Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

Недостатньо знати, треба і застосовувати. Недостатньо хотіти, треба і робити. Гете

неділю, 13 січня 2013 р.

І все ж у бібліотеках не тільки читають

     Нам уже відомо і ми безмежно раді, що Міністерством культури України готується Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні. Бібліотеками уже підготовлені та подані пропозиції до цього важливого документу. Особисто у мене слово "стратегія" асоціюється  із потужним прожектором, що спрямовує та освітлює  шлях до розвитку.  Дуже сподіватимемося, що цей документ міститиме ряд основних напрямків, що покладуть початок здійсненню необхідних змін.
   Нещодавно Міністерством культури України було затверджено примірну структуру та примірні штатні розписи комунальних бібліотек. У пункті 1.3. документу прописано "Гранична штатна чисельність професіоналів та фахівців бібліотечної роботи бібліотек визначається з урахуванням Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.2008 р. № 1631/0/16-08".
Розписані примірні штати  бібліотек обласного рівня: універсальних наукових, для юнацтва та для дітей .
      Мені ж не зрозумілий порядок віднесення бібліотек до категорій.
До першої категорії відносяться обласні універсальні бібліотеки, що мають у рік понад 35 тис. користувачів і понад 700 000 документовидач. Дивує те, що ці показники аж ніяк не співвідносяться ні з кількістю жителів міста, ні з кількістю фонду. Але зверніть увагу. Якщо бібліотека має користувача, то повинна видати йому протягом року 20! документів. Або категорію втратить.
     Якщо ви співставите ці норми із нормативами 1979 року по навантаженнях в рік на одного бібліотекаря, що обслуговує читачів, то вийде та ж сама пропорція: 1 користувач=20 документів на рік. Але ж у 1979 році ні Інтернету, а в багатьох громадян і телевізора не було. Сьогодні ж бібліотеки мають певне число користувачів, які приходять у бібліотеки не за книгами-журналами, а скористатися каталогом, доступом до мережі Інтернет, попрацювати зі своїм ноутбуком, скористатися додатковми платними послугами: відксерити чи відсканувати свій документ, до прикладу. І їх число з кожним роком зростає. А пропорція користувач-документовидача 1:20 чомусь у цьому наказі залишилась незмінною.
    Звичайно, ми розуміємо, що основне завдання бібліотеки - популяризувати, доносити до користувачів свої фонди, вивчати рівень використання його розділів, звільняти від застарілої літератури, аналізувати причини утворення пасивної частини фонду і вживати відповідні заходи і т.д, і т.п. А відвідувачі бібліотек мають найповніше використовувати фонди. Це важливо і над цим нам потрібно постійно працювати. Але ж не змушувати користувача Інтернетом чи іншою додатковою послугою брати книги чи журнали у "нагрузку", аби "витягнути" норматив.
    Ці нормативні акти мали б враховувати реалії сьогодення. Бо погоня за кількісними показниками  не сприятиме покращанню якості бібліотечних послуг. Ще один нормативний документ, що прописує віднесення централізованих бібліотечних систем до відповідної групи по оплаті праці - Додаток 7 до наказу Міністерства культури і туризму України 18.10.2005 № 745, розроблений за такою ж схемою: кожен користувач бібліотеки має прочитати в рік 20 документів.
І ще. Віднесення спеціаліста до певної категорії залежить, як правило, від ступеню його кваліфікації. Чим вища категорія - тим жорсткіші вимоги до кваліфікації.
 Віднесення ж закладу сфери обслуговування до певної категорії залежить, як ми спостерігаємо, від рівня сервісу. Готелям, наприклад, категорія призначається з урахуванням і місця його знаходження, і якості послуг, і площ приміщень, і доступності та зручності для людей з фізичними обмеженнями, і т.п.
 А що думаєте ви з цього приводу.


  Якщо вам цікаві публікації цього блогу  -  приєднуйтеся до прихильників блогу у правій боковій колонці блогу (сайдбарі).  

11 коментарів:

  1. ...у 1979 році ні Інтернету... Але за такою логікою не лише книговидачу, а й загальну кількість бібліотек можна переглянути? І чи рівень сервісу не мав би позитивно вливати на кількість виданих документів?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. З 1979 вже переглянуто і не один раз. Високий рівень сервісу - все влючено ). А що діється сьогодні з поновленням-поповненням фондів?

