Зонування бібліотечного простору для дітей. Ідеї від бібліотек Солом'янки

Минулого року бібліотеки для дітей Солом'янского району взяли участь у конкурсі на зонування бібліотечного простору. Рівненькі ряди стелажів під стінами та рівненькі ряди столиків зі стільцями по центру приміщення - стандарт бібліотеки, до якого ми звикли, і який,  погодьтеся, навіює нудьгу навіть попри наявність всіляких цікавинок-яскравинок в художньому  оформленні  виставок.

Бібліотекарям не звикати перетягувати стелажі та перекидати стоси книг, але щоб робота ця була не марною, зонування спочатку було зроблено на папері. Зона гри, зона перегляду телепередач та відео, зона творчості, зона читання, зона для самостійної роботи і виділені місця для роботи з ПК та доступу до ресурсів Інтернет (буде ж колись-таки доступ до Інтернет, і не одна точка!).  Зручно. Затишно. Яскраво.

Бібліотечний простір -НестандАРТ from Ольга Романюк

З нічого - цукерочка! Ідеї від бібліотек Солом'янки

Бібліотеки Солом'янки мене зачарували. Просто диву даєшся - які творчі, небайдужі, залюблені у свою роботу бібліотекарі тут працюють. Самі собі спонсори, дизайнери, декоратори, художники, одим словом - майстрині на всі руки. Погляньте на це фото.

Або на це.

У своєму великому бажанні зробити приміщення бібліотеки, що чекає на ремонт, яскравим і привабливим для дітей уже сьогодні, подивіться, як бібліотекарі  уміло  задекорували шовковою тканиною старі, подекуди з облупленою фарбою стіни і  майстерно обіграли їх інформаційними матеріалами.  Ідея від працівників бібліотеки імені В.Чапаєва для дітей.

Електронний каталог вам у поміч!

До уваги бібліотекарів, які постійно дбають про підвищення свого фахового рівня, зокрема, методистів - ще одна функція електронного каталогу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. 

Сьогодні бібліотекам дуже непросто передплатити необхідні фахові періодичні видання. Деякі з них, для нашої радості, є у відкритому доступі у мережі Інтернет. Але часто ми готуємо матеріали для навчання, чи дайджести для поширення кращого досвіду за певною тематикою. Як оперативно відібрати джерела та ознайомитися з їх змістом? Пропоную переглянути коротенький відеоурок.

Уточнюю, що не всі записи статей із фахових  видань містять посилання на їх електронні аналоги. Наразі ведеться інтенсивна робота по доповненню ними записів, що введені раніше. 

Еколого-просвітницька діяльність публічної бібліотеки

У переддень Всесвітнього дня охорони навколишнього

середовища працівники київських публічних зібралися за "круглим столом" у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки, аби обговорити можливі форми роботи у напрямі екологічної просвіти населення. Власними напрацюваннями та досвідом роботи поділилися колеги із ЦБС Дарницького, Дніпровського,  Подільського, інших  ЦБС м. Києва.

Колеги із Дніпровського району підготували презентацію, що демонструє системність цієї роботи. Ознайомлюйтесь, запозичуйте, впроваджуйте.   

 

Еколого-просвітницька діяльність бібліотек from Ольга Романюк

Відчиніть для усіх свої робочі кабінети

Деякі з бібліотек один день, деякі -  декілька на рік проводять "Дні відкритих дверей", аби продемонструвати користувачам роботу бібліотекаря, що залишається невидимою, показати більшість процесів із середини. І скаржимося, що професію бібліотекаря недооцінюють. Стереотип бібліотекаря не так просто змінити,  якщо зміни не відбуваються у нашій свідомості. "У мене робота паперова. Хай це робить систадмін", - доводиться чути у відповідь від деяких колег на прохання відсканувати обкладинку книги для сайту. Раджу таким колегам прочитати ось цей матеріал та ознайомитись із ресурсом,  створеним норвезькими колегами - Бібліотекар. 

