Джерела, що бібліотекаря живлять

    Якими фахововими українськими періодичними виданнями  можуть скористатися  бібліотекарі публічних бібліотек для ознайомлення з кращим досвідом роботи українських та зарубіжних  колег та висвітлення власного досвіду і  досягнень?

      Журнал  «Бібліотечний вісник», заснований у 1993 році НАН України, НБУ ім. В.І. Вернадського.  Друкуються матеріали науково-пізнавального характеру. Періодичність виходу - 6 разів на рік.

     Журнал «Бібліотечна планета», заснований у березні 1998 року Національною парламентською бібліотекою України і видається Державним закладом «Національна парламентська бібліотека України». Періодичність виходу - 4 рази на рік.

З 1999 року  журнал  включено до переліку наукових  фахових   видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття   наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук.

Журнал  друкує офіційні та нормативно-регламентуючі документи, науково-професійні, інформаційні статті,   методичні консультації, публікації з досвіду роботи вітчизняних  бібліотек і  кращих бібліотек Європи, Польщі, Росії, Білорусії, США.  

     Журнал  «Бібліотечний форум України»  засновано у  2003 році  товариством  з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство  «Ідея»  (м. Донецьк). «Ідея»  працює  з  1990 року, є одним з найбільших передплатних агентств в Україні.  Періодичність - 4 рази на рік.

    Журнал "Вісник Книжкової палати" засновано у 1996 році. Науково-практичний журнал, що видається  Державною науковою установою "Книжкова палата України імені Івана Федорова". Періодичність - щомісячно. 

      Протягом певного часу на блозі проводилося міні-опитування щодо визначення фахових періодичних видань, що мають найбільше практичне значення для бібліотекаря публічної бібліотеки.

Голоси 56-ти респондентів розподілені наступним чином:

Однакову кількість голосів (37%) отримали журнали "Бібліотечна планета" і "Бібліотечний форум України", 32% голосів - "Бібліотечний вісник", 12% - "Вісник Книжкової палати".  21% респондентів вважають, що  практичний журнал для бібліотекарів публічних бібліотек у нас відсутній.

      Спілкуючись з колегами, неоднократно доводилося чути, що вони відчувають необхідність у журналі, якому можна було б довірити свої міркування з різних проблем професійної діяльності. Цікаві матеріали публікує "Бібліотечна планета", але періодичність в один  випуск на квартал, публікації результатів дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук  залишають небагато місця на його сторінках для висвітлення досвіду рядової публічної бібліотеки, як це можна побачити, до прикладу,  на сторінках  російського журналу "Библиотека". Із власного досвіду зазначу, що єдина  стаття, в якій я узагальнила краєзнавчу роботу публічних бібліотек Києва, була опублікована майже через 1,5 років після її надсилання у редакцію журналу. До речі, в електронний каталог ПБ ім. Лесі Українки продовж 2010 року введено 273 записи на публікації з журналу "Библиотека" і 73 записи - з журналу "Бібліотечна планета".

     Великою популярністю користується серед працівників публічних бібліотек наймолодший фаховий журнал "Бібліотечний форум України",  випусковим редактором якого є кандидат педагогічних наук О. В. Башун.  Основні рубрики: «Науково-дослідна діяльність бібліотек»,  «Автоматизація бібліотечних процесів», «Інформаційні ресурси бібліотек»,  «Мережа бібліотек», «Бібліотечна освіта, підвищення кваліфікації»,  «Досвід зарубіжних країн»,  «Нормативна база»,  «На допомогу керівнику»,  «Анонси книг»,  «Літературно-поетичні твори передплатників»,  «Сторінка гумору» тощо висвітлюють досвід діяльності   бібліотек вітчизняних і зарубіжних, публічних і вузівських.

     Тішить те, що з кожним днем все більше цікавих матеріалів, корисних для бібліотекаря-практика, з'являється в українському сегменті Інтернету: інформаційні бібліотечні портали, дискусійні групи з бібліотечної справи, в т. ч. в соціальних мережах,  ресурси вільного доступу на сайтах бібліотек, професійних бібліотечних об'єднань тощо.  Наразі 32%  київських публічних бібліотек підключено до мережі Інтернет, а зважаючи на те, що переважна кількість цих бібліотек має чималі штати, скористатися  ресурсами Інтернету зі свого робочого місця має можливість  до 50%  бібліотекарів київських публічних бібліотек. Тож живильних джерел для бібліотекарів вистачає і є надія на гарні сходи.