Посвята рідним
Мов таїна, мов диво-мрія,
Приходить Вечір цей до Тебе.
Прекрасна зірка вже зоріє
На темнім оксамиті неба.
Найперша зірка, срібна-срібна,
Така божественна і ясна.
Весь світ схилився на коліна,
І свічка на столі не гасне.
Молитва... Тиша... Мить прекрасна...
В душі — і радість, і надія.
Дитятко Боже — вже у яслах,
І молиться над Ним Марія.
З небес злетілись янголята,
Молитвенно затихли люди.
Прийшло на землю добре Свято,
Звершилось незбагненне чудо.
Сім'я сідає до Вечері,
Святі Батьківські побажання.
Святвечір відкриває двері
Сердечним, щирим віншуванням.
Цей вірш написаний Надією Кметюк, тяжкохворою жінкою, яка мешкає зі старенькою матусею у невеличкому містечку на Івано-Франківщині. Її поезія, то її душа, яка "...не висхла – ні! – не обміліла, лиш серце виривається з грудей!". З різдв'яними віршами Надії Кметюк ознайомтесь на сайті http://www.foru.ru/slovo.24631.3.html.
Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята, хай освітлює вам шлях зірка золота. Христос рождається!
Які величні, мелодичні і разом з тим прості вірші у Надії Кметюк. Спасибі, що познайомили з ними.
ВідповістиВидалити