Сторінка вміщує інформацію про освіту сучасного бібліотекаря та особливості професійної діяльності. Інтерв'ю, що взяті у 24-х бібліотечних працівників Осло, демонструють найважливіші грані діяльності сучасного бібліотекаря.

Яким сьогодні є у світі фахово підготовлений бібліотекар?

Бакалавр бібліотекознавства та інформатики забезпечує експертизу в області організації, зберігання та пошуку інформації. Поширення літератури і культури є основою його діяльності.

Наголос робиться на цифровій грамотності та використанні нових технологій. Бібліотекар має навички в  сфері планування та управління бібліотечною діяльністю. Бібліотекар відбирає, організовує та ідентифікує документи на традиційних та електронних носіях інформації, створює  системи пошуку  інформації. Бібліотекар  допомагає і консультує кейс-менеджерів (кейс-менеджмент (від англ. case management) – управління випадком, тобто надання послуг клієнтам відповідно до їхніх індивідуальних потреб) і користувачів зі створення ефективних систем для пошуку інформації. Крім того, багато бібліотекарів займаються інформаційною архітектурою, проектуванням та обслуговуванням веб-сайтів.

Доповнюють ресурс  трейлери до фільмів бібліотечої тематики.

Хто готовий дати інтерв'ю про специфіку та особливості своєї бібліотечної діяльності?

Розписані бібліотеки

     Витоки бібліотек починалися із храмів, культових споруд. Майже усі бібліотеки античності були при храмах. Перша у Київській Русі бібліотека була створена у Софійському соборі. Сьогодні ми намагаємося усіма можливими способами позбутися "храмовості" наших бібліотек, зробити їх простір затишним, зручним і комфотним для кожного. Але  вони завжди залишатимуться осередками духовності і культури. 

     Коли йдеться мова про бібліотеки ім. М.Реріха та  В.Чкалова, що у Солом'янському районі столиці, перед очима відразу  постають  чудові настінні розписи їх приміщень. Автор розписів - художник Юрій Нікітін. Сьогодні його роботи зберігають церкви Росії, Грузії, України, колекція екс-президента України Л. Кучми, Музей історії Києва; Музей Меджімур'є (Чаковець, Хорватія), Острозький Історико-культурний заповідник (Острог, Україна); Музей книги і книгодрукування (Острог, Україна), Колекція Національного Університету "Острозька академія", посольство Угорської республіки в Україні (Київ, Україна), колекція екс-голови Верховної ради України Олександра Ткаченка; приватні колекції у Великобританії, Греції, Грузії, Ізраїлі, Литві, Німеччині, Польщі, Росії, Франції, Хорватії , США, Україні.

     Стіни цих бібліотек зберігають його перші роботи, а  приміщення потребують капітального ремонту. І дуже важливо, аби в районному бюджеті знайшлися кошти і на ремонт, і на реставраційні роботи художніх настінних розписів, що  демонструють одвічну місію бібліотек - духовне начало суспільства. 

     До вашої уваги - декілька фрагментів розпису. 

Настінний розпис бібліотеки ім. М.Реріха

 

Настінні розписи бібліотеки імені В.Чкалова 

  

 

Для літнього натхнення!

     Чим зайняти наших гуртківців у літній період? Пропоную дуже корисне заняття, адже витрачатись на  матеріали, окрім клею та скотчу, зовсім не потрібно (вони у великій кількості поволі жовтіють у бібліотечних комірчинах), а речі виходять і корисні, і привабливі. Отже, що можна виготовити із газетних трубочок?

До прикладу, ось такі скрині. Для бібліотечних фотографій, буклетів, наборів для малювання і т.д.

 

Або ось такий млинок. Якщо у вашій бібліотеці є куточок

народознавства - він додасть йому колориту і привабливості. 

Або рамочки для фотографій кращих користувачів чи їх малюнків.

Ідеї можна почерпнути ось з цього ресурсу.


 Повний майстер клас виготовлення скринь дивіться тут, а млинка - тут. 

Нехай усе вам вдається! 

Всі умови для вивчення мови

На Русанівці по бульвару О.Давидова, 2/7 знаходиться відділ літератури іноземними мовами Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, де зібрано багату колекцію книг англійською, німецькою, польською, французькою, чеською, іспанською, угорською, болгарською, румунською, сербською та іншими мовами, підручники та словники східними мовами.  У фонді відділу є також газети та журнали іноземними мовами. Працює Інтернет-центр. На допомогу тим, хто вивчає  мови - медіатека. В комфортній, майже домашній обстановці кожен бажаючий може вибрати на свій смак та переглянути фільм мовою оригіналу, обговорити його з друзями.

Для усіх, хто бажає удосконалити свою англійську, з січня 2012 року працює клуб «English at Leasure»  («Англійська для задоволення»)

Модератори: Ольга Мар’янчик - завідувач відділу та Ганна Воскресенська - головний бібліограф. 

Вас чекає приємне товариство.

Телефон для довідок 0 44 295-16-09; e-mail: inozemlesi@ukr.net 

Добиратися: від станції метро «Лівобережна» автобус № 48, маршрутне таксі №248 до зупинки «Бульвар Давидова» (неподалік пішохідного мосту через канал).

Ви ще й досі вагаєтесь? Послухайте, що кажуть відвідувачі.

Якщо вам цікаві публікації цього блогу - приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).

Його любили...

На могилі Т. Шевченка. Фото з архіву ПБ ім. Лесі Українки

     Вчора у Національному музеї літератури України відбувся вечір пам'яті Миколи Даниловича Сома. Багато теплих, приємних слів на адресу незабутнього Миколи Даниловича почула його родина, друзі, колеги по перу, усі, хто знав його за життя. Гуртом співали "Мрію", "Вишиванку"... і плакали, слухали його з екрану... і сміялися. Світлини вечора можете переглянути тут.

Найчастіше лунали слова про його щирість, відкритість  і любов до людей, які він передав у своїх поезіях і які зігрівають серця. 

У ньому дивовижно і незбагненно поєднувалась щирість і життєлюбство дитини,  мудрість учителя, наставника і невгамовність жартуна.

Якось, увімнувши камеру, звернулася до Миколи Даниловича, щоб він заспівав свою "Вишиванку", що її ми усі дуже любимо і часто співаємо. Знала, що буде непросто, адже співаком він себе не вважав і, до того ж, майстерно вмів переводити розмову на іншу тему. Але моя наполегливість взяла верх. Пізніше, вже по його відході у вічність, переглянувши відео, покартала себе за таку настирність, але саме у цьому невеликому фрагменті він водночас і щирий, і мудрий, і  веселий, позитивний, такий, яким його ми знали і яким любили.

13 червня у Національній спілці письменників України відбудеться засідання творчого об’єднання поетів, темою якого буде презентація антології сучасної української поезії в перекладі польською мовою “Гравітація взаємності”. Перекладач Олена Криштальська. Саме вона на вечорі пам'яті Миколи Даниловича повідомила нам, що в Антологію увійшов його вірш "Дівчата мене любили" українською та в перекладі польською мовами. Зворушливе прочитання цієї щирої, красивої поезії, що усім була  зрозумілою і такою ж красивою і польською мовою, змусило стиснутися серце і ще раз подякувавти долі, за те, що дарувала щастя спілкування з Миколою Даниловичем впродовж усіх цих років. 

Дівчата мене любили

Василеві Бондарю

Вродливим, ти знаєш, не був я ніколи,
Дівчата ж мене любили
За те, що як воду возив я у поле,
На коней гукав щосили.

А коні були вже старі і ледачі,
Ішли, як воли, поволі.
А там десь дівчата під сонцем гарячим
Водицю чекали в полі.

Вони виглядали, поклавши в міжбрів'я
Тугі, золоті долоні.
Сільський парубійко, о як же хотів я,
Щоб стали орлами коні...