      Видалити
    2. Тоді слід написати, що нормами все гаразд, біда з поновленням-поповненням?

      Видалити
    3. Написала саме так, як вважаю. У бібліотеках уже давно користувачі, а не лише одні читачі, як то було 1979 року, а норматив (співвідношення користувачів і видач)залишився без змін. Один із данських колег при відвідуванні бібліотеки Хйоррінга сказав нам, що 50% користувачів приходять у бібліотеки не за книгами чи журналами, а подивитись телевізор, скористатися Інтернетом і т.д.

      Видалити
  2. Тетяна Сафронова15 січня 2013 р. о 13:18

    На жаль, знову ми залишаємось жити десь у середині 60-х, світ змінюється, бібліотеки намагаються не просто виживати, а стати необхідними громаді, відбувається ремоделінг, але за існуючими нормами , ми повинні використосувати більшу частину свого робочого часу на нікому непотрібну "писанину". Шкода і часу, і паперу...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Повністю з вами погоджуюсь, Таню. Ми в очікуванні на стимулюючий розвиток бібліотек акт, а нас знову ж повертають до "наших баранів". Переглядала статистичний звіт однієї з бібліотек Данії. Минулого року у них на 4% знизилась документовидача у порівнянні з позаминулим роком. У звіті цей факт прокоментовано, що зменшення відбулося синхронно до зменшення на такий же відсоток фінансування на комплектування.

      Видалити
  3. Застарілі нормативи - це зашморг на горлянках невеличких районних та сільських бібліотек, який щороку затягується все дужче. Населення в сільській місцевості зменшується, нових надходжень майже немає, тож доводиться кожного року "дописувати" більше й більше. Але кому ж потрібна така статистика, про брехливість якої всі знають?! і це при тому, що замість нормативних 3 хвилин на спілкування з читачами/користувачами витрачаємо більше часу - в невеличких поселеннях люди добре знають одне одного, читачі бажають більше спілкуватися - розповідають про враження від прочитаної книги, новини з особистого життя...Витрати часу і користь читачам чималі, а книговидача при цьому - 2-3 книги, які читач обирає за раз. Мріємо про той час, коли зникне цей "дамоклів меч" і буде запропонована інша методика обчислення ефективності роботи бібліотеки...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Головне для європейських публічних бібліотек - залучити до користування бібліотеками якнайбільший відсоток жителів і видати у користування якнайбільше одиниць бібліотечного фонду. Звичайно, вони планують певний відсоток охоплення населення бібліотечним обслуговуванням і кількість видач відповідно своїх ресурсних можливостей. Вони звітують перед громадськістю і постійно доводять свою значимість для громади. Але в певні рамки чи нормативи їх ніхто не ставить.

      Видалити
  4. Я, повністю погоджуюсь з пані Іриною, в сільських бібліотеках користувачі приходять не лише за літературою,їм потрібне живе спілкування, і в три хвилини вкластися ніяк не можна.

    ВідповістиВидалити
  5. Під приводом заміни застарілого бібліотечного фонду хотять знищити науково-технічну літературу радянських років видання, в тому числі підручники з точних та природничих наук, тобто достовірні джерела безкоштовної інформації, яка майже не змінюється з часом. Натомість, видати на поганому папері, з багатьма помилками та опечатками, але за космічними цінами, аналоги знищених видань. Тобто те, що відбувається зі шкільними підручниками останні два десятка років, хотять розповсюдити на всю науково-технічну літературу. Неважко зрозуміти, хто від цього втрачає, а хто заробляє на цьому великі гроші, а тепер планує заробляти ще більше.

    ВідповістиВидалити

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, як.
Дуже просто:
- натисніть на стрілочку поруч з віконцем "Коментувати як"
- виберіть Ім'я/URL
- наберіть своє ім'я, рядок URL можете залишити порожнім
- "Продовжити" і коментуйте! Дякую!
Для тих, чиї коментарі не з'явилися під дописом - не пройшли модерацію. На це можуть бути наступні причини:
- коментар є спамом;
- коментуючий ображає почуття людей;
-коментар містить нецензурні слова;
- повторний коментар (навіщо повторювати озвучену раніше думку);
- ім'я коментатора є “неприроднім” - вид спаму;
- коментуючий пише не по темі.

Популярні публікації блогу