Напевне, у
кожного в житті є людина, при першій зустрічі з якою вам здавалося, що ви
вже були знайомі. Дежавю.
Але в житті нічого не буває випадковим.
Пройшло декілька років від нашої першої зустрічі, і я перейшла працювати у ту
ж бібліотеку, де уже тривалий час працювала Тетяна Володимирівна. Уважна,
привітна, легка на добре слово і допомогу. Не пригадую жодної людини, хто б тримав на неї хоч якусь образу. Кубинський поет Xосе Марті
сказав, що «найскладніша професія — бути людиною». Вона її успішно освоїла. Коли ж, уже працюючи
у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки, у відділі з’явилася вакансія, я не
вагаючись запропонувала Тетяні Володимирівні спробувати себе у якості
методиста.
Згадується,
як довго не наважувалася, як вагалася? Дійсно, потрібно було починати заново:
новий колектив, високі вимоги, 90
бібліотек, а ще більше колег, з якими потрібно співпрацювати, знаходити спільну
мову, працювати на випередження.
Я дякую
долі, що зі мною поруч така колега. Ми різні, але є командою. Жодного разу не
чула від неї, що щось із дорученої роботи
не входить у її обов’язки.
Відповідальність, порядність, інтелігентність, тактовність, намагання
допомогти, переживання за спільну справу, - всі ці її якості я дуже ціную. А
ще вона дбайлива мама і любляча бабуся малого Сашка, уважна сестра, вірна
подруга.
За роки спільної праці ми пережили багато
приємних і радісних моментів. Були і розчарування, і біль втрати. Все це вже в минулому.
А в
майбутньому... я хочу побажати Тетяні
Володимирівні ще багато-багато щасливих днів в колі рідних, друзів, колег.
Нехай доля надалі буде прихильною,
даруючи радість життя, незрадливу удачу, щастя у родині, вірних і надійних
друзів.
З ювілеєм,
Танечко!
Так трогательно о коллеге. Поздравляю вас с такой замечательной коллегой :)
ВідповістиВидалитиДякую! Вона дійсно чудова! :)
ВідповістиВидалити