Привозив я бочки, покриті травою,
Чопа вибивав завзято,
А потім натхненно в тіні під копою
Ковша подавав дівчатам.

Ставали у чергу в легеньких спідницях,
Руками узявшись в боки.
І  вже перед тим, як води напиться,
Мене цілували в щоки.

Дівчата пили, ворушили вустами,
Статурні, засмаглі, босі,
Пропахлі зерном, польовими квітками,
Таких я люблю і досі.

Дівчата пили, і стікала водиця
На трепетні, горді груди.
І я напивавсь і п'янів, як годиться,
Але не сміялись люди.

Вже й коней не лаяв, вертаючи полем,
І був я смішним і милим...
Вродливим, ти знаєш, не був я ніколи,
Дівчата ж мене любили.

 Автором присвяти Миколі Даниловичу, що  нижче, є художник і поет Адлер Королів. Її мені надиктували по-телефону. Публікую, як і обіцяла Вірі Ткач, завідувачці київською бібліотекою імені Василя Симоненка, де так любив бувати Микола Данилович.

Пам'яті Миколи Сома
Цвітом синім вишита сорочка
згадується...
(шкода) опісля,
на тобі, Миколо...
Вірю точно -
ти на небі стрінеш Василя*.
Й слово не припинене,
я знаю,
давнішнє неспішно потече...
І Святий Петро всі двері раю
одімкне вам золотим ключем.
Адлер Королів
*Василя Симоненка

А на завершення хочу помістити в  блог вірш-присвяту нашому колективу і усім київським бібліотекарям від нашого щирого і незабутього друга, наставника Миколи Даниловича Сома.

Святковий експромт

Славному жіноцтву - працівникам Київської публічної бібліотеки імені Лесі Українки - присвячується

 Минаю крикливу орду папарацці,

Не сію на вітер зализаних од.

Я тільки скажу, що від вашої праці

Росте, хорошіє розумний народ.

У вашій господі душа моя тенька -

Се ж радість юнацька, дитячий почин.

Глузують над вами: робота легенька...

 Так чом же немає між вами мужчин?

21 березня... за 6 днів до відходу. Настанови юним поетам

О, як се немає? А рідний Шевченко?

А Байрон далекий, а мудрий Шекспір?

Тичина космічний... І ніжний Сосюра...

І Лермонтов юний... І мій Беранже

(Се той Беранже, що мене береже).

Із друзів моїх - Вінграновський Микола...

Василь Симоненко... Та Бондар Василь...

А з вічно живущих - і Драч, і Павличко,

і Юрій Мушкетик та Боря Ілліч.

Мені перед вами пишатися рано,

Та буде і в мене квітуча пора...

Ось я відірвуся від телеекрана,

Точніше сказати - від телешнура.

Втечу від хокею, від хохми-естради,

Де оплесків клянчить усякий партач...

І ось перед вами радесенький-радий

Стоїть невмирущий і вічний читач.

  Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).

Про бібліотеки та бібліотекарів - з Книжкового Арсеналу

З квітня місяця публічні бібліотеки Києва вивчають думку киян щодо їх бачення сучасної бібліотеки та бібліотек майбутнього. Найактивніше включились в проведення громадських слухань працівники бібліотеки ім. П.Панча ЦБС Голосіївського району столиці. Відеоінтервю, які вони беруть в своїх користувачів, в перехожих, під час різних акцій, ви можете перегянути на каналі бібліотеки в You Tube.

Нещодавно, з 24 травня по 1 червня 2013 року в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» у Києві відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Працівники цієї бібліотеки скористалися можливістю зустрічі на фестивалі з відомими письменниками та митцями, аби почути їх думку щодо бібліотек, бібліотекарів та їх майбутнього.

У цьому плейлісті підбірка з 3-х відеоінтерв'ю, що їх працівники бібліотеки взяли у гостей "Книжкового Арсеналу". Серед них: Ада Роговцева, Володимир Шовкошитний, та Олександр Свєтогоров.