Формування електронної бібліографічної бази даних. Питання статистики

    Кожного року перед початком зведення форм державної статистичної звітності 6-НК, що надходять від бібліотек, методисти впадають у стан глибокого неврозу. Може десь і є методисти (відгукніться!), які спокійно ставляться до позицій статзвітності, передбачених цією формою, я ж кожного разу обурююся і сподіваюся, що здоровий глузд переможе і, нарешті, з'явиться нова обіцяна форма. 

    Особливо багато непорозумінь викликають формулювання у ІV розділі форми "Інформаційне обслуговування". Зокрема: Загальна кількість користувачів (усього осіб) та з них індивідуальних.  Ми можемо лише здогадуватись, що за першою позицією мають відображатись показники кількості абонентів групової та індивідуальної інформації. А за другою - лише кількість абонентів індивідуальної інформації. Але абонент  групової інформації - це колектив, група людей. Тоді чому ми кожну одиницю (абонента групової інформації) маємо показувати  в особах? Нам це ніхто не пояснює. 

    Також у  розділі 4 форми 6-НК ми маємо показати обсяг власних електронних баз даних  (тис. записів) та з них записів у електронному каталозі.  В інструкції до заповнення цього розділу дуже "мудро пояснюється": 7.1. У графі 1 відображається обсяг електронних баз даних, створених бібліотекою у тисячах записів, з одним десятковим знаком, з них у графі 2 – кількість тисяч записів у електронному каталозі. Тут ніби  зрозуміло  - до електронних баз  даних відносяться:
-бібліографічні БД, включаючи ЕК

- повнотекстові БД 

- інші БД (реферативні, фактографічні) Але, обсяг яких власних електронних записів ми маємо показувати?: якщо усіх записів, що були створені та введені в ЕК станом на 1.01...... то це просто відслідковується за системним номером останнього в звітному періоді бібліографічного запису, введеного  в електронний каталог. Чи наявних? Адже із списанням останнього примірника назви запис на цей документ вилучається з е-каталогу. Вилучаються і записи на статті із періодичних видань, коли останні списуються із фонду бібліотеки. Про це інструкція до форми мовчить.

     Електронні каталоги ЦБС Києва формуються із власних бібліографічних записів (на ретрофонд і аналітика) та запозичених (зконвертованих записів на книги, що надходять у бібліотеки Києва з 1992 року, з електронних каталогів Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та ЦМБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей). 

    Статистичні дані про діяльність бібліотек з формування електронних бібліографічних баз даних  має включати ще й показники обсягу: 

відредагованих записів, 

виключених/списаних записів

представлених в Інтернет (доступ до ЕК на сайті бібліотеки). 

Вже із самих перших днів затвердження цієї форми стат. звітності було зрозуміло, що вона, м'яко кажучи, є непрофесійною і не відображає діяльність публічної бібліотеки в сучасних умовах. Чекаємо 4 роки її удосконалення. Знову риторичне запитання: скільки ж бо ще чекати?