумнівно. Нас поєднала Княгиня Ольга!