Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

вівторок, 20 березня 2012 р.

На протязі, безкоштовно, прийняли

     Якщо ці слова, що їх повсякчас зустрічаю у звітах бібліотек, рекламних написах та інформаціях, перекласти  російською мовою, то вийшов би такий ряд: на сквозняке, бесценно, убрали.  Таку методику я застосовую у тих випадках, коли сумніваюся, чи вірно я вживаю слова, особливо  тоді, коли текст перекладаю з російської.   
Отже, ми часто пишемо "на протязі року" замість "впродовж року" чи "протягом року".  А як тоді із висловом "не стій на протязі, а то застудишся"?
     Щодо вживання слів "безоплатний" - "безкоштовний".  Безкоштовний часто-густо вживається помилково там, де має бути "безоплатний". Але що маємо в сьогоденних рекламних написах у бібліотеках? "Доступ до Інтернету- безкоштовний", інформації про діяльність перенасичені висловами: „навчання безкоштовне”, „доставка безкоштовна” і т.п.
Безкоштовний - той, що нічого не коштує. А безоплатний - коштує, тільки за нього платити не потрібно. Ми кажемо, що для користувачів у бібліотеці доступ до мережі Інтернет безкоштовний.  Не може бути безкоштовного користування Інтернетом, адже витрати на оплату послуг існують. Користування Інтернетом коштує конкретну суму, але для  наших користувачів  послуга  є безоплатною, бо вони за неї не платять, платить бібліотека.
 В українській мові звичайні в ужитку вислови:
* безплатна, платна – путівка, вистава;
* безплатні, платні – лекції, уроки, заняття, послуги;
* безплатний, платний – проїзд, концерт, вхід до музею, консультант;
* безплатне, платне – навчання, лікування, харчування, користування чим-небудь.
Здавна вживані в українській мові прикметник без(о)платний і прислівник без(о)платно – стверджує мовознавець Катерина Ленець. (Ленець, К.В. Короткий російсько-український словник контрастивної лексики: Понад 7000 слів [Текст] : словарь / К. В. Ленець, Л. О. Ставицька ; Національна Академія Наук України, Інститут української мови. - К. : Довіра, 2002. - 284 с. - (Словники України). Усі без винятку академічні словники української літературної мови (одномовні та перекладні) подають прикметник безплатний ще й прислівник безплатно та іменник безплатність. Проте спостерігається і намагання частини мовців дистанціюватися від російського „бєсплатний”. Мовляв, українське безплатний – це калька з російської мови. Але це помилкове міркування.  Іменник плата, похідні від нього слова платний, платно, платність – складові української лексики, засвідчені словниками та іншими джерелами, уживані в усній мові українців. Саме прикметник платний передає значення „за який платять, якому платять”. Протилежне до нього – безплатний. А прикметник коштовний в українській літературній мові має інше значення – цінний, дорогоцінний. Жоден словник української літературної мови не фіксує коштовний у значенні „платний, за який платять”. Хоча сьогодні під впливом помилкового вживання слова „безкоштовний” замість безплатний інколи можна почути не тільки про „безкоштовний проїзд у транспорті”, а й про „коштовний”.
     Отже, виходить, що процес словотворення відбувається в оберненому порядку. Адже природно було б чекати на появу префіксального утворення від безпрефіксної основи. Порівняйте: аварійний – безаварійний, вітряний – безвітряний, відповідальний – безвідповідальний. Тут же навпаки – спочатку „безкоштовний”, а від нього – „коштовний”. Штучно створена одиниця „безкоштовний” та її похідні безпідставно засмічують мову. Уживаючи їх, ми робимо помилку!
Дуже часто натрапляю у блогах, на сайтах повідомлення про те, що бібліотеки чи бібліотекарі "прийняли" участь.  Це, однозначно, калька з російської  мови. У будь-якому пораднику чи довіднику з культури мови ви знайдете таку рекомендацію: Участь. Брати участь, взяти участь [не приймати участь]. Ненормативним є вислів прийняти участь. Треба: взяти участь.

3 коментарі:

  1. А "безкоштовний" случайно не значит "той, що без коштів"?

    ВідповістиВидалити
  2. Саме так ми часто це розуміємо, тому і припускаємось помилки.

    ВідповістиВидалити
  3. Во времена, когда я учился это не было ошибкой. Можно было скорее схлопотать двойку за "безоплатний".

    "О времена, о нравы".

    :)

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу